У липні в Україні відбулося зниження споживчих цін, що сталося вперше за два роки. За даними Державної служби статистики, ціни впали на 0,2%. Це спричинило сповільнення річної інфляції до 14,1%. Особливо помітне здешевлення було у цінах на продукти харчування, зокрема на овочі – на 23,9%, і цукор – на 2,8%. Інші продукти підвищили ціни не більше ніж на 2%. Також відзначилося здешевлення одягу та взуття на 4,6%. Ці зміни в цінах призвели до загального спаду інфляції у країні.
Позначка: Інфляція
-
Мита Трампа проти торгових партнерів РФ під сумнівом – Reuters
Президент США Дональд Трамп, найімовірніше, не запровадить обіцяні 100-відсоткові мита проти держав, які купують російську нафту, адже запровадження таких мит може посилити інфляційний тиск, спричиняючи суттєві економічні наслідки. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю, 25 липня.
Агентство нагадує про випадки, коли Трамп погрожував аналогічними заходами проти покупців венесуельської нафти, але зрештою так і не реалізував свої наміри.
Експерти висловлюють сумніви щодо ефективності вторинних мит проти Росії. Фернандо Феррейра, директор з геополітичних ризиків у Rapidan Energy Group, підкреслює, що такі заходи можуть вилучити понад 4,5 млн барелів на день із ринку. Це не тільки викличе ріст цін на нафту, але й поставить під загрозу торговельні зв’язки США з низкою країн, створюючи напруження у світовій економіці.
Клей Сігл, старший науковий співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень, додає, що такі мита можуть суттєво скоротити глобальну пропозицію нафти та збільшити ціни. Однак він, як і інші аналітики, сумнівається в тому, що Трамп готовий піти на цей крок. Президент США прагне уникнути високих цін на нафту через їхній негативний вплив на економіку.
Сігл також наголосив, що Трамп надає перевагу двостороннім угодам і уникає дій, які можуть обмежити його свободу маневру під час переговорів. У цьому контексті запровадження мит, ймовірно, не вписується в стратегію його адміністрації.
Раніше повідомлялося, що президент США Дональд Трамп висловив підтримку законопроєкту, який передбачає запровадження 500% мит на імпорт товарів із країн, котрі продовжують торгівлю з Росією попри її повномасштабну війну проти України.
Трамп оголосить нові санкцій проти Росії – ЗМІ
-
НБУ знову погіршив прогноз щодо інфляції і ВВП
Національний банк України утретє в поточному році погіршив прогноз щодо ВВП і інфляції. Про це повідомляється на сайті регулятора у четвер, 24 липня.
Так, НБУ погіршив прогноз зростання економіки до 2,1% з 3,6% у попередньому квітневому прогнозі, а інфляції – до 9,7% з 8,7%.
“Відновлення економіки буде повільнішим, ніж торік – реальний ВВП зросте на 2,1% у 2025 році. Подальші темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що базовий сценарій НБУ передбачає поступове відновлення нормальних умов для функціонування економіки та зростання ВВП на рівні 2-3% у 2026-2027 роках.
“Водночас у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%”, – вважає регулятор.
Що стосується інфляції, то Нацбанк погіршив прогноз до 9,7% у 2025 році та 6,6% у 2026-му, очікуючи повернення до цілі 5% лише у 2027 році.
“Ураховуючи суттєвіші втрати від війни та подальше перенесення на ціни зростаючих витрат бізнесу, погіршення прогнозу врожаїв та ефекти від фактичного послаблення гривні до євро, НБУ переглянув прогнозну траєкторію інфляції у бік повільнішого зниження”, – повідомив регулятор.
НБУ вважає, що найближчими місяцями динаміка інфляції значною мірою залежатиме від реального впливу погодних умов на обсяги та ціни сільськогосподарської продукції.
