Оптоволоконний кабель, який забезпечує інтернет-зв’язок між Литвою та Латвією, був пошкоджений у Балтійському морі поруч з портом Лієпая. Цю інформацію передав литовський Національний центр управління кризами латвійським колегам для розслідування. Цей кабель є важливою частиною інфраструктури обох країн. Інтернет-трафік тимчасово перенаправлено на інші канали. Співробітники латвійської поліції спільно з іншими службами взяли під контроль судно у порту Лієпая, де, за попередніми даними, немає затримань.
Позначка: Країни балтії
-
В разі нападу з РФ і Білорусі: країни Балтії готуються підривати мости
Країни Балтії посилюють підготовку до потенційних воєнних загроз з боку Росії та Білорусі. Зокрема, вже там з’явилися конструкції, призначені для підриву мостів на випадок збройного конфлікту. Про це повідомляє литовський суспільний мовник LRT.
В Збройних силах Литви заявили, що поблизу кордону створено кілька десятків об’єктів для зберігання протитанкових та інженерних загороджень.
Військові проводять висадку дерев для прикриття ключових доріг, поглиблюють зрошувальні канави – в разі потреби вони виконуватимуть роль траншей і додаткових протитанкових бар’єрів.
Задум військових полягає в тому, що в разі загрози або початку бойових дій мости неподалік кордону можна буде швидко зруйнувати, щоб унеможливити або суттєво сповільнити пересування ворожих підрозділів.
Подібної стратегії притримується Фінляндія, що має спільний кордон з Росією довжиною понад 1340 кілометрів.
Проте в країнах Балтії не всі сприймають такі дії однозначно.
Зокрема, в Литві окремі політики та їхні прихильники раніше звинувачували владу в так званому “воєнному шовінізмі”.
Також в Естонії командувач Збройних сил Андрус Меріло застерігав від надмірної “військової істерії”. На його думку, саме підготовленість, а не паніка, дозволяє суспільству діяти раціонально в кризових ситуаціях. -
В РФ нині нема наміру нападати на країни Балтії – розвідка Естонії
Сьогодні генеральний директор Департаменту зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін заявив, що немає ознак того, що Росія планує напасти на країни Балтії чи на НАТО взагалі. Росія змінила свою поведінку після минулих інцидентів у регіоні і уникає конфліктів. Російські літаки стежать за маршрутами над Балтійським морем, щоб уникнути інцидентів. Розін також зазначив, що не було нових інцидентів з кабелями після місії НАТО. Він зауважив, що хоча інциденти можливі в майбутньому, Росія наразі не налаштована на ескалацію конфлікту.
-
Глава ГУР допустив можливість нападу РФ на країни Балтії
Глава ГУР МО України Кирило Буданов у інтерв’ю Суспільному заявив, що після закінчення бойових дій в Україні Росія може напасти на країни Балтії. Він вказав, що втручання РФ у повітряний простір країн НАТО є провокацією і частиною інформаційної компанії для тиску. Буданов також зазначив, що Росія вже формує стратегічний резерв, але не може воювати на двох фронтах одночасно. Він висловив думку, що країни Балтії можуть бути першими, хто потрапить під удар у разі подальших вторгнень РФ.
-
Розвідка США підтверджує плани Путіна захопити країни Балтії – ЗМІ
Розвідка США підтвердила, що російський диктатор Володимир Путін прагне повернути під контроль Москви не лише всю Украну, а й інші колишні республіки СРСР. Про це у п’ятницю, 19 грудня, повідомило Reuters із посиланням на шість джерел, знайомих із матеріалами розвідки США.
За даними видання, останні звіти американської розвідки значно відрізняються від того образу, який намагаються створити президент США Дональд Трамп та його команда, які заявляють про нібито бажання Путіна досягти миру.
Один зі співрозмовників Reuters повідомив, що найновіший звіт розвідки, датований кінцем вересня, принципово не змінився з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Він також підтверджує дані європейських спецслужб: Кремль прагне встановити контроль над усією Україною й територіями інших колишніх радянських країн, включно з нинішніми членами НАТО.
“Розвідувальні дані завжди показували, що Путін прагне більшого. У цьому переконані європейці. Поляки абсолютно впевнені. Країни Балтії вважають себе першими в черзі на можливе російське вторгнення”, – заявив демократ Майк Квіглі.
