СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Голосування

  • Демократи заблокували швидкий вихід США з шатдауну

    Демократи заблокували швидкий вихід США з шатдауну

    У США демократи в Палаті представників повідомили Республіканській партії про небажання брати участь у прискореній процедурі ухвалення пакета фінансування уряду. Це помітно ускладнило плани спікера Палати Майка Джонсона, спрямовані на швидке відновлення роботи уряду після часткового шатдауну. Про це в неділю, 1 лютого, пише The Hill.

    Як повідомляє видання, республіканська партія планувала провести голосування за спеціальною процедурою, яка пришвидшує ухвалення законів, однак вимагає підтримки двох третин депутатів Палати представників, у тому числі й демократів. Після відмови останніх реалізація цього плану стала неможливою.

    Тепер обговорення пакета фінансування, ймовірно, буде організовано за звичайною процедурою, яка займає більше часу. У такому разі республіканцям знадобиться повна внутрішня єдність, враховуючи їхню мінімальну більшість у Палаті представників.

    Демократи наголошують, що не погодяться на додаткове фінансування ICE, поки не буде впроваджено зміни до роботи служби. Вони закликають обмежити повноваження відомства після серії інцидентів, зокрема загибелі громадян під час операцій федеральних агентів у Міннеаполісі. Серед пропозицій – заборона використання масок агентами, обов’язкове носіння нагрудних камер та скорочення агресивних патрулювань.

    У свою чергу, республіканці звинувачують демократів у політичному маніпулюванні. Конгресмен Чіп Рой стверджує, що ця позиція блокує фінансування уряду, хоча компроміс уже був знайдений.

    Раніше повідомлялося, що у США настане частковий шатдаун: через дії агентів Міграційної служби ICE у штаті Міннесота сенатори-демократи провалили голосування за пакет фінансування, необхідний для продовження роботи уряду. Однак передбачалося, що він буде лише частковим і не зупинить повністю роботу уряду, адже низка установ мала погоджений кошторис.

    Нагадаємо, 24 січня федеральні агенти імміграційної служби в Міннеаполісі застрелили місцевого жителя. Це вже другий випадок смертельної стрілянини за участі федеральних агентів у Міннеаполісі за останній місяць. Раніше широкий суспільний резонанс викликала справа Рене Гуд, яка також завершилася загибеллю людини.

  • Євродепутати не підтримали вотум недовіри Єврокомісії

    Євродепутати не підтримали вотум недовіри Єврокомісії

    Європейський парламент у Страсбурзі не підтримав вотум недовіри Єврокомісії, який був внесений групою Патріоти за Європу. Цей вотум був спрямований проти торговельної угоди між ЄС та країнами Меркосур. За рішенням проголосували 390 депутатів, підтримали 165, а ще десять утрималися. Група Патріоти за Європу оскаржувала цю угоду, яка була схвалена державами-членами ЄС 9 січня та підписана 17 січня в Парагваї. Подання вотуму недовіри вимагає підпису щонайменше 72 членів парламенту, а для прийняття рішення необхідна більшість у дві третини голосів.

  • Трамп роздасть жителям Гренландії по $1 млн за приєднання до США – ЗМІ

    Трамп роздасть жителям Гренландії по $1 млн за приєднання до США – ЗМІ

    Президент США Дональд Трамп заявив, що погодив “межі майбутньої угоди” про контроль над Гренландією. Він має намір запропонувати жителям острова гроші за згоду на приєднання до Сполучених Штатів. Про це повідомляє британський таблоїд Daily Mail в четвер, 22 січня.
    Трамп провів переговори з генсеком НАТО Марком Рютте. Потім стало відомо про скасування мит США для кількох європейських країн і нові плани стосовно Гренландії.
    Трамп розглядає можливість запропонувати жителям Гренландії (населення 57 000 осіб) по 1 мільйону доларів кожному, якщо вони проголосують за приєднання до Сполучених Штатів, стверджує ЗМІ.
    Минулої ночі військові офіцери НАТО обговорювали угоду, згідно з якою Данія поступиться Штатам “невеликими ділянками” гренландської території, де останні зможуть будувати свої військові бази.
    За даними The New York Times, урядовці порівняли цю пропозицію з військовими базами Великої Британії на Кіпрі, які вважаються суверенними британськими територіями.
    Трамп заявив журналістам, що це “найбільш довгострокова угода”, а щодо строків дії угоди, то він їх оцінив як “нескінченні”.
    “Нескінченно. Нема обмежень за часом. Ця угода назавжди”, – запевнив голова Білого дому.

