КНП «Іваничівський центр первинної медико-санітарної допомоги» (Волинська область) 26 січня за результатами тендеру замовило ТОВ «Медична Лабораторія» послуги для проведення скринінгів здоров’я за 6,39 млн грн.
Про це повідомляється у системі «Прозорро». Вартість аналізів по цьому замовленню вдвічі вища від розцінок в мережах, в які ця лабораторія входить.
До кінця року замовник власними силами братиме біологічний матеріал у маніпуляційних кабінетах. «Медична Лабораторія» має забезпечити стерильне приладдя (пробірки, контейнери для збору сечі) та забирати зразки з процедурних кабінетів. Дослідження виконуватимуть у день забору протягом доби. Результати надсилатимуть на електронну пошту замовника і пацієнта, а також видаватимуть у паперовому вигляді. Усі результати повинні з’являтися в Електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) не пізніше ніж через 24 години після проведення досліджень.
Глікований гемоглобін (HbA1c), % за NGSP, з автоматичною конверсією у ммоль/моль за IFCC,
Електроліти (Na) та (К),
Креатинін сироватковий,
Розрахункова швидкість клубочкової фільтрації (eGFR), визначена за формулою CKD-EPI, у мл/хв/1,73 м²,
Співвідношення альбумін сечі/креатинін сечі, мг/г.
Завищена ціна
Загальна вартість аналізів на одну особу становить 1 240 грн (тут і далі ціни вказані без ПДВ). Нещодавно КНП «Нововолинський центр первинної медико-санітарної допомоги» також Волинської області замовляв аналогічні послуги по 1 028 грн, що на 17% дешевше.
КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Святошинського району Києва такі аналізи замовляв по 600 грн, але без розрахункової швидкості клубочкової фільтрації, яка у інших замовників вартує 93-120 грн. Навіть якщо врахувати клубочкову фільтрацію це все одно вдвічі дешевше ніж в Іваничівському центрі допомоги.
Найдорожчим показником у вартості аналізів в Іваничах виявилося співвідношення альбумін сечі/креатинін сечі (ACR) по 480 грн. У інших замовників цей показник вказаний по 47-190 грн, що значно дешевше. ТОВ «Медична Лабораторія» співпрацює з мережами «Astra-Dia» і «МедЛаб», в яких відповідний аналіз коштує майже вдвічі дешевше – 250 грн та 290 грн. ПСМЛ «Ескулаб» пропонує по 375 грн, що на 22% дешевше.
Фірма отримала замовлення без конкуренції, бо на відкриті торги більше ніхто не прийшов.
Для участі в торгах учасники мали гарантувати, що аналізи виконуватимуться на спеціалізованому лабораторному обладнанні, яке сертифіковане в Україні, і в спеціалізованому медичному чи лабораторному закладі. Також учасник повинен був підтвердити, що він сам або його субпідрядник має лабораторію не далі ніж за 70 км від замовника – Волинська область, смт Іваничі, вул. Грушевського, 45. Для цього потрібно було надати документи, які підтверджують право власності або користування відповідним приміщенням.
«Іваничівський центр первинної медико-санітарної допомоги» очолює Андрій Сторонський. В. о. голови Іваничівської сільради є Наталія Мазурок.
За даними аналітичної системи «YouControl», київська «Медична Лабораторія» належить Ларисі Донцовій. Компанія входить у корпоративну групу, де головними активами є мережі лабораторій «МедЛаб» та «Astra-Dia».
З 2019 року «МедЛаб» отримала державних замовлень на 36,30 млн грн, найбільше від нинішнього замовника.
Як працює урядова програма скринінгу
Закупівля в Іваничах фінансується коштом державного бюджету по програмі «Скринінг здоров’я з метою запобігання захворюванням». Це відома урядова програма «Скринінг здоров’я 40+», яку координує Міністерство охорони здоров’я.
Програмою передбачено фінансова допомога людям від 40 років для перевірки стану здоров’я. Аби вони могли виявити ризики серцево-судинних захворювань, цукрового діабету і проблем ментального здоров’я ще на ранніх етапах.
Кожна людина від 40 років отримує запрошення на скринінг у застосунку «Дія» на 30-й день після дня народження. Після того як ви приймаєте запрошення, потрібно замовити Дія.Картку в застосунку або використати вже оформлену.
Протягом 7 днів на картку надходять 2000 грн. Ці гроші можна витратити лише на проходження «Скринінгу здоров’я 40+».
Що входить у скринінг
Анкетування – оцінка ризиків серцево-судинних хвороб, діабету 2 типу та ментальних розладів.
Лабораторні дослідження – аналізи, які показують стан серця, судин і нирок.
Фізикальне обстеження – вимірювання тиску, частоти серцевих скорочень, ваги, зросту, окружності талії тощо.
Де пройти обстеження
Пацієнт сам обирає медзаклад – державний, комунальний або приватний. Головна умова: заклад має бути в переліку учасників програми. Місце реєстрації не має значення, можна пройти скринінг у будь-якому місті, де вам зручно.
За колишнього голову Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Сергія Дейнеко внесли заставу у розмірі 10 млн гривень. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на Вищий антикорупційний суд (ВАКС) у середу, 4 лютого.
