СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Імпорт

  • В Україні стрімко зріс попит на вживані авто: найпопулярніші моделі

    В Україні стрімко зріс попит на вживані авто: найпопулярніші моделі

    У січні громадяни України придбали 17 тисяч вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону, що на 22% більше, ніж у січні торік. Про це повідомляє Укравтопром у п’ятницю, 6 лютого.

    Найбільша частка в цьому сегменті авторинку належала бензиновим авто – 57%, тоді як у січні-2025 року вона становила 46,6%. Далі йдуть: дизельні – 22% (24,4%), електромобілі – 11% (20,5%); гібриди – 7% (4,5%) та авто з ГБО – 3% (4%).

    Середній вік ввезених вживаних авто, як і рік тому, становив 10 років.

    Десятка найбільш популярних моделей:

  • Volkswagen Golf – 899 тис. од.
  • Volkswagen Tiguan – 633 од.,
  • AUDI Q5 – 617 од.,
  • Skoda Octavia – 613 од.,
  • Nissan Rogue – 584 од.,
  • Renault Megane – 548 од.,
  • Nissan Qashqai – 374 од.,
  • Ford Escape – 349 од.
  • AUDI А4 – 316 од.

    • У 2025 році українці придбали 274,3 тис. вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону – на 24% більше, ніж 2024 року, а в трійку найбільш популярних після Volkswagen Golf входили два електромобілі – Tesla – Model Y та Model 3.

    Частка вживаних електромобілів склала 31% проти 18% попереднього року, тоді як частка бензинових – 43%, дизельних – 18%.

  • Україна імпортувала рекордний обсяг електроенергії за час війни

    Україна імпортувала рекордний обсяг електроенергії за час війни

    Україна у січні досягнула рекордних обсягів імпорту електроенергії за місяць – понад 894 тис. МВт-год. Про це свідчать розрахунки ExPro Electricity.
    Відповідний показник став найбільшим за період повномасштабної війни.
    Як зазначається, проти грудня імпорт електроенергії зріс на 40%. Найбільшу частку і надалі займає Угорщина – 45%. Загалом, постачання зросли за усіма напрямами, окрім Молдови.
    Крім того, у січні було досягнено рекордного значення імпорту за добу – 41,9 тис. Мвт-год.
    Тоді як експорт електроенергії у січні був відсутній. Загалом, експорт повністю відсутній з 11 листопада 2025 року.

  • Імпорт електроенергії в Україні оновив рекорд

    Імпорт електроенергії в Україні оновив рекорд

    Україна у січні зафіксувала рекордний добовий обсяг імпорту електроенергії – майже 42 тис. ГВт·год. Про це повідомила пресслужба Міненерго у неділю, 2 лютого.
    “41,987 ГВт*год – рекордний добовий обсяг імпорту електроенергії, який надійшов в Україну в січні”, – зазначили у повідомленні.
    Як наголосили у відомстві, це допомогло на тлі російських атак та сильних морозів втримати систему та зменшити дефіцит.
    Залучення електроенергії із сусідніх європейських країн допомагає збалансувати енергосистему, яка потерпає внаслідок руйнувань після російських атак та сильних морозів, додали у Міненерго. Це дозволяє зменшити загальний дефіцит і скоротити обсяги вимушених відключень світла.
    Така підтримка стала можливою завдяки розширенню пропускної здатності: у січні ліміт потужності для імпорту з ЄС встановлений на рівні 2450 МВт, що є абсолютним рекордом з часу приєднання України до мережі ENTSO-E.