  • У справі про хабарі за голосування фігурують понад 30 депутатів Слуги народу

    У справі про хабарі за голосування фігурують понад 30 депутатів Слуги народу

    Наприкінці 2025 року НАБУ та САП повідомили про викриття злочинної групи народних депутатів, які систематичо одержували неправомірну вигоду за голосування в парламенті.

    Про це повідомляє “Судовий репортер”.

    Підозрюваними виявилися пʼятеро депутатів від партії влади — «Слуги народу».  Запобіжні заходи обирали за зачиненими дверима. 

    Юрію Кісєлю суд визначив запобіжний захід у виді застави — 40 мільйони гривень,  Ігор Негулевському — 30 мільйонів, Євгену Пивовару і Михайлу Лабі — по 20 мільйонів, Ользі Савченко — 16,6 мільйона.

    З матеріалів судової справи відомо, що Національне антикорупційне бюро зареєструвало кримінальне провадження ще в грудні 2021 року.

    За версією обвинувачення, злочинна група зʼявилася не пізніше кінця 2021-го і її очолила невстановлена особи з керівництва фракції «Слуга Народу». 

    У звʼязку з повномасштабним вторгненням Російської федерації в Україну діяльність організованої групи була тимчасово призупинена. Але в серпні 2022-го роздачу неправомірної вигоди народним депутатам, начебто, відновили.

    Учасниками групи вважаються пʼятеро підозрюваних депутатів і ще як мінімум 30 інших парламентарів.

    У межах групи існував розподіл на підгрупи, одну з яких, за версією слідства, координував Кісєль. У месенеджері WhatsApp створили групу, в яку Кісєль і його довірена особа надсилали таблички щодо виконання депутатами своїх зобовʼязань. Депутати могли вносити свої зауваження та виправлення, якщо дані в табличці відображалися некоректно.

    За даними НАБУ, в різні періоди щомісячна сума неправомірної вигоди для нардепів становила від 2 до 20 тисяч доларів США. Причому з вересня по листопад 2022 року розмір винагороди складав 2 тисячі доларів, а з серпня 2025 року — 5 тисяч доларів.

    Детективи стверджують, що зафіксували передачу і розподіл коштів від Кісєля до інших народних депутатів 5 листопада і 4 грудня 2025 року.

    За даними слідства, організатор групи передав 85 тисяч доларів США для голосування депутатами «за» або «проти» конкретних законопроєктів пленарному засіданні 23 жовтня 2025 року.

    5 листопада 2025 року Кісєль, нібито, зустрівся з іншим нардепом від «Слуги народу» і віддав йому не менше ніж 20 тисяч доларів для нього та інших депутатів. 

    У групі в WhatsApp Кісєль повідомив учасникам групи порядок денний засідання парламенту на 4, 5 і 6 листопада 2025 року. В таблиці в графі «Пропозиція», навпроти конкретного законопроєкту були помітки «підтримати» (зеленим кольором) або  «відхилити» (червоним кольором). 

    Потім 4 грудня 2025-го Кісєль, за матеріалами справи, отримав від організатора через довірену особу ще близько 60 тисяч доларів. Далі він за вже описаним раніше алгоритмом передав 45 тисяч доларів іншому нардепу, який розподілив гроші між іншими депутатами. При цьому один депутат отримав 10 тисяч доларів — виплату за листопад і ще борг за серпень.

    За даними НАБУ, Кісєль міг отримати загалом 145 тисяч доларів США неправомірної вигоди.

    Підозра обґрунтовується протоколами аудіо- та відеоконтролю.

