Місія МВФ підготувала для України нову програму кредитування у 8 млрд дол. Які умови висуває фонд, чому виділять менше коштів, ніж нам хотілося б та чому для України дуже важливо мати програму з МВФ? Менше, ніж хотіли З огляду на те, що чинна програма МВФ з Україною на 2023-2027 рр., що передбачає виділення нам 15,6 млрд дол., вже майже вичерпана, наша країна звернулась до фонду з проханням про нову програму фінансування. І МВФ дослухався до України. Місія МВФ підготувала для нашої країни нову програму кредитування на 8 млрд дол. Очікується, що вона діятиме до 2029 р. “Загальний обсяг програми, яку МВФ пропонує Україні, – близько 8 млрд дол. на 4 роки. Це менше, ніж ми очікували і ніж нам потрібно, але програма з МВФ – ключ до отримання фінансування від інших партнерів, зокрема й репараційного кредиту”, – повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа. Вона уточнила, що рішення МВФ щодо запуску програми очікується в січні. Тоді ж має бути перша виплата.
При цьому попередньою дією, яку необхідно виконати для старту програми, є ухвалення бюджету на 2026 р. у межах узгодженого з фондом дефіциту.
За словами Підласи, під час офіційних переговорів щодо нової програми було обговорено деталі українського бюджету-2026 з керівником місії МВФ Гевіном Греєм та його колегами.
Своєю чергою міністр фінансів Сергій Марченко сказав, що формування програми передбачає узгодження параметрів фінансування держбюджету. “Формування програми передбачає узгодження параметрів фінансування держбюджету з інших джерел, частиною яких є і “репараційний кредит” від ЄС”,- підкреслив міністр фінансів. Програма з МВФ критично важлива для України тому, що нам треба покрити фіскальний дефіцит. Навіть до кінця поточного року ще потрібно залучити 8,7 млрд дол., щоб профінансувати всі заплановані бюджетні видатки.
Наразі загальна потреба України у зовнішньому фінансуванні на період дії нової програми попередньо оцінюється в суму до 170 млрд дол. МВФ – каталізатор, а не основний донор МВФ традиційно виступає як каталізатор для залучення більшого фінансування від інших міжнародних партнерів (країн G7, ЄС, Світового банку тощо), а не як основний донор. Програма МВФ є сигналом для інших кредиторів, що країна проводить необхідні реформи та має чіткий план, що робить інвестиції в неї безпечнішими. “Невеликий обсяг програми МВФ може бути частиною стратегії, коли основне фінансове навантаження беруть на себе інші партнери (наприклад, програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро)”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Розмір програми МВФ базується на оцінці фінансового розриву (різниці між потребами у фінансуванні та прогнозованими джерелами) та спроможності країни обслуговувати борг. Хоча потреби України залишаються значними, МВФ, ймовірно, враховує очікувані надходження від інших донорів. Якщо сукупний пакет міжнародної допомоги достатній, власний внесок МВФ може бути меншим.
Також необхідно зазначити, що кошти МВФ виділяються траншами й обумовлені виконанням певних структурних маяків та реформ. Менша сума програми може відображати обережний підхід Фонду, пов’язаний із необхідністю забезпечити чітке та своєчасне виконання Україною своїх зобов’язань.
Високий рівень безпекових ризиків через триваючу війну також може впливати на обсяги фінансування, які МВФ готовий виділити. Хоча Фонд продовжує підтримувати Україну, загальна невизначеність щодо тривалості та наслідків війни може зумовлювати більш консервативні оцінки.
Таким чином, невеликий розмір програми МВФ, не обов’язково означає брак підтримки, а скоріше підтверджує його каталітичну роль у більшому пакеті міжнародної допомоги. Вимоги МВФ Майбутня програма матиме схожу структуру, як і та, що діє з 2023 р. – вона включатиме структурні реформи, кількісні індикатори ефективності та зобов’язання уряду щодо покращення управління державними фінансами. “Нова програма з МВФ, скоріше за все, буде frontloaded – більшість грошей буде виплачено на початку. Тому у Фонду буде можливість ставити більш жорсткі вимоги на старті”,- сказала виконавча директорка Центру економічної стратегії Марія Репко в коментарі NV Бізнес. Серед типових вимог МВФ – збільшення доходів державного бюджету та забезпечення макрофінансової стабільності.
