У вищому антикорупційному суді вирішили заарештувати колишнього голову Луганської ОВА та Мукачівської РДА Сергія Гайдая під підозрою у корупційних схемах під час закупівлі безпілотників та радіолокаційного обладнання. Суд визначив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою протягом 60 днів та встановив заставу у розмірі 10 млн гривень. Ця справа стала частиною великої корупційної розкритої справи, в якій також фігурує нардеп Олексій Кузнєцов. Президент України Володимир Зеленський раніше заявив про викриття топ-корупціонерів, що підтверджує важливість боротьби з корупцією в країні.
Позначка: Корупція
-
Генпрокурор заявив про викриття корупції на 60 млн
У Вінницькій та Херсонській областях правоохоронці виявили систематичну корупцію серед депутатів, голів громад, чиновників та керівників підприємств. За даними генерального прокурора, ці особи завдали збитки бюджетам на майже 60 мільйонів гривень. У результаті слідчих дій на Вінниччині було оголошено 21 підозру, а збитки від їх дій оцінили у понад 14,5 мільйонів гривень. В Херсонській області оголошено дев’ять підозр, а збитки від корупційних дій там становлять 36,2 мільйонів гривень. Зазначено, що навіть депутати та голови громад не захищені від відповідальності за корупцію. Генеральний прокурор заявив, що посада не дає імунітету, і кожен, хто скоює злочин, буде нести відповідальність.
-
Суд відправив під варту нардепа Кузнєцова
На засіданні Вищого антикорупційного суду вирішили застосувати запобіжний захід до народного депутата, який є фігурантом справи про корупцію при закупівлі дронів та засобів РЕБ. Хоча ім’я депутата не було названо, але з матеріалів справи відомо, що йдеться про Олексія Кузнєцова з фракції “Слуга народу”. Суд вирішив тримати його під вартою або внести заставу у розмірі 8 млн гривень. Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила встановити заставу у 30 млн гривень, але цей запит було відхилено. Наразі вирішується питання про оскарження цього рішення.
-
Маєток за 70 млн: Свириденко доручила перевірити митника Комара
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко вела розслідування щодо дій очільника Енергетичної митниці Анатолія Комара. Вона доручила Міністерству фінансів, Державній митній службі, Національному агентству з питань запобігання корупції та правоохоронним органам перевірити інформацію, яка була викладена у журналістських розслідуваннях про цього посадовця. Вона вимагає оперативно повідомити про результати перевірки та заходи, які будуть прийняті.
-
НАБУ і САП повідомили підозри топ-корупціонерам
Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро України оголосили про підозру шести особам у справі про корупційну схему з закупівлі дронів та РЕБ. Серед підозрюваних є колишній голова Луганської обласної державної адміністрації Сергій Гайдай та народний депутат Олексій Кузнєцов. Їм і ще чотирьом особам пред’явлені звинувачення у привласненні майна через зловживання посадою, вчиненні злочинів у великих розмірах, організації злочинної групи та отриманні хабара. Генпрокурор направив до суду клопотання щодо запобіжних заходів для народного депутата, включаючи тримання під вартою або внесення застави у розмірі 30 млн гривень. Також відправлені клопотання щодо інших учасників схеми.
-
На Полтавщині викрили “чорну касу” посадовців на 4 млн грн
На Полтавщині викрили корупційну схему посадовців районного управління Держпродспоживслужби та бухгалтерки обласної ветлікарні, котрі щомісяця отримували хабарі від підприємців, прикриваючись фіктивними консультаціями. Про це інформує пресслужба ДБР у четвер, 31 липня.
Фігуранти організували масштабну корупційну схему отримання грошей від підприємців, яка дозволяла щомісяця незаконно збагачуватися на сотні тисяч гривень. В одному з епізодів посадовці тиснули на фермера, погрожуючи штрафами та блокуванням діяльності, якщо той не погодиться на “співпрацю” та не сплатить хабар у 180 тис. грн за позитивні висновки профілактичного карантинування тварин.
З метою маскування потоків хабарів посадовці заснували низку приватних підприємств, які начебто надавали консультативні послуги. Фінансову документацію структур вела бухгалтер обласної ветлікарні. Рахунки поповнювали підприємці, у яких працівники Держпродспоживслужби вимагали хабарі. “Виторг” накопичувався в індивідуальному банківському сейфі.
Під час обшуків вилучили майже 4 млн гривень.
Начальника районного управління Держпродспоживслужби затримали та повідомили про підозру у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди за ч. 3 ст. 368 КК України.
Тоді як бухгалтеру оголосили підозру у пособництві в одержанні неправомірної вигоди за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України. Санкція статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.
Нині вирішується питання щодо взяття піл варту та відсторонення підозрюваних від посад. -
Після реформи МСЕК скасували майже 800 рішень про інвалідність чиновникам
Станом на кінець липня фахівці Центру оцінювання функціонального стану особи скасували 795 рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) щодо встановлення інвалідності державним посадовцям. Про це повідомила пресслужба Міністерства охорони здоров’я в четвер, 31 липня.
За результатами перевірки 795 рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам скасовано, ще у 400 випадках ухвалили нові рішення, зокрема, про зміну групи інвалідності (307) та про зміну терміну встановлення інвалідності (93).
Найбільша кількість справ посадовців, яким надали інвалідність і щодо яких триває перевірка, припадає на:
- Державну митну службу України – 810 справ, із яких 572 уже розглянуто. 236 рішень скасовано, а у ще 114 випадках рішення переглянуто;
- Державну податкову службу України – 518 справ, із яких 413 розглянуто, 154 рішень скасовано, у 89 рішень змінено;
- органи прокуратури – 448 справ, із яких 316 уже розглянули, 152 рішень скасували, у 71 випадку ухвалили нові рішення, ще 46 осіб викликали на дообстеження.
