Європейська комісія оголосила про виділення €1 млрд на розвиток і впровадження технологій штучного інтелекту у десяти провідних галузях економіки, повідомляє Euronews. Ініціатива має на меті зменшити залежність Європейського Союзу від технологій США та Китаю.
У межах нової “Стратегії застосування ШІ” Єврокомісія прагне зробити штучний інтелект пріоритетом у таких секторах, як охорона здоров’я, фармацевтика, енергетика, промисловість, логістика, сільське господарство, оборона, будівництво, зв’язок і культура. Виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен заявила, що компанії мають перейти від використання ШІ у рутинних офісних процесах до масштабного впровадження технологій у виробництві та промисловості.
Реальний ефект від нової програми може бути обмеженим через недостатній рівень фінансування. У 2024 році ЄС витратив близько €256 млн на підтримку передових технологій, тоді як США спрямували на ті самі цілі понад €5 млрд. Загальні інвестиції у ШІ також демонструють суттєвий розрив: ЄС – €7 млрд, США – €58,5 млрд, Китай – €12,9 млрд.
Щоб підвищити ефективність програми, до кінця року Єврокомісія планує зменшити регуляторний тиск на бізнес, спростивши звітність і переглянувши чинне законодавство. Під перевірку потрапить і ухвалений раніше “Акт про штучний інтелект”, який має повністю набути чинності у 2027 році. Пропозиції щодо відтермінування цього терміну було відхилено.
Єврокомісія не виключає, що в майбутньому до програми буде додано й інші напрямки, зокрема фінансові технології, туризм та електронну комерцію.
Позначка: Інвестиції
-
ЄС інвестує €1 млрд у впровадження штучного інтелекту в десяти галузях
-
Зеленський і бізнес обговорили відкриття експортних платформ зброї
Президент Володимир Зеленський зустрівся з керівниками міжнародних та українських інвестиційних фондів і бізнес-асоціацій, що взяли участь у третьому Форумі оборонних індустрій. Про це повідомила пресслужба глави держави в середу, 8 жовтня.
“Ми розраховуємо на продовження підтримки України. Я думаю, що для нас це один із нових напрямів, де ми можемо побачити реальне зростання співпраці та оборонної промисловості України. За нашою оцінкою, у 2026 році потенціал у виробництві тільки дронів і ракет буде вже 35 мільярдів доларів”, – сказав Зеленський.
Учасники зустрічі запевнили в тому, що вони готові збільшувати інвестиції в українське виробництво зброї, щоб дати Україні змогу нарощувати свої спроможності та сприяти подальшому розвитку. Представники інвестиційних фондів і бізнес-асоціацій також озвучили пропозиції, які допоможуть наростити інвестиції. Зокрема, ішлося про збільшення кількості розробок та інновацій, а також поштовх для розвитку нових видів зброї.Президент зазначив, що Україна має напрацювання й технології, якими готова ділитися з партнерами, та зацікавлена у спільному виробництві. Окрема увага – готовності України відкрити експортні платформи зброї у Європі, США та інших країнах. Водночас, наголосив Зеленський, важливо гарантувати збереження технологій.
“Для мене дуже важливо, щоб усі ці технології були убезпечені. Ось чому ми називаємо це контрольованим експортом”, – зауважив глава держави.
У зустрічі взяли участь представники ADS Group, AHK Ukraine, Defence Builder, Darkstar, Baryon Investment Fund, MITS Capital, East Office of Finnish Industries, US-Ukraine Business Council, D3 Venture Capital, Double Tap Investments, Resist.UA, UA1, Angel One Fund, United Tech Assets, Invest in Bravery.
-
Китай запропонував Трампу $1 трлн інвестицій у США – ЗМІ
Представники Китаю на торгових переговорах зі США запропонували великі інвестиції в американську економіку, але з певними умовами, одна з яких – скасування обмежень на діяльність китайських компаній, введених з міркувань національної безпеки протягом минулого десятиліття. Після зустрічі у Мадриді у вересні, де було досягнуто угоду про продовження роботи соцмережі TikTok у США, сторони обговорювали можливості інвестування китайськими компаніями в США. Голова КНР Сі Цзіньпін обговорював цю ініціативу у телефонній розмові з Дональдом Трампом, підкреслюючи необхідність створення відповідних умов для інвестицій китайських компаній в Америку. Китай також наполягає на зниженні мит на імпорт продукції, яку будуть завозити китайські заводи, побудовані в США для своїх потреб. У той же час, американські влади вже декілька років намагаються обмежити економічний розвиток Китаю у різних галузях за допомогою інструментів національної безпеки, включаючи заборону на продукцію компанії Huawei та введення санкцій проти неї. Питання щодо можливого розслаблення обмежень на інвестиції залишається відкритим, оскільки деякі джерела попереджають про ризики цієї ініціативи, стверджуючи, що Китай може використати це для своїх користей.
