Суди нарешті остаточно підтвердили законність надання пам’яткоохоронного статусу будівлям броварні Шульца XIX століття (просп. Голосіївський, 8). Це сталося в рамках справи, у якій їхній власник – БО “МБФ “Фонд національного добробуту Криму” – вимагав скасувати наказ профільного департаменту КМДА, яким ці споруди були визнані щойно виявленим об’єктом культурної спадщини. Зокрема, в організації не змогли довести порушення процедури видачі такого документа, а також не переконали служителів Феміди у тому, що на місці броварні потрібно збудувати Кримськотатарський культурно-освітній центр площею близько 30 тис. кв.м. Відповідно, наразі “Фонд” має право лише реставрувати свої будівлі. При цьому, як підкреслюють фахівці-адвокати, цей судовий спір був важливим з огляду на формування прецеденту – якби чиновники столичної мерії програли, інші забудовники “кинулись би до судів”, щоб “перебудувати” інші історичні споруди. До слова, серед засновників та керівництва вищезазначеної благодійної організації є відомі представники кримськотатарської громади, а також Рефат Умєров – брат ексміністра оборони та чинного Секретаря РНБО Рустема Умєрова (на колажі в центрі).
Як стало відомо КВ, 28 січня Касаційний адміністративний суд остаточно відновив пам’яткоохоронний статус броварні Шульця (комплекс будівель на просп. Голосіївський, 8).
Позивачем у відповідній судовій справі справі №320/11627/24 виступала благодійна організація (БО) «Міжнародний благодійний фонд (МБФ) «Фонд національного добробуту Криму», яка є власником вказаних споруд. Вона вимагала визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту охорони культурної спадщини Київської міськдержадміністрації (КМДА) №50 від 13 вересня 2023 року, яким чиновники надали броварні Шульця статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини і погодили направлення звернення до власника щодо необхідності укладання охоронного договору.
Ще 10 травня 2024 року Київський окружний адмінсуд (КОАС) повністю задовольнив вимоги вказаної організації. Втім, надалі, 23 липня 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції, задовольнивши відповідні апеляційні скарги вищезгаданого департаменту і столичного юриста і правозахисника Олександра Дядюка (був третьою особою у цій справі на боці КМДА). А вже минулого тижня, як зазначалося вище, у цьому судовому спорі було поставлено крапку. Таким чином, тепер «Фонд національного добробуту Криму» може лише реставрувати ці будівлі, але не перебудовувати їх.
Як повідомив КВ Олександр Дядюк, цей судовий спір мав важливе значення для усієї громади, адже міг сформувати процедуру розгляду судами подібних справ. Правозахисник уточнив, що завдяки зусиллям активістів та Департаменту охорони культурної спадщини КМДА вказана благодійна організація не мала успіхів.
“Скарга [благодійної організації] “лежала в касації” дуже довго, роки півтора. І нарешті суд розглянув. Ця справа мала гіперважливе значення. Зараз у касаційному суді лежить низка подібних справ. І якби касаційний суд задовольнив касаційну скаргу [БО “МБФ “Фонд національного добробуту Криму” на підставі аргументів цього забудовника, то “посипалися б” усі інші справи, бо була б єдина практика. За останні кілька років Департамент охорони культурної спадщини КМДА заніс, мабуть, сотні історичних будівель до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. І забудовники зараз у чергу вистроїлися б [щодо оскарження їхнього пам’яткоохоронного статусу в судовому порядку], через що ми б втратили, я думаю, більше сотні об’єктів культурної спадщини. Це була б катастрофа. Але тепер є прецедент на користь громадськості”, – розповів Олександр Дядюк.
За що судилися
Нагадаємо, БО “МБФ “Фонд національного добробуту Криму” звернулася до КОАС із вищевказаним позовом у березні 2024 року. Свої вимоги щодо скасування вищезгаданого наказу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА організація-позивач пояснила, серед іншого, тим, що спочатку вона отримала від органів культурної спадщини відповідь стосовно невключення цих будівель до об`єктів культурної спадщини, а вже після цього було видано вказаний документ. При цьому, ще у 2022 році БО “МБФ “Фонд національного добробуту Криму” здійснила обстеження та оцінку технічного стану об’єкта, за результатами якої було визначено, що більшість споруд є аварійними, а решта споруд – непридатними для нормальної експлуатації. У зв’язку з цим, мовляв, організація і задекларувала намір створити на вказаній локації Кримськотатарський культурно-освітній центр.
