Компенсація – СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Компенсація

ВАКС затвердив найбільшу угоду про визнання винуватості

Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості з сімома учасниками злочинної організації, яка діяла в Одесі та встановила контроль над діяльністю міської ради. Внаслідок вироку, держава та територіальна громада отримають понад 1 мільярд гривень компенсації у вигляді коштів і майна.Про це повідомляє САП у п’ятницю, 13 червня.
За даними слідства, колишні керівники Одеської міської ради систематично одержували хабарі та ухвалювали потрібні бізнесу рішення. У межах цієї справи їм інкримінували незаконне заволодіння у 2011 році майновим комплексом КП Міжнародний аеропорт Одеса вартістю понад 118 млн грн.
Відповідно до затвердженої угоди, обвинувачені мають:
сплатити 150 млн грн на рахунок Одеської міськради;
повернутигромаді 2 488 одиниць майна;
частка міської ради у статутному капіталі міжнародного аеропорту не зменшиться;
компенсувати понад 400 млн грн у вигляді штрафів;
перерахувати 20 млн грн (і ще 106 млн грн зобов’язані сплатити) на підтримку ЗСУ;
передати у дохід держави понад 6 млн грн, 582 тис. доларів, 6 тис. євро та шість об’єктів елітної нерухомості.

Усіх сімох засуджених звільнили від відбування покарання з іспитовим строком – через викривальні покази. Частину злочинів покрито строком давності. Водночас, двом фігурантам призначено рекордні штрафи: 204 млн грн та 102 млн грн відповідно. Ще двом особам – більше 30 млн грн кожному.
Це найбільша угода про визнання винуватості в історії антикорупційної юстиції України, котра дозволила уникнути тривалого процесу та гарантувала повернення активів державі.
Раніше президент Володимир Зеленський підписав закон про угоду зі слідством у корупційних справах. Так, Київ виконав умови для отримання траншу від Євросоюзу.
В Одесі ув’язнили банду викрадачів

Суд зобов’язав страховиків сплатити власнику понад $1 млрд за літаки в РФ

У високому суді Англії та Уельсу прийнято рішення на користь ірландської компанії AerCap у справі зі страховими групами. Страхові компанії повинні виплатити AerCap понад 1 млрд доларів через літаки, які застрягли в Росії. Усього в Росії “застрягло” 116 літаків та 15 двигунів, переданих AerCap російським авіаперевізникам. Суддя вважає відмову повернути літаки актом війни. Максимальна сума покриття військових ризиків у AerCap обмежена 1,2 млрд доларів. Початкова вимога компанії до страховиків складала 3,4 млрд доларів, але в результаті угод суму знизили до 2 млрд доларів. AerCap може отримати 1,035 млрд доларів додаткових виплат. Крім того, компанія “Російські залізниці” відновлює курсування міжнародних вагонів між Пхеньяном і Москвою з 17 червня.

Уряд виділив на виплати за програмою Національний кешбек 2,4 млрд грн

Кабмін України виділив з резервного фонду державного бюджету 2,4 млрд грн для виплат за програмою Національний кешбек. Іще 200 млн грн піде на виплати за програмою компенсації вартості української промислової техніки. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду.
За його словами, програми Національний кешбек та компенсація вартості української промислової техніки створюють стійкий попит на українську продукцію.
У 2025 році частка української техніки на внутрішньому ринку збільшиться на 5% й запуститься виробництво до 80 її нових видів.
Від початку повномасштабної війни українські підприємці отримали понад 313 млрд грн кредитних коштів за програмою Зроблено в Україні.
За рахунок пільгових позик бізнес робить інвестиції, фінансує оборотний капітал, налагоджує переробку та відновлює пошкоджені потужності.
Раніше голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев оцінив потенціал зростання “нацкешбеку”.
Накопичений українцями нацкешбек у лютому зменшився на 8%