За попередніми оцінками, у липні загальна інфляція може незначно зрости, однак базова продовжить знижуватися. У подальшому очікується вихід інфляції на траєкторію стабільного уповільнення. -
Нестача кадрів, небезпека та інфляція – головні проблеми бізнесу
В Україні зафіксовано різке зменшення кількості фізичних осіб-підприємців (ФОПів). За останні місяці тисячі підприємців припинили діяльність, і ця тенденція набирає обертів. З якими проблемами стикається бізнес та як їх долає? Кількість ФОПів поменшало В Україні зафіксовано різке зменшення кількості фізичних осіб-підприємців (ФОПів), що може свідчити про серйозні проблеми в малому бізнесі та економіці загалом. За останні місяці тисячі підприємців припинили діяльність, і ця тенденція набирає обертів. “На розвиток бізнесу дуже сильно впливає війна. Через бомбардування Росією українських міст є проблеми з електроенергією. На лінії зіткнення бізнесмени взагалі втрачають свої підприємства разом з устаткуванням, є проблеми з логістикою. Плюс війна призвела до падіння платоспроможності населення”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Крім того, заважають розвиватись зростання податкового навантаження та невизначеність у законодавстві. Частина ФОПів також згортає бізнес через еміграцію або перехід у “тінь”.
Скорочення кількості ФОПів загрожує втратою робочих місць, зменшенням надходжень до бюджету та подальшим ослабленням економічної активності. Економісти закликають уряд переглянути підхід до підтримки малого бізнесу, щоб зупинити хвилю закриттів та стимулювати розвиток підприємництва в умовах війни. Головні бар’єри для бізнесу Підприємці очікують, що найбільший вплив на їх сектори у найближчі три роки матиме безпекова ситуація в Україні – фактор війни, обстрілів та загроз фізичній інфраструктурі. Це зокрема зазначили 58% респондентів під час щомісячного опитування, яке провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД). “Це очікувано, що безпека роботи стала більш важливою, зважаючи на посилення атак ворога на нашу інфраструктуру і промислові об’єкти”, – зазначив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел. Найбільше ця проблема хвилює великі підприємства (майже 70%) і прифронтові регіони: понад 80% опитаних у Житомирській, Харківській, Вінницькій, Полтавській, Дніпропетровській та Запорізькій областях вважають небезпечні умови перешкодою для ведення бізнесу.
На другому місці за впливом на бізнес – дефіцит кадрів і зміни на ринку праці (49%), пов’язані зі зменшенням пропозиції робочої сили та структурним безробіттям.
Частка підприємств, які вказали на “брак робочої сили”, як перешкоду діяльності зменшилась (із 63% до 58%). Водночас упереліку перешкод він зберігає лідируючу позицію.
Своєю чергою, в НБУ кажуть, що попри збільшення кількості вакансій і резюме, проблема браку кадрів і невідповідність професій залишається актуальною. “Випереджаюче зростання резюме дещо пом’якшило проблему браку працівників, хоча вона залишається суттєвою й продовжує обмежувати діяльність підприємств. Зберігається також значна невідповідність між професіями”,- йдеться в макроекономічному прогнозі НБУ. Третій фактор – інфляція. Вона є однією з найсерйозніших перешкод для бізнесу через те, що ускладнює прогнозування витрат, доходів і прибутковості. Це веде до зниження впевненості та відкладання інвестиційних рішень.
Зі зростанням цін на енергію, транспорт, зарплати, сировину тощо – собівартість продукції зростає. Якщо підприємець не може підвищити ціну на свій продукт, його прибуток зменшується або зникає взагалі.
Крім того, інфляція веде до зниження купівельної спроможності. Коли споживачі втрачають реальні доходи через інфляцію, вони витрачають менше. Попит падає, і це напряму б’є по малому та середньому бізнесу.
На четвертому місці – зростання вартості енергоносіїв і нестабільність логістики (33%), а також зміни в регуляторній та податковій політиці (27%).
