Україна стикається зі значним збільшенням дефіциту торгівлі після скасування Асоціації з Європейським Союзом. За перше півріччя 2025 року дефіцит досягнув 18,3 мільярда доларів. Це призвело до втрат для України, зокрема у сільському господарстві. Уряд планує змінити стратегію експорту, зокрема шукаючи нових торгових партнерів у Близькому Сході, Африці та Південно-Східній Азії. Також розглядається можливість збільшення внутрішньої переробки продукції для компенсації втрат. Нові угоди про вільну торгівлю з країнами Європи та Азії допоможуть розширити ринки збуту для українських товарів.
Позначка: Імпорт
-
Імпорт газу в Україну сягнув максимуму за два роки
У липні Україна імпортувала рекордні 833 млн кубометрів природного газу, що є найвищим показником з вересня 2023 року. Головна причина такого різкого зростання – підготовка до опалювального сезону, яка включає активне закачування газу до підземних сховищ. У цей період майже весь імпортований газ надійшов до українських сховищ, згідно з даними ExPro. Угорщина стала основним постачальником газу, з Польщі та Словаччини також надійшли суттєві обсяги. За період з січня по липень 2025 року Україна імпортувала 2,93 млрд кубометрів газу, що в 13 разів більше, ніж торік. Нафтогаз закупив близько 90% цього газу, а решта – приватними компаніями. Планується, що до 1 листопада буде накопичено щонайменше 13,2 млрд кубометрів газу в підземних сховищах. Україна також отримає другу партію газу зі США для створення стратегічного резерву на майбутній опалювальний сезон.
-
Україна втратить купу грошей через нову торгову угоду з ЄС
Україна втратить 700 млн дол. цього року через припинення торгових преференцій з ЄС. Що можна зробити, аби покращити торгівлю? Україна зазнає великих збитків Попри те, що нові торгові правила з боку ЄС щодо України не є настільки поганими для нашої країни, як побоювались експерти, Україна все ж таки втратить величезні кошти через скасування торгового безвізу.
-
Україна майже вдвічі скоротила імпорт солі з початку року
У першому півріччі 2025 року Україна відчутно зменшила імпорт солі. З початку року ввезено 211,692 тис. тонн солі, що на 45,88% менше проти аналогічного періоду минулого року.Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на дані ДМС.
Згідно зі статистикою, витрати на закупівлю солі на зовнішніх ринках у першому півріччі 2025 року скоротилися на 48,46% – до $26,919 млн проти $52,225 млн за аналогічний період 2024 року.
Основними постачальниками стали Єгипет, на частку якого припало 46,09% ввезеного товару, що в грошовому еквіваленті становило $12,407 млн, Туреччина (17,57% і $4,730 млн) та Румунія (13,41% і $3,611 млн).
Ще у 2021 році Україна експортувала 710,04 тис. тонн солі на $28,32 млн, тоді як 2022-го постачання за кордон впало у натуральному виразі уп’ятеро – до 142,038 тис. тонн, а виторг – до $3,82 млн.
Основними покупцями української солі 2021 року були Польща (39,1%), Угорщина (27,4%) і Румунія (7,3%). У 2021 році Україна імпортувала солі 142,81 тис. тонн на $12,92 млн.
Вже у квітні 2022 року, після окупації найбільшого виробника солі – Артемсолі – наша країна практично припинила її експорт, перетворившись на нетто-імпортера. -
Поляки просять дозволити імпорт ріпаку з України
Польська асоціація виробників олії (PSPO), котра представляє 95% переробних заводів країни, звернулася до прем’єр-міністра Дональда Туска з проханням розблокувати імпорт сільськогосподарської продукції з України. Про це повідомляє polskieradio.
Причиною є прогнозований дефіцит ріпаку на польському ринку. За даними PSPO, очікується, що дефіцит досягне щонайменше 0,5 мільйона тонн.
Ситуація у польській олійній промисловості вже “надзвичайно складна”. Галузь вже постає перед дефіцитом сировини в майбутньому сезоні, враховуючи річну потужність переробки ріпакових заводів, яка перевищує 4 мільйони тонн.
