США та Китай домовились про угоду з торгівлі, яку повинні схвалити вищі посадові особи країн. Президент США Дональд Трамп оголосив про це в соціальній мережі Truth Social. Згідно з угодою, Китай буде постачати рідкісноземельні метали, а США дозволять китайським студентам навчатися в американських університетах. Також було узгоджено мита: 10% для США і 55% для Китаю. Новина про угоду прийшла після того, як країни відновили торговельне перемир’я та скасували обмеження на експорт рідкісноземельних елементів. Китай також відновив експорт рідкісноземельних магнітів на Захід, після того як його експорт до США впав на 34,5% через пандемію Covid-19.
Позначка: Китай
-
США та Китай відновили торговельне перемир’я
Представники США та Китаю домовилися про рамкову угоду, що передбачає повернення до торговельного перемир’я та скасування експортних обмежень на рідкісноземельні елементи. Угода базується на раніше укладених домовленостях у Женеві щодо зниження тарифів. Представники обох країн мають час до 10 серпня для узгодження комплексної угоди щодо послаблення торговельної напруги, інакше тарифи можуть зрости значно. Обидві сторони повинні отримати затвердження від своїх лідерів, щоб угода набрала чинності.
-
SDC представила перший у світі OLED-монітор з частотою 720 Гц
Компанія Super Display Company представила свій новий геймерський монітор Flash 540-Meta, який має неймовірну частоту оновлення 720 Гц. Монітор побудований на OLED-панелі від LG Display та має вражаючі технічні характеристики, такі як час відгуку 0,03 мс та технологія Primary RGB Tandem. Він підтримує роздільну здатність 2560×1440 пікселів та має високу яскравість, охоплення кольорового простору DCI-P3 та контрастність. Однак, монітор обмежений портами DisplayPort 1.4 та HDMI 2.1, що може ускладнити підключення до майбутніх пристроїв. Ціна пристрою становить близько $1000, і він головним чином призначений для ринків Китаю та Японії. Новинка побила попередні рекорди в галузі, перевершивши Samsung та Huawei у гонці за кращими технологіями.
-
Росія відновлює пряме залізничне сполучення з Пхеньяном
Компанія “Російські залізниці” відновлює курсування міжнародних безпересадкових вагонів між Пхеньяном і Москвою з 17 червня. Потяги будуть курсувати двічі на місяць, зупиняючись у багатьох містах Росії. Маршрут Пхеньян-Москва вважається найдовшим безпересадковим залізничним рейсом у світі, подорож триває вісім діб. Крім того, буде діяти безпересадковий маршрут Пхеньян-Хабаровськ раз на місяць. Китай постачає Росії спецхімію, порох, обладнання й верстати для підприємств військово-промислового комплексу, а також збільшує експорт дронів та комплектуючих до Росії.
-
У Лондоні стартував новий раунд торговельних переговорів між США та КНР
У Лондоні 9 червня представники США та Китаю розпочали новий раунд торговельних переговорів. Американську делегацію очолив глава міністерства фінансів Скотт Бессент, а китайську – віцепрем’єр Хе Ліфен. Головна мета переговорів – досягнення угоди, схожої на ту, яку уклали в Женеві. Зустріч відбулася після телефонної розмови між президентом США Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Основними питаннями на переговорах є поставки рідкісноземельних елементів з Китаю, які важливі для виробництва різних продуктів, включаючи акумулятори для електромобілів. Крім того, Китай бажає, щоб США переглянули імміграційні обмеження для студентів та полегшили доступ китайських технологій на американський ринок.
-
Автовиробники в паніці через дефіцит рідкоземельних магнітів
Світові автовиробники стикаються з кризою через дефіцит рідкоземельних магнітів, які є важливими компонентами для виробництва електромобілів та сучасних автомобілів. Китай має значний контроль над виробництвом цих магнітів, що призвело до обмежень у їх експорті. Це призвело до того, що автовиробники готові платити великі суми за отримання запасів магнітів, а деякі європейські заводи навіть призупинили роботу. Деякі автовиробники шукають альтернативні рішення, такі як створення електродвигунів без рідкоземельних металів. Європейські країни намагаються розширити видобуток рідкоземельних магнітів у своїй території, але цей процес є повільним. Аналітики попереджають про ризики залежності від Китаю у постачаннях інших ключових матеріалів, таких як графіт, марганець та алюміній.
-
Boeing відновив постачання літаків до Китаю – ЗМІ
У Китаї літак Boeing 737 MAX приземлився, що може свідчити про відновлення постачання літаків американським виробником для китайських замовників після тимчасового пом’якшення торговельної напруги між США та Китаєм. Цей літак, який належить авіакомпанії Xiamen Airlines, прибув до центру добудови Boeing в Чжоушані поблизу Шанхаю після того, як пролетів через Тихий океан зі США, зробивши зупинки для дозаправки на Гаваях і Гуамі. Китайські авіакомпанії раніше призупинили прийом нових літаків через торговельні обмеження, але тепер Boeing повернувся до постачання літаків у Китай після тимчасового пом’якшення тарифів на 90 днів. Китай є важливим ринком для розвитку Boeing, і компанія планує постачити китайським авіакомпаніям 50 літаків до кінця року.
-
Найбільше за останні п’ять років: експорт до США з Китаю обвалився
Експорт товарів з Китаю до США різко знизився на 34,5% у порівнянні з минулим роком, що є найбільшим спадом з лютого 2020 року. Це призвело до скорочення торгового балансу Китаю зі Сполученими Штатами на 41,55% до 18 мільярдів доларів. В той же час експорт з Китаю загалом зрос на 4,8%, а імпорт з США впав на понад 18%. Мінливу ситуацію на ринках пов’язують з мірким внутрішнім попитом у Китаї, але зростання поставок до Південно-Східної Азії, Європейського Союзу та Африки допомогло збільшити загальний профіцит торгового балансу Китаю до 103,2 мільярдів доларів у травні. Незважаючи на те, що США тимчасово знизили мита на товари з Китаю, президент Трамп звинуватив Китай у порушенні торговельної угоди, укладеної недавно, тоді як Китай також висловив незадоволення щодо дотримання угоди з боку США.
-
У РФ негласно вважають Китай ворогом – ЗМІ
У Москві вважають Китай ворогом та загрозою, незважаючи на заяви про посилення дружби з ним. За матеріалом The New York Times, російська розвідка ФСБ розглядає Китай як загрозу для національної безпеки через його спроби вербувати російських шпигунів, отримувати секретні військові технології та шпигунити в різних регіонах, включаючи Арктику. Крім того, Китай прагне отримати російські розробки щодо стратегічної авіації та впливати на Центральну Азію, що викликає обурення у Москві. Російські спецслужби проводять контррозвідувальні заходи проти китайських агентів, які намагаються вербувати росіян для просування інтересів Китаю. Також виявлено плани спільного виробництва FPV-дронів між Росією та Китаєм.