Президент США Дональд Трамп заявив про наближення до берегів Ірану масштабного американського флоту і закликав Тегеран негайно сісти за стіл переговорів для укладення ядерної угоди, погрожуючи масштабним ударом.
Вимоги Трампа
За словами Трампа, авіаносна ударна група на чолі з авіаносцем “Авраам Лінкольн” (USS Abraham Lincoln) вже знаходиться на шляху до регіону. Він підкреслив, що цей флот за своєю потужністю значно перевищує сили, які раніше були розгорнуті США біля берегів Венесуели.
“Величезна армада прямує в Іран. Вона рухається швидко, з великою силою, ентузіазмом і цілеспрямованістю… Як і у випадку з Венесуелою, він готовий, бажає і здатен швидко виконати свою місію, з швидкістю і насильством, якщо це буде необхідно”, – написав Трамп у своїй соцмережі.
Він додав, що головною вимогою Вашингтона залишається відмова Тегерана від ядерних амбіцій. Президент США закликав іранську владу укласти “справедливу угоду”, яка б гарантувала відсутність ядерної зброї.
“Як я вже казав Ірану раніше, укладіть угоду! Вони цього не зробили, і відбулася операція “Північний молот”, яка призвела до значних руйнувань в Ірані. Наступний удар буде набагато гіршим! Не допустіть, щоб це повторилося”, – написав президент США.
Що за кораблі
Про прибуття на Близький Схід ударної групи на чолі з авіаносцем Abraham Lincoln у понеділок офіційно оголосило Центральне командування США. Група більше тижня добиралася туди від берегів Південно-Східної Азії.
Де саме зараз знаходиться група, військові не говорять, але сервіс FlightRadar24 у понеділок зафіксував політ конвертоплана Osprey між точкою в Індійському океані біля берегів Омана і сушею. Osprey базуються на авіаносці, і від цієї точки в океані до іранського берега — приблизно 800 км на північ.
На авіаносці Abraham Lincoln можуть базуватися до 90 літаків і вертольотів.
Окрім флагмана і охоронних та допоміжних кораблів, до складу авіаносної групи входять три есмінці, озброєних зокрема крилатими ракетами Tomahawk.
У США в регіоні, за даними з відкритих джерел, є вісім постійних військових баз (найбільша — база авіації і флоту Аль-Удейд у Катарі) і більше десятка тимчасових. Чисельність особового складу на них експерти оцінюють у 40-50 тисяч осіб.
Однак головною силою при ударі по Ірану, як пояснюють військові оглядачі, може стати все ж авіаносна група з її десятками літаків і ракет.
Крім того, в ударі можуть взяти участь стратегічні бомбардувальники, які в перекиданні в регіон не потребують: вони можуть злетіти зі своїх постійних баз і з дозаправкою долетіти до районів запуску ракет.
Чекати удар?
У світовій пресі з’являються припущення, що тепер, коли угруповання навколо Ірану зібране, удар може бути нанесений вже наприкінці цього тижня.
Але численні коментатори з числа журналістів і політиків, а також військові оглядачі, визнають, що передбачити, чи буде удар чи ні, неможливо. Все залежить від рішення президента США, а він малопередбачуваний.
Дональд Трамп ще з початку січня погрожував керівництву іранської теократії ударами, якщо ті, як писав президент США у своїй соцмережі, почнуть вбивати протестувальників. Крім того, три тижні тому він закликав учасників масових виступів продовжувати боротьбу і запевнив, що «допомога вже в дорозі».
Відтоді, за даними з різних джерел, в Ірані було вбито вже багато тисяч учасників демонстрацій, але Дональд Трамп кілька разів заявляв, що іранська влада після його попереджень вирішила не страчувати 800 заарештованих демонстрантів. Тегеран це заперечує.
Позначка: Іран
-
Ультиматум Трампа. Армада США біля Ірану
-
Не все можуть королі: чи наважиться Трамп скинути режим аятол в Ірані
Жахливі цифри, за якими тиша Що насправді відомо про жертви нещодавніх протестів в Ірані?
Коли держава починає рахувати загиблих, завжди постає питання: чиї саме цифри вона рахує і кого не хоче бачити. Події нещодавніх протестів в Ірані вкотре показали, що між офіційною статистикою та реальністю може лежати прірва, заповнена страхом, цензурою й мовчанням.
