СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Кредит

  • Рада ЄС погодила правову рамку для €90 млрд кредиту Україні

    Рада ЄС погодила правову рамку для €90 млрд кредиту Україні

    Рада ЄС у середу узгодила позицію щодо правової бази для імплементації угоди Європейської Ради про надання Україні кредиту у 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Про це мовиться в повідомленні Ради ЄС.

    Рішення реалізує домовленості Європейської ради та має забезпечити швидке узгодження з Європарламентом, щоб перший платіж Україна змогла отримати на початку другого кварталу цього року.

    Кредит має на меті допомогти Україні покрити нагальні фінансові потреби на тлі збройної агресії Росії. Фінансування спрямовуватиметься на підтримку загального бюджету, а також на військові потреби.

    Позика фінансуватиметься шляхом запозичень ЄС на ринках капіталу та буде забезпечена бюджетом Євросоюзу. Повернення коштів передбачене лише після того, як Росія виплатить Україні воєнні репарації. Витрати на обслуговування боргу планують покривати з бюджету ЄС.

    Із загальної суми €30 млрд передбачено на макрофінансову підтримку України – через механізми макрофінансової допомоги або інструмент Ukraine Facility. Ще €60 млрд планують спрямувати на інвестиції в оборонно-промислові спроможності та закупівлю військової техніки.

    Після завершення погоджень із Європейським парламентом Єврокомісія зможе перерахувати Україні перший транш на початку другого кварталу цього року.

    Раніше Європарламент підтримав рішення Європейської ради, ухвалене у грудні 2025 року, щодо застосування процедури посиленої співпраці для надання Україні кредиту підтримки у 90 млрд євро. Нагадаємо, у грудні 2025 року ЄС прийняв рішення надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро, але без використання заморожених російських активів. ЄК оприлюднила план позики Україні на €90 млрд

  • В ЄС сваряться через фінансову допомогу Україні

    В ЄС сваряться через фінансову допомогу Україні

    У Європейському Союзі триває активне обговорення нового механізму розподілу фінансової допомоги Україні, який може змінити внутрішні баланси впливу в Союзі. Як повідомляє Euractiv, нова ініціатива Німеччини пропонує переглянути підхід до розподілу коштів.

    Берлін виступив із пропозицією прив’язати витрати за майбутньою позикою у 90 мільярдів євро до рівня двосторонньої допомоги, що вже була надана Україні країнами-членами ЄС. Джерела серед дипломатів зазначили, що держави, які зробили найбільший внесок, можуть отримати переваги при поділі фінансового навантаження.

    Цей підхід може суттєво зміцнити позиції Німеччини, яка є найбільшим донором України з початку повномасштабного російського вторгнення. Однак така ініціатива ризикує спровокувати невдоволення країн, які надали меншу підтримку, зокрема Італії та Франції.

    Як зазначає видання, лідерам ЄС у грудні не вдалося домовитися щодо використання заморожених активів Росії для фінансування потреб України. Альтернативою стало рішення виділити Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на період до 2027 року під гарантії бюджету ЄС. Згідно з планом, 60 мільярдів піде на військову підтримку, а ще 30 мільярдів – на покриття бюджетного дефіциту, хоча вже навесні може виникнути ризик нестачі коштів.

    Дані Кільського інституту свідчать про значну диспропорцію у рівнях підтримки: Німеччина надала близько 25 мільярдів євро, Франція – 7,5 мільярда, а Італія – 2,7 мільярда євро. Один із європейських дипломатів припустив, що зміни правил фінансування могли б підштовхнути країни до активнішої участі у підтримці України, що відповідає загальним інтересам союзу. Продовження обговорень цього питання заплановано на зустрічі послів ЄС у Брюсселі.

    Нагадаємо, що Європейський парламент раніше схвалив застосування механізму посиленого співробітництва для запуску кредиту розміром у 90 мільярдів євро на підтримку України. Це дозволить Євросоюзу діяти без потреби одностайного погодження всіх країн-членів, використовуючи спрощену процедуру прийняття рішень.

