У Росії вдруге за тиждень безпілотники атакували Газпром нафтохім Салават в Башкортостані. На підприємстві сталася пожежа, але люди не постраждали. Екстрені служби працюють на місці події і гасять пожежу. Це один із найбільших у Росії нафтопереробних заводів, що виробляє різні нафтопродукти. Повідомляється, що влучання дронів викликали пожежу на території заводу. Газпром нафтохім Салават виробляє широкий спектр продукції, включаючи бензини, дизельне паливо, пластик та інше.
Позначка: Газпром
-
У Росії заявили про атаку на завод Газпрому
У Росії два безпілотники атакували нафтохімічний завод Газпрому в Башкортостані, що спричинило пожежу на підприємстві. Керівник регіону повідомив про терористичну атаку у соцмережах, стверджуючи, що на момент події немає загиблих або поранених. Інформацію про пошкодження ще уточнюють. Відео пожежі було опубліковане в мережі, а журналіст вказав, що українські безпілотники нанесли удар на завод. Газпром нафтохім Салават є важливим виробником нафтопродуктів та хімічних речовин.
-
Китай не підтвердив заяви РФ про газопровід – ЗМІ
У Китаї так і не підтвердили заяви російського диктатора Володимира Путіна про нібито укладену угоду щодо газопроводу Сила Сибіру-2, якою Росія постачала б газ до Китаю. Про це у середу, 3 вересня, пише The Moscow Times.
Про те, що трубопровід, який обговорюється майже 20 років, нарешті буде побудований, у вівторок повідомив голова Газпрому Олексій Міллер. За його словами, у процесі візиту Путіна до Китаю було підписано “юридично зобов’язуючий меморандум”. Зазначалося, що із врахуванням діючих труб обсяги поставок газу зростуть до 106 млрд кубометрів на рік.
У середу заяви Міллера повторив Путін.
“Нарешті, знайшли консенсус сторони, що переговорюються”, – сказав він, завершуючи візит. “Все-таки Газпром одна з наших провідних компаній. У нього з’являються, розширюються нові ринки. В цілому це через Монголію у нас буде 50 млрд (кубометрів). В цілому вийде понад 100 мільярдів кубічних метрів газу”, – сказав Путін.
Однак за три дні поїздки Путіна підтвердження від Китаю так і не було, зазначає The Washington Post. Нічого не сказав про трубопровод Сі Цзіньпін, мовчить про нього й китайська CNPC – покупець газу Газпрому.
Китайські держЗМІ також про газові угоди не писали, зазначає Financial Times. В офіційному комюніке щодо підсумків переговорів Сі, Путіна і Президента Монголії Ухнаагійна Хурелсуха інфраструктуру та енергетичні проекти Сила Сибіру-2 не згадуються.
Заяви Росії про газопровід були “дещо передчасними”, зазначає Віктор Гао, голова Китайського інституту енергетичної безпеки: “Це скоріше (сигнал) про наміри.
“Юридично зобов’язуючий меморандум без ціни і термінів не є фінальною угодою”, – згоден Олександр Габуєв, директор Carnegie Russia Eurasia Center.
“Реальною угодою”, за його словами, стала домовленість качати більше газу по наявних трубах – Силі Сибіру-1 (додатково 6 млрд кубометрів) і Далекосхідному маршруту (2 млрд). Що стосується Сили Сибіру-2, то Китай сигналізував “так, ми зацікавлені, ми приймаємо маршрут через Монголію – але давайте поговоримо про ціну та умови”, пояснив Габуєв FT.
Напередодні повідомлялося, що Путін випросив у Сі експорт північних оленів до Китаю. -
Росія та Китай підписали угоду про будівництво газопроводу Сила Сибири 2
Російський Газпром та китайська CNPC підписали юридично зобов’язуючий меморандум про будівництво трубопроводу Сила Сибири 2 для поставок газу з Ямала до Китаю. Про це заявив глава Газпрому Олексій Міллер, передають росЗМІ у вівторок, 2 вересня.
За його словами, за підсумками переговорів у Пекіні, транзитний газопровід проходитиме через Монголію. Очікується, що постачання газу за новою домовленістю здійснюватиметься протягом 30 років обсягом 50 мільярдів кубометрів на рік.
Також досягнуто згоди про збільшення поставок через газопровід Сила Сибіру з 38 до 44 млрд кубометрів на рік.
Що ж стосується валюти розрахунків, то за словами Міллєра вона здійснюється в поточний період – 50% у рублях та 50% у валюті.
Водночас ціна постачання газу для Китаю, за словами глави Газпрому, об’єктивно нижча, ніж для Європи через начебто коротший шлях і нижчі витрати на транспортування.
Раніше повідомлялося, що проєкт газопроводу Сила Сибіру 2, який необхідний, щоб замінити російському Газпрому втрачений європейський ринок, просувається вкрай повільно через позицію, яку зайняв Китай. -
США вшосте відтермінували санкції проти “дочки” Газпрому
США вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії. Про це заявила міністерка енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович у середу, 27 серпня, повідомляє Reuters.
Відстрочка діятиме до 26 вересня.
“Метою є виключення NIS із санкційного списку Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC)”, – цитує Reuters заяву міністерки.
