Європейський Союз продовжує імпортувати скраплений природний газ з Росії. Про це свідчать дані статистичного агентства ЄС Eurostat, передає Spiegel.
Зазначається, що у першій половині 2025 року ЄС імпортував з РФ скраплений природний газ на суму приблизно 4,48 мільярда євро. Це на 29% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Загалом за перші шість місяців цього року було імпортовано СПГ на суму близько 26,9 млрд євро. Більша частина цієї суми – приблизно 13,7 млрд євро – припала на Сполучені Штати. За даними Єврокомісії, США вже були найбільшим постачальником СПГ до ЄС минулого року, на них припадало майже 45% від загального обсягу імпорту.
На відміну від викопних видів палива, таких як нафта і вугілля, ЄС ще не запровадив газових санкцій через залежність. Газ продовжує надходити до ЄС у вигляді скрапленого природного газу через трубопровід “Турецький потік”.
За даними ЄК, у 2024 році поставки газу з Росії становили майже 19% всього імпорту. За даними статистичного агентства ЄС Eurostat, минулого року з Росії було імпортовано природного та переробленого газу на суму 15,6 млрд євро. Для порівняння, зі США надійшло газу на суму 19,1 млрд євро.
Позначка: Імпорт
-
ЄС з початку року імпортував з РФ скраплений газ на 4,5 млрд євро
-
Торговий дефіцит України перевищив $18,5 млрд
За перші шість місяців 2025 року Україна експортувала товарів на 20,0 млрд доларів, що на 4,2% менше проти аналогічного періоду минулого року. Імпорт становив 38,6 млрд дол. Про це повідомила Державна служба статистики.
“За І півріччя 2025р. експорт товарів становив 20044,9 млн.дол., або 95,8% порівняно із І півріччям 2024р., імпорт – 38557,1 млн.дол., або 115,6%”, – мовиться у повідомленні.
Негативне сальдо за півріччя становило 18,51 млрд дол., тоді як у першому півріччі 2024-го – 12,43 млрд дол. Коефіцієнт покриття експортом імпорту знизився до 0,52 проти 0,63 роком раніше.
Зовнішньоторговельні операції здійснювалися з партнерами з 221 країни світу.
Найактивніше протягом півріччя Україна нарощувала проти періоду минулого року експорт електричних машин – на 12,9% (до 1,25 млрд дол.), чорних металів – на 5,0% (до 1,54 млрд дол.), жирів та олій тваринного або рослинного походження – на 2,6% (до 3,16 млрд дол.).
Тоді як експорт зернових культур скоротився на 24,2% проти першого півріччя 2024 року (до 3,99 млрд дол.).
Зауважується, що основний приріст імпорту до показника минулого року забезпечили постачання електричних машин – на 70,7% (на загальну суму 5,56 млрд дол.), палива мінерального, нафти і продуктів переробки – на 21% (5,14 млрд дол.), засобів наземного транспорту, крім залізничного, – на 7,7% (4,19 млрд дол.), ядерних реакторів, котлів і машин – на 7,3% (3,35 млрд дол.). -
Ринок не витримує: у Росії назріває конфлікт з Білоруссю
У Росії виникла ситуація, коли білоруський цемент, а також цемент інших країн, великою мірою затопили російський ринок, що призвело до перенасичення його продукцією. Це спричинило конфлікт між Росією та Білоруссю, оскільки російські виробники цементу стикаються зі зниженням продажів та вимушені скоротити виробництво. Щоб захистити місцевих виробників, пропонується обмежити імпорт цементу та встановити антидемпінгові мита на наступні п’ять років. Ця ситуація також вплинула на інші галузі, наприклад, автомобільну, де деякі компанії вже перейшли на скорочений робочий тиждень через проблеми на ринку.
