Адміністрація Дональда Трампа веде дипломатичні переговори з Іраном щодо нової ядерної угоди. Про це у п’ятницю, 27 червня, повідомляє CNN із посиланням на чотири джерела.
Серед обговорюваних умов – дозвіл Ірану на створення цивільної ядерної програми без збагачення урану, розблокування до $6 млрд активів і потенційні інвестиції у $20-30 млрд для нової енергетичної інфраструктури Ірану. Джерела уточнили, що гроші можуть надати союзники США у Перській затоці, а не сам Вашингтон.
Деякі деталі були узгоджені на таємній багатогодинній зустрічі спецпредставника США Стіва Віткоффа з партнерами із Затоки у Білому домі минулої п’ятниці – за день до американських ударів по ядерних об’єктах Ірану.
Віткофф заявив CNBC, що США прагнуть досягти “всеохоплючої мирної угоди” з Іраном.
Представник адміністрації Трампа зазначив, що США не наполягають на безпосередньому фінансуванні.
“Ми готові очолити ці переговори, але не беремо на себе зобов’язань щодо фінансування”, – сказав він CNN.
Дискусії тривають через посередників, зокрема Катар, який раніше сприяв досягненню крихкого припинення вогню між Ізраїлем та Іраном. І хоча офіційний Тегеран не підтверджує наступного раунду переговорів, у США сподіваються представити Ірану нові умови найближчим часом.
Джерела CNN також зазначають, що Вашингтон сподівається – після нещодавніх ударів Іран буде більш схильний до поступок. Водночас експерти попереджають: після схвалення парламентом Ірану припинення співпраці з МАГАТЕ Тегеран може навпаки пришвидшити рух до створення ядерної зброї.
Раніше телеканал CNN з посиланням на американську розвідку повідомив, що удари США по трьох ядерних об’єктах Ірану не знищили основні компоненти ядерної програми, попри заяви Трампа.
Після цього президент США накинувся на ЗМІ.
Іран не добито: чи повернеться війна на Близький Схід
Позначка: Інвестиції
-
США пропонують Ірану $30 млрд за відмову від збагачення урану – ЗМІ
-
Мелоні очолить Конференцію з відновлення України
У липні у Римі відбудеться міжнародна конференція з відновлення України, на якій лідери країн-партнерів обговорять стратегії відбудови країни після війни. Про це у середу, 25 червня, заявив президент Володимир Зеленський під час засідання ПАРЄ.
За його словами, вона відбудеться на 10-11 липня, і стане логічним продовженням Ukraine Recovery Conference, яка проходила у Берліні минулого року. Це буде вже четверта конференція з відновлення України.
“Щодо стратегічної програми, я маю на увазі, що 10 і 11 липня ми проведемо дуже хорошу зустріч в Італії під керівництвом нашого доброго друга України, прем’єр-міністра Італії Джорджі Мелоні. І ми проведемо зустріч з лідерами там”, – сказав Зеленський.
Він наголосив на важливості участі європейських підприємств і приватного сектору у відновленні України після російських атак.
На сайті Ukraine Recovery Conference зазначається, що головними темами конференції в Італії будуть:- бізнес – залучення приватного сектору до відбудови та економічного зростання;
- людський капітал для України;
- відновлення регіонів;
- вступ до ЄС та пов’язані з цим реформи.
-
Посли ЄС підтримали €300 млн для української оборонки
Комітет представників Європейського Союзу схвалив план по запуску Європейської програми оборонної промисловості (EDIP), яка передбачає виділення €1,5 млрд у вигляді грантів до 2027 року. З них €300 млн будуть спрямовані на підтримку українського оборонного комплексу. EDIP має на меті підвищити готовність оборонної промисловості ЄС, розвиток оборонно-технологічної бази, а також підтримку української оборонної індустрії. Ці кошти будуть інвестуватися за умови дотримання умов програми. Єврокомісія пропонує ефективну підтримку України у реалізації проєктів. EDIP була запропонована у 2024 році, а після початку війни 2022 року лідери ЄС поставили завдання зміцнити оборонну промисловість та інвестиції у неї.