Водночас перебої з електроенергією стали менш актуальними, ніж раніше. “Перебої з електроенергією стали ще менш актуальними. Ми спостерігаємо цю тенденцію вже кілька місяців.Це найнижчий рівень за весь період повномасштабного вторгнення”, – заявив Ангел. Далі з суттєвим відривом йдуть інші фактори. “Лише 17% опитаних зазначили, що інтеграція до ЄС та адаптація до норм ЄС буде впливати на їхній сектор. На геополітичну і політичну нестабільність вказали 13% бізнесу, як і на розвиток цифрових технологій. Вплив штучного інтелекту, кліматичних викликів та обмеження вільної торгівлі на їх сектори очікує по 7% бізнесів”, – зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків. Плани на майбутнє У червні Індекс відновлення ділової активності незначним чином погіршився.
Водночас рівень невизначеності для підприємців суттєво підвищився. У перспективі 6 місяців частка тих, хто не розуміє, яким буде загальноекономічне середовище в Україні, зросла. Невизначеність щодо фінансово-економічного стану на власному підприємстві теж збільшилась.
Частка тих, хто не зміг спрогнозувати стан бізнесу через два роки, зросла з 28,7% до 37,4%. За словами Кузяків, на це впливають геополітична нестабільність та збільшення обстрілів цивільної інфраструктури.
Водночас частка підприємців, які не очікують суттєвих змін саме у виробництві упродовж наступних двох років, досягла максимуму з жовтня 2022 р. – 85,6% опитаних планує залишатися на поточному рівні виробництва.
При цьому частка підприємств, які планують розширення виробництва впродовж 3-4 місяці, несуттєво знизилась.
Також спостерігається тенденція на скорочення середньої тривалості портфелю нових замовлень. Підтримка бізнесу В уряді розуміють, що бізнес через війну переживає не найкращі часи, тому намагаються його підтримати.
Загалом, за інформацією Міністерства економіки України, від початку 2025 р. українські підприємці залучили 13 970 пільгових кредитів в рамках програми “Доступні кредити 5–7–9 %” на загальну суму 44,3 млрд грн.
За словамизаступника міністра економіки України Андрія Телюпи, програма підтримує підприємців реального сектору економіки. Переважна більшість кредитів спрямована на фінансування інвестиційних проєктів, розвиток переробних потужностей та підтримку бізнесу у зонах високого воєнного ризику.
Крім того, нещодавно Кабінет Міністрів України затвердив оновлену версію програми підтримки переробної промисловості, доповнивши її новим напрямом – грантами на відновлення бізнесу після російських обстрілів.
Згідно з рішенням уряду, підприємства зможуть отримати до 16 млн грн компенсації, але не більше, ніж сума задокументованих збитків. Йдеться про покриття витрат на закупівлю, доставлення та монтаж обладнання.
Як пояснила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, масовані обстріли суттєво шкодять українській промисловості – компанії щодня втрачають дороговартісне обладнання, що потребує швидкого відновлення.
Щоб отримати максимально можливу суму допомоги, бізнес має інвестувати не менше 4 млн грн власних коштів.
Подаватися на гранти можуть мікро-, малі та середні підприємства, а також ФОПи, які працюють у сфері переробної промисловості.
Вікторія Хаджирадєва -
Інфляція в Україні знизилася, а в Росії б’є рекорди
У червні 2025 р. інфляція в Україні сповільнилася. А в Росії на початок липня зафіксовано безпрецедентне зростання інфляції. В чому причини та яка ситуація з річними показниками? Чому в Україні знизилась інфляція? У червні 2025 р. річна інфляція в Україні сповільнилася до 14,3%, тоді як у травні цей показник становив 15,9%. За місяць споживчі ціни зросли на 0,8%.
