В Україні ціни виробників промислової продукції у листопаді 2025 року зросли на 9,9% у річному вимірі, порівняно з жовтнем індекс цін зріс на 5,4%. Про це повідомила Державна служба статистики України.
За даними Держстату, у листопаді індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) у порівнянні із жовтнем збільшився на 5,4%.
Основним прискорювачем промислової інфляції минулого місяця стало підвищення вартості у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 12,4%.
У річному вимірі промислова інфляція прискорилася до 9,9%, у жовтні 2025 року цей показник становив 5,5%.
Позначка: Інфляція
-
В Україні промислова інфляція зросла на 5,4%
-
Путіну вистачить грошей на роки війни – ЗМІ
Російська економіка стикається зі зростаючими труднощами у вигляді неконтрольованої інфляції, зростаючого дефіциту бюджету, та падіння доходів від нафти та газу. Однак, це не змусить Москву відмовитися від агресії у найближчій перспективі. Про це у суботу, 20 грудня пише CNN.
Як стверджує видання, західні санкції та внутрішня інфляція поки що не стали критичними для Кремля через стабільні прибутки від продажу нафти в Азію. Високі виплати військовим та працівникам оборонних заводів фактично “купують” лояльність найбідніших регіонів, нівелюючи соціальне невдоволення. Експерти прогнозують, що економічний чинник не змусить Москву відмовитися від агресії у найближчій перспективі.
На думку аналітиків, російська економіка входить у фазу тривалої стагнації, проте наявних ресурсів Кремлю цілком достатньо для ведення бойових дій високої інтенсивності протягом наступних кількох років. Попри зростаючий тиск санкцій та рекордні військові витрати, економічна ситуація не стане тією “останньою краплею”, яка змусить агресора зупинитися найближчим часом.
Аналітики наголошують, що поки Росія має можливість експортувати енергоносії за прийнятними цінами, економіка не буде визначальним фактором у воєнному плануванні російського диктатора Володимира Путіна.
Видання наводить слова старшої наукової співробітниці Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) Марії Снєгової, яка вважаає, що нинішній стан справ у РФ далекий від катастрофічного. Хоча “цукровий бум” від перших років війни закінчився, ресурсів вистачить щонайменше на 3-5 років.
Також Річард Конноллі з британського інституту RUSI зауважує, що допоки триває стабільний експорт до Китаю та Індії, грошей вистачатиме “просто для того, щоб жити далі”.
У найбідніших регіонах РФ зарплати в оборонному секторі зросли у 3-5 разів. Виплати солдатам і так звані “гробові” стали найбільшими доходами, які ці родини бачили за всю історію.
З іншого боку, пише видання, завдяки пропаганді та репресіям, висока інфляція в Росії не викликає масових протестів, на відміну від демократичних країн Заходу.
Тим часом напередодні повідомлялося, що ціна російської нафти впала нижче $35 за барель, при тому, що план російського бюджету-2025 передбачав ціну на нафту $69 за барель, а після вимушеного скорочення – $58. -
Держстат оцінив ВВП України за третій квартал 2025
За даними Державної служби статистики, у третьому кварталі 2025 року реальний ВВП України зріс на 2,1% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Національний банк України раніше прогнозував більш оптимістичний показник, але знизив очікування до 1,9% на весь 2025 рік. Причинами погіршення прогнозу є енергетичний дефіцит, пошкодження газовидобувної інфраструктури та брак робочої сили. Прогнози на 2026 рік також були скориговані вниз, інфляція прогнозується на рівні 9,2% на поточний рік та 6,6% на наступний.
-
В Україні прискорилася промислова інфляція
У жовтні 2025 року в Україні ціни виробників промислової продукції після сповільнення у вересні знов зросли на 5,5% у річному вимірі. Про це повідомила Державна служба статистики України.
Зазначається, що індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) порівняно з вереснем збільшився на 4,9%, тоді як місяць тому він демонстрував спадну динаміку.
Також у жовтні прискорився річний показник промислової інфляції: якщо у вересні він склав 1,3%, у жовтні вже дорівнював 5,5%.
За даними Держстату, підвищення цін у жовтні відбулося насамперед через зростання вартості у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря. -
Підвищення податків в РФ: росіяни готуються до “шоку” інфляції
Російські споживачі нині готуються до прискореного зростання цін через підвищення податків з 2026 року. Про це повідомляє видання The Moscow Times.
Рівень інфляційних сподівань населення, які щомісяця відстежує Центробанк РФ, у жовтні збільшився з 12,6% до 13,3% – таку інфляцію, згідно з опитуванням російського Фонду громадської думки, чекають громадяни РФ через рік.
Зростання показника – на 0,7 процентного пункту за місяць – стало найсильнішим з жовтня 2024 року, свідчать показники Центробанку.
“Інфляційні очікування “вступили в перегони”, спровоковані очікуваннями майбутніх проінфляційних шоків”, – пояснюють аналітики російського Газпромбанку.
Інфляції в першу чергу бояться люди з заощадженнями: у них інфляційні очікування зросли з 11,1% до 12,3%.
Паралельно з цими показниками, в тих росіян, що заощаджень не мають, очікування щодо інфляції зросли до 13,8% з 13,7%
Друге за 7 років підвищення ставки ПДВ (з 20 до 22%) виведе Росію в топ-країн світу за рівнем цього податку.