Рада підтримала компенсацію військовим за невикористані відпустки

Верховна Рада червня у другому читанні підтримала законопроєкт №11495 про компенсації за невикористані відпустки для військовослужбовців. Про це поінформував нардеп Олексій Гончаренко у середу, 4 червня.
Остаточно документ підтримали 311 народних обранці.
Відтепер військові, котрі звільняються зі служби під час дії воєнного стану, зможуть отримати грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічних, додаткових і соціальних відпусток.
Відповідно до пояснювальної записку проєкту закону, військовослужбовцям, котрі не використали дні щорічної основної, додаткової відпустки, а також відпустки, передбаченої для батьків дітей з інвалідністю або відповідно до статті 16-2 Закону України “Про відпустки”, під час проходження служби в особливий період, виплачується грошова компенсація.
Такі компенсацію мають надати у рік звільнення зі служби.
У разі гибелі або смерті військовослужбовця, грошову компенсацію за всі невикористані дні відпусток отримують особи, зазначені в його особистому розпорядженні на випадок полону.
Якщо такого розпорядження немає – компенсація виплачується відповідно до пункту 6 статті 9 Закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їхніх сімей” у визначеному Кабміном порядку.
Якщо таких осіб також немає – кошти включаються до складу спадщини.
Передбачається, що імплементація закону забезпечить гарантування права військовослужбовців на виплату грошової компенсації за всі невикористані дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також інших видів відпусток, в тому числі додаткової соціальної відпустки, що не були надані військовослужбовцям в особливий період з моменту оголошення мобілізації, підлягають грошовій компенсації, яка виплачується у рік звільнення військовослужбовців зі служби.
“Це крок до справедливості: якщо людина не мала змоги скористатись своїм правом на відпочинок через війну – держава має це компенсувати”, – додав Гончаренко.
Раніше Кабінет Міністрів вніс зміни до двох постанов, передбачивши додаткові виплати для військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях в Курській області.
Виплати військовим після поранення: як отримати гроші

Литва вимагає €200 млн компенсації від Білорусі за міграційну кризу

Литва подала позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі проти Білорусі через міграційну кризу, яку спричинив режим Олександра Лукашенка. Країна вимагає понад 200 мільйонів євро компенсації за збитки, пов’язані з витратами на зміцнення кордону, спостереження та прикордонників. Литва також зауважує, що позов може вплинути на розгляд справ у Європейському суді з прав людини. Польща може приєднатися до цього позову. Білорусь підозрюється в тому, що сприяла напливу мігрантів, що призвело до відправлення назад багатьох нелегальних мігрантів Литвою. Дев’ять країн ЄС закликали переглянути тлумачення Європейської конвенції з прав людини у контексті міграційних викликів, вказуючи на необхідність дозволити країнам-членам ефективно реагувати на такі ситуації.

Реєстр збитків почав приймати заяви про знищену нежитлову нерухомість

Україна відкрила нову категорію в Реєстрі збитків – це категорія для нежитлової нерухомості, яка була пошкоджена або знищена внаслідок збройної агресії Росії. Ця інформація була оприлюднена заступницею голови Офісу Президента України Іриною Мудрою в соціальній мережі Facebook. Фізичні особи, які володіли такою нерухомістю і зазнали збитків після 24 лютого 2022 року, тепер можуть подати заявки на відшкодування. Це може включати повну вартість знищеної нерухомості або витрати на ремонт. Цей крок визначений як важливий для справедливості і відбудови України. Всього вже відкрито 10 категорій заяв для різних видів збитків, включаючи вимушене внутрішнє переміщення, смерть близького члена сім’ї, тілесні ушкодження та інші.

Лідер виборів у Румунії зажадав від України компенсації за систему Patriot

Переможець першого туру виборів президента Румунії Джордже Сіміон заговорив про сподівання компенсації за систему Patriot, передану Україні. Про це повідомляє місцевий телеканал Digi24, посилаючись на відповідну заяву Сіміона.
За його словами, Бухарест більше “не дасть жодного лея іншій країні”.
Водночас він уникнув однозначної відповіді, чи буде Румунія голосувати за нові пакети підтримки Україні. Однак політик наголосив, що його позиція – нейтралітет і узгодження з політикою американського президента Дональда Трампа.
“Україна потребує нас, а не навпаки. Ми хочемо компенсації за участь Румунії у військових діях. Ми не знаємо, що ця компенсація буде означати, чи буде вона відображена в контрактах, зерні або інших питаннях. Але за систему Patriot, подаровану Клаусом Йоханнісом (попередній президент Румунії, – ред.), та інші витрати, які румуни зробили з власної кишені, ми мусимо мати взаємну вигоду”, – стверджує кандидат в президенти.
Як відомо, Сіміон переміг у першому турі президентських перегонів у Румунії. Тепер він, а також мер Бухареста Нікушор Дан, будуть конкурувати в другому турі виборів.
Раніше Сіміон заявив, що в разі своєї перемоги надасть посаду прем’єра сумнозвісному Келіну Джорджеску, перемогу якого у минулорічних виборах анулював Конституційний суд Румунії.

