Минулого місяця зафіксовано третій найспекотніший липень у світі за всю історію спостережень. Про це повідомили в Службі зміни клімату Copernicus (C3S) Європейського Союзу, інформує Reuters
Минулого місяця температура була на 1,25°C вищою зза середній показник доіндустріального періоду з 1850 по 1900 рік.
Окрім того, у Туреччині встановили новий температурний рекорд у 50,5°C.
Попри паузу в серії абсолютних температурних рекордів, вчені продовжують фіксувати прояви глобального потепління – зокрема, екстремальну спеку та катастрофічні повені.
“Через два роки після найспекотнішого липня серія температурних рекордів завершилась – поки що. Але це не означає, що зміна клімату припинилась”, – попередив директор C3S Карло Буонтемпо.
За період з серпня 2024 року до липня 2025-го середня глобальна температура перевищила доіндустріальний рівень на 1,53°C – тобто вийшла за межі цілі Паризької кліматичної угоди, яка обмежує потепління до 1,5°C.
Основною причиною зміни клімату залишається викид парникових газів внаслідок спалювання викопного палива.
Разом з тим, 2023 рік був найспекотнішим в історії.
Наразі поріг у 1,5°C не подолано в довгостроковому вимірі, однак дедалі більше вчених вважають, що уникнути його перевищення вже малоймовірно. Вони закликають уряди терміново скорочувати викиди CO₂, щоб пом’якшити наслідки змін клімату.
Як повідомлялося, в Україні середньомісячна температура у червні 2025 року очікується на рівні 19-23°. У гірських районах в червні прогнозується 15-16°, що на 1,5-2° вище за норму.
У Києві червень видався холоднішим за норму
Позначка: Клімат
-
Липень став третім найспекотнішим за всю історію спостережень
-
Кліматологи озвучили підсумки липня в Києві
У Києві у липні середня температура становила +22,6°C, що на 1,3°C вище за звичайну для цього місяця. Було дуже дощово, опадів випало більше ніж зазвичай. Найнижча температура була 1 липня (12,9°C), а найвища – 7 липня (+34,4°C). Це був один із найтепліших місяців у Києві. У червні середня температура становила 19,1°C, що на 0,4°C нижче норми. Весна 2025 року також була однією з найтепліших у історії міста.
-
Ціни на продукти зростають через кліматичні аномалії – дослідження
Екстремальні погодні явища, спричинені змінами клімату, викликають різке зростання цін на базові продукти харчування по всьому світу. Про це мовиться у новому дослідженні, проведеному Барселонським центром суперкомп’ютерних технологій, повідомляє FT.
У дослідженні вперше встановлено прямий зв’язок між десятками погодних екстремумів і різким зростанням цін на конкретні продукти. Це підкреслює зростаючу вразливість глобальних продовольчих систем до природних змін.
Попередні роботи зосереджувались на тому, як високі температури знижують урожайність і призводять до довготривалого підвищення загального рівня інфляції. Натомість нове дослідження доводить, що окремі продукти демонструють набагато гостріші короткострокові цінові стрибки, які згодом впливають на загальну інфляцію.
“Багато з погодних явищ, які спричинили зростання цін, були абсолютно безпрецедентними з історичного погляду”, – заявив провідний автор дослідження Максиміліан Коц з Барселонського центру суперкомп’ютерних технологій. – “Температури були далеко за межами того, що ми очікували б у стабільному кліматі, не зміненому людськими викидами”, – додав він.
Приклади короткострокових стрибків включають:- у Великій Британії подорожчання картоплі;
- в Індії ціни на цибулю зросли на 89% після спеки у травні 2024 року;
- у Південній Кореї ціни на капусту підскочили на 70% через літню спеку;
- в Японії ціни на рис зросли на 48% у вересні після серпневих температурних рекордів;
- у Китаї овочі подорожчали на 30%;
- у Каліфорнії та Аризоні вартість овочів зросла на 80% у листопаді 2022 року після посухи;
- в Європі оливкова олія здорожчала на 50% після тривалих посух у південній Іспанії.
