Національний банк України погіршив прогнози щодо рівня інфляції і зростання ВВП на поточний і наступний роки. Про це повідомила пресслужба регулятора в четвер, 29 ічня.
Так, Нацбанк погіршив очікування щодо інфляції на 2026 рік з 6,6% у своєму жовтневому інфляційному звіті до 7,5%, а на 2027 рік – з 5% до 6%.
“Зниження інфляції триватиме й у наступні місяці, передусім завдяки подальшому відображенню ефектів від вищих урожаїв 2025 року. Водночас вплив масштабних руйнувань в енергетиці тиснутиме на ціни як через ринкові, так і адміністративні механізми”, – вказано у повідомленні.
За оновленим прогнозом, досягнення цілі інфляції в 5% тепер перенесено з кінця 2027 року на середину 2028 року.
“Монетарна політика НБУ сприятиме обмеженню фундаментального цінового тиску. Однак відкладені ефекти руйнувань в енергосекторі стримуватимуть дезінфляцію. За прогнозом НБУ, інфляція знизиться до 6% наприкінці 2027 року, а у 2028 році – до цілі 5%”, – запевнив регулятор.
У Нацбанку додали, що очікують сповільнення темпів інфляції завдяки скороченню енергодефіцитів, зменшенню зовнішнього цінового тиску, а також нарощуванню врожаїв і поліпшенню ситуації на ринку праці в міру зниження безпекових ризиків.
Водночас регулятор очікує зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2026 році на рівні 1,8%, тоді як у жовтневому Інфляційному звіті йшлося про показник на рівні 2%.
“Нарощування врожаїв та інвестиції у відбудову інфраструктури й оборонний комплекс забезпечать подальше відновлення економіки. Однак ускладнення ситуації в енергосекторі ще тривалий час обмежуватиме ділову активність. З огляду на це реальний ВВП у 2026 році зросте помірно – на 1,8%”, – йдеться в релізі НБУ.
Вказано, що наприкінці 2025 року економіка пожвавилася завдяки активнішому збору врожаїв, у тому числі з огляду на зміщення жнив на IV квартал, а також на тлі нарощування бюджетних видатків. Проте через руйнування логістики та більший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії впродовж останніх місяців НБУ знизив оцінку зростання реального ВВП у 2025 році – до 1,8% з 1,9%.
Щодо прогнозу на наступні роки, то в НБУ очікують пришвидшення економічного зростання – до рівня 3-4% у 2027-2028 роках. Серед факторів, що сприяють поліпшенню: поступове покращення ситуації в енергосекторі та збільшення приватних інвестицій.
Позначка: Інфляція
-
Нацбанк оновив прогнози щодо інфляції і ВВП
-
Економіка РФ застрягає між стагнацією та інфляцією – розвідка
Економіка Росії у 2025 році фактично зупинила зростання на тлі жорсткої монетарної політики, падіння інвестицій та ослаблення внутрішнього попиту, що посилило ризики стагфляції й закріпило стагнаційні тенденції в цивільних секторах. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у середу, 28 січня.
Зауважується, у 2025 році економічне зростання майже зупинилося: ВВП коливався біля нульової позначки (-0,3% у І кварталі, 0% у ІІ, +0,1% у ІІІ). Навіть незначне пожвавлення в середині року було обмежене військово-промисловим комплексом та окремими сегментами сировинних галузей і не створило жодних імпульсів для цивільної економіки.
Інвестиційна активність після короткого підйому на початку року різко пішла на спад: у ІІ та ІІІ кварталах інвестиції в основний капітал скоротилися на 3,7% та 1,7% відповідно.
Бізнес відмовлявся від модернізації, урізав закупівлі обладнання й інвестиційних товарів, а дефіцит фінансових ресурсів зберігатиметься навіть у разі пом’якшення грошово-кредитної політики.
Окрім того, додатковий тиск формує бюджетна сфера, зауважили у відомстві. Держава скоротила стимули через податкові зміни, а у 2025 році збереження високих видатків на тлі падіння доходів призвело до зростання дефіциту.