    Зокрема, зафіксовано зустріч 19 листопада 2025 року Кісєля з іншими нардепами. На цій зустрічі, начебто, обговорювалися нарахування неправомірної вигоди в випадку відсутності депутата на засіданнях Верховної ради поважних причин і виплата коштів за відвідування засідань за минулий місяць. 

    1 грудня 2025-го Кісєль з іншим народним депутатом, нібито, спілкувалися про відсоток відвідувань засідань Верховної і нарахування коштів за це. А 3 грудня ще з якимось нардепом обговорювалась «компенсація» відвідування засідань за попередній місяць.

    Протоколом за результатами НСРД, нібито, підтверджується факт отримання коштів та їх розподіл між учасниками організованої групи.

    Серед іншого записані розмови фігурантів про необхідність знищення даних у телефоні і ймовірність виявлення в кабінеті засобів прослуховування

    У матеріалах справи також є копія протоколу допиту якогось свідка від 30 грудня 2025 року, котрий розповів про систематичність передачі неправомірної вигоди народним депутатам ще з листопада 2019 року. Свідок повідомив, що з квітня 2024 року цим уже займався саме Кісєль
    — передавав гроші іншим депутатам та інформував у групі в WhatsApp про голосування за конкретні законопроєкти.

  • Президент Уганди усьоме переміг на виборах

    Президент Уганди усьоме переміг на виборах

    Уганда повідомила про перемогу 81-річного президента Йовері Мусевені на виборах, де він набрав 76,25% голосів, побивши головного суперника – музиканта та лідера опозиції Бобі Вайна, який отримав 19,85%. Після голосування Мусевені заявив, що очікує перемогу з 80%, якщо не буде шахрайства. Опозиція не визнає результатів виборів та звинувачує в підробці голосів. Перед виборами в країні було повністю відключено інтернет. Ситуація нагадує сценарій виборів 2021 року, коли також вимикали Інтернет. Вайн закликав прихильників до протестів, але масових виступів поки що не спостерігається. Йовері Мусевені прийшов до влади після військового перевороту у 1986 році. Критики звинувачують його у створенні культу особистості та залякуванні опозиції. Передвиборчий період супроводжувався репресіями та залякуванням, з численними випадками застосування сили проти прихильників опозиції.

  • Рада не підтримала скасування відстрочки для студентів 25+

    Рада не підтримала скасування відстрочки для студентів 25+

    У верхній палаті парламенту не підтримали пропозицію про скасування відстрочки від мобілізації для студентів, які почали навчання після 25 років. Цю новину оголосив народний депутат Олексій Гончаренко. Законопроект, що передбачав такі зміни, підтримали лише 137 депутатів, хоча для його прийняття потрібно було 226 голосів. Аргументом за відмінення відстрочки було те, що деякі студенти зловживають цим правом, не виконуючи свій обов’язок захищати країну. Таким чином, діючі правила щодо відстрочки залишаються незмінними.

  • НАБУ провело обшуки в офісі однієї з партій Верховної Ради – ЗМІ

    НАБУ провело обшуки в офісі однієї з партій Верховної Ради – ЗМІ

    Національне антикорупційне бюро та Спеціальна антикорупційна прокуратура проводять обшуки в офісі однієї з партій. Про це НАБУ та САП повідомили в Telegram.
    Джерела Української правди заявили, що мовиться нібито про партію Батьківщина та про офіс в Києві на вулиці Турівській.
    У НАБУ повідомили, що разом із САП викрили керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради України на пропозиції неправомірної вигоди кільком народним депутатам, які належать до фракцій, не очолюваних цією особою, за голосування “за” або “проти” конкретних законопроєктів.
    Попередня кваліфікація: Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 369 КК України).
    Деталі обшуків обіцяють оприлюднити згодом.
    Як ми вже писали, НАБУ і САП під час спецоперації під прикриттям викрили організовану злочинну групу, до складу якої входили чинні народні депутати України.
    НАБУ провело обшуки у податковій

  • НАБУ та САП викрили злочинну групу з нардепами

    НАБУ та САП викрили злочинну групу з нардепами

    Під час спецоперації Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура виявили організовану злочинну групу, до якої входили народні депутати України. Ця група займалася отриманням неправомірних вигод за голосування у Верховній Раді. НАБУ спостерігало за нардепом від Слуги народу Юрієм Киселем, проте це не має стосунку до “Міндічгейту”.

