СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Корупція

  • Тарифи за підпис та італійська нерухомість у чому звинувачують першу заступницю Генпрокурора Марію Вдовиченко

    Тарифи за підпис та італійська нерухомість у чому звинувачують першу заступницю Генпрокурора Марію Вдовиченко

    Навколо першого заступника Генерального прокурора України Марії Вдовиченко останніми місяцями накопичується масив заяв та тверджень, які виходять далеко за межі апаратних інтриг і вимагають інституційної перевірки. Йдеться не про оцінкові судження чи чутки, а про конкретні епізоди, суми, дати та ймовірні схеми, про які повідомляють джерела в прокурорському середовищі та заявники, які звертаються до антикорупційних органів.

    За твердженнями джерел, кар’єрне зростання Марії Вдовиченко в органах прокуратури відбувалося аномально швидко з урахуванням стажу роботи — близько 11 років. Ці обставини пов’язують не з управлінськими чи процесуальними досягненнями, а з неформальними зв’язками всередині силового та політичного блоку. Зокрема, у заявах фігурує ім’я Олега Кіпера, з яким Вдовиченко, за твердженнями джерел, перебувала в особистих стосунках. Підкреслимо: ці відомості мають характер заяв і не підтверджені судовими рішеннями.

    Окремий блок питань стосується подій 2009 року. Джерела стверджують, що Марія Вдовиченко нібито фігурувала в матеріалах кримінального провадження за ч. 2 ст. 307 КК України. При цьому зазначається, що згодом інформація зникла з реєстрів та архівів. Офіційних підтверджень або спростувань цьому епізоду в публічному полі на сьогодні немає, що саме по собі вимагає відповіді з боку правоохоронних органів.

    Найбільш серйозні твердження стосуються періоду роботи Вдовиченко в прокуратурі міста Києва. За словами заявників, через неї нібито проходили рішення про продовження строків досудового розслідування за тяжкими статтями, включаючи 111, 332 КК України. Мінімальний «тариф» за процесуальні рішення, за цими твердженнями, починався від 5 тисяч доларів США за підпис. Ці відомості прямо вказують на можливі ознаки зловживання службовим становищем, однак поки залишаються на рівні заяв.

    Джерела також повідомляють, що після появи інформації про можливу відставку Вдовиченко з посади першого заступника генпрокурора — слідом за кадровими змінами, пов’язаними з Кравченком, — активність навколо неї різко зросла. Зокрема, стверджується, що через посередників та афілійованих адвокатів нібито пропонувалися послуги з «вирішення питань» та отримання виправдувальних вироків за статтями 111, 332, 368, 369 КК України. Озвучувані суми сягали до 100 тисяч доларів США за епізод. Ці дані також не мають процесуального підтвердження, але фігурують у зверненнях, направлених до компетентних органів.

    Окремої уваги заслуговують заяви про підготовку до виїзду за кордон. Джерела стверджують, що Марія Вдовиченко нібито планує покинути Україну, попередньо акумулювавши до 5 млн доларів США, і проживати за кордоном разом із донькою. У цьому контексті згадується нерухомість в Італії вартістю близько 1 млн доларів США, оформлена, за твердженнями, на родичів. Також фігурують заяви про наявність альтернативних документів для виїзду та можливої корупційної частини при їх оформленні. Ці твердження мають виключно заявний характер і вимагають негайної перевірки, якщо вони дійсно були доведені до правоохоронних органів.

    Нарешті, джерела вказують на можливе покровительство з боку високопосадовців, зокрема Олега Кіпера, якого пов’язують з Андрієм Єрмаком. Саме це, на думку заявників, може пояснювати відсутність публічної реакції з боку НАБУ та САП на озвучені факти.

    Важливо підкреслити: викладені обставини не є встановленими фактами та не означають визнання провини Марії Вдовиченко. Однак масштаб і конкретика заяв формують очевидний суспільний запит на перевірку. У ситуації, коли йдеться про першого заступника генерального прокурора, мовчання інституцій виглядає не нейтралітетом, а ризиком утрати довіри до системи правосуддя.

  • У Києві викрили жінку, яка за 10 000 доларів обіцяла вирішити питання непридатності до служби

    У Києві викрили жінку, яка за 10 000 доларів обіцяла вирішити питання непридатності до служби

    Столичні поліцейські викрили керівницю громадської організації, яка за 10 000 доларів обіцяла чоловікам “вирішити питання” з непридатністю до служби.

    Про це повідомляє департамент комунікацій Нацполіції.

    Як зазначається, за грошову винагороду 41-річна мешканка Київської області обіцяла клієнтам “сприятливе” проходження ВЛК та отримання документів, що давали їм підстави для визнання непридатними до військової служби із подальшим зняттям з військового обліку

    Протиправну діяльність задокументували слідчі столичного главку спільно з оперативниками Управління стратегічних розслідувань у м. Києві за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

    Під час досудового розслідування правоохоронці встановили, що підозрювана запевняла “клієнтів”, що має зв’язки з однією зі столичних медичних установ та може організувати видачу медичних довідок з “потрібними” діагнозами.

