Позначка: Геополитика

  • Адміністрація Трампа вела таємні перемови з канадськими сепаратистами – ЗМІ

    Адміністрація Трампа вела таємні перемови з канадськими сепаратистами – ЗМІ

    Представники адміністрації президента США Дональда Трампа провели кілька таємних зустрічей з лідерами групи Проект процвітання Альберти (APP). Прибічники групи виступають за відокремлення цієї провінції від Канади. Про це заявило Financial Times, посилаючись на обізнані джерела.
    З квітня 2025 року чиновники Держдепартаменту США тричі зустрічалися з ультраправими сепаратистами у Вашингтоні, пише ЗМІ.
    В лютому планується ще одна зустріч, на якій лідери APP мають намір запросити кредит у розмірі 500 млрд доларів, щоб профінансувати потреби провінції на випадок проведення референдуму про незалежність.
    “США дуже надихнуті ідеєю вільної та незалежної Альберти”, – зазначив юридичний консультант АРР Джефф Рат, який був присутній на зустрічах і додав, що в нього “набагато міцніші відносини” з адміністрацією Трампа, ніж у прем’єр-міністра Канади Марка Карні. Канадська провінція Альберта розташована у західній частині Канади та межує на півдні з американським штатом Монтана. У 1905 році вона була включена до складу країни нарівні з іншими 12 територіями. Столиця провінції – місто Едмонтон, а найбільше – Калгарі. Основу економіки становлять видобуток нафти та газу, сільське господарство та туризм. Альберта – найбільше джерело іноземної нафти на американському ринку.
    У грудні 2025 року виборча комісія Альберти схвалила петицію APP про винесення на референдум питання можливості виходу зі складу Канади. Схвалення дає право розпочати збирання підписів за проведення загального голосування.
    Як відомо, після повернення до Білого дому Трамп неодноразово говорив, що Канада “має стати 51-м штатом США”.
    Додамо, що на тлі таких заяв, Трамп також не раз презирливо називав колишнього прем’єр-міністра Джастіна Трюдо та нового прем’єра Марка Карні “губернаторами”.

  • Адміністрація Трампа вела перемови з канадськими сепаратистами

    Адміністрація Трампа вела перемови з канадськими сепаратистами

    Представники адміністрації президента США Дональда Трампа провели кілька таємних зустрічей з лідерами групи Проект процвітання Альберти (APP). Прибічники групи виступають за відокремлення цієї провінції від Канади. Про це заявило Financial Times, посилаючись на обізнані джерела.
    З квітня 2025 року чиновники Держдепартаменту США тричі зустрічалися з ультраправими сепаратистами у Вашингтоні, пише ЗМІ.
    В лютому планується ще одна зустріч, на якій лідери APP мають намір запросити кредит у розмірі 500 млрд доларів, щоб профінансувати потреби провінції на випадок проведення референдуму про незалежність.
    “США дуже надихнуті ідеєю вільної та незалежної Альберти”, – зазначив юридичний консультант АРР Джефф Рат, який був присутній на зустрічах і додав, що в нього “набагато міцніші відносини” з адміністрацією Трампа, ніж у прем’єр-міністра Канади Марка Карні. Канадська провінція Альберта розташована у західній частині Канади та межує на півдні з американським штатом Монтана. У 1905 році вона була включена до складу країни нарівні з іншими 12 територіями. Столиця провінції – місто Едмонтон, а найбільше – Калгарі. Основу економіки становлять видобуток нафти та газу, сільське господарство та туризм. Альберта – найбільше джерело іноземної нафти на американському ринку.
    У грудні 2025 року виборча комісія Альберти схвалила петицію APP про винесення на референдум питання можливості виходу зі складу Канади. Схвалення дає право розпочати збирання підписів за проведення загального голосування.
    Як відомо, після повернення до Білого дому Трамп неодноразово говорив, що Канада “має стати 51-м штатом США”.
    Додамо, що на тлі таких заяв, Трамп також не раз презирливо називав колишнього прем’єр-міністра Джастіна Трюдо та нового прем’єра Марка Карні “губернаторами”.

  • Лідери ЄС ухвалили висновки про відносини зі США

    Лідери ЄС ухвалили висновки про відносини зі США

    Лідери країн Європейського Союзу провели зустріч, де обговорили стосунки між ЄС та США. Вони ухвалили висновки, які підтверджують важливість партнерства та союзництва між обома сторонами. Лідери ЄС висловили підтримку для Данії та Гренландії і наголосили на важливості співпраці в рамках НАТО. Також зазначили позитивне рішення про відсутність нових тарифів США на Європу. Європейський Союз далі буде захищати свої інтереси та компанії від будь-яких форм примусу. Крім того, лідери ЄС висловили сумніви щодо статуту Ради миру та підтримали імплементацію Плану миру для Гази в умовах виконання місії Ради миру як перехідної адміністрації. Наступна зустріч лідерів ЄС планується на 12 лютого та буде присвячена зміцненню Єдиного ринку в нових геоекономічних умовах.

