Нацполіція розслідує низку проваджень щодо можливих корупційних порушень з боку посадовців ПрАТ АК “Київводоканал” та його постачальників. В рамках однієї зі справ про підозри в “бюджетних розпилах” повідомлено чотирьом фігурантам, у т.ч. керівниці ТОВ “Гідрохім”, у якого столичний “водопровідний” монополіст закуповував “угорський” коагулянт хлорид заліза.
За даними правоохоронців, фактично було закуплено більш “дешевий” аналог українського виробництва, через що бюджет Києва втратив понад 3 млн гривень. Схожі факти вивчаються в рамках ще однієї справи, де судові експерти вже нарахували збитки на суму 78,2 млн гривень при закупівлі коагулянтів “Київводоканалом” і КП “Київтеплоенерго”. Правоохоронці називають винним очільника “Київводоканалу” Олега Лисюка (на колажі), у якого під час обшуку було вилучено “купу валюти”. Ще одна справа стосується можливого хабарництва – перед судом постане головний інженер цього ПрАТ, який взяв з підприємців 225 тис. гривень за “пришвидшення” підключення будівлі до системи водопостачання.
Як стало відомо КВ, столичні правоохоронці розслідують низку справ щодо можливих корупційних порушень з боку посадовців ПрАТ “Акціонерна компанія (АК) “Київводоканал” та суб’єктів господарювання, з якими співпрацює вказане акціонерне товариство.
Відповідні факти вивчаються, зокрема, в рамках кримінальних проваджень №12024000000002789 від 20 грудня 2024 року, №12025000000000458 від 3 лютого 2025 року і №42025102090000098 від 25 червня 2025 року. Перші дві справи розслідує Головне слідче управління Нацполіції України, третю – Солом’янське управління Нацполіції Києва.
Так, фігурантам першого провадження інкримінується вчинення злочинів за низкою статей Кримінального кодексу (КК) України, а саме: ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 (організація заволодіння майном або його розтрати в особливо великих розмірах або організованою групою), ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 (пособництво у заволодінні майном або його розтраті в особливо великих розмірах або організованою групою), ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 (організація службового підроблення в організованій групі), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 (пособництво у службовому підробленні в організованій групі). Фігурантам другої справи інкримінуються злочини за ч. 4 ст. і ч. 5 191 КК – заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене у великих розмірах або повторно, чи за попередньою змовою групою осіб, а також цей же злочин, вчинений в особливо великих розмірах або організованою групою.
Що стосується третьої справи, то правоохоронці розслідували її за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України – прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи. Наразі це провадження вже передано до суду.
Що встановлено правоохоронцями
У рамках справи №12024000000002789 Нацполіція розслідує можливі “бюджетні розпили” при здійсненні “Київводоканалом” закупівлі 1,6 тис. тон коагулянту хлорид заліза (його додають у стічні та питні води для видалення зважених частинок, фосфатів та сульфідів, що сприяє їх освітленню, згущенню осадів та зменшенню запахів. – КВ). Мова про договір, укладений з ТОВ “Гідрохім” 2 серпня 2024 року – згідно з цією угодою, ПрАТ мало заплатити вказаній компанії 24,8 млн гривень. При цьому, за умовами зазначеної угоди, “Гідрохім” мав поставити “Київводоканалу” хлорид заліза марки «DONAU Bellair special» виробництва угорського заводу “Donauchem Vegyianyag Kereskedelmi Kft вартістю 15,5 тис. гривень за 1 тону.
