У вересні найбільший аеропорт у Данії, Каструп, зупинив польоти на чотири години через появу невідомих дронів біля своєї території. Данські служби повідомили, що ці дрони були більшими, ніж ті, які може мати приватна особа. Підозрюють, що дрони були запущені з російського судна та норвезького вантажного судна. Прем’єр-міністр Данії вважає цю подію серйозною атакою на критичну інфраструктуру країни. Також, невідомий дрон був помічений над аеропортом в Осло, а російські літаки порушували повітряний простір Норвегії. Журналісти та аналітики вважають, що ці події можуть бути частиною ескалації конфлікту між Росією та Європою, підтверджуючи це військовими загрозами та провокаціями з боку Росії. Наприкінці статті йдеться про можливі заходи відповіді на це безумство, такі як збивання літаків та топлення суден, а також удари українських дронів по об’єктах, які фінансують війну проти України.
Позначка: Конфлікт
-
У Польщі депутатку відсторонили через через образи таксиста з України
Депутатка з Гданська, яка представляє партію Громадянська коаліція, була відсторонена через скандал, пов’язаний зі своєю неприйнятною поведінкою щодо українського таксиста. Під час поїздки на таксі вона в грубій формі висловилася про водія, закликаючи його “повернутися до своєї країни”. Вона також звинуватила водія у нападі на неї, але на відео, яке потрапило в інтернет, цього не було видно. Спочатку депутатка написала у соцмережах, що водій не вміє польською та застосував проти неї перцевий газ, але потім видалила цей допис, коли виявилося, що це не правда. Після широкого розголосу партія відсторонила депутатку від членства в депутатському клубі, а правоохоронні органи розслідують цей інцидент. Депутатка визнала свою провину в застосуванні “надто сильних слів”, але водночас звинувачує водія у фізичній агресії. Інцидент продовжує розслідуватися, і обидві сторони висловлюють свої погляди на ситуацію.
-
Віткофф продав частку активів у своїй компанії за 120 млн доларів
Інвестор у нерухомість та спецпосланник президента США Дональда Трампа з миротворчих питань Стів Віткофф продав частку у своїй компанії з управління нерухомістю за 120 мільйонів доларів, щоб уникнути конфлікту інтересів. Віткофф працював над посередництвом у встановленні перемир’я між Ізраїлем та ХАМАС. Він також розкрив активи на суму понад 350 мільйонів доларів, які включають елітну нерухомість, різні фінансові активи та схожі інвестиції. Відомо, що він заробив 57,7 мільйона доларів від продажу токенів World Liberty Financial. Ще одним активом була компанія SpaceX Ілона Маска. Щоб уникнути конфлікту інтересів, Віткофф перерахував 77 організацій, в яких він мав посади, і розкрив борги на суму щонайменше 31 мільйон доларів.
-
Венесуельське “СВО”: що задумали американці
З 2024 року відносини між США та Венесуелою погіршилися через приход до влади адміністрації Дональда Трампа. США не визнають Ніколаса Мадуро легітимним президентом, стверджуючи, що він сфальсифікував вибори. Трамп почав активну боротьбу з наркотрафіком, зокрема з венесуельським наркокартелем Tren de Aragua, який був офіційно визнаний у США транснаціональною терористичною групою. У липні 2025 року президент підписав указ про використання військової сили проти наркокартелів, а також оголосив нагороду за інформацію, яка допоможе заарештувати Мадуро. Також американський флот був розміщений поблизу берегів Венесуели для перехоплення суден із наркотиками. 2 вересня США завдали удару по судну, яке, за словами Трампа, перевозило наркотики, загинули люди, судно затонуло. Ця атака порушила міжнародні закони. Трамп розглядає різні варіанти військових ударів по наркокартелях у Венесуелі, спрямованих на ослаблення режиму Мадуро. Однак є внутрішній конфлікт у команді Трампа стосовно політики щодо Венесуели. Мадуро намагається маневрувати та використовує суперечності в американській адміністрації. Ситуація може загостритися та перерости у військовий конфлікт, але Трамп сподівається на переворот у Венесуелі.
