У Луганській області, яка тимчасово перебуває під контролем Росії, російська влада попередила про можливе закриття вугільних шахт через відсутність фінансування. Інвестори заявили, що потрібно 40 мільярдів рублів на розвиток шахт. Компанія “Донські углі” звернулася до уряду Росії з проханням виділити ці кошти. У випадку закриття шахт, запропонували купувати вугілля з Кузбасу. Міненерго РФ заявило, що розглядає можливість експлуатації шахт через їхній технічний стан. Компанія має намір консервувати шахти, що може призвести до звільнень працівників. У 2023 році уряд РФ передав приватним інвесторам десять шахт на окупованих територіях, але вони не змогли окупитися через низькі ціни на вугілля. Компанія повернула сім шахт окупаційній адміністрації. Негативні наслідки цих подій призвели до затримок у виплатах зарплат та скорочень персоналу.
Позначка: Інвестиції
-
В НБА передбачається продаж франшиз для європейської участі
Національна баскетбольна асоціація (НБА) прийняла рішення почати продаж франшиз НБА-Європа.
Укладання угод варто очікувати найближчим часом, згідно з повідомленням SBJ, у якому наведено слова заступника комісара організації Марка Тейтума, який повідомив, що НБА має намір продавати франшизи в Європі і почне продажі в першому кварталі 2026 року.
Одна франшиза може обійтися охочому її придбати орієнтовно в 0,5-1 млрд доларів.
Проєкт НБА-Європа розраховує на те, що знайдеться 10-12 постійних учасників.
Пріоритетними в цьому разі є учасники з Греції, Іспанії, Італії, Німеччини, Туреччини та Франції.
Серед можливих приєднаних клубів можуть бути команди з Литви та Сербії.
Наразі керівництво НБА очікує на вердикт ФІБА. У разі погодження, проєкт НБА-Європа можуть запустити у 2027 році, при цьому всі, хто стане власниками такої франшизи, будуть зобов’язані вкладати посильні інвестиції в розвиток інфраструктури.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
“Дірка” в бюджеті Росії почала рости – ЗМІ
У російському бюджеті знову виявився дефіцит після двох місяців профіциту. У жовтні витрати мінфіну перевищили доходи на 400 мільярдів рублів, що призвело до зростання дефіциту до 4,2 трлн рублів за десять місяців. Нафтогазові доходи значно знизилися, а ненафтогазові, хоча й у плюсі, також зменшуються. Мінфін знизив очікувані доходи двічі цього року через падіння цін на нафту та сповільнення економіки. Витрати бюджету, навпаки, зростають, особливо внаслідок авансування державних контрактів. Усього за десять місяців витрати зросли на 15,4% до попереднього року. На завершення року Мінфін зобов’язаний витратити ще 8,7 трлн рублів.
-
Україна братиме участь в оборонному фонді ЄС
Україна отримала можливість приєднатися до Європейського оборонного фонду, що сталося після угоди між Верховною Радою та Європейським парламентом. Це дозволить українським компаніям брати участь у спільних дослідженнях та розробках у сфері оборони. Бюджет Фонду на 2021-2027 роки складає майже 7,3 млрд євро, з яких значна частина виділена на спільні проекти з розвитку оборонного потенціалу. Це сприятиме збільшенню інвестицій в інновації в галузі оборони та підвищенню оборонної готовності Європейського Союзу. Також Європейська комісія визнала зусилля України на шляху до вступу до ЄС, але зауважила на необхідність боротьби з корупцією та впровадження реформ у сфері верховенства права.
-
Rheinmetall інвестує 400 млн євро у завод в Литві
Німецький оборонний концерн Rheinmetall разом з міністерством економіки та інновацій Литви підписали угоду про створення в Литві центру компетенцій з виробництва зарядів для артилерійських снарядів калібру 155 мм. Цей новий проект оцінюється у понад 400 млн євро і передбачає створення спільного підприємства Rheinmetall та литовської компанії. Він буде виробляти приблизно 2 тис. тонн пороху. Планується, що переговорна група визначить технічні деталі заводу, місцезнаходження та потужності.