-
НАТО інвестувало €37 млн у супутниковий зв’язок для ЗСУ
НАТО виділило майже 37 млн євро на цифрові проєкти для Збройних Сил України, які допоможуть посилити супутниковий зв’язок, бойове управління та інформаційні системи. Ця підтримка була оголошена під час зустрічі представників України та НАТО. Проєкти включають постачання обладнання, розвиток бойових систем та покращення медичної інформаційної системи. НАТО також надає консультації та технічну підтримку через NCIA. Комплексний пакет допомоги включає невідкладну військову допомогу та проекти на розвиток спроможностей та підтримку реформ у секторі оборони та безпеки.
-
Голова Сбєрбанку визнав “ідеальний шторм” в економіці Росії
Глава Сбербанку РФ, Герман Греф, виступаючи на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, заявив про складну економічну ситуацію в Росії, яку він назвав “ідеальним штормом”. Він вказав на проблеми, такі як високі реальні ставки, які гальмують інвестиції, недооцінений курс рубля, зростання дефіциту бюджету та низьку продуктивність праці. Інші представники влади також визнали проблеми в економіці, хоча деякі з них вважають, що це лише тимчасове явище. Президент РФ, Володимир Путін, вважає, що стратегічною метою є перехід до збалансованого зростання та запобігання рецесії. Він закликав до розумної бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, спрямованої на підтримку економічного зростання та збереження стабільності. Попри стрімке зростання світових цін на нафту, доходи Росії від експорту сировини зазнають тиску через зміцнення національної валюти.
-
Франція інвестує понад €700 млн у конкурента Starlink
Франція вирішила виділити значну суму – €717 мільйонів – для розвитку паризького оператора супутникового зв’язку Eutelsat, який є одним з основних конкурентів американської системи Starlink, створеної Ілоном Маском. Це рішення входить у загальну стратегію Парижа зміцнення автономії Європейського Союзу, особливо у зв’язку зі з verschärften Position der Trump-Administration gegenüber traditionellen Verbündeten in Europa. Після інвестиції державна частка Франції в Eutelsat збільшиться до 30%, у той час як британська – зменшиться до близько 8%. Євросоюз загалом підтримує своїх гравців у космічній галузі. Тільки що Єврокомісія надала дозвіл люксембурзькій компанії SES на придбання конкурента Intelsat за €2,8 млрд, щоб надати ще одній європейській компанії можливість розвивати угруповання телекомунікаційних супутників на низькій орбіті. Європейські компанії змушені конкурувати на фоні агресивного зростання глобального ринку у космічній галузі.
-
Meta інвестує $14 млрд у стартап із розвитку штучного інтелекту
Після невдалого запуску моделей Llama 4 компанія Meta оголосила про купівлю 49% акцій компанії Scale AI за $14,3 млрд, повідомляє The Verge. Генеральний директор Scale, Александер Ван, приєднається до Meta й очолить нову ШI-лабораторію, підпорядковуючись безпосередньо Марку Цукербергу.
Scale AI спеціалізується на підготовці даних для навчання моделей штучного інтелекту – ця компанія є підрядником Google, OpenAI та інших гігантів галузі. Хоча значна частина роботи виконується дешевою робочою силою за межами США, роль Scale у розвитку ІІ критично важлива. Ван також збереже місце у раді директорів своєї колишньої компанії.
За даними The Verge, останні тижні Цукерберг особисто займався переманюванням провідних науковців у новий підрозділ. Деяким із них пропонували зарплати в мільйони або навіть десятки мільйонів доларів. Частина співробітників була найнята прямо з Google.
На тлі відставання Meta від конкурентів – Google, OpenAI, Anthropic та DeepSeek – компанія сподівається, що стратегічна інвестиція дозволить їй надолужити втрачене. Найбільша модель Llama 4 Behemoth досі не випущена, попри обіцянки з квітня.