Згідно з висновками, такі цінові стрибки зазвичай настають вже через кілька місяців після екстремальних погодних подій.
“Ми знаємо, що ці явища вже стали більш інтенсивними і частими, ніж 30–40 років тому, і очікуємо, що це триватиме, доки викиди парникових газів зростатимуть”, – наголосив Коц. – “Якщо продовольча система реагуватиме так само, як зараз, то ми бачитимемо ще більш екстремальні та непередбачувані коливання цін”, – додав він.
Цінові стрибки також поширюються глобально через торгівлю. Так, у Великій Британії зросла вартість шоколаду після того, як ціна на какао зросла втричі через посуху та спеку в Гані та Кот-д’Івуарі.
Країни з високою залежністю від імпорту, як-от Велика Британія, є особливо вразливими до кліматичних змін в інших регіонах, зазначила співаторка звіту Анна Тейлор, виконавча директорка британського фонду Food Foundation.
Дослідження також викликає занепокоєння для центральних банків, оскільки зростання цін на продукти ускладнює стримування загальної інфляції, особливо в країнах з ринками, що розвиваються.
“Ці аномально високі температури безпосередньо впливають на загальний рівень інфляції, і головним чинником є продукти харчування… Це впливає на всі ціни в цілому”, – наголосив Коц.
Так, минулого тижня Велика Британія повідомила про несподіване зростання інфляції у червні до 3,6% – найвищого показника за минулі 18 місяців. Частково це пояснюється саме подорожчанням продуктів.
Окремо дослідження відзначає, що зростання цін змушує бідніші домогосподарства зменшувати споживання, насамперед, поживних продуктів.
“Споживання фруктів і овочів є дуже вразливим до цінового тиску”, – додала Тейлор.
Раніше стало відомо, що кліматична криза ставить під загрозу майбутнє найпопулярнішого у світі фрукта – банана.
Не до жиру: як зміняться ціни на продукти харчування -
Половина населення Тувалу вирішила мігрувати в Австралію
Жителі острівної держави Тувалу в Тихому океані масово планують переїхати до Австралії через ризик затоплення. Про це напередодні повідомив телеканал NHK.
Вказано, що кількість охочих отримати автралійську візу вже перевищила 5 тисяч осіб, а це майже половина від усього населення Тувалу, яке становить близько 11 тисяч осіб. Тому уряд Австралії достроково завершив прийом звернень на 2026 рік.
Можливість еміграції з’явилася після підписання у 2023 році міжурядової угоди між Австралією і Тувалу про співпрацю в сфері безпеки та міграції. Даний документ передбачає квоту на 280 осіб щороку, яких обиратимуть випадковим чином у рамках лотереї серед охочих переїхати.
Ті, хто буде обраний у лотереї, отримають право на проживання в Австралії зі статусом, що дає змогу легально працювати, навчатися та користуватися системою охорони здоров’я. Остаточний список нових мешканців Австралії сформують до січня 2026 року.
Більшість території Тувалу – це п’ять атолів і чотири острови, що підносяться менш ніж на два метри над рівнем океану. ООН прогнозує, що до 2100 року 95% території Тувалу, включаючи столицю Фунафуті, можуть бути затоплені. -
На півдні України побільшає смерчів та пилових бур – метеоролог
З поширенням посухи та руйнуванням екосистеми на півдні України, зокрема у Херсонській області, інтенсивність природних явищ, таких як смерчі, може збільшитися. Начальник обласного центру з гідрометеорології Юрій Кіріяк пояснив, що підрив росіянами Каховської ГЕС призвів до знищення водної системи, що впливає на сільське господарство та екосистему регіону. Це може призвести до збільшення смерчів, суховіїв, пилових бурь та пожеж. Спостереження показують, що ситуація на окупованому лівобережжі області є ще гіршою через втрату зелених зон. Видно, що посуха та екологічна криза можуть мати серйозні наслідки для регіону у майбутньому.
-
У Західній Європі зафіксували новий температурний рекорд
Західна Європа офіційно пережила найтепліший червень за всю історію метеоспостережень. Хвиля виняткової спеки охопила регіон і, за оцінками вчених, такі явища ставатимуть частішими та інтенсивнішими на тлі прогресуючих змін клімату. Про це інформує Financial Times у середу, 9 липня.