-
Сутичка з ТЦК у Вінниці: трьом учасницям конфлікту оголосили підозру
Трьом жінкам, які брали участь в акції проти тимчасового центру карантину біля стадіону Локомотив у Вінниці, було пред’явлено підозру у тому, що вони заважали роботі Збройних сил України. За даними слідства, працівники центру доставили до них чоловіків, які переховувалися від військового призову. Жінки намагалися забрати з центру своїх родичів, які були серед цих чоловіків. Жінки організували масову акцію підтримки і одночасно транслювали подію в соціальних мережах. Прокуратура вважає, що через їхні дії військовослужбовці не могли виконати свої обов’язки. Дії жінок були кваліфіковані як підбурювання до заважання та саме заважання законній діяльності ЗСУ. Раніше підозру у подібних діях отримали ще п’ятеро учасників протесту.
-
Суд виніс вирок військовому за вбивство двох жінок і поліціянтів
Військовослужбовця Нацгвардії Індустріальний районний суд Дніпра визнав винним у вбивстві чотирьох людей у місті Лиман Донецької області та призначив йому покарання – довічне позбавлення волі. Про це повідомляє Державне бюро розслідування (ДБР).
Наприкінці січня 2024 року жителька Лимана повідомила поліцію про конфлікт із військовим, який проник на її подвір’я, стукав у вікна та намагався потрапити до будинку. На виклик прибула слідчо-оперативна група.
Згодом правоохоронці перестали виходити на зв’язок, і на місце направили інший наряд. Поліцейські виявили застреленими двох своїх колег та пошкоджений службовий автомобіль. На подвір’ї також лежали тіла двох жінок – пенсіонерки та її дочки. Вбивцю затримали по гарячих слідах.
Слідчі ДБР зібрали вичерпну доказову базу та провели понад 20 судових експертиз. Вони з’ясували, що між військовим та місцевою жителькою періодично виникали конфлікти. Коли приїхала слідчо-оперативна група, фігурант розстріляв поліцейських, заволодів їхньою табельною зброєю, а потім убив жінку та її матів, які стали свідками злочину.
Суд визнав військовослужбовця винним у:- незаконному проникненні до житла (ч. 1 ст. 162 ККУ),
- хуліганстві (ч. 4 ст. 296 ККУ)
- умисному вбивстві правоохоронців під час виконання службових обов’язків (ст. 348 ККУ)
- умисному вбивстві двох осіб (п. 1 ч. 2 ст. 115)
- убивстві з метою приховати інший злочин (п.п. 1, 9, 13 ч. 2 ст. 115 ККУ)
- заволодінні та незаконному зберіганні вогнепальної зброї (ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 263 ККУ).
-
Глава Пентагону не виключив силової зміни влади у Венесуелі
Міністр оборони США Піт Гегсет не виключив можливості силової зміни влади у Венесуелі. Відповідне рішення може ухвалити лише американський президент Дональд Трамп.Про це глава Пентагону заявив в етері Fox News у середу.
“Зміна режиму – це рішення, яке може ухвалити президент”, – заявив Гегсет.
Він пояснив, що в адміністрації Трампа й надалі вважають, що президент Венесуели Ніколас Мадуро підтримує виробництво заборонених речовин у країні та їхнє незаконне ввезення до США.
“Ми знаємо, що він залучений у наркобізнес… Він має вирішити, чи продовжувати йому підтримувати наркотрафік, чи ні”, – додав глава Пентагону.
Відповідаючи на запитання про те, як адміністрація США ставиться до нелегального імпорту наркотичних речовин з інших країн, міністр зазначив: “Єдина людина, яка повинна хвилюватися зараз стосовно цього – це Ніколас Мадуро”. -
ШОС і парад: як Китай кидає виклик США
ШОС трансформується У Китаї завершився дводенний саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), де лідери понад 20 країн, включно з президентом Росії Володимиром Путіним і Прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді, обговорювали регіональну безпеку та економічні питання. Однак головним результатом зустрічі стало закріплення концепції альтернативного світового порядку, запропонованої лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
Історичні підсумки саміту підбив політолог Віктор Небоженко:- Китайське лідерство. Саміт став платформою для демонстрації зростаючої ролі Китаю як лідера “Глобального Півдня”. Було офіційно визнано перевагу Китаю над США і ключовий внесок Сі Цзіньпіна в розвиток ШОС як перспективної геополітичної сили.
