Парламент Хорватії ухвалив рішення про повернення обов’язкової військової служби на тлі зростання напруженості в Європі через російсько-українську війну. Про це повідомляє AP, у п’ятницю, 24 жовтня.
Законодавці підтримали зміни до законодавства 84 голосами, тоді як 11 проголосували “проти” та 30 – утрималися. Служба триватиме два місяці й передбачатиме “базову військову підготовку”.
Рішення означає повернення до призову, який було призупинено у 2008 році, коли Хорватія перейшла на контрактну армію.
У Міністерстві оборони пояснили, що мета програми – навчити молодь базових навичок і знань, необхідних у кризових ситуаціях, щоб вони могли сприяти національній безпеці.
До кінця року влада розпочне медичні огляди юнаків, народжених у 2007 році. Призовники отримуватимуть зарплату, а ті, хто відмовиться від військової служби, зможуть обрати цивільну альтернативну.
Повернення призову відбувається на тлі зміцнення обороноздатності країни, тоді як у Європі зростають побоювання, що російсько-українська війна може поширитися далі.
Позначка: Голосування
-
Хорватія повертає обов’язкову військову службу
-
EBU відклала голосування щодо участі Ізраїлю в Євробаченні-2026
Організатори Євробачення вирішили відкласти голосування щодо можливої участі Ізраїлю в конкурсі у 2026 році через нещодавні події на Близькому Сході. Питання про участь країни розглянуть на зимовій асамблеї організації в грудні, але точно не відомо, чи відбудеться голосування. Раніше участь Ізраїлю у Євробаченні стала причиною суперечок через конфлікт в Газі. Однак останніми днями ситуація в регіоні покращилася після оголошення перемир’я та обміну заручниками між ХАМАС і Ізраїлем.
-
Військові Мадагаскару взяли владу у свої руки після втечі президента
Президент Мадагаскару Анрі Радзуеліна розпустив парламент через спроби опозиції розпочати процедуру імпічменту проти нього. Після того, як він повідомив про замах на своє життя, він заявив про готовність вести діалог та вирішувати кризу разом. У столиці країни була спокійна атмосфера, поліція уникала конфліктів з протестувальниками. Опозиція закликала до імпічменту президента, але результат буде залежати від депутатів його партії, яка має більшість у парламенті. Пізніше виявилося, що Збройні сили Мадагаскару взяли владу в країні після того, як президент покинув її. Полковник Мікаель Рандріаніріна заявив, що вони розпускають усі державні інституції, крім нижньої палати парламенту, яка проголосувала за імпічмент. Президент покинув Мадагаскар на французькому військовому літаку після оголошення імпічменту.
-
Президенту Перу оголосили імпічмент на тлі масової злочинності в країні
Конгрес Перу проголосував за усунення з посади непопулярної глави держави Діни Болуарте в п’ятницю вранці, 10 жовтня. Імпічмент президента країни оголошено на тлі хвилі злочинності, яка охопила Перу, повідомляє АР.
Законодавці організували в четвер увечері, 9 жовтня, дебати та процес імпічменту в однопалатному Конгресі, який складається зі 130 членів, щодо усунення Болуарте з посади через те, що, на їхню думку, її уряд не здатний зупинити злочинність.
Вони вимагали, щоб Болуарте прибула до Конгресу до кінця доби, щоб захистити себе, але вона не з’явилася, і після опівночі 124 законодавці проголосували за її імпічмент, який перуанські конгресмени підтримали одноголосно.
На відміну від восьми попередніх спроб усунути Болуарте, майже всі законодавчі фракції висловили підтримку цьому рішенню.
Тимчасовим президентом призначили 38-річного юриста і голову Конгресу Хосе Хері. Він буде виконувати обов’язки Болуарте до кінця її терміну. Вибори заплановані на квітень наступного року, а термін повноважень Болуарте мав закінчитися 28 липня 2026 року.
Болуарте була шостою главою держави Перу за останні майже десять років. Звичайний термін повноважень президента становить п’ять років.
