Речник Кремля Дмитро Пєсков висловив очікування щодо “конкретніших заяв” від США про постачання Україні крилатих ракет Tomahawk. Він наголосив, що це може бути серйозною ескалацією конфлікту. Пєсков зазначив, що раніше адміністрація Байдена постачала озброєння перед тим, як робила заяви, і зараз вони сподіваються на аналогічний підхід. Кремлівський представник також нагадав, що Володимир Путін зробив недвозначну заяву щодо ракет Tomahawk, які можуть мати ядерне виконання, і назвав цей крок серйозним витоком ескалації.
Позначка: Кремль
-
У Кремлі зробили заяву щодо дронів над Європою
Російський речник Кремля Дмитро Пєков відкидає звинувачення в тому, що Росія запускає безпілотники над країнами Європи, назвавши їх “огульними”. Він стверджує, що ці обвинувачення не мають підґрунтя, і прикладає до цього ситуацію, коли в Європі затримали авіалюбителя, який випробовував дрон, і це не мав жодного зв’язку з Росією. Російські посадовці також відкидають заяви про те, що за запусками дронів над німецькими містами та Данією може стояти Росія, називаючи це шпигунством і поширенням паніки. У зв’язку з цими подіями аеропорт у столиці Норвегії Осло був знову зупинений через вторгнення невідомих безпілотників.
-
Витрати Кремля на державну пропаганду сягли нового рекорду
У Росії витрати на державну пропаганду досягли нового рекорду, оскільки у проекті бюджету-2026 передбачено збільшення фінансування державних телеканалів, ЗМІ та пропагандистських проектів в інтернеті до 146,3 млрд рублів. Це на 32,4 млрд рублів більше, ніж у 2021 році. Головнім одержувачем коштів стануть державні ТВ-канали, такі як ВГТКР, НТВ, ТВ Центр. Вартість державної пропаганди становитиме близько 12,1 млрд рублів на місяць. Незважаючи на щедре фінансування, аудиторія провладних медіа почала зменшуватися, наприклад, кількість глядачів каналу “Перший” скоротилася на чверть, а аудиторія видання “Комсомольская правда” втратила третину своєї аудиторії.
-
Кремль заблокував вихід Raiffeisen Bank з Росії – ЗМІ
Австрійський Райффайзенбанк не зміг продати свій російський бізнес через опір російської влади. Банк шукав покупця на свою частку, але угода була заблокована через можливі санкції. Російська влада хоче зберегти економічні зв’язки з Європою, де банк обробляє платежі за газопроводом Турецький потік. Продаж російського підрозділу банку потребує схвалення влади, яка заборонила угоди з частками у банках іноземців з “недружніх” країн. Гендиректор банку робив спроби продажу, але залишається заморожений у Росії з прибутком у 7 млрд євро.
-
СЗРУ: Кремль приховує безробіття, маскуючи його під соціальний прогрес
У Росії виникла ситуація, коли підприємства вводять чотириденний робочий тиждень для збереження робочих місць через економічну кризу. У той час, коли в Європі коротший робочий день використовується для підвищення продуктивності та покращення балансу між роботою і відпочинком, в Росії це стає наслідком економічних проблем. Російські підприємства вводять чотириденку, щоб уникнути масових звільнень, але це призводить до втрат для працівників. Експеримент із чотириденкою вже успішно впроваджується в інших країнах, де він призводить до зменшення лікарняних, підвищення продуктивності та задоволення працівників. У Росії ж цей крок є вимушеним наслідком економічного спаду. Такі заходи стають виявом проблем у російській економіці, яка деградує через санкції, падіння попиту та війну.
-
Кремль назвав заплановане підвищення ПДВ “очевидною стабільністю”
Російське уряд запропонував підвищити податок на додану вартість (ПДВ) з 20% до 22%, надавши аргументи на користь цього рішення главі правлячого режиму РФ. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що аргументація для підвищення ПДВ є обґрунтованою та переконливою, а економіка країни демонструє стабільність. Мінфін РФ вже вдруге за останні сім років пропонує підвищення ПДВ, щоб збільшити фінансування оборони та безпеки. Попереднє підвищення ПДВ відбулося у 2019 році з 18% до 20%. У 2025 році Мінфін планував, що дефіцит федерального бюджету не перевищить 1,17 трлн рублів, але за результатами січня-серпня він збільшився до 4,19 трлн рублів.
