У сезоні 2024/2025 Україна експортувала 46,7 млн тонн зернових та олійних, що на 19% менше, ніж торік, попри зростання валютної виручки до $18,1 млрд. Про це повідомляє Українська зернова асоціація.
Таке падіння пояснюється як меншими перехідними запасами з попереднього сезону, так і дещо нижчим врожаєм. Виробництво зернових та олійних минулого року становило 78,8 млн т зернових та олійних (в 2023 – 82,9 млн т). Аналітики зауважили, що найважливішим фактором для експорту зерна стала безперебійна робота морського коридору, що дозволяло експортувати морським шляхом з глибоководних портів Одещини. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною спільно з міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, інфраструктури та зерна, що здешевило витрати експортерів та, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту.
У грошовому еквіваленті експорт зернових та олійних в 2024/2025 МР склав $11,2 млрд (в 2023/2024 – $10,76 млрд), тоді як експорт з врахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шротів – $18,1млрд (в 2023/2024 – $17,86 млрд).
Експорт пшениці становив 15,5 млн т на $3,16 млрд, при виробництві близько 22,4 млн т. Ячменю Україна експортувала майже 2,25 млн т на $394 млн, при виробництві 5,6 млн т.
Кукурудзи минулого сезону експортували 21,5 млн т на майже $4,5 млрд, при виробництві минулого року – 25,9 млн т.
Сої експортовано 3,8 млн т на $1,56 млрд, при врожаї 6,5 млн т. Ріпаку експортовано 3,2 млн т на $1,56 млрд, при виробництві минулого року 3,8 млн т.
Соняшнику експортували всього лиш 70 тис. т при врожаї минулого року 12,8 млн т.
Позначка: Імпорт
-
Зерновий експорт впав майже на 11 млн тонн
-
Торгівельний дефіцит України сягнув $18 млрд
У січні-червні 2025 року Україна імпортувала товарів на $38,3 млрд, тоді як експорт становив лише $20 млрд. Про це свідчать дані Державної служби статистики.
Загальний товарообіг за цей період сягнув $58,3 млрд.
Оподаткований імпорт становив $28,9 млрд, або 76% загального обсягу ввезення. Податкове навантаження оцінюється в $0,52 за кілограм.
Найбільше товарів імпортували з Китаю (на $8,2 млрд), Польщі ($3,5 млрд) і Німеччини ($3,2 млрд).
Тоді як експортували найбільше товарів до Польщі (на $2,4 млрд), Туреччини ($1,7 млрд), Італії ($1,2 млрд).
Основну частку в структурі імпорту займали машини, обладнання та транспорт, продукція хімічної промисловості, а також паливно-енергетичні товари. Загалом ці три категорії охоплюють 68% від усього імпорту. Від їхнього митного оформлення держава отримала понад 229 млрд грн.
У структурі експорту переважали продовольчі товари (понад $11 млрд), метали($2,3 млрд) та машинобудівна продукція($1,9 млрд).
Водночас вивізне мито, яке стягувалося під час митного оформлення відповідних товарів, принесло бюджету 137,6 млн грн. -
Словаччина вкотре заблокувала санкції проти Росії
Словаччина вновь заблокировала принятие 18-го пакета санкций против России в рамках ЕС из-за возможных негативных последствий для своей экономики. Премьер Словакии выразил опасения по поводу инициативы RePowerEU, которая предполагает прекращение импорта российского газа в ЕС с 2028 года. Словацкое МИД сообщило о позитивной оценке переговоров с Еврокомиссией, но подчеркнуло уязвимое положение страны из-за инициативы RePowerEU. Представители Еврокомиссии прибыли в Словакию для обсуждения проблемных аспектов программы. Министерство экономики вместе с компаниями и предприятиями утверждает, что RePowerEU создает серьезные вызовы для экономической конкурентоспособности страны. Словакия продолжает блокировать санкционный пакет, но выразила готовность к конструктивному диалогу с Еврокомиссией. Пока не удалось урегулировать ключевые вопросы, вызванные программой RePowerEU. Угорщина и Словакия ранее не поддержали санкции, ограничивающие импорт дешевых российских энергоносителей.
-
ЄС збільшив квоти на імпорт української агропродукції – ЗМІ
Європейський Союз збільшив квоти на імпорт продукції сільського господарства з України. Тепер Україна може експортувати більше пшениці, цукру, ячменю і м’яса птиці до ЄС без сплати мита. Це сталося в рамках переглянутої угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною. Україна втратила режим “торгового безвізу” з ЄС, але зараз веде переговори щодо поглибленої зони вільної торгівлі. Наразі угода охоплює 40 товарів і повинна бути ухвалена кваліфікованою більшістю держав-членів ЄС. На жаль, за оцінками Національного банку України, країна може втратити близько 800 мільйонів доларів після відновлення квот для української агропродукції, яка буде експортуватися до країн ЄС.
