Частина демократів у Палаті представників США проголосувала разом з республіканцями проти імпічменту президента Дональда Трампа. Голосування провів демократ Ел Грін, який звинуватив Трампа у зловживанні владою. Однак лідер більшості в Палаті представників вніс пропозицію відкласти голосування, і його пропозицію підтримали. Це голосування показало зміну думки демократів порівняно з попередніми голосуваннями щодо імпічменту. Також недавно демократи внесли статті про імпічмент проти кількох членів уряду Трампа.
Позначка: Голосування
-
США пояснили свій голос проти резолюції ООН щодо Чорнобильської АЕС
Представниця Сполучених Штатів при ООН висловила своє розчарування у зв’язку з тим, що США виступили проти резолюції ООН про Чорнобильську катастрофу, спільно з Росією, Білоруссю, Північною Кореєю, Нікарагуа та Нігером. Причиною такого рішення були посилання на Порядок денний у галузі сталого розвитку до 2030 року, які американська адміністрація вважає несумісними з національним суверенітетом. Також делегація США наголосила на важливості дотримання міжнародних стандартів у сфері ядерної безпеки. Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію про зміцнення міжнародної співпраці у вирішенні наслідків Чорнобильської катастрофи, але деякі країни, включаючи США, виступили проти.
-
Чорнобильська АЕС: Генасамблея ООН ухвалила українську резолюцію
Генеральна Асамблея ООН підтримала резолюцію, яку запропонувала Україна разом з іншими країнами, щодо зміцнення міжнародної співпраці у реагуванні на наслідки Чорнобильської катастрофи. Документ отримав підтримку від 97 держав, але проти його голосували Росія, Білорусь, Китай та інші країни. Резолюція визнає серйозні наслідки аварії на ЧАЕС, особливо після атаки російського дрона, яка пошкодила безпечний конфайнмент над енергоблоком. Також документ закликає до міжнародної підтримки для відновлення цієї структури. Крім того, у резолюції є вимога використовувати українську транслітерацію назви Чорнобиль – “Chornobyl”. Заплановано провести спеціальне засідання у 2026 році, присвячене 40-й річниці трагедії на ЧАЕС. Також повідомлено, що ремонт захисної оболонки ЧАЕС, пошкодженої атакою дрона, планують завершити до кінця 2026 року.
-
Євробачення змінює правила: EBU вводить нові обмеження на голосування
Європейська мовна спілка (EBU) оголосила про суттєві зміни в правилах голосування на пісенному конкурсі Євробачення.
Організація заявляє, що нововведення мають підвищити рівень довіри, прозорості та захистити конкурс від можливих маніпуляцій. Відповідна інформація оприлюднена на офіційному сайті EBU.
За новими правилами вводяться обмеження на впливові рекламні кампанії, у тому числі організовані третіми сторонами, зокрема урядами. Учасникам та національним мовникам заборонено брати участь у таких кампаніях або підтримувати їх -інакше вони можуть отримати санкції.
EBU також зменшує максимальну кількість голосів, які можна віддати глядачу через інтернет, SMS або телефон: з 20 до 10.
У півфіналах запроваджують ту саму модель голосування, що й у фіналі: 50% оцінює журі, 50% -глядачі. Кількість членів журі збільшать з п’яти до семи, причому щонайменше двоє з них мають бути віком від 18 до 25 років. Усі члени журі підписуватимуть офіційну декларацію про незалежність та неупередженість.
Окрему увагу приділять боротьбі з шахрайством: буде запроваджено технічні інструменти для виявлення скоординованого чи підозрілого голосування та посилено моніторинг поведінкових аномалій під час підрахунку голосів.
Усі нові правила набудуть чинності з 2026 року. EBU зазначає, що ці зміни мають зміцнити довіру публіки та зробити конкурс більш прозорим і справедливим. -
Конгрес США схвалив законопроєкт для припинення шатдауну
Конгрес Сполучених Штатів схвалив законопроєкт для завершення шатдауну, відновлюючи роботу американського уряду, яка була паралізована впродовж 43 днів. За даними кореспондента Укрінформу, законодавча ініціатива направлена на підпис президенту Дональду Трампу.
Проєкт отримав підтримку 222 членів Палати представників, тоді як 209 проголосували проти. Серед прихильників було шестеро демократів, а двоє республіканців виступили із запереченнями.
Цей компромісний документ забезпечує фінансування урядових структур до січня, а також передбачає три окремі бюджетні закони, що охоплюють програми у сферах сільського господарства, будівництва військової інфраструктури, підтримки ветеранів і діяльності законодавчих органів на більшу частину 2026 року.
Закон також гарантує повернення на роботу працівників, звільнених упродовж шатдауну, із виплатою заробітної плати за цей період.
Раніше повідомлялося, що Сенат схвалив законопроєкт щодо відновлення функціонування федерального уряду, зробивши вирішальний крок у завершенні найтривалішого шатдауну в історії США.
Раніше глава США Дональд Трамп заувив, що шатдаун не завдає шкоди економіці Сполучених Штатів.
-
Прем’єр внесла в Раду подання на звільнення Галущенка та Гринчук
Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко внесла на розгляд Верховної Ради подання про звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка та міністра енергетики Світлани Гринчук. Про це вона повідомила на своєму каналі в Telegram.
“Міністри подали свої заяви у визначений законом спосіб”, – написала чиновниця.
Зауважимо, що перед цим президент України Володимир Зеленський попросив у Свириденко заяви щодо відставки міністра енергетика Світлани Гринчук і міністра юстиції Германа Галущенко.
Верховна Рада розглядатиме питання звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка та міністра енергетики Світлана Гринчук 18 листопада.