В НБУ кажуть, що зниження інфляції в літній період було прогнозованим явищем, що пояснюється високою минулорічною базою, особливо щодо цін, які регулюються адміністративно. Водночас темпи уповільнення інфляції в червні виявилися меншими, ніж передбачалося у квітневому Інфляційному звіті регулятора. “Відхилення від прогнозу зумовлювалося насамперед суттєвішим подорожчанням сирих продовольчих товарів в останні місяці на тлі скорочення їх пропозиції через весняні заморозки”, – зазначили в НБУ. Своєю чергою базова інфляція у червні сповільнилася до 12,1%. На це вплинули заходи НБУ щодо посилення монетарної політики та стабільна ситуація з електропостачанням. Девальвація гривні стосовно євро поки що не мала суттєвого впливу на загальний рівень цін.
У НБУ наголошують, що інфляція досягла свого піку в травні та в червні почала поступово знижуватися, згідно з прогнозами. “У другій половині року очікується подальше зниження інфляційних темпів, що стане результатом монетарної політики регулятора”, – прогнозують в НБУ. Фрукти та м’ясо подорожчали, а овочі та хліб ні У червні було зафіксовано прискорене зростання цін на сирі продукти харчування -до 28,7%. Найбільше подорожчали кісточкові фрукти, яблука та ягоди.
Зросли також темпи подорожчання оброблених харчових продуктів – до 18,2%. Зокрема, збільшились ціни на м’ясні вироби. Це пов’язано зі збільшенням собівартості виробництва, зменшенням поголів’я худоби та підвищенням цін на зовнішніх ринках.
Виросли в ціні й безалкогольні напої.
Зростання цін на хліб, олію, молочні продукти та овочі, навпаки, сповільнилося. Темпи зростання цін на овочі сповільнилися внаслідок надходження нового врожаю та активного імпорту продукції. Непродовольчі товари подорожчали, а послуги ні Непродовольчі товари подорожчали на 3,6%. При цьому ціни на одяг і взуття залишаються нижчими, ніж торік.
Водночас зростання вартості послуг знизилося до 14,4%, що свідчить про помірний тиск на ринку праці. Повільніше дорожчали транспортні послуги, зв’язок і послуги з особистого догляду.
Своєю чергою паливо подорожчало на 3,1%, що пов’язують із підвищенням світових цін на нафту та ослабленням гривні щодо євро. На ринку зрідженого газу, навпаки, спостерігалося зниження цінового тиску через профіцит постачань. Інфляція в Росії б’є історичні рекорди Своєю чергою в Росії інфляція побила історичні рекорди. “На першому тижні липня в Росії зафіксовано безпрецедентне зростання інфляції – 0,79% лише за сім днів, що стало абсолютним максимумом за всю історію подібних спостережень. У річному вираженні показник підскочив до 9,45%”, – пише російський економіст В’ячеслав Ширяєв. Головною причиною цінового сплеску стало підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, яке набуло чинності з 1 липня. У середньому по країні послуги ЖКГ подорожчали на 11,9%, але в низці регіонів зростання досягло 14-15%. Це стало найсильнішим інфляційним тригером на старті місяця.
За його словами, ефект від зростання тарифів не обмежиться першим тижнем. Він поступово проникатиме у всі сфери економіки, підштовхуючи вартість товарів та послуг вгору протягом як мінімум серпня. Це посилить інфляційний тиск і може посилити ситуацію для домогосподарств, чиї витрати на базові потреби стрімко зростають. Крім реального зростання цін, серйозне занепокоєння викликає зміна очікувань громадян.