Іранська влада наполягає: за підсумками протестів, що охопили країну наприкінці грудня 2025 року та в січні 2026-го, загинули 3 117 осіб. Саме таку цифру озвучили державні органи, включивши до неї як цивільних, так і представників силових структур. Ця статистика подається як остаточна, суха й завершена, тобто така, що не потребує ніяких уточнень.
Але поза межами офіційних пресрелізів ця цифра викликає дедалі більше запитань.
Незалежна правозахисна організація Human Rights Activists News Agency (HRANA), котра веде підрахунок на основі свідчень родичів, лікарень, судових документів і місцевих активістів, говорить про понад шість тисяч підтверджених смертей. І це лише ті випадки, котрі вдалося перевірити. Ще 17 тисяч загиблих у звітах HRANA залишаються “під розслідуванням”, тобто їхня доля досі не отримала офіційного підтвердження або спростування.
При цьому правозахисники вказують, що деякі трупи протестуючих мають на собі ознаки позасудової страти: бинти і катетери на тілах згиблих показують, що їх застрелили вже після початку надання медичної допомоги, можливо, навіть у шпиталях.
Чому ж так складно встановити точну кількість жертв? Відповідь не лише у цифрах, а у способі, яким держава реагує на кризу. Під час пікових днів протестів в Ірані було запроваджено масові інтернет-блокування, котрі практично відрізали країну від зовнішнього світу. Відео з місць подій не доходили, свідчення зникали, а родини загиблих часто не мали змоги навіть публічно повідомити про смерть близьких.
На цьому тлі почали з’являтися й значно вищі неофіційні оцінки. Деякі джерела, зокрема журналістські розслідування та внутрішні медичні витоки, говорять навіть про понад 20 тисяч загиблих, а подекуди навіть про 30 тисяч осіб, зокрема в окремі періоди особливо жорсткого розгону протестів. Ці цифри не мають статусу повністю підтверджених, але їхня поява сама по собі свідчить про глибоку недовіру до офіційної версії подій.
Й навіть вчергове “глибоко стурбована” ООН визнає: через обмежений доступ до інформації повний масштаб трагедії може так і не бути зафіксований найближчим часом. Армада наближається Всі ці трагічні події супроводжуються хвилею звинувачень у зраді іранського народу не аби кого, а самого президента США Дональда Трампа. Який, як відомо, через власну соцмережу закликав іранців захоплювати держустанови та валити владу, при цьому гарантуючи, що “допомога вже у дорозі”. Але режим аятол безперешкодно таки залив Іран кров’ю, поки Трамп упивався своєю венесуельською “вікторією”.
Втім Сполучені Штати таки відправили до Перської затоки серйозний військовий контингент як демонстрацію сили і готовності реагувати на складні виклики безпеки.
Серцем цього розгортання стала авіаносна ударна група на чолі з USS Abraham Lincoln, атомним авіаносцем класу Nimitz, що уже увійшла до зони відповідальності Центрального командування США (CENTCOM). Цей корабель здатний нести понад 60 бойових літаків і вертольотів, включно з сучасними F-35C та F/A-18 Super Hornet, й домінує у повітряному просторі над великою частиною регіону.
Разом з авіаносцем в регіон спрямували есмінці супроводу, зокрема USS Frank E. Petersen Jr. (DDG-121), USS Michael Murphy (DDG-112) та USS Spruance (DDG-111), що несуть на борту потужні системи протиповітряної та протикорабельної оборони.
Крім того, до регіону перекидаються і винищувачі F-15E Strike Eagle. А також, за даними командування, й підтримка інших військових і транспортних літаків, котрі забезпечують логістику та розширюють оперативні можливості американських сил у регіоні.
Трамп, однак, зауважив: він має сподівання, що йому не доведеться використати ці сили. Й нагадав, що на тлі переслідувань іранським режимом протестувальників він попередив Іран, що якщо будуть страти людей, то це обернеться для аятол серйозними наслідками. Краще пізніше, аніж ніколи? Це розгортання супроводжується таємничою дипломатією: у Вашингтоні офіційно заявляють, що усі рухи військ мають на меті стримування ескалації та захист стратегічних інтересів, а не початок війни.
Про це свідчить і оголошення Пентагону про багатоденні військові навчання, які мають показати здатність США “розгортати і підтримувати повітряну та морську міць” у всій регіональній зоні, повідомляє The Guardian.
То чи можливий американський удар по Ірану? І що він дає тепер, вже з великим запізненням? Та коли він може статися?