    “Так, одному з військовозобов’язаних вона пропонувала організувати стаціонарне обстеження та лікування в медичному закладі, за результатами якого чоловіку мали видати документи про непридатність до проходження військової служби із подальшим зняттям з військового обліку”, – йдеться у повідомленні.

    Свої “послуги” підозрювана оцінила у 10 тисяч доларів, з яких 4 тисячі отримала як аванс під час особистої зустрічі. Поліцейські затримали жінку в порядку ст. 208 КПК України під час передачі коштів.

    Правопорушниці повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України – пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб.

    За інкримінованою статтею фігурантці загрожує позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. 

  • Справа на 8 мільйонів гривень директорка-підрядниця Київпастрансу отримала умовний термін в обмін на покази проти топменеджерів Кирилюка та Курбаля

    Справа на 8 мільйонів гривень директорка-підрядниця Київпастрансу отримала умовний термін в обмін на покази проти топменеджерів Кирилюка та Курбаля

    Нещодавно ВАКС виніс перший вирок у справах щодо “розпилу” 8,9 млн гривень, які було витрачено на проєктування реконструкції трамвайної лінії від вул. Милославської до Дарницького залізничного вокзалу. Покарання від служителів Феміди отримала Оксана Прокопенко – директорка  МПП “Елтранс” яке на замовлення КП “Київпастранс” виконувало ці роботи. Суд визнав, що фактично “Київпастранс” отримав проєкт, який вже замовляв майже двадцять років тому, і до того ж – частина “супутніх” документів була підроблена. За це Прокопенко отримала 2 роки умовного терміну, а також виплатила частину вказаних збитків – 100 тис. гривень.

    Такі “гуманні” штрафні санкції обумовлені тим, що підсудна пішла на “угоду зі слідством” – серед іншого, громадянка має надати правоохоронцям викривальні покази щодо причетності окремих екстопменеджерів “Київпастрансу” до різних злочинів. Йдеться, зокрема, про Павла Кирилюка і Юрія Курбаля (на колажі праворуч та ліворуч), які, на думку детективів БЕБ, могли брати участь і у вищезгаданому “розпилі”, і у розтраті/привласненні 13,2 млн гривень вже безпосередньо при проведенні вказаної реконструкції.

    Як стало відомо КВ, 21 січня 2026 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) України виніс обвинувальний вирок ексдиректорці малого приватного підприємства (МПП) “Елтранс” Оксана Прокопенко, яка є причетною до розкрадань коштів КП “Київпастранс”.

    Так, суд затвердив укладену між цією громадянкою та Офісом Генпрокурора угоду про визнання винуватості. Відповідно, згідно з вироком, Оксана Прокопенко була визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу (КК) України – заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Вона отримала покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих повноважень, строком на 3 роки без конфіскації майна. При цьому, суд відразу ж звільнив її від цього покарання, призначивши іспитовий (“умовний”) строк тривалістю 2 роки. 

    Крім того, ВАКС визнав її винною у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів за попередньою змовою групою осіб), призначивши покарання у вигляді обмеження волі на 1 рік з позбавленням права обіймати ті ж посади на 2 роки. Однак, відразу після цього Оксану Прокопенко було звільнено від цього покарання у зв’язку із закінченням строків давності.

    Зазначимо, слідство по інкримінованим Оксані Прокопенко злочинам спочатку здійснювалося Головним підрозділом Бюро економічної безпеки (БЕБ) України в рамках кримінального провадження №72024000120000029 від 19 квітня 2024 року. У цій справі Оксана Прокопенко та двоє посадовців КП “Київпастранс”, про яких мова йтиме нижче, ще у грудні 2024-го отримали підозри. А надалі, 31 березня 2025 року, БЕБ виділив матеріали стосовно цих трьох осіб в інше провадження – №72025000120000002. І саме по цій справі було засуджено Оксану Прокопенко. 

    Що їй інкримінувалося

    Як встановили детективи БЕБ, приблизно у 2020 році заступник генерального директора КП “Київпастранс” Павло Кирилюк вступив у злочинну змову з начальником «Дирекції по будівництву та утриманню об’єктів транспорту та допоміжної інфраструктури» (далі – Дирекція, вона є відокремленим підрозділом вказаного КП) Юрієм Курбалем, директором М.П.П. «Елтранс» Оксаною Прокопенко та іншими невстановленими слідством особами. Надалі ці громадяни розробили злочинний план, спрямований на заволодіння коштами “Київпастрансу”, розподілили між собою ролі виконання злочину та реалізували свій умисел у максимально короткий строк.

