Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про намір Єврокомісії представити інвестиційний пакет для Гренландії. Ці інвестиції мають покращити співпрацю Євросоюзу з островом, особливо у сферах безпеки та оборони. Фон дер Ляйєн зазначила, що це важливо для зміцнення відносин ЄС з партнерами у регіоні, такими як Британія, Канада, Норвегія та інші. Європейці також планують підтримати співпрацю зі США щодо Гренландії через виділення коштів на покупку обладнання для Арктики, зокрема європейського криголама.
Позначка: Інвестиції
-
Швеція скерує $1,6 млрд на ППО
Швеція витратить 15 млрд шведських крон (близько $1,6 млрд) на системи протиповітряної оборони, насамперед для захисту цивільного населення та об’єктів цивільної інфраструктури. Про це повідомляє Reuters з посиланням на заяву уряду країни.
Як і більшість європейських держав, Швеція істотно збільшила оборонні витрати після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Водночас через велику територію країна залишається вразливою до повітряних загроз.
Міністр оборони Пол Йонсон, виступаючи на безпековій конференції на півночі Швеції, заявив, що досвід російсько-української війни чітко демонструє критичну важливість потужної та стійкої системи протиповітряної оборони. За його словами, Швеція планує придбати системи ППО малої дальності для захисту міст, мостів, електростанцій та іншої критичної інфраструктури.
Того ж дня прем’єр-міністр Ульф Крістерссон розкритикував “загрозливу риторику” адміністрації США щодо Гренландії та Данії, заявивши, що Сполучені Штати мають дякувати Данії за її лояльність як союзника.
Раніше Швеція уклала контракт на майже 900 млн євро на закупівлі, пов’язані з будівництвом двох субмарин класу Blekinge.
Швеція оголосила про свій внесок у підтримку миру в Україні -
Нафтові компанії США висунули умову Трампу щодо Венесуели – ЗМІ
Нафтові компанії США вимагають юридичних і фінансових гарантій від адміністрації президента країни Дональда Трампа для інвестування у нафтовий сектор Венесуели. Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на свої джерела.
Американський бізнес занепокоєний активними діями Вашингтона щодо Венесуели та закликами Трампа підтримати його ініціативи з реформування глобальних енергетичних ринків.
ЗМІ нагадав, що американські урядовці провели переговори з главами провідних нафтових компаній в середу, 7 січня, в Маямі.
В п’тницю, 9 січня, керівники найбільших енергетичних груп країни зустрінуться з Трампом у Білому домі.
Джерела розповіли, що керівники компаній хочуть чітких гарантій захисту інвестицій, перш ніж вкладати гроші у країну з високими політичними та правовими ризиками. -
Рубіо озвучив плани США щодо венесуельської нафти
Прибутки від венесуельської нафти отримувала лише купка людей, і це потрібно змінити. А до того часу карантин на експорт нафти з Венесуели залишається. Про це заявив держсекретар США Марко Рубіо в інтерв’ю ABC News.
Він наголосив, що США хочуть гарантувати, що жодна нафта, яка перебуває під санкціями, не буде вивозитись з Венесуели до того, як зміниться управління всією галуззю.
“Тому що зараз ця галузь не існує в традиційний спосіб. Ці нафтові родовища, по суті, є піратськими операціями. Люди буквально крадуть нафту з-під землі, жменька – ось як вони тримають цей режим разом”, – зазначив держсекретар.
Він розповів, що венесуельські нафтові свердловини працюють на 18% потужності, тому що обладнання на них старе.
“Вони (представники влади Венесуели – ред.) продають нафту зі знижкою на світових ринках – 40 центів за долар, 50 центів за долар. Але всі ці гроші йдуть їм. Ці нафтові родовища не приносили користі народу Венесуели понад десять років. Вони це робили – але вони зробили мультимільйонерів – мільярдерів – лише з кількох людей. І саме це тримало цей режим разом. Це те, що потрібно вирішити”, – заявив Рубіо.
За його словами, для цього необхідно залучити приватні компанії, які інвестуватимуть в обладнання, в яке не було інвестицій протягом 20 років, бо всі прибутки від видобутку нафти у Венесуелі були “вкрадені”.
