Жорстка економія: від реформ до паперових рушників Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш публічно попередив про критичну дестабілізацію фінансового стану інституції. Головною причиною можливого колапсу став дефіцит бюджетних надходжень, спровокований невиконанням фінансових зобов’язань з боку США.
Про це повідомило видання Bloomberg.
Згідно з офіційним попередженням, організація перебуває на межі “неминучого фінансового краху”. Якщо ситуація не зміниться, ліквідність регулярного бюджету буде повністю вичерпана вже до середини літа цього року. Гутерреш акцентував увагу на тому, що збереження нинішніх темпів витрат за відсутності надходжень зробить подальше функціонування ООН неможливим протягом найближчого півріччя.
Епіцентром кризи стала відмова адміністрації США від сплати обов’язкових членських внесків. Історично Сполучені Штати забезпечували левову частку фінансування – близько 22% загального кошторису. Проте з початком другого президентського терміну Дональда Трампа грошові транші фактично заморожені.
Статистика заборгованості вражає: несплачений борг США перед початком поточної кризи становив приблизно 1,4 млрд доларів. До цієї суми додався рахунок на 767 млн доларів, які Білий дім не перерахував протягом 2025 року.
Водночас замість системної підтримки бюджету ООН, Вашингтон обрав шлях фінансування вибіркових гуманітарних проектів. Наприклад, у грудні минулого року було задекларовано виділення 2 млрд доларів на конкретні благодійні цілі, що не вирішує проблему утримання самої структури ООН.
Щоб втриматися на плаву, штаб-квартира в Нью-Йорку з 2024 року перейшла в режим жорсткої економії. Гутерреш ініціював масштабну внутрішню оптимізацію, скоротивши адміністративні видатки на 7%. Символом цієї скрути стала відмова від закупівлі паперових рушників для вбиралень центрального офісу, що дозволило зберегти близько 100 тис. доларів.
Експерти наголошують, що такі заходи – лише крапля в морі. Глибокий структурний дефіцит неможливо перекрити побутовою економією, особливо враховуючи бюрократичне правило, згідно з яким невикористані кошти мають повертатися державам-членам, а не акумулюватися на майбутнє. Суперечливі заяви та “Рада миру” Паралельно з фінансовим тиском Трамп почав просувати ідею створення нової міжнародної структури. Під час пресбрифінгу в Білому домі 20 січня він припустив, що його особиста ініціатива – “Рада миру” – з часом може стати повноцінною заміною ООН. “Я великий шанувальник ООН, але вона ніколи не виправдовувала свого потенціалу. ООН мала врегулювати всі війни, які врегулював я. Я ніколи не ходив до них, навіть і не думав туди йти”, – досить прямолінійно висловився очільник Америки. За даними агентства Reuters, створювана структура може суттєво послабити вплив ООН. Вперше її концепція була озвучена Трампом у вересні минулого року. Він назвав її інструментом для завершення конфлікту в Газі, проте пізніше її майбутні функції розширив до глобальних масштабів. Згідно з проектом статуту, Трамп очолить Раду, яка фокусуватиметься на “вирішенні конфліктів та просуванні миру”.
Стандартне членство розраховане на три роки. А постійний статус країна може отримати, зробивши добровільний внесок у розмірі 1 млрд доларів.
До керівного складу – виконавчої ради – вже увійшли держсекретар Марко Рубіо, спецпредставник Стів Уіткофф, Джаред Кушнер, а також екс-прем’єр Британії Тоні Блер. Білий дім стверджує, що 35 із 50 запрошених країн уже дали згоду на участь. Серед них – ключові гравці Близького Сходу (Ізраїль, Саудівська Аравія, Катар), сусіди України (Білорусь, Угорщина, Туреччина), низка країн Центральної Азії та Кавказу.
У той же час Росія та Китай, які мають статус постійних членів Радбезу ООН, вичікують, вбачаючи у новій організації можливу загрозу своєму світовому впливу. Традиційні європейські лідери – Франція, Швеція та Норвегія, поставилися до ідеї скептично.