“За підозрюваного внесено заставу в 10 млн грн, яку визначено судом”, – йдеться у повідомленні.
Минулого тижня ВАКС застосував запобіжний захід у вигляді 10 млн гривень застави для Дейнеко і 2 млн гривень – до ексначальника відділу прикордонної служби Соломоново Олександра Марущака. Також на них накладено низку зобов’язань до 30 березня.
На Київщині лікарня заробила 2,5 млн гривень, незаконно відшкодованих за операції на очах. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в середу, 4 лютого.
За даними слідства, пацієнтів змушували купувати інтраокулярні лінзи для лікування катаракти за власні кошти, а лікарня при цьому подавала документи, ніби вони видані безкоштовно. Через це держава безпідставно компенсувала медичному закладу витрати на лінзи, яких насправді не було.
Для цієї оборудки завідувачка офтальмологічного відділення вносила у електронну систему недостовірні дані про операції. Керівник лікарні знав, що лінз на балансі немає, але затверджував звіти і надсилав їх до Національної служби здоров’я для оплати.
Керівнику медзакладу та завідувачці відділення повідомлено про підозру відповідно до ролі у схемі повідомлено про підозру за зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки та пособництві у зловживанні та несанкціоновану зміну даних в електронній системі.
Вирішується питання щодо обрання підозрюваним запобіжних заходів.
На Київщині лікарня заробила 2,5 млн гривень, незаконно відшкодованих за операції на очах. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в середу, 4 лютого.
За даними слідства, пацієнтів змушували купувати інтраокулярні лінзи для лікування катаракти за власні кошти, а лікарня при цьому подавала документи, ніби вони видані безкоштовно. Через це держава безпідставно компенсувала медичному закладу витрати на лінзи, яких насправді не було.
Для цієї оборудки завідувачка офтальмологічного відділення вносила у електронну систему недостовірні дані про операції. Керівник лікарні знав, що лінз на балансі немає, але затверджував звіти і надсилав їх до Національної служби здоров’я для оплати.
Керівнику медзакладу та завідувачці відділення повідомлено про підозру відповідно до ролі у схемі повідомлено про підозру за зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки та пособництві у зловживанні та несанкціоновану зміну даних в електронній системі.
Вирішується питання щодо обрання підозрюваним запобіжних заходів.
Неправдиве декларування: справу голови облради та нардепки скерували до суду.
Мова йде про голову Тернопільської обласної ради Михайла Головка та його дружину, народну депутатку України від партії «Свобода» Оксану Головко.
Перед судом постануть голова обласної ради та його дружина, чинна нардепка, які не задекларували майно на понад 8 млн гривень
За даними слідчих, інформацію про майно вони не вказали в своїх щорічних майнових деклараціях за 2021-2023 роки
Крім того, на підставі матеріалів НАБУ прокурор САП подав позов про конфіскацію в подружжя активів на майже 5 млн гривень на користь держави, оскільки вони не можуть пояснити їхнє походження
Детективи та прокурори встановили, що саме на цю суму голова облради та його дружина-нардепка у 2021–2024 роках зробили внески за апартаменти та два автомобілі Audi SQ8 (2021 і 2024 років випуску).
Вища кваліфікаційна комісія суддів України відмовила адвокатці з Кривого Рогу Наталії Родрігес у призначенні на посаду судді апеляційного суду. Члени комісії поставили під сумнів її доброчесність через неправдиві дані в деклараціях.
Під час якої зазначили про невказані поїздки кандидатки до Росії та окупованого Криму після 2014 року.
Співбесіда з кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів відбулася 3 лютого. Серед претендентів була директорка Криворізького місцевого центру з надання безоплатної правової вторинної допомоги Наталія Родрігес, яка раніше успішно склала письмові тести та виконала практичне завдання.
Під час розгляду матеріалів члени ВККС звернули увагу на декларації кандидатки за 2018-2019 роки. У них зазначено, що вона придбала автомобіль Škoda Octavia 2008 року за суму, еквівалентну 730 доларам США, а Porsche Cayenne 2008 року – приблизно за 1660 доларів, що істотно нижче за ринкову вартість таких авто.
Наталія Родрігес пояснила, що в договорах купівлі-продажу були вказані саме ці суми на вимогу продавців, а фактична вартість автомобілів була значно вищою. За її словами, Porsche Cayenne мав серйозні технічні несправності, які впливали на ціну.
Окремо комісія розглядала питання поїздок кандидатки до Росії та окупованого Криму. У своїх анкетах і декларації доброчесності вона зазначила, що після 2014 року не відвідувала ці території. Водночас дані Державної прикордонної служби підтвердили її поїздки у 2018 та 2019 роках.
Спочатку кандидатка назвала це сімейними обставинами, згодом пояснила невідповідності помилками при заповненні документів, а пізніше заявила, що забула про ці поїздки. Подібні пояснення вона надавала і щодо інших неточностей у деклараціях, називаючи їх технічними.
За результатами співбесіди Вища кваліфікаційна комісія суддів вирішила не рекомендувати Наталію Родрігес до призначення на посаду судді апеляційного суду.
Мер-мільйонер, підозри у розтраті та зачинені двері: журналістське розслідування про таємниці Чернівецької міськради.