-
ЄС та Україна узгодили умови імпорту агропродуктів
Європейська Комісія 30 червня завершила переговори з Україною щодо перегляду поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. Про це інформує DW.
Зауважується, що сторони досягли принципової домовленості про перегляд положень щодо лібералізації торгівлі в межах Угоди про асоціацію.
“Цей крок знаменує собою новий етап у створенні довгострокових, передбачуваних і взаємних рамок у контексті процесу вступу України до ЄС”, – заявив єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович.
Нова домовленість “повністю враховує чутливість певних сільськогосподарських секторів, на яку акцентували держави-члени ЄС та фермери”.
Він також додав, що угода є “збалансованою, справедливою і реалістичною, вона являє собою найкращий можливий результат у складних геополітичних умовах”.
Попри те, що технічні деталі поки не повідомляються, відомо, що у порівнянні із діючими від 6 червня “довоєнними” квотами, умови для українських виробників покращені.
Зокрема Брюссель і Київ домовилися про повну лібералізацію торгівлі щодо низки продуктів, серед яких сухе жирне молоко, кисломолочні продукти, гриби, виноградний сік тощо, зазначив еврокомісар з питань сільського господарства та продовольства Крістоф Хансен.
Для більшості агротоварів нинішні обсяги квот зростуть до найвищого рівня торгівлі. Мова зокрема про вершкове масло, сухе знежирене молоко, солод, глютен, овес та ячмінну крупу.
Тоді як на “чутливі товари”, такі як яйця, цукор та пшениця, квоти будуть збільшені, втім, будуть нижчими за історичні обсяги торгівлі. Щодо цих категорій товарів і надалі діятимуть захисні механізми ЄС, аби імпорт не спричинив “серйозних труднощів” на рівні усього блоку або окремих держав. Для менш чутливих товарів квоти збільшать “помірно”.
Своєю чергою, Україна збільшить квоти на свинину, м’ясо птиці, цукор, а також зменшить або скасує ввізні мита на інші товари. Це сприятиме збільшенню експортних можливостей для країн ЄС.
Крім того, угода передбачає поступове наближення України до 2028 року до виробничих стандартів ЄС, зокрема у сферах добробуту тварин та використання пестицидів, аби забезпечити усім учасникам угоди “рівні правила гри”.
Угоду переглянуть у найближчі роки з урахуванням наближення України до ЄС. -
Став відомий найбільший імпортер агропродукції України серед країн ЄС
Іспанія, Нідерланди, Італія та Німеччина стали найбільшими імпортерами української агропродукції у 2024/2025 маркетинговому році. Сумарний обсяг імпорту сягнув 6,5 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Апарату Верховної Ради, посилаючись на дані Мінагрополітики.
“Найбільшими імпортерами української агропродукції є європейські країни, серед яких Іспанія, які закупили продукції на 2,7 млрд дол., Нідерланди – 1,6 млрд дол., Італія – 1,3 млрд дол. та Німеччина – 1,2 млрд дол.”, – мовиться в повідомленні.
Сьогодні з початку 2024/25 маркетингового року Україна експортувала 40,04 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,67 млн т було відвантажено від початку поточного місяця.
З початку поточного сезону Україна експортувала пшениці 15,56 млн т (у 2023/2024 маркетинговому році – 18,12 млн т), ячменю – 2,31 млн т (2,46 млн т), жита – 10,8 тис. т (1,6 тис. т), а кукурудзи – 21,56 млн т (28,41 млн т).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону нині оцінюється в 68,7 тис. т (у 2023/24 МР – 96,7 тис. т), у т. ч. пшеничного – 61,2 тис. т (91,3 тис. т).
В межах оновленої експортної стратегії Україна планує вихід на нові ринки після втрати торгового безвізу з ЄС.
У планах на поточний рік вихід на 31 новий ринок, зокрема в країнах Африки, Близького Сходу та Китаю. Водночас головним завданням є перехід від сировинної моделі економіки до моделі з доданою вартістю.