Офіційні заяви з Вашингтону поки що уникають прямої відповіді про плани удару. Президент США прямо попереджав Іран, що час спливає, і натякав на можливість військових дій, якщо Тегеран не піде на поступки щодо ядерної програми та умов безпеки.
Водночас американська сторона не оголошувала конкретного плану або дати нанесення удару. Прес-служба Пентагону підкреслює, що розгортання є стримувальним заходом і частиною підготовки до різних сценаріїв. Але все це не означає, що напад неминучий.
Іранські ж чиновники, у свою чергу, чітко дали зрозуміти, що будь-який військовий удар з боку США розглядатиметься як повномасштабна війна проти Ісламської Республіки, що може мати серйозні наслідки для всього регіону. Так, командувач КВІР Мохаммад Пакпур повідомив, що іранські війська готові до можливого удару й тримають “палець на спусковому гачку”.
Складність ситуації також у тому, що ключові союзники США у Перській затоці, зокрема Саудівська Аравія та ОАЕ, не погодилися на використання їхньої території або повітряного простору для можливої атаки на Іран, і це дійсно обмежує свободу маневру для Вашингтону. “Наземна операція навряд чи буде проведена, буде морська та авіаційна. А це удари за допомогою ракет, літаків, будуть зворотні удари іранськими ракетами. В них там, як мінімум, 1500 ще залишилось. А це значить, що треба розгортати потужну систему ПРО”, – зауважив з цього приводу військовий експерт Роман Світан у коментарі 24 каналу. За його словами, американцям треба буде перекинути у регіон додаткову протиракетну систему THAAD. Одна така вже розгорнута над Ізраїлем, ще одна ймовірно буде над Перською затокою, аби перехоплювати іранську балістику. Тому, зі слів Світана, удар по військових об’єктах в Ірані дійсно може бути завданий найближчим часом.
Водночас Світан зауважив, що будь-яке заворушення на Близькому Сході тягне за собою підвищення вартості нафти, й для України такий розвиток подій очевидно не є вигідним.
Втім доля аятол залишається невизначеною, бо окрім прибічників “жорстоких” заходів проти діючого іранського режиму, всередині самих США є й противники таких дій.
Так, найгучніші голоси підтримки звучать з республіканського крила Конгресу. Сенатори на кшталт Ліндсі Ґрема роками наполягають: будь-яка пауза або переговори лише дають Ірану час, і військовий тиск – єдиний зрозумілий для Тегерана аргумент, тому президент має діяти рішуче, аби не допустити появи іранської ядерної зброї.
Подібну логіку публічно підтримували й інші республіканські законодавці, зокрема Тед Круз, який називав удари по іранських об’єктах виправданим кроком стримування. У цій оптиці Трамп постає не як ініціатор війни, а як президент, якого закликають не відступати.
Натомість проти військового сценарію виступають демократи, у своїх офіційних коментарях вони наголошують не лише на ризиках ескалації, а й на правовому аспекті: президент не має мандата Конгресу на війну з Іраном.
Ірина Носальська -
ГУР оновило дані суден тіньового флоту РФ, Ірану та Венесуели
ГУР МО України оприлюднило дані про 66 суден так званого тіньового флоту РФ, Ірану та Венесуели, залучених до перевезення нафти, порушення держкордону України та вивезення українського зерна.
Зокрема, воєнна розвідка України розкриває діяльність танкерів з мережі групи компаній Cymare Shipmanagement Ltd(Кіпр) та Cymare Navigation FZC (ОАЕ).
“З 2023 року й дотепер танкерний флот групи компаній Cymare Shipmanagement Ltd (Кіпр) та Cymare Navigation FZC (ОАЕ) безперешкодно забезпечує РФ нафтодоларами для продовження війни проти України, прикриваючись реєстрацією компаній у державах – членах Європейського Союзу”, – зазначили у повідомленні.
Топменеджер цієї групи – Nikolay Spichenok, громадянин Великої Британії, упродовж тривалого часу працював і продовжує працювати на керівних посадах у найбільшій державній судноплавній компанії РФ – ПАО Совкомфлот, а також у пов’язаних із нею структурах.
У ГУР нагадали, що Совкомфлот, яке перебуває під санкціями більшості країн санкційної коаліції, забезпечує транспортування російської нафти, нафтопродуктів і зрідженого газу, співпрацюючи з провідними російськими нафтогазовими компаніями та трейдерами.