Експерт каже, що інфляційні очікування населення – один із ключових індикаторів, на які орієнтується Центробанк при ухваленні рішень за ключовою ставкою. Зараз ці очікування, швидше за все, почнуть рости, що ще більше ускладнить завдання щодо стримування інфляції. На цьому тлі можливе зниження ключової ставки ЦП, що раніше обговорювалося, в липні стає все менш ймовірним. Посилення інфляційного тиску робить такий крок економічно недоцільним, адже головне завдання регулятора – утримати ціни під контролем, а не стимулювати зростання на тлі нестабільності. “Економічна ситуація у Росії демонструє явні ознаки перегріву: зростання витрат, тиск бюджет домогосподарств і зниження купівельної спроможності громадян. На цьому фоні посилення інфляції стає не лише економічною проблемою, а й соціальним викликом”,- каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. В річному вимірі інфляція у РФ нижча, ніж в Україні Попри зниження в червні, інфляція в Україні залишається вищою, ніж у РФ.
Головна причина – це розв’язана РФ війна, що призвела до руйнування підприємств, збою ланцюгів постачання, зростання витрат на логістику та виробництво. Все це спричинило різке подорожчання цін. Цього року до цього додався поганий урожай та дефіцит електроенергії. Менша пропозиція продуктів харчування плюс перебої з енергозабезпеченням – це також тиснуло на ціни.
Водночас монетарна політика НБУ сприяє зниженню інфляції. В березні була піднята процентна ставка, щоб приборкати інфляцію, а зараз стартує її поступове зниження після піку.
Наразі НБУ має чітку стратегію зниження до 8–9 % до кінця року й до 5 % у 2026 р.
Своєю чергою, інфляція у РФ зростає через високі державні витрати на війну. Військовий бюджет РФ у 2024–2025 рр. сягнув рекордних 30–40 % загальних витрат, що спричинило перегрів економіки. Ці витрати створюють додатковий попит на матеріали, ресурси, робочу силу, що тисне на ціни. Другою причиною зростання інфляції є ослаблення рубля. Через санкції, втечу капіталу, обмежений експорт, рубль послаблюється. Слабший рубль призводить до здорожчення імпорту та зростання цін на іноземні товари. Третьою причиною є санкції та імпортозаміщення. Обмеження імпорту (техніки, електроніки, медикаментів тощо) є причиною дефіциту якісних товарів, що веде до зростання цін на наявні внутрішні аналоги. Четвертою – зростання зарплат у держсекторі. Російський уряд збільшує зарплати бюджетникам та військовим, це призводить до сплеску споживчого попиту без відповідного зростання виробництва. П’ятою – кредитне стимулювання. Держава підтримує економіку через субсидії, пільгові кредити оборонним підприємствам, програми іпотеки тощо. Навіть висока ключова ставка не стримує повністю кредитну активність, особливо у стратегічних галузях.
Водночас попри це, інфляція ще не вийшла з-під контролю тому, що ЦБ РФ утримує жорстку політику: ключова ставка (21%) – це одне з найвищих значень у світі. Крім того, частково спрацювали валютні обмеження, валютний контроль та експортний виторг (нафта, газ, золото тощо). Тому інфляція у РФ не 15–20 %, як могла б бути, а 9–10 %, хоча зростає знову у 2025 р.
В обох країнах інфляція зростає насамперед через війну, але в Україні її зростання викликано знищенням інфраструктури, зменшенням виробництва, перебоями з електрикою, тоді як у Росії причиною зростання інфляції є фінансування війни за рахунок високих бюджетних видатків та підвищення зарплат військовим.
Вікторія Хаджирадєва -
НБУ погіршив прогноз щодо інфляції в Україні
Інфляція в Україні дещо сповільнилася порівняно з піковим значенням у травні. Банкіри не вірять, що вона впаде нижче 10%. Про це свідчать дані НБУ.
Зазначається, що банкіри в липні погіршили інфляційні очікування до 11,6%. У квітні вони прогнозували зростання цін на рівні 9,8% протягом найближчих 12 місяців.
Інфляційні очікування населення погіршилися в червні до 10,8% порівняно з 10,2% у травні.
Разом з тим, фінансові аналітики в липні поліпшили прогноз до 7,5% порівняно з 7,9% у травні 2025 року.