Новий стимул: українцям за повернення додому в ЄС заплатять значні кошти

Міграцію візьмуть під контроль Передусім йдеться про тих українців, які не змогли інтегруватися в життя країни перебування, досі не мають роботи і не в змозі самостійно оплачувати житло. Отримавши десятки тисяч євро безповоротної допомоги, ці люди в Україні зможуть придбати будинок чи квартиру, а може – авто, або ж розпочати власний бізнес.
Однією з перших країн, яка має намір матеріально простимулювати повернення українців на батьківщину, є Швеція.
Прем’єр-міністр цієї країни Ульф Крістерссон в інтерв’ю Euronews заявив, що існує абсолютна необхідність взяти міграцію під контроль, тому буде збільшено гранти на повернення мігрантів з 900 до 32 тис. євро.
Нині цей грант складає 900 євро на одну дорослу людину. Але така ініціатива поки що не стала популярною. Як повідомило Шведське міграційне агентство, у 2023 році була схвалена лише одна із 70 заявок.
Для того, щоб переламати цю тенденцію, нова пропозиція уряду збільшить суму до 32 тис. євро, що на 3400% більше.
Взагалі-то програма фінансових стимулів для добровільного повернення існує вже кілька десятиліть, але, як заявив Крістерссон, тепер він надихається прикладом Данії, яка встановила цільову групу в 22 тис. осіб. “Ми в основному копіюємо данську модель і значно збільшуємо цю суму, щоб полегшити життя тим, хто розуміє, що хотів би повернутися до своєї країни, але з різних причин не відчуває, що може знайти собі зручне життя в Швеції”, – сказав він. Прем’єр визнав, що такий підхід може не сподобається багатьом, але наголосив на основній проблемі. “Я не думаю, що цей метод спрацює для багатьох людей, але в нас дійсно є проблема з інтеграцією, і якщо люди, які мають законне право залишатися в Швеції, по суті, не інтегруються, по суті, не цінують шведський спосіб життя, то принаймні вони могли б подумати про повернення в країну свого походження”, – сказав він і додав, що ця пропозиція набуде чинності 1 січня 2026 року. Крістерссон також рішуче підтримав політику регульованої міграції, зокрема, Міграційний пакт ЄС, і підкреслив, що ті особи, які отримали відмову в наданні притулку, не повинні залишатися в Європі. “Зараз у нас близько 80% тих, хто має негативне рішення щодо надання притулку, проте вони залишаються в Європі. Це просто неприйнятно у Швеції. Ми впоралися з цим, я думаю, у нас зараз близько 20% залишаються, хоча вони не повинні залишатися тими, хто має негативне рішення. Тому абсолютно необхідно взяти міграцію під контроль”, – сказав політик. На його думку, зараз погляди щодо міграції по всій Європі різко змінюються, що може полегшити ухвалення відповідних політичних рішень. Наприклад, Європейська комісія нещодавно запропонувала заходи, які зроблять репатріацію нелегальних мігрантів ефективнішою. Хаби єдності За даними Євростату, станом на 31 січня 2025 року в Європейському Союзі тимчасовий захист мали майже 4,3 млн українців, які виїхали з України через російське вторгнення.
Найбільше українських біженців прийняли Німеччина (понад мільйон 170 тис.), Польща (більше ніж 990 тис.) та Чехія (майже 395 тис.).
Порівняно з кінцем грудня 2024 року, у січні 2025-го загальна кількість тих, хто перебуває під тимчасовим захистом, зросла на 25 530 осіб (+0,6%): найбільше – в Німеччині (+8 800; +0,8%), Чехії (+6 360; +1,6%) та Іспанії (+3 050; +1,3%).
Водночас у деяких країнах кількість біженців зменшилася: у Данії (-2 245; -6,1%), Франції (-660; -1,1%), Австрії (-420; -0,5%) та Литві (-155; -0,3%).
