Сенат США проголосував за скорочення федерального бюджету на 9 мільярдів доларів, що стало першою голосною політичною перемогою президента Дональда Трампа. Після голосування пакет документів направили до Палати представників для остаточного схвалення. Ця перемога відбулася після 12-годинного голосування, де 51 сенатор проголосували “за”, а 48 – “проти”. Хоча це скорочення становить лише одну десяту процента від загального федерального бюджету, республіканці вважають це важливим прогресом у напрямку фінансової розсудливості. Попередньо Трамп не мав успіху у скасуванні резолюцій на 15 мільярдів доларів, але це голосування виявилося успішним.
Позначка: Голосування
-
Рада призначила Свириденко прем’єр-міністром
У четвер, 17 липня, Верховна Рада призначила Юлію Свириденко прем’єр-міністром України. За її кандидатуру проголосували 262 народних депутати, проти – 22, утримались – 26, не голосували – 22. Голосування показало, що найбільше депутатів від фракції “Слуга народу” підтримали нового прем’єра. Це стало історичною подією, оскільки Юлія Свириденко стала другою жінкою в історії незалежної України, яка очолила уряд, і першою за останні 15 років.
-
Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових
Верховна Рада 16 липня прийняла у другому читанні законопроєкт №13168, який регулює отримання одноразової допомоги родинам військових, які загинули у полоні, визнаючи це рівнозначним загибелі на полі бою. Раніше українські судмедексперти часто встановлювали причину смерті військових як хворобу, що призводило до зменшення розміру допомоги для родин. Тепер закон встановлює, що родинам загиблих військових під час воєнного стану гарантується державна допомога у розмірі не менше 15 мільйонів гривень, незалежно від причини смерті. Допомога також передбачена для поранених військовослужбовців, які втратили часткову працездатність, навіть після звільнення зі служби. Крім того, сума виплат буде залежати від прожиткового мінімуму. Раніше Володимир Зеленський підписав закон, що передбачає виплату 15 мільйонів гривень родинам добровольців, які загинули під час захисту України, а Рада підтримала збільшення видатків на оборону.
-
Рада дозволила військові контракти 60+
16 липня Верховна Рада прийняла законопроєкт, який дозволяє людям віком 60 років і старше добровільно вступати на службу у Збройних Силах. Цей закон передбачає можливість укладання контрактів на один рік для громадян цього віку за умови погодження з командиром частини або Генеральним штабом ЗСУ для офіцерів. Такі особи можуть обіймати посади рядових, сержантів, старшин, молодших і старших офіцерів. Контракт може бути розірваний у разі невиконання вимог або невідповідності службі. Цей закон доповнює програму добровільного контракту 18-24, яка передбачає фінансову винагороду, підготовку за стандартами НАТО та соціальні гарантії для молоді.
-
Зворотній результат: чим голосування по фон дер Ляйєн допоможе Україні
“Ці кислі обличчя не вселяють довіри” Відповідне голосування проти президента ЄК Урсули фон дер Ляєн ініціював депутат Європарламенту Георге Піперя, обраний від ультраправої партії Альянс за союз румунів (AUR). Його підтримала невелика група інших ультраправих депутатів.
Притягнутою за вуха підставою для цього кроку Піпері (не забуваймо про спробу протягнути проросійських правих у Румунії до влади)стала хвиля обурення “недостатньо прозорим” листуванням президента Єврокомісії із генеральним директором фармацевтичної компанії Pfizer Альбертом Бурлою під час переговорів щодо закупівлі вакцини проти COVID-19.
Інші звинувачення у бік Урсули фон дер Ляєн включають нібито можливе нецільове витрачання коштів після пандемії COVID-19 та начебто спробу Єврокомісії пропагувати власну “зелену політику” шляхом фінансування неурядових організацій.
Втім сам Піперя все-таки визнавав, що його пропозиція мала небагато шансів на схвалення – й у цьому аж ніяк не помилився.
