Арктика пережила безпрецедентний рік кліматичних змін: з жовтня 2024 року по вересень 2025-го середні температури в регіоні були найвищими за 125 років спостережень. Про це йдеться у звіті Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, на який посилається The Guardian.
За даними науковців, Арктика нагрівається у чотири рази швидше, ніж планета загалом. Основною причиною є спалювання викопного палива, яке призводить до накопичення тепла та порушує баланс регіону, що відіграє ключову роль у регулюванні глобального клімату.
У 2025 році максимальна площа морського льоду стала найменшою за 47 років супутникових спостережень. Крім того, регіон зафіксував рекордну кількість опадів, більшість із яких припала не на сніг, а на дощ. Через це площа снігового покриву в червні скоротилася вдвічі порівняно з показниками 60-річної давнини.
Науковці також зазначають, що з 1980-х років найстаріший і найтовстіший морський лід Арктики зменшився більш ніж на 95%. Протягом останнього місяця площа льоду була найнижчою за всю історію спостережень, що свідчить про ймовірне продовження негативної тенденції.
“2025-й був найтеплішим і мав найбільшу кількість опадів за всю історію спостережень – побачити обидві ці події в одному році є надзвичайним. Він дійсно підкреслив те, що чекає на нас у майбутньому” – зазначив дослідник Арктики Метью Дракенміллер.
Зміни вже відчутно впливають на життя людей і тварин. Дощі, що випадають узимку, замерзають на снігу й утворюють крижані бар’єри, які ускладнюють тваринам доступ до їжі, а людям створюють небезпечні умови для пересування.
Втрата морського льоду змушує океан поглинати більше тепла замість його відбиття, що ще більше прискорює глобальне потепління. Окрім цього, льодовиковий покрив Гренландії цьогоріч втратив 129 мільярдів тонн льоду, що в перспективі сприятиме підвищенню рівня моря та становитиме загрозу для прибережних міст упродовж багатьох поколінь.
Позначка: Клімат
-
Арктика пережила найтепліший рік за 125 років
-
Метеорологи на Вернадському зафіксували кліматичну аномалію
Українські вчені на антарктичній станції “Академік Вернадський” виявили нову кліматичну аномалію – температура води в цьому році ніколи не опускалася нижче межі замерзання. Це сталося вперше з 2002 року, коли почали вимірювати температуру морської води в районі станції. Вчені вважають, що це підтверджує зміни клімату в Антарктиці, оскільки кількість днів з температурою нижче -1.8°С зменшилася в порівнянні з минулими роками. Нещодавно також було виявлено, що кількість вуглекислого газу в атмосфері досягла рекордних значень, а кількість тварин у лісах за останні 50 років скоротилася вдвічі.
-
Глобальне потепління загрожує підтопленню частини України – Грінпіс
За даними Грінпіс в Україні, у найближчі десятиліття підвищення середньої температури на Землі може призвести до затоплення прибережних територій, включаючи деякі райони України. Вчені розглядають кілька сценаріїв глобального потепління, за яких температура може підвищитися від +1,5-2°C до +4°C. Дослідження “Вода близько” показало, що при зростанні температури на 4°C значні площі територій України можуть бути під водою, включаючи прибережні райони Одеси та Бердянська. Загалом, ризик затоплення охоплює 1168 тисяч гектарів землі, з них сільськогосподарські території та забудовані зони. Голова Грінпіс українського відділення відзначила, що масштабні кліматичні зміни можуть відбутися до кінця XXI століття. Паризька угода, призначена для боротьби зі зміною клімату, ставить завдання до 2050 року скоротити викиди парникових газів, але виконання цих заходів ще недостатнє. Засядько підкреслила важливу роль США у боротьбі з кліматичними змінами, але політика адміністрації Трампа створює занепокоєння. Нагадаємо, що Паризька угода спрямована на обмеження викидів парникових газів. Вчені також прогнозують зменшення водних запасів у річках Дністрі та Південному Бузі через зміни клімату, що може призвести до зниження рівня води до третини до кінця XXI століття.