    Раніше повідомлялося, що у грудні 2025 року ЄС прийняв рішення надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро, але без використання заморожених російських активів.

  • Надзвичайний стан в енергетиці: бізнес отримає додаткову підтримку

    Надзвичайний стан в енергетиці: бізнес отримає додаткову підтримку

    Кабінет міністрів запроваджує нову програму підтримки бізнесу. Частина фізичних осіб-підприємців зможе отримати одноразову виплату до 15 тисяч гривень. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко в Telegram у п’ятницю, 23 січня.

    За її словами, ФОПи 2-3 груп, які працюють у соціально важливих сферах – заклади громадського харчування, аптеки, кав’ярні, продуктові магазини, пекарні та інші заклади і послуги першої необхідності, – зможуть отримати від 7 500 до 15 000 гривень.
    “Розмір виплати залежить від кількості найманих працівників за умови наявності щонайменше одного працівника”, – пояснила глава уряду.

    Подати заявку можна через портал Дія: її верифікують банки-партнери, після чого Державна служба зайнятості перераховує кошти. Отримані гроші можна витратити на придбання та ремонт енергообладнання, пальне для генераторів та оплату електроенергії.

    Свириденко також розповіла, що підприємства, які відповідають критеріям програми 5-7-9%, зможуть взяти кредит на купівлю генераторів і акумуляторних батарей під 0%. Різницю за ставкою компенсуватиме держава через Фонд розвитку підприємництва.

    “Кредити надають близько 50 банків-партнерів програми 5-7-9% терміном до трьох років. Максимальна сума кредиту – до 10 млн гривень”, – зазначила прем’єрка.

    Деталі та дату старту програми повідомить Міністерство економіки.

  • Європарламент підтримав прискорення розгляду €90 млрд кредиту для України

    Європарламент підтримав прискорення розгляду €90 млрд кредиту для України

    Європарламент підтримав рішення Європейської ради про надання Україні кредиту підтримки у 90 мільярдів євро. Рішення було ухвалене у грудні 2025 року і затверджене під час засідання у Страсбурзі, де більшість євродепутатів проголосували за це. Чехія, Угорщина та Словаччина не підтримали це рішення, тому угода була укладена в рамках процедури посиленої співпраці. Це означає, що держави-члени ЄС можуть співпрацювати в певних сферах незалежно від вето окремих країн. Наступні кроки будуть узгоджені між Європарламентом і Радою. Україні обіцяли позику на 90 мільярдів євро, але без використання російських активів, які знаходяться у замороженому стані.

  • ЄК оприлюднила план позики Україні на €90 млрд

    ЄК оприлюднила план позики Україні на €90 млрд

    Європейська комісія прийняла рішення про надання Україні кредиту на суму 90 мільярдів євро. Це стане допомогою для України як у фінансуванні оборонних потреб, так і у галузі бюджетного забезпечення на 2026-2027 роки. Частина коштів піде на військову підтримку, а частина на бюджетне забезпечення. Угода передбачає, що 24 з 27 країн-членів ЄС беруть участь у цій співпраці. Крім того, позика дозволить Україні не лише підсилити свою обороноздатність, але й забезпечить функціонування державних установ та покриття бюджетних потреб. Важливою частиною угоди є пріоритет закупівель озброєння в країнах ЄС, Україні та країнах Європейської економічної зони/Європейського асоційованого вільного торгівельного простору. У випадку неможливості придбання певної зброї у зазначених країнах, буде дозволено придбати її у третіх країнах.

