Міжнародний валютний фонд тимчасово не наполягає на запровадженні акцизу на солодкі напої для України, однак уряду все ж доведеться ухвалити низку складних рішень для отримання нової кредитної програми. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев за результатами зустрічі з представниками місії МВФ .
“Щойно провів ще одну зустріч з колегами з МВФ. Обговорили складні рішення, які вони розробили разом з Міністерством фінансів та КМ. Деякі пропозиції – як акциз на солодку воду – поки що вдалося зняти”, – зазначив нардеп.
Разом з тим, він анонсував “низку непростих рішень” для ухвалення нової кредитної програми для України.
“Дійсно рішення будуть непрості. І так, сьогодні ми дуже залежні від допомоги партнерів, яка вся завʼязана на програмі з МВФ”, – додав гетманцев.
Позначка: Кредити
-
Гетманцев заявив про “непрості рішення” після зустрічі з МВФ
-
Норвегія відмовилася гарантувати репараційний кредит Україні
Норвегія не буде використовувати кошти свого суверенного інвестиційного фонду, найбільшого у світі, щоб забезпечити ЄС можливість передати Україні заморожені російські валютні резерви на 140 млрд євро. Про це заявив міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг у коментарі NRK.
“Були пропозиції щодо того, що Норвегія має гарантувати всю суму. Це не є актуальним. Але ми можемо зробити свій внесок, це залежатиме від того, що запропонує ЄС”, – сказав Столтенберг, вирушаючи до Брюсселя на засідання Єврокомісії. За його словами, від участі у допомозі Києву Осло не відмовляється. – “Тепер, залежно від пропозицій ЄС, ми маємо вирішити, чи зможемо ми зробити внесок”, – додав Столтенберг. – “Ми надаватимемо значну підтримку Україні, але ми не можемо вирішити питання про те, чи надавати її безпосередньо у вигляді фінансової допомоги від Норвегії чи через кредитну програму ЄС, поки не дізнаємося, що саме ЄС запропонує”.
Активи норвезького суверенного інвестиційного фонду, куди надходять доходи від продажу нафти та газу, перевищують $2 трлн. Доходи значно зросли після початку війни РФ проти України через зростання цін на енергоресурси та збільшення постачань у ЄС після відмови від російської нафти й газу.
Деякі норвезькі політики та економісти пропонували використовувати частину цих доходів для більшої підтримки України. Коли Єврокомісія розробила план передачі Україні 140 млрд євро з рахунку Банку Росії в депозитарії Euroclear, економісти Ховард Халланд і Кнут Антон Морк запропонували гарантувати позику коштом фонду.
За їхніми оцінками, Норвегія додатково заробила 1,27 трлн крон (108 млрд євро) у 2022-2024 роках, але на допомогу Україні виділила до 2030 року лише 275 млрд крон (23 млрд євро).
Бельгія, де розташований Euroclear, наполягає на гарантіях, побоюючись, що Росія може подати позови або що деякі країни ЄС, зокрема Угорщина, заблокують продовження санкцій. Не всі держави ЄС готові надавати такі гарантії, враховуючи вплив на державні борги.
Раніше повідомляли, що в Осло обговорюють можливість надання застави на понад 100 млрд євро, які допомогли б ЄС передати Україні активи РФ.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Але реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву. -
В уряді зробили заяву щодо допомоги Україні від МВФ
Міжнародний валютний фонд може запровадити нову програму, яка напряму не залежить від надання репараційного кредиту Україні. Про це заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, передає Інтерфакс-Україна.
“Вже у листопаді ми очікуємо на місію МВФ. Сподіваємось на репараційний кредит у квітні. Можливо, нова програма буде в січні, і вона безпосередньо не залежить від репараційного кредиту”, – наголосила глава уряду.
Свириденко нагадала, що на засіданні 24 жовтня Європейська рада доручила Єврокомісії розробити пропозиції щодо фінансування України на 2026-2027 роки, пов’язане з використанням заморожених російських активів. Тому вона впевнена, що кошти будуть надані.
За словами прем’єрки, кошти репараційного кредиту будуть спрямовані на оборонні та бюджетні видатки, проте, попередньо, має бути розроблена спільна конструкція із залученням країн G7.
-
Росія дасть “дружнім” країнам кредити на 1,8 трлн рублів
Росія планує надати “дружнім” країнам кредити на суму 1,8 трлн. рублів протягом наступних трьох років, що на 14% більше, ніж планувалося раніше. Головні отримувачі цих кредитів – стратегічні партнери Росії, такі як Білорусь, Вірменія, Киргизстан та Казахстан. Гроші будуть використані на різноманітні проекти, включаючи будівництво атомних електростанцій та підтримку експорту російської високотехнологічної продукції. Росатом уже реалізує проекти у країнах, таких як Єгипет, Туреччина, Бангладеш, Індія, Угорщина та Іран. Крім того, Росія планує виділити кошти на будівництво залізниці в Ірані та надати кредит для закупівлі російської зброї В’єтнаму. Російська влада очікує, що протягом наступних трьох років країни-боржники повернуть 8 млрд доларів за вже отриманими кредитами.