  • Чотири країни ЄС хочуть ще більших обмежень для української агропродукції

    Чотири країни ЄС хочуть ще більших обмежень для української агропродукції

    На вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії Рада ЄС з питань сільського господарства розглянула питання щодо угоди про вільну торгівлю з Україною та необхідність подальшого захисту аграрного ринку ЄС від українського аграрного імпорту. До яких висновків прийшли та чи чекають на Україну зміни в торгівлі агропродукцією? Ключові претензії Польща, Угорщина, Словаччина та Австрія наполягають на впровадженні жорсткіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів. “У контексті угод про вільну торгівлю… Австрія, Угорщина, Польща та Словаччина хотіли б наголосити на питаннях, які, на нашу думку, є вирішальними та які не були повністю враховані в нещодавно укладених угодах, що мають велике значення для сільськогосподарського сектора, а саме – угодах з МЕРКОСУР та Україною”,- йдеться в документі. Загалом ці країни висунули чотири ключові претензії та вимоги щодо української агропродукції.
    Перша – недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.
    Друга – уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.
    Третя – чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.
    Четверта – компенсаційний фонд. Держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.

  • Названо найпопулярніші в Україні вживані авто з-за кордону віком до 5 років

    Названо найпопулярніші в Україні вживані авто з-за кордону віком до 5 років

    У 2025 році українці придбали 96,9 тис. імпортованих вживаних легковиків віком до п’яти років. Про це повідомляє Укравтопром у четвер, 29 січня.

    Загалом упродовж року український автопарк поповнився 274,3 тис. легкових авто з пробігом. Автомобілі віком до п’яти років становили близько 35% від усіх ввезених уживаних легковиків.

    Найбільшу частку в цьому сегменті зайняли електромобілі – на них припало 60% імпорту. Значно меншими були показники авто з іншими типами силових установок: бензинові моделі склали 27%, гібридні – 8%, дизельні – 4%, а автомобілі з ГБО – лише 1%.

    Найпопулярнішими моделями серед імпортованих вживаних авто віком до п’яти років стали:

  • Tesla Model Y – 10 682 авто
  • Tesla Model 3 – 6 589
  • Kia Niro – 4 091
  • Hyundai Kona – 2 990
  • Nissan Rogue – 2 616
  • Mazda CX-5 – 2 205
  • Chevrolet Bolt – 2 132
  • Audi e-tron Sportback – 2 122
  • Volkswagen Tiguan – 1 988
  • Hyundai Ioniq 5 – 1 779
  • Україна збільшить імпорт газу з Польщі

    Україна збільшить імпорт газу з Польщі

    З початку лютого з Польщі в Україну поетапно збільшать потужності для імпорту газу до 18,4 млн куб. м на добу. Про це повідомв перший віцепрем’єр – міністр енергетики Денис Шмигаль у Телеграм у вівторок, 27 січня.
    За його словами, оператор ГТС Польщі Gaz-System і Оператор ГТС України узгодили поетапне нарощування пропускної спроможності для імпорту газу із 15,3 млн куб. м до 18,4 млн куб. м на добу.
    “Це важлива домовленість для забезпечення стабільного теплопостачання в українські домівки, лікарні, школи і для критичної інфраструктури”, – заявив урядовець.
    За його словами, польський напрямок забезпечує доступ України до різних джерел газу та залишається одним із ключових для імпорту.
    “У 2025 році через Польщу було поставлено 2,1 млрд куб. м газу – понад 30% загального обсягу імпорту, зокрема близько 600 млн куб. м американського LNG”, – додав Шмигаль і подякував польським партнерам за послідовну підтримку України.
    Раніше у вівторок стало відомо, що Україна залучає 85 млн євро для закупівлі газу через інструменти ЄБРР. Кошти надаються у межах гранту для підтримки енергетичної стабільності.