Також, на переконання “МБФ “Фонд національного добробуту Криму”, оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню у зв’язку з порушенням форми прийняття рішення про занесення об’єкта до вищезгаданого переліку. Справа в тому, що в організації вважають, що таке рішення, згідно з вимогами Міністерства культури та інформаційної політики України, має прийматися у формі розпорядження голови КМДА, а не у формі наказу її Департаменту охорони культурної спадщини.
Крім того, у благодійній організації стверджували, що спірний наказ був прийнятий на підставі неповного переліку документів, необхідного для прийняття рішення про занесення об’єктів культурної спадщини до відповідного переліку. Зокрема, йдеться про відсутність фотографій найбільш цінних (т.зв. “характерних”) елементів об’єкта, які збереглися станом на момент прийняття наказу, а також без додавання копії документа, що підтверджує науковий ступінь особи, яка підписала історичну довідку по броварні Шульца. Крім того, представники БО “МБФ “Фонд національного добробуту Криму” вважали, що вказаний документ було прийнято всупереч вимогам щодо обов`язкових складових змісту рішення про занесення об’єктів культурної спадщини до переліку – зокрема, без зазначення відомостей про власника об`єкта. І цих аргументів врешті-решт вистачило, щоб переконати суддю першої інстанції.
У свої апеляційних скаргах Департамент охорони культурної спадщини КМДА і Олександр Дядюк, серед іншого, зазначали, що вищезгаданий департамент все ж мав підстави приймати оскаржуваний наказ, адже таке право йому було делеговано КМДА на підставі відразу трьох законів – «Про столицю України – місто-герой Київ», «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації». Відповідно, цитуємо, “директор Департаменту, видаючи наказ «Про занесення об’єктів культурної спадщини до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва» діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначений законодавством України, та реалізував делеговані йому повноваження з метою виявлення та дослідження об’єктів міста та подальшим занесенням їх до реєстру нерухомих пам`яток України.
Також апелянти вказали на те, що особа, які підписувала історичну довідку, насправді має відповідний науковий ступінь. Йдеться про співробітницю комунальної установи (КУ) «Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій» Олену Мокроусову, яка захистила дисертацію за спеціальністю “Музеєзнавство, Памяткознавство” та здобула науковий ступінь кандидата історичних наук (прирівнюється до диплома доктора філософії). При цьому, варто зазначити, що про науковий ступінь Мокроусової служителі Феміди змогли дізнатися лише після прийняття рішення судом першої інстанції – вказана комунальна установа надала відповідь про це лише 14 травня 2024 року. Як зазначалося вище, у апеляційній інстанції БО “МБФ “Фонд національного добробуту Криму” програла.
У своїй касаційній скарзі ця благодійна організація знову “давила” на те, що розпорядження про надання памʼяткоохоронного статусу мав видавати саме Віталій Кличко як очільник міськдержадміністрації – мовляв, жоден з законодавчих актів не передбачає делегування ним таких повноважень Департаменту охорони культурної спадщини. При цьому, у “МБФ “Фонд національного добробуту Криму” зазначили, що немає й ніяких виданих КМДА актів, відповідно до яких такі повноваження були делеговані від міськдержадміністрації до вищезгаданого департаменту. Серед іншого, у організації повідомили, що апеляційний суд не мав долучати до справи в якості доказу диплом особи, яка підписувала історичну довідку – мовляв, вона не мала поважних підстав, щоб не зробити це ще у першій інстанції.