-
Китай вчинив синхронно із введенням мита щодо США
Уряд Китаю продовжив відстрочення застосування мит на американські товари на 90 днів, уникаючи 24% митного тарифу. Це рішення прийняте паралельно з рішенням США. Збір решти 10% тарифу буде продовжуватися. Крім того, Китай виразив готовність робити кроки для скасування нетарифних контрзаходів щодо США. Угода відповідає узгодженням, досягнутим у травні цього року. Торгові переговори між США та Китаєм тривають, а США погрожує введенням додаткових мит в разі подальших закупівель російської нафти Китаєм.
-
Скасування “торгового безвізу” з ЄС збільшило дефіцит торгівлі в Україні
Україна стикається зі значним збільшенням дефіциту торгівлі після скасування Асоціації з Європейським Союзом. За перше півріччя 2025 року дефіцит досягнув 18,3 мільярда доларів. Це призвело до втрат для України, зокрема у сільському господарстві. Уряд планує змінити стратегію експорту, зокрема шукаючи нових торгових партнерів у Близькому Сході, Африці та Південно-Східній Азії. Також розглядається можливість збільшення внутрішньої переробки продукції для компенсації втрат. Нові угоди про вільну торгівлю з країнами Європи та Азії допоможуть розширити ринки збуту для українських товарів.
-
Імпорт газу в Україну сягнув максимуму за два роки
У липні Україна імпортувала рекордні 833 млн кубометрів природного газу, що є найвищим показником з вересня 2023 року. Головна причина такого різкого зростання – підготовка до опалювального сезону, яка включає активне закачування газу до підземних сховищ. У цей період майже весь імпортований газ надійшов до українських сховищ, згідно з даними ExPro. Угорщина стала основним постачальником газу, з Польщі та Словаччини також надійшли суттєві обсяги. За період з січня по липень 2025 року Україна імпортувала 2,93 млрд кубометрів газу, що в 13 разів більше, ніж торік. Нафтогаз закупив близько 90% цього газу, а решта – приватними компаніями. Планується, що до 1 листопада буде накопичено щонайменше 13,2 млрд кубометрів газу в підземних сховищах. Україна також отримає другу партію газу зі США для створення стратегічного резерву на майбутній опалювальний сезон.
-
Україна втратить купу грошей через нову торгову угоду з ЄС
Україна втратить 700 млн дол. цього року через припинення торгових преференцій з ЄС. Що можна зробити, аби покращити торгівлю? Україна зазнає великих збитків Попри те, що нові торгові правила з боку ЄС щодо України не є настільки поганими для нашої країни, як побоювались експерти, Україна все ж таки втратить величезні кошти через скасування торгового безвізу.
-
Україна майже вдвічі скоротила імпорт солі з початку року
У першому півріччі 2025 року Україна відчутно зменшила імпорт солі. З початку року ввезено 211,692 тис. тонн солі, що на 45,88% менше проти аналогічного періоду минулого року.Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на дані ДМС.
Згідно зі статистикою, витрати на закупівлю солі на зовнішніх ринках у першому півріччі 2025 року скоротилися на 48,46% – до $26,919 млн проти $52,225 млн за аналогічний період 2024 року.
Основними постачальниками стали Єгипет, на частку якого припало 46,09% ввезеного товару, що в грошовому еквіваленті становило $12,407 млн, Туреччина (17,57% і $4,730 млн) та Румунія (13,41% і $3,611 млн).
Ще у 2021 році Україна експортувала 710,04 тис. тонн солі на $28,32 млн, тоді як 2022-го постачання за кордон впало у натуральному виразі уп’ятеро – до 142,038 тис. тонн, а виторг – до $3,82 млн.
Основними покупцями української солі 2021 року були Польща (39,1%), Угорщина (27,4%) і Румунія (7,3%). У 2021 році Україна імпортувала солі 142,81 тис. тонн на $12,92 млн.
Вже у квітні 2022 року, після окупації найбільшого виробника солі – Артемсолі – наша країна практично припинила її експорт, перетворившись на нетто-імпортера. -
Поляки просять дозволити імпорт ріпаку з України
Польська асоціація виробників олії (PSPO), котра представляє 95% переробних заводів країни, звернулася до прем’єр-міністра Дональда Туска з проханням розблокувати імпорт сільськогосподарської продукції з України. Про це повідомляє polskieradio.