Як зазначила PSPO у листі до прем’єр-міністра, 2023-2024 роки стали рекордними з переробки насіння та постачання продукції з ріпаку. Минулого року компанії-члени PSPO переробили загалом понад 3,66 мільйона тонн ріпаку, виробивши 1,6 мільйона тонн олії та 2,1 мільйона тонн білкових кормів.
“Це стало можливим завдяки чудовому врожаю ріпаку спочатку у 2022 році, а потім рекордному врожаю у 2023 році, який, за даними Центрального статистичного управління (GUS), досяг 3,74 мільйона тонн насіння, а за деякими галузевими оцінками, навіть перевищив 4 мільйони тонн”, – повідомила асоціація.
Генеральний директор PSPO Адам Стемпень зауважив, що регламент 2023 року заборонив імпорт ріпаку з України, втім, не заборонив імпорт олії, що впливає на польські переробні заводи.
“У ситуації, коли суб’єкти господарювання з інших країн-членів ЄС можуть задовольнити свої потреби в сировині та збільшити власну переробку (…), існує ризик того, що частина ріпакової олії та білкових кормів, що постачаються вітчизняною промисловістю, буде постачатися до Польщі ззовні”, – заявив голова PSPO.
Директор PSPO наголосив, що прибутковість бізнесу визначається логістичними витратами на сировину, які впливають на маржу переробної промисловості.
“Тому ми вимагаємо, щоб імпорт ріпаку з України був дозволений шляхом виключення його з регламенту”, – додав він.
У листі PSPO запевнила прем’єр-міністра, що скасування заборони на імпорт ріпаку з України “не становить ризику для польських фермерів, оскільки весь урожай буде закуплений польською промисловістю за загальноєвропейською ціною на основі біржових котирувань MATIF”.
За словами Стемпеня, ситуація 2022 року, коли імпорт зерна, включаючи ріпак, з України до Польщі був дуже високим через блокаду Росією чорноморських портів, була незвичайною і не повториться.
“У Румунії вже створена потужна транспортна інфраструктура – порт Констанца, який наразі є альтернативою українським портам. Наземний шлях з України до Польщі більше не є життєздатним варіантом ні для України, ні для Західної Європи”, – наголосив Стемпень.
Тоді як ослаблення галузі переробки ріпаку може призвести до зниження існуючих переробних потужностей вітчизняних олійних заводів. Він зазначив, що це обмежить можливості використання ріпаку, що, як він визнав, означатиме скорочення вирощування ріпаку для фермерів. -
Кожне друге імпортоване українцями авто – електрокар
У першому півріччі 2025 року українці імпортували з-за кордону 30,8 тис. вживаних легкових автомобілів, які були молодші за 5 років. Це становить 27% від загального обсягу імпорту авто з пробігом. Електромобілі склали найбільшу частку серед цих автомобілів – 49%, за ними йдуть бензинові автомобілі – 34%, гібриди – 9%, дизельні авто – 6%, та автомобілі з газобалонним обладнанням – 2%. Найпопулярніші моделі вживаних легковиків віком до 5 років серед українців були TESLA Model Y, TESLA Model 3, KIA Niro, NISSAN Rogue, MAZDA CX5, HYUNDAI Kona, VOLKSWAGEN Tiguan, CHEVROLET Bolt, AUDI E-Tron Sportback та AUDI Q5.
-
Зерновий експорт впав майже на 11 млн тонн
У сезоні 2024/2025 Україна експортувала 46,7 млн тонн зернових та олійних, що на 19% менше, ніж торік, попри зростання валютної виручки до $18,1 млрд. Про це повідомляє Українська зернова асоціація.
Таке падіння пояснюється як меншими перехідними запасами з попереднього сезону, так і дещо нижчим врожаєм. Виробництво зернових та олійних минулого року становило 78,8 млн т зернових та олійних (в 2023 – 82,9 млн т). Аналітики зауважили, що найважливішим фактором для експорту зерна стала безперебійна робота морського коридору, що дозволяло експортувати морським шляхом з глибоководних портів Одещини. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною спільно з міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, інфраструктури та зерна, що здешевило витрати експортерів та, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту.