  • Польща пожалілася в Раду ЄС на агроімпорт з України – ЗМІ

    Польща пожалілася в Раду ЄС на агроімпорт з України – ЗМІ

    Рада ЄС з питань сільського господарства у понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії розгляне питання стосовно угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це повідомляє Європейська правда з Брюсселя, посилаючись на лист, поданий Польщею у Раду ЄС 22 січня 2026 року, та порядок денний Ради ЄС з питань сільського господарства.
    Чотири країни вимагають захистити європейських фермерів від “негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
    Питання буде розглянуте на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства 26 січня після 16:00 за київським часом, зазначає ЗМІ.
    Четвірка держав наполягає на впровадженні суворіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.
    Ключові претензії та вимоги щодо України:

  • Недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною (базовані на ст. 29 Угоди про асоціацію) не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.
  • Уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.
  • Чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.
  • Компенсаційний фонд. Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.
  • Польща пожалілися в Раду ЄС на агроімпорт з України – ЗМІ

    Польща пожалілися в Раду ЄС на агроімпорт з України – ЗМІ

    Рада ЄС з питань сільського господарства у понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії розгляне питання стосовно угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це повідомляє Європейська правда з Брюсселя, посилаючись на лист, поданий Польщею у Раду ЄС 22 січня 2026 року, та порядок денний Ради ЄС з питань сільського господарства.
    Чотири країни вимагають захистити європейських фермерів від “негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
    Питання буде розглянуте на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства 26 січня після 16:00 за київським часом, зазначає ЗМІ.
    Четвірка держав наполягає на впровадженні суворіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.
    Ключові претензії та вимоги щодо України:

  • Недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною (базовані на ст. 29 Угоди про асоціацію) не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.
  • Уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.
  • Чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.
  • Компенсаційний фонд. Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.
  • Євросоюз остаточно відмовився від російського газу

    Євросоюз остаточно відмовився від російського газу

    Країни Європейського Союзу в понеділок, 26 січня, остаточно схвалили план щодо заборони імпорту російського газу до кінця 2027 року. Про це повідомляється на сайті Європейської ради.

    Країни ЄС схвалили закон на зустрічі в Брюсселі. Угорщина та Словаччина проголосували проти, однак рішення було ухвалене кваліфікованою більшістю (72% держав-членів ЄС, що представляють 65% населення – ред.).

    Згідно з регламентом, імпорт російського трубопровідного газу та скрапленого природного газу до ЄС буде заборонено через шість тижнів після набрання чинності закону. Для чинних контрактів держав-членів діятиме перехідний період.

    Згідно із планом, Євросоюз остаточно припинить імпорт російського зрідженого природного газу до кінця 2026 року, а трубопровідного газу – до 30 вересня 2027 року.

    Країнам дозволяється відтермінувати заборону щонайпізніше до 1 листопада 2027 року у тому випадку, якщо вони мають труднощі з заповненням своїх газових сховищ газом з-за кордону напередодні зимового опалювального сезону.
    У ЄС перевірятимуть країну видобутку газу, перш ніж дозволити імпорт газу на територію блоку.
    За недотримання правил передбачені штрафи для фізичних та юридичних осіб.

    Раніше повідомлялося, що Азербайджан розширює експорт газу до Європи. Компанія SOCAR оголосила про початок постачань газу до Німеччини та Австрії. За останні два тижні газ у Європі дорожчав найшвидшими темпами з жовтня 2023 року, ціна перевищила 500 доларів за 1000 кубометрів.

  • Міністр назвав обсяг дефіциту газу в Україні

    Міністр назвав обсяг дефіциту газу в Україні

    Україна наразі має запаси газу у розмірі 13,2 млрд кубометрів перед початком опалювального сезону, але для безперебійного постачання на зиму їй потрібно імпортувати ще понад 4 млрд кубометрів. Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев заявив, що більшість коштів на закупівлю вже забезпечено, але є дефіцит фінансування у розмірі близько $100 млн. Він також зазначив, що після знищення Росією частини газових потужностей, їх відновлення відбулося завдяки партнерам з США та Європи. Україна також отримує допомогу в постачанні газу від Норвегії та міжнародних фінансових установ. Наразі країна потребує допомоги у закупівлі обладнання для забезпечення працездатності газової системи в умовах обстрілів, зокрема компресорів, турбін та обладнання для закачування газу до сховищ та його доставки споживачам.