Чернівці – місто, де журналістів зустрічають не пресбрифінгами, а… зачиненими дверима, а посадовці уникають камер, посилаючись на “відпустки”, “відрядження” або відсутність бажання спілкуватися. Чому мер Роман Клічук не знайшов у своєму графіку вільної хвилинки для діалогу з медіа? Які таємниці приховують декларації посадовця? І до чого тут родинний бізнес і мільярдні тендери?
“Немає бажання спілкуватись”. Саме таким видався перший контакт СтопКору з чернівецькою міською владою у розслідуванні Анастасії Василенко, яке порушує одразу кілька чутливих тем: поєднання бізнесу і влади, мільйонні статки посадовців, закупівлі з ознаками переплат та “ігнор” з боку мерії на чолі з Клічуком на суспільно важливі запитання.
Чернівці – тиловий обласний центр на заході України, який офіційно декларує європейські цінності, відкритість влади та підзвітність громадам. Проте реальність, з якою стикаються журналісти під час спроб отримати відповіді на конкретні запитання, відкрила кардинально іншу картину.
Коли бізнесмен стає мером
“Не хочу бути політиком. Не моє це. Не можуть всі бути політиками. Комусь же ж треба і бізнесменами… Не уявляю собі, як би я ходив і агітував: голосуйте за мене, бо я такий класний!”
Ці слова Романа Клічука публічно звучали раніше. Сьогодні вони сприймаються інакше. Адже Роман Клічук – з 30 листопада 2020 року міський голова Чернівців і водночас входить до неофіційного переліку “мерів-мільйонерів”. До цього 20 років присвятив бізнесу. Він є засновником таких компаній, як ТОВ “РОМА”, ТОВ “Гойра Груп”, ТЗОВ “Брусницька Мацеста”.
Закон забороняє міському голові вести підприємницьку діяльність. Клічук заявив, що передав бізнес в управління. Але запитань це не зняло – навпаки.
За інформацією, оприлюдненою компанією Клічука, ТОВ “РОМА” за підсумками 2024 і 2025 років стало найбільшим платником податків в Чернівцях. При цьому в реєстрі Роман Клічук досі зазначений як кінцевий бенефіціар товариства — особа, яка ймовірно може контролювати бізнес та отримувати дохід.
Окрему увагу привертають активи компанії. Автомобіль Land Rover Velar 2019 року випуску вартістю близько 2 мільйонів гривень належить ТОВ “РОМА”, але, за даними журналістів, фактично ним може користуватись дружина міського голови.
Примітно, що друге місце серед найбільших платників податків посіло ТОВ “Тайстра Груп”, власником якого є син мера — Богдан Клічук. Компанія є дочірньою структурою ТОВ “Гойра Груп”, де серед бенефіціарів знову ж фігурує сам Роман Клічук.
Якщо коротко підсумувати, родина мера володіє від 40 до 100% корпоративних прав у трьох компаніях. Загальна задекларована вартість бізнес-активів — понад 77 мільйонів гривень.
Готівка, Jaguar та питання без відповідей
У власності ТОВ “Гойра Груп”, де мер має 100-відсоткову частку і є кінцевим бенефіціаром, фігурує автомобіль Jaguar. Основним видом діяльності компанії є діяльність ресторанів та надання послуг мобільного харчування, що викликає питання щодо справжнього призначення люксового авто.
Згідно з річною декларацією Романа Клічука за 2025 рік, родина міського голови має понад 6 мільйонів гривень, 209 тисяч євро та 177 тисяч доларів готівкою — разом понад 24 мільйони гривень. Цікаво, що всі ці кошти зберігаються не на рахунках, а саме як “кеш”.
Родина мешкає у будинку площею понад 500 квадратних метрів у Чернівцях. У декларації за 2019 рік фігурував ще водний засіб, тобто яхта вартістю близько 7 мільйонів гривень, яка вже наступного року з декларацій Клічука кудись зникла.
Серед задекларованого майна — годинник IWC Schaffhausen вартістю 323 тисячі гривень та Mercedes-Benz S 350 2017 року випуску вартістю 2,3 мільйона гривень.
Медіа також повідомляли, що у 2018 році племінниця родини Клічуків — Божена Клічук-Петренко — придбала дві квартири та автомобіль на суму близько 7 мільйонів гривень.
Редакція ЗМІ направила до НАЗК офіційний запит щодо перевірки відомостей, зазначених у декларації міського голови.
Передвиборчі обіцянки: з 119 обіцянок — 13 виконано
За даними проєкту “Слово і Діло”, напередодні виборів Роман Клічук дав 119 обіцянок. Згідно з відкритими даними, за оцінками журналістів, виконаними можна вважати лише 13 з них. Ще 100 обіцянок перебувають у статусі “в процесі”, а 6 фактично зависли без зрозумілих термінів реалізації.
Мер у відпустці, заступники відсутні
Знімальна група відвідала Чернівецьку міськраду з метою отримати коментарі від міського голови та його заступників. Проте журналістів зустріли як “надзвичайну ситуацію”.