Причиною є прогнозований дефіцит ріпаку на польському ринку. За даними PSPO, очікується, що дефіцит досягне щонайменше 0,5 мільйона тонн.
Ситуація у польській олійній промисловості вже “надзвичайно складна”. Галузь вже постає перед дефіцитом сировини в майбутньому сезоні, враховуючи річну потужність переробки ріпакових заводів, яка перевищує 4 мільйони тонн.
Як зазначила PSPO у листі до прем’єр-міністра, 2023-2024 роки стали рекордними з переробки насіння та постачання продукції з ріпаку. Минулого року компанії-члени PSPO переробили загалом понад 3,66 мільйона тонн ріпаку, виробивши 1,6 мільйона тонн олії та 2,1 мільйона тонн білкових кормів.
“Це стало можливим завдяки чудовому врожаю ріпаку спочатку у 2022 році, а потім рекордному врожаю у 2023 році, який, за даними Центрального статистичного управління (GUS), досяг 3,74 мільйона тонн насіння, а за деякими галузевими оцінками, навіть перевищив 4 мільйони тонн”, – повідомила асоціація.
Генеральний директор PSPO Адам Стемпень зауважив, що регламент 2023 року заборонив імпорт ріпаку з України, втім, не заборонив імпорт олії, що впливає на польські переробні заводи.
“У ситуації, коли суб’єкти господарювання з інших країн-членів ЄС можуть задовольнити свої потреби в сировині та збільшити власну переробку (…), існує ризик того, що частина ріпакової олії та білкових кормів, що постачаються вітчизняною промисловістю, буде постачатися до Польщі ззовні”, – заявив голова PSPO.
Директор PSPO наголосив, що прибутковість бізнесу визначається логістичними витратами на сировину, які впливають на маржу переробної промисловості.
“Тому ми вимагаємо, щоб імпорт ріпаку з України був дозволений шляхом виключення його з регламенту”, – додав він.
У листі PSPO запевнила прем’єр-міністра, що скасування заборони на імпорт ріпаку з України “не становить ризику для польських фермерів, оскільки весь урожай буде закуплений польською промисловістю за загальноєвропейською ціною на основі біржових котирувань MATIF”.
За словами Стемпеня, ситуація 2022 року, коли імпорт зерна, включаючи ріпак, з України до Польщі був дуже високим через блокаду Росією чорноморських портів, була незвичайною і не повториться.
“У Румунії вже створена потужна транспортна інфраструктура – порт Констанца, який наразі є альтернативою українським портам. Наземний шлях з України до Польщі більше не є життєздатним варіантом ні для України, ні для Західної Європи”, – наголосив Стемпень.
Тоді як ослаблення галузі переробки ріпаку може призвести до зниження існуючих переробних потужностей вітчизняних олійних заводів. Він зазначив, що це обмежить можливості використання ріпаку, що, як він визнав, означатиме скорочення вирощування ріпаку для фермерів. -
Кожне друге імпортоване українцями авто – електрокар
У першому півріччі 2025 року українці імпортували з-за кордону 30,8 тис. вживаних легкових автомобілів, які були молодші за 5 років. Це становить 27% від загального обсягу імпорту авто з пробігом. Електромобілі склали найбільшу частку серед цих автомобілів – 49%, за ними йдуть бензинові автомобілі – 34%, гібриди – 9%, дизельні авто – 6%, та автомобілі з газобалонним обладнанням – 2%. Найпопулярніші моделі вживаних легковиків віком до 5 років серед українців були TESLA Model Y, TESLA Model 3, KIA Niro, NISSAN Rogue, MAZDA CX5, HYUNDAI Kona, VOLKSWAGEN Tiguan, CHEVROLET Bolt, AUDI E-Tron Sportback та AUDI Q5.