Президент України Володимир Зеленський заявив, що Будапештський меморандум, який гарантував безпеку України в обмін на відмову від ядерної зброї, “провалився” і став “порожніми словами”. У зв’язку з цим Україна разом з іншими країнами, зокрема з Великою Британією та Францією, будує нову архітектуру безпеки. Зеленський віриить, що ця нова система забезпечить надійну підтримку Сполучених Штатів та стане межею, яку Росія не зможе перетнути знову.
Позначка: Коаліція
-
Іноземні миротворці в Україні: хто готовий направити війська
На саміті “коаліції охочих” в Парижі 4 вересня було оголошено про можливе направлення в Україну 30 тисяч європейських військових-миротворців. Це рішення залежатиме від мирної угоди, ролі США та схвалення парламентів. Країни Європи розробили план розгортання військ, який передбачає навчання української армії та гарантування безпеки. У цій ініціативі беруть участь різні країни, але деякі, включаючи США, висловлюють стриманість. Росія проти будь-якого розміщення військ на території України та назвала це інтервенцією. Експерти висловлюють сумніви щодо реалізації плану через неготовність Росії прийняти його.
-
Премʼєр Нідерландів: Європа і США домовилися про тиск на РФ
Прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф заявив, що європейські країни у координації зі США досягли домовленостей щодо нових заходів безпеки для України та посилення санкційного тиску на Росію. Про це він у четвер, 4 вересня, повідомив у соцмережі Х.
“На сьогоднішній зустрічі Коаліції охочих у Парижі було зроблено подальші важливі кроки. Європейські країни беруть на себе відповідальність за гарантії безпеки, яких потребує Україна, за активної підтримки США. Путін має якнайшвидше сісти за стіл переговорів і продемонструвати готовність працювати над миром. Саме тому ми й надалі посилюватимемо тиск на Росію”, – повідомив прем’єр.
За його словами, обговорення продовжили під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у вузькому колі.
Він зазначив, що обговорювали питання спільних дій зі США з метою подальшого посилення тиску на Росію. Особливо Дік Схооф наголосив на важливості підтримки сильної української армії. Також повідомив, що процес військового планування вже завершено, і тепер є чітке розуміння того, якими можуть бути дії європейських країн.
Схооф підкреслив, що Нідерланди продовжуватимуть активно брати участь у подібних ініціативах та готові інтегруватися до системи гарантій безпеки для України. За його словами, країна завжди відповідально ставилася до підтримки України і надалі залишатиметься надійним партнером. Він зазначив, що остаточне рішення щодо внеску Нідерландів у систему безпеки буде ухвалене за підсумками консультацій із Палатою представників.
Раніше стало відомо про напруженість у розмові між президентом США Дональдом Трампом і європейськими лідерами і президентом України Володимиром Зеленським.
Також президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.
-
Коаліція охочих: Німеччина зробила заяву про армію
Уряд Німеччини за результатами зустрічі Коаліції охочих, що відбулася 4 вересня в Парижі, оприлюднив підсумкову заяву, в якій окреслив готовність до посилення підтримки України. Зокрема, йдеться про розширення фінансування, постачання озброєння та програму навчання військових Збройних сил України.
У заяві підкреслюється, що Німеччина зосереджується на практичній підтримці української армії. Водночас питання розміщення німецьких миротворчих сил в Україні лишається відкритим. Відповідне рішення буде прийняте “у належний час” після уточнення умов і рамок такого втручання.
У документі зазначено, що ключові чинники для рішення включатимуть масштаби та характер участі США, а також результати переговорного процесу щодо стабілізації ситуації. Остаточне слово щодо національного військового мандату належатиме Бундестагу.
“Це вплине, серед іншого, на тип і масштаб будь-якої участі США та результат переговорного процесу. Бундестаг вирішить питання національного мандату”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, у заяві йдеться про готовність європейських країн внести суттєвий вклад у гарантування безпеки України після досягнення дипломатичних домовленостей. Німеччина відіграватиме важливу роль у цьому процесі.
Також наголошено, що разом із партнерами по коаліції Німеччина продовжуватиме всіляко підтримувати Україну.
Нагадаємо: Італія, Польща та Румунія заявили, що не будуть направляти свої війська до України, навіть у рамках потенційних гарантій безпеки після ймовірного припинення бойових дій. Ці позиції були озвучені під час міжнародних консультацій Коаліції бажаючих.
Раніше президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.
-
Австрія зробила заяву щодо миротворчої ролі в Україні
Австрія бере участь у діяльності миротворчої ініціативи “коаліції охочих” у статусі держави-спостерігача. Про це міністерка закордонних справ країни Беате Майнль-Райзінгер повідомила на своїй офіційній сторінці у Facebook у четвер, 4 вересня.