Крім того, БО “МБФ “Фонд національного добробуту Криму” цікавим чином обґрунтувала виняткове значення справи для її розгляду в касаційному суді. Це робиться для того, щоб переконати служителів Феміди, що ця справа є дійсно “серйозною та унікальною”, адже за процедурами не кожен спір може розглядатися “в касації” – у деяких випадках суди останньої інстанції зазначають, що по певній справі суди попередніх інстанцій все вирішили вірно і що судова практика для подібних спорів є аналогічною.
Так, у організації вказали на те, що з моменту набуття нею права власності на ці будівлі в 2018 році вона відкрито доводила до відома громадськості свій намір щодо реалізації проєкту з будівництва на цьомі місці Кримськотатарського культурно-освітнього центру. Однак, мовляв, департамент з того моменту та протягом подальших п’яти років не вчиняв жодних дій, спрямованих на дослідження броварні Шульця на предмет необхідності її обліку як об’єкта культурної спадщини.
При цьому, для доведення важливості проєкту в організації процитували муфтія Духовного управління мусульман України “Умма” Саїда Ісмагілова, який ще у 2020 році у коментарі медіа повідомив, що столиці не вистачає культових споруд релігійного призначення для мусульман, і якщо буде побудована мечеть, то це вітатиме вся мусульманська громада. Завдяки цьому, за його словами, люди зможуть молитися не в пристосованих приміщеннях (тобто тих, які просто обладнані для проведення мусульманських богослужбових практик, але не виглядають, як мечеті. – КВ), а в культовій споруді, яка виглядатиме, як культова споруда. При цьому, Ісмагілов підкреслив, що нова мечеть зможе стати візитівкою Києва, як сучасного європейського міста, а більшість українських мусульман — це не імігранти, а корінне населення, у тому числі кримські татари.
Разом з тим, у БО “МБФ “Фонд національного добробуту Криму” нагадали що державна політика у сфері національних меншин та спільнот має на меті у тому числі сприяння розвитку їхніх культурної та релігійної самобутності. На фоні цього, як підкреслили в організації, Департамент охорони культурної спадщини КМДА, усвідомлюючи наміри БО щодо будівництва культурного центру для кримських татар, протиправно прийняв наказ, цитуємо, нехтуючи балансом між очевидним інтересом власника будівель та права національної меншини на збереження культурної самобутності з одного боку та ймовірним публічним інтересом суспільства в збереженні культурної спадщини з іншого.
Однак у результаті усі ці доводи не допомогли організації здобути перемогу в цьому судовому спорі.
Зазначимо, броварня Шульца має площу 4946 кв.м. і складається з майже двох десятків будівель та споруд, серед яких – адмінспоруда, актовий зал, автовагова, лабораторія, сауна (баня), котельне відділення, цех розливу тощо. БО “МБФ “Фонд національного добробуту Криму” є власником цих об’єктів з 1 серпня 2018 року – саме тоді попередній власник броварні Шульця – ТОВ “Комплекс Жовтневий 40” – передав її вищезгаданій благодійній організації на підставі договору дарування.
При цьому, під час вищезазначеного судового спору в БО повідомили, що Кримськотатарський культурно-освітній комплекс, який організація запланувала створити на місці броварні Шульця, має мати площу близько 30 тис. кв.м. і стати “громадським, культурним, соціальним, освітнім та духовним центром кримських татар та мусульман України в цілому”. Планується, що він буде складатися з мечеті на 5 тис. осіб (у ній планується передбачити жіночу зону та приміщення для мам), музею кримських татар, бібліотеки, конференц-зали, приміщення для різних гуртків, кафе та магазинів у національному стилі, а також школи для дітей Криму та України, у якій навчатиметься мінімум 200 учнів, 50 з котрих буде пансіонного типу.
Передісторія та контекст
Броварня Шульца розташована на земельній ділянці площею 3 га з цільовим призначенням “для експлуатації та обслуговування будівель та споруд (кадастровий номер – 8000000000:79:077:0005). Цю землю столична влада ще в 2007 році продала ЗАТ “Київський пивзавод №1” (нині ліквідована компанія, що входила групи “SCM” мільярдера Ріната Ахметова). Наразі власником цієї ділянки є ТОВ “Комплекс Жовтневий 40”.