“Люди, які займаються цим, знатимуть, як це робити. Але все починається з різких змін у тому, як поводяться органи влади, які відповідають за цю галузь. І доки ці зміни не відбудуться, цей карантин (на вивезення нафти з Венесуели – ред.) залишатиметься чинним”, – заявив держсекретар.
Рубіо висловив думку, що західні компанії виявлять значний інтерес до видобутку нафти у Венесуелі, а нафтопереробні заводи США на узбережжі Мексиканської затоки “є найкращими з точки зору переробки цієї важкої сирої нафти”.
Держсекретар США також зазначив, що це призведе до величезних роялті для народу Венесуели. Він підкреслив, що гроші підуть на користь народу цієї країни, не жменьки людей нагорі.
Також Рубіо в іншому інтерв’ю у неділю заявив, що Сполучені Штати ведуть війну проти наркотрафіку з Венесуели, а не проти країни.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що віцепрезидентка Венесуели Делсі Родрігес може заплатити “дуже високу ціну”, якщо вона не виконуватиме вимоги США. -
Загроза нацбезпеці: Трамп зупинив будівництво найбільших вітропарків
Адміністрація президента США Дональда Трампа призупинила реалізацію п’яти великих офшорних проектів з виробництва енергії вітру на Східному узбережжі, посилаючись на загрозу національній безпеці. Основною причиною названо можливий вплив вітрових турбін на функціонування військових радарів. Про це у вівторок, 23 грудня, повідомило агентство Reuters.
Міністерство внутрішніх справ США пояснило, що рішення було ухвалене на основі зауважень Пентагону. Зокрема, військові заявили, що великі лопаті турбін та їхня відбивна поверхня можуть створювати перешкоди для радарів у вигляді “шумів”, що ускладнює ідентифікацію потенційних загроз.
“Завдання уряду Сполучених Штатів – забезпечувати захист американців. Цей захід дасть час для оцінки ризиків, які можуть бути спричинені великими вітровими проектами поблизу населених пунктів на Східному узбережжі”, – зазначив міністр внутрішніх справ Даг Бургам.
Це рішення торкається п’яти ключових проектів, у які вже були інвестовані значні кошти:
– Vineyard Wind 1 (Массачусетс), який частково введений в експлуатацію;
– Revolution Wind (Род-Айленд) та Sunrise Wind (Нью-Йорк) від Ørsted;
– Empire Wind 1 (Нью-Йорк) від Equinor;
– Coastal Virginia Offshore Wind (Вірджинія) від Dominion Energy.Як повыдомляэ агентство, заява спричинила миттєву реакцію на ринку: акції данської корпорації Ørsted втратили понад 12% вартості.
Водночас у Dominion Energy попередили про можливі ризики для надійності енергомереж, які забезпечують роботу військових баз та дата-центрів, залучених до розвитку штучного інтелекту. У свою чергу, губернаторка Нью-Йорка Кеті Гокул розкритикувала це рішення, назвавши його нападом на чисту енергію без достатніх підстав.
Нагадаємо, Дональд Трамп раніше неодноразово висловлював критичне ставлення до вітроелектростанцій, називаючи її “аферою століття”, дорогою та шкідливою для навколишнього середовища. У грудні федеральний суд у Массачусетсі вже скасував його виконавчий указ, що блокував видачу нових ліцензій для будівництва вітрових парків. Наразі адміністрація обрала новий підхід – тимчасове анулювання існуючих ліцензій під приводом національної оборони.
Трамп наказав негайно відновити роботу вугільних електростанцій
-
Британія інвестує £20 млн у лазерну зброю проти дронів
Велика Британія спрямує 20 млн фунтів стерлінгів на розробку нових лазерних систем для знищення безпілотників на тлі заяв щодо посилення підготовки НАТО до конфлікту з Росією. Про це повідомляє The Telegraph.
Програма є частиною фонду фінансування протидронової зброї UK Defence Innovation (UKDI) – нового неурядового органу, створеного для інвестування у новітні військові технології.
У Міністерстві оборони Великої Британії зазначили, що нові системи доповнять лазерні установки DragonFire, котрі планують встановити на есмінцях Королівського флоту з 2027 року.
