Україна і США обговорюють часові рамки для гарантій безпеки. Мова, зокрема, про чотири головні гарантії. Про це заявив президент України Володимир Зеленський на зустрічі з дипломатами.
За словами Зеленського, перша гарантія – це українська армія чисельністю 800 тисяч солдатів. Україна планує фінансувати таку армію з фінансовою допомогою від партнерів.
Другою гарантією є членство України в Євросоюзі. Мовиться найперше про економічні гарантії безпеки та ринки. Також є і військова складова у вигляді програми переозброєння Європи SAFE та інших програм, які відкриває членство в ЄС.
Третьою гарантією безпеки виступає “коаліція рішучих”. Зеленський зазначив, що Україна проговорить із союзниками, що таке “backstop” (опора). Відповідні сили під керівництвом Європи мають забезпечити Україні безпеку в небі, на землі та на морі. До коаліції увійдуть 30 країн.
Четверта гарантія – юридичне зобов’язання від США – за гарантії має проголосувати Конгрес.
Таким чином нові гарантії суттєво відрізнятимуться від Будапештського меморандуму, Мінських угод чи тих чи інших положень, пояснив Зеленський.
“Обговорюємо, на скільки років вони можуть бути, з можливістю пролонгації цих гарантій безпеки в такому самому форматі, як вони ухвалюються”, – додав глава держави.
Також має передбачатися і пакет стримування. Мова про зброю для українських захисників.
Позначка: Коаліція
-
Зеленський перелічив чотири гарантії безпеки
-
Коаліція охочих підготувала плани щодо розгортання військ в Україні
Коаліція охочих завершила підготовку планів щодо розгортання військ на українській території і посилення обороноздатності України. Про це у понеділок, 15 грудня, заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, передає APA.
“У межах Коаліції охочих ми мали політичний процес за участю лідерів країн, а також військовий процес за участю військових планувальників. Ми заявили, що хочемо розробити військові плани щодо забезпечення безпеки в повітрі, на морі та на суші, а також для зміцнення власних спроможностей України”, – сказав Стармер.
Він зазначив, що члени коаліції мають військові плани для кожного з цих напрямів.
“За потреби це передбачає й наземне розгортання, але зараз пріоритетом є досягнення справедливого й тривалого миру”, – повідомив Стармер. -
США створюють коаліцію для контролю рідкіскоземів
Адміністрація президента Трампа планує створити коаліцію країн для боротьби з домінуванням Китаю в галузі критичних мінералів та високих технологій. Ця ініціатива має на меті забезпечити доступ до рідкоземельних металів і передових технологій, зокрема в області штучного інтелекту та квантових обчислень. Адміністрація планує запустити коаліцію партнерів після підписання Декларації Pax Silica, яка об’єднає країни, такі як Сінгапур, Австралія, Японія, Південна Корея та Ізраїль, для спільної роботи над проблемою дефіциту доступу до важливих корисних копалин. Ця ініціатива відображає занепокоєння США щодо монопольного становища Китаю у глобальних ланцюгах постачання та інвестицій у високі технології. Коаліція має стати аналогом G7 для епохи штучного інтелекту, сприяючи координації експортного контролю та захисту ключових точок глобального ланцюга постачання.
-
Макрон анонсував зустріч Коаліції охочих на четвер
Президент Франції Емманюель Макрон оголосив про плановану зустріч Коаліції охочих, яка відбудеться у форматі відеодзвінка у четвер, 11 грудня. Ця новина стала відомою після того, як у понеділок президент України Володимир Зеленський зустрівся з лідерами Німеччини, Франції та Великої Британії для обговорення переглянутого мирного плану для України. Деталі щодо учасників та теми зустрічі Макрон не уточнив. Перед переговорами глава британського уряду Кір Стармер наголосив на важливості мирних переговорів, але зауважив, що питання України має бути вирішене саме українцями. Також відомо, що США тиснуть на президента Зеленського, вимагаючи певних поступок в рамках мирного плану. Коаліція охочих розробила цей план для України.
-
Тема допомоги Україні розколює уряд Італії – ЗМІ
Напруження в коаліційному уряді Джорджі Мелоні посилюється через питання продовження підтримки України в 2026 році. Про це повідомляє інформагентство Вloomberg.
Партія Ліга у четвер, 4 грудня, публічно заявила, що мільярди заморожених російських активів у ЄС слід повернути Москві. Проти цього виступив міністр закордонних справ Антоніо Таяні.
“Лінію визначає прем’єр-міністр, і я її повністю підтримую”, – заявив він.
