Уряд України ініціював переговори з Ексімбанком Китаю щодо реструктуризації боргу за державними гарантіями на 1,5 мільярда доларів, який був залучений ще у 2012 році. Відповідна ініціатива зафіксована у проєкті змін до державного бюджету на 2025 рік (№13439), поданому до Верховної Ради.
Мова про кредит, наданий АТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” (ДПЗКУ) під гарантії уряду в межах міжурядової угоди між Україною та КНР. За класифікацією китайської сторони, борг визнаний офіційним двостороннім зобов’язанням.
У документі зазначено, що кредитор ще у грудні 2024 року погодився на переговори, однак повідомив, що процес може бути тривалим. У зв’язку з цим уряд України пропонує тимчасово зупинити платежі за зобов’язаннями до моменту досягнення домовленостей про нові умови запозичення.
“Тимчасове зупинення здійснення платежів планується запровадити за гарантійним зобов’язанням держави щодо відповідних боргових зобов’язань ДПЗКУ на строк до вчинення такого правочину (правочинів) та зміни умов відповідного запозичення”, – мовиться у пояснювальній записці.
У 2012 році Україна та Китай уклали угоду про кредитну лінію на 3 млрд доларів, яка передбачала поставки 5 млн тонн зерна щорічно. У 2013 році ДПЗКУ отримала 1,5 млрд доларів під державні гарантії. Зобов’язання виконувались частково: за понад десять років Україна поставила лише близько 6 млн тонн зерна, що стало підставою для китайської сторони подати позов до Лондонського арбітражу.
Станом на початок 2022 року залишок боргу становив близько 900 млн доларів.
У червні повідомлялося, що переговори України з приватними кредиторами щодо реструктуризації боргу у понад 20 млрд доларів не дали результату. Якби компромісу не вдалося досягнути, то вже у серпні Україні могла оголосити дефолт. 18 липня Верховна Рада схвалила зупинку виплат за зовнішнім боргом.
Реструктуризація боргу України: оприлюднено деталі
Позначка: Кабінет міністрів
-
Київ просить КНР переглянути умови зернового кредиту часів Януковича
-
Кабмін звільнив Кременя з посади мовного омбудсмена
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про звільнення Тараса Кременя з посади Уповноваженого із захисту державної мови у зв’язку із завершенням п’ятирічного строку його повноважень. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук у середу, 2 липня.
Згідно з рішенням уряду, звільнення набуде чинності 8 липня. Саме тоді спливає каденція Кременя, котрий перебував на посаді мовного омбудсмена з липня 2020 року.
Відповідно до законодавства, кандидатури на посаду Уповноваженого із захисту державної мови можуть подавати Міністерство культури та інформаційної політики, Міністерство юстиції та Уповноважений Верховної Ради з прав людини.
Призначення здійснює Кабмін на основі відкритого рейтингового голосування.
Раніше у Раді закликали Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця повторно подати Кременя для призначення на новий термін.
Як ми вже писали, Володимир Зеленський також анонсував зміни деяких кадрових позицій, зокрема, в дипломатичному корпусі.
Мовний омбудсман заявив про уповільнення українізації -
Уряд визначив могилу Нахмана в Умані пам’яткою національного значення
Кабмін на засіданні 2 липня прийняв рішення змінити категорію пам’ятки місцевого значення Могила цадика Нахмана в місті Умань Черкаської області на категорію пам’ятки національного значення. Про це повідомив представник Кабміну у ВР Тарас Мельничук.
Як відомо, до Умані, де розташована могила засновника брацлавського хасидизму цадика Нахмана, який жив наприкінці XVIII – початку XIX століття, щороку прибувають десятки тисяч євреїв, які сповідують хасидизм, Вони здійснюють прощу Паломництво приурочене до святкування єврейського нового року Рош га-Шана, який цього року відзначають з 2 до 4 жовтня.
Хасиди вважають, що якщо вони зустрінуть Рош га-Шана біля могили цадика Нахмана, то наступний рік буде дуже щасливим для них. -
Уряд розподілив 540 млн грн на ремонти будинків
Кабінет міністрів розподілив 540 млн грн на ремонти близько 200 багатоквартирних будинків. Про це 2 липня повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Завдяки підтримці Світового банку в межах проєкту HOPE активізуємо відновлення житла українців. Спрямовуємо на місця – громадам Запоріжжя, Миколаєва, Ізюма, Бучі та Макарова – 540 млн грн”, – зазначив він на засіданні уряду.
Шмигаль додав, що ці кошти громади інвестують в ремонти близько 200 багатоквартирних будинків, які пошкодили росіяни.
Раніше Кабінет міністрів виділив 298 млн гривень для реалізації чотирьох проєктів відновлення в Запорізькій області, а також 598 млн гривень на проєкти відбудови в Харківській області. -
Уряд підтвердив відстрочку учасникам проєкту Контракт 18-24 після служби
Кабмін схвалив ініційований Міністерством оборони законопроєкт про внесення змін до законодавства, що передбачають 12-місячну відстрочку від мобілізації для добровольців, які відслужили за Контрактом 18–24. Про це повідомили у Міноборони.
Зазначається, що раніше, після звільнення з військової служби, такі громадяни могли бути взяті на військовий облік і одразу призвані знову. Схвалені поправки до Закону Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію усунуть цю невизначеність. Крім того, гарантована законодавчо відстрочка надасть можливість добровольцям відпочити та, за потреби, пройти необхідну медико-соціальну реабілітацію. -
Уряд схвалив Бюджетну декларацію на три роки
Кабінет міністрів затвердив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Про це напередодні повідомила пресслужба Мінфіну.