За підрахунками служби зі зміни кліматуCopernicus, середня температура у червні в Західній Європі становила 20,49°C, що на 2,81°C вище середнього значення за 1991-2020 роки. Зокрема, 30 червня середньодобова температура сягнула 24,9°C, що стало новим рекордом для цього місяця в регіоні. Це одна з найвищих середніх літніх температур, яку будь-коли фіксували в Західній Європі. Подібні значення раніше траплялися лише під час пікових хвиль спеки в липні та серпні.
Аномалії спостерігалися й у західній частині Середземномор’я: температура поверхні моря досягла 27°C, що на 3,7°C перевищує норму. Це найвищий середньодобовий показник для червня за весь час спостережень.
Попри те, що глобальна температура в червні була трохи нижчою, ніж торік – через прохолодніші зимові умови в Південній півкулі – середній температурний приріст за минулі 12 місяців залишався на рівні +1,55°C відносно доіндустріального періоду.
Науковці пояснюють, що Європа нагрівається швидше за інші регіони світу, зокрема через її географічну близькість до Арктики. Танення льодовиків відкриває темні поверхні, які активніше поглинають сонячне випромінювання, формуючи так званий ефект альбедо, що прискорює нагрівання.
За даними Copernicus, у червні у багатьох регіонах Європи температура за відчуттями сягала щонайменше 38°C. Цей показник враховує не лише температуру повітря, а й вологість, вітер, хмарність і рівень сонячної радіації.
Особливо складною ситуація була в Іспанії. Там у деяких регіонах зафіксували до 24 тропічних ночей – тобто таких, коли температура не опускалася нижче 20°C. Це на 18 ночей більше, ніж у середньому для червня. Вчені попереджають, що такі умови не дають організму достатньо часу для охолодження після денної спеки, що підвищує ризик теплових ударів і серцево-судинних ускладнень.
Глобально червень 2025 року став третім найспекотнішим у світовій історії спостережень. Температури були вищими за норму в США, північній Канаді, Центральній та Східній Азії, а також у Західній Антарктиді.
Водночас в окремих регіонах Індії, а також на півдні Південної Америки, зокрема в Аргентині та Чилі, червень видався аномально холодним – там фіксувалися рекордно низькі температури.
Деякі кліматологи дійшли висновку, що світ уже перебуває на етапі стійкого потепління на 1,5°C – саме ця межа вважається критичною для уникнення незворотних змін. Щоб стабілізувати ситуацію, викиди парникових газів мають бути різко скорочені.
Як зазначив професор кліматології з Університету Редінга Річард Аллан, “знакові хвилі спеки в Європі, а також недавні повені в Техасі й Китаї – це сигнал про загрозливу траєкторію, яку створює потепління. Екстремальні погодні явища триватимуть і посилюватимуться, поки викиди не будуть скорочені до рівня, що дозволить стабілізувати клімат”. -
Спека, пожежі та град: Європу охопили стихійні лиха через зміни клімату
Європа переживає пекельне літо: масштабні лісові пожежі, рекордна спека, шторми та раптові повені охопили Португалію, Іспанію, Францію, Угорщину, Хорватію та Сербію. Фахівці пов’язують це з наслідками зміни клімату, пише видання Euronews.
У Португалії зафіксовано щонайменше 284 смерті від перегріву. У Франції та Хорватії – поранені та масштабні руйнування. В Угорщині та Сербії – стихія паралізувала інфраструктуру.
Наприкінці червня на материковій частині Португалії було зафіксовано найвищу температуру в історії – 46,6 градуса Цельсія. Генеральний директорат охорони здоров’я (DGS) країни повідомив, що “під час тривалої жари в Португалії зареєстровано 284 смерті”.
Понад 70% смертей, які сталися між 28 червня та початком липня, були серед людей віком понад 85 років. Існує потенційний ризик того, що це число може зрости ще більше. Нинішня спека триватиме щонайменше до середини тижня, вважають експерти.
