Польський прем’єр Дональд Туск заявив, що питання передачі заморожених російських активів Україні має бути вирішене на саміті Європейської Ради у грудні. Деякі країни, зокрема Бельгія, висловлюють побоювання щодо відповідальності за це рішення. Польща пропонує створити загальноєвропейський механізм спільної відповідальності. Туск зауважив, що деякі країни, наприклад, Угорщина, чинять опір усім ініціативам, пов’язаним із Україною. Важливість передачі заморожених активів Україні полягає в тому, що країна не зможе виграти війну або захистити себе без належної фінансової підтримки. Туск також наголосив, що використання заморожених коштів РФ для відбудови України і зміцнення її обороноздатності є справедливим. Нагадаємо, що на початку жовтня лідери країн ЄС не дійшли згоди щодо надання Україні “репараційного кредиту” у розмірі 140 млрд євро, забезпеченого замороженими російськими активами.
Позначка: Кредит
-
У кого в ЄС ідея “репараційного кредиту” викликає сумніви
Єврокомісія представила план, як можна використати заморожені активи Росії на допомогу Україні. Проте в ЄС є країни, які поки що не готові до такого кроку. Про кого мова, які в них заперечення та як Єврокомісія планує їх переконати? В чому суть ідеї репараційного кредиту Європейський Союз шукає спосіб фінансування оборони та відбудови України. Одним із них є отримання Україною кредиту на відшкодування збитків із заморожених на Заході активів Центрального банку РФ. Цю ідею вже назвали “репараційним кредитом”.
План Єврокомісії має дозволити урядам країн ЄС використовувати до185 млрд євро (216,76 млрд дол.) – більшу частину з 210 млрд євро російських суверенних активів, які наразі заморожені в Європі.
Кошти наразі розміщені в центральному депозитарії цінних паперів Euroclear. На початку повномасштабного російського вторгнення Росії в Україну Euroclear зберігав облігації для російського Центрального банку, але коли скінчився термін дії цих облігацій, отримані грошові кошти застрягли в Euroclear через санкції ЄС проти Москви.
Наразі Euroclear інвестує грошові кошти в Європейський центральний банк. Як пише Reuters, ідея Єврокомісії полягає в тому, щоб Euroclear інвестував у облігації з нульовим купоном, випущені Єврокомісією з гарантіями урядів країн ЄС.
Видання додає, що потім ЄС використає ці кошти для надання Україні “репараційної позики”. Її Україна буде повертати лише після того, як вона отримає від Росії репарації за війну в рамках мирної угоди. Це рішення фактично дозволить Україні витратити ці гроші зараз, а не чекати, поки Москва їх виплатить. “Єврокомісія або Special Purpose Vehicle, яка їй підконтрольна, випускає безвідсоткові цінні папери, на які обмінює ці гроші. Тобто в Euroclear залишаються цінні папери, а активи передаються в користування Україні”, – пояснила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа в інтерв’ю РБК-Україна. Водночас вона підкреслила, що не йдеться про всі 185 млрд євро, заморожених у Euroclear. За її словами, від них потрібно відняти 45 млрд євро, з яких ЄС буде надалі отримувати прибутки для компенсації грошей, які нам вже дали країни G7 в рамках ERA Loans в цьому році. Частина активів повинна залишитися у Euroclear, щоб вони й надалі приносили прибутки.
За словами Підласи, Україні не обов’язково отримувати всю суму кредиту за один рік. Вона пояснила, що нам все і не дадуть. Ці 140 млрд євро будуть виділятися в першу чергу орієнтуючись на потреби українського бюджету, верифіковані МВФ.
Крім того, можливим учасником цього механізму можуть стати Велика Британія та США.
За словами Підласи, вони можуть це зробити, але поки що немає ніяких, навіть попередніх рішень з їх боку. Водночас вона нагадала, що Британія та Канада вже надали Україні свою частку в межах ERA Loans. Хто проти? Використання заморожених активів без явної правової підстави викликає побоювання у низки країн. Згідно з міжнародним правом, суверенні активи не можуть бути конфісковані. Це може відбутися без їх конфіскації, що є “червоною лінією” для багатьох столиць і Європейського ЦБ. Тому на разі і виникла ідея “репараційного кредиту”.
Відомо, що ця ідея Єврокомісії загалом отримала політичну підтримку. Водночас деякі країни хочуть отримати більш чітке уявлення про юридичні та фінансові ризики.
На неформальному саміті ЄС у Копенгагені 1 жовтня Бельгія відмовилася підтримати ініціативу, а Франція і Люксембург висловили стурбованість юридичними наслідками. Саме через позицію цих країн лідери країн ЄС поки не змогли дійти згоди щодо пропозиції Єврокомісії надати Україні “кредит” у розмірі 140 млрд євро, забезпечений замороженими російськими активами. Про це пише Financial Times.