    За даними слідства, начальник Дирекції за усною вказівкою заступника гендиректора КП ініціював процедуру закупівлі по об`єкту будівництва «Реконструкція трамвайної лінії від вул. Милославської до Дарницького залізничного вокзалу в Деснянському районі Києва» (далі – Об`єкт, Об`єкт закупівлі). Задля цього 31 січня 2020 року Юрій Курбаль направив письмове звернення до управління з питань організації та проведення процедури закупівлі «Київпастрансу». До відповідного листа було долучено документи, які містили недостовірні відомості щодо обсягів та вартості будівельних робіт.

    Як вважають у БЕБ, Оксана Прокопенко у свою чергу у жовтні-листопаді того ж року організувала складання та видачу проєктної документації по цій реконструкції. Для цього тодішня директорка МПП “Елтранс” повторно використала документацію, яка була складена цим підприємством за одним із попередніх договорів, які воно укладало з КП “Київпастранс” – йшлося про угоду від 28 травня 2008 року щодо проєктування реконструкції трамвайної лінії з житлового масиву Вигурівщина-Троєщина до Залізничного вокзалу «Дарниця». Також, за даними слідства, Оксана Прокопенко підробила підписи задіяних у проєктуванні спеціалістів (їхні прізвища – Забулєй», «Христич», «Бачуро», «Скриль» та «Краснова») – це було зроблено за допомогою повноколірного знакосинтезуючого пристрою та/або електрофотографічного апарату з технологією друку.

    Надалі ця документація була подана до тендерного комітету КП “Київпастранс”. До неї було додано декілька цікавих “папірців”. Так, Оксана Прокопенко надала комунальному підприємству довідку про наявність у МПП “Елтранс” спеціалістів відповідної кваліфікації, які зможуть виконати проєктування. Однак, як встановили правоохоронці, жоден з восьми заявлених фахівців не був причетним ані до розробки проектної документації по об`єкту, ані до її підписання. Крім того, до тендерного комітету надійшов лист-відгук від липня 2020 року, підготовлений тим же начальником Дирекції, у якому останній “письмово висловлював подяку МПП «Елтранс» за раніше виконану проєктну роботу, яку було проведено на професійному високому рівні, враховуючи клас наслідків (відповідальності) об`єкту «СС2». У БЕБ переконані, що це було зроблено з метою надання переваг вказаному підприємству під час участі у тендерному процесі, а також приховування від тендерного комітету заздалегідь визначеного результату.

    11 грудня 2020 року тендерний комітет КП “Київпастранс” визнав МПП “Елтранс” переможцем відповідних торгів – підприємство було обрано з-поміж трьох претендентів. А через півтора тижні, 22 грудня, між “Київпастрансом” і “Елтрансом” було укладено відповідний договір підряду на проєктування реконструкції трамвайної лінії від вул. Милославської до Дарницького залізничного вокзалу в Деснянському районі – з боку комунального підприємства його підписав саме Павло Кирилюк. Вартість робіт за цією угодою мала скласти 8,9 млн гривень. А вже через два дні, 24 грудня, сторони підписали акт здачі-приймання виконаних робіт проектних, вишукувальних та додаткових робіт на вищезгадану суму. 30 грудня 2020 року МПП “Елтранс” отримало всі передбачені договором кошти.

    При цьому, в БЕБ встановили, що зазначений вище акт щодо приймання робіт з проєктування був підписаний вже після того, коли КП “Київпастранс” уклало договір на проведення самої реконструкції – таку угоду було підписано 23 грудня 2020 року року з ТОВ «Енергоспецремонт». Хоча, як зазначають правоохоронці, ці роботи мали бути виконані саме на підставі проєктної документації від МПП “Елтранс”. Вочевидь, детективів збентежило те, що підрядник реконструкції готовий був братися за її проведення без вихідних параметрів, тобто проєкту. 

    Крім того, у БЕБ з’ясували, що “Елтранс” лише у вересні 2021 року підписало акти приймання-передачі робіт щодо проведення інженерно-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань, які були необхідні для проєктування і які виконувало ТОВ “Інженерні вишукування” на підставі угоди зі вказаним МПП від листопада 2020-го. Тобто, ця угода була укладена ще до того, як “Елтранс” стало переможцем тендеру, однак акти приймання-передачі були підписані вже після того, як це МПП отримало від “Київпастрансу” кошти за проєктування. Також детективи встановили факт підроблення директоркою “Елтрансу” позитивного експертного звіту щодо розгляду проєктної документації та додатку до нього (були складені у вересні 2020 року). Наслідком усього цього, за інформацією БЕБ, стало нанесення бюджету Києва збитків на суму 8,9 млн гривень.

    Цікаві подробиці 

    Як зазначалося вище, у грудні 2024 року Оксана Прокопенко отримала підозру за фактами вчинення описаних вище правопорушень, і тоді ж підозри також було вручено Павлу Кирилюку і Юрію Курбалю. Надалі, 3 грудня 2025 року, між Офісом Генпрокурора та Оксаною Прокопенко було укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою обвинувачена повністю визнала свою причетність до вищевказаних порушень та взяла на себе низку зобов’язань. 