А президент Єврокомісії під час дебатів у Європарламенті 7 липня різко розкритикувала цю ініціативу, заявивши, що вона “взята безпосередньо з найстарішого посібника екстремістів, поляризуючи суспільство, підриваючи довіру до демократії хибними твердженнями”.
Водночас і палкий прибічник кремлівського диктатора Путіна, прем’єр Угорщини Віктор Орбан напередодні розгляд вотуму недовіри фон дер Ляєн звідкісь набрався зухвалості, аби закликати Урсулу піти у відставку. “Завтра в Європейському парламенті буде бурхливий день. Депутати Європарламенту голосуватимуть за те, чи повинна Урсула фон дер Ляєн продовжувати очолювати брюссельську бюрократію… Пані президентко, лідерство – це відповідальність. Час іти!” – йшлося у його заяві у соцмережі X. При цьому Данія, що починає головування в ЄС, вимагає застосувати увесь правовий арсенал вже проти самої Угорщини – за порушення основних цінностей блоку. Зокрема, йдеться про застосування статті 7, так званого “ядерного варіанту” проти Будапешту, пише Politico. “Ми продовжуємо спостерігати порушення (з боку Угорщини – ред.) фундаментальних цінностей. Ось чому ми продовжимо процедуру за статтею 7 та слухання щодо Угорщини”, – заявила журналістам міністр європейських справ Данії Марі Б’єрре в Орхусі, де представники Європейської комісії нещодавно перебували з візитом. -
Орбан закликав лідерку Єврокомісії піти у відставку
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан закликав президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн піти у відставку. Його заява у середу, 9 липня, у соцмережі X з’явилася напередодні запланованого в Європарламенті голосування щодо вотуму недовіри Єврокомісії, ініційованого групою ультраправих парламентарів.
“Завтра в Європейському парламенті буде бурхливий день. Депутати Європарламенту голосуватимуть за те, чи повинна Урсула фон дер Ляєн продовжувати очолювати брюссельську бюрократію… Пані президентко, лідерство – це відповідальність. Час іти!” – написав Орбан.
Вотум недовіри ініціював румунський ультраправий депутат Георге Піперя, він звинувачує фон дер Ляєн у відсутності прозорості щодо текстових повідомлень, які вона надсилала голові фармацевтичної компанії Pfizer під час переговорів щодо вакцин проти Covid.
Президентка Єврокомісії під час дебатів у Європарламенті 7 липня різко розкритикувала цю ініціативу, заявивши, що вона “взята безпосередньо з найстарішого посібника екстремістів, поляризуючи суспільство, підриваючи довіру до демократії хибними твердженнями”.
Ініціативу румунського євродепутата підтримала частина ультраправих, зокрема партія Орбана. Водночас найбільша сила в Європарламенті, Європейська народна партія (ЄНП) фон дер Ляєн, категорично відкинула вотум недовіри Єврокомісії, а лідер групи Манфред Вебер назвав це марною тратою часу.
Голосування було призначене минулого тижня після того, як пропозиція зібрала 72 підписи, одну десяту від 720 місць у Європарламенті, де в липні минулого року фон дер Ляєн була переобрана 401 голосом. Для ухвалення вотуму недовіри потрібно дві третини голосів.
Заява угорського прем’єра з’явилася через день після того, як Європейська комісія в щорічному звіті заявила, що Угорщина не досягла “жодного прогресу” у виконанні низки вимог, спрямованих на боротьбу з корупцією, зміцнення громадянського суспільства і забезпечення незалежності ЗМІ.
Віктор Орбан давно має суперечки з Брюсселем, який критикує Будапешт за віступ від демократії. -
У Словенії проведуть референдум щодо витрат на оборону
Парламент Словенії підтримав пропозицію Лівої партії про проведення консультативного референдуму щодо збільшення витрат на оборону. Про це напередодні повідомило місцеве видання Delo.si.
Вказано, що пропозицію щодо референдуму підтримали дві з трьох партій словенської коаліції – Ліві та соціал-демократи, а також дві менші опозиційні партії. Загалом вони дали 46 голосів “за”, при тому що у складі парламенту 90 депутатів.