Керівники підприємств у травні прогнозували інфляцію на рівні 10,9% (прогноз за лютий 11,5%).
За даними Держстату, у червні 2025 року інфляція в Україні сповільнилася до 14,3% у річному вимірі порівняно з 15,9% у травні. Основною причиною став статистичний ефект. У червні 2024 року уряд підвищив тарифи на електроенергію для населення на 64%, а цьогоріч до осені ціни не змінюватимуться.
За даними НБУ, інфляція досягла піку в травні та повернулася до зниження в червні, як і прогнозував НБУ. Однак загальна інфляція була вищою за квітневий макроекономічний прогноз насамперед через вплив погодних умов. Очікується, що в другому півріччі зниження інфляції продовжиться. -
Держстат заявив про зниження річної інфляції
У червні зростання споживчих цін в Україні сповільнилося до 0,8% у порівнянні з 1,3% у травні. Про це повідомив Держстат у вівторок, 9 липня.
За даними відомства, у червні 2024 року зростання цін становило 2,2%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками червня цього року зменшилася вперше за останній рік – до 14,3% з 15,9% за підсумками травня, 15,1% за підсумками квітня та 14,6% за підсумками березня.
На споживчому ринку в червні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%.
“Найбільше (на 13,5%) подорожчали фрукти. На 3,3-0,2% зросли ціни на м’ясо та м’ясопродукти, безалкогольні напої, рибу та продукти з риби, сало, хліб, кисломолочну продукцію, масло, цукор”, – йдеться у повідомленні.
Водночас на 8,1% подешевшали овочі, на 1,1-0,4% знизилися ціни на яйця, макаронні вироби, молоко, рис.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,8%.
Одяг подешевшав на 2,3%, взуття – на 2,1%.
Ціни на транспорт зросли на 1,1% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 5,4% і палива та мастил на 2,3%.
Водночас за рік продукти харчування та безалкогольні напої за рік подорожчали на 23,2%. Найбільше подорожчали яйця – на 59,2%, фрукти – на 51,7%, соняшникова олія – на 33,6% і вершкове масло – 28,3%. -
Путін анонсував скорочення військових витрат
Росія може скоротити бюджетні витрати на “оборону”, зростання яких стало однією із причин збільшення темпів інфляції. Про це заявив правитель РФ Володимир Путін на прес-конференції у Мінську, передають росЗМІ у п’ятницю, 27 червня.
“Так, у нас немаленькі (оборонні – ред.) витрати сьогодні, це 6,3% ВВП. Багато це чи мало? Я вважаю, що багато, і це, звичайно, одна з проблем, у тому числі для бюджету, які ми маємо вирішувати. І ми вирішуємо її гідно”, – сказав російський диктатор.
За словами Путіна, 6,3% ВВП – це 13,5 трлн рублів (сумарний обсяг ВВП у грошовому вимірі – 223 трлн рублів). “Ми заплатили за це (зростання бюджетних видатків – ред.) інфляцією, але ми зараз боремося із цією інфляцією”, – зазначив очільник Кремля.“Ми-то плануємо скорочення витрат на оборону…Ми – так, хочемо завершити спеціальну військову операцію (так влада Росії називає повномасштабну війну проти України – ред.) з потрібним нам результатом. Звичайно, але на це все і розраховується у нас, саме під це, а не під агресивні плани щодо Європи і країн НАТО. І ми плануємо зменшувати витрати. А вони планують – збільшувати. Так хто себе веде агресивно?” – сказав Путін.
Нагадаємо, раніше Путін підписав поправки до бюджету на 2025 рік, які передбачають значне скорочення витрат на економіку після обвалу нафтово-газових доходів. Проблеми в економіці РФ накопичуються. Чи скоро колапс
-
У Росії очікується нова хвиля інфляції – розвідка
У РФ в річному вимірі роздрібна ціна на бензин зросла на 18%, до кінця року очікується ще плюс 8%. Очікується, що таке здорожчання стане новим каталізатором загального зростання споживчих цін. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що ключовими чинниками є відкладений інфляційний ефект (9,5% за 2024 рік та 10,2% за січень-квітень цього року), підвищення акцизів (+4%), скорочення бюджетних субсидій нафтовикам і зростання тарифів Транснафти на транспортування (до +10%).