Юлія Свириденко також повідомила, що Кабінет міністрів України вніс на розгляд Ради національної безпеки та оборони (РНБО) пропозиції щодо застосування персональних санкцій щодо бізнесмена Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.
“На позачерговому засіданні Кабінет міністрів України на підставах, визначених законом України Про санкції, внесли на розгляд Ради національної безпеки та оборони України пропозиції щодо застосування персональних санкцій щодо Тимура Міндіча та Олександра Цукермана”, – написала голова українського уряду.
Як відомо, 10 листопада НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах. Зловмисники легалізували кошти через офіс колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. Учасники схеми “відмили” близько 100 млн доларів.
Додамо, що бізнесмен Тимур Міндіч мав вплив на таких викопосадовців, як міністр юстиції Герман Галущенко, який раніше обіймав посаду міністра енергетики, а також на секретаря Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Рустема Умєрова, який раніше був міністром оборони. Про це сказав прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Згодом, 12 листопада, під час позачергового засідання Кабінету міністрів було ухвалено рішення відсторонити Германа Галущенка від виконання обов’язків міністра юстиції.
Міністр енергетики Гринчук подала у відставку -
Рада збільшила виплати сім’ям полеглих героїв
Верховна Рада прийняла закон, який передбачає збільшення щомісячної грошової виплати членам сімей загиблих осіб з особливими заслугами перед країною. Розмір виплати буде зростати з однієї до півтори мінімальної заробітної плати. Закон передбачає також рівномірне розподілення виплат між двома та більше членами сімей загиблих громадян. Ця ініціатива має спростити процес отримання допомоги для сімей загиблих громадян, які мають особливі заслуги перед Україною.
-
Усупереч протестам: Сейм Латвії схвалив вихід зі Стамбульської конвенції
Сейм Латвії після тривалих дебатів схвалив закон про денонсацію Стамбульської конвенції, яка спрямована на запобігання насильству щодо жінок і домашнього насильства. Проти цього рішення виступили європейські дипломати та близько п’яти тисяч протестувальників. Деякі члени парламенту вважають конвенцію неефективною, інші вбачають у ній загрозу традиційним цінностям. Президент має 10 днів для ухвалення рішення щодо цього закону. Якщо Латвія припинить дію конвенції, вона стане другою державою після Туреччини, яка вийшла з цього документа.
-
В Нідерландах почались дострокові парламентські вибори
Голосування на дострокових парламентських виборах почалося в Нідерландах у середу, 29 жовтня. Виборчі дільниці у Нідерландах будуть відкриті з 7:30 до 21:00 за місцевим часом. Деякі спеціальні дільниці можуть відкриватися раніше, однак закриття після 21:00 не допускається. Про це повідомляє місцеве медіа NU.nl.
Дострокові вибори в країні спровокувало рішення лідера ультраправої Партії свободи (PVV) Герта Вілдерса вийти з чотирипартійної коаліції через недостатні заходи з протидії міграції.
В останньому опитуванні перед виборами ультраправа PVV, яка була лідером симпатій виборців, втратила позиції.
Аналіз Ipsos I&O показав, що на перше місце у виборах можуть претендувати три нідерландські політсили: PVV, альянс лівих і Зелених GL– PvdA, а також прогресивна партія D66. Їм усім прогнозують по 23 місця у 150-місній нижній палаті парламенту Нідерландів.
Християнські демократи, згідно з прогнозом, матимуть 19 місць – на одне менше, ніж у попередньому опитуванні, правоцентристська VVD екс-премʼєра Марка Рютте – 17 місць, а ультраправа JA21 – 11 місць.
Оскільки жодна партія не має шансів на здобуття абсолютної більшості в 76 місць, ймовірно, будуть розглядатися різні нові коаліції. -
Аргентина голосує на виборах до парламенту
Лідер Аргентини Хав’єр Мілеї постає перед вирішальним моментом свого президентства, коли виборці оцінюють його дворічну адміністрацію на тлі політичної та економічної кризи та звинувачень у втручанні його союзника Дональда Трампа у справи країни. Сьогодні у країні тривають вибори до парламенту. Про це пповідомяє The Guardian.
Поганий результат на проміжних виборах стане серйозним ударом для Мілеї, котрий прийшов до влади у грудні 2023 року, обіцяючи “нову еру миру та процвітання” шляхом скорочення витрат і приборкання інфляції.
Мілею вдалося трохи приборкати інфляцію, втім нині 55-річний колишній телевізійний ведучий постає перед низкою криз, включно з корупційними скандалами за участю його сестри та голови апарату Каріни Мілеї, а також іншого союзника, нібито пов’язаного з наркоторговцем, і обвалом національної валюти, песо.
У серпні Мілея закидали камінням розлючені виборці, а у вересні його партія La Libertad Avanza зазнала нищівної поразки на виборах у Буенос-Айресі, де мешкає 40% населення Аргентини.
Президент США, котрий є найпотужнішим союзником Мілея, запропонував йому фінансову підтримку до $40 млрд. Водночас Трамп попередив, що може скасувати пакет допомоги у разі поганого результату на виборах.
Політолог Густаво Кордоба прогнозує, що виборці “покарають Мілея за економічні труднощі”, адже близько 60% аргентинців не можуть забезпечити себе наявними доходами.
Найімовірніше, результат буде змішаним: Мілей зможе збільшити представництво своєї партії у Конгресі та завершити термін, втім, подальші трансформації країни стануть надзвичайно складними.
Як відомо, торік восени уряд Аргентини оголосив про розпуск Федеральної адміністрації державних доходів та її заміну новим “спрощеним” органом – Агентством зі збору податків та митного контролю.
Реформи Мілея “вивели” борг Аргентини з небезпечної зони – ЗМІ