  • Франція відправила в Гренландію військовий контингент

    Франція відправила в Гренландію військовий контингент

    Франція разом з кількома союзниками по НАТО вирішила відправити свій військовий контингент до Гренландії для участі у міжсоюзницьких навчаннях. Президент Франції Еммануель Макрон оголосив про це в соцмережах, зазначивши, що перші військові вже в дорозі, а інші відправляться за ними. Відбулося екстрене засідання Ради оборони під керівництвом президента Макрона, де обговорювалися американські загрози стосовно Гренландії та проблема протестів в Ірані. Франція планує розгорнути гірські підрозділи, які мають досвід в арктичних умовах. Рішення про відправлення військ було прийняте після незгоди між Данією та США щодо майбутнього Гренландії.

  • Данія та США створять робочу групу щодо Гренландії

    Данія та США створять робочу групу щодо Гренландії

    Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен після зустрічі у Білому домі заявив, що існують серйозні розбіжності між Данією та США щодо Гренландії. Вони домовились про створення робочої групи для подальших обговорень. Глава МЗС Гренландії також підтвердила, що була відвертою, але конструктивною дискусія. Обидві сторони залишаються на своїх позиціях, але погодились на створення робочої групи для пошуку спільного шляху вперед. Військові Данії та Швеції були відправлені в Гренландію через погрози з боку президента США Дональда Трампа.

  • Франція анонсувала відкриття консульства в Гренландії

    Франція анонсувала відкриття консульства в Гренландії

    Франція вирішила відкрити консульство в Гренландії, території, яка належить до Данії. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро наголосив, що цей крок є важливим політичним сигналом про зміцнення присутності у Гренландії. Він закликав підтримувати Данію і заявив, що американський “шантаж” у цьому питанні повинен припинитися. Раніше президент США Дональд Трамп висловив бажання мати контроль над Гренландією, але лише 17% американців підтримують цю ідею.

  • У Європі газ подорожчав до максимуму за два місяці

    У Європі газ подорожчав до максимуму за два місяці

    Ціни на природний газ на нідерландському хабі TTF за останні два місяці сягнули найвищого рівня. Про повідомляє профільне видання ExPro, посилаючись на дані торгів.
    ЗМІ зазначає, що 13 січня після відкриття торгів на біржі ICE ф’ючерси на газ із постачанням у лютому дорожчали до 32,37 євро за МВт/год.
    Ціни на природний газ у Європі зростають другий день поспіль. У порівнянні з попереднім днем ціни зросли на 7%.
    Газ у Європі дорожчає під впливом кількох факторів. Зокрема, холодна погода зберігається в більшій частині Європи. Вона сприяє зростання обсягів споживання газу.
    Ріст споживання газу провокує більші відбори з підземних сховищ газу, де запаси на 12 млрд куб м менші, ніж торік. Сховища заповнені на 54% проти 66% минулого року.
    Другою важливою причиною стало зростання цін на викиди CO2 – до 90 євро за МВт/год, який є максимумом за два з половиною роки. Такий ріст може вплинути на перехід від вугілля до природного газу для генерації електроенергії.
    Перебої на французьких атомних електростанціях також збільшують попит на природний газ для генерації електроенергії.
    Серед геополітичних факторів зберігається напруга навколо протестів у Ірані. Хоча експорт газу з Ірану обмежений (до Іраку та Туреччини), перебої можуть мати вплив на світовий ринок.
    Ціни на природний газ на українському ринку в понеділок 12 січня становили 23 200 – 23 450 грн/тис. куб м у залежності від ресурсу або 36,4-36,8 євро за МВт/год.

