Процесу скринінгу законодавства України та Молдови на відповідність європейському свідчить, що є всі підстави для того, щоб Єврорада ухвалила відкриття переговорних кластерів до кінця листопада. Про це заявила європейський комісар з питань розширення Марта Кос у вівторок, 4 листопада в Брюсселі, представляючи на засідання Комітету Європейського парламенту з питань закордонних справ Пакет розширення.
“Процес скринінгу з Молдовою та Україною було завершено, і (Європейська) Комісія продовжить свою роботу, щоб (Європейська рада) мала змогу відкрити всі кластери до кінця листопада, і я дуже сподіваюся, що це станеться”, – зауважила чиновниця.
При цьому європейський комісар наголосила, що основний принцип у політиці розширення заснований на заслугах.
“Тому, коли ми кажемо, що якщо держави-члени виконують свої зобов’язання, і я дійсно можу довести, бо маю докази у цьому звіті, що вони виконують свої зобов’язання, то ЄС також повинен виконувати свої зобов’язання”, – переконана Кос.
Кос вважає реалістичним розширення Європейського союзу в найближчі роки.
“Розширення може бути успішним лиш тоді, коли воно зміцнить наш Союз. Для досягнення цієї мети нам потрібен більший прогрес у двох основних напрямках. Перший напрямок полягає в тому, що майбутні держави-члени повинні повністю підготуватися до відповідальності держав-членів, а другий – ми повинні підготувати наш союз до розширеного ЄС… З огляду на темпи успішного (прогресу щодо) розширення деяких країн-кандидатів… це – реалістична можливість у найближчі роки”, – пояснила вона.
Вона наголосила, що країни-кандидати мають амбітні цілі.
“Чорногорія хоче завершити переговори наприкінці 26-го. Албанія наприкінці 27-го. Молдова та Україна — у 2028 році. Для мене амбіції важливіші за роки чи дати, і Комісія підтримує ці амбіції. Цього року я можу сказати, що ці чотири кандидати підтвердили свої амбіції конкретними діями”, – констатувала Кос.
Вона також прокоментувала питання України. За її словами, “на тлі викликів, спричинених агресією Росії, Україна продемонструвала свою відданість шляху до ЄС, рухаючись вперед у ключових реформах”.
“Вже зроблені кроки закладають основу для відновлення та відкривають простір для більшої участі приватного сектору. Важливо підтримувати цей імпульс та запобігати будь-якому ризику регресу, зокрема, у боротьбі з корупцією”, – резюмувала Кос.
Позначка: Кандидати
-
ЄС має всі підстави відкрити переговорні кластери з Україною – єврокомісар
-
Трамп відповів щодо кандидатства у президенти США в 2028 році
Президент США Дональд Трамп поділився своїми думками щодо найперспективніших кандидатів на посаду президента США в 2028 році. Він зазначив, що мав би бажання знову балотуватися в президенти у 2028 році. Однак, визнаючи обмеження Конституції, яка забороняє третій термін, Трамп назвав серед головних претендентів на цю посаду чинного віцепрезидента Джей Ді Венса і державного секретаря Марко Рубіо. Про це він розповів під час розмови з журналістами на борту літака Air Force One, повідомляє Politico в понеділок, 27 жовтня.
На запитання представників преси щодо його ставлення до висловлювань колишнього стратега Білого дому Стіва Беннона, який припустив можливість балотування Трампа на третій термін, Трамп відповів: “Я б із задоволенням це зробив. У мене найкращі результати за всю історію”.
Втім, американський лідер додав, що всерйоз не розглядав цей сценарій, зазначивши: “США мають гарних людей”.
Коли його попросили уточнити, кого саме він має на увазі, політик звернув увагу на держсекретаря Марко Рубіо, який перебував поруч у прескабіні. Трамп також додав: “Ми маємо чудових людей, і немає потреби заглиблюватись у деталі. Ось один із них стоїть просто тут”.
Окрім цього, Трамп висловив особливу підтримку віцепрезиденту Венсу, відзначивши: “Джей Ді – без сумніву, чудовий. Чудовий віцепрезидент. Навряд чи хтось захоче конкурувати з цими двома”.
Зауважимо, що колишній стратег Білого дому нещодавно озвучив передбачення про те, що Дональд Трамп повернеться у крісло президента США в 2028 році. Він заявив, що американцям слід підготуватися до цього, оскільки країна сама цього потребуватиме.
Раніше Трамп вже припускав, що віцепрезидент Венс може об’єднатися з держсекретарем Марко Рубіо “у тій чи іншій формі” для майбутніх виборів.
Трамп розкрив плани на майбутні вибори
-
Аргентина голосує на виборах до парламенту
Лідер Аргентини Хав’єр Мілеї постає перед вирішальним моментом свого президентства, коли виборці оцінюють його дворічну адміністрацію на тлі політичної та економічної кризи та звинувачень у втручанні його союзника Дональда Трампа у справи країни. Сьогодні у країні тривають вибори до парламенту. Про це пповідомяє The Guardian.