Ще у червні 2010 року управління містобудування та архітектури КМДА видало ТОВ “Комплекс Жовтневий 40” МУО на проєктування будівництва на вказаній землі багатофункціонального комплексу громадського призначення. Які вихідні дані повинна мати ця будівля (чи будівлі), в МУО не уточнювалося – там було лише перераховано яких державних будівельних норм та вимог законодавства повинні дотримуватися забудовники. На той час ТОВ “Комплекс Жовтневий 40” також володіли компанії з орбіти “SCM”. Але жодних будівельних проєктів на цій землі так і не було реалізовано.
За інформацією “Української правди”, у 2019 році це майно за рішенням Ріната Ахметова було “подароване кримськотатарській громаді для будівництва Київського кримськотатарського культурно-освітнього центру із мечеттю” (у судових матеріалах, нагадаємо, повідомлялося, що “передача” відбулася 1 серпня 2018-го. – КВ). Тоді власник землі – ТОВ “Комплекс Жовтневий 40” – отримав нових кінцевих бенефіціарів, а новим власником будівель броварні Шульца стала БО “МБФ “Фонд національного добробуту Крима”.
Так, “Комплекс Жовтневий 40” було “записано” на Рустема Умєрова – тодішнього помічника народного депутата та одного з лідерів кримськотатарської громади Мустафи Джємілєва. Того ж року Умєров був обраний народним депутатом від партії “Голос”, тож її новим власником став інший помічник Джемілєва – Рефат Умєров, який є двоюрідним братом Рустема. Надалі, у вересні 2022 року, Рустем Умєров очолив Фонд державного майна України, а 6 вересня 2023-го його було призначено на посаду Міністра оборони України, на якій він пропрацював до 17 липня 2025 року. Після звільнення з Міноборони Рустем Умєров відразу ж очолив Раду національної безпеки та оборони (РНБО) України – координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. При цьому, на сьогодні очільником “Фонду національного добробуту Криму” є Ленур Мамбетов – співкоординатор обʼєднаної ініціативи «Кримський фронт» (на колажі праворуч).
Зазначимо, засновником “Фонду національного добробуту Криму” є благодійний фонд “Астем фаундейшн”, співзасновником якого наразі є все той же Рефат Умєров. Раніше, у 2016-2019 роках, його співзасновником теж був Рустем Умєров. Ще одним співзасновником “Астем фаундейшн” є Аслан Омєр Киримли (на колажі ліворуч) – заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу.
У 2021 році ГО “Мапа реновації” звернулася до Офісу Генерального прокурора України із заявою про вчинення кримінального правопорушення – початку незаконного демонтажу однієї з двох будівель комплексу пивоварні Шульца. У своїй заяві активісти вказували на те, що ця будівля має архітектурну та культурну цінність, і до демонтажних робіт значною мірою зберегла свою автентичність.
При цьому, у ГО “Мапа Реновація” звернули увагу на те, що забудова цієї території суперечить законодавству України в тому числі через те, що відповідна земельна ділянка призначена лише для “експлуатації та обслуговування існуючих будівель”.
У березні 2023 року низка громадських організацій звернулася до керівництва Турецької Республіки щодо недопустимості знищення броварні Шульца. Адресата було обрано недарма – у відповідному листі активісти повідомили, що на цій території кримськотатарська громада, з якою в Туреччини тісні зв’язки, планує побудувати Ісламський культурно-просвітницький центр.
Серед іншого, у листі повідомлялося про те, що ділянка під пивоварнею розташована в Центральному історичному ареалі Києва, що накладає додаткові обмеження на проектування тут нових об’єктів забудови, зокрема обмеження щодо зносу вже існуючої історичної забудови. Крім того, активісти вказували на те, що демонтаж таких споруд заборонено без погодження з Міністерством культури та інформаційної політики України, яке відповідних погоджень не надавало.
Надалі, у квітні 2023-го, у керівництві вищезгаданого Фонду зазначали, що жодних демонтажних робіт у 2021-2023 роках вони не починали, а дві будівлі були розібрані через їхній аварійний стан. Мовляв, за висновками експертного огляду, в фундаментах є тріщини до десяти сантиметрів, через що ці споруди не підлягають реконструкції, а у деяких будівлях рівень руйнувань становить 80%, через що до них навіть не можна заходити.