Основною противницею ідеї Єврокомісії є Бельгія, оскільки в країні розташований центральний депозитарій цінних паперів Euroclear і ВВП якої становить приблизно 600 млрд євро. Державна скарбниця країни отримувала вигоду від податкових надходжень, зібраних в Euroclear, а тепер вимагає від ЄС “взаємно” розподілити ризик та забезпечити більший правовий захист, якщо Москва вживе судових заходів проти Бельгії. “Бельгія не підтримає використання заморожених активів без гарантій колективної відповідальності всіх країн ЄС”, – сказав прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер. Голова уряду Бельгії попросив лідерів інших країн ЄС і НАТО надати тверді гарантії, що вони розділять ризики, якщо заморожені російські активи будуть використані для фінансування кредитів Україні. Він зазначив, що Бельгія буде готова реалізувати цей план лише в тому випадку, якщо її питання отримають ствердну відповідь. Поки що цього не сталось.
Своєю чергою Франція і Люксембург також висловили сумніви щодо юридичної обґрунтованості пропонованої схеми. “Коли активи заморожені, необхідно дотримуватися міжнародного права. ”, – сказав президент Франції Еммануель Макрон та виразив стурбованість можливими наслідками для репутації євро як надійної валюти. Теоретично загрозу представляє і Угорщина. Якщо вона заблокує подовження санкцій, що вже не раз обіцяла зробити, то активи РФ розморозяться та повернуться до РФ. Щоб цього не сталося для держав-членів важливо змінити режим санкцій таким чином, щоб мінімізувати ризик ненавмисного розморожування активів. В ЄС вважають, що в них є спосіб це зробити. Зміна режиму санкцій не вимагає одностайності та посилається на два документи. По-перше, ухвала Євроради від 17 жовтня 2024 р., згідно з якою активи РФ повинні залишатися замороженими, поки вона не припинить свою агресивну війну проти України і не відшкодує завданих збитків. По-друге, у договорі про ЄС є стаття 31.2, яка дозволяє за певних обставин приймати законодавчі акти більшістю голосів.
Тож попри загальну підтримку ідеї, ЄС визнав необхідність додаткових консультацій і опрацювання правових аспектів пропозиції. Європейська комісія пообіцяла врахувати занепокоєння країн і продовжити роботу над пропозицією, щоб забезпечити її відповідність міжнародному праву та інтересам усіх держав-членів.
Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що слід “набагато детальніше розробити повну пропозицію”. Для України репараційний кредит – це план А Україні конче потрібні гроші з активів РФ, вона на них розраховує. Наразі цей варіант розглядається нашою владою, як план А.
Підласазаявила, що “репараційний кредит” із заморожених російських активів може стати головним джерелом підтримки України 2026 р. “Це один з кількох планів. І я б сказала, що ми і Єврокомісія схиляємося до того, що це план А”, – наголосила вона. Підласа виразила сподівання на те, що це питання буде позитивно розв’язане для України. “Вода камінь точить. Насправді велика кількість експертів і політиків на Заході постійно говорять про те, що ці російські активи потрібно конфіскувати на користь України”, – сказала вона. Реакція Росії У відповідь на ідею “репараційного кредиту”, Росія почала розробляти план націоналізації та швидкого розпродажу іноземних активів.
За словами співрозмовника Bloomberg, близького до уряду РФ, російська влада може націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи в рамках нового механізму приватизації.
Відповідний указ, який дозволяє проводити експрес-продаж державних активів у спеціальному порядку, президент Росії Володимир Путін підписав 30 вересня. У документі зазначається, що це є відповіддю на “недружні” дії іноземних держав.
Джерело Bloomberg стверджує, що документ має прискорити продаж різних компаній, як російських, так і іноземних. І якщо ЄС розпочне арешт російських активів, Москва може відповісти симетрично.
Вікторія Хаджирадєва -
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
-
ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ
Лідери країн ЄС поки не змогли домовитися щодо пропозиції надати Україні “кредит” у розмірі 140 млрд євро, який мав би бути забезпечений замороженими російськими активами. Бельгія відмовилася підтримати ініціативу, а Франція та Люксембург висловили стурбованість юридичними наслідками такого рішення. Єврокомісія пропонувала використовувати доходи від заморожених активів для надання Україні “кредитів” на певний термін, але це викликало побоювання у деяких країн ЄС. Прем’єр-міністр Бельгії вимагає гарантій колективної відповідальності всіх країн ЄС, а Франція та Люксембург сумніваються у юридичній обґрунтованості пропонованої схеми. ЄС визнає необхідність додаткових консультацій та опрацювання правових аспектів пропозиції.