-
ЄБРР надає Укрексімбанку гарантії на €200 млн для кредитування
Європейський банк реконструкції та розвитку вирішив розширити можливості кредитування для українських позичальників через Укрексімбанк. Ця ініціатива передбачає надання €200 млн нового кредитування, яке буде покрите гарантіями ЄБРР. Половина цієї суми буде спрямована на бізнес у критичних галузях України, а решта на підприємства, державні підприємства та муніципалітети, що інвестують у виробництво та зберігання енергії, а також у енергоефективні проєкти. Ця ініціатива сприятиме розвитку українського бізнесу, особливо малих та середніх підприємств. Крім того, позичальники отримають технічну допомогу та інвестиційні стимули від ЄС. Укрексімбанк також зобов’язався підтримувати ветеранів війни як співробітників і клієнтів. Це лише частина широкої програми сприяння розвитку українського бізнесу, яку реалізує ЄБРР у співпраці з Україною.
-
Українка в Польщі завдяки ШІ оформила на українців кредити на ₴4 млн
Правоохоронці розкрили схему, де злочинна група використовувала штучний інтелект для оформлення кредитів на українців. Організаторка, 33-річна жінка, мала доступ до особистих даних користувачів банківських систем і передавала їх іншим учасникам групи. Зловмисники використовували технологію DeepFake для створення фейкових відео, які використовувалися для автоматичної фото-верифікації в банківських системах. Отримані кошти переводилися на підконтрольні рахунки та конвертувалися у криптовалюту. Трьом учасникам групи пред’явлено звинувачення у шахрайстві та несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних систем.
-
ЄС наблизився до розв’язання проблеми репараційного “кредиту” Україні – ЗМІ
Європейський Союз намагається використати заморожені російські активи на суму близько 200 мільярдів євро для фінансування України. Це включає план репараційного кредиту на 140 мільйонів євро. Таке рішення стало терміновим, оскільки Європа тепер відповідальна за фінансування українських потреб. США припинили фінансування постачань зброї для України, тому Київ звертається до європейських партнерів. Україна планує купити американську зброю на мільярд доларів на місяць. Є шість країн, які вже надали Україні підтримку на суму 2 мільярдів доларів. Президент США розглядає можливість передачі Україні ракет великої дальності, але спочатку хоче обговорити це з президентом Росії. ЄС планує надати Україні нові кредити під заставу російських активів, які повернуться лише після компенсації за завдану шкоду. Євросоюз шукає гарантії і співпрацю з іншими країнами, щоб знизити ризики. Країни G7 заморозили 300 мільярдів доларів російських активів і обговорюватимуть нові санкції проти Росії. Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини погодилися використовувати ці активи для підтримки української армії та підкреслили важливість співпраці зі США.
-
Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ
Нафтогаз і Європейський інвестиційний банк підписали угоду на кредит у розмірі 300 млн євро. Ці кошти будуть використані на закупівлю газу для формування довгострокових запасів та забезпечення стабільних поставок під час зими. Угода передбачає, що Нафтогаз зобов’язався інвестувати еквівалентну суму в проекти з відновлюваної енергетики та декарбонізації. Президент ЄІБ Надя Кальвіньо зазначила, що це нове фінансування допоможе зміцнити енергетичну безпеку України та забезпечити підтримку громадам і бізнесу.
-
Україна отримає від Японії понад $240 млн
Україна та Міжнародний банк реконструкції та розвитку підписали угоду про позику на 246,5 млн доларів в рамках програми SURGE. Ці кошти будуть використані для підтримки управління публічними інвестиціями та фіскального управління на місцевому рівні в Україні. Частина позики буде використана на зниження вартості обслуговування кредитних зобов’язань країни. Цей проект реалізується в Україні з 2024 року, а загалом Світовий банк надав Україні фінансування на суму 760 млн доларів у межах проєкту, включаючи грантові кошти.
-
Куди йдуть гроші українців – і чому бізнес змушений чекати кредитів
Українські банки продовжують збільшувати обсяги депозитів населення, хоча ставки за вкладами практично не змінюються. У той же час, кредитування відбувається повільно. Ця ситуація створює загрозу для економіки країни, оскільки гроші населення не інвестуються в розвиток бізнесу. За останній місяць сума вкладів фізичних осіб зросла, але більшість грошей українці тримають в гривні, незважаючи на постійну девальвацію валюти. Кредитування також збільшується, але не настільки швидко, як це було бажано. Частка кредитів фізичним особам у порівнянні з депозитами є низькою, що свідчить про проблему в економіці. Недостатнє кредитування може стримувати розвиток бізнесу та інвестицій, і це створює ризики для економіки України.