У Сирії відбулися перші парламентські вибори після зміни режиму в грудні 2024 року. Вибори проводилися за системою непрямого голосування, де 6 тисяч виборців вибирали кандидатів у парламент, які мали представляти всі 14 провінцій країни. Колегію виборців призначив тимчасовий президент Ахмед аш-Шараа, а окремий комітет президента обрав 1570 кандидатів у парламент. Загалом сирійці обирали дві третини з 210 депутатів, а третю частину призначить сам президент. Влада вибрала непрямі вибори через відсутність точних даних про населення країни. У трьох провінціях вибори скасували через нестабільність, тому 19 місць у парламенті залишаться вакантними. Президент вимагатиме від нового парламенту швидких рішень, зокрема, прийняття нової конституції.
Позначка: Голосування
-
Парламентські вибори розпочалися у Чехії
У Чехії розпочалися парламентські вибори, які триватимуть два дні. Лідером опитувань є Андрей Бабіш, який очолює популістську партію ANO. Він обіцяє підвищити зарплати та стимулювати економічне зростання, але одночасно планує скоротити допомогу Україні. Бабіш є союзником угорського прем’єр-міністра Орбана та має суперечливу позицію щодо допомоги Україні. ANO очікується отримати понад 30% голосів, але можливо, що їй не вистачить більшості в парламенті. Партія Spolu та її союзники можуть також зберегти вплив, якщо інші політичні сили не наберуть необхідний для проходження 5%. Нагадаємо, Бабіш висловив критику щодо чеської ініціативи постачання снарядів для України, вважаючи її занадто дорогою та обіцяючи її скасувати у разі свого повернення до влади.
-
У Молдові закрилися виборчі дільниці
У Молдові завершилося голосування на виборчих дільницях у парламентських виборах. Явка виборців склала 51,9%, що трохи менше, ніж на попередніх виборах. Найбільше голосів віддали люди віком від 36 до 45 років. Президентка Молдови Майя Санду подякувала громадянам за участь у виборах. Ввечері було затримано трьох людей, які, за даними поліції, готували заворушення у Кишиневі після голосування. Вони мали при собі піротехніку та інші легкозаймисті матеріали. Також було заявлено про кібератаку з боку Росії на Центральну виборчу комісію Молдови.
-
Вибори в Молдові: явка перевищила 40%
На виборах до парламенту Молдови, які відбулися у неділю, 28 вересня, явка виборців перевищила 40,44%. Більше 1,1 мільйона людей взяли участь у голосуванні, що є більше за мінімально необхідний показник. Діаспора також демонструє активність, зокрема за кордоном проголосувала понад 161 тисяча осіб. Жителі Придністров’я також взяли участь у виборах, з них майже 9000 громадян віддали свій голос на виборчих дільницях.
-
Доля Ізраїлю на Євробаченні вирішиться голосуванням EBU
Європейська мовна спілка (EBU) вирішила знайти спосіб вирішення суперечки навколо участі Ізраїлю у Євробаченні через конфлікт в Секторі Гази. Деякі країни, зокрема Ірландія, Словенія, Нідерланди, Ісландія та Іспанія, вимагають дискваліфікації Ізраїлю, але Німеччина та Італія виступають проти цього і загрожують бойкотом конкурсу у разі виключення Ізраїлю. EBU призначила засідання на листопад, де країни-учасниці проголосують щодо участі Ізраїлю. Це рішення колективно визначить, чи прийматиме Ізраїль участь у Євробаченні-2025.
-
Україна зробила заяву щодо “виборів” на ТОТ
Міністерство закордонних справ України заявило, що результати незаконних “виборів”, які Росія провела на тимчасово окупованій території України, є нікчемними. Це означає, що будь-які обрані на цих “виборах” особи не матимуть юридичних підстав для зайняття посад уряду чи владних посад. Україна заявляє, що всі органи та посадовці, створені на окупованій території, є незаконними згідно з українським законодавством. Країни-партнери України підтримують політику невизнання російської окупації та не взаємодіють з окупаційною владою. Російський президент Володимир Путін висловив намір шукати свого наступника, але результати фальшивих “виборів” на окупованій території України не мають юридичної ваги.
