Іспанія, Нідерланди, Італія та Німеччина стали найбільшими імпортерами української агропродукції у 2024/2025 маркетинговому році. Сумарний обсяг імпорту сягнув 6,5 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Апарату Верховної Ради, посилаючись на дані Мінагрополітики.
“Найбільшими імпортерами української агропродукції є європейські країни, серед яких Іспанія, які закупили продукції на 2,7 млрд дол., Нідерланди – 1,6 млрд дол., Італія – 1,3 млрд дол. та Німеччина – 1,2 млрд дол.”, – мовиться в повідомленні.
Сьогодні з початку 2024/25 маркетингового року Україна експортувала 40,04 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,67 млн т було відвантажено від початку поточного місяця.
З початку поточного сезону Україна експортувала пшениці 15,56 млн т (у 2023/2024 маркетинговому році – 18,12 млн т), ячменю – 2,31 млн т (2,46 млн т), жита – 10,8 тис. т (1,6 тис. т), а кукурудзи – 21,56 млн т (28,41 млн т).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону нині оцінюється в 68,7 тис. т (у 2023/24 МР – 96,7 тис. т), у т. ч. пшеничного – 61,2 тис. т (91,3 тис. т).
В межах оновленої експортної стратегії Україна планує вихід на нові ринки після втрати торгового безвізу з ЄС.
У планах на поточний рік вихід на 31 новий ринок, зокрема в країнах Африки, Близького Сходу та Китаю. Водночас головним завданням є перехід від сировинної моделі економіки до моделі з доданою вартістю.
“Сьогодні український агроекспорт – це 24,5 млрд дол. в рік. А агроекспорт Польщі – 56 млрд дол. Тому що середня ціна тонни, яку експортує України складає 309 дол., а в Польщі 1560 дол. Це завдяки тому, що в ЄС переробляють продукцію і експортують її з доданою вартістю, а Україна продає за кордон зерно, майже не переробляючи його”, – наголосили у відомстві.
Позначка: Імпорт
-
Став відомий найбільший імпортер агропродукції України серед країн ЄС
-
Українські морпорти обробили 40 млн тонн вантажів з початку року
У першому півріччі 2025 року морські порти України обробили близько 40 мільйонів тонн вантажів. Про це заступник міністра розвитку громад і територій Андрій Кашуба розповів в інтерв’ю Укрінформу.
З усього обробленого вантажу зокрема 20,3 млн т – це зернові, 9,3 млн т – руди та 2,1 млн т – чорні метали.
Кашуба визнав, що обсяги вантажообігу скорочуються. Водночас він наголосив, що відкриті порти працюють стабільно попри постійні обстріли та складну безпекову ситуацію.
“Так, дійсно, зараз спостерігається певне падіння обсягів, але ті порти, які відкриті, працюють стабільно, незважаючи на постійні обстріли та складну ситуацію з безпекою”, – зазначив посадовець.
Основною причиною зменшення обсягів експорту стало скорочення врожаю та посівних площ через бойові дії та тимчасову окупацію.
“Аграрні вантажі становлять левову частку результатів переробки в портах. За даними Української зернової асоціації, вже у 2024 році врожай зернових та олійних культур в Україні становив на 9,5% менше, ніж у 2023 році, – 75 млн тонн. Дані Держмитслужби за І квартал 2025 року вже засвідчили загальне скорочення експорту товарів майже на 7%”, – пояснив Кашуба.
І додав, що нині з 18 морських портів, котрі діяли до повномасштабного вторгнення, функціонують лише десять. Це переважно порти Великої Одеси й Дунайського регіону: Південний, Одеса, Чорноморськ, Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ.
“Морські порти Миколаїв, Ольвія та Білгород-Дністровський з безпекових міркувань, на жаль, не можуть здійснювати повноцінну діяльність (суднозахід до цих портів сьогодні заборонений). Ці порти можуть працювати з суходолу. Закритим також залишається морський порт Херсон”, – розповів Кашуба. -
Трамп відклав санкції проти Росії, а ЄС продовжив обмеження за Крим
Президент США Дональд Трамп відклав введення нових санкцій проти Росії у зв’язку з очікуванням угоди щодо припинення війни в Україні. Водночас, Європейський Союз продовжує санкційний тиск на РФ, зокрема через анексію Криму. ЄС продовжив обмеження щодо окупації Криму ще на рік. Триває розбіжність у поглядах між Заходом щодо санкційної політики, а також обговорення її ефективності. Трамп зазначив, що санкції є фінансово обтяжливими для США. Уряд Угорщини виступає проти нових енергетичних санкцій проти Росії, які, на їхню думку, можуть завдати шкоди економіці Центральної Європи та ЄС в цілому.
-
ЄС готує план згортання ядерного імпорту з РФ
Європейська комісія планує внести нові заходи для повної відмови від використання російського вугілля та ядерного палива. Ці заходи спрямовані на зменшення залежності Євросоюзу від постачань з Росії. Проте, для досягнення повної незалежності потрібно значні інвестиції у сумі €241 млрд та десятиліття на їх впровадження. Деякі країни, зокрема Угорщина та Словаччина, є противниками цих змін. У документі йдеться про поступове припинення використання російського ядерного палива до 2030-х років, але це потребуватиме значних зусиль у розвитку внутрішнього ядерного ланцюга постачань. Для забезпечення безпеки постачань також розглядаються альтернативні джерела, такі як Казахстан, Канада та Нігер, але існують певні труднощі, зокрема в конверсії урану. Угорщина й Словаччина виступають проти відмови від російського палива, стверджуючи, що це може призвести до зростання цін та загрожувати енергетичній безпеці. Єврокомісія також розглядає можливість використання відмови від російського ядерного палива як торгової міри замість санкцій.
