Компанія Foxconn, основний виробник iPhone для Apple, оголосив про інвестицію в розмірі $1,5 мільярда в свій індійський підрозділ.Як повідомляє Bloomberg, інвестиція була здійснена через сингапурську дочірню компанію тайванського гіганта.
Згідно з поданням на Лондонській фондовій біржі, сінгапурська дочірня компанія Foxconn придбає 12,77 мільярда акцій по 10 рупій кожна, що дорівнює 127,74 мільярда рупій ($1,5 млрд) у компанії Yuzhan Technology India.
Yuzhan Technology India розташована в штаті Тамілнад (південь Індії) і спеціалізується на виробництві електронних компонентів та складанні iPhone для Apple.
Apple прагне до кінця наступного року імпортувати більшість iPhone, що продаються у США, саме з Індії, що вже викликало критику з боку Дональда Трампа – він персонально попросив гендиректора Apple Тіма Кука припинити будівництво нових заводів в Індії, наголошуючи на необхідності зосередити виробництво в США.
У період з квітня 2023 по березень 2024 року Apple зібрала iPhone на суму $22 мільярди в Індії, що означає зростання виробництва на 60% у порівнянні з попереднім роком.
В Росії оштрафували Apple за “пропаганду ЛГБТ”
Позначка: Інвестиції
-
Основний виробник iPhone для Apple інвестує $1.5 млрд у виробництво в Індії
-
Росія нарощує флот стратегічних бомбардувальників – аналітики
Російська Федерація вклала великі кошти в ремонт стратегічних бомбардувальників Ту-95МС, що свідчить про їхнє намір використовувати ці літаки ще довгий час. У березні Міністерство оборони РФ затвердило та фінансує ремонт шести таких бомбардувальників за понад 270 мільйонів доларів. Контракт укладено з двома російськими авіаційними підприємствами. Також зазначається, що роботи проводяться над сімома літаками Ту-160, чотири з яких вже на стадії глибокої модернізації. Експерти вважають, що у найближчі роки флот стратегічних бомбардувальників Росії може збільшитися на 20 справних літаків, що зробить його потужність ще більшою. Це може становити серйозну загрозу навіть для країн з передовою системою протиповітряної оборони.
-
Китай утричі скоротив інвестиції в Росію
За звітом Інституту економік, що розвиваються, Банку Фінляндії (BOFIT), китайські інвестори стрімко зменшили фінансування російських проєктів після початку повномасштабної війни проти України. Якщо раніше щорічно вони вкладали у середньому $1,2 млрд, то наразі сума цих інвестицій скоротилася до $400 млн. Це є частиною загальносвітового тренду, коли іноземні інвестиції в реальний сектор економіки РФ зменшилися на 57% за три роки війни. Китай не поспішає замінити західних інвесторів, оскільки заборонив своїм компаніям інвестувати у нафтогазовий сектор РФ та відмовився будувати автозаводи. Останній значний китайський інвестиційний проєкт у нафтову галузь РФ датується 2021 роком. Експерти вважають, що Росія має погану репутацію серед китайських інвесторів через відсутність правової визначеності, гарантій захисту активів та складнощі локалізації виробництва. У той же час, Китай відкрив свій перший глибоководний порт у Перу, який стане важливим центром для постачання товарів на континент і імпорту ресурсів до Китаю. Також варто відзначити, що президент РФ Володимир Путін звернувся до китайського лідера Сі Цзіньпіна з проханням про будівництво заводів в Росії.
-
Xiaomi інвестує близько $7 млрд у розробку процесорів
Компанія Xiaomi анонсувала плани розвитку своїх власних процесорів, плануючи вкласти близько $7 мільярдів у їх розробку до 2035 року. Першим кроком стане випуск мобільного процесора Xring 01, розробленого за передовим 3-нм техпроцесом. Цей процесор вже обіцяли встановити у флагманський смартфон Xiaomi 15S Pro. В компанії працює понад 2500 інженерів, що свідчить про серйозні наміри стати більш автономними у виробництві напівпровідників. Аналітики зауважують, що ринок смартфонів насичений, тому компанії, як Xiaomi, шукають нові напрямки для розвитку, подібно до Huawei, яка також раніше розробляла власні процесори, але зазнала тиск санкцій з боку США.
