Заступник держсекретаря США з питань контролю над озброєннями Томас ДіНанно звинуватив Китай у проведенні секретних ядерних випробувань у 2020 році та спробах приховати їх від міжнародної громадськості. Про це дипломат заявив на конференції з роззброєння в Женеві, повідомляє Reuters.
“Я можу повідомити, що уряд Сполучених Штатів знає, що Китай у 2020 році проводив реальне випробування ядерних боєприпасів потужністю в сотні тонн”, – сказав він.
За його словами, китайські військові намагалися приховати випробування, бо розуміли, що це порушує зобов’язання Пекіна про заборону реальних тестів ядерної зброї.
“Китай використовував “розв’язку”, метод зниження ефективності сейсмічного моніторингу, щоби приховати свою незаконну діяльність від світу”, – заявив дипломат.
Китай провів одне таке потужне випробування 22 червня 2020 року, додав ДіНанно.
Присутній на конференції посол Китаю з питань роззброєння Шень Цзянь не відповів безпосередньо на звинувачення ДіНанно, але сказав, що Пекін завжди діяв розсудливо та відповідально в питаннях ядерної зброї. Він також звинуватив США у загостренні гонки озброєнь.
Учасники конференції, водночас, зазначили, що інформація американської сторони є новою і викликає занепокоєння.
Позначка: Китай
-
США звинуватили Китай у таємних випробування ядерної зброї
-
Танкери з російською нафтою дрейфують біля Китаю
Понад десяток танкерів, завантажених російською нафтою марки Urals, прямують до Азії або дрейфують на маршруті. Це свідчить про те, що виробники поспішають наблизити вантажі до Китаю на тлі скорочення закупівель з боку Індії. Про це пише Bloomberg.
Ці судна, на борту яких загалом перебуває від 10 до 12 млн барелів нафти, розосереджені в акваторії Індійського океану, а також поблизу берегів Малайзії, Китаю та Росії. За даними аналітичної компанії Kpler, п’ять із них позначені як “на замовлення” або “Китай – на замовлення”. Така категорія зазвичай означає, що вантаж поки не має конкретного покупця або порту розвантаження.
Ще шість танкерів указують пунктом призначення Сінгапур і Малайзію. Ймовірно, вони прямують до популярної зони перевалки нафти з судна на судно в Південно-Китайському морі, де зможуть очікувати на продаж сировини. Чотири судна дрейфують поблизу берегів Малайзії, Китаю та Далекого Сходу Росії без зазначення чіткого пункту призначення.
Ключове питання полягає в тому, куди тепер буде спрямовано надлишкові партії Urals, більшість яких упродовж минулих років постачалася до Індії. Китайські незалежні нафтопереробні заводи були активними покупцями російської нафти, однак вони надають перевагу сортам, що відвантажуються з тихоокеанського узбережжя країни, зокрема ВСТО (ESPO) та Sokol. За даними Kpler, у січні вони закупили рекордний обсяг Urals – близько 500 тис. барелів на добу, однак цього все одно недостатньо, щоб поглинути потоки, переорієнтовані з Індії.
Окрім Китаю, російську нафту періодично імпортувала Індонезія, втім, вона зазвичай віддає перевагу легшим і малосірчистим сортам, таким як ВСТО та Sokol. Насування глобального надлишку нафти також ускладнює для Москви пошук покупців.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп планує забезпечити своїй країні домінування в нафтовій промисловості Венесуели, що допоможе знизити нафтові ціни до бажаного рівня в $50 за барель.
Аналітики прогнозують зниження цін на нафту через зростання пропозиції -
РФ знижує ціни на нафту для Китаю, щоб компенсувати “втрату” Індії – ЗМІ
Знижки на експорт російської нафти до Китаю цього тижня досягли нового рекорду, бо продавці намагаються стимулювати попит у Китаї та компенсувати ймовірні втрати від продажів в Індії. Про це повідомляє Reuters.
Зниження цін для Китаю відбулося після того, як президент США Дональд Трамп оголосив у понеділок про торговельну угоду з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді, яка передбачала припинення закупівель нафти з Росії, але без уточнень коли це відбудеться.
Припинення закупівель з боку Індії зробить Китай єдиним великим клієнтом дешевої російської нафти. Росія, другий за величиною експортер нафти у світі, вже бореться зі зниженням попиту з боку Індії через західні санкції, в той час, як запаси російської нафти у плавучих сховищах зростають.
Незалежні китайські нафтопереробні заводи, відомі як “чайники”, залишаються основними покупцями підсанкційної нафти, а обсяги російської нафти, що надійшли в січні до центру “чайників” у провінції Шаньдун, досягли рекордного рівня.
Китайські державні НПЗ призупинили морські закупівлі російської нафти з жовтня, після того, як США наклали санкції на Роснефть і Лукойл.
За даними аналітичної компанії Kpler, імпорт російської нафти морським транспортом до Китаю в січні зріс до рекордних 1,7 млн барелів на добу, тоді як Індія скоротила імпорт до 1,1 млн барелів на добу, що є найнижчим показником з листопада 2022 року.