При першому візиті 6 січня 2026 року Олександр Докієн, начальник Управління комунікацій та зв’язків з громадськістю Чернівецької міської ради, повідомив: “Він зараз перебуває у відпустці на тиждень”.
На запит щодо можливості поспілкуватися з радником міського голови Зазуляком або заступниками, журналістам відповіли: “У нас тут є відділ комунікацій, якщо коментар”.
У відповідь на офіційний запит міськрада повідомила, що міський голова Клічук перебував у щорічній відпустці з 5 по 9 січня 2026 року.
Журналісти повернулися до мерії після завершення відпустки мера. Цього разу почули: “Мера немає. Мер поїхав, бо у нас три котельні”.
На уточнююче запитання про можливість зустрічі з міським головою працівниця міськради відповіла: “Він не має бажання”.
А на зауваження про відкритість влади пролунало: “Міський голова не зобов’язаний давати коментарі на камеру. Бо закон не передбачає це”.
Своєю чергою, в офіційній відповіді міськради зазначено: “На цей момент відмова від надання коментаря в запропонованому вами форматі є остаточною позицією. Альтернативний формат або інший час для коментаря наразі не розглядаємо”.
Заступник із порушенням антикорупційного законодавства?
Ігор Крохмаль, заступник міського голови Чернівців, потрапив до переліку НАЗК за порушення антикорупційного законодавства. Будучи заступником міського голови, він одночасно обіймав посаду директора ТОВ, що має на меті одержання прибутку.
У деклараціях Крохмаля про зміни майнового стану за 2025 рік зазначено дарування на суму 2 мільйони 780 тисяч гривень. Того ж року посадовець задекларував 2,9 мільйона гривень доходу від продажу нерухомості. Заробітна плата — 840 тисяч гривень.
Цікаво, що згідно з останньою декларацією, у сім’ї Крохмалів — жодних заощаджень.
Щодо нерухомості: у сина Івана — ймовірно, нова квартира в ЖК “Компас” від забудовника “Водограй” (фірма, яку в місті асоціюють із родиною радника мера – Василя Зазуляка). У другого сина, Михайла, — квартира в Києві, ЖК “Файна Таун”, де найдешевші варіанти стартують від 85 тисяч доларів.
Заступники-мільйонери
Заступник мера Юрій Лисюк у 2024 році задекларував 905 тисяч гривень заробітної плати плюс майже 20 тисяч від викладання. Проте заробітна плата дружини — майже 280 тисяч гривень — вказана без джерела доходу, що може вважатись помилкою під час заповнення декларації.
Заощадження заступника — майже мільйон гривень готівкою, що перевищує його річну заробітну плату.
У 2022 році, в розпал повномасштабного вторгнення, Юрій Лисюк придбав BMW 518 2016 року за понад 700 тисяч гривень. У 2025 році він задекларував продаж цього авто та придбання TESLA — знову за 700 тисяч гривень.
Цікава деталь: згідно з останньою декларацією, Лисюк має лише земельну ділянку і квартиру, яка досі не введена в експлуатацію.
Заступник Маховік може похизуватися ще більш переконливими цифрами. При заробітній платі 920 тисяч гривень родина задекларувала: 97 тисяч доларів готівкою, понад 335 тисяч гривень та ще 2900 доларів на банківському рахунку дружини. У підсумку — близько 4,2 мільйона гривень, або майже 100 тисяч доларів.
Підозри у розкраданні: ремонт доріг з переплатою у 3,5 млн грн
Чернівецька обласна прокуратура повідомила про підозру двом посадовцям міськради у справі про ремонт доріг з переплатою майже у 3,5 мільйони гривень.
Наталія Соколовська, речниця Чернівецької обласної прокуратури, пояснила:
“Процесуальне керівництво у зазначених кримінальних провадженнях здійснюють прокурори Чернівецької обласної прокуратури у межах досудового розслідування, зареєстрованого за фактом зловживання посадовими особами міської ради під час закупівлі послуг з благоустрою, а саме поточного ремонту вуличного покриття в Чернівцях. Повідомлено про підозру двом особам — колишньому директору департаменту та фахівцю з публічних закупівель. Їм інкримінували закупівлю послуг за завищеними цінами, що спричинило збитки територіальній громаді майже на три з половиною мільйони гривень”.
Один із фігурантів — Григорій Прохоренко, який на момент ймовірного злочину був директором Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради.
Договір укладено з ФОП Криваком Андрієм, який за 2022–2023 роки виграв лише 5 тендерів на суму понад 27,9 мільйона гривень. Із них 4 — саме від департаменту інфраструктури міськради на понад 24 мільйони.
Знімальна група побувала в департаменті. Ігор Ніколенко, нинішній директор департаменту, на запитання про аудит діяльності попереднього керівництва відповів:
“Є роботодавець, де міська рада? Є відповідні структурно кому підпорядковується. Тобто я не можу ініціювати там зараз по попередньому якесь розслідування, ще щось. Є роботодавець, є прес-служба міської ради”.
Григорій Прохоренко, який на момент розслідування продовжує працювати першим заступником директора департаменту, на запитання про підозру відповів: “Я про це не можу говорити. Поки йде слідство в суді, будемо відстоювати свою честь”.