Нині танкери з “орбіти” Совкомфлоту, зокрема залучені до перевезення нафти та нафтопродуктів з/до Венесуели, масово змінюють прапори на російські, фактично підтверджуючи свою залученість до обслуговування воєнних та економічних інтересів РФ.
Раніше такі судна тіньового флоту ходили під прапорами третіх країн з метою уникнення санкцій західних держав.
Ця тенденція прямо відповідає положенням Морської доктрини рф, яка передбачає розширення цивільного флоту під прапором РФ, посилення мобілізаційної готовності в морській сфері та інтеграцію заздалегідь підготовлених цивільних суден і екіпажів до складу збройних сил РФ у воєнний час.
Окремо у ГУР закликали капітанів та екіпажів суден тіньового флоту уникати співпраці тіньовими компаніями-операторами суден.
“Недоброчесні оператори тіньового флоту зникають першими, щойно судно потрапляє під увагу правоохоронних органів – залишаючи моряків сам на сам із правовими, фінансовими та гуманітарними наслідками злочину”, – нагадлаи у повідомленні. -
Час спливає Трамп погрожує Ірану жорстокою атакою авіаносної групи Авраам Лінкольн
Трамп оголосив, що «потужна армада» США під командуванням авіаносця «Авраам Лінкольн» готова застосувати силу проти Ірану.
Він звернувся до Тегерану із закликом розпочати переговори.
«Як і в ситуації з Венесуелою, наш флот повністю готовий, має необхідні можливості і, якщо буде потрібно, здатен оперативно виконати завдання — із застосуванням сили та рішучих дій. Сподіваюся, Іран скоро «приєднається до переговорів» і погодиться на чесну та взаємовигідну угоду — без ядерної зброї — таку, яка задовольнить усі сторони. Час спливає, і він дійсно відіграє ключову роль», – підкреслив президент США.
Він зазначив, що потенційна атака цього разу буде «значно суворішою», ніж минулого літа.
-
ЗМІ озвучили реальну кількість загиблих в Ірані внаслідок протестів
Кількість загиблих під час протестів в Ірані, згідно з даними, опублікованими журналом Time, може перевищити 30 тисяч осіб. Видання посилається на інформацію від двох високопосадовців міністерства охорони здоров’я Ірану.
Повідомляється, що лише за два дні – 8 та 9 січня – сили безпеки країни вбили настільки багато людей, що виникли проблеми з нестачею мішків для тіл. Для транспортування загиблих замість звичайних машин швидкої допомоги використовувалися великі 18-колісні вантажівки.
Ці відомості співвідносяться з даними лікарів та співробітників служб екстреної допомоги, які також були передані журналу. Лікар Амір Параста, який брав участь у підготовці звіту, уточнив, що у наведеній статистиці не враховуються загиблі, доставлені до військових медичних закладів або відправлені безпосередньо до моргів.
За розрахунками Парасти, число 30 304 загиблих близьке до реальності, проте він підкреслив, що справжні втрати можуть виявитися значно вищими.
Нагадаємо, режим в Ірані оприлюднив “офіційні” дані щодо кількості загиблих під час нещодавніх масових протестів. Згідно з заявою Ради безпеки, загалом загинули 3117 осіб. У документі мовиться про “2427 невинних людей та працівників органів правопорядку і безпеки”.
Кількість жертв в Ірані може сягати 20 тисяч – ООН
-
Хаменеї перебрався до бункеру після заяви Трампа – ЗМІ
Верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї перебрався до укріпленого підземного сховища з низкою тунелів у Тегерані після попереджень з боку силових і військових структур про зростання ймовірності удару США найближчим часом. Про це у неділю, 25 січня, повідомило The Jerusalem Post.
Зазначається, що третій син аятоли Масуд Хаменеї взяв на себе управління щоденними обов’язками верховного лідера та служить основним каналом зв’язку з виконавчою гілкою влади режиму.
Оцінка Ірану щодо того, що атака США стала більш ймовірною, з’явилася після того, як президент США Дональд Трамп заявив у п’ятницю, що американські кораблі прямують до вод поблизу країни. -
Іран заявив про готовність протистояти США – ЗМІ
Іранські збройні формування готові до дій і тримають “палець на спусковому гачку”, оскільки американські військові кораблі прямують до Близького Сходу. Про це заявив Командувач Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), передає Fox News.
