Польща, Словаччина, Угорщина та Болгарія висловили незадоволення новою торгівельною угодою Європейського Союзу з Україною. Вони стверджують, що угода не враховує інтереси фермерів цих країн, а також веде до надмірного припливу української сільськогосподарської продукції на ринки ЄС. Країни вимагають перегляду угоди, повернення квот на українську продукцію до рівня до вторгнення Росії в Україну, а також введення санітарних та екологічних норм для українських виробників, що відповідають стандартам ЄС. Крім того, вони вимагають встановлення мінімальної ціни на українську агропродукцію, щоб боротися з недобросовісною конкуренцією від українських виробників.
Позначка: Квоти
-
ЄС збільшив квоти на імпорт української агропродукції – ЗМІ
Європейський Союз збільшив квоти на імпорт продукції сільського господарства з України. Тепер Україна може експортувати більше пшениці, цукру, ячменю і м’яса птиці до ЄС без сплати мита. Це сталося в рамках переглянутої угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною. Україна втратила режим “торгового безвізу” з ЄС, але зараз веде переговори щодо поглибленої зони вільної торгівлі. Наразі угода охоплює 40 товарів і повинна бути ухвалена кваліфікованою більшістю держав-членів ЄС. На жаль, за оцінками Національного банку України, країна може втратити близько 800 мільйонів доларів після відновлення квот для української агропродукції, яка буде експортуватися до країн ЄС.
-
Квоти замість “торговельного безвізу”
Європейська Комісія встановила нові квоти на імпорт української агропродукції, які діятимуть до кінця поточного року. Це рішення призначене для підтримки українських фермерів і відновлення торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Квоти становитимуть частку від звичайних річних обсягів та будуть діяти до кінця 2025 року. Переговори щодо угоди між ЄС та Україною ще тривають, але обидві сторони сподіваються досягти компромісу найближчим часом. Ці зміни можуть вплинути на експорт українських сільськогосподарських продуктів, тому Україна планує збільшити переробку харчових продуктів для компенсації можливих втрат.
-
Шмигаль заявив про складні переговори з ЄС щодо торгових квот
Наразі українська сторона продовжує складні переговори щодо торгових квот з Євросоюзом. Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час “години запитань до уряду” у Верховній Раді в п’ятницю, 6 червня.
“Стосовно прибраних квот, які діяли від початку повномасштабного вторгнення. На даний момент перемовини тривають. Сьогодні делегація України знаходиться в Брюсселі. Переговори тривають, є попередні домовленості. Переговори складні, вони скоріш за все продовжаться і цього, і наступного тижня. Звісно ж, буде результат”, – заявив він .
Шмигаль підкреслив, що уряд не передбачає втрат для економіки України і українського бізнесу.
Глава уряду додав, що паралельно тривають перемовини про зміни в статтю №29 Угоди про Асоціацію між Україною і Євросоюзом, щоб зафіксувати найкращі умови для українських експортерів.
Напередодні стало відомо, що Єврокомісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в межах Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ). Обмеження становитимуть 7/12 від звичайних річних обсягів, що діяли до війни з Росією.
За підрахунками НБУ, після відновлення квот для агропродукції Україна втратить близько 800 млн доларів. -
ЄС оприлюднив квоти на агропродукцію з України
Європейська комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Про це йдеться в документі, опублікованому на сайті Європейського Союзу.
Україна зможе поставити на ринок ЄС в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин – 583,33 тис. тонн, кукурудзу – 379,167 тис. тонн, ячмень – 204,167 тис. тонн.Обмеження стосуватимуться і м`яса птиці, яких дозволено поставити 52,511 тис. тонн, які в свою чергу розділені таким чином: 4/7 кількості за період 6 червня по 30 вересня та 3/7 від кількості за період з 1 жовтня по 31 грудня. Аналогічний сценарій поставок продукції передбачено для яловичини, експорт якої обмежено 7 тис. тонн, та яєць, обсяг поставки яких має становити 3500 тонн.
Молока і вершків дозволено поставити на ринок ЄС до 31 грудня 2025 року 5833 тонн, сухого молока – 2917 тонн, вершкового масла – 1750 тонн.
Квоти розділені на дві частини: з 6 червня до 30 вересня (4/7 обсягу) та з 1 жовтня до 31 грудня (3/7 обсягу), що дозволяє більш рівномірно розподілити постачання протягом року. Такий крок ЄС спрямований на збереження рівноваги між підтримкою українського експорту та стабільністю європейського ринку агропродукції.
-
В ЄК розповіли, що чекає Україну після закінчення “торговельного безвізу”
З 6 червня 2025 року припиниться дія автономних торговельних заходів для українських експортерів, які забезпечували пільговий режим торгівлі. Це означає, що перехідні заходи, які надавали певні пільги, також втратять чинність. Ця інформація була надана речником Єврокомісії. Нові заходи, які були затверджені Європейською комісією, дозволять українським експортерам отримати доступ до тарифних квот в рамках угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС. Ці перехідні заходи діятимуть до завершення переговорів щодо умов торгівлі між Україною та ЄС, які мають забезпечити довгострокову передбачуваність для обох сторін.
-
ЄС відновить квоти для агропродукції України
Європейський Союз вирішив тимчасово відновити квоти на імпорт деяких сільськогосподарських товарів з України. Це рішення було ухвалено після скасування обмежень у 2022 році через вторгнення Росії. Квоти знову набудуть чинності з 6 червня 2025 року і діятимуть до кінця цього року. Це означає, що Україна матиме можливість експортувати лише частину свого річного обсягу цих товарів. ЄС також працює над переглядом зони вільної торгівлі з Україною. Це рішення було прийнято без проти голосів країн-членів, але вісім країн утрималися від голосування.
-
ОПЕК+ прийняв рішення, яке звучить як вирок для економіки Росії
Картель ОПЕК+ прийняв рішення про значне збільшення квот на видобуток нафти, що може призвести до падіння цін на “чорне золото”. Саудівська Аравія вимагала збільшення видобутку через порушення квот іншими країнами, зокрема Росією. Це рішення може вплинути на економіку Росії, яка сильно залежить від експорту нафти і газу. Низькі ціни на нафту можуть призвести до значного бюджетного дефіциту в Росії і обмежити її можливість вести війну, зокрема проти України. Кремль стверджує, що ціни на нафту не впливають на їх позицію щодо національних інтересів та конфлікту в Україні, але експерти вважають, що тривале падіння цін може вимушити Росію зупинити війну через фінансові проблеми. Кремль розглядає різні варіанти, як вирішити ситуацію, включаючи збільшення податків та приватизацію, але це може викликати незадоволення серед населення.