У інвестиційній компанії Геологічна інвестиційна група виникли скарги на Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА). Компанія заявила, що АРМА не надала достатньої інформації щодо активів груп компаній Моршинська та Юнігран, що може підірвати процес продажу цих активів. Геологічна інвестиційна група хотіла взяти участь у конкурсах на управління активами, але не отримала необхідної інформації від АРМА. Компанія стверджує, що подібна ситуація вже виникала з компанією Керамбуд, де виявили збитки через недостатню оцінку активів. Геологічна інвестиційна група вимагає від АРМА чесної та відкритої оцінки активів, а також сподівається на реформу агентства за новим законом, який має набути чинності в 2026 році.
Позначка: Інвестиції
-
Моршинська і Юнігран: бізнес критикує непрозорість конкурсів АРМА
Інвестиційно-консалтингова компанія Геологічна інвестиційна група заявила, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), не надає необхідну інформацію про активи компаній Моршинська та Юнігран. Це призвело до ситуації, де конкурси на управління цими активами проводяться недостатньо прозоро, що може наслідувати подібні проблеми, які були з Керамбудом. Група стверджує, що без чесної оцінки активів ризикують виникнути фінансові проблеми. Вони також наголошують на потребі реформування АРМА, яке має відбутися згідно з новим законом №4503-IX, що набуде чинності 30 січня 2026 року.
-
Єгипетський мільярдер інвестує до $50 млрд в інфраструктуру США
Найбагатша людина Єгипту Нассеф Савіріс планує вкласти до $50 млрд в інфраструктурні проекти у США. Про це повідомляє Financial Times.
Зазначається, що на інфраструктурних інвестиціях у США сфокусується компанія, утворена в результаті об’єднання його виробника хімікатів і добрив OCI Global з будівельною Orascom Construction його сім’ї.
“Ми хочемо зосередити наступний етап нашого бізнесу на області, де ми бачимо найбільші можливості – інфраструктуру”, – заявив мільярдер.
Передбачається, що об’єднаний бізнес, серед іншого, виграє від різкого зростання витрат на дата-центри. Компанія планує найближчим десятиліттям інвестувати в американську інфраструктуру як власний капітал, так і кошти партнерів. -
Договір про надра: США здійснили першу інвестицію
Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) внесла свій перший внесок в Інвестиційний фонд відбудови США-Україна на суму 75 мільйонів доларів. Україна також виділить аналогічну суму, що підвищить загальний капітал фонду до 150 мільйонів доларів. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко. Фонд має на меті підтримку проєктів у сферах енергетики, інфраструктури та критичних мінералів. Україна планує реалізувати три проєкти до 2026 року. Рішення відкриває шлях до фінансування важливих проєктів, що сприятимуть розвитку економіки та безпеці країни. Американські інвестиції також можуть забезпечити безпеку для України та американського бізнесу в країні. Нагадаємо, що на початку травня президент Володимир Зеленський повідомив про ратифікацію угоди про надра.
-
Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК
Метінвест інвестує 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі. Про це повідомила пресслужба холдингу у середу, 10 вересня.
Вказано, що в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств, з липня на Північному ГЗК ввели в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації ці установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн.
Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок, які будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції. Загалом їх буде чотири.
“Для того, щоб наші підприємства могли забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації”, – розповів начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
За його словами, це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електроенергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, та дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Усі ці чинники підсилюватимуть життєстійкість ГЗК. -
У Метінвесті назвали приоритетні заводи в Україні для інвестицій
Компанія Метінвест продовжує вкладати кошти в українські промислові підприємства, зокрема у Північний ГЗК та Каметсталь. Основний акцент робиться на модернізацію та вдосконалення обладнання. Наразі ведуться роботи з будівництва установки для згущення відходів на Північному ГЗК, а також розглядається проєкт з модернізації випалювальних машин для виробництва окатків для зеленої металургії в ЄС. У Каметсталі вже виконано капремонт доменної печі та відновлено обладнання одного з конвертерів. Метінвест також вірить, що після війни в Україні буде ще більше інвестицій у відновлення інфраструктури. Відомо, що Метінвест є одним з найбільших інвесторів в українську економіку і постачатиме сталь для АЕС у Великій Британії.
-
Китай відмовився інвестувати в газовий проєкт РФ – розвідка
Китай відмовився інвестувати в проєкт російського Газпрому на трубу завдовжки 2,6 тисячі кілометрів. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що згоди на новий газопровід, який міг би компенсувати Газпрому близько п’ятої частини втраченого експорту до Європи, Кремль домагається від Китаю вже майже 20 років.
Під час зустрічі в Пекіні сторони обмежилися лише меморандумом про наміри – контракт на постачання газу досі не уклали.
Як повідомляється, фінансувати проєкт на трубу завдовжки 2,6 тис. км Газпром буде змушений самостійно. Остаточна ціна ще не узгоджена: Китай наполягає на рівні внутрішніх російських тарифів – 120-130 доларів за тисячу кубів, натомість Москва пропонує діапазон 265-285 доларів – аналогічно Силі Сибіру-1.
Будівництво оцінюється у 25 млрд доларів і значно посилить фінансовий тиск на Газпром, який фактично субсидує китайських споживачів.
За даними розвідки, на сьогодні газовий бізнес російської корпорації залишається збитковим. Торік її втрати становили 11,6 млрд доларів, у першій половині цього року сягнули вже 134 млн дол.