На цьому тлі Росія майже вдвічі скоротила морський експорт бензину: у травні він упав до 130 тисяч тонн, що на 47% менше, ніж рік тому.
Як зазначають у розвідці, подорожчання пального неминуче відіб’ється на цінах у логістиці, виробництві та роздрібній торгівлі – інфляційний тиск на економіку РФ у 2025 році лише посилиться. -
Ефект бензопили Мілея: інфляція в Аргентині впала нижче 2%
Щомісячний рівень інфляції в Аргентині впав нижче 2% – уперше за п’ять років. Це – значне досягнення для президента Хав’єра Мілєя, котрий веде боротьбу з хронічним зростанням цін у країні. Про це повідомляє Financial Times.
У травні споживчі ціни зросли на 1,5% порівняно з квітнем, повідомило в четвер національне статистичне агентство. У квітні зростання становило 2,8%, тоді як угрудні 2023 року – 25,5%, коли Мілєй лише заступив на посаду. Водночас річна інфляція залишається однією з найвищих у світі – 43,5%.
Цей результат посилює позиції Мілєя напередодні проміжних виборів у жовтні. Його ключове гасло – стабільність цін для виборців, які роками потерпали від фінансової нестабільності. Зниження інфляції стало несподіваною перемогою президента після того, як він скасував жорстке валютне регулювання – один з основних елементів його антикризової політики.
У квітні, в межах домовленості з МВФ на $20 млрд, Мілєй відмовився від фіксованого валютного курсу, що різко зміцнив песо в реальному вимірі. Це допомагало стримувати зростання цін, але водночас не дозволяло центробанку накопичувати валютні резерви. З 14 квітня песо перейшло у вільне плавання – і це викликало побоювання нового стрибка інфляції.
Щоб залучити більше валюти на ринок, влада тимчасово надала податкові пільги сільськогосподарським експортерам. Це підтримало курс песо, хоча аналітики попереджають: під час виборчої кампанії він може знову послабитися.
Масштабна економія бюджету та дерегуляція, ініційовані Мілєєм, швидко стабілізували економіку Аргентини. За прогнозами МВФ, у 2025 році вона зросте на 5,5% після торішньої рецесії.
Однак економісти попереджають: минулими місяцями зростання зупинилось – продуктивність і обсяги інвестицій залишаються низькими. Інвестори також стурбовані політикою влади щодо валютних резервів.
Президент зволікає з поповненням резервів центробанку, необхідних для обслуговування зовнішнього боргу. МВФ навіть переніс термін досягнення цільового приросту резервів на $4,5 млрд з 13 червня на липень.
Мілєй відмовляється викуповувати долари шляхом емісії песо, як це робили попередні уряди, аби не збільшувати грошову масу та не провокувати інфляцію.
Водночас влада продовжує використовувати резерви для втручання на ф’ючерсному ринку песо, попри умови угоди з МВФ, які дозволяють такі дії лише в особливих випадках.
У понеділок уряд оголосив про низку заходів для поповнення резервів: зокрема, про репо-угоду з міжнародними банками на $2 млрд і плани викупу доларів коштом бюджетного профіциту.
Минулого місяця також вдалося залучити $1 млрд під час розміщення облігацій серед міжнародних інвесторів.
Раніше ЗМІ писали, що інвестори більш не ставлять на те, що Аргентина неминуче наближається до дефолту, адже президент країни Хав’єр Мілей завойовує ринки облігацій своїми планами переформатування другої за величиною економіки Південної Америки.
Президент Аргентини ліквідував податкову службу