У Казахстані офіційно заборонили поширення інформації про нетрадиційну сексуальну орієнтацію. Відповідний закон підписав президент Касим-Жомарт Токаєв, повідомляє пресслужба глави держави.
Згідно з документом, у країні запроваджують обмеження на поширення у публічному просторі, ЗМІ, телекомунікаційних мережах та на онлайн-платформах інформації, що стосується пропаганди педофілії та нетрадиційної сексуальної орієнтації. За розміщення та розповсюдження контенту з ознаками пропаганди ЛГБТ запроваджується штраф у 20 МРП (78.640 тенге ($150). При повторному порушенні протягом року штрафуватимуть на 40 МРП (157.280 тенге ($300), або призначатимуть адміністративний арешт до десяти діб.
Як інформує Orda.kz, влада країни обґрунтовує необхідність обмежень “захистом дітей від шкідливого для їхнього здоров’я та розвитку інформації”.
Позначка: Казахстан
-
Токаєв заборонив “ЛГБТ-пропаганду” у Казахстані
-
Трамп запросить на саміт G20 лідерів Казахстану й Узбекистану
Президент США Дональд Трамп вирішив покликати лідерів Казахстану та Узбекистану на саміт Великої двадцятки (G20) наступного року. Про це йдеться повідомленні в американського лідера в Truth Social.
За його словами, він провів “дві чудові телефонні розмови” з президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим і президентом Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим.
Під час переговорів сторони обговорювали важливість встановлення миру “в поточних конфліктах” і розширення торгівлі та співпраці між країнами.
“Відносини з обома країнами просто чудові. Наступного року Сполучені Штати прийматимуть саміт G20, і ми запросимо обох лідерів узяти участь у цьому дуже важливому заході, який відбудеться в Маямі!” – повідомив Трамп.
Раніше Трамп запевнив, що обговорення стосовно припинення війни Росії проти України нині “просуваються”.
У 100 разів потужніше: Трамп заявив про створення Золотого флоту ВМС США -
Казахстан переходить на стандарти НАТО: в РФ пригрозили Астані
Казахстан в межах національного проекту ASPAN планує побудувати та запустити чотири нові заводи з виробництва артилерійських снарядів та мін. Вони відповідатимуть стандартам НАТО, повідомляє міжнародний російськомовний телеканал RTVI.
Загальна вартість проекту становитиме близько 1 млрд доларів. Нині будується перший завод – ASPAN-1, який запрацює у 2027 році і випускатиме корпуси для снарядів та мін.
Дати запуску решти трьох підприємств поки не визначено.
“Казахстан довгий час не мав власного виробництва не тільки артилерійських снарядів та мін, а й патронів до стрілецької зброї. Тому боєздатність нашої армії критично залежала від складів, що були на території Казахстану, ще радянського озброєння і поставок з Росії та колишніх радянських республік”, – розповів високопоставлений казахстанський військовий в коментарі телеканалу.
За його словами, в поточній геополітичній ситуації країні “вкрай важливо” мати власне виробництво снарядів.
Перший заступник голови комітету Держдуми з оборони Олексій Журавльов відреагував на цю новину та заявив в коментарі для провладної Газети.ру, що таке рішення Казахстану – “недружній” крок щодо Росії.
“Ми намагаємося не помічати, як братня на вигляд республіка жваво відмовилася не тільки від російської мови, а й від кирилиці. Як влаштовують “юрти незламності”, підтримуючи Україну. А тепер переходять на натовські стандарти боєприпасів, очевидно, збираючись у майбутньому відмовитися від російських зразків озброєння, замінивши їх західними”, – поскаржився він.
Депутат нагадав, що 1992 року Казахстан включили до Ради північноатлантичного співробітництва, а 1994-го країна уклала рамковий договір з НАТО під назвою Партнерство заради миру.
Зараз же постає питання: а чому НАТО так цікавиться саме Казахстаном? Може тому, що він межує з Росією, і з цієї країни можна влаштувати черговий русофобський форпост?..
Всі ми знаємо, чим така співпраця з НАТО обернулася для Києва”, – пригрозив Журавльов.
Як ми вже писали, Казахстан стане новим учасником так званих “Авраамових угод”, які передбачають нормалізацію відносин між Ізраїлем і мусульманськими державами.