Очільниця дипломатичного відомства зазначила, що під час відеоконференції “коаліції охочих”, де представляла федерального канцлера Штокера, Австрія підтвердила свою підтримку спільної мети всіх учасників – досягнення сталого миру в Україні.
Майнль-Райзінгер також наголосила, що Австрія залишається відкритою до виступу як платформа для мирних переговорів, спрямованих на припинення російської агресії проти України. Країна продовжує підтримувати безпеку і стабільність як України, так і Європи загалом.
Нагадаємо, у Парижі в Єлисейському палаці відбулася зустріч учасників Коаліції охочих. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що учасники коаліції розділяють позицію України щодо неприпустимості затягування війни з боку Росії та необхідності посилення санкційного тиску. Зокрема, Європейський Союз зараз працює над 19-м пакетом санкцій, а Японія готує власні заходи.
Еммануель Макрон акцентував увагу на готовності 26 країн Коаліції діяти у різних форматах – чи то на землі, морі, або в повітрі – задля гарантування безпеки України. При цьому він зазначив, що метою коаліції є не ведення війни проти Росії, а забезпечення миру та подання чіткого стратегічного сигналу світові.
-
Рим, Варшава і Бухарест не розмістять війська в Україні
Італія, Польща та Румунія заявили, що не будуть направляти свої війська до України, навіть у рамках потенційних гарантій безпеки після ймовірного припинення бойових дій. Ці позиції були озвучені під час міжнародних консультацій Коаліції бажаючих, яка об’єднує представників 35 країн.
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні зазначила, що Рим не планує відправляти італійських військових в Україну. Натомість вона наголосила на готовності Італії підтримувати проєкти з моніторингу та навчання за межами України, спрямовані на досягнення тривалого миру. Мелоні також запропонувала створення нового механізму колективної безпеки, подібного до статті 5 НАТО, який би забезпечував спільну відповідь на агресію проти будь-якої країни-учасниці.
Президент Румунії Нікушор Дан підтвердив, що Бухарест також не відправлятиме військових до України. За його словами, рішення ухвалено в результаті консенсусу з політичними силами країни. Румунія готова долучитися до миротворчих операцій та стабілізаційних місій для сприяння врегулюванню конфлікту.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зауважив, що Варшава не планує розміщувати польські війська на території України як у період активного протистояння, так і після закінчення воєнних дій. Польща натомість пропонує підтримку в логістиці, а також різні види допомоги, які не передбачають прямого залучення військових до конфліктної зони.
Тим часом президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.
Нагадаємо, що на зустрічі Коаліції рішучих, що відбулася 4 вересня, європейські лідери обговорили розміщення військових сил на території України та вже дійшли попереднього розуміння щодо чисельності солдатів. Цю інформацію підтвердив президент України Володимир Зеленський
-
Зламався літак: прем’єр Іспанії не долетів на саміт коаліції охочих
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес не зміг прибути на саміт коаліції охочих у Парижі через технічні проблеми з його літаком. Про це повідомляє Sky News у четвер, 4 вересня. Вранці літак, яким політик летів разом із делегацією, вилетів з авіабази в Мадриді. Однак уже в повітрі виявили технічну несправність літака, тому він повернувся до Мадрида.
Через це Санчес не зможе фізично бути присутнім на саміті коаліції охочих, однак долучиться до нього через відеозв’язок.
Причину несправності літака прем’єр-міністра Іспанії не називають. Це вже третій авіаінцидент за тиждень за участю ключових європейських лідерів.
Нагадаємо, раніше літак голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн був вражений системою глушіння GPS, яку нібито встановила Росія.
А літак із президентом Литви Гітанасом Науседою на борту деякий час не міг приземлитися в аеропорту Вільнюса через повідомлення про виявлення безпілотника. Росія проти GPS. Атака на літак фон дер Ляйєн
-
Названо учасників засідання коаліції охочих
У четвер в засіданні коаліції охочих у Парижі особисто братимуть участь сім європейських лідерів, керівництво ЄС і президент України. Ще близько 20 лідерів долучаться дистанційно, повідомила Європейська правда з посиланням на Єлисейський палац 4 вересня.
Так, на засіданні крім президента Франції Емманюеля Макрона особисто будуть присутні ще шестеро лідерів країн-членів ЄС: прем’єр Бельгії Барт де Вевер, прем’єр Нідерландів Дік Схооф, прем’єр Данії Метте Фредеріксен, президент Фінляндії Александр Стубб, прем’єр Польщі Дональд Туск та іспанський прем’єр Педро Санчес.
Також особисто будуть президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, голова Євроради Антоніу Кошта і президент України Володимир Зеленський, який напередодні прибув у Париж.