-
Баффет вирішив покинути посаду гендиректора Berkshire
Відомий американський мільярдер та інвестор Воррен Баффет оголосив, що планує піти з посади генерального директора інвестиційної компанії Berkshire Hathaway наприкінці року після 60-річного керівництва. На його місце призначений віцеголова Грег Абель. Баффет наголосив, що залишиться в компанії та буде корисним у деяких випадках, але керівництво перейде до Абеля. Він також заявив, що після його смерті майже усі його акції Berkshire будуть пожертвовані. Це рішення завершує його успішну кар’єру, під час якої він перетворив компанію на конгломерат вартістю понад 1 трлн доларів. Воррен Баффет також розкрив деталі свого заповіту, за яким майже увесь його маєток перейде до нового фонду.
-
Стратегія “виграв-виграв”: що дає Україні та США угода про копалини
У квітні 2025 року Україна і США підписали важливу угоду про надра, яка передбачає співпрацю між країнами та дає американцям доступ до українських ресурсів. Документ містить гарантії для американських партнерів і не встановлює боргів України перед США. Експерти вважають цю угоду важливим дипломатичним кроком для України. Президент Трамп заявив, що ця угода приноситиме прибуток США, який компенсує витрати на допомогу Україні. Також угода може сприяти розвитку українського оборонпрому. Підписана угода також відкриває можливість для подальшої військової допомоги Україні. У міжнародних відносинах це може мати велике значення, а також створити позитивний сигнал для інших інвесторів.
-
Уряд оприлюднив повний текст угоди про надра
Уряд України опублікував повний текст угоди між Україною та США про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови. Ця угода була підписана міністеркою економіки України та її американським колегою. Метою угоди є залучення глобальних інвестицій для відбудови України після втручання Росії в країну. Угода передбачає стратегічне партнерство між Україною та США для розвитку економіки та відновлення країни. Також угода містить правила щодо інвестиційних можливостей та ринкові права на купівлю видобутку. Ратифікація цієї угоди може відбутися в Україні в другій половині травня.
-
ЗМІ дізналися важливі деталі угоди про надра
Україна та США підписали угоду про співпрацю у сфері розвідки та видобутку мінеральних ресурсів. Угода стосується 57 мінералів, але багато важливих деталей будуть прописані у наступній “технічній угоді”. Угода встановлює політичні параметри співпраці та гарантує, що не суперечить угодам України з ЄС. В угоді вказано перелік мінералів, на які поширюється співпраця. Україна інвестує доходи від ліцензій та видобутку копалин у спільний фонд, а США надаватиме нову військову допомогу для ЗСУ. Деякі норми, які оголошував прем’єр-міністр України, не були описані в угоді і будуть включені у наступну угоду.
-
Україна і США підписали угоду про надра
Міністр економіки України Юлія Свириденко та американський колега Скот Бессент підписали угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови США-Україна. Фонд буде залучати глобальні інвестиції в Україну, зберігаючи повну власність та контроль за ресурсами на українській території. Угода передбачає рівноправне партнерство між країнами, захист національної власності та відсутність боргів перед США. Фонд буде наповнюватися доходами від нових ліцензій, а США допомагатимуть залучати додаткові інвестиції та технології. Угода надає податкові гарантії та передбачає співпрацю на десятиліття вперед. Перші 10 років прибутки фонду будуть інвестуватись в Україну, спрямовуючись на нові проєкти чи відбудову.
-
Єврокомісія інвестує 910 млн євро в Європейський оборонний фонд
Єврокомісія планує інвестувати 910 мільйонів євро в рамках Європейського оборонного фонду на 2024 рік. Ці кошти призначені для підтримки 62 обраних проєктів з метою створення сильної та інноваційної оборонної промисловості в Європі. Цей фонд також вперше включає українські оборонні підприємства, що є важливим кроком у зміцненні співпраці між Україною та Європою в галузі оборонної промисловості. Інвестиції спрямовані на розвиток оборонної промисловості Європи відповідно до стратегії “Переозброєння Європи” до 2030 року. У 2024 році було відібрано дев’ять проєктів, зокрема український Small UAS, який розвиває передові повітряні системи на базі штучного інтелекту.