Як зазначає Reuters, наразі невідомо, як у Білому домі оцінюють ці плани Путіна. Державний секретар США Марко Рубіо на пресконференції частково визнав реалістичність цих загроз:
“Я не знаю, чи Путін прагне укласти угоду, чи захопити всю країну. Ми знаємо, яких цілей вони ставили перед собою на початку війни, і ці цілі не були досягнуті”, – сказав Рубіо. -
Країни Балтії розглядають демонтаж залізничних колій на кордоні з РФ
Президенти Естонії, Латвії та Литви після переговорів у Ризі домовились, що рішення про демонтаж залізничних колій на кордоні з Росією вони ухвалюватимуть спільно. Про це повідомляє LSM у четвер, 4 грудня.
Лідери країн Балтії обговорили можливість ухвалення спільного рішення про демонтаж залізничних колій на кордоні з Росією та Білоруссю.
“Якщо ми будемо це робити, то робитимемо разом. Звичайно, це питання є досить новим, і ми передали цю інформацію нашим міністрам, щоб вони продовжили обговорення”, – сказав президент Естонії Алар Каріс.
Литовський президент Гітанас Науседа зазначив, що важливою є скоординована дія щодо лінії оборони Балтії, зокрема і разом із Польщею та ЄС.
“На мою думку, це (демонтаж колії – ред.) частина заходів проти мобільності, про які ми багато говорили, і тому важко уявити, що ми залишимося при тому, як все було досі”, – сказав він.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс додав, що рішення з цього питання ще не ухвалене.
Раніше повідомлялося, що уряд Латвії розглядає можливість повного демонтажу ділянок залізничної лінії, що ведуть до Росії. Країни Балтії планують масову евакуацію на випадок нападу Росії – ЗМІ -
Лідери восьми північних країн заявили, що продовжать поставки зброї Києву
Лідери країн Північної та Балтійської вісімкки (NB8) у суботу, 22 листопада виступили із спільною заявою, в якій підтвердили непохитну підтримку України намір і надалі надавати Україні озброєння.
У заяві Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії та Швеції наголошується, що Росія досі не взяла на себе зобов’язань щодо припинення вогню або будь-яких кроків, які могли б привести до миру. Тим часом, як Україна постійно демонструє серйозність своїх намірів щодо досягнення миру.
“Від самого початку агресивної війни Росії ми стояли на боці України і продовжуватимемо це робити. Наша рішучість ґрунтується на усвідомленні того, що йдеться не лише про безпеку України, а й про ширшу безпеку Європи”, – йдеться у заяві.
У заяві наголошується, що повну підтримку матимуть лише такі рішення, які “поважають суверенітет України і здатні забезпечити Україні та Європі більшу безпеку і стабільність”.
“Ми продовжимо постачати зброю Україні та зміцнювати оборону Європи, щоб стримати подальшу агресію Росії. Поки Росія продовжує війну проти України, ми також підтримуватимемо посилення санкцій та інших економічних заходів”, – йдеться в заяві.
Завершується документ зверненням до українського народу:
“Ваша незламність, рішучість і мужність від самого початку війни були по-справжньому вражаючими. Ми хочемо, щоб ви знали: ви не самі й можете розраховувати на нашу підтримку”.
За словами міністерки закордонних справ Швеції Марії Мальмер Штенгард, скандинавські країни, з населенням менше 30 мільйонів людей, забезпечують третину військової підтримки, яку цього року надають країни НАТО. -
Україна отримає новий пакет зброї США на $500 млн
Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Фінляндія, Швеція і Естонія профінансують спільний пакет озброєнь для України, які будуть закуповуватись у США. Про це повідомляється на сайті НАТО у четвер, 13 листопада.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте привітав це рішення.
“Наші північні і балтійські члени Альянсу збільшують фінансування наступного пакету критично важливого військового обладнання для України. Це обладнання надзвичайно важливе, оскільки Україна вступає в зимові місяці, і поставки через PURL надходять до України. Члени НАТО продовжуватимуть надавати Україні необхідне обладнання і припаси”, – заявив він. PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) – це спільна ініціатива США та НАТО, покликана прискорити постачання озброєння Україні. Програма фокусується на визначенні найнагальніших оборонних потреб країни й спрямуванні ресурсів партнерів для їх реалізації.