-
Уряд Франції відправили у відставку
Французький парламент проголосував за відставку прем’єр-міністра Франсуа Байру та його уряду, що призвело до нової політичної кризи в країні. Байру спробував просунути непопулярний план економії, що спровокувало протести депутатів. За Байра проголосували лише 194 депутати, тоді як 364 висловили недовіру. Таким чином, уряд Байру має подати заяву про відставку президенту Макрону. Ймовірними кандидатами на посаду прем’єр-міністра є міністр збройних сил Франції Себастьян Лекорню та міністр юстиції Жеральд Дарманін. Макрон планує призначити нового прем’єр-міністра найближчими днями. Ця ситуація також може вплинути на політичну ситуацію в країні та на міжнародні відносини, зокрема на гарантії безпеки для України.
-
Рада провалила законопроєкт з Ukraine Facility
Верховна Рада 4 вересня не проголосувала законопроєкт №13150 щодо створення системи нагляду за законністю рішеньорганів та посадових осіб місцевого самоврядування. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у четвер.
Документ підтримали 206 парламентаріїв проти необхідного мінімуму 226 голосів.
“Рада провалила ще один законопроєкт з Ukraine Facility. Щоб ви розуміли, дедлайн 31.03.25 вже пройшов”, – зазначив Железняк.
Законопроєкт визначає органи, відповідальні за адміністративний нагляд: Кабмін або уповноважений ним центральний орган – для актів обласних рад, а також обласні держадміністрації – для актів місцевих рад та їхніх виконавчих органів.
Ці органи мають право вимагати усунення порушень, тоді як у разі відмови – звертатися до суду.
Також документ передбачає створення Єдиного державного реєстру актів місцевого самоврядування, деталізує повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері координації і контролю за законністю діяльності територіальних органів виконавчої влади. Ukraine Facility – спеціальний інструмент Європейського Союзу, який забезпечує надання Україні фінансової підтримки на суму до 50 мільярдів євро в період з 2024 по 2027 роки. -
В Україні дозволили примусово вилучати власність РФ
Верховна Рада затвердила указ президента про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко з фракції Європейська солідарність на своєму каналі в Telegram у середу, 3 вересня.
“Рада затвердила указ президента про вилучення 1592 видів залізничних вагонів, які належать резидентам РФ”, – написав народний обранець.
Законопроєкт № 13442 про затвердження указу президента Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 липня 2025 року Про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів у цілому підтримали 263 народних депутатів на пленарному засіданні парламенту, додав Гончаренко. -
Обійти вето Угорщини: ЄС розглядає нові правила
В Євросоюзі обговорюють зміну правила ухвалення рішень в блоці для обходження постійних вето Угорщини. Про це у суботу, 30 серпня, повідомило Bloomberg.
Видання ознайомилося з документом, який був поширений серед держав-членів ЄС напередодні неформальної зустрічі міністрів закордонних справ.
Зазначається, що група з 12 країн розглянула правові можливості для прийняття рішення кваліфікованою більшістю замість одноголосності. До цього в ЄС всі рішення могли ухвалюватися лише одноголосно.
Як зазначає Bloomberg, зміна підходу до голосування дозволить Європейському Союзу діяти швидше, уникаючи блокування рішень.
Bloomberg нагадує, що Угорщина послідовно виступала проти ініціатив щодо України – від виділення коштів до процесу вступу країни до ЄС. Це призвело до запеклих дипломатичних суперечок та переговорів, спрямованих на те, щоб схилити її до таких питань, як поновлення санкцій проти Росії.
Зокрема 29 серпня, Угорщина відмовилася підписати спільну заяву ЄС, яка засуджує російські удари по Україні цього тижня.
Також вже тривалий час в Європейському фонді миру через Угорщину заблоковано 6,6 млрд євро на військову допомогу Україні.
Раніше прем’р Угорщиги Віктор Орбан пригрозив Євросоюзу, що буде голосувати проти бюджету ЄС на 2028-2034 роки, бо там передбачено 100 млрд євро для України.