Лазерні системи розглядають як потенційно дешевшу альтернативу ракетам для ураження дронів і ракет. Зокрема, вартість одного пострілу DragonFire становить близько 10 фунтів (13 доларів), а сама система здатна з високою точністю перехоплювати швидкісні ракети та безпілотники.
Крім того, британське військове керівництво вивчає можливість використання інших типів лазерної зброї, зокрема систем, які можуть встановлюватися на броньованій наземній техніці.
-
Disney інвестує $1 млрд в OpenAI і відкриє свої франшизи для Sora
Компанія Walt Disney стала одним з найбільших інвесторів стартапу OpenAI, вклавши $1 млрд та надавши права на використання своїх персонажів для генерування відео за допомогою інструменту Sora. Це може змінити підходи до створення контенту в Голлівуді, який раніше був обережний у використанні штучного інтелекту. За умовами угоди Sora та ChatGPT Images зможуть створювати відео з використанням персонажів Disney за запитами користувачів. Ці ролики мають з’явитися на початку 2026 року. Крім того, OpenAI і Disney планують створювати нові продукти й сервіси на основі моделей компанії, включаючи платформу Disney+. Деякі відео, створені користувачами, будуть доступні для перегляду на платформі Disney. Крім цього, ChatGPT буде інтегровано у внутрішні робочі процеси компанії. Важливо відзначити, що угода була укладена після критики со сторони Creative Artists Agency, яка стверджувала, що інструменти OpenAI, зокрема Sora, можуть створювати значні ризики для артистів і порушувати питання компенсації та авторства.
-
Метінвест став одним з лідерів за інвестиціями за версією ЄБА
Компанія Метінвест стала одним з найбільших інвесторів в Україні під час війни за версією Європейської бізнес асоціації. За період з 2022 по 2024 роки вони вклали понад $910 млн у виробництво та підвищення енергонезалежності, а також планують інвестувати близько $300 млн у 2025 році. Компанія вважає, що ці інвестиції є ключовим елементом підтримки економіки України під час війни та будуть сприяти відновленню держави у майбутньому. Генеральний директор Метінвесту Юрій Риженков зазначив, що стійкість бізнесу у воєнний час полягає в готовності підтримувати економіку країни діями, тому їхні інвестиції спрямовані на збереження виробництва, колективів та енергонезалежності. У список інвесторів воєнного часу також увійшли ще 29 компаній з різних секторів економіки.
-
Український бізнес відновлює довіру та виходить на довоєнний рівень
Бізнес у жовтні 2025 року залишає позитивні оцінки економічної діяльності в Україні, хоча з незначним зниженням. Індекс очікувань ділової активності становив 50,3 пункту, трохи нижче вересневого показника, але все одно вище нейтральної позначки. Позитивно впливають на бізнес надходження міжнародної фінансової підтримки, стійкий споживчий попит, бюджетне фінансування відновлення інфраструктури, сповільнення темпів інфляції та стійка ситуація на валютному ринку. Однак, негативно на економічну активність підприємств впливають обстріли, руйнування інфраструктури, енергодефіцит та інші фактори. Сектори торгівлі і будівництва оцінили свої результати позитивно, тоді як промисловість та послуги були більш стримані в оцінках. Інвестиційний клімат в Україні покращується, але залишається переважно негативним. Бізнес продовжує інвестувати в український ринок, хоча існують внутрішні та зовнішні загрози, такі як військова агресія, корупція, слабка судова система та інші. Натомість, ситуація на ринку праці дещо пом’якшилася, а бізнес продовжує розвивати та дбати про свою команду.
-
Нідерланди інвестують до 3 млрд євро у системи протидії БПЛА
У Нідерландах планують вкласти до 3 мільярдів євро у системи для боротьби з дронами через зростання інцидентів у Європі. Міністерство оборони країни анонсувало, що виділить від 1,25 до 3 мільярдів євро на посилення протидійних систем, які включатимуть додаткові зенітні системи, дрони-перехоплювачі, радари та засоби протидії малим безпілотникам. Також буде посилений захист кораблів від атак дронів. Планується придбати 22 мобільні протидронові системи Skyranger 30, перші з яких очікуються у 2028 році.