Дискусії загострилися напередодні ухвалення рішення, чи надсилатиме Італія черговий пакет допомоги Києву у 2026 році. Голосування в уряді, яке мали провести 4 грудня, перенесли, як і передбачали напарадодні ЗМІ.
Мелоні, яка уникає акценту на конфліктах у коаліції, пояснила затримку “логістичними причинами” та заявила, що указ все ж буде ухвалено.
Розбіжності поглиблюються і через те, що країни ЄС і досі не можуть визначитися, як саме використовувати заморожені активи РФ. Значна їх частина перебуває у Бельгії, яка виступає проти використання цих коштів через “надмірні юридичні та фінансові ризики” та нібито прямі погрози Росії.
Попри офіційні заяви Рима про незмінність позиції щодо України, внутрішня політика, виборчі цикли та геополітичний тиск роблять позиції Італії дедалі неоднозначнішими.
Додатковою ознакою цієї тенденції стали слова Таяні про те, що участь Італії у програмі НАТО з постачання американської зброї Україні є “завчасними” діями через переговори щодо миру. Утім, в жовтні уряд Італії давав сигнал про готовність долучитися до цього механізму.
Союзник Мелоні з партії Брати Італії міністр оборони Гвідо Крозетто під час виступу на телеканалі Rai, намагався зняти напругу та назвав позицію Ліги стабільною.
“Вони завжди підтримували допомогу Україні. Думаю, так буде і тепер”, – припустив урядовець.
Як відомо, 1 грудня італійський уряд оприлюднив указ щодо нового пакету військової допомоги для України. -
Італія зволікає з продовженням військової допомоги Україні – ЗМІ
Уряд Італії вирішив відкласти розгляд декрету щодо продовження військової допомоги Україні до 2026 року. Ця ситуація виникла через неузгоджені погляди внутрішньої коаліції уряду щодо цього питання. Прем’єр Італії висловила готовність підтримувати Україну у боротьбі з російською агресією, але заступник прем’єра висловив сумніви щодо необхідності подальшої допомоги. Джерела повідомили, що декрет був вилучений з порядку денного наради через перенасиченість повідомлень. ЗМІ зазначають, що щорічно уряд Італії ухваляв декрети щодо військової допомоги Україні без залучення парламенту. Нинішній декрет закінчується наприкінці року, і новий потрібно буде затвердити парламентом упродовж 60 днів після ухвалення урядом.
-
Фінляндія приєдналася до морської коаліції
Фінляндія приєдналася до морської коаліції під керівництвом Великої Британії та Норвегії, яка має на меті підтримку розвитку військово-морських сил України. Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен прийняв рішення про приєднання до цієї коаліції, яка налічує вже 17 країн. Він зазначив, що це рішення було ухвалено після уважного аналізу кожного випадку та має на меті забезпечити ефективну допомогу в укріпленні оборонних спроможностей України. Раніше Фінляндія вже брала участь у різних коаліціях, серед яких були коаліції з артилерії, бронетехніки, розмінування та інформаційних технологій.
-
Коаліція з розмінування провела зустріч в Україні
Україна вперше приймала зустріч робочої групи Коаліції спроможностей з розмінування, яка координує міжнародну підтримку в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн та 4 міжнародні організації. Партнерам було представлено плани розвитку спроможностей з розмінування на наступні роки та обговорено постачання обладнання. Планується створити спроможності для 8 батальйонів до кінця 2025 року. Також було надано інформацію про підготовку осіб та постачання обладнання від різних країн та партнерів.
-
Відбудеться зустріч коаліції охочих – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський оголосив про заплановану зустріч коаліції охочих, яка відбудеться у вівторок. Він повідомив про це після розмови з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, під час якої обговорили питання миру в Україні. Зеленський наголосив на важливості спільних зусиль країн, щоб зупинити насильство. Також було зазначено про перемовини у Абу-Дабі між США, Україною та Росією щодо “мирного плану”.
-
Расмуссен закликав прикрити Україну з повітря
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен в інтерв’ю The Guardian заявив, що Європа повинна посилити тиск на Росію і розмістити війська в Україні до угоди про припинення вогню. Він закликав Європу створити ракетно-дроновий щит на своїй території для захисту української інфраструктури. Расмуссен також вважає, що передача Україні ракет великої дальності і створення систем протиповітряної оборони на сході НАТО допоможе стримати Росію. Він підкреслив, що рішучість Німеччини в цьому питанні може стати сигналом для США і тиснути на адміністрацію Трампа. Расмуссен також наголосив на необхідності швидкого розгортання європейських сил в Україні після припинення вогню для забезпечення безпеки країни.