На запитання, чи проводилася службова перевірка або внутрішній аудит, Прохоренко заявив: “Наш департамент перевіряла чотири рази. Аудит є, перевірка аудиту є. Вона не зафіксувала порушень”.
Скандальні тендери департаменту
Капітальний ремонт вулиці Головної — майже 170 мільйонів гривень. Міський голова Клічук особисто коментував складнощі цього тендеру.
Ремонт вулиці Фучика — 32 мільйони гривень. За даними аналітики “Наші гроші”, окремі матеріали закуповувалися у 1,5–2 рази дорожче за ринок. Орієнтовна переплата — близько 1,11 мільйона гривень, що еквівалентно 64 FPV-дронам для фронту.
Витрати Департаменту інфраструктури на тендери зростали стрімко:
2021 рік — 9 млн грн;
2022 рік — 220 млн грн;
2023 рік — 653 млн грн;
2024 рік — 1,6 млрд грн;
2025 рік — майже 870 млн грн.
У підсумку майже два мільярди гривень за чотири роки. При цьому посадовець департаменту, який отримав підозру, продовжує працювати першим заступником керівника.
Міськсвітло: підозра директору підприємства
За даними ProZorro, найбільшу кількість тендерів Департаменту інфраструктури виграло МКП “Міськсвітло” — підприємство, що перебуває у власності Чернівецької міськради та підконтрольне міському голові. Директора підприємства призначив нинішній мер.
Наталія Соколовська повідомила:
“У іншому кримінальному провадженні, зареєстрованому за фактом розтрати бюджетних коштів під час закупівлі освітлювального обладнання в Чернівцях, повідомлено про підозру директору комунального підприємства, колишньому директору приватної компанії, бухгалтеру цієї компанії, а також колишньому співробітнику. Їм інкримінували розтрату бюджетних коштів під час закупівлі освітлювального обладнання за завищеними цінами. Збитки, завдані комунальному підприємству, сягають близько 2,2 мільйонів гривень”.
Суд ухвалив рішення про продовження строку відсторонення директора Андрія Шалєєва до 14 січня 2026 року. Проте апеляція вирішила інакше — у продовженні відсторонення відмовлено.
Цікава деталь: коли знімальна група перебувала в мерії, працівники запевняли, що керівник “Міськсвітла” відсторонений: “Шалєєв відсторонений, я вам сказав”.
Незадекларований Land Cruiser та дарування землі
У 2024 році Андрій Шалєєв користувався автомобілем TOYOTA LAND CRUISER, який, згідно з декларацією, належав іншій особі — Петру Трунову. Проте за даними розслідування, з 18 червня 2025 року цей автомобіль перебуває у власності самого Шалєєва.
Про це НАЗК повідомлено не було. Декларацію про зміни в майновому стані не подано. Середня ринкова вартість такого авто — близько 50 тисяч доларів, або понад 2 мільйони гривень. Для розуміння масштабу: офіційна річна заробітна плата посадовця — 825 тисяч гривень.
Саме цей автомобіль журналісти побачили біля підприємства, коли юрисконсульт повідомив: “Його зараз немає. Машина стоїть, він на службовому авто поїхав у міську раду”.
Згідно з декларацією, у 2024 році певна Ірина Новікова подарувала Андрію Шалєєву земельну ділянку в Чернівцях, а також понад 190 тисяч гривень у грошах.
Ймовірно, син Шалєєва володіє квартирою та паркомісцем у новому житловому комплексі, введеному в експлуатацію у 2023 році. На запитання журналістів, звідки у сина така нерухомість, посадовець відповів: “Запитайте в нього”.
У жодній декларації журналісти не змогли знайти інформації про нерухомість, яка могла б належати дружині посадовця.
Нова підозра: розтрата 300 тисяч під час ремонту укриття
Двом посадовцям Чернівецької міськради повідомили про підозру у розтраті понад 300 тисяч гривень під час ремонту укриття. Серед фігурантів — директор департаменту Ігор Ніколенко, той самий посадовець, який у розмові з журналістами відправляв “до міськради”, оскільки він “не роботодавець”.
Ніколенко прокоментував ситуацію:
“Наразі ознайомлюсь з матеріалами підозри. Не погоджуюсь з підозрою. Звісно, буду доводити відсутність провини в судовому порядку”.
Показово, що це відбувається на тлі судового рішення, яке зобов’язало Чернівецьку міську раду довести до належного стану укриття в школах міста. Тобто питання безпеки дітей під час повітряних тривог вирішувалося не управлінським рішенням, а через суд.
Позиція мера: підозри — це “перебор”
Щодо роботи посадовців із підозрами міський голова має свою позицію. У публічній заяві Роман Клічук заявив:
“Коли є обґрунтовані речі і підозри є слушними, коли є необґрунтованими це є. Це є ненормально. Це демотивує всіх працівників… Тому я вважаю, що на сьогоднішній день є перебор. Це є ненормально, бо чиновник і бізнесмен це не автоматично злодій… Так вліво право розкидатися підозрами. Це неетично”.
Водночас мер зазначив:
“Але ми завжди співпрацювали з правоохоронними органами. Я розумію, що вони допомагають нам попереджувати корупцію, і це є нормально. Але коли є підстави згідний, а коли безпідставно, просто для кількості. Я вважаю, що це не є нормально”.