  • Гроші будуть. ЄС знайшов 90 млрд для України

    Гроші будуть. ЄС знайшов 90 млрд для України

    Лідери країн ЄС після 15-годинних переговорів знайшли формулу, яка дозволить надати Україні фінансову допомогу. Саміт Європейського Союзу затвердив рішення про спільне запозичення для України на суму 90 млрд євро. Рішення ухвалили після того, як ЄС відмовився від варіанту “репараційного кредиту”, який довго обговорювали раніше.
    Кредит, але не кредит
    “Ми домовилися. Затверджено рішення надати Україні підтримку в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-27 роки. Ми взяли зобов’язання і виконали його”, – заявив президент Євроради Антоніу Кошта.
    Фрідріх Мерц уточнив, що кошти підуть також на військові потреби Києва.
    “Цих коштів достатньо для покриття військових і бюджетних потреб України на найближчі два роки. Це вирішальний сигнал для завершення війни, оскільки Путін піде на поступки лише тоді, коли зрозуміє, що його війна не принесе йому вигоди”, – заявив німецький канцлер.
    Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн наполягає, що кредит для України від ЄС у розмірі 90 млрд євро прив’язаний до майбутніх репарацій від російського агресора.
    Президент Єврокомісії підкреслила, що цей кредит, наданий на безвідсотковій основі, не стане тягарем для бюджету України. “Україна має погасити цей кредит лише тоді, коли отримає репарації”, – заявила вона, пояснивши, що це рішення стало виходом зі складних дискусій про шляхи допомоги Україні.
    Прем’єр Данії Метте Фредеріксен, яка головує в Раді ЄС у цьому півріччі, підтвердила це. “Україна не повинна платити, поки Росія не сплатить їй військові репарації”, – зазначила Фредеріксен.
    Урсула фон дер Ляйєн підкреслила, що це фінансування закриє ключові потреби України на 2026-27 роки. “Фінансова допомога Україні після 2027 року стане частиною рішення щодо наступного багаторічного бюджету ЄС”, – пояснила вона.
    Реакція
    Президент Володимир Зеленський подякував лідерам Європейського союзу за рішення про фінансову підтримку України на 2026–2027 роки.
    “Це значна підтримка, яка справді зміцнює нашу стійкість”, – заявив Зеленський. Він також підкреслив важливість того, що російські активи залишаються замороженими і що Україна отримала гарантію фінансової безпеки на найближчі роки.
    “Для нас на сьогодні це важлива перемога… У будь-якому разі ця сума прив’язана до репарацій від Росії. Це важливі кроки: те, що європейські лідери знайшли такий формат, і те, що наша команда попрацювала з Європою над позитивним рішенням – для нас це посилення”, – сказав президент України.
    Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер вважає, що рішення Європейського Союзу про спільне запозичення для України на суму 90 млрд євро – це сильний політичний сигнал.
    Де Вевер підкреслив, що підтримка України – це не благодійність, а найважливіша інвестиція, яку можна зробити у власну безпеку.
    “Ніколи не було жодних суперечок про те, чи будемо ми допомагати. Єдине питання полягало в тому, як саме ми маємо допомагати”, – сказав він.
    “Я вважаю, що Україна перемогла. Вона отримала термінове, передбачуване і надійне фінансування, яке їй потрібно на найближчі два роки. Це не крихка конструкція. Це стабільне, юридично міцне і фінансово надійне європейське рішення”, – підкреслив він.
    Також Де Вевер зазначив, що заморожені активи РФ “залишаться глобалізованими і врешті-решт будуть використані для відшкодування збитків, які Росія завдала своєю необґрунтованою і несправедливою війною проти України”.
    “Я вважаю, що Європа перемогла, і фінансова стабільність, безумовно, перемогла. Ми уникнули хаосу. Ми уникнули розколу. Єдність європейських держав сьогодні означає, що Європа залишається важливим гравцем на геополітичній арені”, – вважає він.

  • Бельгія пропонує ЄС спосіб допомоги Україні – ЗМІ

    Бельгія пропонує ЄС спосіб допомоги Україні – ЗМІ

    Бельгія запропонувала Європейському Союзу розглянути можливість застосування надзвичайного положення для випуску спільного боргу ЄС з метою підтримки України у війні проти Росії. Про це повідомили чотири дипломати ЄС, передає Euractiv.

    Ініціатива з’явилася на тлі того, що Бельгія продовжує виступати проти запропонованого так званого “репараційного кредиту” для України на €210 млрд, котрий передбачає використання заморожених російських активів.

    Пропозиція також пролунала після того, як країни ЄС минулого тижня проголосували за безстрокове замороження російських активів із використанням статті 122, котра дозволяє ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю – щонайменше 15 державами, що представляють 65% населення Євросоюзу.

