За даними Центру протидії дезінформації, війна та санкції привели до того, що росіяни почали менше їсти. За останні два місяці споживання продуктів у натуральному вимірі вперше за багато років зменшилося. Росіяни з’їли на 9% менше гречки та м’яса, на 10% менше рису, випили на 8% менше молока. Це призвело до зростання витрат на продукти через їхнє подорожчання. У дописі ЦПД зазначено, що російські громадяни змушені скорочувати витрати через погіршення економічної ситуації, хоча пропаганда стверджує навпаки. Центр вважає, що основна причина цього – продовження війни проти України, яка вимагає все більших витрат з боку Кремля.
Позначка: Інфляція
-
ЦБ прогнозує найгірше з 1990-х років падіння економіки РФ
Російська економіка вперше з середини 1990-х років може скоротитися два роки поспіль, інфляція розженеться до 10-річного рекорду, громадянам доведеться різко скоротити споживання, а бізнесу – інвестиції.Таким є “ризиковий сценарій” Центрального банку РФ щодо розвитку економіки, який включає падіння цін на нафту до $30-35 та посилення західних санкцій.
Центробанк опублікував “Основні напрями єдиної державної грошово-кредитної політики на 2026 рік і період 2027 і 2028 років”. За прогнозами, російський ВВП знижується на 2,5-3,5% наступного року і ще 2-3% через рік. При цьому на піку – у четвертому кварталі 2026 року – темпи спаду досягають 6-7%.
Економіка в такому сценарії втрачає $108 млрд експортних доходів у 2026 році та ще $51 млрд у 2027-му. У результаті їхній загальний обсяг опускається до $255 млрд – найнижчого рівня з 2005 року. Для порівняння: минулого року на експорті Росія заробила $434 млрд, а цього року отримає $414 млрд (за прогнозом ЦП).
Як зазначає ЦБ, “ризиковий” сценарій передбачає посилення зовнішньоторговельних протиріч, наростання процесів деглобалізації, суттєвіше, ніж у базовому сценарії, підвищення імпортних мит у світі та різке зниження темпів зростання найбільших економік.
Інфляція у цьому сценарії прискорюється до 10,5-12,5% (найвищого рівня з 2005 року), а Центробанк змушений знову підвищувати ключову ставку – до 17,5-19,5% у 2026 році та 18-20% у 2027-му.
Обсяги приватного споживання домогосподарств скорочуються на 0,5-1,5% в перший рік кризи, та на 6-7% в другий. Бізнес радикально скорочує інвестиції – на 11-13% у 2026 році та ще 5-7% у 2027-му.
На додаток до погіршення умов торгівлі посилення санкційного тиску призведе до розширення дисконту на російські товари, а також до скорочення експорту та видобутку нафти. При цьому на тлі значного падіння сировинних цін на нафту це призведе до інтенсивного використання ліквідної частини ФНБ, що створює ризики швидкого вичерпання коштів фонду за підсумками 2026 року.
Уряд у цих умовах буде змушений запустити секвестр бюджету, скорочуючи витрати “у відносному вираженні”. -
Стало відомо, які плани Росії зірвали удари по НПЗ
Українські удари по нафтопереробних заводах поставили під сумнів плани Росії щодо зниження ключової ставки. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 24 жовтня.
За даними видання, Росія може зупинити або уповільнити цикл зниження процентних ставок цього тижня, оскільки українські атаки на НПЗ та майбутнє підвищення податків посилюють інфляційні ризики.
Попри те, що економіка потерпає від високих витрат на запозичення, які Центральний банк почав знижувати лише в червні, команда голови ЦБ Ельвіри Набіулліної сигналізує про зростаючу обережність перед п’ятничною нарадою з питань політики.
Думки економістів щодо результатів зустрічі розділилися. Близько половини прогнозують зниження ключової ставки з поточного рівня 17%, тоді як решта не передбачає змін. За словами експертів, нещодавнє прискорення зростання цін та зростання інфляційних очікувань обмежують можливості для зниження ставок. На їхню думку, Центральний банк або залишатиметься на місці, або діятиме обережніше, знизивши ставку на півпункта після повного зниження у вересні.
-
Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки
Національний банк України погіршив прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік до 1,9% з попередніх 2,1%, але покращив прогноз інфляції до 9,2% з попередніх 9,7%. Голова НБУ Андрій Пишний зазначив, що економіка зростатиме на 2,0% у 2026 році та на 2,8% у 2027 році. Він підкреслив, що дефіцит енергії та робочої сили обмежуватиме розвиток економіки, але очікується її прискорення в майбутньому завдяки інвестиціям у відбудову та євроінтеграцію. Щодо інфляції, споживча інфляція сповільнюється, а базова інфляція залишається високою через високі витрати бізнесу. НБУ планує знизити інфляцію до 5% завдяки гарним врожаям та стабільності валютного ринку, але цей процес можуть стримати додаткові витрати бізнесу через енергодефіцит та підвищення цін.