Поганий результат на проміжних виборах стане серйозним ударом для Мілеї, котрий прийшов до влади у грудні 2023 року, обіцяючи “нову еру миру та процвітання” шляхом скорочення витрат і приборкання інфляції.
Мілею вдалося трохи приборкати інфляцію, втім нині 55-річний колишній телевізійний ведучий постає перед низкою криз, включно з корупційними скандалами за участю його сестри та голови апарату Каріни Мілеї, а також іншого союзника, нібито пов’язаного з наркоторговцем, і обвалом національної валюти, песо.
У серпні Мілея закидали камінням розлючені виборці, а у вересні його партія La Libertad Avanza зазнала нищівної поразки на виборах у Буенос-Айресі, де мешкає 40% населення Аргентини.
Президент США, котрий є найпотужнішим союзником Мілея, запропонував йому фінансову підтримку до $40 млрд. Водночас Трамп попередив, що може скасувати пакет допомоги у разі поганого результату на виборах.
Політолог Густаво Кордоба прогнозує, що виборці “покарають Мілея за економічні труднощі”, адже близько 60% аргентинців не можуть забезпечити себе наявними доходами.
Найімовірніше, результат буде змішаним: Мілей зможе збільшити представництво своєї партії у Конгресі та завершити термін, втім, подальші трансформації країни стануть надзвичайно складними.
Як відомо, торік восени уряд Аргентини оголосив про розпуск Федеральної адміністрації державних доходів та її заміну новим “спрощеним” органом – Агентством зі збору податків та митного контролю.
Реформи Мілея “вивели” борг Аргентини з небезпечної зони – ЗМІ -
Кабмін не затвердив Цивінського директором БЕБ, вимагає інших кандидатів
Кабінет міністрів України не підтримав призначення Олександра Цивінського на посаду директора Бюро економічної безпеки (БЕБ). В офіційному повідомленні, опублікованому у понеділок, 7 липня в Telegram, уряд інформує, що під час засідання було ухвалено рішення звернутися до Комісії з добору директора БЕБ із проханням повторно подати не більше двох кандидатур, які відповідатимуть критеріям національної безпеки.
У заяві зазначено, що Кабмін детально розглянув подання від Комісії з добору кандидата на посаду керівника БЕБ. Крім того, уряд вивчив додаткову інформацію, надану Службою безпеки України, яка стосувалася питань національної безпеки і містила відповідні безпекові оцінки. Після всебічного аналізу матеріалів урядовці одностайно вирішили звернутися до конкурсної комісії з проханням повторно подати кандидатури, які відповідатимуть усім встановленим вимогам, зокрема безпековим критеріям.
За словами представників уряду, це рішення було ухвалене у повній відповідності до положень закону України “Про Бюро економічної безпеки” і забезпечує дотримання процедур призначення керівництва установи.
Раніше повідомлялось, що детектив НАБУ Олександр Цивінський, який є одним із керівників операції “Чисте місто”, став переможцем конкурсу на посаду директора БЕБ. Проте жоден із претендентів не набрав необхідні чотири голоси членів комісії. Згідно із законом, кандидатом обрали того, хто отримав три голоси від міжнародних членів комісії. Інші претенденти, Михайло Буртов і Олег Борисенко, набрали по три голоси від представників уряду.
Нагадаємо, у червні конкурс на посаду директора Бюро економічної безпеки призупинили після того, як Служба безпеки України надіслала комісії лист із застереженнями щодо трьох кандидатів. У документі мовиться про їхні ймовірні зв’язки з Росією. У звітах згадували також Олександра Цивінського. Незважаючи на ці рекомендації, комісія передала прем’єр-міністру Денису Шмигалю подання щодо Цивінського як переможця конкурсу.
На цьому фоні тривають дискусії щодо можливих змін в уряді. Тимчасовим главою БЕБ із квітня залишається Максим Кутерга.
Раніше повідомлялося, що 20 червня Рада ухвалила закон (№10439) про перезавантаження Бюро економічної безпеки.
-
Нікс розглядають двох кандидатів на роль головного тренера
Фіналіст Східної конференції активно займається пошуком заміни звільненому спеціалісту. У клубі Нью-Йорк Нікс знайшли двох кандидатів на посаду головного тренера, і тепер належить зробити вибір між ними.
Згідно з інформацією від The Stein Line, у полі зору клубу потрапили дві кандидатури: Джонні Браянт і Джей Райт.
Браянт раніше працював асистентом тренера в Нью-Йорку, а починаючи з 2024 року займає місце в тренерському штабі Клівленда. У свою чергу, Райт довгий час очолював баскетбольну програму Університету Вілланова, керуючи командою з 2001 по 2022 роки.