OilX оцінює січневий імпорт Китаю в 1,64 млн барелів на добу, що є найвищим показником з березня 2024 року. -
В Китаї створили “вбивцю Starlink” – ЗМІ
Китайські вчені розробили мікрохвильову зброю TPG1000Cs, що може на низькій навколоземній орбіті виводити з ладу супутники Starlink та інші об’єкти. Про це повідомляє видання South China Morning Post.
Розробка Північно-Західного інституту ядерних технологій в Сіані в провінції Шеньсі має потужність 20 ГВт і здатна генерувати імпульси протягом рекордної хвилини.
До цього часу подібні системи могли працювати безперервно не більш як три секунди, тоді як TPG1000Cs видає до 3 000 високоенергетичних імпульсів за один сеанс.
Така наземна система здатна порушити роботу супутників на низькій навколоземній орбіті або пошкодити їх, в тому числі супутники Starlink.
Система є досить компактною: її довжина становить чотири метри, а вага – п’ять тонн. Такі габарити дозволяють встановлювати установку на вантажівках, військових кораблях, літаках і навіть супутниках.
У разі, коли Китай розгорне TPG1000Cs безпосередньо у космосі, “його невидимі удари стануть ще більш смертоносними і їх буде складніше виявити”. -
Кінець ядерної угоди РФ і США: Китай зробив заяву
Китай шкодує про припинення дії Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (ДСНО) між США та Росією. Про це заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь, передає Укрінформ у четвер, 5 лютого.
“Стосовно ДСНО між США та РФ Китай висловлює жаль з приводу припинення терміну дії договору. Вказана угода має величезне значення для підтримки глобальної стратегічної стабільності”, – сказав він.
За словами речник МЗС Китаю, світова спільнота стурбована тим, що припинення терміну дії договору негативно вплине на міжнародну систему контролю за нерозповсюдженням ядерних озброєнь.“Китай закликає американську сторону позитивно відреагувати на пропозиції Росії щодо збереження зобов’язань за договором та якнайшвидше відновити стратегічний діалог із російською стороною”, – додав Цзянь. Як відомо, 5 лютого закінчився термін дії договору між Росією та США про заходи щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3).
Ядерний договір був підписаний лідерами РФ і США Дмитром Медведєвим і Бараком Обамою 2010 року. Документ набув чинності 2011 року, а 2021 року був продовжений на п’ять років – до 2026 року. СНО-3 регламентував режим перевірок дотримання договору. Регулярні перевірки сприяли встановленню прозорості та довіри у відносинах між США і РФ у сфері ядерної зброї. Двічі на рік також збиралася комісія, а співпраця не припинялася навіть після анексії Криму 2014 року. -
В Китаї показали найшвидшого в світі гуманоїдного робота
У Китаї представили нового лідера у сфері роботизованої мобільності: гуманоїдний робот Bolt встановив світовий рекорд швидкості для машин свого класу, розігнавшись до 10 метрів за секунду, повідомляє CGTN.
Bolt є повнорозмірним гуманоїдом: його зріст становить 175 см, а вага – 75 кг, тобто пропорції максимально наближені до людських. При цьому інженерам вдалося вийти далеко за межі попередніх можливостей двоногої роботизованої ходи та бігу.
Під час демонстраційного відео робот змагався на біговій доріжці із засновником інституту Ваном Хунтао. Людина зійшла з дистанції, тоді як робот зберіг стабільний темп, а показники швидкості зрештою досягли рекордних 10 м/с.
Назва Bolt – свідоме відсилання до легендарного спринтера Усейна Болта, чинного рекордсмена світу на дистанції 100 метрів із результатом 9,58 секунди. За нинішньої максимальної швидкості китайський робот теоретично може подолати 100-метрівку за рівно 10 секунд, що ставить його впритул до рівня елітних олімпійських атлетів. -
Трамп провів розмову з Сі Цзіньпіном
Президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з лідером Китаю Сі Цзіньпіном у середу, 4 лютого. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.
Розмова відбулась перед сподіваним візитом Трампа в Китай у квітні цього року.
Утім, китайські державні ЗМІ не надали додаткових подробиць цього телефонного дзвінка.
Востаннє лідери обох країн розмовляли телефоном наприкінці листопада 2025 року. -
Китай і Росія домовилися про “великий план” розвитку відносин
Президент КНР Сі Цзіньпін у середу провів відеоконференцію з главою Росії Володимиром Путіним, заявивши, що відносини між Москвою та Пекіном розвиваються “у правильному напрямку”. Про це повідомляє South China Morning Post.
Він також зазначив, що для поглиблення відносин необхідний “великий план”.
За повідомленнями російських ЗМІ, Путін зазначив, що відносини з Китаєм є стабілізуючим фактором у період глобальних потрясінь. Він також високо оцінив торгівлю енергоносіями з Китаєм, адже Росія є основним постачальником енергоресурсів для другої за величиною економіки світу.