-
Україна зможе імпортувати вдвічі більше газу з Польщі
Оператори газотранспортних систем Польщі та України вдвічі збільшать гарантовану пропускну потужність – з 6,4 до 12,4 млн м³ добу. Про це повідомляє Міністерство енергетики.
Зазначається, що частину додаткової потужності буде запропоновано вже під час щомісячного аукціону на липень 2025 року, який відбудеться 16 червня.
Оператори ГТС провели переговори та дослідження, спрямовані на визначення потенційних варіантів забезпечення додаткових можливостей транспортування газу до України. І в результаті досягли вищезазначену угоду.
За словами міністра енергетики України Германа Галущенко, роль цього маршруту лише зростатиме, адже газотранспортна система Польщі забезпечує доступ до диверсифікованих джерел природного газу, зокрема скрапленого газу з усього світу. -
Зеленський звільнив від мит і ПДВ оптоволокно для дронів
Президент Володимир Зеленський підписав закони про звільнення від ввізного мита та податку на додану вартість оптоволокна, волоконно-оптичних джгутів і кабелів, що використовуються для виробництва дронів. Про це повідомила пресслужба парламенту в п’ятницю, 13 червня.
Безпілотники на оптоволокні стійкі до засобів радіоелектронної розвідки та боротьби й мають критичне значення для Сил оборони України, але оптичні компоненти здебільшого імпортуються в Україну. Скасування мит дозволить зменшити їхню собівартість. У Верховній Раді порахували, що звільнення від мита призведе до невеликих втрат державного бюджету (близько 30 млн гривень), але вони будуть компенсовані економією на державних закупівлях – понад 130 млн гривень у 2025 році. -
Імпорт автогазу в Україну зріс на чверть
Імпорт скрапленого газу в Україну в травні становив 77,5 тис. т, що на 27% більше, ніж у квітні, водночас на 8% менше за аналогічний період минулого року. Це рекордний показник із вересня 2024 року, повідомляє enkorr у п’ятницю, 6 червня.
Кількість імпортерів порівняно з квітнем збільшилась на 12% і становила 86 компаній.
Найбільший обсяг – 10 тис. т – привезла БРСМ-Нафта. Водночас це на 10% менше, ніж у квітні.
Друге і третє місця посіли Надєжда і Авантаж, збільшивши закупівлі на 90% і 93%, до 7,1 тис. т і 6,9 тис. т відповідно.
Основні обсяги продукту продовжують надходити морем. У травні відвантаження на південні термінали по річці Дунай залишилися майже на рівні квітня – 35 тис. т (+2%).
Автопартії зросли на 50%, до 29,3 тис. т. Найбільше пального газовозами везли з Румунії (10,7 тис. т, +61% до обсягів квітня) і Литви (9,8 тис. т, +24%).
Основний приріст відбувся в постачанні залізницею, обсяги якої зросли на 90%, до найбільших з вересня 2024 року 13,3 тис. т, завдяки закупівлям Надєжди.
Зазначається, що великі обсяги постачань LPG у травні створили суттєвий профіцит автогазу на ринку, через що виробники були змушені знижувати ціни, а трейдери – продавати із мінімальною або навіть нульовою націнкою.
Нагадаємо, Бюро економічної безпекивикрило підпільний нафтопереробний завод, який виготовляв 100 тонн контрафактного пального за добу. У Харкові РФ вдарила дроном Молнія по заправці, є поранений
-
Що станеться після зміни моделі торгівлі України з ЄС
У 5 червня закінчується режим Автономних торгівельних заходів (АТМ) між ЄС та Україною, що спонукало українських аграріїв до занепокоєння через можливі негативні наслідки для експорту. Проте, зараз Брюссель і Київ працюють над новою моделлю торгівлі, яка буде діяти до вступу України до ЄС. Торговий представник України Тарас Качка зазначив, що в червні можуть представити нову модель торгівлі, яка задовольнить і європейських фермерів, і українських. Є надія, що угода не буде такою катастрофічною, як вважали деякі, і попит на українську кукурудзу в ЄС залишиться стабільним. Режим АТМ був важливим для української економіки після вторгнення РФ, але зараз квоти на аграрну продукцію будуть скасовані. Є різні варіанти торгівлі між ЄС та Україною після закінчення АТМ, і експерти вважають, що ЄС обере проміжні варіанти, що може мати як позитивні, так і негативні наслідки для України.
-
Україна буде отримувати більше газу з Греції
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), прийняла рішення спростити транспортування газу до України через Трансбалканський коридор. Тепер буде проводитися єдиний аукціон для розподілу потужностей на всіх точках цього коридору. Це дозволить збільшити привабливість українського ринку газу і розширити можливості диверсифікації джерел постачання. Таке рішення має сприяти підвищенню енергетичної безпеки регіону в умовах конфлікту з Росією. Трансбалканський коридор має потенціал задовольнити потреби України і забезпечити доступ до скрапленого газу. Оператори газотранспортних систем розробили оптимізоване рішення, яке дозволить використовувати незадіяні потужності коридору для імпорту газу за конкурентним тарифом.
-
Україна імпортувала автобусів на $13 млн з початку року
У першому кварталі 2025 року в Україну було імпортовано 287 автобусів, більшість з яких (понад 70%) були вживані. Загальна митна вартість цих автобусів становила $13,2 млн. Зокрема, імпорт нових автобусів коштував $4,5 млн, а вживаних – $8,7 млн. Туреччина стала найбільшим постачальником нових автобусів, поставивши 75 одиниць, що принесло країні близько $3 млн. З Польщі було імпортовано найбільшу кількість вживаних автобусів – 88 одиниць, загальна митна вартість яких склала понад $5 млн. Новину опублікував УкрАвтопром у п’ятницю, 23 травня.