Однак, як виявилося, позиція Трампа стосовно можливого припинення функціонування ООН не є непохитною. Незважаючи на жорстку риторику, уже 2 лютого в інтерв’ю Politico він несподівано заявив, що здатний миттєво вирішити фінансові негаразди ООН, хоча й нічого не сказав про повернення американських боргів. Він зазначив, що нібито не володів інформацією про точні суми заборгованості США, але знає рецепт успіху. “Якби вони прийшли до Трампа й сказали йому, я б змусив усіх заплатити, так само як я змусив НАТО платити. Усе, що мені потрібно зробити, – це зателефонувати цим країнам. Вони надіслали б чеки протягом хвилин”, – зазначив він. Тож виходить, що попри створення альтернативної “Ради миру”, Трамп уже не дуже впевнено підтримує ідею ліквідації штаб-квартири ООН у Нью-Йорку. “Я не думаю, що це доречно. ООН не залишить Нью-Йорк і не залишить Сполучені Штати, тому що ООН має величезний потенціал”, – наголосив він. І додав, що ООН може стати корисною у віддаленому майбутньому, коли його особисто вже не буде, щоб власноруч зупиняти світові конфлікти. Поширені запитання Як відповіла ООН на запитання Росії щодо Криму і Донбасу? Нещодавно Росія направила в ООН запит стосовно того, чи можуть там за аналогією з Гренландією визнати право “народів Донбасу та Криму” на самовизначення.
У МЗС України відреагували на цей запит.
“Росія запитала ООН, чи визнає вона “самовизначення” Донбасу за аналогією з Гренландією. Хтось має сказати цим ідіотам, що ООН вже відповіла: у жовтні 2022 року 143 члени Генеральної Асамблеї ООН відкинули незаконні захоплення земель Росією. Картка бінго: забирайтеся геть з України”, – зазначив речник міністерства Георгій Тихий.
В ООН не забарилися з відповіддю.
“Після дуже ретельного вивчення нашим Управлінням з правових питань наша позиція полягає в тому, що принцип самовизначення не застосовується в ситуаціях Криму та Донбасу. У цій ситуації переважним принципом є принцип територіальної цілісності України”, – заявив генсек ООН Гутерреш.
Його слова розкритикувала представниця МЗС РФ Марія Захарова, заявивши, мовляв, яких тільки диких висновків не робив Секретаріат ООН останнім часом, а депутат Держдуми Леонід Івлєв закликав Гутерреша подати у відставку. Скільки країн входять до складу ООН? До складу Організації Об’єднаних Націй (ООН) входять 193 держави-члени. Це майже всі визнані незалежні країни світу, за винятком Ватикану, який має статус держави-спостерігача.
Позначка: Криза
-
ООН на межі закриття – яка у цьому роль Трампа
-
У РФ констатували початок банківської кризи
У Росії почалася системна банківська криза. Про це упонеділок, 2 лютого, повідомляє видання The Moscow Times із посиланням на звіт аналітичного центру ЦМАКП, який є наближений до російської влади.
“Банківська криза, яку раніше передбачала наша система раннього сповіщення, тепер зафіксована згідно з формальними критеріями, а трохи раніше… була вже зафіксована криза поганих боргів”, – констатували прокремлівські економісти.
При цьому, як пише видання, випереджальний індикатор також фіксує високі ризики “втечі вкладників”. Поки що цей ефект не виникає внаслідок латентного характеру кризи, пише ЦМАКП, але “в разі посилення кризових процесів вони можуть вийти на поверхню”.
Під системною банківською кризою економісти розуміють ситуацію, за якої реалізується хоча б одна з умов:- частка проблемних активів банківської системи перевищує 10%;
- клієнти вилучають з рахунків і депозитів значну частку коштів;
- для запобігання наслідкам проводиться вимушена реорганізація/націоналізація значної частини (понад 10%) банків або масштабна докапіталізація (у розмірі понад 2% ВВП).
При цьому в ЦМАКП стверджують, що обидві кризи все ще “помірні за масштабами” – проблемними є трохи понад 10% сукупних активів і кредитного портфеля банків РФ. Утім, економісти не заперечують, що за окремими напрямками “глибина ураження” може бути і більшою – за кредитами малому і середньому бізнесу (МСБ) вона в середньому 19%, наводить приклад ЦМАКП.