Зміцнення фіскальної стійкості та збільшення доходів – це блок вимог, який є найпріоритетнішим для МВФ, оскільки Україна потребує значних коштів для покриття невійськових витрат. “Щодо структурних маяків – МВФ найбільше зацікавлений у збільшенні доходів державного бюджету, зокрема шляхом закриття схем ухилення від сплати податків”, – розповіла Підласа. Ухвалення державного бюджету на наступний рік має відбуватися в межах узгодженого з Фондом дефіциту. Для цього МВФ вимагає посилити податкову та митну адміністрацію для закриття схем ухилення від сплати податків. Це включає боротьбу з “тіньовою” економікою, нелегальним обігом підакцизних товарів та контрабандою.
Також Україні необхідно провести заходи для розширення податкової бази. Важливо також контролювати непріоритетні витрати та посилювати прозорість у державних закупівлях.
Ще одна вимога – посилення управління та боротьба з корупцією.
МВФ розглядає ці реформи як ключові для підвищення довіри інвесторів та забезпечення ефективності державної влади. Зокрема необхідні подальші кроки для зміцнення незалежності та ефективності судової системи. Потрібно забезпечити незалежність та стійкість роботи антикорупційних інституцій, таких як НАБУ, САП, і ВАКС. Як повідомляють джерела Forbes Ukraine, ця вимога може бути визначена як критична – будь-які спроби політичного впливу або підпорядкування цих органів іншим державним структурам можуть поставити під загрозу подальше фінансування з боку МВФ. Важливим є посилення корпоративного управління в державних підприємствах, зокрема через прозорий відбір незалежних наглядових рад.
МВФ вимагає і реформи фінансового сектору та монетарної політики. Ці заходи спрямовані на підтримку макроекономічної стабільності. Ключовою вимогою є збереження інституційної та операційної незалежності НБУ. Необхідний поступовий перехід від фіксованого до більш гнучкого курсу гривні, що дозволить краще реагувати на економічні шоки, при дотриманні умов для макрофінансової стабільності. Також важливо зберігати фінансову стійкість банків та ефективно управляти непрацюючими кредитами (NPL).
Крім того, нова програма має бути тісно інтегрована з планом реформ у межах програми Ukraine Facility від ЄС, що підкреслює фокус на гармонізації законодавства з європейськими стандартами. Потрібне подальше впровадження реформ на енергетичних ринках, включаючи питання тарифної політики та корпоративного управління в енергетичних компаніях.
До потенційно нових умов відносяться: перезавантаження митниці, ліквідація норм, що обмежують строки досудового розслідування, відомих як “правки Лозового”, реформа держпідприємств із прозорим добором керівників і членів наглядових рад.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Кредит
-
МВФ запропонував Україні меншу програму, ніж ми розраховували
-
Менше, ніж очікували: в Раді назвали суму нової програми МВФ
Представниця МВФ уклала угоду з Україною про кредитну програму на 8 мільярдів доларів на чотири роки. Ця програма є ключовою для отримання фінансування від інших партнерів. Рішення про запуск програми очікується у січні, і перша виплата має відбутися тоді ж. Угода передбачає виконання попередніх дій, зокрема ухвалення бюджету на 2026 рік з урахуванням узгодженого з МВФ дефіциту. МВФ також спрямовує зусилля на збільшення доходів державного бюджету, зокрема шляхом боротьби з уникненням сплати податків.
-
Бельгія все ще проти “репараційного кредиту” Україні
Єврокомісія спільно з Бельгією наразі не змогли узгодити умови “репараційного кредиту” для України, а також проти цього виступають ще дві країни ЄС. Є питання, чи є у ЄС альтернативний план для допомоги Україні. На технічній зустрічі між представниками ЄС та Бельгії обговорювалася пропозиція використати заморожені російські активи для фінансування відновлення України протягом двох наступних років, але консенсусу не досягнуто.
