У Польщі триває перерахунок голосів на 250 виборчих дільницях, котрий планують завершити наступного тижня. Це стосується тих, де існують сумніви та підозри щодо аномалій. Втім, політики, опитані Польським радіо, визнають, що це не вплине на результат президентських виборів.
Водночас, за словами Міхала Щерби з Громадянської коаліції, підрахунок голосів має бути завершений, щоб можна було висунути звинувачення тим, хто навмисно вчинив фальсифікацію.
“Якщо в Комісії виявлені будуть неправильні підрахунки чи виписування протоколів, які не відображають правди й волі виборців, то наслідком буде розслідування, тож це не є перерахунок заради перерахунку. Цей перерахунок має на меті викриття можливої невідповідності”, – пояснив він.
Своєю чергою, Кшиштоф Жоньца з Конфедерації заявив, що немає підстав ставити під сумнів обрання Кароля Навроцького президентом.
“Ніхто серйозний не сиавить під сумнів результату виборів. Можна побачити його на сторінці Виборчої комісії. Ми всі знаємо, що президентом буде Кароль Навроцький. Я не хотів би говорити про людей, які несповна розуму й пропонують інші рішення та далі не знають, хто є президентом, це щось абсурдне”, – зазначив він.
Спікер Сейму Шимон Головня скликав на 6 серпня Національні збори, на яких очікується, що Кароль Навроцький складе присягу президента.
Раніше Верховний суд Польщі підтвердив легітимність виборів президента 2025 року, на яких переміг Кароль Навроцький.
Позначка: Голосування
-
У Польщі досі триває перерахунок голосів
-
У Британії планують знизити вік для голосування до 16 років
Британський уряд планує дозволити 16-річним голосувати на всіх виборах. Це рішення спрямоване на підвищення явки на виборах та вирівнювання виборчих прав з Шотландією та Уельсом. Згідно з даними, уряд також планує удосконалити правила щодо політичних пожертвувань та усунути лазівки, які використовують фіктивні компанії. Проведені дослідження показують, що 16-річні голосують частіше, ніж ті, хто отримав право голосу у 18 років. Також відтепер голосувати можна буде за допомогою банківських карток, водійських прав та картки ветерана.
-
У Британії планують знизить вік для голосування до 16 років
Британський уряд планує дати 16-річним право голосу на всіх виборах. Ці зміни потрібно затвердити парламентом і вони дозволять молодій людині голосувати на рівних з Шотландією та Уельсом. Дослідження показують, що 16-річні частіше взагалі голосують, ніж ті, хто голосує вперше у 18 років. Крім того, уряд планує дозволити голосувати за допомогою британських банківських карток, водійських прав та карток ветеранів. Також будуть посилені правила щодо політичних пожертвувань, зокрема перевірятимуться внески понад 500 фунтів стерлінгів від непідзвітних організацій та усуватимуться лазівки, які використовують фіктивні компанії.
-
Перша “велика перемога” Трампа: Сенат підтримав скорочення бюджету
Сенат США проголосував за скорочення федерального бюджету на 9 мільярдів доларів, що стало першою голосною політичною перемогою президента Дональда Трампа. Після голосування пакет документів направили до Палати представників для остаточного схвалення. Ця перемога відбулася після 12-годинного голосування, де 51 сенатор проголосували “за”, а 48 – “проти”. Хоча це скорочення становить лише одну десяту процента від загального федерального бюджету, республіканці вважають це важливим прогресом у напрямку фінансової розсудливості. Попередньо Трамп не мав успіху у скасуванні резолюцій на 15 мільярдів доларів, але це голосування виявилося успішним.
-
Рада призначила Свириденко прем’єр-міністром
У четвер, 17 липня, Верховна Рада призначила Юлію Свириденко прем’єр-міністром України. За її кандидатуру проголосували 262 народних депутати, проти – 22, утримались – 26, не голосували – 22. Голосування показало, що найбільше депутатів від фракції “Слуга народу” підтримали нового прем’єра. Це стало історичною подією, оскільки Юлія Свириденко стала другою жінкою в історії незалежної України, яка очолила уряд, і першою за останні 15 років.