При цьому, тоді ж у Фонді підтвердили, що на просп. Голосіївському, 8 планується будівництво культурно-духовного центру, мечеті, школи та музею. Актуальність такої ідеї пояснювали збільшенням чисельності кримськотатарської громади в Києві. Передбачалося, що у фінансуванні цього проєкту може взяти участь Туреччина, але на той момент, цитуємо, “жодних договорів підписано не було”.
Менше ніж через півроку після цього, 13 вересня 2023-го, Департамент охорони культурної спадщини КМДА прийняв вищезгаданий наказ №50, яким вніс Пивоварний завод родини Шульц до Переліку об`єктів культурної спадщини. У документі зазначалося, що об’єкт був створений у ХІХ столітті та збережений частково. При цьому, в наказі повідомлялося, що збережені будівлі “значною мірою зберегли автентичну матеріально-технічну структуру та історичні нашарування, загальну об’ємно-просторову композицію та деталі архітектурного оздоблення”.
“Забудова комплексу становить цінність як рідкісний приклад промислової архітектури Києва, яка формувалась протягом кількох десятиліть, та містить стилістичні ознаки, характерні для такої архітектури (так званий «цегляний стиль»). Разом з колишнім казенним винним складом №2 (завод «Київгума») та Деміївською паровою фабрикою шоколаду і цукерок Валентина Єфімова (фабрика «Рошен») вплинули на формування характерної забудови історичної місцевості Деміївка. Має історичну цінність як такий, що пов`язаний з розвитком харчової промисловості Києва та України в цілому, з історією національних меншин Києва, зокрема – підприємців німецького походження родини Шульців”, – зазначалося в наказі.
Зазначимо також, що на сусідній ділянці на просп. Голосіївському, 6 площею 8,6 га розташовані споруди колишнього заводу “Червоний гумовик”, який було зведено у 1897-1899 роках і за збереження яких також не перший рік бореться столична громада. Фактично його було знесено ще у 2013 році, але частина будівель, зокрема виробничий корпус №1 і брама з адмінкорпусом, “прожили” дещо довше. Вочевидь, через те, що в 2011-ому Головне управління охорони культурної спадщини КМДА двома своїми наказами внесло їх до переліку об’єктів культурної спадщини Києва.
Ще у жовтні 2021 року Нацполіція розпочала слідство за фактами можливого порушення законодавства при будівництві на цій землі житлового комплексу (ЖК) “Riverdale”. На переконання слідчих, компанії, які входять до орбіти одіозного нардепа Дмитра Ісаєнка, реалізують цей проєкт всупереч тому, що на ділянці під майбутніми будинками зовсім не можна будувати житло. Крім того, правоохоронці мають закономірні питання стосовно того, чи будуть збережені вищезгадані будівлі XIX століття. Кілька років тому суд наклав арешт на цю землю, але невдовзі цей захід було скасовано. Однією з офіційних причин для цього стало те, що на початку 2023 року забудовники змогли отримати рішення суду, відповідно до якого проведення робіт за вказаною адресою чомусь було визнано законним.
Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова. Діяльність вказаного структурного підрозділу столичної мерії наразі контролює заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.
Для довідки. Пивзавод (броварня) Карла Шульця був побудований в 1881 році, але деякі дослідники вважають, що насправді його будівлі були зведені приблизно на півстоліття раніше. До 1914 року родина Шульців там “варила пиво”, у 1915-ому завод перейшов в управління до швейцарського громадянина Вюрглера та міщанина Романенкова, а невдовзі після цього – був націоналізований радянською владою, яка дала йому назву “Київський пивзавод №1”. Після розпаду СРСР завод був обокремленою майновою одиницею колективного орендного підприємства «Оболонь», після чого перейшов у власність структур Ріната Ахметова. Останню варку пива на ньому було проведено 27 вересня 2003 року.
Автор: Олександр Глазунов
Пост Оленича у Facebook