“У 2026-2028 роках фіскальна політика стане стримувальним чинником через скорочення витрат і підвищення податкового навантаження, закріплюючи інерційний сценарій затяжної стагнації з підвищеними ризиками стагфляції”, – спрогнозували у СЗРУ.
Водночас найвразливішим залишається внутрішній попит. Індекс підприємницької впевненості у роздрібній торгівлі у 2025 році стабільно перебував у мінусі, а у IV кварталі впав до -6 – найгіршого рівня з 2022 року. На цьому тлі 44% ритейлерів у 2026 році очікують зниження прибутків і рентабельності, тоді як лише 29% розраховують на зростання продажів – мінімальний показник за десятиліття.
Споживчі настрої в РФ стрімко погіршуються: з червня 2025 року продажі скорочувалися в переважній частині товарних категорій, а під час новорічних свят 2026 року відвідуваність торговельних центрів впала майже на 20% у річному вимірі.
“Російський роздрібний сектор демонструє слабку адаптивність і структурну крихкість. Песимізм бізнесу, очікування падіння прибутковості та скорочення інвестицій дедалі більше перетворюються на самопідживлюваний чинник спаду”, – резюмували у відомстві. Раніше повідомлялося, що ймовірність рецесії у російській економіці швидко зростає. Про це повідомив близький до влади РФ аналітичний центр ЦМАКП. Сигнал про високу ймовірність рецесії з’явився за статистикою червня і з того часу з кожним місяцем посилюється.СЗРУ: Економіка РФ входить у фазу керованого хаосу
-
Держстат оцінив рівень інфляції за рік
У грудні 2025 року зростання споживчих цін в Україні уповільнилось до 0,2% проти попереднього місяця. А в річному вимірі темпи інфляції сповільнилися до 8%, повідомив Держстат у п’ятницю, 9 січня.
Відомство нагадало, що у грудні 2024 року зростання споживчих цін становило 1,4%, тому у річному вимірі інфляція за підсумками грудня цього року зменшилася до 8% з 9,3% за підсумками листопада та виявилася нижчою за інфляцію за 2024 рік, яка становила 12%.
Зазначається, що у грудні базова інфляція також впала до 0,1% з 0,3% у листопаді та 0,6% у жовтні. З урахуванням того, що в грудні-2024 вона становила 1,3%, у річному вимірі базова інфляція уповільнилася за підсумками року також до 8% з 9,3% за підсумками листопада та 10,2% за підсумками жовтня.
На споживчому ринку в грудні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в цілому не змінилися. При цьому на 5,6-0,7% зросли ціни на яйця, продукти переробки зернових, рибу та продукти з риби, хліб, соняшникову олію, сало, овочі, яловичину, молоко.
Водночас на 4,1-0,2% знизилися ціни на фрукти, цукор, м’ясо птиці, свинину, рис, кисломолочну продукцію, безалкогольні напої, масло.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,0%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,9%.
Одяг і взуття подешевшали на 3,9%, зокрема, взуття – на 4,4%, одяг – на 3,6%.
Ціни на транспорт зросли на 0,7% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 1,3% і палива та мастил на 1,1%. -
В Україні промислова інфляція зросла на 5,4%
В Україні ціни виробників промислової продукції у листопаді 2025 року зросли на 9,9% у річному вимірі, порівняно з жовтнем індекс цін зріс на 5,4%. Про це повідомила Державна служба статистики України.
За даними Держстату, у листопаді індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) у порівнянні із жовтнем збільшився на 5,4%.
Основним прискорювачем промислової інфляції минулого місяця стало підвищення вартості у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 12,4%.