-
В уряді зробили заяву щодо допомоги Україні від МВФ
Міжнародний валютний фонд може запровадити нову програму, яка напряму не залежить від надання репараційного кредиту Україні. Про це заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, передає Інтерфакс-Україна.
“Вже у листопаді ми очікуємо на місію МВФ. Сподіваємось на репараційний кредит у квітні. Можливо, нова програма буде в січні, і вона безпосередньо не залежить від репараційного кредиту”, – наголосила глава уряду.
Свириденко нагадала, що на засіданні 24 жовтня Європейська рада доручила Єврокомісії розробити пропозиції щодо фінансування України на 2026-2027 роки, пов’язане з використанням заморожених російських активів. Тому вона впевнена, що кошти будуть надані.
За словами прем’єрки, кошти репараційного кредиту будуть спрямовані на оборонні та бюджетні видатки, проте, попередньо, має бути розроблена спільна конструкція із залученням країн G7.
-
Репараційний кредит для України: Нідерланди обнадіяли заявою
Європейський Союз може надати Україні “різдвяний подарунок”, якщо погодитися на репараційний кредит за рахунок заморожених російських активів. Про це заявив міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві, передає РБК-Україна у вівторок, 28 жовтня.
За його словами, Нідерланди підтримують ідею використовувати заморожені активи Росії для надання Україні кредиту. Ці гроші необхідні для полегшення навантаження на український бюджет. Зараз ЄС необхідно розглянути юридичні та фінансові питання.
Ван Віл звернув увагу, що Бельгія, на рахунках якої перебуває найбільша частина заморожених активів РФ, хоче отримати гарантії, що Захід діятиме колективно. Для цього необхідно заручитися підтримкою не тільки Європи, а й G7.
“Але, враховуючи все, що ще потрібно опрацювати, я сподіваюся, що ми зможемо досягти угоди з цього питання. Чи буде це до Різдва – я люблю різдвяні подарунки, тому сподіваюся, що так”, – додав глава МЗС Нідерландів.
-
Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ
Польський прем’єр Дональд Туск заявив, що питання передачі заморожених російських активів Україні має бути вирішене на саміті Європейської Ради у грудні. Деякі країни, зокрема Бельгія, висловлюють побоювання щодо відповідальності за це рішення. Польща пропонує створити загальноєвропейський механізм спільної відповідальності. Туск зауважив, що деякі країни, наприклад, Угорщина, чинять опір усім ініціативам, пов’язаним із Україною. Важливість передачі заморожених активів Україні полягає в тому, що країна не зможе виграти війну або захистити себе без належної фінансової підтримки. Туск також наголосив, що використання заморожених коштів РФ для відбудови України і зміцнення її обороноздатності є справедливим. Нагадаємо, що на початку жовтня лідери країн ЄС не дійшли згоди щодо надання Україні “репараційного кредиту” у розмірі 140 млрд євро, забезпеченого замороженими російськими активами.
-
У кого в ЄС ідея “репараційного кредиту” викликає сумніви
Єврокомісія представила план, як можна використати заморожені активи Росії на допомогу Україні. Проте в ЄС є країни, які поки що не готові до такого кроку. Про кого мова, які в них заперечення та як Єврокомісія планує їх переконати? В чому суть ідеї репараційного кредиту Європейський Союз шукає спосіб фінансування оборони та відбудови України. Одним із них є отримання Україною кредиту на відшкодування збитків із заморожених на Заході активів Центрального банку РФ. Цю ідею вже назвали “репараційним кредитом”.
План Єврокомісії має дозволити урядам країн ЄС використовувати до185 млрд євро (216,76 млрд дол.) – більшу частину з 210 млрд євро російських суверенних активів, які наразі заморожені в Європі.
Кошти наразі розміщені в центральному депозитарії цінних паперів Euroclear. На початку повномасштабного російського вторгнення Росії в Україну Euroclear зберігав облігації для російського Центрального банку, але коли скінчився термін дії цих облігацій, отримані грошові кошти застрягли в Euroclear через санкції ЄС проти Москви.
