Позначка: Hubble

  • Хаббл показав нову деталь у галактиці за 60 млн світлових років

    Хаббл показав нову деталь у галактиці за 60 млн світлових років

    Космічний телескоп Хаббл оприлюднив оновлене зображення спіральної галактики NGC 4388, розташованої приблизно за 60 мільйонів світлових років від Землі в сузір’ї Діви.
    Галактику зафіксували під великим кутом, тож вона видима майже з ребра. Саме цей ракурс дозволив астрономам помітити деталь, якої не було на попередніх знімках 2016 року, -витягнутий шлейф газу, що виходить із центральної частини галактики та простягається за межі її диска.
    Науковці пов’язують появу цього утворення з рухом NGC 4388 крізь міжскупчувальне середовище -простір між галактиками, заповнений розігрітим газом. Під дією так званого тиску набігаючого середовища газ буквально “вимітається” з галактичного диска й утворює хвіст позаду неї.
    Причини світіння газової хмари досі остаточно не з’ясовані. Дослідники припускають, що частину енергії забезпечує надмасивна чорна діра в центрі галактики, де формується надгарячий акреційний диск. Його випромінювання може іонізувати газ поблизу, тоді як віддаленіші ділянки, ймовірно, світяться через ударні хвилі.
    Зображення створили на основі нових спостережень у кількох діапазонах довжин хвиль світла в межах програм, присвячених вивченню галактик з активними чорними дірами. NGC 4388 належить до скупчення Діви – найближчого великого галактичного скупчення до Чумацького Шляху, яке налічує понад тисячу галактик.

  • Хаббл показав таємничу спіральну галактику NGC 4535

    Хаббл показав таємничу спіральну галактику NGC 4535

    Телескоп Хаббл зробив новий детальний знімок спіральної галактики NGC 4535, яка знаходиться в сузір’ї Діви на відстані близько 50 мільйонів світлових років. Галактику прозвали “Втраченою” через її тьмяний вигляд у звичайних телескопах, але завдяки телескопу Хаббл вдалося розглянути її структуру в деталях. На знімку видно численні молоді зоряні скупчення, які оточені рожевим світінням газових хмар. Ці області, відомі як H II, є місцем народження гарячих та масивних зірок. Нові дані дозволили астрономам побачити галактику під іншим кутом і відобразити яскраве червоне світіння туманностей, що оточують молоді зорі. Це спостереження є частиною програми PHANGS, яка присвячена каталогізації областей H II у різних галактиках. Астрономи сподіваються, що ці нові дані допоможуть краще зрозуміти, як молоді зорі взаємодіють з міжзоряним газом та впливають на еволюцію спіральних галактик, подібних до “Втраченої” NGC 4535.

  • NASA показало знімок зоряного скупчення у Великій Магеллановій Хмарі

    NASA показало знімок зоряного скупчення у Великій Магеллановій Хмарі

    NASA опублікувала нове зображення скупчення зірок N11 у Великій Магеллановій Хмарі, зроблене космічним телескопом Хаббл. Ця карликова галактика розташована на відстані близько 160 тисяч світлових років від Землі. Навіть за масою вона менша за Чумацький Шлях, але є найбільшим “сусідом” нашої галактики. У N11 відбуваються процеси зореутворення, які можна спостерігати на новому знімку, де видно яскраві молоді зорі, що освітлюють газові хмари та створюють пил. Фото поєднує два набори даних, отримані з різницею у 20 років, дозволяючи побачити процеси, що відбуваються у цьому зоряному скупченні.

  • Хаббл показав галактику, де масово народжуються зорі

    Хаббл показав галактику, де масово народжуються зорі

    Космічний телескоп Хаббл зняв нове зображення яскравої карликової галактики NGC 4449, яка знаходиться у сузір’ї Гончих Псів недалеко від нашої планети. Галактика відома своєю активністю у створенні нових зірок, її називають галактикою-спалахом. Відмінність NGC 4449 полягає у тому, що молоді зорі рівномірно розподілені по всій галактиці, що може бути наслідком взаємодій з іншими галактиками. Нове зображення Хаббла дозволяє вивчити яскраві зорі не лише в NGC 4449, а й у сусідніх галактиках. Крім того, космічний телескоп Джеймс Вебб показав, як космічний пил простягається через галактику, освітлений новими зірками. Ці спостереження допомагають вченим краще зрозуміти утворення зір, міжзоряне середовище та вплив гравітаційних взаємодій на формування нових зоряних систем.