-
ЄС вливає мільярди в оборонну промисловість
Рада ЄС та Європарламент ухвалили програму розвитку європейської оборонної промисловості (EDIP) з фінансуванням 1,5 млрд євро на період 2025-2027 років. Програма передбачає збільшення виробничих потужностей, державні закупівлі зброї та підтримку співпраці з Україною, включаючи фінансування через Інструмент підтримки України. Також угода обмежує вартість компонентів з-за меж ЄС та близьких партнерів на рівні не більше 35% від ціни кінцевої продукції. EDIP також впроваджує механізми безпеки постачання оборонної продукції, юридичні інструменти для співпраці між країнами ЄС, обмеження на компоненти з третіх країн та створення рамки для спільних європейських оборонних проєктів (EDPCIs), в яких можуть брати участь українські компанії. Крім того, програма передбачає створення централізованого каталогу продукції для полегшення закупівель. Кошти також будуть використані на розвиток систем протиповітряної оборони, захист східного флангу та впровадження нової системи протидії дронам до кінця 2026 року. Нова програма є частиною “Дорожньої карти збереження миру – оборонної готовності до 2030 року”, представленої Європейською комісією та Верховним представником Кая Калласом для зміцнення європейського оборонного потенціалу.
-
Британія розкрила обсяг військової допомоги Києву
Міністерство оборони Великобританії оголосило про збільшення військової підтримки України та посилення оборонних можливостей НАТО через зростання напруженості з боку Російської Федерації. Лондон вже інвестував близько £600 млн у постачання дронів для України, які використовуються для ведення високоточних операцій, розвідки та порушення логістики противника. Також було доставлено сотні ракет для систем протиповітряної оборони України. Британія також співпрацює з Україною над розробкою інтерцепторного дрона та іншими проєктами в галузі безпілотників та оборони. Велика Британія також продовжить участь у місії НАТО з повітряної поліції та надсилатиме фахівців до Молдови для підготовки місцевих сил у галузі протидронових технологій.
-
Google інвестує $15 млрд у ШІ-центр в Індії
Компанія Google оголосила про плани інвестування $15 мільярдів у створення центру обробки даних із штучним інтелектом у штаті Андхра-Прадеш в Індії. Це найбільша інвестиція Google в цій країні. Цей крок припадає на період напруги у відносинах між Індією та США через торговельні питання. Google планує витратити $85 мільярдів на розширення центрів обробки даних цього року, щоб задовольнити зростаючий попит на послуги штучного інтелекту. Новий комплекс у місті Вішакхапатнам матиме початкову потужність 1 гігават і створить значну кількість робочих місць.
-
ЄС спрямує €618 млн на “зелену” енергетику Африки
Європейський Союз виділить 618 мільйонів євро на реалізацію проєктів із розвитку відновлюваних джерел енергії в Африці. Про це повідомила пресслужба Єврокомісії..
Кошти буде спрямовано на реалізацію енергетичних проєктів у восьми африканських країнах. Зокрема, у Кенії (55 мільйонів євро) передбачено створення “зеленої” енергетичної системи для збільшення виробництва електроенергії та зміцнення енергомереж. В Уганді (60 мільйонів євро) профінансують проєкт з електрифікації сільських районів, у яких проживає понад 250 тисяч осіб.
У Демократичній Республіці Конго (90,14 мільйона євро) фінансування буде спрямовано на електрифікацію міста Кісангані та прилеглих територій, а в Мавританії (125 мільйонів євро) – на створення регіонального енерготранспортного коридору для швидкозростаючого населення.
У Нігерії (20 мільйонів євро) планується технічна підтримка для масштабування рішень у галузі відновлюваної енергетики, зокрема для фермерів і малого бізнесу. У Кабо-Верде (39 мільйонів євро) кошти підуть на розширення вітрових електростанцій і систем зберігання енергії в межах проєкту Cabeolica.
Крім того, 30 мільйонів євро буде спрямовано на зміцнення енергетичної системи між Замбією та Танзанією, а найбільше фінансування – 199 мільйонів євро – отримає Того, де реалізують проєкт із розвитку відновлюваної енергетики та систем накопичення енергії у місті Кпаліме.
Раніше Ввлада Євросоюзу розпочала інвестиційну програму Африка – Європа обсягом 150 млрд євро з метою розвитку інфраструктури африканських держав.
-
Швеція інвестує $367 млн на системи боротьби з дронами
Швеція виділить 3,5 мільярда шведських крон ($367,11 млн) на додаткові системи протидії дронам. Про це 10 жовтня заявив міністр оборони країни Пол Йонсон, передає Reuters.
За його словами, Швеція придбає системи для збиття дронів, розгорне дрони-мисливці для авіабаз та встановить датчики для створення перешкод.
Країна також витратить додаткові 1,5 мільярда шведських крон на посилення можливостей своєї системи винищувачів JAS 39 Gripen.
Інвестиції покривають запасні частини, обладнання для виконання місій та базові матеріали, щоб посилити здатність ВПС країни діяти з авіабаз.