- Нова роль Росії. Путінська Росія публічно відмовилася від своєї зони впливу в Центральній Азії, визнавши невтручання у справи таких країн, як Азербайджан і Казахстан. Це свідчить про зміщення геополітичних пріоритетів у регіоні та посилення миротворчої ролі Китаю.
- Уніфікація та співпраця. ШОС розпочинає процес авторитарної уніфікації політичних систем за прикладом РЕВ і Варшавського договору часів СРСР. Також члени організації виробляють спільну стратегію щодо тарифної політики президента США Дональда Трампа та шукають точки дотику між ШОС і БРІКС.
Як зазначив політичний аналітик Ігор Тишкевич, саміт ШОС відрізняється від попередніх. Він ознаменував початок реального оформлення “зони китайських інтересів”, що перетворює організацію із консультативної та безпекової структури на політичний альянс, важливий для Китаю та інших держав-учасниць. “ШОС трансформується: якщо на момент створення ключовими питаннями були питання безпеки в Азії, пізніше додалися інструменти консультацій у сфері економіки, то зараз приходить політика”, – пише Тишкевич. Кульмінацією ШОС став найбільший в історії Китаю військовий парад, який формально має відзначити 80-ту річницю капітуляції Японії в Китаї наприкінці Другої світової війни. Він відбувся 3 вересня.
Справжня мета заходу – підкреслити роль Китаю як ключового гравця в сучасному світовому порядку і переглянути традиційний наратив про Другу світову війну. “Створення альтернативного політичного світу” За даними видання New York Times, саміт ШОС, а також військовий парад у Пекіні з демонстрацією новітніх китайських ракет та літаків є частиною стратегії Сі Цзіньпіна, спрямованої на трансформацію світового порядку, в якому домінують Сполучені Штати. Ці події демонструють, як китайський лідер використовує історію, дипломатію та військову міць для досягнення своїх цілей.
Джонатан Чін, науковий співробітник Брукінгського інституту, вважає, що зовнішньополітична стратегія Сі Цзіньпіна є успішною. На його думку, китайський лідер зараз почувається впевненіше завдяки візитам глав держав з усього світу.
На військовому параді, присвяченому 80-й річниці закінчення Другої світової війни, Сі Цзіньпін представив конфлікт як тріумф, очолюваний Комуністичною партією. Цей наратив, що був підтриманий російським президентом Володимиром Путіним, спрямований на те, щоб перекласти заслуги за перемогу над нацизмом від Заходу на Китай та Росію. Військові паради є важливою складовою “війни пам’яті”, в якій Пекін і Москва пропонують альтернативну історію, протилежну західному наративу про перемогу союзників.
Публіцист Віталій Портников в ефірі Еспресо зазначив, що на параді в Китаї будуть присутні лідери майже всіх колишніх радянських республік, за винятком України, Молдови та Грузії, що свідчить про зміну геополітичних пріоритетів. На його думку, цей парад – не просто подія, а символ “створення альтернативного політичного світу”, який підкреслює ослаблення економічного та політичного впливу США.
Портников вважає, що зростання впливу Китаю – це небезпечна тенденція. Країни, що ігнорують міжнародне право та розв’язують війни, потребують підтримки Пекіна. Той факт, що лідери Росії, Ірану та Північної Кореї, які перебувають під санкціями, виживають завдяки китайській підтримці, свідчить про послаблення можливостей Заходу.
Журналіст вважає, що Захід, керуючись прагненням до вигоди та суспільства споживання, сам став заручником диктатур, відмовившись від економічних і політичних важелів впливу на них.
І цим користується, зокрема, Росія. Про війну – ні слова Аналітик Віктор Каспарук переконаний: наразі Китай використовує Росію, як таран проти західної цивілізації. В своєму блозі журналіст пише, що черговий візит Путіна до Сі Цзіньпіна має на меті продемонструвати Заходу нерозривність їхнього альянсу. За його словами, ця тоталітарна коаліція на чолі з Китаєм прагне змінити світовий порядок.
Аналітик вважає, що Росія вже перетворилася на васала Китаю, оскільки Путін змушений іти на дедалі більші поступки Пекіну. Війна проти України зробила Росію критично залежною від китайської економічної та політичної підтримки.