-
Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових
Верховна Рада 16 липня прийняла у другому читанні законопроєкт №13168, який регулює отримання одноразової допомоги родинам військових, які загинули у полоні, визнаючи це рівнозначним загибелі на полі бою. Раніше українські судмедексперти часто встановлювали причину смерті військових як хворобу, що призводило до зменшення розміру допомоги для родин. Тепер закон встановлює, що родинам загиблих військових під час воєнного стану гарантується державна допомога у розмірі не менше 15 мільйонів гривень, незалежно від причини смерті. Допомога також передбачена для поранених військовослужбовців, які втратили часткову працездатність, навіть після звільнення зі служби. Крім того, сума виплат буде залежати від прожиткового мінімуму. Раніше Володимир Зеленський підписав закон, що передбачає виплату 15 мільйонів гривень родинам добровольців, які загинули під час захисту України, а Рада підтримала збільшення видатків на оборону.
-
Рада дозволила військові контракти 60+
16 липня Верховна Рада прийняла законопроєкт, який дозволяє людям віком 60 років і старше добровільно вступати на службу у Збройних Силах. Цей закон передбачає можливість укладання контрактів на один рік для громадян цього віку за умови погодження з командиром частини або Генеральним штабом ЗСУ для офіцерів. Такі особи можуть обіймати посади рядових, сержантів, старшин, молодших і старших офіцерів. Контракт може бути розірваний у разі невиконання вимог або невідповідності службі. Цей закон доповнює програму добровільного контракту 18-24, яка передбачає фінансову винагороду, підготовку за стандартами НАТО та соціальні гарантії для молоді.
-
Зворотній результат: чим голосування по фон дер Ляйєн допоможе Україні
“Ці кислі обличчя не вселяють довіри” Відповідне голосування проти президента ЄК Урсули фон дер Ляєн ініціював депутат Європарламенту Георге Піперя, обраний від ультраправої партії Альянс за союз румунів (AUR). Його підтримала невелика група інших ультраправих депутатів.
Притягнутою за вуха підставою для цього кроку Піпері (не забуваймо про спробу протягнути проросійських правих у Румунії до влади)стала хвиля обурення “недостатньо прозорим” листуванням президента Єврокомісії із генеральним директором фармацевтичної компанії Pfizer Альбертом Бурлою під час переговорів щодо закупівлі вакцини проти COVID-19.
Інші звинувачення у бік Урсули фон дер Ляєн включають нібито можливе нецільове витрачання коштів після пандемії COVID-19 та начебто спробу Єврокомісії пропагувати власну “зелену політику” шляхом фінансування неурядових організацій.
Втім сам Піперя все-таки визнавав, що його пропозиція мала небагато шансів на схвалення – й у цьому аж ніяк не помилився.
А президент Єврокомісії під час дебатів у Європарламенті 7 липня різко розкритикувала цю ініціативу, заявивши, що вона “взята безпосередньо з найстарішого посібника екстремістів, поляризуючи суспільство, підриваючи довіру до демократії хибними твердженнями”.