-
Фіктивні інвестиції: в Одесі викрили транснаціональний call-центр
У Одесі була розкрита злочинна група, яка обманювала людей через фіктивні інвестиційні платформи. Зловмисники створювали вебсайти вигаданих компаній, де пропонували людям інвестувати гроші, обіцяючи великі прибутки. Насправді ж усі кошти збиралися на криптогаманцях учасників групи. Групу очолював 28-річний мешканець Одеси, який мав під собою співробітників з ІТ та дзвонарів. Поліція затримала вісім учасників групи і розшукує одного. Інвесторам завдано збитків на суму 92 тисяч доларів. Усім фігурантам загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Наразі ведеться розслідування, і кількість постраждалих може перевищити 1500 осіб.
-
Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ
Нафтогаз і Європейський інвестиційний банк підписали угоду на кредит у розмірі 300 млн євро. Ці кошти будуть використані на закупівлю газу для формування довгострокових запасів та забезпечення стабільних поставок під час зими. Угода передбачає, що Нафтогаз зобов’язався інвестувати еквівалентну суму в проекти з відновлюваної енергетики та декарбонізації. Президент ЄІБ Надя Кальвіньо зазначила, що це нове фінансування допоможе зміцнити енергетичну безпеку України та забезпечити підтримку громадам і бізнесу.
-
Моршинська і Юнігран: бізнес критикує прозорість конкурсів АРМА
У інвестиційній компанії Геологічна інвестиційна група виникли скарги на Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА). Компанія заявила, що АРМА не надала достатньої інформації щодо активів груп компаній Моршинська та Юнігран, що може підірвати процес продажу цих активів. Геологічна інвестиційна група хотіла взяти участь у конкурсах на управління активами, але не отримала необхідної інформації від АРМА. Компанія стверджує, що подібна ситуація вже виникала з компанією Керамбуд, де виявили збитки через недостатню оцінку активів. Геологічна інвестиційна група вимагає від АРМА чесної та відкритої оцінки активів, а також сподівається на реформу агентства за новим законом, який має набути чинності в 2026 році.
-
Єгипетський мільярдер інвестує до $50 млрд в інфраструктуру США
Найбагатша людина Єгипту Нассеф Савіріс планує вкласти до $50 млрд в інфраструктурні проекти у США. Про це повідомляє Financial Times.
Зазначається, що на інфраструктурних інвестиціях у США сфокусується компанія, утворена в результаті об’єднання його виробника хімікатів і добрив OCI Global з будівельною Orascom Construction його сім’ї.
“Ми хочемо зосередити наступний етап нашого бізнесу на області, де ми бачимо найбільші можливості – інфраструктуру”, – заявив мільярдер.
Передбачається, що об’єднаний бізнес, серед іншого, виграє від різкого зростання витрат на дата-центри. Компанія планує найближчим десятиліттям інвестувати в американську інфраструктуру як власний капітал, так і кошти партнерів. -
Договір про надра: США здійснили першу інвестицію
Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) внесла свій перший внесок в Інвестиційний фонд відбудови США-Україна на суму 75 мільйонів доларів. Україна також виділить аналогічну суму, що підвищить загальний капітал фонду до 150 мільйонів доларів. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко. Фонд має на меті підтримку проєктів у сферах енергетики, інфраструктури та критичних мінералів. Україна планує реалізувати три проєкти до 2026 року. Рішення відкриває шлях до фінансування важливих проєктів, що сприятимуть розвитку економіки та безпеці країни. Американські інвестиції також можуть забезпечити безпеку для України та американського бізнесу в країні. Нагадаємо, що на початку травня президент Володимир Зеленський повідомив про ратифікацію угоди про надра.
-
Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК
Метінвест інвестує 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі. Про це повідомила пресслужба холдингу у середу, 10 вересня.
Вказано, що в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств, з липня на Північному ГЗК ввели в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації ці установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн.
Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок, які будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції. Загалом їх буде чотири.
“Для того, щоб наші підприємства могли забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації”, – розповів начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
За його словами, це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електроенергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, та дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Усі ці чинники підсилюватимуть життєстійкість ГЗК. -
У Метінвесті назвали приоритетні заводи в Україні для інвестицій
Компанія Метінвест продовжує вкладати кошти в українські промислові підприємства, зокрема у Північний ГЗК та Каметсталь. Основний акцент робиться на модернізацію та вдосконалення обладнання. Наразі ведуться роботи з будівництва установки для згущення відходів на Північному ГЗК, а також розглядається проєкт з модернізації випалювальних машин для виробництва окатків для зеленої металургії в ЄС. У Каметсталі вже виконано капремонт доменної печі та відновлено обладнання одного з конвертерів. Метінвест також вірить, що після війни в Україні буде ще більше інвестицій у відновлення інфраструктури. Відомо, що Метінвест є одним з найбільших інвесторів в українську економіку і постачатиме сталь для АЕС у Великій Британії.