“Цей комплексний документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу. Бюджетна декларація має на меті забезпечення сталості та передбачуваності державної фінансової політики, раціонального управління обмеженим бюджетним ресурсом. В той же час, враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України”, – йдеться у повідомленні.
Декларацію підготували спільно з головними розпорядниками коштів після консультацій з МВФ. Вона є основою для складання проєкту держбюджету на 2026 рік.
“Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики”, пояснили в Мінфіні.
Декларація передбачає два сценарії з 2026 року: покращення безпекової ситуації або продовження повномасштабної агресії РФ. У другому сценарії видатки на безпеку й оборону залишаться не меншими, ніж у 2025 році.
При цьому зазначається, що видатки на оборону залишатимуться пріоритетом бюджету за будь-якого розвитку подій. Наступним кроком стане подання декларації на розгляд Верховної Ради.
Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати.
А 25 березня повідомлялося, що уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд гривень. Більшість цих грошей підуть на оборонні потреби. -
В Інститут нацпа’яті призначили нового очільника
Новим головою Українського інституту національної пам’яті став історик та офіцер Олександр Алфьоров. Відповідне рішення у п’ятницю, 27 червня, ухвалив Кабінет Міністрів, повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Зазначається, що Олександр Алфьоров – український історик, теле- та радіоведучий, громадський та військовий діяч.
З 2010 року був науковим співробітником Інституту історії України НАНУ. Є автором, співавтором та упорядником 15 книг і понад 100 наукових статей.
З початком повномасштабного вторгнення Алфьоров став офіцером ССО Азов-Київ. З вересня 2022 року – офіцер 3-ї окремої штурмової бригади, начальник групи гуманітарної підготовки та інформаційного забезпечення відділення психологічної підтримки персоналу. Має звання майора запасу. Одночасно був головою експертної групи з дерусифікації в Києві. -
В Інститут нацпам’яті призначили нового очільника
Новим головою Українського інституту національної пам’яті став історик та офіцер Олександр Алфьоров. Відповідне рішення у п’ятницю, 27 червня, ухвалив Кабінет Міністрів, повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Зазначається, що Олександр Алфьоров – український історик, теле- та радіоведучий, громадський та військовий діяч.
З 2010 року був науковим співробітником Інституту історії України НАНУ. Є автором, співавтором та упорядником 15 книг і понад 100 наукових статей.
З початком повномасштабного вторгнення Алфьоров став офіцером ССО Азов-Київ. З вересня 2022 року – офіцер 3-ї окремої штурмової бригади, начальник групи гуманітарної підготовки та інформаційного забезпечення відділення психологічної підтримки персоналу. Має звання майора запасу. Одночасно був головою експертної групи з дерусифікації в Києві. -
Українські школи визнаватимуть результати навчання за кордоном
Кабінет Міністрів затвердив Порядок визнання результатів навчання на рівнях повної загальної середньої освіти, здобутих за кордоном. Про це повідомляє Міносвіти у середу, 25 червня.
На нормативному рівні врегульовано, як українські школи визнаватимуть результати навчання, отримані дітьми в іноземних загальноосвітніх закладах, а також у суботніх і недільних школах.
“Це критично важливо для дітей, які перебувають за кордоном, але хочуть отримати український документ про освіту або повернутися до навчання в Україні без втрати класу чи року”, – зазначили у повідомленні.
Що передбачає Порядок?
1. Уперше – офіційний реєстр українських освітніх осередків за кордоном
Такі заклади подають заявку на верифікацію через автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту (АІКОМ). Комісія МОН і МЗС розглядає заявку та проводить верифікацію освітніх осередків. Такі осередки мають викладати предмети українознавчого компонента та можуть використовувати диджитальну платформу для дистанційного навчання. Після затвердження комісією – результати навчання в осередках за кордоном офіційно визнаватимуть в Україні. 2. Результати навчання, здобуті в закладах освіти за кордоном, визнають без оцінювання. Якщо дитина навчалася в закладі освіти за кордоном і має документ з оцінками, українська школа автоматично визнає ці результати. Результати навчання перезараховують відповідно до шкали, затвердженої МОН.
3. Результати неформальної (позашкільної) освіти можуть бути визнані у двох форматах:- через оцінювання на загальних засадах;
- за результатами перезарахування оцінок із предметів українознавчого компонента, якщо суб’єкт освітньої діяльності (центр, освітній осередок, громадська організація тощо) зареєстровано в АІКОМ.
Тобто, якщо дитина вивчала предмети українознавчого компонента в суботній чи недільній школі за кордоном або іншому освітньому осередку, школа в Україні може зарахувати результати навчання, якщо їх оцінено за українською шкалою.
Подати заявку до реєстру освітніх осередків можна буде з осені 2025 року на сайті МОН. Алгоритм подання та критерії визнання будуть оприлюднені додатково.
Можливості для дітей за кордоном, які навчаються в освітніх осередках- Дитина може навчатися за місцем проживання (у країні перебування) та паралельно зберігати зв’язок з українською освітою – без ризику втратити клас або рік та без подвійного навантаження.
- Результати навчання зараховують спрощено – після повернення до України не потрібно повторно проходити оцінювання з предметів, які дитина вивчала в школі за кордоном або в освітньому осередку.
- Учень зможе отримати українське свідоцтво про освіту, потрібне для продовження навчання або вступу до українського ЗВО.
- Батьки мають чітке розуміння освітніх можливостей за кордоном і можуть бути впевнені, що зусилля дітей не залишаться поза увагою української системи освіти.
-
Податкова служба отримала тимчасового керівника
Уряд тимчасово призначив Лесю Карнаух виконувати обов’язки голови Державної податкової служби України. Вона працює на держслужбі вже з 2004 року і має досвід роботи у різних посадах, зокрема, в Рахунковій палаті України та Київській обласній державній адміністрації.