За даними Reuters, в Китаї спостерігається зростання імпорту нафти, проте це не обов’язково свідчить про збільшення попиту на паливо, а скоріше про нагромадження запасів через санкції та знижки. У квітні було імпортовано 11,69 млн барелів нафти на добу, що на 7,5% більше, ніж у квітні 2024 року. Головними постачальниками стали Росія та Іран, які пропонували нафту за зниженими цінами через санкції США. Надлишок нафти в Китаї підкреслюється тим, що вона переважно надходить у резерви, а не використовується. Важливо враховувати, що подальше зростання китайського імпорту нафти не є гарантованим через геополітичні та економічні фактори.
Позначка: Іран
-
В Ірані заявили, що не відмовляться від збагачення урану
Міністр закордонних справ Ірану заявив, що Іран не згодиться на будь-які умови, які передбачають позбавлення його “ядерних прав”. Він наголосив, що Іран готовий до угоди, якщо збережуть його право на мирне використання ядерної енергії, але не погодиться на обмеження своїх ядерних прав. Іран продовжує переговори зі США, але тільки за умови, що це не призведе до позбавлення його прав. Напередодні спеціальний посланник президента США висловив умову про демонтаж іранських об’єктів зі збагачення урану у будь-якій угоді з Іраном.
-
Американським конгресменам привезли Шахед
У Конгресі США був представлений іранський безпілотний дрон Shahed-136, яким Росія використовує для атак на Україну. Цей дрон був доставлений до США українськими військовими через Польщу. Представлення відбулося за участі американських законодавців і представників аналітичної організації “Об’єднані проти ядерного Ірану”. Учасники заходу вважають даний дрон символом військової загрози, що виходить від Ірану до країн Заходу. Вони осудили Іран за підтримку глобальних конфліктів, зокрема війни Росії проти України. Американські політики обіцяють не допустити отримання Іраном ядерної зброї. За українськими даними, з серпня 2024 по березень 2025 року Росія здійснила понад 15 тисяч атак із використанням дронів Shahed-136 або їх російських копій “Герань-2”.
-
Іран готується передати РФ пускові установки для ракет малої дальності – ЗМ
Іран планує передати Росії пускові установки для балістичних ракет малої дальності, що може посилити військову співпрацю між двома країнами. Ці установки можуть бути використані проти України, зокрема, для атак на українські позиції на фронті та населені пункти біля кордону з Росією. Це може ускладнити зусилля США щодо врегулювання конфлікту між Україною та Росією, а також укладання окремої ядерної угоди з Іраном. Важливою причиною затримки передачі установок можуть бути ядерні переговори між США та Іраном. Також іранська сторона може стикнутися з технічними труднощами у зв’язку з необхідністю модифікації вантажівок для транспортування цих установок.
-
Віткофф: Іран запевнив США, що не прагне розробляти ядерну зброю
Іран заявив, що не має наміру розробляти ядерну зброю, це підтвердив спецпредставник президента США Стів Віткофф. Він зазначив, що іранці також стверджують, що не прагнуть мати атомну бомбу. Якщо це правда, то вони мають демонтувати свої збагачувальні установки і використовувати ядерну енергію лише для мирних цілей, наприклад, для виробництва електроенергії. Американський представник підкреслив, що програма збагачення у Ірані має бути закрита назавжди, аби уникнути можливості розвитку ядерної зброї в країні.
-
Удар хуситів по Бен-Гуріону: зрада ППО загострює близькосхідну війну
У неділю, 4 травня, Ізраїль став об’єктом атаки балістичною ракетою, яку запустили єменські хусити. Ракета впала в районі аеропорту Бен-Гуріон, в результаті чого дев’ять людей отримали легкі поранення. За годину зліті та посадки в аеропорту були призупинені. Системи протиракетної оборони не змогли перехопити ракету, і зараз проводиться розслідування цього інциденту. Український журналіст та блогер Олександр Невзоров прокоментував цю ситуацію, зазначивши, що хусити потрапили не в термінал аеропорту, але створили значні пошкодження.
-
В Ірані стратили чоловіка за підозрою в роботі на Ізраїль
Уранський звинувачений Мохсен Лангарнешін, якого звинувачують у співпраці з ізраїльською розвідкою Моссад, був стратований у середу після отримання смертного вироку. Він встановив зв’язки з Моссадом у 2020 році і займався передачею інформації та пристроїв зв’язку. Також брав участь у вбивстві іранського полковника. Лангарнешін визнав провину, але іранське Міноборони стверджує, що його стратували за іншими причинами, не пов’язаними зі вибухом у порту.
-
США запровадили санкції проти компаній з Ірану та КНР
Уряд США ввів санкції проти мережі компаній з Ірану та Китаю, які постачали компоненти для виробництва твердого пального для балістичних ракет, що використовуються IRGC. Під санкції потрапили шість компаній і шість осіб, які були причетні до цього постачання. США вважають, що такі дії загрожують міжнародній безпеці та порушують угоди про нерозповсюдження ракетних технологій. Вони також наголошують, що будуть продовжувати обмежувати доступ Ірану до ресурсів, необхідних для його ракетної програми. Такі заходи є частиною стратегії позбавлення Ірану можливостей розвитку його ракетної програми.
-
Українська розвідка: Росія планує постачати Ірану газ
Росія планує постачати природний газ в Іран вже в цьому році через нові газопроводи, використовуючи наявну інфраструктуру. Планується постачання до 1,8 млрд м³ газу щорічно, а потенціал нового газового проєкту може становити до 55 млрд м³ газу на рік. Також планується будівництво нової атомної електростанції за рахунок російської кредитної лінії в Ірані. Цей проєкт надасть нові можливості для російського експорту в умовах санкцій та може бути способом розрахунків із Іраном за його підтримку у війні проти України.
-
Іран заявив про відбиття однієї з найскладніших кібератак
Іран повідомив про вдале відбиття масштабної кібератаки на свою критичну інфраструктуру. Цю інформацію надала компанія Infrastructure Communications Company. Керівник компанії, Бехзад Акбарі, заявив, що ця атака була однією з найбільших і складних, але завдяки запобіжним заходам вдалося уникнути серйозних наслідків. Інцидент стався після вибуху в порту Бендер-Аббас, причини якого поки невідомі, але можливо пов’язані з хімічними речовинами. Міністерство оборони Ірану спростувало чутки про можливу причетність до вибуху ракетного палива. Ці події відбулися в контексті закінчення третього раунду ядерних переговорів між Іраном і США в Омані. Іран історично звинувачував Ізраїль у кібератаках, включаючи минулі великомасштабні атаки на автозаправні станції.