Вона прийшла до влади в 2022 році, щоб добути термін повноважень тодішнього президента Педро Кастільо, якого усунули з посади лише через два роки після початку його п’ятирічного терміну. До того, як стати президентом, вона обіймала посаду віцепрезидента Кастільо.
Протягом перших трьох місяців її президентства відбулося понад 500 протестів з вимогою її відставки. Скандали та нездатність її адміністрації боротися з безперервною злочинністю в Перу стали причиною її поразки.
Вона частково звинуватила в цій ситуації іммігрантів, які проживають у країні нелегально. -
ЄП відхилив два вотуми недовіри фон дер Ляєн
Європарламент не підтримав два подання про вотум недовіри Єврокомісії на чолі з президентом Урсулою фон дер Ляєн. Про це стало відомо під час пленарного засідання у четвер, 9 жовтня.
В обох голосуваннях взяли участь 594 депутати Європарламенту. За подання щодо вотуму недовіри ЄК від політичної групи Ліві проголосували 179 євродепутатів, 378 – проти, 37 – утрималися.
А за подання від ультраправої групи Патріоти для Європи проголосували 133 депутати, проти – 383, утрималися – 78.
Таким чином, обидві пропозиції набрали значно менше від необхідних для результативного голосування двох третин голосів членів ЄП, які беруть участь у засіданні. Чинний склад Єврокомісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн залишився на посадах. -
Рада провалила призначення суддів КСУ
Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду -
У Сирії пройшли перші вибори після повалення режиму Асада
У Сирії відбулися перші парламентські вибори після зміни режиму в грудні 2024 року. Вибори проводилися за системою непрямого голосування, де 6 тисяч виборців вибирали кандидатів у парламент, які мали представляти всі 14 провінцій країни. Колегію виборців призначив тимчасовий президент Ахмед аш-Шараа, а окремий комітет президента обрав 1570 кандидатів у парламент. Загалом сирійці обирали дві третини з 210 депутатів, а третю частину призначить сам президент. Влада вибрала непрямі вибори через відсутність точних даних про населення країни. У трьох провінціях вибори скасували через нестабільність, тому 19 місць у парламенті залишаться вакантними. Президент вимагатиме від нового парламенту швидких рішень, зокрема, прийняття нової конституції.
-
Парламентські вибори розпочалися у Чехії
У Чехії розпочалися парламентські вибори, які триватимуть два дні. Лідером опитувань є Андрей Бабіш, який очолює популістську партію ANO. Він обіцяє підвищити зарплати та стимулювати економічне зростання, але одночасно планує скоротити допомогу Україні. Бабіш є союзником угорського прем’єр-міністра Орбана та має суперечливу позицію щодо допомоги Україні. ANO очікується отримати понад 30% голосів, але можливо, що їй не вистачить більшості в парламенті. Партія Spolu та її союзники можуть також зберегти вплив, якщо інші політичні сили не наберуть необхідний для проходження 5%. Нагадаємо, Бабіш висловив критику щодо чеської ініціативи постачання снарядів для України, вважаючи її занадто дорогою та обіцяючи її скасувати у разі свого повернення до влади.
-
У Молдові закрилися виборчі дільниці
У Молдові завершилося голосування на виборчих дільницях у парламентських виборах. Явка виборців склала 51,9%, що трохи менше, ніж на попередніх виборах. Найбільше голосів віддали люди віком від 36 до 45 років. Президентка Молдови Майя Санду подякувала громадянам за участь у виборах. Ввечері було затримано трьох людей, які, за даними поліції, готували заворушення у Кишиневі після голосування. Вони мали при собі піротехніку та інші легкозаймисті матеріали. Також було заявлено про кібератаку з боку Росії на Центральну виборчу комісію Молдови.
-
Вибори в Молдові: явка перевищила 40%
На виборах до парламенту Молдови, які відбулися у неділю, 28 вересня, явка виборців перевищила 40,44%. Більше 1,1 мільйона людей взяли участь у голосуванні, що є більше за мінімально необхідний показник. Діаспора також демонструє активність, зокрема за кордоном проголосувала понад 161 тисяча осіб. Жителі Придністров’я також взяли участь у виборах, з них майже 9000 громадян віддали свій голос на виборчих дільницях.