На 87-му році життя помер британський письменник, журналіст і колишній агент MI6 Фредерік Форсайт.
Про це повідомило видання The Times з посиланням на його літературного агента Джонатана Ллойда. Форсайт пішов із життя 9 червня після короткої хвороби.
Народжений у місті Ешфорд у 1938 році, Форсайт спершу служив пілотом у Королівських військово-повітряних силах Великої Британії. Згодом працював журналістом для Reuters у Парижі та Празі, а також співпрацював з BBC News.
У 1968 році, під час висвітлення громадянської війни в Нігерії, Форсайт почав передавати інформацію британській розвідці MI6. Згодом він зізнався, що виконував роль інформатора понад 20 років -і не отримував за це платні.
Форсайт став відомим на весь світ завдяки шпигунським трилерам, зокрема роману День Шакала (1971), заснованому на спробі замаху на президента Франції Шарля де Голля. Книга одразу стала бестселером, а згодом була екранізована. Загалом письменник видав понад 25 книжок, які розійшлися накладом у понад 75 мільйонів примірників і перекладені десятьма мовами.
Серед інших його знакових творів -Пси війни, Досьє ODESSA та Четвертий протокол. Його останньою книгою стала автобіографія Аутсайдер, де він уперше публічно розповів про свій зв’язок із розвідкою.
Позначка: Хвороба
-
Помер автор Дня Шакала Фредерік Форсайт
-
Спалах гепатиту А в Києві пішов на спад
У Києві зафіксовано 93 випадки гепатиту А, з них 41 серед дітей. Інфікувалися люди в основному вдома після контакту з хворими. Вода відповідає нормам Держсанпіну, а вакцинація проти гепатиту А в Україні є рекомендованою, але не обов’язковою. Наразі немає дефіциту вакцини. У травні в Солом’янському районі Києва також був спалах гепатиту А.
-
В Україні стрімко зростає захворюваність на кір
За перші чотири місяці 2025 року на кір в Україні захворіли майже 700 людей. Надалі ситуація може ускладнюватися. Про це заявив заступник генерального директора Центру громадського здоровʼя Олексій Даниленко в ефірі телемарафону в п’ятницю, 6 червня.
За його словами, сьогодні ситуація з кором напружена та існує тенденція до подальшого її ускладнення. Так, за перші чотири місяці зафіксували підвищення захворюваності на кір – 684 випадки інфікування.
Найбільше кір розповсюджений у таких областях:
- Чернівецькій;
- Закарпатській;
- Івано-Франківській;
- Одеській;
- Вінницькій.
Даниленко зазначив, що саме в цих регіонах зафіксували перші спалахи кору, які були “завізними” – з Молдови, Румунії та Угорщини, де спостерігаються підвищення захворюваності на кір.
Найдієвіший спосіб запобігти хворобі – це вакцинація. Її роблять як дітям, так і дорослим.
Нагадаємо, за перші три місяці 2025 року в Україні зареєстрували майже пів тисячі хворих на кір. Тоді у порівнянні з аналогічним періодом 2024-го захворюваності зріс у понад 20 разів. У Києві фіксують спалах кору та гепатиту А
-
Дві людини померли від ботулізму в Україні з початку року
В Україні з початку року на ботулізм захворіла 41 людина, зареєстровано два летальні випадки.
Про це повідомив заступник генерального директора Центру громадського здоровʼя Олексій Даниленко в ефірі телемарафону в четвер, 5 червня.“Станом на сьогодні маємо інформацію про зареєстрований 31 осередок ботулізму, де постраждала 41 людина і серед них четверо дітей. І, на жаль, у 2025-му році маємо два летальних випадки, тому що це серйозне захворювання, яке може призводити до ускладнень і навіть з летальними випадками”, – сказав він.
За словами Даниленка, ботулізм виникає у результаті отруєння ботулотоксином, зокрема, внаслідок споживання харчових продуктів, які забруднені ботулотоксином.
Серед перших симптомів ботулізму – порушення зору, мовлення, сухість у роті, загальні симптоми, такі як стомлюваність, запаморочення. Також серед симптомів може бути ураження травної системи, розлади шлунку, здуття кишківника.
Перші симптоми можуть зʼявлятися як через кілька годин від моменту споживання зіпсованих харчових продуктів, так і через 10 днів. Джерелами зараження можуть бути рибні, м’ясні консерви, приготовлені у домашніх умовах, вʼялена, сушена річкова риба.
-
Молодші покоління рідше хворіють деменцією – дослідження
Люди, народжені в останні десятиліття, мають менший ризик розвитку деменції у певному віці, ніж попередні покоління. Як повідомляє The Guardian, cаме такий висновок зробили дослідники з австралійського Центру бізнесу та економіки охорони здоров’я Університету Квінсленда.
Команда вчених проаналізувала дані понад 62 тисяч осіб віком від 70 років, зібрані у трьох масштабних дослідженнях у США, Великій Британії та низці європейських країн. Алгоритм, який використовували вчені, оцінював наявність симптомів деменції на основі когнітивних тестів та відповідей учасників щодо повсякденного функціонування.
Очікувано, поширеність деменції зростала з віком у всіх поколіннях, однак при цьому фахівці зафіксували чітку тенденцію: у людей з новіших поколінь ризик розвитку деменції в конкретному віці був нижчий, ніж у народжених раніше. Зокрема, у США серед людей віком 81-85 років деменцію мали 25,1% учасників, народжених у 1890-1913 роках, проти лише 15,5% серед народжених у 1939-1943 роках.