Скандал з безкоштовним паркуванням для УБД
Один із найбільш резонансних випадків — заява міського голови щодо безкоштовного паркування для учасників бойових дій. Роман Клічук публічно заявив, що не підтримує цю ідею, аргументуючи тим, що “не всі УБД — справжні”.
Реакція була миттєвою. Після хвилі критики риторика мера змінилася: почалися зустрічі з ветеранами й обговорення можливих рішень.
Для порівняння: в Івано-Франківську безкоштовне паркування для УБД підтримали одразу, у Львові це стало предметом відкритої публічної дискусії.
Що далі?
Редакція ЗМІ направила офіційні запити до Чернівецької міської ради, Департаменту інфраструктури, КП “Міськсвітло” та НАЗК. Команда юристів готує звернення до правоохоронних органів.
Наразі отримано відповіді від Департаменту інфраструктури та благоустрою, а також виконкому Чернівецької міської ради про те, що “строк розгляду запиту продовжено до 20-ти робочих днів у зв’язку із великим обсягом запитуваної інформації”.
“Коли куди не глянь — підозри, коли мільярдні тендери, коли посадовці з підозрами залишаються на посадах, коли мер із бізнес-активами керує містом, а його заступники декларують мільйони готівкою — це не “перебор”. Це вже має вигляд системного корупційного ризику, який потребує нашої перевірки”, — резюмує авторка розслідування Анастасія Василенко.
Якщо влада не дуже розуміє, навіщо журналісти приходять з питаннями — ЗМІ продовжить показувати навіщо. Бо це не влада контролює людей. Це люди мають контролювати владу.
Трускавецький міський суд Львівської області своїм вироком у справі №457/83/26 визнав винним військовослужбовця у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 369 КК України (пропозиція та надання неправомірної вигоди службовій особі за невчинення дій із використанням службового становища).
Обставини справи
3 січня 2026 року приблизно о 22:20 інспектори сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області зупинили автомобіль марки «Tesla Model Y», яким керував обвинувачений.
Під час перевірки через інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національна поліція» було встановлено, що обвинувачений перебуває в розшуку як особа, яка вчинила адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням військового обліку за ст. 210 та ст. 210-1 КУпАП.
Поліцейські повідомили обвинуваченого про необхідність доставлення його до відділення поліції № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області (м. Трускавець, вул. Івана Мазепи, 19А), а згодом — до найближчого ТЦК.
Згідно з матеріалами справи, обвинувачений, усвідомлюючи порушення правил військового обліку та бажаючи уникнути адміністративної відповідальності, запропонував поліцейським неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів. Після рішучої відмови та попередження про кримінальну відповідальність він погодився поїхати до відділення поліції.
Перебуваючи у приміщенні відділення поліції № 2 приблизно о 23:00, обвинувачений, з метою уникнення доставлення до ТЦК та СП, а також складення протоколів про адміністративні правопорушення, надав поліцейським неправомірну вигоду в сумі 5330 грн (купюрами номіналом 1000 грн — 1 шт., 500 грн — 7 шт., 200 грн — 4 шт., 20 грн — 1 шт., 10 грн — 1 шт.), поклавши кошти під журнал на столі чергової частини.
Рішення суду
Суд визнав обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 369 КК України.
Призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Речові докази:
вилучені грошові кошти в сумі 5330 грн конфісковано;
DVD-R диск із відеозаписом з нагрудних боді-камер поліцейських залишено при матеріалах кримінального провадження № 12026141140000007 від 03.01.2026.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Трускавецького міського суду від 5 січня, скасовано.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Трускавецький міський суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не буде подано, а в разі оскарження — після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Директор Бюро економічної безпеки (БЕБ) Олександр Цивінський наприкінці січня провів кадрові зміни. Підвищив у званні низку керівників регіональних підрозділів. А декого звільнив.
Про це повідомляє Ua.news, посилаючись на офіційний лист БЕБ.
Отже: Керівник одеського територіального управління БЕБ Сергій Мунтян отримав від Цивінського спеціальне звання полковника.
Крім Мунтяна, підвищені у званні керівник територіального управління БЕБ у Київській області Віталій Перунін та ексдетектив НАБУ, очільник територіального управління БЕБ у Чернівецькій області Олег Борисенко.
Спеціальні звання лейтенанта наразі мають керівник столичного БЕБ Назар Константинов та очільниця Волинського управління Лариса Ревіна.
Ще двоє очільників регіональних підрозділів залишили посади – це Андрій Козюк, який очолював львівське БЕБ, та Олег Пахніц з Полтави.
Чим відомий Олег Пахніц
Як раніше писали “Особи”, Пахніц починав кар’єру як типовий чиновник часів Віктора Януковича.
Олег Пахніц займався арештами під надуманими приводами громадсько-політичних діячів та представників органів місцевого самоврядування Дніпропетровської області.
Серед них: арешт Загіда Краснова, арешт і показове судилище над мером Новомосковська Віктором Литвищенком, арешт депутата Дніпродзержинської міськради Ігоря Лісничого та оголошення в розшук по неіснуючій кримінальній справі Максима Голосного, автора плакату «Про бабусю і кота».