Гроші, які виділяють союзники, надходять на спеціальний рахунок НАТО. Надалі США забезпечують пряме постачання зброї відповідно до запитів. Вже зібрано 2,8 млрд доларів. -
Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен
Пентагон справді розглядає варіант скорочення військової присутності США в країнах Балтії. Такі дії з боку Вашингтона є поганим сигналом для європейських союзників, адже це саме те, чого сподіваються росіяни. Конгрес буде протидіяти цьому. Про це свідчить інтерв’ю конгресмена від Республіканської партії США Дона Бекона балтійському виданню Delfi.
Він підтвердив, що в Пентагоні місяць тому деякі чиновники почали говорити про те, що прагнуть скоротити військову присутність США в країнах Балтії та відповідне фінансування.
За його словами, це вкрай погана ідея та вкрай поганий сигнал – росіяни якраз цього й сподіваються.
“Якщо вона (РФ – ред.) збирається кинути виклик НАТО, то це буде в країнах Балтії, тому що, очевидно, країни Балтії знаходяться далі на периферії. Туди важче доставити війська. І я думаю, якщо росіяни захочуть кинути виклик рішучості НАТО, то вони зроблять це там”, – пояснив він.
Бекон зазначив, що з моменту, як він почув про плани Пентагона, Конгрес встиг відкинути ці плани, тому міністерство знизило активність в цьому напрямку. Тепер Пентагон мовчить, тому ступінь актуальності його планів незрозуміла.
Бекон розкритикував чиновників Пентагона, які заговорили про скорочення присутності США в країнах Балтії.
“Вони (конгресмени – ред.) мають менталітет 1930-х років, і їхні пропозиції не працюють. Тому моє завдання вказати на це і привернути до цього увагу. Я вважаю, що у Пентагоні погане керівництво, і надіюся, що згодом його замінять”, – сказав він.
Бекон також припустив, що деякі рішення в Пентагоні приймаються без схвалення з боку президента. Зокрема, оголошення Пентагона про нібито скорочення присутності в Румунії, схоже, саме з таких. Конгрес вже виступив проти та обіцяє запобігти таким крокам Пентагона.
“Путін любить чути такі речі, але я думаю, що це надсилає поганий сигнал НАТО і, зокрема, тим, хто перебуває на кордоні з Росією, наприклад, країнам Балтії. Це жахливий сигнал. Я також вважаю, що це поганий сигнал для України, якщо ми скоротимо нашу присутність у Румунії”, – резюмував він. -
Країни Балтії планують масову евакуацію на випадок нападу Росії – ЗМІ
Три країни Балтії – Естонія, Латвія та Литва – розробляють плани дій на випадок надзвичайних ситуацій, оскыльки занепокоєні величезними військовими витратами росії після вторгнення в Україну в 2022 році. Там припускають, що сотні тисяч людей почнуть тікати у разі нарощування російської військової міці або нападу. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Росія заявляє, що не планує нападати на НАТО. Проте три країни, анексовані Москвою під час Другої світової війни, подвоїли витрати на оборону після повномасштабного нападу РФ на Україну, що якраз і стався після неодноразових заперечень Кремлем планів нападу.
Сценарії, що обговорюються в місцевих ЗМІ та за їх межами передбачають: диверсії щодо комунікацій чи транспортних комунікацій, масовий приплив мігрантів, громадянські заворушення серед російськомовних меншин чи фейкові новини, які спровокують масовий відтік населення.
В жодній з трьох країн Балтії нема детальних планів переселення людей за межі своїх кордонів, пише видання.
Дві асфальтовані дороги та кілька лісових стежок з’єднують їх із Польщею через Сувалкський коридор – вузьку лісисту частину Польщі між Росією та Білоруссю. Військова техніка, що прибуває, матиме пріоритет перед тими, хто спробує втекти в Польщі, вказує видання.
“Ми повинні враховувати ризик (Сувалкського коридору)”, – заявив Івар Май, радник з масової евакуації рятувального департаменту Естонії, маючи на увазі можливість того, що російські війська спробують відрізати країни Балтії від їхнього єдиного кордону з державою – членом НАТО.
Естонія готує плани щодо переселення десятої частини свого населення в 1,4 мільйона людей у тимчасові притулки, а багато інших, ймовірно, переїдуть до родичів.
Дві третини російськомовного міста Нарва з населенням 50 000 осіб входять до тих, хто, як очікується, переселятиметься, причому уряд надає допомогу щонайменше половині з них.
За оцінками Латвії, третина з 1,9 мільйона жителів країни можуть залишити свої будинки, заявив заступник начальника Державної пожежно-рятувальної служби Латвії Іварс Накуртс.