Згідно з даними Центробанку РФ на кінець жовтня, проблемними були визнані офіційно 11,2% корпоративних кредитів на 10,4 трлн рублів і 6,1% роздрібних на 2,3 трлн рублів. -
Світова економіка помірно зростає, але з глибокими структурними кризами
Світова економіка у 2026 р. демонструє складну динаміку, де помірне зростання переплітається з глибокими структурними кризами та геополітичною напруженістю. Як це позначиться на економіці України в майбутньому? Стійкість з ризиками Згідно з оновленими даними Міжнародного валютного фонду, темпи глобального підйому дещо стабілізувалися, проте в офіційних заявах інституції звучить тривога. “Світова економіка продемонструвала дивовижну стійкість, проте зростання залишається нерівномірним, а геополітична фрагментація створює нові ризики для середньострокових перспектив, вимагаючи від країн посилення фіскальної дисципліни та структурних реформ”, – кажуть в МВФ. Економіка США, попри статус головного локомотива, стикається з серйозним викликом у вигляді обслуговування рекордного державного боргу на тлі високих відсоткових ставок. Аналітики Bloomberg Economics зазначають, що хоча інвестиції в штучний інтелект підтримують фондовий ринок, реальний сектор відчуває тиск через зниження купівельної спроможності та дефіцит кваліфікованих кадрів. Бум технологій поки що не став панацеєю від загального сповільнення продуктивності, що змушує Федеральну резервну систему балансувати на межі між стримуванням інфляції та підтримкою ділової активності.
ЄС, своєю чергою, перебуває у стані болісної трансформації, де енергетична вразливість залишається критичним фактором ризику.
За даними Європейського центрального банку (ЄЦБ), деіндустріалізація провідних економік, зокрема Німеччини, набуває ознак хронічного процесу.
Організація економічного співробітництва (ОЕС) та розвитку наголошує на тому, що старіння населення та недостатні інвестиції в інновації роблять ЄС менш конкурентоспроможним порівняно з азійськими гравцями, що фактично консервує низькі темпи зростання в межах 1,2%.
Китай продовжує боротися з пасткою “середнього доходу”, яка посилюється демографічним спадом та тривалою кризою на ринку нерухомості. Пекін намагається змістити акцент на високотехнологічний експорт, проте експерти висловлюються досить скептично щодо майбутнього подібних стратегій Піднебесної
Багато держав Африки та Латинської Америки сьогодні змушені витрачати понад 40% своїх бюджетних доходів лише на виплату зовнішніх запозичень. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН додає до цього переліку проблем кліматичну нестабільність, яка провокує нові хвилі міграції та дефіцит ресурсів. “Без суттєвого прориву в інвестиціях та продуктивності, друга половина 2020-х років ризикує стати періодом змарнованих можливостей для країн, що розвиваються, де зростання потенційного випуску продукції залишатиметься нижчим за історичні середні показники”, – йдеться у доповіді Світового банку “Global Economic Prospects”. Таке застереження вказує на небезпеку збільшення прірви між багатими державами та регіонами, що намагаються наздогнати лідерів у складних фінансових умовах.
Таким чином, глобальна економіка 2026 р. – це система, що тримається на цифрових інноваціях, але водночас серйозно страждає від боргів, торговельних бар’єрів та соціальної нерівності. В Україні діє режим “керованої економіки” Економіка України на початку 2026 р. демонструє складний процес адаптації до умов затяжної війни та водночас закладає фундамент для повоєнного відновлення. Попри безпрецедентні виклики, пов’язані з енергетичним терором та логістичними обмеженнями, країні вдалося зберегти макрофінансову стабільність завдяки жорсткій монетарній політиці НБУ та безперервній підтримці міжнародних партнерів.
Внутрішній валовий продукт (ВВП) у 2026 р. демонструє помірне зростання, яке, за різними оцінками, коливається в межах 3,5–4,5%. Основними драйверами стали оборонно-промисловий комплекс, який перетворився на потужний технологічний кластер, та аграрний сектор, що поступово опановує нові шляхи перероблювання продукції всередині країни.
Проте відновлення залишається нерівномірним: прифронтові регіони все ще стикаються з критичним дефіцитом капітальних інвестицій та руйнацією інфраструктури, тоді як західні та центральні області інтегруються в європейські ланцюги постачання.
Однією з головних проблем залишається дефіцит робочої сили. Мільйони українців залишаються за кордоном, а мобілізаційні процеси та демографічні втрати створюють значний тиск на ринок праці, що провокує зростання номінальних зарплат при обмеженій продуктивності.