  • РФ передала зброю військовому уряду Мадагаскару після перевороту – ЗМІ

    РФ передала зброю військовому уряду Мадагаскару після перевороту – ЗМІ

    Росія передала зброю військовому уряду Мадагаскару, що прийшов до влади внаслідок жовтневого перевороту. Про це повідомляє Bloomberg.
    За словами спікера Національних зборів Сітені Рандріанасолоніяко, 20 грудня в міжнародному аеропорту поблизу столиці Антананаріву приземлився літак ВПС РФ із 40 військовослужбовцями та 43 ящиками зі зброєю на борту. Доставлене озброєння включало штурмові та снайперські гвинтівки, а також протитанкові ракетні установки.
    Bloomberg зазначає, що постачання зброї відбувається на тлі активізації російської військової присутності в Африці.
    Москва укладає угоди про оборонну співпрацю та розгортає підрозділи Африканського корпусу в країнах із нестабільною безпековою ситуацією, зокрема в Нігері та Малі.
    Російська делегація провела зустріч із військовим лідером Мадагаскару Майклом Рандріаніріною, під час якої також обговорювали питання економічної співпраці.
    Раніше Рандріаніріна повідомляв про свою таємну поїздку до Дубая на початку грудня, пояснивши її приховування міркуваннями безпеки.
    Як відомо, в жовтні президент Мадагаскару після оголошення імпічменту поспіхом виїхав з країни французьким військовим літаком.
    Після цього, лідер військового перевороту на Мадагаскарі, полковник Мікаель Рандріанірина, 17 жовтня склав присягу президента на урочистій церемонії через кілька днів після захоплення влади на тлі молодіжних протестів, що змусили попереднього лідера покинути країну.

  • Кремль використовує Газпром для впливу на Киргизстан – ЦПД

    Кремль використовує Газпром для впливу на Киргизстан – ЦПД

    Кремль використовує енергетичні ресурси для посилення свого впливу на Киргизстан. Про це у четвер, 27 листопада, повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України на своєму Telegram-каналі.

    Зокрема зазначається, що під час візиту президента Росії Володимира Путіна до Киргизстану, компанія Газпром заявила про виділення понад 400 мільйонів доларів на програму газифікації регіонів цієї країни.

    Згідно з повідомленням, в російському уряді стверджують, що виконання цього проєкту дозволить збільшити рівень газифікації Киргизстану до 42%. Також планується участь Росії у будівництві електростанцій, включно зі спорудженням першої атомної електростанції.

    Центр протидії дезінформації наголошує, що російська пропаганда представляє ці проєкти як символ “величі Росії” і приклад “взаємовигідного партнерства”. Однак фактично Москва використовує енергетичний сектор як інструмент геополітичного тиску.

    На думку експертів, Кремль через співпрацю у сфері енергетики прагне посилити економічну залежність пострадянських країн від Російської Федерації. Використовуючи енергетику як “геополітичну зброю”, Росія намагається прив’язати держави до своїх енергоносіїв і змушувати ці країни приймати політичні рішення на її користь шляхом енергетичного шантажу.

    Раніше повідомлялося, що нафтогазові доходи російського бюджету у 2025 році скоротилися на 2 трлн рублів. Про це повідомив главі РФ Володимиру Путіну на зустрічі очільник Федеральної податкової служби Данило Єгоров.

    Росія та Китай підписали угоду про будівництво газопроводу Сила Сибири 2

  • Реальні закупки золота Китаєм перевищують офіційні в 10 разів – ЗМІ

    Реальні закупки золота Китаєм перевищують офіційні в 10 разів – ЗМІ

    Китай міг у 2025 році закупити вдесятеро більше золота, ніж офіційно повідомлялося. Скупка велася для заміни доларів у валютних резервах та могла сприяти стрімкому зльоту цін на золото, яке з початку року подорожчало на 55%. Про це повідомляє видання Financial Times.
    Всесвітня рада з золота (WGC) полічила, що у 2022-2024 роках центробанки щорічно купували для резервів понад 1000 тонн. Цього року цифра нині перевищує 600 тонн.
    У Китаї програму купівлі золота реалізує Державне валютне управління (SAFE), підрозділ Народного банку Китаю; цього року воно офіційно придбало 25 тонн. Але здійснювати покупки можуть також посередники SAFE, суверенний китайський інвестфонд CIC і навіть військові.
    За підрахунками Societe Generale, насправді Китай міг купити цього року близько 250 тонн. Такий обсяг перевищує третину від усіх покупок цьогорічними центробанками.
    Societe Generale проаналізував торгові дані, зокрема, постачання золота до Китаю з Лондона – головного ринку золотих злитків, які вважають за краще зберігати центробанки.
    Китай купує золото в межах стратегії дедоларизації, намагаючись знизити частку долара у своїх резервах, вважають аналітики.
    Тієї ж стратегії йдуть і багато інших центробанків. За останнє десятиліття частка золота в резервах за межами США зросла з 10% до 26%, і тепер воно посідає друге місце після доларів.
    При цьому центробанки були головною рушійною силою на ринку золота після початку війни в Україні, вважає Йон Трісі, видавець інвестиційного бюлетеня Fuller Treacy Money: заморожування російських валютних резервів спонукало їх диверсифікувати вкладення, щоб уникнути надмірної залежності від долара та казначейських облігацій.
    Як мив же писали, на тлі рекордного зростання цін на золото в торговельному центрі Global Harbor у Шанхаї з’явився перший в місті автомат для переробки ювелірного золота.
    У Китаї виявили запаси золота вартістю близько 83 млрд доларів