Німецький оборонний концерн Rheinmetall разом з міністерством економіки та інновацій Литви підписали угоду про створення в Литві центру компетенцій з виробництва зарядів для артилерійських снарядів калібру 155 мм. Цей новий проект оцінюється у понад 400 млн євро і передбачає створення спільного підприємства Rheinmetall та литовської компанії. Він буде виробляти приблизно 2 тис. тонн пороху. Планується, що переговорна група визначить технічні деталі заводу, місцезнаходження та потужності.
Позначка: Інвестиції
-
ЄС вливає мільярди в оборонну промисловість
Рада ЄС та Європарламент ухвалили програму розвитку європейської оборонної промисловості (EDIP) з фінансуванням 1,5 млрд євро на період 2025-2027 років. Програма передбачає збільшення виробничих потужностей, державні закупівлі зброї та підтримку співпраці з Україною, включаючи фінансування через Інструмент підтримки України. Також угода обмежує вартість компонентів з-за меж ЄС та близьких партнерів на рівні не більше 35% від ціни кінцевої продукції. EDIP також впроваджує механізми безпеки постачання оборонної продукції, юридичні інструменти для співпраці між країнами ЄС, обмеження на компоненти з третіх країн та створення рамки для спільних європейських оборонних проєктів (EDPCIs), в яких можуть брати участь українські компанії. Крім того, програма передбачає створення централізованого каталогу продукції для полегшення закупівель. Кошти також будуть використані на розвиток систем протиповітряної оборони, захист східного флангу та впровадження нової системи протидії дронам до кінця 2026 року. Нова програма є частиною “Дорожньої карти збереження миру – оборонної готовності до 2030 року”, представленої Європейською комісією та Верховним представником Кая Калласом для зміцнення європейського оборонного потенціалу.
-
Британія розкрила обсяг військової допомоги Києву
Міністерство оборони Великобританії оголосило про збільшення військової підтримки України та посилення оборонних можливостей НАТО через зростання напруженості з боку Російської Федерації. Лондон вже інвестував близько £600 млн у постачання дронів для України, які використовуються для ведення високоточних операцій, розвідки та порушення логістики противника. Також було доставлено сотні ракет для систем протиповітряної оборони України. Британія також співпрацює з Україною над розробкою інтерцепторного дрона та іншими проєктами в галузі безпілотників та оборони. Велика Британія також продовжить участь у місії НАТО з повітряної поліції та надсилатиме фахівців до Молдови для підготовки місцевих сил у галузі протидронових технологій.
-
Google інвестує $15 млрд у ШІ-центр в Індії
Компанія Google оголосила про плани інвестування $15 мільярдів у створення центру обробки даних із штучним інтелектом у штаті Андхра-Прадеш в Індії. Це найбільша інвестиція Google в цій країні. Цей крок припадає на період напруги у відносинах між Індією та США через торговельні питання. Google планує витратити $85 мільярдів на розширення центрів обробки даних цього року, щоб задовольнити зростаючий попит на послуги штучного інтелекту. Новий комплекс у місті Вішакхапатнам матиме початкову потужність 1 гігават і створить значну кількість робочих місць.
-
ЄС спрямує €618 млн на “зелену” енергетику Африки
Європейський Союз виділить 618 мільйонів євро на реалізацію проєктів із розвитку відновлюваних джерел енергії в Африці. Про це повідомила пресслужба Єврокомісії..
Кошти буде спрямовано на реалізацію енергетичних проєктів у восьми африканських країнах. Зокрема, у Кенії (55 мільйонів євро) передбачено створення “зеленої” енергетичної системи для збільшення виробництва електроенергії та зміцнення енергомереж. В Уганді (60 мільйонів євро) профінансують проєкт з електрифікації сільських районів, у яких проживає понад 250 тисяч осіб.
У Демократичній Республіці Конго (90,14 мільйона євро) фінансування буде спрямовано на електрифікацію міста Кісангані та прилеглих територій, а в Мавританії (125 мільйонів євро) – на створення регіонального енерготранспортного коридору для швидкозростаючого населення.
У Нігерії (20 мільйонів євро) планується технічна підтримка для масштабування рішень у галузі відновлюваної енергетики, зокрема для фермерів і малого бізнесу. У Кабо-Верде (39 мільйонів євро) кошти підуть на розширення вітрових електростанцій і систем зберігання енергії в межах проєкту Cabeolica.
Крім того, 30 мільйонів євро буде спрямовано на зміцнення енергетичної системи між Замбією та Танзанією, а найбільше фінансування – 199 мільйонів євро – отримає Того, де реалізують проєкт із розвитку відновлюваної енергетики та систем накопичення енергії у місті Кпаліме.
Раніше Ввлада Євросоюзу розпочала інвестиційну програму Африка – Європа обсягом 150 млрд євро з метою розвитку інфраструктури африканських держав.
-
Швеція інвестує $367 млн на системи боротьби з дронами
Швеція виділить 3,5 мільярда шведських крон ($367,11 млн) на додаткові системи протидії дронам. Про це 10 жовтня заявив міністр оборони країни Пол Йонсон, передає Reuters.
За його словами, Швеція придбає системи для збиття дронів, розгорне дрони-мисливці для авіабаз та встановить датчики для створення перешкод.
Країна також витратить додаткові 1,5 мільярда шведських крон на посилення можливостей своєї системи винищувачів JAS 39 Gripen.