Однак, як було встановлено під час слідства, фактично вказана компанія поставила ПрАТ “АК “Київводоканал” 705 тон коагулянту хлорид заліза, який був фактично придбаний “Гідрохімом” у ТОВ «Аульська Хлоропереливна Станція» («АХПС») за ціною 11,5 тис. гривень за 1 тону, але проданий столичному “водопровідному” монополісту за ті ж 15,5 тис. гривень. В судових ухвалах по цій справі не уточнюється, чи були поставлені решта майже 900 тон коагулянту, і якщо так – скільки за нього заплачено і хто був його виробником. Разом з тим, у цих документах зазначається, що для приховування факту того, що поставлений “Київводоканалу” хлорид заліза був вироблений в Україні, посадовці ТОВ “Гідрохім” надсилали цьому ПрАТ підроблені супровідні документи (ТТН, видаткові накладні, сертифікати якості тощо), що нібито підтверджують “угорське походження” зазначеного коагулянту. Також правоохоронці знайшли електронне листування між ТОВ «Гідрохім» та вищезгаданим заводом Donauchem, в якому представники останнього зазначають, що не мають можливості виготовляти коагулянт хлорид заліза (ІІ) «DONAU Bellair special». За результатами проведеної в цьому провадженні судової економічної експертизи було встановлено факт нанесення водоканалу збитків на суму 3 млн гривень.
29 серпня 2025 року правоохоронці повідомили про підозри у цій справі чотирьом фігурантам. У судових ухвалах немає інформації з приводу посад усіх підозрюваних, але відомо що серед них є керівниця ТОВ “Гідрохім” Олена Філатова (очолює компанію з 2021 року) та кілька її підлеглих. Що цікаво, правоохоронці повідомили, що під час одного з обшуків, який був проведений в офісі вказаної компанії в місті Кременчук Полтавської області навесні 2025-го, керівниця “Гідрохіму” намагалася знищити певні речі, які цікавили слідчих, шляхом, цитуємо, “викидання їх у вікно з метою унеможливлення відшукання”.
Схожі обставини правоохоронці вивчають і і в рамках провадження №12025000000000458. Так, Нацполіцію зацікавила низка договорів щодо закупівлі коагулянтів для очищення води, які укладали КП “Київтеплоенерго” і ПрАТ “Київводоканал”. Постачальниками виступали сім компаній: ТОВ «Екніс», ТОВ «Хімреагент», ТОВ «Поліксен», ТОВ «Капітал-Рост», ТОВ «НВП «Неосинтез», ТОВ «Вест Гейт» і ТОВ «Стоунсенд».
Правоохоронці зазрачають, що при реалізації відповідних угод здійснювалося заволодіння коштами бюджету Києва – шляхом укладення фіктивних фінансових операцій з підконтрольними суб`єктами господарської діяльності, за результатом чого відбувалося збільшення фактичної вартості договорів у 2 рази. За висновками судово-товарознавчих експертиз, загальна сума завищення вартості коагулянтів для очищення води складає 78,2 млн гривень з ПДВ (вочевидь, це сума якось “поділена” між “Київводоканалом” і “Київтеплоенерго”.
Правоохоронці зазначають, що до вчинення вказаних кримінальних правопорушень причетний генеральний директор ПрАТ «АК «Київводоканал» Олег Лисюк. При цьому, слідчі уточнюють що до таких протиправних дій залучені і заступники голови Київської міськдержадміністрації (КМДА), які мають вплив та координують діяльність Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, КП «Київтеплоенерго» та ПрАТ «АК «Київводоканал». До слова, офіційно діяльність зазначених департаменту і згаданих комунальних монополістів не перший рік контролює один заступник голови КМДА Віталія Кличка – Петро Пантелеєв.
Наразі в цій справі ще не вручено жодної підозри, але правоохоронці вже здійснили низку дій. Зокрема, у червні 2025-го було проведено обшук сейфу Олега Лисюка в “Асвіо Банку”, під час якого було вилучено низку документів, а також грошові кошти в сумі 178,5 тис. доларів та 20 тис. євро. При цьому, правоохоронці проаналізували його офіційні доходи і встановили наявність у володінні Олега Лисюка та осіб з його найближчого оточення значної кількості майна, яке за ринковою вартістю перевищує сукупність офіційно задекларованих доходів у декілька разів. Для слова, КВ раніше писала про цю справу саме в контексті КП “Київтеплоенерго”, тому, можна припустити, що найближчим часом у ній можуть з’явитися інші цікаві подробиці.