“Сьогодні український агроекспорт – це 24,5 млрд дол. в рік. А агроекспорт Польщі – 56 млрд дол. Тому що середня ціна тонни, яку експортує України складає 309 дол., а в Польщі 1560 дол. Це завдяки тому, що в ЄС переробляють продукцію і експортують її з доданою вартістю, а Україна продає за кордон зерно, майже не переробляючи його”, – наголосили у відомстві. -
Українські морпорти обробили 40 млн тонн вантажів з початку року
У першому півріччі 2025 року морські порти України обробили близько 40 мільйонів тонн вантажів. Про це заступник міністра розвитку громад і територій Андрій Кашуба розповів в інтерв’ю Укрінформу.
З усього обробленого вантажу зокрема 20,3 млн т – це зернові, 9,3 млн т – руди та 2,1 млн т – чорні метали.
Кашуба визнав, що обсяги вантажообігу скорочуються. Водночас він наголосив, що відкриті порти працюють стабільно попри постійні обстріли та складну безпекову ситуацію.
“Так, дійсно, зараз спостерігається певне падіння обсягів, але ті порти, які відкриті, працюють стабільно, незважаючи на постійні обстріли та складну ситуацію з безпекою”, – зазначив посадовець.
Основною причиною зменшення обсягів експорту стало скорочення врожаю та посівних площ через бойові дії та тимчасову окупацію.
“Аграрні вантажі становлять левову частку результатів переробки в портах. За даними Української зернової асоціації, вже у 2024 році врожай зернових та олійних культур в Україні становив на 9,5% менше, ніж у 2023 році, – 75 млн тонн. Дані Держмитслужби за І квартал 2025 року вже засвідчили загальне скорочення експорту товарів майже на 7%”, – пояснив Кашуба.
І додав, що нині з 18 морських портів, котрі діяли до повномасштабного вторгнення, функціонують лише десять. Це переважно порти Великої Одеси й Дунайського регіону: Південний, Одеса, Чорноморськ, Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ.
“Морські порти Миколаїв, Ольвія та Білгород-Дністровський з безпекових міркувань, на жаль, не можуть здійснювати повноцінну діяльність (суднозахід до цих портів сьогодні заборонений). Ці порти можуть працювати з суходолу. Закритим також залишається морський порт Херсон”, – розповів Кашуба. -
Трамп відклав санкції проти Росії, а ЄС продовжив обмеження за Крим
Президент США Дональд Трамп відклав введення нових санкцій проти Росії у зв’язку з очікуванням угоди щодо припинення війни в Україні. Водночас, Європейський Союз продовжує санкційний тиск на РФ, зокрема через анексію Криму. ЄС продовжив обмеження щодо окупації Криму ще на рік. Триває розбіжність у поглядах між Заходом щодо санкційної політики, а також обговорення її ефективності. Трамп зазначив, що санкції є фінансово обтяжливими для США. Уряд Угорщини виступає проти нових енергетичних санкцій проти Росії, які, на їхню думку, можуть завдати шкоди економіці Центральної Європи та ЄС в цілому.
-
ЄС готує план згортання ядерного імпорту з РФ
Європейська комісія планує внести нові заходи для повної відмови від використання російського вугілля та ядерного палива. Ці заходи спрямовані на зменшення залежності Євросоюзу від постачань з Росії. Проте, для досягнення повної незалежності потрібно значні інвестиції у сумі €241 млрд та десятиліття на їх впровадження. Деякі країни, зокрема Угорщина та Словаччина, є противниками цих змін. У документі йдеться про поступове припинення використання російського ядерного палива до 2030-х років, але це потребуватиме значних зусиль у розвитку внутрішнього ядерного ланцюга постачань. Для забезпечення безпеки постачань також розглядаються альтернативні джерела, такі як Казахстан, Канада та Нігер, але існують певні труднощі, зокрема в конверсії урану. Угорщина й Словаччина виступають проти відмови від російського палива, стверджуючи, що це може призвести до зростання цін та загрожувати енергетичній безпеці. Єврокомісія також розглядає можливість використання відмови від російського ядерного палива як торгової міри замість санкцій.
-
Україна зможе імпортувати вдвічі більше газу з Польщі
Оператори газотранспортних систем Польщі та України вдвічі збільшать гарантовану пропускну потужність – з 6,4 до 12,4 млн м³ добу. Про це повідомляє Міністерство енергетики.
Зазначається, що частину додаткової потужності буде запропоновано вже під час щомісячного аукціону на липень 2025 року, який відбудеться 16 червня.
Оператори ГТС провели переговори та дослідження, спрямовані на визначення потенційних варіантів забезпечення додаткових можливостей транспортування газу до України. І в результаті досягли вищезазначену угоду.
За словами міністра енергетики України Германа Галущенко, роль цього маршруту лише зростатиме, адже газотранспортна система Польщі забезпечує доступ до диверсифікованих джерел природного газу, зокрема скрапленого газу з усього світу.