Інфляція, хоч і взята під контроль, залишається чутливою до коливань валютного курсу та вартості логістики. “Нашим пріоритетом залишається забезпечення цінової стабільності та адаптивність фінансової системи до будь-яких сценаріїв. Ми перейшли до режиму керованої гнучкості курсу не просто як до технічного заходу, а як до інструменту, що дозволяє економіці поглинати зовнішні шоки. Проте довгострокова стійкість неможлива без внутрішньої трансформації та здатності держави мобілізувати власні ресурси, не покладаючись виключно на зовнішню допомогу”, – каже голова НБУ Андрій Пишний. Таким чином, на початку 2026 р. Україна перебуває у стані поступового переходу від виживання до стратегічного планування, де ключову роль відіграє здатність залучати приватний капітал у проєкти відбудови. Плавність цього переходу залежатиме від безпекової ситуації та ритмічності надходження фінансових траншів від ЄС та МВФ. Як світова економіка впливає на українську? Глобальні тренди діють на Україну як через можливості, так і через суттєві ризики, визначаючи темпи відновлення країни в умовах тривалого безпекового виклику.
Першим і найбільш відчутним каналом впливу залишається кон’юнктура на сировинних ринках. Оскільки Україна залишається великим постачальником аграрної продукції та металу, динаміка цін на біржах Чикаго та Лондона безпосередньо формує обсяг валютних надходжень до бюджету. Глобальне сповільнення економіки Китаю чи рецесійні явища в ЄС миттєво відбиваються на попиті на українську кукурудзу чи залізну руду, що змушує вітчизняних експортерів шукати нові ніші з вищою доданою вартістю.
Другим чинником є вартість запозичень та глобальна інфляція. Політика ФРС США та ЄЦБ визначає “ціну грошей” у світі. Для України це має критичне значення, адже доступ до зовнішніх ринків капіталу для приватного сектору та умови обслуговування державного боргу залежать від глобальних відсоткових ставок. Висока вартість ресурсів у світі стримує приплив прямих іноземних інвестицій, які є необхідними для масштабної відбудови інфраструктури. “Україна сьогодні перебуває у стані “подвійної залежності”. З одного боку, ми є частиною глобального циклу сировинних цін, а з іншого – наш внутрішній споживчий ринок та інвестиційна спроможність повністю зав’язані на ритмічності західної фінансової допомоги. Будь-яка турбулентність у бюджетних процесах США чи зміна пріоритетів Брюсселя через внутрішні економічні труднощі автоматично трансформуються у фіскальні ризики для Києва. Тому синхронізація з європейським ринком – це не лише політика, а єдиний спосіб забезпечити економічне виживання через доступ до дешевого капіталу та стабільних ринків збуту”, – зазначає економіст та фінансовий аналітик Віталій Шапран Вікторія Хаджирадєва -
Скандал у Чехії: глава МЗС заявив, що ігноруватиме президента
Міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка заявив, що він та відомство будуть ігнорувати президента країни Петра Павела та його канцелярію на тлі конфлікту між ними. Про це повідомляє Radio International Prague.
“Я вважаю, що ситуацію потрібно заспокоювати, тому у мене не залишається нічого іншого – не тільки я особисто, але і Міністерство закордонних справ будемо просто ігнорувати пана президента. Мені нема за що перед ним вибачатися. Найрозумніший спосіб не ескалувати ситуацію – ігнорувати канцелярію президента республіки”, – сказав Мацінка.
Голова МЗС додав, що на засіданні коаліційної ради або уряду буде обговорюватися питання, хто очолить делегацію Чехії на саміті НАТО цього літа. “Президент своїми діями ставить себе в позицію лідера опозиції. Я не бачу причин, за якими опозиція повинна представляти Чехію на такій важливій зустрічі”, – заявив міністр. Раніше речник президента повідомив, що питання участі вирішується за домовленістю між президентом і прем’єр-міністром Андрієм Бабішем. Мацінка вважає за доречне, щоб на саміт поїхав саме Бабіш, оскільки, за його словами, зовнішню політику формує уряд на основі своєї програмної декларації.
Глава дипломатії також відкинув свою відставку, до якої його закликають опозиційні партії.
Нагадаємо, президент Чехії Петр Павел заявив, що міністр закордонних справ Петр Мацінка його шантажує, і закликав компетентні органи дати оцінку діям урядовця. Тексти, адресовані раднику президента, Павел опублікував, заявивши, що розцінює їх як спробу шантажу.