На референдум планується винести таке формулювання: “Чи підтримуєте ви збільшення витрат Словенії на оборону до 3% ВВП на рік, що становить приблизно 2,1 млрд євро, до 2030 року?”.
Наразі неввідомо, коли саме відбудеться голосування. Парламент має ухвалити окрему постанову про його проведення. У будь-якому разі результати консультативного референдуму не мають обовʼязкової сили.
Премʼєр-міністр Роберт Голоб, чий Рух Свобода проголосував проти пропозиції колег по коаліції, після цього анонсував ініціювання референдуму “щодо членства Словенії в НАТО”.
“Є тільки два шляхи: або ми залишаємося в Альянсі і платимо членські внески, або виходимо з Альянсу. Все інше – це популістське введення громадян в оману”, – заявив Голоб. -
Європарламент вирішить долю Єврокомісії 10 липня – ЗМІ
Європейський парламент планує розглянути питання про висловлення недовіри Європейській комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн. Обговорення відбудеться у понеділок, 7 липня, у Страсбурзі, а голосування заплановане на четвер, 10 липня. У порядку денному є питання “Висловлення недовіри Єврокомісії” після вшанування 30-ї річниці геноциду в Сребрениці. Речниця Єврокомісії Паула Піньо зазначила, що Урсула фон дер Ляєн візьме участь у дебатах особисто.
-
У Вірменії націоналізують компанію російського мільярдера
Парламент Вірменії прийняв закон, який дозволяє націоналізувати енергетичну компанію ENA, яка належить російському бізнесмену вірменського походження Самвелу Карапетяну. За закон проголосували 65 депутатів, а 27 були проти. Зміни надають право Комісії з регулювання комунальних послуг втручатися в управління енергетичними компаніями у разі порушень. Комісія може тимчасово відсторонити власників та призначити зовнішнього керуючого зі стажем роботи у сфері енергетики або менеджменту. Передбачений примусовий продаж підприємства з пріоритетним правом викупу за державою. Опозиція критикує це рішення, називаючи його “державним рекетом”. Прем’єр-міністр Нікол Пашинян оголосив про намір націоналізувати компанію ENA у червні. Компанія ENA має монопольне положення на ринку розподілу електроенергії у Вірменії і належить групі компаній Ташир, яка належить Карапетяну.
-
Верховний суд Польщі оголосив вердикт щодо президентських виборів
Верховний суд Польщі підтвердив легітимність виборів президента 2025 року, на яких переміг Кароль Навроцький. Як повідомляє RMF24, рішення було оголошено у вівторок, 1 липня.
Суд розглянув понад 54 тисячі скарг, поданих на результати голосування. Із них лише 21 визнали обґрунтованою. За словами судді Марії Щепанець, більшість протестів мала серйозні формальні недоліки, що унеможливлювало їх подальший розгляд.
Голова суду Кшиштоф Вяк зазначив, що кількість скарг не вплинула на оцінку голосування і жодне порушення не вплинуло на загальний результат виборів. Він підтвердив, що Кароль Навроцький набрав більше голосів у другому турі, ніж його суперник Рафал Тшасковський.
Водночас Верховний суд пояснив, що виборчий кодекс Польщі не передбачає процедури повного перерахунку голосів. Поки суд ухвалював рішення, під його будівлею зібралися протестувальники. Одна група висловила підтримку законності виборів, інша виступила проти роботи судової Палати надзвичайного контролю.
Голова Сейму Шимон Головня повідомив, що в разі офіційного затвердження результатів виборів Національні збори зберуться 6 серпня для приведення Кароля Навроцького до присяги.
Нагадаємо, що в другому турі виборів 1 червня переміг незалежний кандидат Кароль Навроцький, якого підтримує опозиційна партія Право і Справедливість. Він здобув перевагу над Рафалом Тшасковським на 1,78%.
Згодом повідомлялося, що в Польщі перерахують голоси після виборів президента. Питання про дійсність виборів Президента Республіки Польща вирішить Верховний Суд на основі звіту, представленого Національною виборчою комісією, та після розгляду заперечнь.