    Зокрема, ексдиректорка МПП “Елтранс” зобов`язалась: співпрацювати з правоохоронцями та судом у кримінальних провадженнях №72025000120000002 (тобто, та справа, у якій Прокопенко було засуджено. – КВ) від 31.03.2025, №72024000120000029 (провадження, з якого було виділено справу по Прокопенко. – КВ) від 19.04.2024, №42021000000000277 від 04.02.2021, №72022000120000003 від 03.06.2022 (про дві останніх справи мова йтиме нижче. – КВ) та інших провадженнях, матеріали яких об`єднані з ними, виділені або будуть виділені з них; під час досудового розслідування та судового розгляду зазначених проваджень повідомляти всі відомі їй обставини вчинення кримінальних правопорушень і надавати викривальні покази щодо причетності Павла Кирилюка, начальника Дирекції Юрія Курбаля та інших осіб до вчинення кримінальних правопорушень; частково відшкодувати збитки, завдані міському бюджету – в розмірі 100 тис. гривень. Цю суму, до слова, Оксана Прокопенко вже перерахувала. При цьому, решту збитків правоохоронці, ймовірно, планують стягнути з інших фігурантів цієї справи – саме з числа посадовців чи експосадовців “Київпастрансу”.

    Зазначимо, у рамках справи №42021000000000277 і №72022000120000003, по яким Оксана Прокопенко погодилася давати покази, БЕБ розслідувало можливі “бюджетні розпили” при здійсненні безпосередньо реконструкції трамвайної лінії від вул. Милославської до Дарницького залізничного вокзалу, якою, нагадаємо, займалося ТОВ «Енергоспецремонт». За офіційними даними, у результаті таких порушень, міському бюджету було нанесено збитки на суму 13,2 млн гривень – при цьому, як повідомляла КВ, усього вказана компанія отримала за ці роботи 81,8 млн гривень. Наразі ці розслідування вже завершено – ще з 2023 року на розгляді ВАКС перебувають обвинувальні акти щодо тих же Павла Кирилюка і Юрія Курбаля.

    Про фігурантів

    За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне МПП “Елтранс” було зареєстроване у грудні 1994 року. З грудня 2023 року керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром цього підприємства зазначено громадянина Узбекистану Асоміддіна Саідова. До нього з 2018 року “Елтрансом” керувала вищезгадана Оксана Прокопенко, і з того ж періоду власником даного МПП був Сергій Батурлін, який зареєстрований в окупованому Донецьку.

    ТОВ “Енергоспецремонт” було засновано у Києві у листопаді 2002 року. З жовтня 2023 року засновником, кінцевим бенефіціаром та керівником цієї компанії вказано Сергія Хмелевського, який зареєстрований у місті Нікополь Дніпропетровської області.

    За інформацією аналітичної платформи Clarity Project, обидва суб’єкти господарювання є активними учасниками тендерів, які проводять державні та комунальні структури. Так, на рахунку МПП “Елтранс” 58 договорів на суму 42,7 млн гривень, з яких 31 угода на 38,1 млн гривень – була підписана саме з КП “Київпастранс”. Що стосується ТОВ “Енергоспецремонт”, то воно має в своєму активі 7 угод на суму 303,7 млн гривень – усі були укладені якраз з “Київпастрансом”.

    Як неодноразово писала КВ, “Київпастранс” постійно фігурує в “кримінальних хроніках” через ймовірні “бюджетні розпили”.

    Наприклад, Служба безпеки України (СБУ) у вересні 2020 року розпочала розслідування фактів можливого розкрадання коштів керівництвом КП “Київпастранс” при його співпраці як мінімум із 8 компаніями. За підрахунками правоохоронців, комунальні “транспортники” перерахували цим суб’єктам господарювання протягом трьох з половиною років близько 406 млн гривень. Серед таких компаній в СБУ називали і ТОВ “СК “Адамант”, яке раніше пов’язували з одіозним Максимом Микитасем і яке, до речі, було одним із субпідрядників будівництва скандально відомого Подільсько-Воскресенського мостопереходу.

    Також наразі Нацполіція розслідує кримінальну справу за фактами низки “бюджетних розпилів” у цьому підприємстві. За даними слідства, у 2024-2025 роках “Київпастранс” витрачав кошти на закупівлі різних матеріалів, обладнання і робіт (у т.ч. асфальтування і поточний ремонт вул. Кирилівської) за завищеною вартістю, із залученням підконтрольних суб’єктів господарювання та із порушення державних стандартів. Усього йдеться про 13 угод з 8 компаніями та підприємствами на загальну суму близько 415 млн гривень. Серед цих постачальників правоохоронці звернули увагу і на ТОВ “МС Трейд Україна”, яке раніше аудитори КМДА вже “ловили” на продажах “Київпастрансу” залізничних рейок за вартістю, вище ринкової. 

    Зазначимо, у відкритих джерелах відсутня інформація щодо трудових кар’єр Павла Кирилюка і Юрія Курбаля. Втім, деякі дані щодо їхньої ролі в діяльності “Київпастрансу” все ж можна знайти.