  • Кіпр обіцяє зробити підтримку України пріоритетом свого головування в ЄС

    Кіпр обіцяє зробити підтримку України пріоритетом свого головування в ЄС

    Президент Кіпру Нікос Христодулідіс пообіцяв, що його країна зробить підтримку України пріоритетом свого головування у Раді Європейського Союзу, якепочнеться з 1 січня.
    Про це Христодулідіс заявив у неділю, презентуючи пріоритети кіпрського головування у Раді ЄС у першій половині 2026 року.
    Кіпрський лідер наголосив, що вторгнення Росії в Україну найяскравішим чином продемонструвало необхідність зміцнення європейської архітектури безпеки, оборонної готовності Європейського Союзу, його здатності захищати своїх громадян та інтереси.
    “Протягом наступних шести місяців підтримка України залишатиметься пріоритетом для кіпрського головування. Звичайно, не могло бути інакше, з огляду на те, що ми, Кіпр, Республіка Кіпр, маємо безпосереднє уявлення про те, що означає вторгнення, що означає окупація, що означає порушення основних принципів і прав”, – наголосив він.
    Кіпрське головування, пообіцяв Христодулідіс, буде сприяти швидкому впровадженню “білої книги” про майбутнє європейської оборони та супутньої “дорожньої карти” для досягнення оборонної готовності ЄС до 2030 року.
    “Ми будемо діяти з реалізмом та амбіціями. Ми повністю переконані, що Європа може і повинна відповісти на виклики нашого часу”, – заявив Христодулідіс.
    Головування у Раді ЄС відбувається на ротаційній основі, за якої кожна держава-член ЄС по черзі головує в Раді Європейського Союзу протягом шести місяців. Кіпрське головування замінить данське 1 січня 2026 року.
    Держава, яка головує, організовує та головує на засіданнях Ради ЄС (крім Ради із закордонних справ), формує порядок денний і визначає пріоритети на пів року, веде переговори між країнами ЄС.

  • Мільярдер-астронавт Айзекман очолив NASA

    Мільярдер-астронавт Айзекман очолив NASA

    Сенат США у середу затвердив кандидатуру мільярдера та астронавта Джареда Айзекмана на посаду адміністратора NASA при президентові Дональді Трампі. Про це повідомляє Reuters.

    За його призначення проголосували 67 сенаторів, тоді як проти висловилися 30.

    Айзекман стане 15-м керівником космічного агентства США та очолить структуру з близько 14 тисячами співробітників. NASA нині реалізує свою наймасштабнішу програму – повернення людей на Місяць у межах місії Artemis з подальшою перспективою польотів на Марс.
    Айзекман передбачає переосмислення акценту на відправці місій на Марс на додаток до зусиль щодо місячної місії Artemis, а також більшу залежність від приватних компаній, таких як SpaceX, для економії коштів платників податків та стимулювання конкуренції у приватному секторі.
    Деякі сенатори заявили, що вони стурбовані близькістю Айзекмана до Маска, чия компанія має контракти NASA на близько 15 мільярдів доларів.

    Маск виступав за кандидатуру Айзекмана ще у 2024 році.
    Тим часом республіканці Сенату та деякі демократи наголосили на терміновості місячної гонки NASA з Китаєм, який прагне відправити своїх астронавтів на поверхню Місяця до 2030 року. NASA постає перед “нестабільною” ціллю – 2028 рік, використовуючи свою ракету Space Launch System та гігантську ракету SpaceX Starship, яка знаходиться в розробці, як посадковий модуль.

    Тимчасовий виконувач обов’язків керівника NASA Шон Даффі привітав Айзекмана з призначенням та заявив про мету повернути США на Місяць у 2028 році.