Позначка: Країни балтії

  • Лідери восьми північних країн заявили, що продовжать поставки зброї Києву

    Лідери восьми північних країн заявили, що продовжать поставки зброї Києву

    Лідери країн Північної та Балтійської вісімкки (NB8) у суботу, 22 листопада виступили із спільною заявою, в якій підтвердили непохитну підтримку України намір і надалі надавати Україні озброєння.
    У заяві Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії та Швеції наголошується, що Росія досі не взяла на себе зобов’язань щодо припинення вогню або будь-яких кроків, які могли б привести до миру. Тим часом, як Україна постійно демонструє серйозність своїх намірів щодо досягнення миру.
    “Від самого початку агресивної війни Росії ми стояли на боці України і продовжуватимемо це робити. Наша рішучість ґрунтується на усвідомленні того, що йдеться не лише про безпеку України, а й про ширшу безпеку Європи”, – йдеться у заяві.
    У заяві наголошується, що повну підтримку матимуть лише такі рішення, які “поважають суверенітет України і здатні забезпечити Україні та Європі більшу безпеку і стабільність”.
    “Ми продовжимо постачати зброю Україні та зміцнювати оборону Європи, щоб стримати подальшу агресію Росії. Поки Росія продовжує війну проти України, ми також підтримуватимемо посилення санкцій та інших економічних заходів”, – йдеться в заяві.
    Завершується документ зверненням до українського народу:
    “Ваша незламність, рішучість і мужність від самого початку війни були по-справжньому вражаючими. Ми хочемо, щоб ви знали: ви не самі й можете розраховувати на нашу підтримку”.
    За словами міністерки закордонних справ Швеції Марії Мальмер Штенгард, скандинавські країни, з населенням менше 30 мільйонів людей, забезпечують третину військової підтримки, яку цього року надають країни НАТО.

  • Україна отримає новий пакет зброї США на $500 млн

    Україна отримає новий пакет зброї США на $500 млн

    Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Фінляндія, Швеція і Естонія профінансують спільний пакет озброєнь для України, які будуть закуповуватись у США. Про це повідомляється на сайті НАТО у четвер, 13 листопада.
    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте привітав це рішення.
    “Наші північні і балтійські члени Альянсу збільшують фінансування наступного пакету критично важливого військового обладнання для України. Це обладнання надзвичайно важливе, оскільки Україна вступає в зимові місяці, і поставки через PURL надходять до України. Члени НАТО продовжуватимуть надавати Україні необхідне обладнання і припаси”, – заявив він. PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) – це спільна ініціатива США та НАТО, покликана прискорити постачання озброєння Україні. Програма фокусується на визначенні найнагальніших оборонних потреб країни й спрямуванні ресурсів партнерів для їх реалізації.
    Гроші, які виділяють союзники, надходять на спеціальний рахунок НАТО. Надалі США забезпечують пряме постачання зброї відповідно до запитів. Вже зібрано 2,8 млрд доларів.

  • Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен

    Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен

    Пентагон справді розглядає варіант скорочення військової присутності США в країнах Балтії. Такі дії з боку Вашингтона є поганим сигналом для європейських союзників, адже це саме те, чого сподіваються росіяни. Конгрес буде протидіяти цьому. Про це свідчить інтерв’ю конгресмена від Республіканської партії США Дона Бекона балтійському виданню Delfi.
    Він підтвердив, що в Пентагоні місяць тому деякі чиновники почали говорити про те, що прагнуть скоротити військову присутність США в країнах Балтії та відповідне фінансування.
    За його словами, це вкрай погана ідея та вкрай поганий сигнал – росіяни якраз цього й сподіваються.
    “Якщо вона (РФ – ред.) збирається кинути виклик НАТО, то це буде в країнах Балтії, тому що, очевидно, країни Балтії знаходяться далі на периферії. Туди важче доставити війська. І я думаю, якщо росіяни захочуть кинути виклик рішучості НАТО, то вони зроблять це там”, – пояснив він.
    Бекон зазначив, що з моменту, як він почув про плани Пентагона, Конгрес встиг відкинути ці плани, тому міністерство знизило активність в цьому напрямку. Тепер Пентагон мовчить, тому ступінь актуальності його планів незрозуміла.
    Бекон розкритикував чиновників Пентагона, які заговорили про скорочення присутності США в країнах Балтії.
    “Вони (конгресмени – ред.) мають менталітет 1930-х років, і їхні пропозиції не працюють. Тому моє завдання вказати на це і привернути до цього увагу. Я вважаю, що у Пентагоні погане керівництво, і надіюся, що згодом його замінять”, – сказав він.
    Бекон також припустив, що деякі рішення в Пентагоні приймаються без схвалення з боку президента. Зокрема, оголошення Пентагона про нібито скорочення присутності в Румунії, схоже, саме з таких. Конгрес вже виступив проти та обіцяє запобігти таким крокам Пентагона.
    “Путін любить чути такі речі, але я думаю, що це надсилає поганий сигнал НАТО і, зокрема, тим, хто перебуває на кордоні з Росією, наприклад, країнам Балтії. Це жахливий сигнал. Я також вважаю, що це поганий сигнал для України, якщо ми скоротимо нашу присутність у Румунії”, – резюмував він.