-
Ісландія визнала колапс Атлантичної течії екзистенційною загрозою
Ісландія визнала потенційне руйнування Атлантичної меридіональної перекидальної циркуляції проблемою національної безпеки та екзистенційною загрозою для країни. Про це повідомляє Reuters у середу, 12 листопада.
Атлантична меридіональна перекидальна циркуляція (AMOC) переносить теплі води з тропіків на північ до Арктики, забезпечуючи м’які зими у Європі. Проте через глобальне потепління льодовики Арктики та крижаний щит Гренландії тануть швидше, а прісна вода загрожує порушити потік течії.
Колапс AMOC може спричинити сучасну льодовикову епоху: зими у Північній Європі стануть надзвичайно холодними, з посиленими снігопадами та льодовими явищами. Раніше AMOC вже руйнувався – зокрема перед останнім льодовиковим періодом близько 12 тисяч років тому.
“Це пряма загроза нашій національній стійкості та безпеці”, – зазначив міністр клімату Ісландії Йоганн Палл Йоганнссон. – “Вперше конкретне кліматичне явище офіційно внесене до Ради національної безпеки як потенційна екзистенційна загроза”.
Уряд Ісландії оцінює, які додаткові дослідження потрібні, і вже працює над планом підготовки до катастроф. Оцінюють ризики у галузі енергетики, продовольчої безпеки, інфраструктури та міжнародних перевезень.
Колапс течії може мати наслідки далеко за межами Північної Європи: він здатен порушити звичні опади в Африці, Індії та Південній Америці, а також прискорити потепління в Антарктиці. Науковці попереджають, що ймовірність колапсу AMOC може стати реальною вже протягом наступних десятиліть.
Інші країни Північної Європи також фінансують дослідження та оцінюють ризики у своїх планах адаптації до клімату.
Нагадаємо, людство спалило рекордну кількість нафти, газу та вугілля у 2024 році, що призвело до найвищого рівня викидів парникових газів за всю історію спостережень.
Льодовики тануть: вчені попередили про незворотні втрати -
В Ісландії вперше виявили комарів
У Ісландії вперше виявили трьох комарів, що може свідчити про те, що там може з’явитися ціла популяція цих комах. Ці комарі можуть вижити в підвалах і господарських будівлях під час зими, коли температура не опускається нижче нуля, і весною вони можуть стати активними знову. Цей вид комарів поширений у Європі, вони харчуються кров’ю людей, птахів і тварин і відносно стійкі до холоду. Етимолог припускає, що знахідка трьох комарів за короткий час у одному районі може означати наявність більшої кількості комах поблизу. Науковці передбачали появу комарів в Ісландії, особливо після того, як у 2015 році там з’явились мошки. Також зазначається, що рівень вуглекислого газу в атмосфері побив рекорд, а кількість тварин у лісах скоротилася вдвічі за останні 50 років. Липень цього року став третім найспекотнішим за всю історію спостережень.
-
Вчені попередили про загрозливе обміління Дністра
Згідно з новим дослідженням, проведеним у Молдові та Україні, виявлено, що річка Дністер стикається з критичним зниженням водності через зміни клімату. За останнє десятиліття температура повітря у регіоні зросла на 0,7°С, опади розподіляються нерівномірно зі збільшенням узимку і зменшенням улітку та восени. Це призвело до ризику зимових паводків у верхній частині течії річки та літньої посухи у середній і нижній частинах басейну. Маловодна фаза стоку спостерігається від 2011 року, що ускладнює водопостачання сільського господарства та загрожує екосистемам. За прогнозами, до середини століття температура може зрости на 2,4-2,5°C, а кількість опадів зменшиться на 10-20%. Експерти рекомендують впроваджувати водозберігаючі технології, модернізувати очисні споруди, покращувати транскордонне співробітництво та вживати заходи для попередження посух і паводків.