У річному вимірі промислова інфляція прискорилася до 9,9%, у жовтні 2025 року цей показник становив 5,5%. -
Путіну вистачить грошей на роки війни – ЗМІ
Російська економіка стикається зі зростаючими труднощами у вигляді неконтрольованої інфляції, зростаючого дефіциту бюджету, та падіння доходів від нафти та газу. Однак, це не змусить Москву відмовитися від агресії у найближчій перспективі. Про це у суботу, 20 грудня пише CNN.
Як стверджує видання, західні санкції та внутрішня інфляція поки що не стали критичними для Кремля через стабільні прибутки від продажу нафти в Азію. Високі виплати військовим та працівникам оборонних заводів фактично “купують” лояльність найбідніших регіонів, нівелюючи соціальне невдоволення. Експерти прогнозують, що економічний чинник не змусить Москву відмовитися від агресії у найближчій перспективі.
На думку аналітиків, російська економіка входить у фазу тривалої стагнації, проте наявних ресурсів Кремлю цілком достатньо для ведення бойових дій високої інтенсивності протягом наступних кількох років. Попри зростаючий тиск санкцій та рекордні військові витрати, економічна ситуація не стане тією “останньою краплею”, яка змусить агресора зупинитися найближчим часом.
Аналітики наголошують, що поки Росія має можливість експортувати енергоносії за прийнятними цінами, економіка не буде визначальним фактором у воєнному плануванні російського диктатора Володимира Путіна.
Видання наводить слова старшої наукової співробітниці Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) Марії Снєгової, яка вважаає, що нинішній стан справ у РФ далекий від катастрофічного. Хоча “цукровий бум” від перших років війни закінчився, ресурсів вистачить щонайменше на 3-5 років.
Також Річард Конноллі з британського інституту RUSI зауважує, що допоки триває стабільний експорт до Китаю та Індії, грошей вистачатиме “просто для того, щоб жити далі”.
У найбідніших регіонах РФ зарплати в оборонному секторі зросли у 3-5 разів. Виплати солдатам і так звані “гробові” стали найбільшими доходами, які ці родини бачили за всю історію.
З іншого боку, пише видання, завдяки пропаганді та репресіям, висока інфляція в Росії не викликає масових протестів, на відміну від демократичних країн Заходу.
Тим часом напередодні повідомлялося, що ціна російської нафти впала нижче $35 за барель, при тому, що план російського бюджету-2025 передбачав ціну на нафту $69 за барель, а після вимушеного скорочення – $58. -
Держстат оцінив ВВП України за третій квартал 2025
За даними Державної служби статистики, у третьому кварталі 2025 року реальний ВВП України зріс на 2,1% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Національний банк України раніше прогнозував більш оптимістичний показник, але знизив очікування до 1,9% на весь 2025 рік. Причинами погіршення прогнозу є енергетичний дефіцит, пошкодження газовидобувної інфраструктури та брак робочої сили. Прогнози на 2026 рік також були скориговані вниз, інфляція прогнозується на рівні 9,2% на поточний рік та 6,6% на наступний.
-
В Україні прискорилася промислова інфляція
У жовтні 2025 року в Україні ціни виробників промислової продукції після сповільнення у вересні знов зросли на 5,5% у річному вимірі. Про це повідомила Державна служба статистики України.
Зазначається, що індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) порівняно з вереснем збільшився на 4,9%, тоді як місяць тому він демонстрував спадну динаміку.
Також у жовтні прискорився річний показник промислової інфляції: якщо у вересні він склав 1,3%, у жовтні вже дорівнював 5,5%.
За даними Держстату, підвищення цін у жовтні відбулося насамперед через зростання вартості у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря. -
Підвищення податків в РФ: росіяни готуються до “шоку” інфляції
Російські споживачі нині готуються до прискореного зростання цін через підвищення податків з 2026 року. Про це повідомляє видання The Moscow Times.
Рівень інфляційних сподівань населення, які щомісяця відстежує Центробанк РФ, у жовтні збільшився з 12,6% до 13,3% – таку інфляцію, згідно з опитуванням російського Фонду громадської думки, чекають громадяни РФ через рік.