    Так, Юрій Курбаль, за даними аналітичної системи Youcontrol, очолив Дирекцію в 2015 році, але востаннє декларацію про доходи як посадовець “Київпастрансу” подавав ще в 2021 році – вочевидь, з того ж періоду він вже не працює в КП. Його персона є досить скандальною – зокрема, раніше медіа неодноразово повідомляли про те, що в тендерах, які проводить КП “Київпастранс”, виграють компанії, пов’язані з дядьком Юрія Курбаля – Віктором Рафальським. Зокрема йшлося про ТОВ “Архітектурно-реставраційне підприємство “Софія” (здійснювало проєктування різних робіт) і ТОВ “КП Спецавтоматика” (один із підрядників будівництва трамвайної гілки від вул. Гната Юри до “Кисневого заводу”). При цьому, Юрій Курбаль повідомляв журналістам, що зі своїм дядьком, мовляв, не спілкується.

    При цьому, Курбаль вже є судимим – 23 травня 2023 року Подільський районний суд Києва призначив йому 1 рік “умовного” терміну за скоєння злочинів, передбачених ч.2 ст. 368-3 (комерційний підкуп службової особи, вчинений за попередньою змовою групою осіб) і ч. 1 ст. 263 КК України (придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу).

    Так, у ході слідства по відповідній справі було встановлено, що Юрій Курбаль “посприяв” тому, щоб директор ТОВ “Реммонтаж-Строй” отримав неправомірну вигоду в розмірі 606 тис. гривень від представників ТОВ “Будком-Ніко”. За ці гроші посадовець компанії-підрядника мав залучити останню ТОВку до виконання вищезгаданих робіт в якості субпідрядника при здійсненні робіт по І та II чергах реконструкції та будівництва трамвайної лінії від вул. Гнати Юри до ЗАТ “Кисневий завод” (замовник, що логічно – КП “Київпастранс”). Вказана сума – це 10% вартості частини реконструкції за декількома актами передачі робіт. При цьому, правоохоронці встановили, що вчиняти цей злочин вказаному посадовцю допомагала ще низка осіб, у тому числі – один із його підлеглих по “Дирекції”. На переконання слідчих, таким чином Курбаль та його спільники діяли в інтересах компаній-субпідрядників. При цьому, під час обшуків на робочому місці Юрія Курбаля правоохоронці знайшли ручну осколочну гранату Ф-1.

    У свою чергу, Павло Кирилюк був заступником гендиректора цього КП з березня 2016 року. Але у відкритих джерелах є дані, що він, схоже, формально займав посаду директора з виробництва, паралельно виконуючи обов’язки заступника керівника “Київпастрансу”. При цьому, українські медіа неодноразово називали Кирилюка “смотрящим за “Київпастрансом”, приписуючи йому отримання доходів з “чорної каси” підприємства, яка формується з різних закупівель. Також наприкінці 2021 року у відкритих джерелах “гуляла” інформація, що Павла Кирилюка можуть підвищити до генерального директора КП “Київпастранс”, але в результаті він залишився на своїй посаді. 

    Із цього підприємства його було звільнено на початку 2024 року – невдовзі після того, як пост генерального директора “Київпастранс” залишив Дмитро Левченко, який керував цим підприємством з 30 серпня 2016 року. За останніми даними, після відходу з КП Кирилюк працював на посаді бізнес-аналітика у ТОВ «Інвінтум» – компанії, яка здійснює депозитарну діяльність та діяльність з торгівлі цінними паперами (брокерську та дилерську). Але чи є актуальною ця інформація, наразі невідомо.

    Вищезгаданий Дмитро Левченко офіційно звільнився за власним бажанням через стан здоров’я. Втім, сталося це невдовзі після арешту керівника однієї з компаній, якого якраз підозрюють у заволодінні 13 млн гривень при реконструкції все тієї ж трамвайної лінії від вул. Милославської до Дарницького залізничного вокзалу. У цей же період, до слова, набирав обертів і скандал навколо ймовірних корупційних порушень з боку тодішнього колеги Дмитра Левченка – начальника КП “Київський метрополітен” Віктора Брагінського (наразі також звільнений і також офіційно за власним бажанням).

    Наразі же обов’язки генерального директора КП “Київпастранс” виконує Тетяна Тараско (з жовтня 2024 року) – заступниця начальника Служби утримання рухомого складу та транспортної інфраструктури цього підприємства. На посаді очільника вона змінила Євгена Пушкова, який на правах в.о. гендиректора очолював дане КП з 22 березня 2024 року. 

    У своїй діяльності КП “Київпастранс” підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, яким 4 листопада 2025 року очолює Сергій Підгайний. Останній змінив на цій посаді Руслана Кандибора, який очолював вказаний структурний підрозділ з 1 вересня 2021 року. Діяльність цієї структури з 9 листопада 2021 року особисто контролює очільник столиці Віталій Кличко.