Що стосується справи №42025102090000098, то в середині січня поточного року до Деснянського районного суду надійшов обвинувальний акт відносно головного інженера ПрАТ “АК “Київводоканал” Євгена Шкадро. Він обвинувачується в отриманні хабара в сумі 225 тис. гривень. Ці кошти йому були передані 25 вересня 2025 року представником ТОВ “Сігма + ЛТД” (компаній зі схожими назвами в Україні багато, тому КВ не вдалося встановити, про яку саме йдеться) за прискорене підключення певної будівлі до водопостачання – мовляв, ця процедура займає від півроку до року, але, мовляв, “з грошима можна швидше”. При цьому, посадовець збирався отримати 450 тис. гривень: його затримали під час отримання “першого” траншу неправомірної вигоди, а “другий” Євген Шкадро мав начебто отримати після погодження відповідної документації “Київводоканалом”.
Що цікаво, спочатку посадовець начебто “оцінював свої послуги” в 1 тис. доларів (близько 42 тис. гривень станом на 2025-ий), але потім, схоже, “збільшив апетити”. Санкції інкримінованої Євгену Шкадро статті передбачають обмеження або позбавлення волі на строк до 3 років.
Як працює “Київводоканал”
Профільна діяльність ПрАТ “АК “Київводоканал” супроводжується регулярними скандалами через фінансові зловживання з боку посадових осіб компанії.
Наприклад, у жовтні 2023 року Нацполіція відкрила слідство за фактами можливих “бюджетних розпилів” при співпраці ПрАТ “АК “Київводоканал” і КП “Київтеплоенерго: з ТОВ “Укрбудпр” – відомим на всю країну будівельним підрядником. Наразі слідчі вже встановили, що у 2022-2024 роках частину з 534 млн гривень, витрачених з міської скарбниці на різні роботи, вказана компанія вивела через фіктивні компанії та “неоформлених” працівників, а деякі ремонти були виконані неясно. Що цікаво, батько директора зазначеної ТОВки Давіда Кізіменка, який раніше теж мав відношення до “бюджетних підрядів”, у 2018 році був засуджений за сепаратизм.
Також на розгляді Печерського районного суду столиці знаходиться справа щодо розтрати коштів на ПрАТ “АК “Київводоканал”, у якій обвинуваченими є відразу три фігуранти, у тому числі – заступник генерального директора вказаного акціонерного товариства Володимир Дараган. Усім їм загрожує до 12 років позбавлення волі. На переконання слідчих, через дії обвинувачених у 2019-2020 роках “Київводоканал” втратив 3,29 млн гривень при закупівлі глибинних насосів внаслідок завищення вартості такого обладнання.
Крім того, правоохоронці інкримінують службову недбалість ексдиректору управління капітального будівництва ПрАТ “АК “Київводоканал” Антону Буяру. В рамках відповідного кримінального провадження слідчі вже встановили, що саме через цього посадовця столична компанія-монополіст могла втратити понад 3 млн гривень при реконструкції однієї з водопровідних мереж у Оболонському районі. Буяр намагався в судовому порядку оскаржити вручену йому підозру через начебто низку порушень з боку правоохоронців, але йому це не допомогло – справу було передано до суду. Паралельно з цим слідчі вивчали можливі факти виводу підрядником цих робіт – ПП “Водоліт” – отриманих грошових коштів через підконтрольні компанії та їх “обготівковування”.
ПрАТ “АК “Київводоканал” (до травня 2017 року – ПАТ “АК “Київводоканал”) було зареєстровано 2 червня 1992 року, хоча де-факто компанія веде свою історію з радянських часів. На сьогоднішній день 25,46% акцій цього ПрАТ перебуває у комунальній власності Києва (в особі Департаменту комунальної власності КМДА. – КВ), а 67% акцій “Київводоканалу” належить ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг” (61% акцій цієї компанії також належать столичній громаді, ще 39% акцій – офшору з Кіпру “Densec Limited” та британській фірмі “A Artio Global Investors”). Інші пакети акцій ПрАТ “АК “Київводоканал” становлять менше 10%.