  • Країни Балтії планують масову евакуацію на випадок нападу Росії – ЗМІ

    Країни Балтії планують масову евакуацію на випадок нападу Росії – ЗМІ

    Три країни Балтії – Естонія, Латвія та Литва – розробляють плани дій на випадок надзвичайних ситуацій, оскыльки занепокоєні величезними військовими витратами росії після вторгнення в Україну в 2022 році. Там припускають, що сотні тисяч людей почнуть тікати у ​​разі нарощування російської військової міці або нападу. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
    Росія заявляє, що не планує нападати на НАТО. Проте три країни, анексовані Москвою під час Другої світової війни, подвоїли витрати на оборону після повномасштабного нападу РФ на Україну, що якраз і стався після неодноразових заперечень Кремлем планів нападу.
    Сценарії, що обговорюються в місцевих ЗМІ та за їх межами передбачають: диверсії щодо комунікацій чи транспортних комунікацій, масовий приплив мігрантів, громадянські заворушення серед російськомовних меншин чи фейкові новини, які спровокують масовий відтік населення.
    В жодній з трьох країн Балтії нема детальних планів переселення людей за межі своїх кордонів, пише видання.
    Дві асфальтовані дороги та кілька лісових стежок з’єднують їх із Польщею через Сувалкський коридор – вузьку лісисту частину Польщі між Росією та Білоруссю. Військова техніка, що прибуває, матиме пріоритет перед тими, хто спробує втекти в Польщі, вказує видання.
    “Ми повинні враховувати ризик (Сувалкського коридору)”, – заявив Івар Май, радник з масової евакуації рятувального департаменту Естонії, маючи на увазі можливість того, що російські війська спробують відрізати країни Балтії від їхнього єдиного кордону з державою – членом НАТО.
    Естонія готує плани щодо переселення десятої частини свого населення в 1,4 мільйона людей у ​​тимчасові притулки, а багато інших, ймовірно, переїдуть до родичів.
    Дві третини російськомовного міста Нарва з населенням 50 000 осіб входять до тих, хто, як очікується, переселятиметься, причому уряд надає допомогу щонайменше половині з них.
    За оцінками Латвії, третина з 1,9 мільйона жителів країни можуть залишити свої будинки, заявив заступник начальника Державної пожежно-рятувальної служби Латвії Іварс Накуртс.

  • ІКАО визнала Росію та Північну Корею винними в глушінні GPS

    ІКАО визнала Росію та Північну Корею винними в глушінні GPS

    Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО), яка встановлює норми безпеки в авіації, звинуватила Росію у дестабілізації навігації в європейському повітряному просторі. ІКАО висловила серйозну критику та вимагає від Росії та Північної Кореї припинити створювати перешкоди GPS, які порушують міжнародне авіаційне право. Декілька європейських країн також звинувачили Росію у створенні перешкод для своїх навігаційних систем. Результати розслідування показали, що протягом певного періоду понад 120 тисяч авіарейсів у Північній Європі стикалися з проблемами GPS через дії Росії. Одним із випадків, коли глава Єврокомісії став жертвою таких перешкод, сталося під час його заходу на посадку в Болгарії.

  • НАТО тричі перехоплювало літаки РФ над Балтикою

    НАТО тричі перехоплювало літаки РФ над Балтикою

    Під час патрулювання у країнах Балтії винищувачі НАТО тричі перехоплювали російські літаки, які порушили правила авіапольотів. Ці інциденти сталися минулого тижня, зокрема 30 вересня та 1 жовтня. Російські літаки не мали належно оформлених планів польоту та не взаємодіяли через радіозв’язок. Це викликало реакцію з боку військових НАТО, які виходили на повітря для ідентифікації та перехоплення цих літаків. Нагадаємо, що президент України критикував слабку реакцію НАТО на подібні порушення свого повітряного простору з боку Росії, вважаючи, що альянс мав би приймати більш енергійні заходи у таких ситуаціях.

  • Винний COVID і Польща. Меркель про війну

    Винний COVID і Польща. Меркель про війну

    Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель дала інтерв’ю угорському проєкту Partizan, де вона заявила, що пандемія COVID-19 вплинула на рішення Володимира Путіна вторгнутися в Україну. Меркель також висловила думку, що відсутність прямих переговорів з Путіним у часи пандемії ускладнила досягнення компромісів щодо України. Вона зазначила, що польська та країни Балтії заважали налагодженню прямих контактів з Путіним, що призвело до вторгнення РФ в Україну. Реакція віце-прем’єра Польщі Радослава Сікорського на це інтерв’ю була критичною, він наголосив, що Меркель забула про те, як німецький уряд реагував на протести з боку Центральної Європи у минулому.