Тим часом влада сусідньої Іспанії закрила на карантин понад 18 тисяч жителів північно-східної провінції Таррагона через продовження лісової пожежі.
У вівторок рано вранці було направлено підрозділ екстреної допомоги для допомоги понад 300 пожежникам, які працюють у цьому районі.
Франція також намагається загасити лісові пожежі. Щонайменше 10 людей – п’ятеро цивільних осіб та п’ятеро пожежників – отримали поранення внаслідок пожежі в південній префектурі Од, яка призвела до часткового перекриття автомагістралі A9.
У вівторок місцева влада повідомила, що в аеропорту Марселя рейси призупинено через лісову пожежу, яка вирує поблизу південного французького портового міста.
В Угорщині шторм у понеділок завдав величезної шкоди: вітер вирвав з корінням дерева, повалив лінії електропередач, паралізував залізничний рух і залишив 150 тисяч домогосподарств без електроенергії.
Вітер зніс дах будівлі Сегедського університету, а вежа церкви в Шапі обвалилася.
Град повалив дерева у Хорватії. У вівторок вранці сильний град повалив дерева та зривав дахи, коли обрушився на хорватський порт Спліт.
Водночас у сусідній Сербії вирували сотні пожеж після періоду надзвичайно посушливої погоди в деяких частинах Балканського регіону. Внаслідок них постраждало шестеро людей. Сербські пожежники боролися з понад 600 лісовими пожежами в понеділок. Принаймні три муніципалітети на півдні країни оголосили надзвичайний стан через пожежі. -
Засуха на Херсонщині досягла критичного рівня
У третій декаді червня в Україні відзначили значні температурні коливання, брак опадів та ускладнення умов для розвитку рослин. Температура в західних і південних областях була близькою до норми, але в північних та східних – часто прохолодна для цього місяця. Опади були нерівномірними, переважно у північних областях, а в більшості місць опади склали лише 20-40% від норми. У деяких областях, як Херсонська, Одеська і Вінницька, опадів було менше 20%, або взагалі не було. Також були шквали, грози та град. Умови для розвитку сільськогосподарських культур були неоднаковими по всій країні. Недостаток вологи шкодив пізнім культурам, а ранім вже сформувався урожай. Засуха важко вражала південні області, де верхні шари ґрунту були дуже сухими. Також спостерігалися проблеми з ростом теплолюбних культур через понижений температурний режим та відсутність вологи. У західних областях умови для сільського господарства були сприятливіші. Крім того, у Дністровському водосховищі відзначили різке зниження рівня води через використання для електроенергії та недостатні опади, що спричинило критичний дефіцит води на річках України.
-
Кліматична криза ставить під загрозу урожаї бананів
Згідно з новим звітом Christian Aid, кліматична криза може призвести до великих проблем у вирощуванні бананів, який є найпопулярнішим фруктом у світі. Підвищення температури, екстремальні погодні умови та шкідники, які зумовлені зміною клімату, можуть призвести до втрати придатності для вирощування бананів на дві третини земель у Латинській Америці та Карибському регіоні до 2080 року. Це може призвести до серйозних втрат для сільських громад, що ставлять під загрозу не лише постачання бананів, а й доходи селян. Банани є четвертою за значущістю продовольчою культурою після пшениці, рису та кукурудзи, тому їх загроза може мати серйозні наслідки для світового господарства та харчування. Christian Aid закликає країни світу знизити викиди вуглецю та підтримати постраждалі громади.
-
Банани перебувають на межі зникнення через зміну клімату
За новим звітом Christian Aid, кліматична криза може призвести до загрози для бананів, які є найпопулярнішим фруктом у світі. Висока температура, екстремальні погодні умови та шкідники, спричинені зміною клімату, вже зменшують врожайність бананів у Латинській Америці та Карибському регіоні. Це може призвести до серйозних втрат для сільських громад, які залежать від вирощування бананів. Більшість світового експорту бананів постачається саме з цих регіонів, які є особливо вразливими до кліматичних змін. Організація також закликає найбільш забруднюючі країни світу припинити використання викопного палива та підтримати громади, які постраждали від цих змін.