Позначка: Казахстан

  • Супутниковий інтернет Starlink запущено в Казахстані

    Супутниковий інтернет Starlink запущено в Казахстані

    У середу, 13 серпня, Казахстан став першою країною в Центральній Азії, де був запущений супутниковий інтернет Starlink. Як повідомила пресслужба уряду, американська компанія Starlink почала надавати послуги супутникового інтернету на території Казахстану. Жителі країни тепер можуть отримати високошвидкісний та надійний інтернет за допомогою супутників Starlink, які належать SpaceX. Раніше Starlink вже працював у Казахстані в пілотному режимі, надаючи інтернет в школах у важкодоступних регіонах. У червні уряд Казахстану і компанія Starlink підписали угоду, яка визначає умови надання послуг та зобов’язує компанію дотримуватись законодавства країни.

  • У Казахстані почали зведення першої АЕС

    У Казахстані почали зведення першої АЕС

    Поблизу села Улькен в Казахстані розпочалася підготовка до будівництва першої атомної електростанції в країні. Російська держкорпорація Росатом та казахстанське Агентство з атомної енергії об’єднали зусилля для цього проєкту. Вже почали бурити свердловини та збирати ґрунтові зразки для вивчення характеристик території. Планують пробурити більше 50 свердловин для визначення найкращого місця для розташування станції. Роботи триватимуть близько 18 місяців, а підготовчі дії виконує компанія Росатома у співпраці з казахстанськими партнерами. Вартість будівництва оцінюється від $14 до 15 мільярдів, плюс ще $1 мільярд на інфраструктуру та соціальні об’єкти. Планують завершити техніко-економічне обґрунтування до грудня 2025 року. Крім того, Китай також планує побудувати дві атомні електростанції в Казахстані.

  • Казахстан доручив будівництво АЕС Китаю замість Росії

    Казахстан доручив будівництво АЕС Китаю замість Росії

    Китай побудує в Казахстані дві атомні електростанції. Про це під час повідомив перший віцепрем’єр Роман Скляр, інформуєOrda.kz. Нині триває розробка техніко-економічного обґрунтування та проєктно-кошторисної документації, тому називати вартість поки що зарано.
    “Усі питання щодо міжурядової угоди та формату співпраці ще узгоджуються, далі документ має пройти ратифікацію в парламенті”, – пояснив Скляр.
    Фахівці Агентства з атомної енергетики визначають місця розміщення майбутніх станцій – із доступом до води та можливістю підключення до електромереж.
    Назву китайської компанії посадовець не уточнив, але, ймовірно, мовиться про China National Nuclear Corporation (CNNC). Раніше CNNC спільно із російським Росатомом очолювали консорціуми з будівництва ядерних об’єктів у Казахстані.
    У червні 2024 року Агентство з атомної енергетики повідомляло, що першу з трьох запланованих станцій мав зводити Росатом. Її планували розмістити в Алматинській області на узбережжі озера Балхаш.
    Вже до 2035 року Казахстан планує забезпечити 2,4 гігавата ядерних потужностей.
    Сьогодні найбільший у світі виробник урану – Казахстан – не має жодної діючої АЕС і не споживає продукцію ядерного циклу. Нині запаси урану у країні становлять близько 15% світових, поступаючись лише Австралії.
    Прихильники АЕС запевняли, що будівництво атомної електростанції, яка працюватиме на вітчизняному урані, разом із розвитком відновлюваних джерел енергії дадуть змогу не тільки розв’язати проблему енергодефіциту, а й достроково досягти обіцяної 2021 року президентом Токаєвим із трибуни ООН вуглецевої нейтральності.

  • ЄС відновив транзит казахстанського вугілля через порти РФ

    ЄС відновив транзит казахстанського вугілля через порти РФ

    Євросоюз дозволив транзит казахстанського вугілля через окремі російські порти. Рішення ухвалили після переговорів в межах 18-го пакета санкцій, щоб зберегти доступ Казахстану до європейського ринку. Про це повідомило Міністерство торгівлі та інтеграції Казахстану, інформує Liga.net.
    Так, за результатами проведених переговорів європейська сторона внесла поправки, що передбачають виключення з-під заборони угод з певними російськими портами для транзиту казахстанського вугілля.
    Транзит вугілля дозволений за трьох умов:

  • вугілля має походити тільки з Казахстану;
  • власником вантажу не може бути резидент країн під санкціями;
  • порти можуть використовуватися лише для транзиту, завантаження чи відправлення.
  • Казахстан традиційно експортував вугілля до ЄС через балтійський порт Усть-Луга, втім, у лютому 2025 року шістнадцятий пакет санкцій ЄС заборонив будь-які операції з низкою російських портів. Це, свою чергою, створило загрозу для казахстанського експорту.
    Тоді як ЄС є основним ринком збуту для казахстанського вугілля. Так, у 2022-2024 роках частка становила до 54% від загального експорту. З початку 2025 року обсяги експорту до ЄС скоротилися до 1,6 млн тонн (38,5% від загального обсягу).
    Раніше у Польщі виявили схему обходу ембарго для ввезення вугілля з РФ.
    Надлишок пропозиції тисне на світові ціни на вугілля

  • Росія блокує понад 2% світового експорту нафти – ЗМІ

    Росія блокує понад 2% світового експорту нафти – ЗМІ

    Іноземні нафтові танкери тимчасово не допускаються до завантаження в головних чорноморських портах Росії через нові правила. Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела у нафтовій галузі.
    Мова, зокрема, про порушення експорту нафти з Казахстану, який переважно здійснюється через Каспійський трубопровідний консорціум, акціонерами якого є, зокрема, американські компанії Chevron та ExxonMobil.
    Заборона також зачепила експорт російської нафти з порту Новоросійськ. За підрахунками Reuters, обмеження можуть вплинути на понад 2% світових поставок нафти.
    Нова заборона запроваджена на тлі нещодавніх санкцій ЄС проти Росії.
    Указ глави РФ Володимира Путіна вимагає, щоб іноземні судна отримували дозвіл від російської служби безпеки ФСБ для входу в порти. Нові заходи набрали чинності відразу після опублікування указу.
    За словами джерел, проблему очікують вирішити найближчими днями. Водночас експорт нафти через термінали Росії у липні та серпні залишався стабільним, але подальші обмеження можуть вплинути на постачання.
    Середземноморські ринки вже були напружені через раніше затримки завантаження нафти з інших регіонів, а також через пошкодження інфраструктури внаслідок атаки дронів у лютому.

  • Казахстан ускладнив транзит російських вантажів

    Казахстан ускладнив транзит російських вантажів

    З початку червня російські імпортери стикаються зі значними затримками у проходженні вантажів через кордон з Казахстаном. Черги та посилені перевірки на митних пунктах призвели до збільшення строків очікування від однієї години до 10 днів або більше. Згідно з інформацією логістів, затримки доставки у червні-липні зросли на 14-40 днів, зокрема для паралельного імпорту. Посилені перевірки вводяться не лише на автотрасах, а й на залізниці. Причиною такої ситуації вказують на різке посилення митного контролю, що ускладнює процес пропуску вантажів. Казахстан випробовує нові процедури відповідно до закону про контроль специфічних товарів, які поширюються майже на всі види вантажів. Російські експерти в області логістики вказують, що таке посилення перевірок часто стає наслідком санкцій США або дій Росії. Уряд Казахстану обговорює введення нових ініціатив, таких як гарантійний внесок за броню слота та плату за пріоритетний проїзд. Такі обмеження можуть ускладнити торговельні відносини між країнами.