-
Папа Лев XIV засудив тих, хто заперечує зміни клімату
Папа Римський Лев XIV виступив зі зверненням до всіх, хто не вважає серйозною загрозу з боку кліматичних змін. Він зазначив, що це велика проблема, яку необхідно вирішувати всім разом. Папа також закликав кожного громадянина світу брати активну участь у боротьбі з глобальним потеплінням і не залишатися байдужими. Це виступ був сприйнятий як відповідь на заяву президента США Дональда Трампа, який висміяв необхідність протидії глобальному потеплінню.
-
Літо у Києві видалося близьким до кліматичної норми
Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського підбила погодні підсумки календарного літа у столиці, повідомивши лише про п’ять температурних рекордів.
Так, за даними спостережень об’єднаної гідрометеорологічної станції, середньомісячна температура повітря за календарне літо становила 20,6°С, що вище кліматичної норми на 0,2°С.
Лише липень у столиці був теплішими за норму на 1,3℃. Інші літні місяці виявились нижчими за середньобагаторічні показники. Загалом за літо у столиці було зареєстровано п’ять температурних рекордів у червні.
Водночас найбільш холодним днем літа було 25 серпня, коли температура опустилась до 9,9 ºС, тоді як найтеплішим – 7 липня, коли температура повітря підвищилась до +34,4 ºС.
Зауважується, що опадів цим календарним літом випало 202 мм, що становило 102 % кліматичної норми завдяки липню, в якому зафіксували майже півтори місячні норми.
Весна 2025 року увійшла до десяти найтепліших в історії Києва -
Серпень у Києві виявився прохолоднішим за норму
У серпні середньомісячна температура повітря в Києві становила 20,2°С, що на 0,2°С нижче кліматичної норми. Про це повідомляє Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського у понеділок, 1 вересня.
Найхолодніше було 25 серпня, коли мінімальна температура знизилась під ранок до 9,9°С. Тоді як найвищу температуру зафіксували 31 числа, коли повітря прогрілося до +33,1°С.
Водночас опадів на проспекті Науки випало 48 мм, що становить лише 86 % місячної норми. -
Липень став третім найспекотнішим за всю історію спостережень
Минулого місяця зафіксовано третій найспекотніший липень у світі за всю історію спостережень. Про це повідомили в Службі зміни клімату Copernicus (C3S) Європейського Союзу, інформує Reuters
Минулого місяця температура була на 1,25°C вищою зза середній показник доіндустріального періоду з 1850 по 1900 рік.
Окрім того, у Туреччині встановили новий температурний рекорд у 50,5°C.
Попри паузу в серії абсолютних температурних рекордів, вчені продовжують фіксувати прояви глобального потепління – зокрема, екстремальну спеку та катастрофічні повені.
“Через два роки після найспекотнішого липня серія температурних рекордів завершилась – поки що. Але це не означає, що зміна клімату припинилась”, – попередив директор C3S Карло Буонтемпо.
За період з серпня 2024 року до липня 2025-го середня глобальна температура перевищила доіндустріальний рівень на 1,53°C – тобто вийшла за межі цілі Паризької кліматичної угоди, яка обмежує потепління до 1,5°C.
Основною причиною зміни клімату залишається викид парникових газів внаслідок спалювання викопного палива.
Разом з тим, 2023 рік був найспекотнішим в історії.
Наразі поріг у 1,5°C не подолано в довгостроковому вимірі, однак дедалі більше вчених вважають, що уникнути його перевищення вже малоймовірно. Вони закликають уряди терміново скорочувати викиди CO₂, щоб пом’якшити наслідки змін клімату.
Як повідомлялося, в Україні середньомісячна температура у червні 2025 року очікується на рівні 19-23°. У гірських районах в червні прогнозується 15-16°, що на 1,5-2° вище за норму.
У Києві червень видався холоднішим за норму