На момент першого Майдану у 2004-му Олег Пахніц керував прокуратурою у Новоазовському районі м. Донецька.
У період другого Майдану, у 2013-2014-му, Пахніц був першим заступником прокурора Дніпропетровської області.
У 2012-му прокурор Пахніц декларував, що живе на одну зарплату, не має житла ніякого взагалі, а іншого – два авто ВАЗ, гараж і 10 соток землі. А в декларації 2024 року – автопарк, десятки гектарів землі, $6,5 млн готівкою, чотири «ствола» та навіть … літак!
Остання декларація Пахніца, яку той подав 26 грудня 2025-го (останній робочий день на посаді керівника БЕБ у Полтаві) свідчить, що він зареєстрований у Дніпрі, а фактично проживає у Полтаві.
Загалом у родини Пахніца 90 об’єктів нерухомості. 69 із них — це земельні ділянки у селі Микільське-на-Дніпрі загальною площею понад 4,3 мільйона квадратних метрів (це приблизно 435,5 гектара). При цьому, за даними з відкритих джерел, площа всього села — 696 гектарів.
19 земельних ділянок належить дружині, дві з них у неї в оренді. Дві вона набула впродовж 2025-го. Їхня загальна площа — 109,5 тисяч квадратних метрів. Чотири ділянки належить самому Олегові Пахніцу, одна з них на 50%.
43 земельні ділянки — із приміткою “Інше право користування” посадовця. Це представницькі права на передачу земельної ділянки в користування та вчинення інших дій представником за довіреністю.
Також у родини є 13 паркувальних місць, усі в місті Дніпро. Найбільше — 10 — їх купували 2023-го. Чотири паркувальних місця належать Пахніцу, а решта — його дружині.
Крім того, 2023-го сім’я Пахніца придбала чотири нежитлових приміщення у Дніпрі — одне зареєстроване на самого посадовця, а решта на дружину. У її власності від 2015 — 50% квартири у Дніпрі площею 110,3 квадратних метри, а ще одне житло у тому ж місті цілком від 2018-го — 247,8 квадратних метри.
Олег Пахніц орендує квартиру в Полтаві від 2023-го площею 56,8 квадратних метри, а його жінка — квартиру в Словаччині, де мешкають їхні доньки. Площа цього житла 175 квадратних метрів.
Транспорт
Родина користується чотирма легковими авто:
“Porsche Cayenne” (2020 року випуску) — від 2023-го ним може користуватися подружжя, при цьому машина належить ТОВ “Прогрес-А” (кінцевий бенефіціар — дружина посадовця);
“Volvo” (2013 року випуску) — дружина придбала 2021-го;
“Audi Q7” (2016 року випуску) —дружина придбала 2024-го;
“BMW X5” (2020 року випуску) — Олег Пахніц може користуватися від 2024-го за довіреності.
Крім того, у дружини колишнього посадовця сім напівпричіпів, один причіп, п’ять вантажівок, комбайн та екскаватор-навантажувач. У самого Пахніца ще три причіпи.
Доходи за рік
Олег Пахніц задекларував за 2025-й рік:
понад 1 мільйон гривень зарплати у БЕБ;
майже 90 тисяч гривень від надання майна в оренду;
17 гривень відсотків від вкладення у банку.
Дружина посадовця за рік отримала:
439 тисячі гривень спадщини;
904,8 тисячі гривень від надання майна в оренду;
8,7 мільйона гривень дивідендів від фірм;
3,8 мільйона гривень доходу від самозайнятості.
Заощадження
Пахніц задекларував 6,5 мільйонів доларів у готівці. Також він надав трьом людям 4,2 мільйони гривень позики. Решта його заощаджень — у банках, зокрема і в Польщі. Загалом це 23,8 тисячі євро, 15 тисяч доларів та майже 300 тисяч гривень.
У дружини колишнього посадовця на депозитах понад 1 мільйон гривень та 6,2 тисячі євро. Також у банках вона має понад 2,7 мільйона гривень, 15 тисяч доларів та 9,8 тисяч доларів. Окрім українських банків, у жінки є вкладення у Польщі та Словаччині.
Цінне майно та папери
У цьому розділі Олег Пахніц задекларував чотири одиниці нарізної мисливської зброї. Дві придбав 2020-го, ще дві — 2022-го.
Дружина має акції товариства “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Асмера” вартістю 10 мільйонів гривень. Їх набула 2025-го.
Дружина Пахніца має корпоративні права на 10 фірм, сам посадовець — на одну. Це компанії в Україні, Польщі та Румунії. Також дружина є кінцевим бенефіціарним власником 12 компаній, іще однієї — сам колишній посадовець.
Олег Пахніц очолював Полтавське територіальне управління БЕБ із грудня 2022-го до кінця грудня 2025-го. До цього із 2014-го він займався підприємництвом. Із 1998-го до 2014-го — працював у прокуратурі.
Має дружину та двох доньок.
“Головне, що призначення Пахніца – антизаконне. Він був люстрований на 10 років згідно Закону України «Про очищення влади», тож подаватися на держслужбу мав не раніше кінця лютого цього року. А призначений був держслужбовцем – у грудні минулого”, – писала Олена Гарагуц два роки тому.