Раніше у ЗМІ повідомлялося, що реальний контроль над цим столичним монополістом (через ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг”) можуть здійснювати люди, пов’язані з братами Супруненками – нардепом VI і VIII скликань Верховної Ради Олександром Супруненком та В’ячеславом Супруненком (депутата Київради та колишнього зятя ексмера Києва Леоніда Черновецького).
Також серед тих, хто очевидно мав чи досі має відношення до ПрАТ “Київенергохолдинг”, журналісти називали оточення Сергія Льовочкіна – голови Адміністрації президента Віктора Януковича, народного депутата України діючого IX скликання парламенту, одного із лідерів нині забороненої в нашій державі проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя”. Останньому також приписували контроль над іншим комунальним монополістом столиці – АТ “Київгаз”.
Крім того, діяльність “Київводоканалу” протягом останніх років пов’язували з Дмитром Андрієвським – депутатом Київради VI скликання (обирався від “Блоку Віталія Кличка”), нардепом VII та VIII скликань Верховної Ради (обирався від “Блоку Петра Порошенка”) та ексчленом наглядової ради цієї компанії (до березня 2009 року).
Як повідомляла КВ, саме він, схоже, був неофіційним куратором одіозного екскерівника “Київводоканалу” Дмитра Новицького (очолював компанію з квітня 2016 року по квітень 2021 року), з персоною якого пов’язана більшість скандалів навколо діяльності водоканалу у минулі роки і за “каденції” якого були допущені порушення, оцінку частини з яких вже найближчим часом може надати Печерський районний суд.
Нагадаємо, наприкінці 2022 року Київрада фактично надала ПрАТ “АК “Київводоканал” дозвіл на освоєння близько 12,6 млрд гривень на впровадження Схеми оптимізації систем водопостачання та водовідведення. А вже у травні 2024-го депутатський корпус Київради дозволив Київській міськдержадміністрації (КМДА) створити однойменне комунальне підприємство (КП) “Київводоканал” та припинити договір на користування комунальним майном (водопровідні та каналізаційні мережі, різні будівлі та споруди тощо) з ПрАТ “АК “Київводоканал”.
Необхідність такої “реформи” у КМДА обґрунтували численними фінансовими проблемами вказаного акціонерного товариства, які начебто виникли виключно через економічно не обгрунтовані тарифи, і неможливість для міської влади “затикати фінансові дірки” за рахунок коштів бюджету Києва. Деякі депутати Київради під час затвердження цього рішення вимагали спершу отримати від “старого” “Київводоканалу” звіт щодо його діяльності, звинувачували його посадовців у численних розкраданнях коштів, а також вказували на те, що в міській скарбниці наразі немає зайвих 1,5 млрд гривень, які потрібно внести в статутний капітал нового КП. Але ці ідеї, як і вимога створити тимчасову контрольну комісію (ТКК), яка б перевірила роботу ПрАТ “АК “Київводоканал”, в результаті не були схвалені. Відповідне комунальне підприємство поки що створено лише “на папері” – у серпні 2024-го його було зареєстровано, але жодних задач це КП поки не виконує.
Із 1 листопада 2023 року головою правління – генеральним директором ПрАТ “АК “Київводоканал” є Олег Лисюк (раніше, з 26 липня минулого року, він, будучи заступником гендира по капітальному будівництву та інвестиціях, тимчасово виконував обов’язки керівника цієї компанії). Його попередником на цій посаді був Сергій Крушановський, який також очолював “Київводоканал” як “в.о” Із 12 квітня 2021 року. На цьому посту останній змінив згаданого вище Дмитра Новицького, який наразі працює заступником керівника даного ПрАТ зі стратегічної політики.
Як зазначалося вище, у КМДА роботу ПрАТ “АК “Київводоканал” не перший рік координує заступник мера Петро Пантелеєв.
Автор: Олександр Глазунов