Це булу перші переговори двох лідерів у цьому році. Вона відбулася після недільної зустрічі міністра закордонних справ Китаю Ван І та глави Радбезу РФ Сергія Шойгу, який перебував із візитом у Пекіні. Обидві сторони домовилися підтримувати постійний діалог щодо двосторонньої співпраці та поглиблювати взаємну підтримку у галузях, що стосуються ключових інтересів обох країн.
Відеоконференція відбулася напередодні закінчення терміну дії договору про ядерну зброю СНО-3 між Росією та США. Під час окремих переговорів у Пекіні у вівторок Китай і Росія підтвердили наміри відстоювати авторитет та ефективність міжнародних договорів і механізмів контролю над озброєннями, а також сприяти підтримці глобальної стратегічної стабільності. Раніше ЗМІ повідомили, що Китай постачає Росії обладнання та технології, які допомагають Москві виробляти гіперзвукові ракети, здатні нести ядерні боєзаряди.
Раніше Китай закликав уникати ескалації збройного протистояння в Україні та пообіцяв “по-своєму” відігравати конструктивну роль для полегшення гуманітарної ситуації в нашій державі після російських ударів по енергетиці.
В розвідці повідомили, скільки ракет Орєшнік на озброєнні в РФ -
Китай затвердив заборону висувних дверних ручок у електромобілях
Китай офіційно запровадив заборону на використання електронних дверних ручок в електромобілях, ставши першою країною у світі з настільки жорсткими вимогами до конструкції дверей електромобілів. Нові правила набудуть чинності з 1 січня 2027 року й зобов’яжуть автовиробників встановлювати механічні ручки як зовні, так і всередині електричних моделей, що продаються на китайському ринку.
Примітно, що нові правила стосуються виключно електромобілів. Автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння, навіть якщо вони так само використовують електроприводи дверних ручок, під заборону не підпадають.
Нові вимоги виявилися надзвичайно точними. Зовнішні ручки повинні мати фізичну нішу розміром щонайменше 60х20 мм, щоб їх можна було надійно схопити навіть після серйозної аварії. Усередині салону механізми відкривання дверей мають бути чітко позначені видимими інструкціями, а їх розташування – стандартизоване. При цьому виробникам заборонено покладатися виключно на електронні системи, навіть якщо ті мають резервні акумулятори або троси.
Зміни торкнуться величезної кількості моделей. За оцінками, ще навесні близько 60% зі ста найбільш продаваних у Китаї електромобілів використовували приховані або висувні дверні ручки. Серед них – Tesla Model 3 і Model Y, майбутній BMW iX3 для китайського ринку, а також автомобілі Nio, Li Auto, Xpeng і Xiaomi. Деякі компанії, зокрема Geely та BYD, уже почали непомітно повертатися до традиційних рішень.
Переробка конструкції може обійтися дорого: за оцінками джерел у галузі, адаптація однієї моделі до нових вимог здатна коштувати понад приблизно $14,4 млн. Водночас експерти вважають, що китайська заборона може мати глобальні наслідки – аби не виробляти різні версії для різних ринків, автовиробники можуть перейти на уніфікований дизайн дверей по всьому світу.
Для моделей, які вже отримали сертифікацію або перебувають на фінальній стадії підготовки до запуску, передбачено перехідний період до січня 2029 року.
Поштовхом до перегляду стандартів безпеки стала серія трагедій у яких люди, потрапивші в ДТП, опинялися заблокованими всередині через електронні механізми дверей.
В Україні зріс попит на китайські авто -
Польща підозрює китайські електромобілі у воєнному шпигунстві
Польська влада розглядає можливість заборонити електромобілям китайського виробництва в’їзд на територію військових об’єктів, а також на прилеглі парковки, через ризики використання їхніх технологій для спостереження, повідомляє Carscoops.
Подібний крок уже зробила Велика Британія, обмеживши доступ китайських електрокарів до військових зон. Причина – сучасні автомобілі оснащені камерами, радарами, датчиками та іншими системами збору даних, які потенційно можуть фіксувати чутливу інформацію.
У дослідженні, проведеному в Польщі, такі авто назвали “смартфонами на колесах”. Зазначається, що вони здатні сканувати навколишнє середовище, збирати геолокаційні дані та іншу інформацію, що може становити загрозу безпеці. “Розумні автомобілі мають величезні можливості збору даних завдяки камерам високої роздільної здатності, сенсорам і системам LiDAR, які використовують активне 3D-мапування”, – зазначила авторка дослідження Поліна Узнаньська.
Очікується, що начальник Генерального штабу Війська Польського генерал Вєслав Кукула найближчим часом видасть офіційну директиву, яка заборонить використання китайських автомобілів на всіх військових об’єктах країни. Міністерство національної оборони підтвердило, що відповідна політика наразі перебуває на стадії розробки.
Ймовірно, обмеження стосуватимуться не лише брендів на кшталт BYD, MG, Nio, Xpeng чи Aiways, а й будь-яких автомобілів, у яких використовується програмне забезпечення або сенсорні компоненти китайського походження.
Крім того, експерти не виключають, що подібні заходи з часом можуть поширитися й на критичну інфраструктуру, зокрема аеропорти.