Держаудитслужба програла апеляційний розгляд і не змогла подати касаційну скаргу у справі проти Національного антарктичного наукового центру, що може негативно вплинути на розслідування ДБР щодо корупції на суму 45 млн доларів під час тендерів НАНЦ.
Про це стало відомо з судових рішень у справі.
Шостий апеляційний адміністративний суд у Києві (Головуючий суддя — Коротких А.Ю., судді — Сорочко Є.О., Чаку Є.В.) 27 жовтня завершив розгляд апеляційної скарги Держаудитслужби та залишив без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня.
Суд повністю задовольнив позов НАНЦ, визнав протиправними та скасував два ключові пункти вимоги Держаудитслужби, виданої за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності центру за період з 1 січня 2021 по 31 липня 2024 року.
Держаудитслужба вимагала від НАНЦ звернутися до Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України з вимогою відшкодувати нібито завищену вартість науково-дослідних робіт і науково-технічних розробок на суму 325 тис. гривень із подальшим перерахуванням цих коштів до бюджету.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що така вимога є незаконною з кількох причин:
орган фінансового контролю не має права примусово стягувати збитки через вимогу — це можливо лише через окремий судовий позов про стягнення збитків; розмір і факт завдання збитків державі може встановлювати лише суд; вимога не відповідає механізмам, передбаченим Бюджетним кодексом для такого типу порушень. Але найголовніше — це скасування пункту аудиторів, який зобов’язував НАНЦ «посилити контроль» за виконанням контрактів з управляючими компаніями РЕСН OU та WINOT OU щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів при наданні комплексної послуги матеріально-технічного забезпечення.
Суд визнав цей пункт:
надто загальним і оціночним; таким, що не містить конкретних обов’язків чи механізму виконання; =таким, що порушує принцип правової визначеності; виходить за межі повноважень органу державного фінансового контролю, оскільки фактично втручається у внутрішнє управління установи. Держаудитслужба в акті ревізії та вимозі стверджувала, що НАНЦ безпідставно застосував переговорну процедуру закупівлі (ч. 2 ст. 40 Закону «Про публічні закупівлі») при укладенні контрактів з естонською компанією PECH OU на:
управління та підготовку до переходу судна James Clark Ross (майбутня «Ноосфера») з Данії до Одеси — 1.32 млн доларів комплексну послугу матеріально-технічного забезпечення антарктичних експедицій — 6,26 млн доларів Суд встановив, що: НАНЦ документально обґрунтував неможливість конкуренції з технічних причин. Пізніше (у 2025 році) сама Держаудитслужба листами повідомила, що не виявила фактів завдання збитків державному бюджету ні за контрактами з PECH/РЕСН OU, ні з WINOT OU.
Таким чином, суд дійшов висновку, що порушення законодавства про закупівлі в цій частині не встановлено.
2 грудня 2025 року Касаційний адміністративний суд відмовив аудиторам у відкритті касаційного провадження за їхньою скаргою на рішення судів попередніх інстанцій у справі № 320/31556/25. Суд констатував, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження. Згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 328 КАС України, судові рішення у таких справах не підлягають касаційному оскарженню, за винятком чотирьох виняткових випадків:
а) питання права має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа позбавлена можливості спростувати обставини в іншій справі; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для скаржника; г) суд першої інстанції помилково відніс справу до незначної складності.
Держаудитслужба посилалася лише на пункт «а» — нібито фундаментальне значення питання права. Проте Верховний Суд зазначив, що скаржник:
– не навів жодних конкретних доказів; – не вказав, які саме новітні, проблемні чи засадничі питання права потребують уніфікованого тлумачення; – не довів, що рішення у цій справі матиме системний вплив на широке коло подібних спорів або на правозастосовчу практику загалом.
Суд підкреслив, що незгода зі змістом рішень нижчих інстанцій, суб’єктивні труднощі в тлумаченні норм чи негативні наслідки для скаржника самі по собі не є достатньою підставою для вважання питання «фундаментальним». Верховний Суд діє як «суд права», а не як «суд фактів», і переглядає лише справи, що мають принципове значення для формування єдиної практики.
Оскільки касаційна скарга подана на рішення, винесене за правилами спрощеного позовного провадження, і скаржник не довів наявності жодної з виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п’ятої статті 328 КАС України, підстав для відкриття касаційного провадження немає.
Нагадаємо, що кримінальне провадження № 42024000000000905 внесене 24 липня 2024 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 191 ККУ.
Слідчі припускають, що службові особи НАНЦ перебували у змові з власником групи компаній «Інтеррибфлот», що є найбільшим виробником рибних консерв в Україні (торгові марки «Аквамарин», «Море», «IRF» та деякі інші). Андрієм Чукліним, внаслідок чого той отримав неправомірну вигоду. Якщо прослідкувати далі рух цих коштів, то частину з них отримував білоруський олігарх Олександр Мошенський, один із «гаманців» режиму Лукашенка.
При цьому 2-ге управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами ДБР Офісу генпрокурора та слідчі ДБР вже понад пів року зволікають з розслідуванням справи та оголошенням підозр по цьому резонансному КП.
