У Вищому антикорупційному суді в Україні винними у спробі підкупу суддів Київського апеляційного суду визнані заступник голови Федерації профспілок України та його спільник. Вони намагалися передати 150 тисяч доларів за вирок про звільнення з-під варти посадовця. Обох засудили до чотирьох років ув’язнення та конфіскації половини їх майна. їм заборонили покидати Київську область без дозволу суду та здавати документи для виїзду за кордон. Третю особу у справі визнали невинною. Також було вирішено конфіскувати 150 тисяч доларів як хабар у дохід держави. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 30 днів.
Позначка: Корупція
-
Українці визначилися зі справедливими вироками для корупціонерів
За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, виявлено, що більшість українців вважають вирок корупціонерам справедливим, якщо він передбачає конфіскацію майна та 10 років реального строку. Також значна частина готова прийняти як справедливий вирок з конфіскацією майна та 3 роки в’язниці. У випадках, коли немає конфіскації та/або реального строку, менш як половина українців вважають вирок справедливим. Опитування було проведене з дорослими громадянами України і показало, які судові справи та вироки проти корупціонерів вони вважають справедливими.
-
Підозрювану у корупції працівницю ТЦК вдруге звільнили з посади – ЗМІ
Підполковницю Оксану Лівик, яка була втягнута у справу про видавання фальшивих медичних довідок для ухилянтів від мобілізації, звільнили з посади начальниці першого відділу Берегівського ТЦК та СП. Вона підозрюється в організації корупційної схеми, за якою ухилянти купували фальшиві довідки за 9-14 тисяч доларів. Вартість таких документів дозволяла їм уникнути служби у Збройних Силах. Після викриття схеми, Лівик встановили запобіжний захід у вигляді застави, але пізніше вона все ж була звільнена з посади через тиск громадськості та командування ЗСУ.
-
ВАКС заочно арештував ексдепутата Комарницького – ЗМІ
Вищий антикорупційний суд прийняв рішення заарештувати ексдепутата Київради Дениса Комарницького у справі про незаконне заволодіння землею у Києві. Рішення було ухвалено заочно 9 травня, але його деталі залишилися конфіденційними. Адвокати Комарницького вже подали апеляцію, яка буде розглянута 28 травня. Інформація про те, що Комарницький незаконно перетнув кордон з Румунією, а потім був знайдений у Відні, Австрія, раніше вже була оприлюднена ЗМІ.
-
У Сумах на вимаганні хабаря затримали посадовицю вишу
У Сумах розкрили випадок корупції в університеті, де вимагали хабарі за захист докторської дисертації. Працівницю університету затримали, коли вона отримувала хабар від одного з аспірантів. За $6000 обіцяли успішний захист роботи, інакше створювали умови, що унеможливлювали захист. СБУ розслідує справу для притягнення всіх причетних до відповідальності.
-
В Іспанії затримали Гладковського
У Іспанії затримали колишнього першого заступника секретаря РНБО, якого обвинувачують у завданні державі збитків на суму 17,44 млн гривень. Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що зараз розглядається питання щодо екстрадиції цієї особи до України. Хоча в повідомленні не було названо ім’я затриманого, очевидно, що йдеться про Олега Гладковського. Йому звинувачують у використанні службового становища для отримання неправомірної вигоди. У 2019 році йому пред’явили підозру, а в 2021 році обвинувальний акт направили до суду. У листопаді 2023 року Гладковський виїхав з України, а в квітні 2024 року судді оголосили його в розшук.
-
Комбат ЗСУ “обклав даниною” підлеглих на Донбасі
У Донецькій області затримали командира батальйону ЗСУ, який організував схему незаконного нарахування підвищених виплат для своїх підлеглих. Він вимагав від них “дань” у розмірі 40 тисяч гривень після того, як вони отримували надбавку у 100 тисяч гривень за вигаданим перебуванням на лінії фронту. За березень підозрюваний отримав 920 тисяч гривень від “відкатів”. Йому пред’явлено обвинувачення за отримання неправомірної вигоди та вимагання хабара. За ці злочини йому загрожує до 10 років тюрми. Підозрюваний перебуває під вартою з альтернативою застави у 49 мільйонів гривень. Він також не встиг отримати обіцяну суму за квітень, оскільки його затримали “на гарячому” під час передачі грошей.
-
У ДПС викрили схему “зливу” податкових даних
Двом працівникам Державної податкової служби пред’явили підозру у незаконному копіюванні і передачі інформації з Єдиного реєстру податкових накладних стороннім особам. Голова ДПС Руслан Кравченко повідомив про це у п’ятницю. Податківці з Дніпропетровської та Полтавської областей протягом 2024 року незаконно копіювали дані про платників податків. Ці дані передавали адміністратору Telegram-каналу, який їх продавав. Інформація могла бути використана для шкоди бізнесу. Кравченко закликав визнавати помилки та чистити ДПС від недобросовісних працівників. Розслідування щодо цієї справи триває.
-
У камері ексглави МСЕК Крупи знайшли мобільні телефони
У Київському СІЗО провели обшук у камері колишньої голови Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи, де виявили мобільний телефон. Це порушує умови тримання під вартою. Також у камері іншої ув’язненої виявили ще два мобільних телефони. Згідно з ухвалою, Крупа намагалася видалити інформацію з телефону під час перевірки. Слідство вважає, що це може свідчити про дистанційне управління банківськими рахунками за кордоном. Також виявили, що у грудні 2024 року Крупа закрила банківський рахунок у Швейцарії, на якому було 599 тисяч доларів, не повідомивши про це слідству. Мобільні телефони є забороненими предметами у СІЗО.
-
Браковані снаряди: суд арештував двох експосадовців Міноборони
Шевченківський районний суд Києва вирішив утримати під вартою колишнього очільника військового представництва Міноборони Михайла Шкуренка та керівника групи контролю Юрія Яреська у справі про постачання ЗСУ більше 120 тисяч непридатних снарядів. Крім того, гендиректора оборонного заводу Леоніда Шимана та його заступника Олексія Кириченка також підозрюють у цій справі. Експертиза встановила, що виробництво боєприпасів було проведено з порушеннями, що призвело до появи непридатних снарядів. Це нанесло значну шкоду боєздатності ЗСУ. У листопаді 2024 року виявили, що військові отримали неякісні міни калібру 120 мм, які були вироблені на підприємстві Укроборонпрому. Після цього були зроблені зміни в виробництві для підвищення якості боєприпасів.