-
НБУ вп’яте поспіль зберіг облікову ставку
Національний банк України вирішив залишити облікову ставку на рівні 15,5% річних уп’яте поспіль. Регулятор пояснив, що збереження цієї ставки є доцільним через посилення проінфляційних ризиків. НБУ планує підтримувати відносно жорсткі монетарні умови через високі інфляційні очікування та зростання ризиків, пов’язаних з енергодефіцитом та бюджетними потребами. Центробанк покращив прогноз інфляції на 2025 рік, але залишив його на рівні 6,6% на 2026 рік. При цьому, НБУ розглядає можливість зниження облікової ставки в майбутньому, але попереджає, що може відтермінувати цей крок у разі посилення інфляційних ризиків. У поточному році НБУ тричі підвищував облікову ставку, але зараз вирішив залишити її незмінною.
-
Україна під тиском МВФ через курс гривні – ЗМІ
За інформацією агентства Bloomberg, Міжнародний валютний фонд тисне на Національний банк України щодо девальвації гривні. МВФ вважає, що контрольована девальвація може покращити фінансову ситуацію в Україні через збільшення доходів бюджету в національній валюті. Проте, у НБУ є опір такому кроку через ризики для інфляції та громадської думки. Україна вже отримала частину коштів за програмою МВФ, а зараз обговорюється новий пакет фінансування. Директор-розпорядник МВФ планує відвідати Київ для підтримки України. Девальвація може збільшити доходи бюджету через експортні контракти, але може також спричинити інфляцію, що підірве фіскальну стійкість країни.
-
МВФ оновив прогноз зростання світової економіки
За прогнозами Міжнародного валютного фонду, глобальне зростання світової економіки сповільниться у найближчі роки: з 3,3% у 2024 році до 3,1% у 2026 році. Темпи зростання в розвинених країнах будуть нижчими, близько 1,5%, в той час як в країнах з перехідною економікою та країнах, що розвиваються, вони трохи перевищуватимуть 4%. Прогнози глобального зростання були переглянуті в бік підвищення порівняно зі старішими прогнозами, але залишаються гіршими у порівнянні з попередніми прогнозами до зміни політики. Інфляція, ймовірно, буде знижуватися у всьому світі, але з різними темпами в різних країнах. МВФ підкреслює необхідність надійної та сталої політики для відновлення довіри та стабільності у світовій економіці.
-
Споживчі ціни в Україні знову піднялися
У вересні споживчі ціни в Україні зросли на 0,3% після двох місяців поспіль, коли фіксувалося зниження на 0,2%. Про це повідомила Державна служба статистики.
“Інфляція на споживчому ринку у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 0,3%, із вереснем 2024 року – 11,9%. Базова інфляція у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 1,3%, із вереснем 2024 року – 11,0%”, – йдеться в повідомленні.
За даними Держстату, на споживчому ринку у вересні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,8%. Найбільше (на 11,8% та 10,6%) подешевшали фрукти та овочі. На 2,9-1,3% знизилися ціни на яйця, цукор і рис. Водночас на 4,0-0,7% зросли ціни на сало, соняшникову олію, рибу та продукти з риби, кисломолочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, продукти переробки зернових, безалкогольні напої, хліб, масло.
Основним чинниками, що вплинули на прискорення інфляції у вересні, стали ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби, які підвищилися на 1,2%, у т.ч. на тютюнові вироби – на 1,4%, алкогольні напої – на 1,0%.Також зросли ціни на одяг і взуття (на 9,1% та 7,3% відповідно); послуги освіти подорожчали на 12,4% (вищої – на 16,8%, середньої – на 8,5%).
-
США вперше за дев’ять місяців знизили ключову ставку
Федеральна резервна система США знизила ключову ставку на 25 базисних пунктів, встановивши її на рівні 4,0-4,25%. Це сталося вперше за дев’ять місяців і було зумовлене ослабленням ринку праці. Ринки відреагували позитивно на це рішення. Економічні прогнози також були переглянуті – очікується зростання ВВП на 1,6% і рівень інфляції залишається на рівні 3%. ФРС пояснює зниження ставки як спосіб забезпечити баланс між ризиком зростання безробіття та стабільністю цін. Це може призвести до збільшення активності в економіці та створення нових робочих місць. Президент США Дональд Трамп давно закликав до цих змін, що створило додатковий тиск на ФРС. Суд скасував рішення Трампа звільнити Лізу Кук, що також мала вплив на фондові ринки.
-
Інфляція сповільнюється швидше очікуваного: НБУ пояснив чому
За даними Національного банку України, у серпні цього року інфляція виявилася нижчою, ніж очікувалося. Це сталося через збільшення обсягів сільськогосподарської продукції нового врожаю. Ціни на деякі продукти знизилися або зросли повільніше, завдяки високим урожаям. Проте, ціни на м’ясо зросли через збільшення витрат на утримання тварин. У цілому, інфляція сповільнюється вже третій місяць поспіль, що сприятиме зниженню цін у майбутньому. НБУ очікує, що ця тенденція продовжиться, завдяки ряду заходів, у тому числі підтримки гривні та стабільності валютного ринку.