    Автор: Олександр Глазунов

  • Дружина-тренерка в СБУ та чорна каса НАБУ як голова Волинської митниці Стасенко сховав свої статки

    Дружина-тренерка в СБУ та чорна каса НАБУ як голова Волинської митниці Стасенко сховав свої статки

    Керівник Волинської митниці Дмитро Стасенко приховав свою декларацію завдяки дружині, яка офіційно є військовослужбовицею. Стасенко очолює митницю, яка нещодавно потрапила вже в черговий скандал з “чорною касою” в сотні тисяч доларів.

    OBOZ.UA вдалось знайти дружину Стасенка, ім’я якої він публічно не розголошував. Виявилось, що вона перебуває в Києві, ще нещодавно працювала тренеркою в спортивному клубі і, ймовірно, офіційно значиться в СБУ.

    Що відбувається на Волинській митниці?

    Детективи НАБУ, ймовірно, знайшли на Волинській митниці “чорну касу” або ж її частину. Під час обшуків приміщень, якими користувались митники, знайшли 850 тис. доларів. Що цікаво, прессекретарка Волинської митниці Валентина Черниш заявила місцевим ЗМІ після обшуків, що “ніяких грошей не вилучали”.

    Однак пізніше НАБУ опублікували фото з великою кількістю доларів та офіційно заявили, що гроші все ж знайшли. Це не перший випадок, коли у представника Волинської митниці знаходять величезні суми.

    Що знайшли детективи НАБУ

    Кілька років тому митника Михайла Бурдейного зупинили на елітній автівці, коли він перевозив більше 700 тис. доларів. Справу закрили, а Бурдейний не лише вийшов сухим з води, але і продовжив працювати на митниці. Справу митника закрили, бо у 700 тис. доларів, які він перевозив, знайшовся власник. Він заявив, що попросив митника перевезти гроші. При тому цю суму відправили на потреби ЗСУ.

    Зараз Бурдейний працює заступником начальника відділу аналітично-правової роботи юридичного управління Волинської митниці. Детальніше про цю історію та його статки можна прочитати тут.

    Обшуки НАБУ на Волинській митниці в січні 2026-го стосувались пільгового розмитнення автівок. Начебто митники пропонували “купити” сертифікат EUR.1, з яким ввізне мито можна зменшити з 10% до 0,9% (а для вантажівок взагалі 0%).

    Йдеться в заяві митниці

    ЗМІ з власних джерел стало відомо про схему продажу сертифікатів ще в серпні минулого року. Тоді ми направили запит на Волинську митницю з проханням прокоментувати, чи виявляли вони порушення в процесі пільгового оформлення автівок.

    “Порушень під час здійснення митних оформлень транспортних засобів із застосуванням преференційного режиму на підставі сертифікатів з перевезення EUR.1 у зоні діяльності Волинської митниці не виявлено”, – повідомив нам перший заступник начальника митниці Юрій Момотенко.

    Керівник Волинської митниці приховав свою декларацію

    Волинську митницю очолює Дмитро Стасенко. Він більше 20 років працює на державу, але ще до свого призначення сховав декларацію – звернувся до НАЗК з відповідною заявою, пояснивши, що має на це право, бо його дружина – військовослужбовиця. На запит OBOZ.UA Волинська митниця надіслала роз’яснення щодо рішення приховати декларацію. При тому це роз’яснення підписано самим Дмитром Стасенком, тобто в тексті він пише про себе у третій особі:

    “Вилучення декларації Дмитра Стасенка з публічної частини Реєстру було здійснено ще до зайняття ним посади начальника Волинської митниці та жодним чином не пов’язане з нею. Отже, це не може розцінюватися як спроба приховати активи, набуття яких може бути пов’язано з призначенням на зазначену посаду. Обмеження доступу відбулося виключно на підставі законодавчо передбачених підстав, зокрема у зв’язку зі статусом члена сім’ї суб’єкта декларування”, – йдеться в заяві.

    Відповідь митниці

    Журналістам вдалося встановити ім’я нової дружини Стасенка, завдяки якій він приховує свою декларацію. Це Валентина Стасенко (дівоче прізвище Федько). Ще нещодавно вона працювала тренеркою з фізичної підготовки у ФК “Каток”. На сторінці команди зазначено, що ФК створено лише у 2022-му.

    У сервісі GetContact видно, що жінка записувалась на індивідуальні заняття зі стретчингу, також її кілька разів підписали з використанням абревіатури СБУ. На питання, чи працює вона в СБУ, Валентина Стасенко заявила: “прив’язка до конкретного роду військ не розголошується”. Зазначимо, СБУ не є родом військ, а є правоохоронним органом спеціального призначення. У відповідь на це уточнення дружина митника попросила не розголошувати свої персональні дані та закінчила розмову.

    Співрозмовники в Службі безпеки розповіли, що вся родина дівчини тісно пов’язана з СБУ. У Службі працювали і її тато, і мати. Причому тато був оформлений як механік, а мати – у військово-медичному управлінні спецслужби. Що цікаво, батьки Валентини до повномасштабної війни розміщували свої декларації в реєстрі НАЗК.