Звільнення Тома Тібодо стало гучною подією для Нікс. Цей спеціаліст двічі отримував звання тренера року в НБА, вперше за 25 років вивів Нью-Йорк у фінал Східної конференції. Тим не менш, поразка в серії проти Індіани виявилася фатальною для його кар’єри в клубі.
Раніше президент Нікс публічно пояснив причини розставання з Тібодо, намагаючись виправдати це рішення.
-
Вибори у Польщі: Тшасковський випереджає Навроцького
У другому турі президентських виборів у Польщі кандидат Рафал Тшасковський здобуває перемогу з результатом 50,3%, обігнавши опонента Кароля Навроцького, який отримав 49,7%. Ці дані були виявлені екзитполами в неділю, 1 червня, і остаточні результати будуть оголошені після підрахунку голосів Державною виборчою комісією. Тшасковський висловив подяку родині, виборчому штабу та партнерам за підтримку, обіцяючи не підвести своїх виборців і акцентуючи на важливості співпраці між Польщею та Україною. З своєї сторони, Навроцький висловив впевненість у своїй перемозі, підкреслюючи захист польських інтересів та пам’яті історичних подій. Явка на виборах склала 72,8%, а загальна напруга між кандидатами створюється через різницю у підходах до відносин з Україною, зокрема стосовно НАТО та європейської інтеграції.
-
Тшасковський лідирує на виборах президента Польщі – екзитпол
У другому турі президентських виборів у Польщі кандидат Рафал Тшасковський здобуває перемогу з результатом 50,3%, обігнавши свого опонента Кароля Навроцького, який отримав 49,7% голосів. Остаточні результати оголосять після підрахунку голосів Державною виборчою комісією. Тшасковський висловив подяку своїй родині, виборчому штабу та партнерам за підтримку. Він обіцяє не підводити виборців і планує стрімко розвивати країну. Його опонент Навроцький вважає, що він переможе і врятує Польщу від монополії на владу. Явка на виборах склала 72,8%. Тшасковський підтримує зміцнення партнерства з Україною у різних сферах, включаючи безпеку, економіку та гуманітарну допомогу. Навроцький, у свою чергу, акцентує увагу на захисті польських інтересів та історичних подій, що може вплинути на відносини з Україною.
-
Кандидат у президенти Польщі заявив, що не підтримує вступ України до НАТО
Кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький, який пройшов до другого туру виборів, обіцяв не підтримувати вступ України до НАТО. Цю обіцянку він зробив у відповідь на заклик від глави Конфедерації Славоміра Менцена, який також виступає проти української військової допомоги та закликав кандидатів підписати декларацію, в якій, зокрема, йшлося про відмову від відправлення польських військ в Україну та від підписання закону про ратифікацію приєднання України до НАТО. Навроцький погодився на підписання пропозицій Менцена та запропонував обговорити решту питань на його YouTube-каналі.
Зазначимо, що у Польщі 18 травня відбувся перший тур президентських виборів, в якому взяли участь 13 кандидатів. У другий тур пройшли мер Варшави Рафал Тшасковський та кандидат правоконсервативного спрямування Кароль Навроцький.
Також варто відзначити, що минулого тижня у Польщі сталася масштабна хакерська атака на державну ІТ-інфраструктуру. Крім того, країна стикається з безпрецедентними спробами Росії втрутитися у президентські вибори.
Це може мати негативні наслідки для України, оскільки обіцянка Навроцького не підтримувати вступ України до НАТО може змінити позицію Польщі щодо безпеки регіону та співпраці з українськими партнерами.
-
Кандидат у президенти Польщі готовий відмовити Україні на шляху до НАТО
Кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький, який пройшов до другого туру виборів, обіцяв не підтримувати вступ України до НАТО. Цю пообіцянку він зробив відповідно до заклику глави Конфедерації Славоміра Менцена. Також відомо, що Менцен відомий антиукраїнською риторикою. У першому турі виборів у Польщі, в якому було 13 кандидатів, у другий тур пройшли мер Варшави Рафал Тшасковський та Кароль Навроцький. Навроцький також висловив готовність обговорити питання на своєму Youtube-каналі. Польща також стикнулася зі спробою Росії втрутитися у вибори, а також з хакерською атакою на державну ІТ-інфраструктуру.
-
У Польщі визначилися учасники другого туру президентських виборів
У Польщі завершився перший тур президентських виборів, в якому два головних фаворити – мер Варшави Рафал Тшасковський та правоконсервативний кандидат Кароль Навроцький – пройшли до другого туру. Тшасковський отримав 30,8% голосів, а Навроцький – 29,1%. Третім став лідер антиукраїнської партії Конфедерація Славомир Менцен. Так як жоден кандидат не набрав більше 50% голосів, другий тур відбудеться 1 червня. Переможець змінить чинного президента Анджея Дуду, чий термін закінчується у серпні. У виборах брали участь 13 кандидатів.