Вище ПДВ лишень в деяких економічно розвинутих країнах Європи. За межами європейського регіону РФ буде ділити лідерство з Уругваєм. -
Росіяни через війну вимушені менше їсти – ЦПД
За даними Центру протидії дезінформації, війна та санкції привели до того, що росіяни почали менше їсти. За останні два місяці споживання продуктів у натуральному вимірі вперше за багато років зменшилося. Росіяни з’їли на 9% менше гречки та м’яса, на 10% менше рису, випили на 8% менше молока. Це призвело до зростання витрат на продукти через їхнє подорожчання. У дописі ЦПД зазначено, що російські громадяни змушені скорочувати витрати через погіршення економічної ситуації, хоча пропаганда стверджує навпаки. Центр вважає, що основна причина цього – продовження війни проти України, яка вимагає все більших витрат з боку Кремля.
-
ЦБ прогнозує найгірше з 1990-х років падіння економіки РФ
Російська економіка вперше з середини 1990-х років може скоротитися два роки поспіль, інфляція розженеться до 10-річного рекорду, громадянам доведеться різко скоротити споживання, а бізнесу – інвестиції.Таким є “ризиковий сценарій” Центрального банку РФ щодо розвитку економіки, який включає падіння цін на нафту до $30-35 та посилення західних санкцій.
Центробанк опублікував “Основні напрями єдиної державної грошово-кредитної політики на 2026 рік і період 2027 і 2028 років”. За прогнозами, російський ВВП знижується на 2,5-3,5% наступного року і ще 2-3% через рік. При цьому на піку – у четвертому кварталі 2026 року – темпи спаду досягають 6-7%.
Економіка в такому сценарії втрачає $108 млрд експортних доходів у 2026 році та ще $51 млрд у 2027-му. У результаті їхній загальний обсяг опускається до $255 млрд – найнижчого рівня з 2005 року. Для порівняння: минулого року на експорті Росія заробила $434 млрд, а цього року отримає $414 млрд (за прогнозом ЦП).
Як зазначає ЦБ, “ризиковий” сценарій передбачає посилення зовнішньоторговельних протиріч, наростання процесів деглобалізації, суттєвіше, ніж у базовому сценарії, підвищення імпортних мит у світі та різке зниження темпів зростання найбільших економік.
Інфляція у цьому сценарії прискорюється до 10,5-12,5% (найвищого рівня з 2005 року), а Центробанк змушений знову підвищувати ключову ставку – до 17,5-19,5% у 2026 році та 18-20% у 2027-му.
Обсяги приватного споживання домогосподарств скорочуються на 0,5-1,5% в перший рік кризи, та на 6-7% в другий. Бізнес радикально скорочує інвестиції – на 11-13% у 2026 році та ще 5-7% у 2027-му.
На додаток до погіршення умов торгівлі посилення санкційного тиску призведе до розширення дисконту на російські товари, а також до скорочення експорту та видобутку нафти. При цьому на тлі значного падіння сировинних цін на нафту це призведе до інтенсивного використання ліквідної частини ФНБ, що створює ризики швидкого вичерпання коштів фонду за підсумками 2026 року.
Уряд у цих умовах буде змушений запустити секвестр бюджету, скорочуючи витрати “у відносному вираженні”. -
Стало відомо, які плани Росії зірвали удари по НПЗ
Українські удари по нафтопереробних заводах поставили під сумнів плани Росії щодо зниження ключової ставки. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 24 жовтня.
За даними видання, Росія може зупинити або уповільнити цикл зниження процентних ставок цього тижня, оскільки українські атаки на НПЗ та майбутнє підвищення податків посилюють інфляційні ризики.
Попри те, що економіка потерпає від високих витрат на запозичення, які Центральний банк почав знижувати лише в червні, команда голови ЦБ Ельвіри Набіулліної сигналізує про зростаючу обережність перед п’ятничною нарадою з питань політики.
Думки економістів щодо результатів зустрічі розділилися. Близько половини прогнозують зниження ключової ставки з поточного рівня 17%, тоді як решта не передбачає змін. За словами експертів, нещодавнє прискорення зростання цін та зростання інфляційних очікувань обмежують можливості для зниження ставок. На їхню думку, Центральний банк або залишатиметься на місці, або діятиме обережніше, знизивши ставку на півпункта після повного зниження у вересні.
-
Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки
Національний банк України погіршив прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік до 1,9% з попередніх 2,1%, але покращив прогноз інфляції до 9,2% з попередніх 9,7%. Голова НБУ Андрій Пишний зазначив, що економіка зростатиме на 2,0% у 2026 році та на 2,8% у 2027 році. Він підкреслив, що дефіцит енергії та робочої сили обмежуватиме розвиток економіки, але очікується її прискорення в майбутньому завдяки інвестиціям у відбудову та євроінтеграцію. Щодо інфляції, споживча інфляція сповільнюється, а базова інфляція залишається високою через високі витрати бізнесу. НБУ планує знизити інфляцію до 5% завдяки гарним врожаям та стабільності валютного ринку, але цей процес можуть стримати додаткові витрати бізнесу через енергодефіцит та підвищення цін.
-
НБУ вп’яте поспіль зберіг облікову ставку
Національний банк України вирішив залишити облікову ставку на рівні 15,5% річних уп’яте поспіль. Регулятор пояснив, що збереження цієї ставки є доцільним через посилення проінфляційних ризиків. НБУ планує підтримувати відносно жорсткі монетарні умови через високі інфляційні очікування та зростання ризиків, пов’язаних з енергодефіцитом та бюджетними потребами. Центробанк покращив прогноз інфляції на 2025 рік, але залишив його на рівні 6,6% на 2026 рік. При цьому, НБУ розглядає можливість зниження облікової ставки в майбутньому, але попереджає, що може відтермінувати цей крок у разі посилення інфляційних ризиків. У поточному році НБУ тричі підвищував облікову ставку, але зараз вирішив залишити її незмінною.