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, котрий неодноразово погрожував блокувати продовження санкцій, однак жодного разу цього не зробив.

    Попри застереження щодо можливих правових, фінансових і інституційних наслідків, Бельгія, Італія, Мальта та Болгарія зрештою підтримали рішення про безстрокове замороження активів. Проти проголосували лише Угорщина та Словаччина.

    Як і у випадку санкційної політики, випуск спільного боргу ЄС, забезпеченого резервами довгострокового бюджету Євросоюзу, потребує одностайної підтримки всіх 27 держав-членів. Спільний борг є єдиною офіційно запропонованою Єврокомісією альтернативою “репараційному кредиту”. Разом з тим, два дипломати стверджують, що Юридична служба ЄС виключила можливість застосування статті 122 для випуску спільного боргу на вчорашньому засіданні послів ЄС.
    Репараційний кредит розглядається як механізм фінансової підтримки для України обсягом до 90 мільярдів євро на найближчі два роки за рахунок доходів і грошових залишків заморожених російських активів, загальний обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.
    Раніше депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України.
    МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики

  • Репараційний кредит Україні: Каллас виключила план Б

    Репараційний кредит Україні: Каллас виключила план Б

    ЄС зосереджений на підготовці репараційного кредиту для України на основі заморожених російських активів, альтернативні сценарії фінансування наразі не розглядаються, заявила Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас. Про це повідомляє Радіо свобода у середу, 17 грудня.
    “Я завжди дотримуюся позиції, що потрібно зосереджуватися на плані А. Тому що щойно ви починаєте говорити про план Б, насправді саме план Б і реалізується. Саме тому зараз уся робота ведеться над планом А, і ми навіть не заходимо в обговорення інших варіантів”, – наголосила вона.
    Каллас пояснила, що основні побоювання Бельгії стосуються розподілу ризиків і фінансового навантаження у разі запуску репараційного механізму. Водночас Верховна представниця ЄС вважає, що саме європейський підхід здатен зняти ці ризики.
    “Якщо вони побоюються тиску або їм не подобається рівень ризику, то насправді найкращим варіантом є європейський підхід, адже тоді Бельгія просто виконуватиме закон – Європейський Союз ухвалює закон, а Бельгія має його дотримуватися”, – додала вона.
    Окремо Каллас скептично оцінила можливі спроби Росії оскаржувати замороження активів через суди або арбітражі. На її думку, такі кроки спрямовані передусім на посилення страхів у Бельгії, де зосереджена значна частина російських активів: Вона наполягає, що в інших судах у країнах, де діє верховенство права, Росія не мала б успіху.
    Репараційний кредит розглядається як механізм фінансової підтримки для України обсягом до 90 мільярдів євро на найближчі два роки за рахунок доходів і грошових залишків заморожених російських активів, загальний обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.
    Раніше депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України.
    МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики

  • Репараційний кредит Україні: чи вирішить ЄС питання остаточно

    Репараційний кредит Україні: чи вирішить ЄС питання остаточно

    Вагання і сподівання ЄС наприкінці 2025 року активно працює над механізмом репараційної позики для України; дискусії тривають, а деякі держави блокують це рішення.

  • До використання заморожених активів РФ ще “світлові роки” – Туск

    До використання заморожених активів РФ ще “світлові роки” – Туск

    Угода, яка дасть змогу Європейському Союзу використати заморожені активи РФ для відновлення України, “ще дуже далеко”. Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, передає Onet.

    “На даний момент у нас є рішення, що дозволяє назавжди заморозити російські активи… Однак із цього моменту до потенційного використання цих коштів для відновлення України, не кажучи вже про військову підтримку України, ще світлові роки”, – сказав політик.

    За його словами, 18 грудня на саміті в Брюсселі рішення про виділення цих коштів Україні не ухвалять. При цьому, як очікується, буде досягнуто згоди про фінансування України на наступні два роки.

    “Однак існують різні непрямі механізми, наприклад, можливість використання цих коштів як фінансового важеля, тобто гарантій за кредитами”, – додав Туск.