  • Грузія, Вірменія і Казахстан ускладнили експорт до РФ

    Грузія, Вірменія і Казахстан ускладнили експорт до РФ

    Компанії в Росії постали перед зростанням строків доставки товарів із Казахстану, Киргизстану, Грузії та Вірменії через посилення митного контролю. Обмеження стосуються переважно електроніки, автозапчастин та продукції подвійного призначення. Про це інформують росЗМІ.
    Російський бізнес вже зазнає збитків і шукає альтернативні логістичні маршрути.
    Зокрема за словами комерційного директора компанії “Импая Рус” Олексія Разумовського, контроль було посилено в Казахстані, Киргизстані, Грузії та Вірменії. Єдиною країною, де постачання не затримуються, наразі є Білорусь.
    Особливо помітне зростання термінів фіксується через Казахстан.
    “Якщо раніше вантажі з Казахстану прибували за 10-30 днів, то зараз ідуть півтора місяця”, – зазначив засновник Anderida Financial Group Олексій Тараповський.
    Власник компанії “Альянс Тракс” Олексій Іванов пояснив, що найбільших затримок зазнає електроніка, але також є випадки з автокомпонентами та іншими товарами. Комерційна директорка Novasmart Ольга Шоалл додала, що під особливим контролем перебуває продукція подвійного призначення.
    Посилення контролю пов’язують із санкційним тиском Заходу, зростанням транзиту в середньому на 30% у 2024 році та боротьбою з “сірими” схемами імпорту, повідомила Шоалл.
    В умовах затримок бізнес розглядає альтернативні шляхи постачання, зокрема через Узбекистан, Туркменістан або Монголію, зазначає доцентка кафедри міжнародного бізнесу РЕУ ім. Г. В. Плеханова Анастасія Прикладова.
    Втім, такі перебої можуть спричинити тимчасовий дефіцит окремих категорій товарів, особливо електроніки та запчастин, що позначиться на цінах. Передбачається, що ціни для споживача можуть зрости орієнтовно на 10%.
    Співвласник компанії ПЕК Вадим Філатов додав, що перевізники втрачають до 20 тисяч рублів на день через простої на митниці. За його словами, вартість логістики зросла вже на 25% у річному вимірі.
    Раніше ми повідомляли, що Росія обходить санкції Заходу та масово постачає авіаційні запчастини через треті країни – мова про щонайменше мільярд євро після початку повномасштабної війни.
    “Два стільця” Грузії у війні Росії проти України

  • Росія стрімко скорочує експорт електроенергії до Китаю через дефіцит

    Росія стрімко скорочує експорт електроенергії до Китаю через дефіцит

    Російська енергетична компанія Інтер РАО повідомила про зменшення експорту електроенергії на 4% через скорочення поставок до Китаю. Головний виконавчий директор компанії зазначив, що основні поставки залишаються в Казахстані та Монголії. Експорт до Китаю зменшився на 44% через обмеження на експорт електроенергії через зростання енергоспоживання в Далекому Сході. У 2024 році компанія зменшила експорт на 17,6%. Казахстан став найбільшим ринком для російської електроенергії. Також згадується про те, що Китай постачає Росії різні товари для військово-промислового комплексу, а також про плани спільної будівництва атомної станції на Місяці між Росією та Китаєм.

  • Казахстан та Китай домовилися разом добувати нафту на Каспії

    Казахстан та Китай домовилися разом добувати нафту на Каспії

    Міністерство енергетики Казахстану уклало угоду з китайською компанією CNOOC Hong Kong Holding Ltd на розвідку та видобуток нафти в північно-східній частині Каспійського моря. Це спільний проект з державним холдингом Казмунайгаз, який передбачає фінансування від CNOOC на розвідувальний період. Ділянка має потенціал видобутку понад 185 млн тонн нафти. Це важливий крок для Казахстану, оскільки це перший раз, коли велика китайська компанія вкладає кошти в проект геологорозвідки в цій країні.

  • Військові Казахстану навчатимуться у Британії

    Військові Казахстану навчатимуться у Британії

    Міністерства оборони Казахстану та Великої Британії у Лондоні підписали План військового співробітництва на 2025-2026 роки. Про це повідомила пресслужба оборонного відомства Казахстану.
    Одним із ключових напрямків співпраці стане навчання військовослужбовців Казахстану у британських вищих військових навчальних закладах. Крім того, план охоплює підготовку у сфері миротворчих операцій і вивчення англійської.
    У квітні 2024 року міністри закордонних справ Казахстану та Великої Британії підписали угоду про стратегічне партнерство та співробітництво. Тоді глава британського МЗС оголосив про виділення 50 млн фунтів стерлінгів на реалізацію різних проєктів у країнах Центральної Азії протягом трьох років. За його словами, ця ініціатива спрямована на підтримку економічної стабільності, розвиток торгівлі та зміцнення регіональної взаємодії.
    Наприкінці травня стало відомо про початок будівництва нового заводу з виробництва артилерійських боєприпасів у Казахстані. Підприємство виготовлятиме, зокрема, снаряди калібру 155 мм відповідно до стандартів НАТО. Створення такого виробництва має знизити залежність країни від імпорту озброєнь, особливо з огляду на зростання нестабільності в регіоні та перебої у глобальних ланцюгах постачання.
    Тоді ж президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що країна не планує вступати до БРІКС і обмежиться статусом партнера. За його словами, таке рішення продиктоване прагматичними міркуваннями, позаяк сама організація “не має ані статуту, ані секретаріату, ані програм”.
    Крім того, наприкінці квітня влада не дозволила проводити в містах країни традиційні 9 травня марші, схожі до російського “Безсмертного полку”.
    Казахстан збільшує витрати на оборону – ЗМІ