Як відомо, грошові резерви Газпрому скорочуються третій рік поспіль: із 33 млрд доларів на початку 2022 року до 6,7 млрд доларів у червні 2025-го. Після новини про підписання меморандуму акції Газпрому різко впали, а капіталізація знизилася на 1,24 млрд доларів. -
Amazon інвестує $4,4 млрд у Новій Зеландії
Amazon.com Inc. планує інвестувати 7,5 млрд новозеландських доларів ($4,4 млрд) у розвиток хмарної інфраструктури в Новій Зеландії.Про це повідомляє преслужба компаніїу вівторок, 2 вересня.
Розвиток хмарних операцій Amazon в Новій Зеландії додасть близько 10,8 млрд новозеландських доларів до ВВП країни та щорічно забезпечуватиме в середньому понад тисячу робочих місць.
“Запуск операцій Amazon Web Services (AWS) у Новій Зеландії допоможе задовольнити зростаючий попит на хмарні сервіси по всій країні та надасть організаціям будь-якого розміру можливість прискорити їх цифрову трансформацію”, – мовиться у повідомленні.
Amazon також планує залучати та навчати місцевий персонал для роботи у ЦОД.
Цей крок є частиною довгострокових зобов’язань Amazon щодо розвитку цифрової інфраструктури та підтримки економічного зростання Нової Зеландії.
Крім Нової Зеландії, компанія планує розвивати операції AWS у Чилі, Саудівській Аравії та Європі.
Раніше ЗМІ писали, що Amazon скасувала замовлення на китайські товари після оголошення мит.
Apple та Amazon збільшили прибутки -
У ЄС оцінили інвестиції в оборонну індустрію Києва
У Європейському Союзі висловили оптимізм щодо потенційних інвестицій у розвиток української оборонної промисловості. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що європейські країни активно розглядають можливість використання нового механізму позик, розрахованого на 150 мільярдів євро, для фінансування оборонної сфери України. Про це в неділю, 23 серпян, повідомляє УНІАН.
За словами єврокомісара, вже найближчим часом будуть оголошені дані про кількість країн-членів ЄС, які подали запити на отримання коштів із зазначеного фонду. Він також зазначив, що інтерес до цього механізму досить великий, і очікується, що в листопаді стане відомо, яка частка цих позик буде спрямована на підтримку України.
Кубілюс відзначив, що деякі країни вже висловили намір використовувати позики саме для України. Утім, точних цифр щодо таких запитів наразі немає.
Як повідомляє видання, раніше чиновник закликав європейські країни активніше інвестувати в українську оборонну індустрію та висловлював стурбованість через недостатню кількість заявок на кредити для закупівель українських військових технологій. Тепер же він відзначив помітне покращення ситуації.
“Зараз я значно оптимістичніший”, – підкреслив Кубілюс.
Разом із тим Кубілюс утримався від коментарів щодо перспектив фінансування закупівлі американської зброї на суму 90 мільярдів доларів, про яку раніше згадував президент України Володимир Зеленський після зустрічей у Вашингтоні. За його словами, нині ЄС демонструє більш узгоджені та об’єднані дії у співпраці з партнерами зі США.
Кубілюс також наголосив на взаємному інтересі між українською та європейською оборонними індустріями.
“Українська оборонна індустрія визначна своїми досягненнями. І, думаю, багато європейських країн, бізнес-індустрій мають чимало інтересу посилити свою інтеграцію”, – відзначив Кубілюс.
Раніше повідомлялося, що комітет постійних представників ЄС на рівні послів схвалив мандат для переговорів з Європарламентом щодо запуску Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Вона передбачає виділення загалом €1,5 млрд у вигляді грантів до кінця 2027 року, з яких €300 млн спрямують на підтримку оборонного комплексу України.
Власне виробництво: чи забезпечить Україна себе зброєю
-
ЄС оцінив перспективи фінансування оборонки Києва
У Європейському Союзі висловили оптимізм щодо потенційних інвестицій у розвиток української оборонної промисловості. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що європейські країни активно розглядають можливість використання нового механізму позик, розрахованого на 150 мільярдів євро, для фінансування оборонної сфери України. Про це в суботу, 23 серпня, повідомляє УНІАН.
За словами єврокомісара, вже найближчим часом будуть оголошені дані про кількість країн-членів ЄС, які подали запити на отримання коштів із зазначеного фонду. Він також зазначив, що інтерес до цього механізму досить великий, і очікується, що в листопаді стане відомо, яка частка цих позик буде спрямована на підтримку України.
Кубілюс відзначив, що деякі країни вже висловили намір використовувати позики саме для України. Утім, точних цифр щодо таких запитів наразі немає.
Як повідомляє видання, раніше чиновник закликав європейські країни активніше інвестувати в українську оборонну індустрію та висловлював стурбованість через недостатню кількість заявок на кредити для закупівель українських військових технологій. Тепер же він відзначив помітне покращення ситуації.
“Зараз я значно оптимістичніший”, – підкреслив Кубілюс.
Разом із тим Кубілюс утримався від коментарів щодо перспектив фінансування закупівлі американської зброї на суму 90 мільярдів доларів, про яку раніше згадував президент України Володимир Зеленський після зустрічей у Вашингтоні. За його словами, нині ЄС демонструє більш узгоджені та об’єднані дії у співпраці з партнерами зі США.
Кубілюс також наголосив на взаємному інтересі між українською та європейською оборонними індустріями.
“Українська оборонна індустрія визначна своїми досягненнями. І, думаю, багато європейських країн, бізнес-індустрій мають чимало інтересу посилити свою інтеграцію”, – відзначив Кубілюс.
Раніше повідомлялося, що комітет постійних представників ЄС на рівні послів схвалив мандат для переговорів з Європарламентом щодо запуску Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Вона передбачає виділення загалом €1,5 млрд у вигляді грантів до кінця 2027 року, з яких €300 млн спрямують на підтримку оборонного комплексу України.
Власне виробництво: чи забезпечить Україна себе зброєю