OFAC спершу запровадило санкції проти Газпром нафти та її дочірніх структур 10 січня, надавши компанії 45 днів для виходу зі складу акціонерів NIS.
Компанія NIS, у якій Газпром нафті належить 44,9%, Газпрому 11,3%, а уряду Сербії – 29,9%, управляє єдиним у Сербії нафтопереробним заводом у місті Панчеве під Белградом. -
Суд у Нідерландах арештував активи “дочки” Газпрому
Суд у місті Амстердам арештував активи компанії Gazprom Neft Middle East (GNME), яка є дочірньою структурою Газпрому нафти. Це сталося після позову інвестора Alcazar Capital Partners з Кайманових островів, який намагається стягнути борг уряду Іракського Курдистану. Alcazar вважає, що GNME володіє майном, яке належить курдському уряду і може бути використане для погашення заборгованості. GNME була залучена до видобутку нафти й газу в Курдистані з 2012 року, а з 2016 року стала оператором блоку Garmian. Alcazar є дочірньою компанією Agility з Кувейта, яка у минулому надала кредит компанії Korek Telecom під гарантію уряду Курдистану. Суд в Кувейті у 2022 році зобов’язав курдську владу сплатити $490 мільйонів за невиплату боргу, але у травні 2024 року суд в Ербілі заборонив вимагати цю суму. Alcazar намагалася виконати рішення кувейтського суду в інших країнах, включаючи Нідерланди. Представники GNME намагалися запобігти арешту майна, проте суд визнав їх аргументи безпідставними і ухвалив рішення про арешт.
-
Газпром скоротив експорт до Європи до мінімуму за 50 років
Російська компанія Газпром втрачає свої позиції на газовому ринку Європи, зменшивши обсяги поставок газу до 9,93 млрд кубометрів за січень-липень 2025 року. Це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період минулого року. Якщо такий темп збережеться, обсяг експорту до кінця року може скласти близько 17 млрд кубометрів, що є найнижчим показником з 1970-х років. Газпром втратив транзит газу через Україну з початку 2025 року, що також вплинуло на зниження видобутку газу в Росії. Крім того, спроби знайти нові ринки для газу, такі як угода з Китаєм чи проект газового хабу в Туреччині, не вдалися. Уряд Росії розглядає можливості використання надлишкового газу всередині країни.
-
У Молдові скасували ліцензію “дочки” Газпрому
Національне агентство енергетики Молдови вирішило відкликати ліцензію на постачання газу у компанії Moldovagaz, що належить російському Газпрому. З 1 вересня постачання газу візьме на себе державна компанія Energocom. Це рішення було ухвалено з урахуванням складностей переходу майже 800 тисяч споживачів до нового постачальника. До кінця серпня Moldovagaz і Energocom повинні забезпечити безперервне надання послуги. Також НАРЕ має визначити компанію, яка буде постачати газ до Придністров’я. До встановлення нових тарифів Energocom буде користуватися цінами Moldovagaz. Представник Moldovagaz заявив, що компанія прийняла рішення НАРЕ і скоро оприлюднить інформацію про зчитування лічильників та виставлення рахунків, щоб споживачі не постраждали. Раніше Газпром припинив постачання газу до Молдови через невиплату за контрактом, на що Молдова відповіла загрозою арбітражу Газпрому. Тепер у Молдові вирішили націоналізувати активи російського Газпрому.
-
США востаннє відклали санкції проти нафтової компанії з Сербії
США вп’яте і востаннє відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS, що належить росіянам. Про це повідомляє інформаційне Reuters.
Відстрочка економічних обмежень триватиме ще один місяць, але подальше їхнє продовження буде неможливим.
“Пріоритет для нас – підтримка стабільного постачання нафтопродуктів та виключення NIS із списку санкцій OFAC. Найважливішим чинником для цього є прогрес у діалозі між США та Росією”, – наголосила міністр енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович.
Компанія NIS, у якій Газпром нафті належить 44,9%, Газпрому 11,3%, а уряду Сербії – 29,9%, управляє єдиним у Сербії нафтопереробним заводом у місті Панчеве під Белградом.
Як ми вже писали у квітні, сербська нафтова компанія NIS, мажоритарний пакет акцій якої належить російському Газпрому, фактично втратила можливість постачати нафту на ринок Сербії через санкції США. NIS – один з останніх нафтових активів Росії в Європі.
Газовий шантаж провалився: Газпром зазнає рекордних втрат -
Суд у Гаазі скасував арешт активів Газпрому
Окружний суд Гааги зняв арешт з активів Газпрому у двох нідерландських компаніях – Wintershall Noordzee та Gazprom International Projects B.V. Про це інформують росЗМІ у вівторок, 22 липня.
Арешт було накладено в межах позовів українських компаній, котрі намагаються стягнути компенсацію за активи, втрачені після початку повномасштабного вторгнення Росії.
Спершу суд погодився з арештом, однак зрештою визнав, що на компанію поширюється державний імунітет РФ.
У березні 2024 року Газпром намагався продати свої активи у Північному морі. На аукціон були виставлені 50% у Wintershall Noordzee та 100% у Gazprom International UK Limited, яка володіє частками в консорціумах з розробки родовищ Сілліманіт та Вінгейт. Початкова ціна пакету становила 344 млнєвро.