За результатами січня-червня 2025 року в Росії у збиток працювали 30,4% організацій – це найвищий показник із 2020 року, коли через пандемію збитковими були 35% підприємств. Про це повідомляють росЗМІ з посиланням на дані Росстату.
Загалом прибуток у 18,4 трлн рублів отримали 43 тисячі компаній, тоді як 19 тисяч підприємств зафіксували сукупні збитки у понад 5 трлн рублів.
Найбільші втрати зафіксували у вугільній промисловості, виробництві та розподілі гарячої води, водопостачанні та галузі утилізації відходів. Також збитковими залишаються сухопутний пасажирський транспорт і наукові дослідження, де у мінусі до половини компаній.
Аналітики зазначають, що зростання збитковості знижує податкові надходження, гальмує інвестиції та посилює боргове навантаження. Це може призвести до зростання банкрутств і додаткового тиску на банки та державний бюджет РФ.
На думку президента Торгово-промислової палати РФ Сергія Катиріна, ситуація загрожує відтермінуванням інвестиційних проєктів, зупинкою оновлення обладнання й ризиками для зайнятості.
Позначка: Криза
-
Частка збиткових компаній в Росії перевищила 30%
-
Росія зупинила продаж бензину на Курилах
У Курильському районі, що входить до складу Сахалінської області Росії, повністю зупинили продаж бензину Аі-92. Про це у ніч на 25 серпня написав в Telegram очільник Курильського округу Костянтин Істомін.
За його словами, наявний запас пального залишили виключно для спецтранспорту. Нову партію бензину очікують “після обіду”, після чого продаж мали відновити.
Раніше, з 20 серпня, на Курилах діяв ліміт – не більше 10 літрів бензину на одну особу. Такі обмеження почалися 17 серпня у Приморському краї, тоді як заправки у Забайкальському краї РФ та тимчасово окупованому Криму запровадили продаж пального за талонами.
Як зазначається, дефіцит пального в Росії виник через серію ударів безпілотників по російських НПЗ. Загалом було пошкоджено щонайменше сім великих заводів, п’ять з яких зупинили виробництво повністю або частково, зокрема Новокуйбишевський, Сизранський, Волгоградський, Саратовський та Рязанський НПЗ.
Внаслідок дефіциту оптові ціни на бензин зросли до рекордних 72,6 тисяч рублів за тонну Аі-92 та 82,2 тисячі – за тонну Аі-95, що на 40-50% більше, ніж на початку року.
Для покриття дефіциту уряд Росії з 1 серпня заборонив експорт бензину, втім, додаткових обсягів недостатньо, тож, за даними джерел Reuters, Росії може знадобитися імпорт пального з Білорусі. -
Авіаційна галузь РФ за крок від колапсу – розвідка
Українська Служба зовнішньої розвідки повідомила, що пасажирська авіація в Росії переживає серйозну кризу, яка посилюється з кожним днем. Це сталося через вплив західних санкцій, які позбавили російських авіакомпаній доступу до сервісних центрів Boeing та Airbus. Ремонт літаків через “паралельний імпорт” виявився дорожчим, а витрати на обслуговування зросли на 38%. Ситуація стає ще складнішою, оскільки половина літаків Airbus в Росії зараз не експлуатується. Криза також впливає на роботу аеропортів, де операції тимчасово припинялися більше 450 разів, а понад 730 рейсів були змушені змінити місце посадки. Втрати авіакомпаній за три дні склали понад 250 мільйонів доларів, тому вони підвищують ціни на квитки, що може призвести до зменшення попиту на перельоти. Крім того, авіабудування в Росії також переживає складну ситуацію, з подорожчанням нових літаків на 45-70% від запланованої вартості. Експерти прогнозують, що якщо ситуація не покращиться, авіаційна галузь може зазнати системного колапсу до 2027 року. Також відомо, що російський уряд вирішив віднести інформацію про економіку та зовнішню торгівлю до державної таємниці, оприлюднюючи лише вибіркові показники, вигідні для влади.
-
Україна втратила близько 40% працездатного населення
Через війну Україна втратила близько 40% працездатного населення. Сьогодні приблизно 1,7 мільйона українців, які раніше працювали в країні, перебувають за її межами. Такими є дані Національного банку та Мінекономіки,заявила перша заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак, передає Delo.ua.
За її словами, наразі Україна переживає глибоку демографічну кризу, яка характеризується стрімким старінням населення. Адже частка людей віком 65 років і старше збільшилася з 12% у 1991 році до 18% у 2021-му, а у 2024 році вона досягла 22%.
Водночас через демографічні зміни чисельність працездатного населення в Україні впала на 40% у порівнянні з довоєнним 2021 роком.
За прогнозами демографів, через виклики та загрози, спричинені тривалою війною, до 2041 року населення країни може зменшитися до 28,9 млн осіб, а до 2051-го – до 25,2 млн.
“Демографія дуже змінює ринок праці і впливає на нього. 74% роботодавців відчувають брак кадрів, а середній дефіцит у компаніях становить приблизно 15% від штату”, – зазначила Марчак.
Вона звернула увагу і на факт того, що в Україні продовжиться тренд на старіння населення. При цьому наразі лише 27% людей у віці старше 50 років працюють. А ось для відновлення економіки Україні необхідно додатково 4-5 млн людей. -
Литва вимагає €200 млн компенсації від Білорусі за міграційну кризу
Литва подала позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі проти Білорусі через міграційну кризу, яку спричинив режим Олександра Лукашенка. Країна вимагає понад 200 мільйонів євро компенсації за збитки, пов’язані з витратами на зміцнення кордону, спостереження та прикордонників. Литва також зауважує, що позов може вплинути на розгляд справ у Європейському суді з прав людини. Польща може приєднатися до цього позову. Білорусь підозрюється в тому, що сприяла напливу мігрантів, що призвело до відправлення назад багатьох нелегальних мігрантів Литвою. Дев’ять країн ЄС закликали переглянути тлумачення Європейської конвенції з прав людини у контексті міграційних викликів, вказуючи на необхідність дозволити країнам-членам ефективно реагувати на такі ситуації.