Інвестиції покривають запасні частини, обладнання для виконання місій та базові матеріали, щоб посилити здатність ВПС країни діяти з авіабаз. -
ЄС інвестує €1 млрд у впровадження штучного інтелекту в десяти галузях
Європейська комісія оголосила про виділення €1 млрд на розвиток і впровадження технологій штучного інтелекту у десяти провідних галузях економіки, повідомляє Euronews. Ініціатива має на меті зменшити залежність Європейського Союзу від технологій США та Китаю.
У межах нової “Стратегії застосування ШІ” Єврокомісія прагне зробити штучний інтелект пріоритетом у таких секторах, як охорона здоров’я, фармацевтика, енергетика, промисловість, логістика, сільське господарство, оборона, будівництво, зв’язок і культура. Виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен заявила, що компанії мають перейти від використання ШІ у рутинних офісних процесах до масштабного впровадження технологій у виробництві та промисловості.
Реальний ефект від нової програми може бути обмеженим через недостатній рівень фінансування. У 2024 році ЄС витратив близько €256 млн на підтримку передових технологій, тоді як США спрямували на ті самі цілі понад €5 млрд. Загальні інвестиції у ШІ також демонструють суттєвий розрив: ЄС – €7 млрд, США – €58,5 млрд, Китай – €12,9 млрд.
Щоб підвищити ефективність програми, до кінця року Єврокомісія планує зменшити регуляторний тиск на бізнес, спростивши звітність і переглянувши чинне законодавство. Під перевірку потрапить і ухвалений раніше “Акт про штучний інтелект”, який має повністю набути чинності у 2027 році. Пропозиції щодо відтермінування цього терміну було відхилено.
Єврокомісія не виключає, що в майбутньому до програми буде додано й інші напрямки, зокрема фінансові технології, туризм та електронну комерцію. -
Зеленський і бізнес обговорили відкриття експортних платформ зброї
Президент Володимир Зеленський зустрівся з керівниками міжнародних та українських інвестиційних фондів і бізнес-асоціацій, що взяли участь у третьому Форумі оборонних індустрій. Про це повідомила пресслужба глави держави в середу, 8 жовтня.
“Ми розраховуємо на продовження підтримки України. Я думаю, що для нас це один із нових напрямів, де ми можемо побачити реальне зростання співпраці та оборонної промисловості України. За нашою оцінкою, у 2026 році потенціал у виробництві тільки дронів і ракет буде вже 35 мільярдів доларів”, – сказав Зеленський.
Учасники зустрічі запевнили в тому, що вони готові збільшувати інвестиції в українське виробництво зброї, щоб дати Україні змогу нарощувати свої спроможності та сприяти подальшому розвитку. Представники інвестиційних фондів і бізнес-асоціацій також озвучили пропозиції, які допоможуть наростити інвестиції. Зокрема, ішлося про збільшення кількості розробок та інновацій, а також поштовх для розвитку нових видів зброї.Президент зазначив, що Україна має напрацювання й технології, якими готова ділитися з партнерами, та зацікавлена у спільному виробництві. Окрема увага – готовності України відкрити експортні платформи зброї у Європі, США та інших країнах. Водночас, наголосив Зеленський, важливо гарантувати збереження технологій.
“Для мене дуже важливо, щоб усі ці технології були убезпечені. Ось чому ми називаємо це контрольованим експортом”, – зауважив глава держави.
У зустрічі взяли участь представники ADS Group, AHK Ukraine, Defence Builder, Darkstar, Baryon Investment Fund, MITS Capital, East Office of Finnish Industries, US-Ukraine Business Council, D3 Venture Capital, Double Tap Investments, Resist.UA, UA1, Angel One Fund, United Tech Assets, Invest in Bravery.
-
Китай запропонував Трампу $1 трлн інвестицій у США – ЗМІ
Представники Китаю на торгових переговорах зі США запропонували великі інвестиції в американську економіку, але з певними умовами, одна з яких – скасування обмежень на діяльність китайських компаній, введених з міркувань національної безпеки протягом минулого десятиліття. Після зустрічі у Мадриді у вересні, де було досягнуто угоду про продовження роботи соцмережі TikTok у США, сторони обговорювали можливості інвестування китайськими компаніями в США. Голова КНР Сі Цзіньпін обговорював цю ініціативу у телефонній розмові з Дональдом Трампом, підкреслюючи необхідність створення відповідних умов для інвестицій китайських компаній в Америку. Китай також наполягає на зниженні мит на імпорт продукції, яку будуть завозити китайські заводи, побудовані в США для своїх потреб. У той же час, американські влади вже декілька років намагаються обмежити економічний розвиток Китаю у різних галузях за допомогою інструментів національної безпеки, включаючи заборону на продукцію компанії Huawei та введення санкцій проти неї. Питання щодо можливого розслаблення обмежень на інвестиції залишається відкритим, оскільки деякі джерела попереджають про ризики цієї ініціативи, стверджуючи, що Китай може використати це для своїх користей.
-
Фіктивні інвестиції: в Одесі викрили транснаціональний call-центр
У Одесі була розкрита злочинна група, яка обманювала людей через фіктивні інвестиційні платформи. Зловмисники створювали вебсайти вигаданих компаній, де пропонували людям інвестувати гроші, обіцяючи великі прибутки. Насправді ж усі кошти збиралися на криптогаманцях учасників групи. Групу очолював 28-річний мешканець Одеси, який мав під собою співробітників з ІТ та дзвонарів. Поліція затримала вісім учасників групи і розшукує одного. Інвесторам завдано збитків на суму 92 тисяч доларів. Усім фігурантам загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Наразі ведеться розслідування, і кількість постраждалих може перевищити 1500 осіб.