Дослідники також виявили, що ця позитивна динаміка більш виражена серед жінок, особливо в Європі та Великій Британії. Однією з можливих причин вони назвали кращий доступ жінок до освіти в середині XX століття.
Попри ці позитивні зрушення, загальне навантаження на системи охорони здоров’я зростатиме, адже населення продовжує старішати, наголошує співавторка дослідження доктор Сабріна Ленцен. Вона також зазначила, що соціальні нерівності, зокрема за статтю, освітою та географією, залишаються суттєвими.
Незважаючи на те, що дослідження не з’ясовувало причин зниження рівня деменції, професорка Тара Спайрес-Джонс з Единбурзького університету припустила, що на це могли вплинути обов’язкова освіта, боротьба з курінням, а також краща медична допомога при серцево-судинних захворюваннях, діабеті та втраті слуху.
Втім, фахівці застерігають від передчасного оптимізму. Професор Том Денінг з Ноттінгемського університету зауважив, що не можна бути впевненим, що ця позитивна тенденція збережеться надалі, адже ключові медичні та соціальні поліпшення вже могли вичерпати свій потенціал.
Досліження було опубліковане в журналі Jama Network Open. -
Байден розповів, як почувається
Колишній президент США Джо Байден виявив у себе агресивну форму раку, але він оптимістично оцінює шанси на лікування. У п’ятницю, 30 травня, він з’явився перед журналістами у місті Нью-Касл штату Делавер під час церемонії вшанування пам’яті ветеранів. Це було його перше публічне виступ після оголошення про хворобу. Байден сказав, що почувається добре і його оточення також дуже оптимістично налаштоване на позитивний результат лікування. Він почав приймати таблетки і сподівається перемогти цю хворобу.
-
У світі швидко поширюється новий високозаразний варіант COVID-19
У світі поширюється новий високоінфекційний штам COVID-19 під назвою NB.1.8.1, який спричинив сплеск госпіталізацій у Китаї та почав фіксуватися в Сполучених Штатах Америки. Цей варіант виявили серед міжнародних мандрівників у США у березні та квітні 2025 року. Штам NB.1.8.1 став провідним у Китаї, де збільшилася кількість госпіталізацій, і поширюється швидше за інші варіанти вірусу. Експерти застерігають, що цей штам може мати вищу здатність до передачі та частково уникати імунного захисту від наявних вакцин. У Гонконгу та Китаї зареєстровано значне зростання випадків хвороби, особливо серед людей похилого віку. Деякі фахівці вважають, що новий штам може бути більш небезпечним, ніж попередні.
-
Кадиров відповів на чутки про свою хворобу
Глава Чечні Рамзан Кадиров заявив, що чує чутки про свою хворобу та смерть, але наголосив, що смерть чекає на всіх і це є нормою життя. Він запевнив, що довжина життя визначається вищою силою, а не хворобою. ЗМІ повідомили, що у Кадирова шість років тому виявили некроз підшлункової залози без надії на вилікування. Весною стан глави Чечні погіршився, і він проводить більшість часу у клініці у Грозному. Кадиров декілька разів спростовував чутки про свою хворобу, але недавно заявив про намір звільнитися з посади глави Чечні. Після зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним він повідомив, що не отримав позитивної відповіді. Кадиров також вказав на те, що його наступником може стати один із його дітей.
-
На Івано-Франківщині зафіксували випадок ботулізму
У Прикарпатті вперше цього року зафіксували випадок захворювання на ботулізм. Чоловік отруївся після того, як з’їв консервоване м’ясо, яке готували вдома. Після вживання неякісної їжі у нього з’явилися симптоми, такі як біль у животі, слабкість, здуття, головний біль, порушення зору і ковтання, сухість у роті. Чоловіка доставили до лікарні, де йому поставили діагноз ботулізм. Він отримав необхідне лікування та продовжує його проходити. Ботулізм спричинюється токсином Clostridium botulinum, який може потрапити до їжі через неправильне консервування або зберігання. Щоб уникнути захворювання на ботулізм, важливо дотримуватися правил готування та зберігання консервів. Також згадується про інший випадок ботулізму – жінка захворіла після введення ботоксу для боротьби зі зморшками, а група будівельників з Рівненщини заразилася ботулізмом у Києві.
-
Екслікар Білого дому спрогнозував, скільки у Байдена лишилося часу
Прогнози щодо раку простати з метастазами, яку виявили у експрезидента Джо Байдена є вкрай несприятливі. Про це розповів колишній лікар Білого дому Ронні Джексон, який працював із президентами США Бараком Обамою і Дональдом Трампом, передає Free Bacon.
За його словами, у Байдена, можливо, залишилося зовсім небагато часу: рік – півтора.
“Це не моя основна спеціалізація, але я поговорив із кількома урологами після цієї новини, і загальна думка така: йому залишилося від 12 до 18 місяців. Сподіваюся, звичайно, що довше, і що лікування буде успішним, і він проживе ще багато років. Але стадія вже дуже запущена”, – підкреслив він.
Джексон також повідомив, що регулярно перевіряв Обаму і Трампа на рак простати і підозрює, що діагноз Байдену поставили задовго до того, як оголосили про це публіці. Він додав, що на відміну від багатьох інших видів раку, лікування раку простати не обов’язково супроводжується зовнішніми ознаками хіміотерапії.
Це можна зробити амбулаторно: пацієнти приходять, проводять кілька годин у кабінеті лікаря і того ж дня йдуть додому.