Путін вже давно став молодшим партнером Сі Цзіньпіна, пише і Deutsche Welle. Російська економіка критично залежить від експорту енергоресурсів, і саме Китай відіграє роль головного покупця, зауважує видання.
Нещодавно голова правління “Газпрому” Олексій Міллер оголосив, що сторони підписали меморандум про будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2”, який пролягатиме до Китаю через територію Монголії.
Як зазначає DW, незважаючи на демонстративну близькість Путіна та Сі Цзіньпіна під час зустрічі, їхні ролі чітко розподілені: Москва шукає захисту, а Пекін диктує свої умови. Для Китаю це подвійна перемога: він використовує слабкість Росії для зміцнення власного лідерства, одночасно позиціонуючи себе як незамінну силу в Євразії.
Але не можна не визнати: для Путіна поїздка в Пекін – тріумф. Він приїхав до Сі, як пише ВВС, “зі скальпом американського президента”. Йдеться про серпневу зустріч на Алясці, де Дональд Трамп тепло прийняв Володимира Путіна, розстеливши перед ним червоний хідник, аплодуючи й усміхаючись своєму гостю. Ще й запросив проїхатися у президентському лімузині.
У Тяньцзіні Путін заявив, що “взаєморозуміння”, досягнуті з Трампом, відкривають шлях до мирного врегулювання війни з Україною, і пообіцяв обговорити цю тему з лідерами ШОС. У своїй промові російський президент вкотре повернувся до наративів про “державний переворот в Україні” та переконував, що Росія на Україну не нападала.
Але є показовий момент – у підсумковій декларації саміту ШОС жодним словом не згадується війна Росії проти України. На думку аналітиків, це означає, що Росії не вдалося нав’язати країнам-членам ШОС свою позицію відносно агресії.
А от з США – інша справа. Як має відповісти Америка Надзвичайний і Повноважний Посол Андрій Веселовський в ефірі “Радіо NV” зауважує, що військовий парад у Пекіні – це відкритий виклик Сполученим Штатам.
За словами дипломата, Китай таким чином демонструє свою економічну, політичну та військову міць, заявляючи, що не боїться погроз з боку США. КНР показує, що має свій блок, свою організацію та клієнтів, що робить її рівноправним, а не слабшим гравцем на світовій арені.
Веселовський вважає, що Сполучені Штати наразі не мають чим відповісти на такі демонстративні дії. Він критикує нинішню адміністрацію США за те, що вона не зміцнювала, а навпаки, руйнувала підтримку, а Дональда Трампа – за те, що він “обдурював друзів і принижував нейтралів”. На думку дипломата, це свідчить про неготовність нинішнього керівництва США усвідомити світові реалії та створити універсальний альянс для збереження своїх позицій.
А CNN прямо пише: Якщо парад у Китаї був задуманий як особиста образа для Трампа, все спрацювало ідеально.
Втім сам Трамп не особливо реагує на образу. Спочатку він лиш іронічно звинуватив Китай, РФ і КНДР у змові проти США. А його відповідь журналістам може шокувати. На питання, чи не турбує його, що Китай, Росія та Північна Корея намагаються стати противагою США, він відповів: “Анітрохи. Китаю потрібні ми, і в мене чудові стосунки з президентом Сі, як ви знаєте. Але Китаю ми потрібні набагато більше, ніж вони нам. Ні, я цього взагалі не бачу, ні. І в мене була дуже хороша зустріч з президентом Путіним кілька тижнів тому”. Але Трамп помиляється, сподіваючись на дружні відносини з Путіним, пише Каспарук. На відміну від ситуації часів Ніксона та СРСР, зараз Китай використовує Росію як таран проти Заходу. Загравання Трампа з російським диктатором лише грають на руку Пекіну, який вигідно використовує цю ілюзію.
Аналітик вважає, що такі дії Трампа шкодять стратегічним інтересам США, відштовхуючи європейських союзників та підриваючи їхню єдність. Він закликає Трампа припинити керувати країною, як “реаліті-шоу”, та усвідомити, що Росія завжди була ворогом Америки. На його думку, пошук друзів серед ворогів є самогубною політикою, яка може призвести до втрати статусу США як наддержави.