Наразі Euroclear інвестує грошові кошти в Європейський центральний банк. Як пише Reuters, ідея Єврокомісії полягає в тому, щоб Euroclear інвестував у облігації з нульовим купоном, випущені Єврокомісією з гарантіями урядів країн ЄС.
Видання додає, що потім ЄС використає ці кошти для надання Україні “репараційної позики”. Її Україна буде повертати лише після того, як вона отримає від Росії репарації за війну в рамках мирної угоди. Це рішення фактично дозволить Україні витратити ці гроші зараз, а не чекати, поки Москва їх виплатить. “Єврокомісія або Special Purpose Vehicle, яка їй підконтрольна, випускає безвідсоткові цінні папери, на які обмінює ці гроші. Тобто в Euroclear залишаються цінні папери, а активи передаються в користування Україні”, – пояснила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа в інтерв’ю РБК-Україна. Водночас вона підкреслила, що не йдеться про всі 185 млрд євро, заморожених у Euroclear. За її словами, від них потрібно відняти 45 млрд євро, з яких ЄС буде надалі отримувати прибутки для компенсації грошей, які нам вже дали країни G7 в рамках ERA Loans в цьому році. Частина активів повинна залишитися у Euroclear, щоб вони й надалі приносили прибутки.
За словами Підласи, Україні не обов’язково отримувати всю суму кредиту за один рік. Вона пояснила, що нам все і не дадуть. Ці 140 млрд євро будуть виділятися в першу чергу орієнтуючись на потреби українського бюджету, верифіковані МВФ.
Крім того, можливим учасником цього механізму можуть стати Велика Британія та США.
За словами Підласи, вони можуть це зробити, але поки що немає ніяких, навіть попередніх рішень з їх боку. Водночас вона нагадала, що Британія та Канада вже надали Україні свою частку в межах ERA Loans. Хто проти? Використання заморожених активів без явної правової підстави викликає побоювання у низки країн. Згідно з міжнародним правом, суверенні активи не можуть бути конфісковані. Це може відбутися без їх конфіскації, що є “червоною лінією” для багатьох столиць і Європейського ЦБ. Тому на разі і виникла ідея “репараційного кредиту”.
Відомо, що ця ідея Єврокомісії загалом отримала політичну підтримку. Водночас деякі країни хочуть отримати більш чітке уявлення про юридичні та фінансові ризики.
На неформальному саміті ЄС у Копенгагені 1 жовтня Бельгія відмовилася підтримати ініціативу, а Франція і Люксембург висловили стурбованість юридичними наслідками. Саме через позицію цих країн лідери країн ЄС поки не змогли дійти згоди щодо пропозиції Єврокомісії надати Україні “кредит” у розмірі 140 млрд євро, забезпечений замороженими російськими активами. Про це пише Financial Times.
Основною противницею ідеї Єврокомісії є Бельгія, оскільки в країні розташований центральний депозитарій цінних паперів Euroclear і ВВП якої становить приблизно 600 млрд євро. Державна скарбниця країни отримувала вигоду від податкових надходжень, зібраних в Euroclear, а тепер вимагає від ЄС “взаємно” розподілити ризик та забезпечити більший правовий захист, якщо Москва вживе судових заходів проти Бельгії. “Бельгія не підтримає використання заморожених активів без гарантій колективної відповідальності всіх країн ЄС”, – сказав прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер. Голова уряду Бельгії попросив лідерів інших країн ЄС і НАТО надати тверді гарантії, що вони розділять ризики, якщо заморожені російські активи будуть використані для фінансування кредитів Україні. Він зазначив, що Бельгія буде готова реалізувати цей план лише в тому випадку, якщо її питання отримають ствердну відповідь. Поки що цього не сталось.