1 лютого у Празі пройшов багатотисячний мітинг на підтримку президента Чехії. До 90 тисяч чехів вийшли підтримати Петра Павела у його протистоянні з урядом. Під час нещодавнього візиту до Києва Павел заявив, що найближчим часом Чехія може передати Україні бойові літаки, здатні збивати російські безпілотники. Глава МЗС Петр Мацінка розкритикував президента за цю заяву, яку він зробив без погодження з урядом. -
Пісторіус порівняв ситуацію в НАТО із кризою у 20-річному шлюбі
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус порівняв поточну ситуацію в НАТО із кризою після 20 років шлюбу. Про це він заявив в інтерв’ю RND.
За словами Пісторіуса, ті, хто стільки прожив у шлюбі, стикаються з кризою довіри та відчуженням. Варіантів виходу із цього становища два: тікати чи боротися за стосунки.
“Можна або розлучитися, або якщо у відносинах, як і раніше, є загальний фундамент, конструктивно вирішувати проблеми”, – сказав глава Міноборони Німеччини, відповідаючи на запитання про те, чи впевнені в Альянсі, що США підтримають членів блоку у разі нападу.Німецький міністр додав, що впевнений у наявності спільного фундаменту в НАТО, а також заявив, що від усіх дискусій усередині Альянсу виграє Росія.
Пісторіус додав, що європейці та американці “однаково потрібні один одному”, інакше США можуть виявитися “між Росією та Китаєм”, що однозначно суперечить інтересам Вашингтона.Як відомо, сьогодні в НАТО спостерігаються зростаючі внутрішні розбіжності, викликані політикою президента США Дональда Трампа, відмінностями у підходах європейських країн та зовнішніми викликами. Ці протиріччя стосуються видатків на оборону, підтримки України та територіальних суперечок.
Нагадаємо, Трамп неодноразово заявляв про намір вивести США з НАТО, критикуючи союзників за недостатні оборонні витрати. Влітку 2025 року країни Альянсу зобов’язалися довести свої оборонні витрати до 5% ВВП до 2035 року.
На початку грудня 2025 року член палати представників американського конгресу від штату Кентуккі республіканець Томас Массі представив законопроект про вихід США з НАТО.
-
Гутерріш попередив про загрозу фінансового краху ООН
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що організацію очікує “неминучий фінансовий крах”. Про це повідомляє Reuters.
Серед причин він назвав несплату членських внесків та бюджетне правило, яке зобов’язує ООН повертати державам невикористані кошти.
“Криза поглиблюється, ставлячи під загрозу виконання програм і створюючи ризик фінансового краху. Найближчим часом ситуація лише погіршуватиметься”, – зазначив Гутерріш у листі від 28 січня.
За його словами, станом на кінець 2025 року заборгованість за внесками досягла рекордних 1,57 млрд доларів, однак він не вказав країни, котрі не здійснили платежі.
Генсек також зауважив, що ООН може залишитися без коштів уже до липня, тому “або всі держави-члени почнуть повністю та вчасно виконувати свої зобов’язання, або організації доведеться докорінно переглянути фінансові правила”.
Фінансові труднощі ООН виникли після того, як головний донор – Сполучені Штати – різко скоротив фінансування агентств організації та відмовився від обов’язкових внесків до її регулярного і миротворчого бюджетів.
За п’ять тижнів до завершення 2025 року 48 країн не сплатили свої членські внески до ООН у повному обсязі. Серед них були США та Росія, тоді як Китай повністю виконав власні зобов’язання.
Розмір обов’язкових внесків залежить від масштабів економіки кожної держави-учасниці. США забезпечували 22% основного бюджету ООН, Китай – 20%.
Раніше Гутерріш повідомив, що США скоротили допомогу, яка надавалась ООН, і це призвело до призупинки гуманітарної допомоги в деяких регіонах України.