У 2025 році Meta планує зробити свого чат-бота Meta AI провідним персональним помічником і паралельно працює над створенням “повноцінного” штучного інтелекту. -
У смартфонах Samsung може з’явитися додатковий ШІ-помічник
Компанія Samsung веде переговори про масштабне інвестування у стартап Perplexity AI, який спеціалізується на застосуваннях штучного інтелекту. Як повідомляє Bloomberg, сторони також обговорюють попереднє встановлення застосунку та ШІ-помічника Perplexity на смартфони нової лінійки Galaxy S26.
За словами джерел, компанії планують інтегрувати технології Perplexity не лише в нові пристрої, а й у браузер Samsung, а також у віртуального помічника Bixby. Очікується, що анонс партнерства може відбутися вже цього року, а сам ШІ-сервіс стане помічником за замовчуванням у флагманах серії Galaxy S26, які мають вийти в першій половині 2026 року. Водночас деталі домовленостей ще остаточно не узгоджені та можуть змінитися.
Також зазначається, що Samsung розглядає можливість стати одним із найбільших інвесторів у новому раунді фінансування Perplexity, який планує залучити $500 мільйонів за оцінки компанії на рівні $14 мільярдів.
Крім того, між Samsung і Perplexity ведуться переговори щодо створення операційної системи з підтримкою штучного інтелекту. -
Маск інвестує 300 млн доларів у Telegram
Павло Дуров, власник Telegram, оголосив про угоду з Ілоном Маском з компанії Tesla у сфері штучного інтелекту xAI. Ця угода передбачає інтеграцію чат-бота Grok від xAI до месенджера Telegram. Користувачі вже цього літа зможуть скористатися ШІ від Маска всередині Telegram, включаючи розумний пошук та функції “розширення” повідомлень від нейромережі. За цю угоду Дуров отримає 300 млн доларів та 50% від доходів з підписок на xAI у Telegram. Це також дозволить Маску розширити базу користувачів до 550 млн у соцмережі X та майже мільярда у Telegram. Ілон Маск після збою у соцмережі X повернувся до роботи на повний робочий день.
-
Викрито ОГЗ, яка ошукала громадян на 15 млн грн
Викрито організовану злочинну групу, яка налагодила схему фіктивного інвестування й ошукувала громадян. Про це повідомив Офіс генпрокурора.
Трьом учасникам ОЗГ повідомлено про підозру у шахрайстві в особливо великих розмірах, вчиненому організованою групою. Двоє з них – уродженці Білорусі.
За даними слідства, учасники угруповання залучали кошти громадян під виглядом інвестування в доставку дизельного палива з Європи в Україну. Інвесторам обіцяли щомісячний дохід за принципом фінансової піраміди – прибутки формувалися за рахунок надходжень від нових вкладників.
Оголошення про залучення інвестицій розміщували в соцмережах. Для переконливості на своїх сторінках публікували рекламні відеоролики і дописи про перспективи інвестування у такий вид “бізнесу”, а також запевняли, що мають контракти з європейським нафтопереробним концерном, власну нафтобазу, бензовози та логістику.
Зустрічі з інвесторами для укладання договорів-позик проводилися в офісах Києва та Львова. Надалі клієнти перераховували гроші на рахунки фірм або передавали їх особисто в руки. Декілька місяців вони отримували щотижневий прибуток в 4,5 % від вкладу, після цього виплати припинялись, а підозрювані переставали виходити на зв’язок.
У такий спосіб вдалося ошукати 21 громадянина, сума вкладів яких варіювалась від 300 тис до 1,5 млн грн.
Під час обшуків за місцями проживання підозрюваних та в їхніх транспортних засобах вилучено грошові кошти у різних валютах, печатки, банківські картки, мобільні телефони, флеш-накопичувачі, ноутбуки, комп’ютери, планшети, документацію, чорнові записи тощо.
Фігурантам обрано запобіжні заходи у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави від 4 до 6 млн грн. Встановлюється повне коло осіб, причетних до злочину.