Своєю чергою Франція і Люксембург також висловили сумніви щодо юридичної обґрунтованості пропонованої схеми. “Коли активи заморожені, необхідно дотримуватися міжнародного права. ”, – сказав президент Франції Еммануель Макрон та виразив стурбованість можливими наслідками для репутації євро як надійної валюти. Теоретично загрозу представляє і Угорщина. Якщо вона заблокує подовження санкцій, що вже не раз обіцяла зробити, то активи РФ розморозяться та повернуться до РФ. Щоб цього не сталося для держав-членів важливо змінити режим санкцій таким чином, щоб мінімізувати ризик ненавмисного розморожування активів. В ЄС вважають, що в них є спосіб це зробити. Зміна режиму санкцій не вимагає одностайності та посилається на два документи. По-перше, ухвала Євроради від 17 жовтня 2024 р., згідно з якою активи РФ повинні залишатися замороженими, поки вона не припинить свою агресивну війну проти України і не відшкодує завданих збитків. По-друге, у договорі про ЄС є стаття 31.2, яка дозволяє за певних обставин приймати законодавчі акти більшістю голосів.
Тож попри загальну підтримку ідеї, ЄС визнав необхідність додаткових консультацій і опрацювання правових аспектів пропозиції. Європейська комісія пообіцяла врахувати занепокоєння країн і продовжити роботу над пропозицією, щоб забезпечити її відповідність міжнародному праву та інтересам усіх держав-членів.
Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що слід “набагато детальніше розробити повну пропозицію”. Для України репараційний кредит – це план А Україні конче потрібні гроші з активів РФ, вона на них розраховує. Наразі цей варіант розглядається нашою владою, як план А.
Підласазаявила, що “репараційний кредит” із заморожених російських активів може стати головним джерелом підтримки України 2026 р. “Це один з кількох планів. І я б сказала, що ми і Єврокомісія схиляємося до того, що це план А”, – наголосила вона. Підласа виразила сподівання на те, що це питання буде позитивно розв’язане для України. “Вода камінь точить. Насправді велика кількість експертів і політиків на Заході постійно говорять про те, що ці російські активи потрібно конфіскувати на користь України”, – сказала вона. Реакція Росії У відповідь на ідею “репараційного кредиту”, Росія почала розробляти план націоналізації та швидкого розпродажу іноземних активів.
За словами співрозмовника Bloomberg, близького до уряду РФ, російська влада може націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи в рамках нового механізму приватизації.
Відповідний указ, який дозволяє проводити експрес-продаж державних активів у спеціальному порядку, президент Росії Володимир Путін підписав 30 вересня. У документі зазначається, що це є відповіддю на “недружні” дії іноземних держав.
Джерело Bloomberg стверджує, що документ має прискорити продаж різних компаній, як російських, так і іноземних. І якщо ЄС розпочне арешт російських активів, Москва може відповісти симетрично.
Вікторія Хаджирадєва -
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
-
ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ
Лідери країн ЄС поки не змогли домовитися щодо пропозиції надати Україні “кредит” у розмірі 140 млрд євро, який мав би бути забезпечений замороженими російськими активами. Бельгія відмовилася підтримати ініціативу, а Франція та Люксембург висловили стурбованість юридичними наслідками такого рішення. Єврокомісія пропонувала використовувати доходи від заморожених активів для надання Україні “кредитів” на певний термін, але це викликало побоювання у деяких країн ЄС. Прем’єр-міністр Бельгії вимагає гарантій колективної відповідальності всіх країн ЄС, а Франція та Люксембург сумніваються у юридичній обґрунтованості пропонованої схеми. ЄС визнає необхідність додаткових консультацій та опрацювання правових аспектів пропозиції.
-
Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ
Нафтогаз і Європейський інвестиційний банк підписали угоду на кредит у розмірі 300 млн євро. Ці кошти будуть використані на закупівлю газу для формування довгострокових запасів та забезпечення стабільних поставок під час зими. Угода передбачає, що Нафтогаз зобов’язався інвестувати еквівалентну суму в проекти з відновлюваної енергетики та декарбонізації. Президент ЄІБ Надя Кальвіньо зазначила, що це нове фінансування допоможе зміцнити енергетичну безпеку України та забезпечити підтримку громадам і бізнесу.