ООН у кризовому стані: катастрофа з фінансами, масові звільнення -
Бізнес а не кохання: у шлюбі Ештона Катчера та Міли Куніс назріває криза
Зіркове подружжя голлівудських акторів Ештона Катчера і Міли Куніс потрапило під світло прожектора через повідомлення про можливу кризу у їхньому шлюбі. За даними з джерел, Катчер все більше поглиблюється у світ бізнесу і стає віддаленим від дружини, яка відчуває самотність. Інтереси актора змінились напряму в бік бізнесу, він активно займається інвестиціями та технологічними проєктами. У той час як Катчер займається новими проєктами, Куніс продовжує активну акторську діяльність і не готова змінювати своє життя ради шлюбу. Відомі особи, що близькі до пари, стверджують, що їхні різні пріоритети та образ життя спричинили напругу у стосунках. Поки що самі актори не висловились щодо цих чуток.
-
Економіка Росії заходить у глухий кут
Експерти вважають, що економіка Росії потрапила у складне становище через вичерпання ресурсів для росту, жорстку монетарну політику та структурні дисбаланси. Ризик рецесії зростає, що може серйозно позначитися на здатність РФ вести війну з Україною. Промислове виробництво в Росії вже йде на спад, а влада продовжує агресію навіть за відсутності економічних можливостей. Служба зовнішньої розвідки України стверджує, що російська економіка переживає керований хаос, а перспективи невтішні. Війна може зламати економіку Росії вже у 2026 році, оскільки нові санкції посилять дефіцит коштів. Рецесія може призвести до скорочення оборонних видатків та погіршити якість озброєння. Таке економічне охолодження обмежить стратегічну ініціативу Росії в війні з Україною.
-
В Росії за рік зникли понад 260 сіл – СЗР
У 2025 році в Росії стало ще більше сільських територій, що опустошуються. За останній рік закрили щонайменше 266 населених пунктів, більшість з яких були цілковито безлюдні. Найбільше “вимирань” сіл відбулося в Костромській та Новгородській областях. У Пермському краї влада намагається розв’язати проблему, об’єднуючи невеликі села з більшими, але це не завжди допомагає. Населення російських регіонів продовжує зменшуватися, тоді як забруднені території колишніх сіл використовуються для господарських цілей. Служба зовнішньої розвідки України вважає, що Росія стикається з системним занепадом за межами великих міст, і гучні програми розвитку лише на словах, оскільки реальність свідчить про зростання проблем.
-
WP: Війна зламає економіку Росії вже в 2026 році
Економісти заявляють, що Росія зараз у найслабшій економічній позиції за останній час. Причиною цього стала значна витрата грошових резервів та запозичень, які використовувалися для фінансування військових витрат. Додатково проблем країні-агресорці спричиняють і нові санкції, які зачіпають її нафтовий сектор, що може призвести до економічної кризи у наступному році. Про це пише The Washington Post
Попри заяви президента США Дональда Трампа про те, що Росія має перевагу у війні проти України, економісти кажуть, що позиція країни слабша, ніж будь-коли. Оскільки Кремль вже вичерпав значну частину своїх фінансових резервів і позикових ресурсів, які забезпечували його військові витрати, попереду на нього чекають ще серйозніші виклики. Це, своєю чергою, загрожує банківською кризою вже в 2026 році, навіть якщо російський лідер Володимир Путін наполягатиме на своїх вимогах у будь-яких мирних переговорах.
Ймовірність банківської кризи та дефолту дедалі зростає, відзначають експерти. Один із неназваних російських чиновників підтвердив виданню, що ці ризики реальні, застерігши при цьому від подальшої ескалації конфлікту.
У жовтні Міністерство фінансів США ввело нові санкції проти провідних російських нафтових компаній Роснефть та Лукойл. Це створило додатковий тиск на бюджет країни та енергетичний сектор. У статті наводяться слова експерта з Центру російських та євразійських досліджень Гарвардського університету Крейга Кеннеді, який зазначив, що криза в нафтогазовій галузі посилюється, а останні санкції лише прискорять цей процес.
Водночас, незважаючи на зростаючі фінансові труднощі, більшість представників російської еліти не очікують масштабних соціальних протестів чи серйозного впливу економічної ситуації на політику Кремля. Однак навіть експерти, наближені до російської влади, визнають, що 2026 рік може стати для країни одним із найскладніших із економічної точки зору за час війни.
Згідно з даними Служби зовнішньої розвідки України, за перші дев’ять місяців 2025 року військові витрати Росії сягнули 11,8 трильйонів рублів. Це у чотири рази більше, ніж у 2021 році. Щодня війна поглинає 43,4 мільярда рублів, що складає 44% усіх федеральних податкових надходжень.