-
Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ
Нафтогаз і Європейський інвестиційний банк підписали угоду на кредит у розмірі 300 млн євро. Ці кошти будуть використані на закупівлю газу для формування довгострокових запасів та забезпечення стабільних поставок під час зими. Угода передбачає, що Нафтогаз зобов’язався інвестувати еквівалентну суму в проекти з відновлюваної енергетики та декарбонізації. Президент ЄІБ Надя Кальвіньо зазначила, що це нове фінансування допоможе зміцнити енергетичну безпеку України та забезпечити підтримку громадам і бізнесу.
-
Україна отримає від Японії понад $240 млн
Україна та Міжнародний банк реконструкції та розвитку підписали угоду про позику на 246,5 млн доларів в рамках програми SURGE. Ці кошти будуть використані для підтримки управління публічними інвестиціями та фіскального управління на місцевому рівні в Україні. Частина позики буде використана на зниження вартості обслуговування кредитних зобов’язань країни. Цей проект реалізується в Україні з 2024 року, а загалом Світовий банк надав Україні фінансування на суму 760 млн доларів у межах проєкту, включаючи грантові кошти.
-
Євросоюз розподілив €150 млрд оборонного фонду SAFE між 19 країнами
Європейська комісія розподілила 150 мільярдів євро серед 19 країн-членів Євросоюзу в рамках нової програми безпекової допомоги SAFE (Security Action for Europe). Головні отримувачі цих коштів – Польща, Румунія, Франція та Угорщина. Ця програма була створена відповідь на російську агресію проти України та для посилення європейської оборони. Державам-членам надаватимуть довгострокові кредити за низькими ставками для закупівлі оборонного обладнання, такого як боєприпаси, ракети, системи штучного інтелекту та інше. Польща має найбільший обсяг кредитів, що становить майже 30% від загальної суми програми. Ці кошти будуть використані для зміцнення східного флангу НАТО та закупівлі різних видів озброєння, необхідного для захисту кордонів. Україна не може отримувати прямі кредити в рамках цієї програми, але може брати участь у спільних закупівлях та її підприємства рівняються до європейських оборонних підрядників. Країни мають подати офіційні заявки з планами інвестицій до 30 листопада, а перші кредити очікуються на початку 2026 року.
-
Україна підписала рекордну угоду на закупівлю газу
Україна уклала угоду на закупівлю газу на суму 500 млн євро, що є рекордним показником для країни. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомила про це в середу, 13 серпня. Цей кредит надається під гарантію ЄС, що дозволить підготувати Україну до опалювального сезону. Нафтогаз закуповуватиме газ на конкурентних умовах у понад 30 постачальників за стандартами Європейської федерації енергетичних трейдерів. Україна також почала закачувати газ на тлі низьких запасів у підземних сховищах та атак російських загарбників на газові об’єкти, проте ситуація поступово покращується, а імпорт газу до країни досяг максимуму за два роки.
-
Естонія планує взяти оборонний кредит до 3,6 млрд євро
Естонія планує взяти кредит для фінансування оборонних витрат. Про це повідомляє ERR.
За словами директора Департаменту державного казначейства Міністерства фінансів Янно Луурмееса, Естонія планує позичити від €2 мільярди до €3,6 мільярда за підтримки Єврокомісії.
“Естонія зацікавлена в отриманні кредиту. Міністерство оборони підготувало та направило до Європейської комісії попередню заявку на отримання кредиту, але весь цей процес поки що перебуває на відносно ранній стадії”, – зазначив він.
Як повідомляється, точну суму кредиту поки що не визначено, як і термін його погашення. Кредит можна буде взяти терміном до 45 років.
За його отримання при підтримці Єврокомісії Естонія також сподівається отримати вигіднішу відсоткову ставку та заощадити на кожен позичений мільярд євро близько €4 мільйонів на рік.
Як заявив Керівник департаменту НАТО та ЄС Міноборони Естонії Калле Кірсс, оборонну позику планується використати на закупівлю зенітних ракет для ППО середньої та малої дальності, артилерійських снарядів та інших боєприпасів, бойових машин піхоти, а також для поповнення озброєння Військово-морських сил республіки. -
Україна запросила у Польщі кредит для закупівлі озброєння – Сибіга
Україна запросила у Польщі кредит у розмірі 120 млн євро на закупівлю озброєння. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що цей кредит дозволить країні закуповувати оборонну продукцію в Польщі. Україна зацікавлена у придбанні переносних зенітних ракетних комплексів Piorun і самохідних гаубиць Krab. Також обговорюється можливість спільного виробництва зброї на територіях обох країн.