  • Літаки Росії в Естонії. Новий тест для НАТО

    Літаки Росії в Естонії. Новий тест для НАТО

    У п’ятницю, 19 вересня, три винищувачі МіГ-31 ВПС Росії без дозволу увійшли в повітряний простір Естонії над Фінською затокою в районі острова Вайндло і перебували в ньому близько 12 хвилин. На перехоплення російських літаків піднімалися італійські винищувачі F-35, які базуються на аеродромі Емарі в Естонії. Російське Міністерство оборони зробило заяву, в якій йдеться, що порушення не було, і “маршрут польоту літаків пролягав над нейтральними водами акваторії Балтійського моря на відстані понад три кілометри від острова Вайндло”.
    Реакція
    Естонія вперше скликала засідання Ради Безпеки ООН. Крім того, вона зажадала консультацій з членами НАТО відповідно до статті 4 Північноатлантичного договору.
    На засіданні Радбезу ООН США закликали Росію негайно припинити таку небезпечну поведінку. Посол США в ООН Майк Волтц пообіцяв, що США та їхні союзники “будуть захищати кожен дюйм території НАТО”.
    Росія відкидає звинувачення, прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков, посилаючись на аналогічну за змістом заяву Міноборони Росії, у понеділок назвав звинувачення “порожніми, безпідставними і такими, що продовжують оголошену цілком безрозсудну лінію на загострення напруженості, на провокування конфронтаційної атмосфери”.
    Війна за Балтику
    Після 2022 року до НАТО вступили одразу дві нові країни, раніше нейтральні — Швеція у 2024 році, Фінляндія у 2023 році. Вони вирішили відмовитися від нейтралітету після того, як Росія почала повномасштабну війну проти України. Обидві країни мають вихід до Балтійського моря, і російські МіГи у п’ятницю летіли в коридорі між естонським і фінським повітряними просторами.
    На початку вересня вищі російські чиновники виступили з агресивною риторикою щодо ситуації в Балтійському регіоні. Заступник голови Радбезу Росії Дмитро Медведєв звинуватив Фінляндію в тому, що вона готується стати плацдармом для агресії щодо Росії.
    Раніше у вересні Росія і Білорусь провели чергові навчання серії Захід, які в сусідніх країнах щоразу вважають прихованою підготовкою до вторгнення.
    При цьому у вересні в Литві, Латвії та Польщі проходять навчання Thunder Strike, Namejs і Iron Defender — країни за участю партнерів по НАТО навчаються протистояти російському вторгненню.
    У Балтійському морі з січня проходить операція під егідою НАТО Baltic Sentry з захисту критично важливої підводної інфраструктури.
    У такій непростій і напруженій ситуації порушення російськими військовими літаками повітряного простору Естонії виглядає як досить сильна ескалація обстановки.
    Конфлікт все ближче?
    Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що провокації Росії становлять “дестабілізуючу ескалацію”, яка наближає Європу “до конфлікту більше, ніж будь-коли за останні роки”.
    Він попереджає, що дії російських винищувачів – це “частина ширшої системи російських провокацій проти своїх сусідів”.
    “Безрозсудні дії Росії є не лише порушенням міжнародного права, а й дестабілізуючою ескалацією, яка наближає весь регіон до конфлікту більше, ніж будь-коли за останні роки”, – підкреслив Цахкна.
    Він закликав Росію “негайно припинити свою загарбницьку війну проти України”, а також “припинити всі провокації і загрози проти суверенітету і територіальної цілісності своїх сусідів”.

  • Трамп дав обіцянку Польщі і країнам Балтії через провокації РФ

    Трамп дав обіцянку Польщі і країнам Балтії через провокації РФ

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати готові допомогти у захисті Польщі в разі загострення конфлікту з Росією. Також він обіцяв захищати інші країни Балтії – Латвію, Литву та Естонію. Трамп відреагував на нещодавній інцидент, коли російські літаки порушили повітряний простір Естонії. Німеччина відповіла на це, піднявши у повітря свої винищувачі.

  • Країни Балтії повідомили ООН про вихід із конвенції щодо протипіхотних мін

    Країни Балтії повідомили ООН про вихід із конвенції щодо протипіхотних мін

    Латвія, Литва та Естонія спільно повідомили державам-членам ООН про вихід із конвенції, що забороняє протипіхотні міни (Оттавська конвенція). Відповідні заяви напередодні поширили міністерства закордонних справ цих країн.
    “Латвія, Естонія і Литва подали свої документи про вихід 27 червня. Відповідно до Конвенції вихід набуває чинності через шість місяців після подачі вищезазначеного документа”, – повідомило МЗС Латвії.
    Вказано, що з моменту приєднання прибалтійських країн до конвенції “ситуація у сфері регіональної безпеки істотно змінилася”.
    “Вихід надасть Латвії гнучкість для дій зі зміцнення стримування і забезпечення захисту країни та її населення”, – вважають у відомстві.
    У МЗС Естонії заявили, що “у зв’язку з погіршенням ситуації з безпекою в Європі Естонія повинна надати своїм Збройним силам гнучкість для зміцнення національної оборони”.
    Раніше стало відомо про відповідну заяву МЗС Литви. Очільник відомства Кястутіс Будріс, коментуючи вихід країни з конвенції, заявив, що “це рішення було ухвалено нелегко”.
    Також днями повідомлялося, що парламенти Польщі і Фінляндії підтримали рішення денонсувати Оттавську конвенцію.