Водночас і палкий прибічник кремлівського диктатора Путіна, прем’єр Угорщини Віктор Орбан напередодні розгляд вотуму недовіри фон дер Ляєн звідкісь набрався зухвалості, аби закликати Урсулу піти у відставку. “Завтра в Європейському парламенті буде бурхливий день. Депутати Європарламенту голосуватимуть за те, чи повинна Урсула фон дер Ляєн продовжувати очолювати брюссельську бюрократію… Пані президентко, лідерство – це відповідальність. Час іти!” – йшлося у його заяві у соцмережі X. При цьому Данія, що починає головування в ЄС, вимагає застосувати увесь правовий арсенал вже проти самої Угорщини – за порушення основних цінностей блоку. Зокрема, йдеться про застосування статті 7, так званого “ядерного варіанту” проти Будапешту, пише Politico. “Ми продовжуємо спостерігати порушення (з боку Угорщини – ред.) фундаментальних цінностей. Ось чому ми продовжимо процедуру за статтею 7 та слухання щодо Угорщини”, – заявила журналістам міністр європейських справ Данії Марі Б’єрре в Орхусі, де представники Європейської комісії нещодавно перебували з візитом. -
Орбан закликав лідерку Єврокомісії піти у відставку
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан закликав президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн піти у відставку. Його заява у середу, 9 липня, у соцмережі X з’явилася напередодні запланованого в Європарламенті голосування щодо вотуму недовіри Єврокомісії, ініційованого групою ультраправих парламентарів.
“Завтра в Європейському парламенті буде бурхливий день. Депутати Європарламенту голосуватимуть за те, чи повинна Урсула фон дер Ляєн продовжувати очолювати брюссельську бюрократію… Пані президентко, лідерство – це відповідальність. Час іти!” – написав Орбан.
Вотум недовіри ініціював румунський ультраправий депутат Георге Піперя, він звинувачує фон дер Ляєн у відсутності прозорості щодо текстових повідомлень, які вона надсилала голові фармацевтичної компанії Pfizer під час переговорів щодо вакцин проти Covid.
Президентка Єврокомісії під час дебатів у Європарламенті 7 липня різко розкритикувала цю ініціативу, заявивши, що вона “взята безпосередньо з найстарішого посібника екстремістів, поляризуючи суспільство, підриваючи довіру до демократії хибними твердженнями”.
Ініціативу румунського євродепутата підтримала частина ультраправих, зокрема партія Орбана. Водночас найбільша сила в Європарламенті, Європейська народна партія (ЄНП) фон дер Ляєн, категорично відкинула вотум недовіри Єврокомісії, а лідер групи Манфред Вебер назвав це марною тратою часу.
Голосування було призначене минулого тижня після того, як пропозиція зібрала 72 підписи, одну десяту від 720 місць у Європарламенті, де в липні минулого року фон дер Ляєн була переобрана 401 голосом. Для ухвалення вотуму недовіри потрібно дві третини голосів.
Заява угорського прем’єра з’явилася через день після того, як Європейська комісія в щорічному звіті заявила, що Угорщина не досягла “жодного прогресу” у виконанні низки вимог, спрямованих на боротьбу з корупцією, зміцнення громадянського суспільства і забезпечення незалежності ЗМІ.
Віктор Орбан давно має суперечки з Брюсселем, який критикує Будапешт за віступ від демократії. -
У Словенії проведуть референдум щодо витрат на оборону
Парламент Словенії підтримав пропозицію Лівої партії про проведення консультативного референдуму щодо збільшення витрат на оборону. Про це напередодні повідомило місцеве видання Delo.si.
Вказано, що пропозицію щодо референдуму підтримали дві з трьох партій словенської коаліції – Ліві та соціал-демократи, а також дві менші опозиційні партії. Загалом вони дали 46 голосів “за”, при тому що у складі парламенту 90 депутатів.
На референдум планується винести таке формулювання: “Чи підтримуєте ви збільшення витрат Словенії на оборону до 3% ВВП на рік, що становить приблизно 2,1 млрд євро, до 2030 року?”.
Наразі неввідомо, коли саме відбудеться голосування. Парламент має ухвалити окрему постанову про його проведення. У будь-якому разі результати консультативного референдуму не мають обовʼязкової сили.
Премʼєр-міністр Роберт Голоб, чий Рух Свобода проголосував проти пропозиції колег по коаліції, після цього анонсував ініціювання референдуму “щодо членства Словенії в НАТО”.
“Є тільки два шляхи: або ми залишаємося в Альянсі і платимо членські внески, або виходимо з Альянсу. Все інше – це популістське введення громадян в оману”, – заявив Голоб.