Майже половину (44,8%) серед українських біженців становлять дорослі жінки, діти – 31,8% та дорослі чоловіки – 23,4%.
Програму тимчасового захисту в ЄС запровадили 4 березня 2022 року, коли українці масово почали виїжджати за кордон через російську війну. У червні 2024 року Європейська Рада вирішила продовжити цей статус – до 4 березня 2026 року.
Тим часом Україна вживає заходів для повернення своїх громадян додому, і в тих країнах, де тимчасово проживають українці, почали відкривати хаби національної єдності для того, щоб підтримувати зв’язок з українцями, які перебувають за кордоном. “Хаби національної єдності відкривалися і будуть відкриватися в багатьох країнах, де є велика присутність українських громадян. Ми відкриваємо в Німеччині, в Іспанії, в Польщі, в Чехії. Ми обговорюємо питання відкриття в Великій Британії. Важливо підкреслити, що ми дуже віримо, що після закінчення гарячої стадії війни українцям буде можливість повернутися до України. І ви знаєте, що є різні причини, чому їхали люди за кордоном. Є розділення сімей, є там, де абсолютно чоловіки героїчні, залишилися захищати державу. Жінки з дітьми поїхали. Війна – це трагедія, яка і розділяла сім’ї, і яка залишала без домівок, без життя дітей, без дитинства”, – зазначив президент України Володимир Зеленський на брифінгу під час візиту в Чехію, де мають відкрити один з таких хабів. Завдання цих хабів – встановлення зв’язку з українцями за кордоном, юридична допомога їм та підтримка в поверненні на батьківщину. Окрім того, нове Міністерство національної єдності має створити нову програму, якаповинна сприяти поверненню українців з-за кордону.
Як зазначив віце-прем’єр-міністр – міністр національної єдності Олексій Чернишов, українська діаспора разом з трудовими та вимушеними мігрантами нині є найбільшою у світі. За оцінками Всесвітнього конгресу українців, нині не менше 25 млн українців та їх нащадків живуть за межами України. Вимушені мігранти, які втекли від війни, стали вже п’ятою зафіксованою хвилею масової міграції.
Він нагадує, що в 1991 році населення України становило 52 млн осіб. У 2013-му, напередодні російського вторгнення, кількість населення оцінювали в близько 45 млн осіб. Нині в Україні проживає, за різними оцінками, від 32 до 34 млн, тобто за останні 10 років з очевидних та неочевидних причин країна втратила понад 10 млн людей.
Чернишов вважає, що при збереженні цих тенденцій може справдитися тривожний прогноз ООН: до 2050 року кількість українців в Україні зменшиться до 25 млн, а до 2100 року – до 15 млн, а населення планети становитиме у цей час близько 13 млрд (на кінець квітня 2025-го на Землі налічувалося 8,219 мільярда осіб).
На його думку, така кількість людей фізично не зможе забезпечити безпеку, захист кордонів та економічний добробут такої великої країни, як Україна.
Галина Гірак

Ощадбанк домігся арешту у Франції активів РФ на 87 млн євро

Ощадбанк зареєстрував арешт на російські активи у Франції на суму близько 87 мільйонів євро у справі компенсації за втрачені кримські активи банку. Голова правління Ощадбанку Сергій Наумов повідомив, що це сталося в рамках багаторічної роботи банку в різних юрисдикціях та відповідає міжнародному праву. Франція визнала рішення Арбітражного трибуналу з позовом Ощадбанку до РФ про компенсацію понад 1,11 млрд доларів за збитки через привласнення майна в Криму. Ощадбанк має переважне право на задоволення вимог коштом заарештованих активів за французьким законодавством. Банк також фіксує всі збитки після 2022 року для подальших позовів проти РФ.