Зростання показника – на 0,7 процентного пункту за місяць – стало найсильнішим з жовтня 2024 року, свідчать показники Центробанку.
“Інфляційні очікування “вступили в перегони”, спровоковані очікуваннями майбутніх проінфляційних шоків”, – пояснюють аналітики російського Газпромбанку.
Інфляції в першу чергу бояться люди з заощадженнями: у них інфляційні очікування зросли з 11,1% до 12,3%.
Паралельно з цими показниками, в тих росіян, що заощаджень не мають, очікування щодо інфляції зросли до 13,8% з 13,7%
Друге за 7 років підвищення ставки ПДВ (з 20 до 22%) виведе Росію в топ-країн світу за рівнем цього податку.
Вище ПДВ лишень в деяких економічно розвинутих країнах Європи. За межами європейського регіону РФ буде ділити лідерство з Уругваєм. -
Росіяни через війну вимушені менше їсти – ЦПД
За даними Центру протидії дезінформації, війна та санкції привели до того, що росіяни почали менше їсти. За останні два місяці споживання продуктів у натуральному вимірі вперше за багато років зменшилося. Росіяни з’їли на 9% менше гречки та м’яса, на 10% менше рису, випили на 8% менше молока. Це призвело до зростання витрат на продукти через їхнє подорожчання. У дописі ЦПД зазначено, що російські громадяни змушені скорочувати витрати через погіршення економічної ситуації, хоча пропаганда стверджує навпаки. Центр вважає, що основна причина цього – продовження війни проти України, яка вимагає все більших витрат з боку Кремля.
-
ЦБ прогнозує найгірше з 1990-х років падіння економіки РФ
Російська економіка вперше з середини 1990-х років може скоротитися два роки поспіль, інфляція розженеться до 10-річного рекорду, громадянам доведеться різко скоротити споживання, а бізнесу – інвестиції.Таким є “ризиковий сценарій” Центрального банку РФ щодо розвитку економіки, який включає падіння цін на нафту до $30-35 та посилення західних санкцій.
Центробанк опублікував “Основні напрями єдиної державної грошово-кредитної політики на 2026 рік і період 2027 і 2028 років”. За прогнозами, російський ВВП знижується на 2,5-3,5% наступного року і ще 2-3% через рік. При цьому на піку – у четвертому кварталі 2026 року – темпи спаду досягають 6-7%.
Економіка в такому сценарії втрачає $108 млрд експортних доходів у 2026 році та ще $51 млрд у 2027-му. У результаті їхній загальний обсяг опускається до $255 млрд – найнижчого рівня з 2005 року. Для порівняння: минулого року на експорті Росія заробила $434 млрд, а цього року отримає $414 млрд (за прогнозом ЦП).
Як зазначає ЦБ, “ризиковий” сценарій передбачає посилення зовнішньоторговельних протиріч, наростання процесів деглобалізації, суттєвіше, ніж у базовому сценарії, підвищення імпортних мит у світі та різке зниження темпів зростання найбільших економік.
Інфляція у цьому сценарії прискорюється до 10,5-12,5% (найвищого рівня з 2005 року), а Центробанк змушений знову підвищувати ключову ставку – до 17,5-19,5% у 2026 році та 18-20% у 2027-му.
Обсяги приватного споживання домогосподарств скорочуються на 0,5-1,5% в перший рік кризи, та на 6-7% в другий. Бізнес радикально скорочує інвестиції – на 11-13% у 2026 році та ще 5-7% у 2027-му.
На додаток до погіршення умов торгівлі посилення санкційного тиску призведе до розширення дисконту на російські товари, а також до скорочення експорту та видобутку нафти. При цьому на тлі значного падіння сировинних цін на нафту це призведе до інтенсивного використання ліквідної частини ФНБ, що створює ризики швидкого вичерпання коштів фонду за підсумками 2026 року.
Уряд у цих умовах буде змушений запустити секвестр бюджету, скорочуючи витрати “у відносному вираженні”.