Казахстан посилив експортний контроль для постачань Росії – СЗР -
РФ не змогла запустити космічну ракету через технічні проблеми
Запланований на 15 грудня запуск ракети-носія Протон-М з космодрому Байконур у Казахстані перенесли. Це вже другий схожий інцидент для Росії під час запусків космічних апаратів з цього майданчика. Про це напередодні повідомила російська державна корпорація Роскосмос.
Як зазначається, ракета мала доставити на орбіту гідрометеорологічний супутник. Проте під час стандартних передстартових перевірок було виявлено локальну проблему в роботі розгінного блоку.
З метою її усунення старт ракети відклали.
Заступник генерального директора корпорації Іван Данилов заявив, що “фронт роботи вже визначено, після проведення необхідних заходів продовжиться підготовка ракети-носія у штатному режимі”.
Ракета Протон, яка перебуває в експлуатації ще з середини 1960-х років, невдовзі повинна бути замінена сучаснішими ракетами Ангара.
Як повідомлялося раніше, 27 листопада на Байконурі під час запуску корабля Союз МС-28 до Міжнародної космічної станції було пошкоджено єдиний стартовий стіл для російських пілотованих місій.
Російська космічна галузь злітає з орбіти – розвідка
-
Удар по Новоросійську: у МЗС відповіли Казахстану
Жодні дії української сторони не спрямовані проти Казахстану. Усі зусилля нашої держави покладені на відсіч повномасштабної російської агресії. Про це йдеться у заяві речника МЗС України Георгія Тихого, яку відомство оприлюднило увечері в неділю, 30 листопада.
Вказано, що Україна взяла до уваги занепокоєння Казахстану щодо інфраструктури Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК).
“Підкреслюємо, що жодні дії української сторони не спрямовані проти Республіки Казахстан чи інших третіх сторін – усі зусилля України покладені на відсіч повномасштабної російської агресії в межах реалізації гарантованого 51 статтею Статуту ООН права на самооборону”, – йдетья у заяві.
Тихий нагадав, що у межах вивірених і стратегічно обґрунтованих оборонних операцій ЗСУ системно послаблюють військово-промисловий потенціал РФ та позбавляють його засобів для ведення злочинної загарбницької війни та вбивства українців.
“Україна бʼє у відповідь на удари та атаки агресора. Вкотре наголошуємо, що єдиним фактором дестабілізації та причиною безпекових викликів у Чорноморському регіоні та за його межами залишається російська агресія”, – наголосив він.
У МЗС окремо звернули увагу на відсутність попередніх заяв Казахстану на засудження ударів Росії по цивільних людях в Україні, житлових будинках, цивільній інфраструктурі та енергетичній системі нашої держави, зокрема підстанціях українських АЕС.
“Лише позавчора Росія здійснила дев’ятигодинну комбіновану ракетно-дронову атаку проти України, внаслідок чого були вбиті та поранені цивільні люди, а без світла залишилися щонайменше 500 тисяч мешканців Києва та понад 100 тисяч мешканців Київської області”, – нагадав Тихий.
У МЗС закликали всі сторони спрямувати зусилля на примус агресора до якнайшвидшого припинення злочинної війни проти України та українців.
“Насамкінець підтверджуємо незмінну повагу до казахського народу та налаштованість на розвиток дружніх і прагматичних відносин із Республікою Казахстан, які відповідають рівню історично міцних звʼязків між нашими народами”, – резюмував Тихий. -
Казахстан відреагував на удар ЗСУ по Новоросійську
Казахстан закликав Україну припинити атаки на Чорноморський нафтовий термінал у Новоросійську після того, як серія дронових атак зупинила експорт і серйозно пошкодила інфраструктуру завантаження. Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ Казахстану в неділю, 30 листопада.
Каспійський трубопровідний консорціум (КТК), до складу якого входять акціонери з Росії, Казахстану та США, заявив, що призупинив свою діяльність після того, як одне з причалів на його російському терміналі на Чорному морі було значно пошкоджене атакою морського дрона.
МЗС Казахстану стверджує, що ці дронові атаки стали вже третіми на об’єкт, який є “виключно цивільним об’єктом, робота якого охороняється нормами міжнародного права”.
У відомстві заявили, що Казахстан “висловлює свій протест щодо чергового навмисного нападу на критично важливу інфраструктуру міжнародного Каспійського трубопровідного консорціуму в акваторії порту Новоросійськ”.
“Ми розглядаємо те, що сталося, як дію, що завдає шкоди двостороннім відносинам Республіки Казахстан та України, і очікуємо, що українська сторона вживе ефективних заходів для запобігання подібним інцидентам у майбутньому”, – зазначили у міністерстві.