Загалом 2630 справ посадових осіб із понад 70 державних органів перебувають на розгляді. Ці дані надали Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань та Офіс Генерального прокурора. 83 осіб викликали на додаткове обстеження, щоб уточнити їхній стан та підтвердити або спростувати правомірність встановлення інвалідності.
Наразі у Центрі опрацювали майже 2000 заяв. Перевірка досі триває у всіх регіонах.
Як відомо, у грудні 2024 року Верховна Рада остаточно ліквідувала МСЕК. Їх замінили експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Усі процеси цифровізовані: документи зберігаються в електронній системі, а оцінювання проходить за певними критеріями.
-
На Одещині посадовець ТЦК вимагав $1,5 тис. за зняття з розшуку
На Одещині затримали виконувача обов’язків начальника районного ТЦК та СП. За $1,5 тис. він обіцяв зняти військовозобов’язаного з розшуку. Про це інформує відділ комунікації поліції Одещини у середу, 30 липня.
“Правоохоронці встановили, що т.в.о. начальника одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеського району займається корупційною діяльністю. Так, від військовозобов’язаного, який порушив правила військового обліку, ділок вимагав 1500 доларів за зняття його з бази розшуку”, – зазначили у повідомленні.
Гроші підозрюваний наказав перерахувати на банківську картку. Після цього посадовця затримали.
Слідчі повідомили затриманому про підозру в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане із вимаганням неправомірної вигоди за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
Санкція передбачає позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в сумі більше одного мільйона гривень.
Слідство триває, усі обставини встановлюються. -
Керівник ТЦК допоміг ексголові метро Києва виїхати за кордон
Прокуратура повідомила про підозру колишньому керівнику одного зі столичних РТЦК та СП, який допоміг екскерівнику Київського метрополітену Віктору Брагінському виїхати за кордон. Про це повідомила пресслужба Офісу генерально прокурора в середу, 30 липня. Встановлено, що посадовець метрополітену звернувся до керівника одного зі столичних РТЦК за допомогою в отриманні документів, що дозволять бути виключеним з військової служби та мати право виїзду за кордон.
Керівник ТЦК залучив кількох спільників – голову та секретаря військово-лікарської комісії, а також оператора мобілізаційного відділення територіального центру комплектування. Вони оформили фіктивне проходження медичного огляду для військовозобов’язаного посадовця. В результаті цього медогляду колишньому начальнику Київського метрополітену підтвердили діагноз, необхідний для визнання непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку.
Надалі екскерівник ТЦК вніс цю інформацію до військового квитка посадовця. Це дозволило йому у червні 2024 року виїхати за кордон. До цього часу вже колишній керівник метрополітену, якого підозрюють у службовій недбалості, що призвела до підтоплення тунелю метро між станціями Либідська та Деміївська, до України не повернувся. Його оголосили у розшук.
Зазначимо, що рішенням Центральної військово-лікарської комісії скасовано рішення ВЛК Шевченківського РТЦК та СП про визнання колишнього керівника метрополітену непридатним до військової служби.
Як наслідок підозри вже отримали голова та секретар ВЛК, а також працівник ТЦК, які допомагали йому пройти військово-лікарську комісію.
Нагадаємо, у листопаді 2024 року екскерівнику Київського метрополітену було повідомлено про підозру у службовій недбалості у справі про підтоплення та розгерметизацію тунелів між станціями на “синій гілці” метро Києва.
В грудні того ж року правоохоронці оголосили в розшук колишнього керівника метрополітену Віктора Брагінського. Підтоплення метро: столичним посадовцям повідомили про підозру
-
У САП назвали кількість засуджених корупціонерів
Суди винесли обвинувальні вироки у корупційних справах вже більш як 300 особам. Про це повідомляє пресслужба САП у вівторок, 29 липня.
“251 обвинувальний вирок набрав законної сили у справах НАБУ і САП. Це судові рішення стосовно 338 корупціонерів, серед яких вищі посадові особи держави, депутати, судді, керівники державних підприємств та топпосадовці державних органів”, – зазначили у повідомленні.
У відомстві уточнили, що усіх цих фігурантів визнали винними у скоєнні корупційних злочинів як першою, так і апеляційної інстанцією суду.
Разом з тим, у САП відзначили, що цей показник дедалі зростає. Так, лише за перші шість місяців ухвалено 45 обвинувальних вироків стосовно 62 осіб.
Зокрема у пресслужбі нагадали кілька гучних вироків, ухвалених за останні пів року:- 15 та 10,5 років, отримав ексголова правління ПрАТ ХК Енергомережа за завдання державі збитків на сотні мільйонів гривень.
- до 7 років позбавлення волі засудили народного депутата України, викритого на незаконному одержанні 85 тис. доларів за забезпечення надання приватному підприємству в оренду державних земель.
- до 9 років за ґратами засудили ексголову Тернопільської облради за одержання понад 600 тис. грн хабаря від бізнесмена-волонтера.
Раніше САП заявила позов до Вищого антикорупційного суду про стягнення в дохід держави квартири і люксової автівки, якими користовується родина патрульного поліцейського Харківського райуправління Націполіції.
Також було повідомлено про підозру колишньому працівнику Львівської митниці, який набув необґрунтованих активів.
Яйця по 17 грн: суд заочно арештував підозрювану