    Наприклад, у 2021-му її батько отримував близько 16 тис. грн щомісячно. А матір на той момент уже була на пенсії. Як саме публікації декларації митника, в яких було б сказано, що його дружина отримує зарплату від військової частини, вплинули б на його родину, невідомо.

    Батько керівника митниці – в Офісі президента

    Значну кількість нерухомості оформлено на батька-митника – 64-річного Ігоря Стасенка. Він працює керівником департаменту документального забезпечення Офісу президента. В 2025-му чиновник задекларував паркомісце в одному з найдорожчих ЖК Києва “Печерськ Плаза” (“52-га Перлина”).

    А в 2024-му батько митника став власником квартири у цьому самому ЖК площею майже 90 кв. м. Апартаменти такої площі в цьому ЖК навіть без ремонту продають за ціною від 220 тис. доларів. І це при тому, що у 2023-му на батька митника вже оформили будинок неподалік від Києва (у місті Ворзель) площею 211 кв. м. А у Вишгородському районі у родини співробітника ОП є будинок площею 311 кв. м.

    Окрім того, батько митника у 2021-му купив новенький Toyota Land Cruiser Prado 150. Ігор Стасенко працює на Банковій уже не перше десятиріччя. На сайті президента його ім’я згадується в документах, які підписував ще на той момент президент Янукович.

  • Сімейний бізнес на 2,4 мільйона на Рівненщині директор коледжу з донькою продали 125 відстрочок

    Сімейний бізнес на 2,4 мільйона на Рівненщині директор коледжу з донькою продали 125 відстрочок

    За свої послуги 49-річний батько та 20-річна дівчина отримали понад 2,4 мільйона гривень хабаря.

    Задокументували злочинну діяльність фігурантів слідчі слідчого управління поліції Рівненщини спільно зі співробітниками СБУ регіону та за процесуального керівництва Рівненської обласної прокуратури

    Правоохоронці встановили, що керівник навчального закладу підшуковував осіб, що підлягають призову на військову службу. Потому, за неправомірну вигоду обіцяв призначити їх на посади викладачів, або ж зарахувати студентами на денну форму навчання для здобуття фахової передвищої освіти без проведення вступної кампанії.

    Крім того, 49-річний фігурант залучив до справи і свою 20-річну доньку, студентку одну з вишів. Вона надавала консультації, займалась оформленням документів, зокрема й про здачу іспитів, та особових справ, що є підставою для надання відстрочки від мобілізації.

    Таким чином, протягом 2024 року сім’я влаштувала у коледж на роботу 15 «педагогів» та прийняла на навчання 110 «студентів».

    Дії родичів кваліфікували як одержання службовою особою юридичної особи приватного права неправомірної вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб та пособництво у його одержанні (ч. 4 ст. 368-3, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368-3 КК України). Крім того, чоловікові інкримінують ще й перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період (ч. 1 ст. 114-1 КК України).

    Слідчі закінчили досудове розслідування: матеріали кримінального провадження скеровані до суду.

  • Прайс на втечу затримано братів, які за 3000 доларів організовували СЗЧ з ТЦК та навчальних центрів

    Прайс на втечу затримано братів, які за 3000 доларів організовували СЗЧ з ТЦК та навчальних центрів

    Втекти з ТЦК — 2500 дол., з навчального центру — 3000 дол.

    ДБР повідомляє про викриття братів — адвоката та військового, які організували схему втечі мобілізованих.

    Військовослужбовцям, які бажали самовільно покинути навчальний центр, пропонували за 3000 дол. допомогу в цьому та доставку додому. Встановлено, що цією схемою скористалися щонайменше двоє мобілізованих, ще шість випадків перебувають на стадії перевірки.

    Крім того, за 2500 дол. мобілізованим пропонували сприяння у втечі з ТЦК та знятті з розшуку.

  • У Києві затримали ділка, який вимагав 37 тисяч доларів за зняття з розшуку в Оберігу

    У Києві затримали ділка, який вимагав 37 тисяч доларів за зняття з розшуку в Оберігу

    У Києві затримали чоловіка за вимагання $37 тис за «вирішення питань» у ТЦК та суді.

    Зловмисник обіцяв за гроші зняти особу з розшуку в реєстрі «Оберіг» та вплинути на рішення суду, прикриваючись нібито зв’язками з посадовцями. Його затримали одразу після отримання коштів, вилучено $35 тис. Фігуранту повідомлено про підозру.

  • Мільйони за непридатні стіни на Буковині топпосадовець ДСНС відмив 20 мільйонів гривень на закупівлі квартир

    Мільйони за непридатні стіни на Буковині топпосадовець ДСНС відмив 20 мільйонів гривень на закупівлі квартир

    На Буковині викрили корупційну схему в ДСНС: майже 20 млн грн були витрачені на придбання семи квартир для рятувальників, які виявилися непридатними для життя.