Це попередження пролунало після тижнів тиску з боку президента Дональда Трампа на тлі широкомасштабних антиурядових протестів та жорстоких репресій уряду, в яких КВІР відіграв ключову роль.
“Комісія Вартових Ісламської революції та дорогий Іран готові, як ніколи раніше, тримаючи палець на спусковому гачку, виконувати накази та директиви Головнокомандувача”, – заявив генерал КВІР Мохаммад Пакпур.
Він також попередив США та Ізраїль “уникати будь-яких помилок”.Нагадаємо, останніми днями Трамп пом’якшив свою риторику стосовно Ірану, заявивши, що, за наявною у нього інформацією, в Ірані припинилися страти та вбивства протестувальників. Однак перед цим він підтримав населення Ірану у масових протестах та заявив, що “допомога вже на підході”.
В Ірані на тлі затишшя духовенство закликає до страт – ЗМІ
та Whats -
Ціни на нафту злетіли через дії США щодо Ірану
Світові ціни на нафту різко підскочили, досягнувши тижневого максимуму. Це стало результатом підвищеної напруги на Близькому Сході після рішучих заяв президента США Дональда Трампа. Він повідомив про відправлення американського військово-морського флоту до берегів Ірану та анонсував нові санкції проти суден, що займаються перевезенням іранської нафти. Згідно з інформацією Reuters, це викликало значне занепокоєння щодо потенційного зменшення обсягів постачання палива.
Ф’ючерси на нафту марки Brent підскочили на 2,8%, досягнувши позначки 65,88 долара за барель, у той час як американська WTI подорожчала на 2,9% – до 61,07 долара. Основну тривогу на ринку викликали слова Трампа про відправлення “армади” військових кораблів, серед яких авіаносці та есмінці, що мають невдовзі прибути до регіону.
Рішення Вашингтона є відповіддю на загрози з боку Ірану, пов’язані з можливим відновленням його ядерної програми та діями з придушення протестів усередині країни. Це створює реальні ризики збоїв у забезпеченні ринку паливом, посилюючи побоювання щодо майбутнього дефіциту пропозиції.
На додаток до військових дій Міністерство фінансів США оголосило про новий раунд санкцій. Вони стосуються дев’яти суден і восьми закордонних компаній, які брали участь у нелегальному перевезенні іранських нафтопродуктів. Ціль цих заходів – повністю перекрити фінансові потоки Ірану.
Ситуація ще більше напружилася через затримки відновлення видобутку на казахському родовищі Тенгіз. Це додає нових викликів для ринку, який уже стикається зі збільшенням попиту на тлі обмежених можливостей пропозиції.
Раніше повідомлялося, що ціни на нафту зросли через побоювання щодо можливих перебоїв у постачанні з боку Ірану.
Ціни на нафту впали через заяви Трампа
-
Кількість жертв в Ірані може сягати 20 тисяч – ООН
Під час придушення протестів в Ірані загинули тисячі людей, заявляють правозахисні організації та ООН. За даними Human Rights Activist News Agency, підтверджено загибель 5 002 осіб, а ще 9 787 випадків перебувають на етапі перевірки. Більше 26 000 осіб було заарештовано. Спеціальна доповідачка ООН Май Сато заявила, що кількість загиблих цивільних оцінюється щонайменше у 5 000 осіб, але лікарі вважають, що реальна цифра може сягати 20 000 осіб. Amnesty International назвала дії іранської влади “масовими вбивствами безпрецедентного масштабу”. Рада ООН з прав людини планує провести спеціальне засідання щодо ситуації в Ірані. Іранська влада заявила про 3 117 смертей, включаючи “невинних”. Міжнародна місія зі встановлення фактів має розслідувати можливі злочини проти людяності. Також у новинах згадується, що Трамп пом’якшив свою риторику щодо Ірану та висловив підтримку протестувальникам.
-
Трамп: До Ірану прямує велика флотилія “про всяк випадок”
Президент США Дональд Трамп повідомив, що американські військові кораблі наближаються до Ірану як запобіжний захід. Він зазначив, що це робиться для уникнення вживання сили, але водночас вказав, що це робиться “про всяк випадок”. Трамп висловив сподівання на уникнення ескалації конфлікту. Раніше він заявив про розгляд “дуже жорстких” варіантів дій щодо Ірану через масові протести та загибель їхніх учасників. В цілому, ситуація залишається напруженою, але Трамп сподівається на мирне вирішення конфлікту.