У грошовому еквіваленті експорт зернових та олійних в 2024/2025 МР склав $11,2 млрд (в 2023/2024 – $10,76 млрд), тоді як експорт з врахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шротів – $18,1млрд (в 2023/2024 – $17,86 млрд).
Експорт пшениці становив 15,5 млн т на $3,16 млрд, при виробництві близько 22,4 млн т. Ячменю Україна експортувала майже 2,25 млн т на $394 млн, при виробництві 5,6 млн т.
Кукурудзи минулого сезону експортували 21,5 млн т на майже $4,5 млрд, при виробництві минулого року – 25,9 млн т.
Сої експортовано 3,8 млн т на $1,56 млрд, при врожаї 6,5 млн т. Ріпаку експортовано 3,2 млн т на $1,56 млрд, при виробництві минулого року 3,8 млн т.
Соняшнику експортували всього лиш 70 тис. т при врожаї минулого року 12,8 млн т. -
Торгівельний дефіцит України сягнув $18 млрд
У січні-червні 2025 року Україна імпортувала товарів на $38,3 млрд, тоді як експорт становив лише $20 млрд. Про це свідчать дані Державної служби статистики.
Загальний товарообіг за цей період сягнув $58,3 млрд.
Оподаткований імпорт становив $28,9 млрд, або 76% загального обсягу ввезення. Податкове навантаження оцінюється в $0,52 за кілограм.
Найбільше товарів імпортували з Китаю (на $8,2 млрд), Польщі ($3,5 млрд) і Німеччини ($3,2 млрд).
Тоді як експортували найбільше товарів до Польщі (на $2,4 млрд), Туреччини ($1,7 млрд), Італії ($1,2 млрд).
Основну частку в структурі імпорту займали машини, обладнання та транспорт, продукція хімічної промисловості, а також паливно-енергетичні товари. Загалом ці три категорії охоплюють 68% від усього імпорту. Від їхнього митного оформлення держава отримала понад 229 млрд грн.
У структурі експорту переважали продовольчі товари (понад $11 млрд), метали($2,3 млрд) та машинобудівна продукція($1,9 млрд).
Водночас вивізне мито, яке стягувалося під час митного оформлення відповідних товарів, принесло бюджету 137,6 млн грн. -
Словаччина вкотре заблокувала санкції проти Росії
Словаччина вновь заблокировала принятие 18-го пакета санкций против России в рамках ЕС из-за возможных негативных последствий для своей экономики. Премьер Словакии выразил опасения по поводу инициативы RePowerEU, которая предполагает прекращение импорта российского газа в ЕС с 2028 года. Словацкое МИД сообщило о позитивной оценке переговоров с Еврокомиссией, но подчеркнуло уязвимое положение страны из-за инициативы RePowerEU. Представители Еврокомиссии прибыли в Словакию для обсуждения проблемных аспектов программы. Министерство экономики вместе с компаниями и предприятиями утверждает, что RePowerEU создает серьезные вызовы для экономической конкурентоспособности страны. Словакия продолжает блокировать санкционный пакет, но выразила готовность к конструктивному диалогу с Еврокомиссией. Пока не удалось урегулировать ключевые вопросы, вызванные программой RePowerEU. Угорщина и Словакия ранее не поддержали санкции, ограничивающие импорт дешевых российских энергоносителей.
-
ЄС збільшив квоти на імпорт української агропродукції – ЗМІ
Європейський Союз збільшив квоти на імпорт продукції сільського господарства з України. Тепер Україна може експортувати більше пшениці, цукру, ячменю і м’яса птиці до ЄС без сплати мита. Це сталося в рамках переглянутої угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною. Україна втратила режим “торгового безвізу” з ЄС, але зараз веде переговори щодо поглибленої зони вільної торгівлі. Наразі угода охоплює 40 товарів і повинна бути ухвалена кваліфікованою більшістю держав-членів ЄС. На жаль, за оцінками Національного банку України, країна може втратити близько 800 мільйонів доларів після відновлення квот для української агропродукції, яка буде експортуватися до країн ЄС.