    Ексзаступнику керівника ГУ ДСНС області оголошено підозру у розкраданні бюджетних коштів в особливо великих розмірах.

    Розслідування проводить ДБР за оперативної підтримки СБУ.

    різне

  • Платний вихід з реєстру на Тернопільщині інструктор ТЦК перетворив систему Оберіг на джерело особистого збагачення

    Платний вихід з реєстру на Тернопільщині інструктор ТЦК перетворив систему Оберіг на джерело особистого збагачення

    На Тернопільщині 40-річний старший інструктор районного ТЦК продавав послугу зняття з реєстру «Оберіг» — швидко й з доступом до потрібних функцій.

    Ціни прості: 2–4 тис. доларів за «виключення з розшуку». Не платиш — отримуєш як бонус погрози мобілізацією та найгіршими умовами служби.

    Державний інструмент захисту, як кажуть, але функціонував як особистий термінал для прийому готівки.

  • Тендерна монополія та благодійні побори як у Лозовій команда мера Зеленського побудувала фінансову вертикаль

    Тендерна монополія та благодійні побори як у Лозовій команда мера Зеленського побудувала фінансову вертикаль

    Лозова як система: як команда мера Сергія Зеленського створила стійку схему з тендерів та гуманітарної допомоги.

    За публічними заявами мера Лозової Сергія Зеленського про «рідних людей» та турботу про громаду протягом кількох років вибудовувалася міцна система перерозподілу бюджетних та благодійних ресурсів в інтересах вузького кола довірених осіб. Це не разові порушення, а цілеспрямовані дії муніципальних влад, профільних управлінь, підрядників та підконтрольних благодійних організацій.

    Основними учасниками цієї схеми у 2024–2025 роках є мер Сергій Зеленський, його близький соратник Денис Петренко, керівниця управління освіти і науки Вікторія Урванцева та голова управління ЖКГ і будівництва Максим Пономар. Через ці структури проводилися найбільші тендери — на капітальні ремонти шкіл, медичних закладів та зведення об’єктів цивільного захисту.

    У 2025 році управління освіти організувало три тендери на оновлення шкільних харчоблоків. Усі вони без реальної конкуренції дісталися одній компанії — ТОВ «ТТ 2006». Сумарна вартість контрактів перевищила 58 млн грн. Договори складені з вкрай розмитим описом предмета закупівлі — «1 робота», без уточнення обсягів і характеристик. Терміни виконання фактично не встановлені, ціна — змінна. Аналіз кошторисів виявив систематичне завищення вартості матеріалів і робіт на 30–100 відсотків. Контроль за виконанням обмежився формальним підписанням актів, після чого бюджет виплачував повну суму.

    Подібна схема застосовувалася і в сфері охорони здоров’я. У 2024 році відбувся тендер на капітальний ремонт реабілітаційного відділення стаціонару №2 КНП «Лозівське територіальне медичне об’єднання» на суму 47,4 млн грн. Учасник був лише один, переможцем стало ТОВ «РЕМБУДКО». У договорі не вказано тип договірної ціни, пояснювальна записка до кошторису відсутня у відкритому доступі. Деякі позиції показують значне завищення: металопластикові вікна на суму майже 2,34 млн грн без обґрунтування, інверторні кондиціонери по 86,4 тис. грн за одиницю при середній ринковій вартості близько 32 тис. грн. Проект розробило ТОВ «Істок», експертиза кошторису проведена ТОВ «УК Експертиза» за шість днів — без детального аналізу технічної та технологічної частини.

    Найбільш проблемним аспектом є використання гуманітарної допомоги та благодійних коштів. Через фонд, підконтрольний меру, БО «БФ “РАЗОМ У МАЙБУТНЄ”», гуманітарні вантажі та пожертвування перетворювалися на грошові потоки. Продукти, побутові товари та засоби гігієни, призначені для громади та ВПО, частково не доходили до адресатів, а частково оформлювалися через фіктивні договори з афілійованими ФОПами — начебто фонд їх придбав, хоча товари вже знаходилися на комунальних складах.

    У цій схемі брала участь і дружина мера — Зеленська О.А. Формально вона покинула список засновників фонду, але, згідно з наявною інформацією, фактичне управління залишалося за нею та Сергієм Зеленським. Співробітників комунальних установ і деяких депутатів міськради примушували писати заяви про «добровільне» перерахування частини зарплати на рахунки фонду. Ці гроші проходили через фіктивні договори, обготівковувалися та розподілялися між Зеленським С.В., Зеленською О.А. та керівництвом фонду — Логвіненко О.М. і Огаренко Г.Г.

    У такому вигляді Лозова виглядає не як місто, орієнтоване на розвиток, а як закрита система отримання прибутку, де тендери, гуманітарна допомога та благодійність слугують одній меті — перерозподілу ресурсів на користь «своїх». Публічний образ турботи та «рідних людей» лише маскує цю систему, яка продовжує функціонувати, поки інституційний контроль залишається формальним.