Нагадаємо, вранці 29 листопада морські дрони повністю вивели з ладу швартовий пристрій Морського терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму у Новоросійську, внаслідок чого було зупинено відвантаження нафти. Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко повідомив, що морськими дронами вдалося знищити один із трьох нафтоналивних причалів Каспійського трубопровідного консорціуму.
-
Удари по Новоросійську: Казахстан почав переспрямовувати експорт нафти
Після чергового удару Сил оборони України по російському місту Новоросійську Казахстан почав екстрено шукати шляхи переспрямування експорту нафти, повідомляє пресслужба міністерства енергетики Казахстану.
У повідомленні йдеться про те, що вночі 29 листопада об’єкти морської інфраструктури Каспійського трубопровідного консорціуму в районі порту Новоросійськ зазнали атаки безекіпажними плавзасобами, внаслідок чого швартовий пристрій ВПУ-2 був значно пошкоджений і виведений з ладу.
“З метою мінімізації негативних наслідків та збереження темпів видобутку на великих родовищах, міністерством в екстреному порядку активізовано план перенаправлення експортних обсягів нафти на альтернативні маршрути”, – повідомляють у міністерстві енергетики Казахстану. -
У Казахстані знайшли місто бронзової епохи
Археологи виявили велике давнє місто пізньої бронзової доби на північному сході Казахстану, яке датується близько 1600 роком до нашої ери. Місто отримало назву Семиярка і займало до 140 гектарів, що робить його найбільшим відомим давнім містом у регіоні. Воно було одним із великих виробничих центрів свого часу та першим поселенням із розвиненою інфраструктурою для виробництва бронзи в Казахському степу. Семиярка була важливим торговим вузлом та центром металургійного виробництва. Це відкриття змінює уявлення про соціальну організацію та технологічні процеси у степових суспільствах бронзової доби. Експерти називають знахідку одним із найважливіших відкриттів в Центральній Азії за останні десятиріччя, що допомагає розширити знання про життя та розвиток давніх цивілізацій.
-
Казахстан підписав стратегічне партнерство з РФ
Казахстан та Росія підписали Декларацію про перехід двосторонніх відносин на рівень “всеосяжного стратегічного партнерства та союзництва”. Про це повідомила пресслужба глави Казахстану.
Переговори Токаєва та Путіна відбулися у Кремлі у розширеному складі за участю делегацій обох країн. Під час зустрічі обговорювали політичну, торгівельно-економічну, інвестиційну та гуманітарну взаємодію.
“Казахстан та Росія – найближчі партнери, друзі й надійні союзники одне для одного. Це підтверджується конкретними справами. Росія – один із провідних торгово-економічних партнерів Казахстану, займає перше місце з інвестицій. Минулого року в нас торговельний оборот становив понад 27 мільярдів. За 9 місяців цього року вже 20 мільярдів”, – заявив Путін.
Токаєв додав, що “між Казахстаном і Росією не існує нерозв’язних питань” та зауважив, що країни близькі до підписання важливих угод, котрі відкриють шлях до будівництва АЕС у Казахстані.
Путін зазначив, що нині розглядається можливість розширення постачання російського газу до Казахстану, особливо в північні та східні регіони.
На зустрічі обговорювали безперебійну роботу Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК).
Крім того, сторони планують активізувати співробітництво у видобутку рідкісноземельних металів та запустити до кінця 2025 року перший ракетний комплекс у рамках спільного проєкту “Байтерек”.
Нагадаємо, раніше Трамп заявив, що Казахстан стане новим учасником “Авраамових угод”, які передбачають нормалізацію відносин між Ізраїлем і мусульманськими державами.
Крок у бік ЄС та України: який сюрприз готує Путіну Казахстан -
Трамп: Казахстан приєднається до “Авраамових угод”
Президент США Дональд Трамп оголосив, що Казахстан приєднається до “Авраамових угод”, які спрямовані на нормалізацію відносин між Ізраїлем та мусульманськими державами. Також Трамп провів розмови з прем’єр-міністром Ізраїлю та президентом Казахстану. Цей крок розглядається як символічний, що може підсилити “Авраамові угоди”. Трамп також зустрівся з лідерами інших центральноазійських держав у Білому домі, що свідчить про бажання США посилити вплив у регіоні. “Авраамові угоди” були підписані у 2020 році, а тепер Трамп виражає намір розширити їх, сподіваючись залучити до угод ще більше країн.