Валерія Шипуля -
Азербайджан обмежив показ фільмів російською
У кінотеатрах Азербайджану зменшили кількість сеансів фільмів російською мовою. Про це повідомляє Minval.
Якщо раніше частка сягала 70%, то нині вона знизилася до 30%. Зокрема, з 13 показів лише чотири транслюються російською, решта – турецькою. До цього ситуація була протилежною.
Експерти, яких цитує видання без зазначення імен та посад, назвали таке рішення закономірним. За їхніми словами, більшість населення Азербайджану не володіє російською, але добре розуміє турецьку, що дозволяє кінотеатрам розширити аудиторію.
Російська мова не має офіційного статусу в Азербайджані. Скільки громадян з понад 10,1 млн населення нею розмовляють – невідомо. У серпні 2024 року президент Ільхам Алієв заявляв, що в країні працюють 324 школи з навчанням російською, де навчається близько 160 тисяч дітей. Ще понад 800 тисяч школярів вивчають її як іноземну.
Скорочення показів відбулося на тлі загострення відносин між Баку та Москвою. У грудні минулого року над Грозним росіяни збили літак “Азербайджанських авіаліній”, загинули 38 людей. Глава Росії Володимир Путін відмовився визнавати відповідальність РФ, що спричинило жорстку реакцію Алієва та його заяву про намір подати позов до міжнародного суду.
Влітку в Єкатеринбурзі затримали понад 10 громадян Азербайджану. Двоє з них – брати Зіяддін та Гусейн Сафарови – померли внаслідок побоїв. Алієв звинуватив російських правоохоронців у катуванні та вбивстві затриманих і у спробі видати їхню смерть за серцевий напад.
У відповідь Баку почав затримувати росіян та заморозив співпрацю з Москвою у низці галузей. Після цього кремлівський пропагандист Володимир Соловйов пригрозив Азербайджану “новою СВО”. Алієв у відповідь заявив, що країна готуватиметься до війни та назвав перебування республіки у складі СРСР “окупацією”.
Російська держпропаганда різко підвищила градус войовничої риторики на адресу Азербайджану на тлі повідомлень про те, що республіка може зняти мораторій на постачання зброї Україні.
Азербайджан звинуватив РФ у масштабній інформаційній атаці -
Відмовився висунути на Нобелівку: ЗМІ дізналися про сварку Трампа і Моді
Відносини між президентом США Дональдом Трампом і премʼєр-міністром Індії Нарендрою Моді різко погіршилися після того, як Моді відмовився підтримати амбіції глави Білого дому щодо Нобелівської премії миру. Про це йдеться в опублікованій у суботу, 30 серпня, публікації The New York Times.
Зазначається, що під час телефонної розмови з Моді 17 червня Трамп вкотре похвалився, що “владнав” воєнний конфлікт між Індією та Пакистаном. При цьому він згадав про номінацію на Нобелівську премію миру від Пакистану. Як пояснили співрозмовники NYT, “не надто тонкий натяк полягав у тому, що пан Моді мав зробити те саме”.
Проте прем’єр-міністр Індії відреагував різко. Він заявив Трампу, що США “не мають жодного стосунку” до припинення вогню, яке було погоджене безпосередньо між Нью-Делі та Ісламабадом.
Видання зазначає, що ця суперечка та відмова Моді підтримати амбіції Трампа щодо Нобелівської премії, стали головним чинником у погіршенні особистих відносин двох лідерів.
Додаткову напругу створили американські мита. Через кілька тижнів після цієї телефонної розмови Трамп несподівано оголосив 25-відсотковий тариф на індійський імпорт. А згодом наклав ще 25% – за закупівлю Індією російської нафти. Таким чином загальне мито сягнуло 50% – найбільше серед усіх партнерів США.
Видання зазначає, що у Нью-Делі ці дії сприйняли як приниження. Після цього Трамп і Моді більше не спілкувалися.
За словами експертів, визнання ролі США в зупиненні конфлікту з Пакистаном для Моді є політично неприйнятним, оскільки суперечить його образу сильного лідера. У відповідь він намагається зблизитися з Китаєм та Росією, з якими планує провести переговори найближчими днями.