Дистанційно участь у зустрічі візьмуть генсек НАТО Марк Рютте та лідери близько двох десятків держав з Європи та з інших континентів:- канцлер Німеччини Фрідріх Мерц
- прем’єр Італії Джорджа Мелоні
- британський прем’єр Кір Стармер
- президент Румунії Нікушор Дан
- прем’єр Болгарії Россен Желязков
- прем’єр Естонії Крістен Міхал
- прем’єр Латвії Евіка Сіліня
- президент Литви Гітанас Науседа
- прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре
- прем’єр Швеції Ульф Крістерссон
- прем’єр Чехії Петр Фіала
- прем’єр Люксембургу Люк Фріден
- прем’єр Ірландії Міхол Мартін
- прем’єр Португалії Луїш Монтенегру
- прем’єр Греції Кіріакос Міцотакіс
- президент Кіпру Нікос Христодоулідіс
- прем’єр Хорватії Андрей Пленкович
- прем’єр Словенії Роберт Голоб
- прем’єр Албанії Еді Рама
- прем’єр Чорногорії Мілойко Спаїч
- прем’єр Канади Марк Карні
- прем’єр Японії Сігеру Ісіба
- прем’єр Австралії Ентоні Албаніз
- прем’єр Нової Зеландії Крістофер Лаксон.
Австрію представлятиме очільниця МЗС Беате Майнль-Райзінгер, Ісландію – очільниця МЗС Карін Гуннарсдоттір, Туреччину – віцепрезидент Джевдет Їлмаз.
З-поміж членів Євросоюзу очікувано відсутні лише Словаччина та Угорщина, а також Мальта. Всього у зустрічі беруть участь представники 33 держав. -
У Зеленського відповіли, скільки країн готові ввести війська в Україну
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що більше трьох країн готові ввести свої війська в Україну, і це потребує координації зі США та узгодження спільних правил ведення бойових дій. Про це він зазначив в інтерв’ю Corriera della sera.
Так Єрмак відповів на запитання, чи готові Німеччина, Велика Британія та Франція надіслати війська в Україну.
“Я можу підтвердити, що більше трьох країн готові надіслати солдатів, але я не хочу конкретно називати їх, хоча деякі з тих, що ви згадали, є серед них. Це потрібно координувати зі Сполученими Штатами, щоб зберегти єдність нашого фронту та розробити деякі спільні правила ведення бойових дій. Звичайно, на нашій території будуть війська союзників”, – зазначив він.
Нині українське командування вивчає чисельність іноземних контингентів, необхідних для безпеки кордону. За словами глави ОП, необхідно розробити характер мандата континентів, умови використання, прерогативи та обмеження місії.
“Трамп сказав нам, що США братимуть участь у наших гарантіях безпеки, і зараз ми визначаємо конкретні аспекти цього зобов’язання. З сьогоднішньої ночі відновлюються контакти між нашими генералами та Пентагоном”, – додав Єрмак. -
Польща повідомила, чи направить солдатів в Україну
Польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Польща не планує відправляти своїх військових до України після закінчення війни в рамках миротворчих місій. Про це у середу, 20 серпня, повідомляє RMF 24.
Пріоритетом для країни залишається забезпечення спокою на східному фланзі НАТО, зокрема охорона польсько-білоруського кордону, де постійно дислоковані 5000-6000 солдатів, йдеться у повідомленні.
За словами міністра, польський уряд ставить перед собою завдання зміцнення інфраструктури та логістики для потенційних союзницьких операцій. Міністр також наголосив, що ця позиція узгоджена з партнерами НАТО, і союзники повністю її підтримують.
Косіняк-Камиш пояснив, що польські військовослужбовці будуть задіяні на території Польщі для гарантування безпеки союзних військ, що перебувають у країні або виконують завдання в Україні. При цьому він підкреслив, що рішення утриматися від прямого залучення польських військових в Україні має довгостроковий характер і є консолідованою позицією польського уряду та населення.
Як підкреслив міністр оборони, попри це Польща продовжує брати активну участь у підтримці України через “коаліцію рішучих” – групу країн, що надають допомогу у боротьбі проти російської агресії. Косіняк-Камиш зазначив, що роль Польщі як стратегічного партнера та організатора логістичних місій неодноразово обговорювалася з представниками Франції, Німеччини, Італії та Великої Британії, що добре усвідомлюють її значення для регіональної безпеки.
Нагадаємо, наприкінці серпня у Білому домі відбулася стратегічна зустріч за участю президента України та лідерів США, Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії, Фінляндії, а також керівництва Єврокомісії й НАТО. Обговорювалися питання гарантування безпеки для України.
Дональд Трамп підтвердив готовність США долучитися до таких гарантій, однак наголосив на необхідності більшої участі європейських партнерів, при цьому виключивши можливість відправки американських військових до України.
Раніше також повідомлялося, що прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні запропонувала альтернативний формат колективної допомоги Україні. Її план не передбачає членства у НАТО, але має сприяти посиленню безпеки країни в умовах воєнної агресії.