-
Лукашенко планує постачати електроенергію в окуповані РФ регіони України
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко планує побудувати нову атомну електростанцію в країні та продається електроенергію на окуповану Росією територію України. Він висловив ці плани під час зустрічі з російським президентом Путіним, вказавши, що розглядається можливість будівництва станції на сході Білорусі для забезпечення електроенергією регіонів, які контролюються Росією. Лукашенко також зазначив, що компанія Росатом вже пропонувала варіанти для реалізації цього проекту. Путін підтримав ідею, наголосивши, що фінансування проекту не буде проблемою, якщо знайдуться покупці для електроенергії. Також варто відзначити, що Лукашенко використовував термін “звільнені” для окупованих регіонів України, що є відтінком російської пропаганди.
-
Кремль відреагував на інцидент з дронами в Данії
Речник Кремля Дмитро Пєсков відреагував на заяву уряду Данії щодо можливої причетності Росії до інциденту з безпілотниками поблизу аеропорту Копенгагена. Він назвав звинувачення “голослівними” та вважає, що країна, яка має серйозну позицію, не повинна так виступати. Пєсков також стверджує, що російські військові літаки не порушували кордони та діяли в межах міжнародних правил. Він закликає до утриманості у висловлюваннях та наголошує на відповідальній позиції Росії.
-
Путін побачив “нові загрози” і пригрозив Заходу
Російський правитель Володимир Путін заявив, що Москва нібито готова реагувати на “будь-які стратегічні загрози” з боку Заходу не словами, а “військово-технічними заходами”. Про це він сказав під час засідання ради безпеки у понеділок, 22 вересня.
За його словами, стратегічна стабільність у світі “продовжує деградувати” і в цьому начебто винні “руйнівні кроки” Заходу. При цьому РФ нібито неодноразово висувала ідеї для того, щоб виправити ситуацію, але “виразного відгуку” від західних країн не було.
В результаті, “суттєво підірвано основи конструктивних відносин і практичного взаємодії між країнами, які володіють ядерною зброєю”.
“Підкреслю, і в цьому ні в кого не повинно бути сумніву, Росія в змозі відповісти на будь-які наявні загрози, що існують і знов виникають. Відповісти не на словах, а шляхом застосування військово-технічних заходів. Приклад тому – наше рішення про відмову від одностороннього мораторію на розгортання наземних ракет середньої і меншої дальності”, – заявив Путін.
Він додав, що відмова від мораторію на розгортання ракет середньої та малої дальності стала для Росії “вимушеним кроком”.
Водночас Путін вважає, що вихід із Договору про стратегічні наступальні озброєння (ДСНО) був би “помилкою”. Тому Росія готова формально дотримуватися його ще рік після завершення чинності в лютому 2026 року, але додав, що збереження Москвою обмежень можливе лише у разі “аналогічних кроків США”.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що його країна повністю готова до ядерної війни з Росією. Перед цим він відправив дві дві атомні субмарини у “відповідні” регіони після погроз з боку Росії. -
Росія розробила план зриву виборів у Молдові – ЗМІ
За даними Bloomberg, Російська Федерація розробила план втручання в парламентські вибори в Молдові з метою перешкодити країні на шляху до євроінтеграції. План включає різні тактики, такі як вербування голосів за кордоном, організація протестів, дезінформація в соцмережах та використання компромату. Президент Молдови Майя Санду попереджала про ці плани раніше. Європейські країни підтримують Молдову у виборі європейського курсу, але бояться, що Кремль намагається посилити проросійські сили в країні. Москва також робить ставку на молодь, кримінальні угруповання та спортивні клуби для провокацій у день виборів.