Позначка: Газ

  • Росія втратить половину доходів від енергоресурсів – ЗМІ

    Росія втратить половину доходів від енергоресурсів – ЗМІ

    Напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну економічні труднощі РФ стають дедалі очевиднішими. Про це мовиться у внутрішній аналітичній записці, підготовленій урядом Німеччини, передає Bild.

    У документі, з яким ознайомилося видання, зазначається, що негативні тенденції в російській економіці посилюються, тоді як держава дедалі гірше справляється зі спробами їх згладити. При цьому не мовиться про прогноз економічного краху, однак наведені дані свідчать: продовжуючи війну, російська влада ставить економіку країни у вразливе становище.

    Найбільше, як зазначається в документі, страждає ключова для Росії галузь – експорт нафти. Через падіння світових цін і санкції доходи від енергоресурсів різко скоротилися і цього року можуть становити лише близько 22% усіх надходжень до російського бюджету – проти колишніх 40-50%.

    Водночас бюджет РФ фактично став воєнним: близько 40% усіх видатків спрямовуються на безпеку та оборону. Паралельно Росія дедалі більше залежить від Китаю, звідки, за оцінками Берліна, надходить до 87% критично важливих для військової промисловості товарів.

    Своєю чергою, резервний фонд РФ скоротився приблизно до 42 млрд євро (майже вдвічі порівняно з початком війни) і може бути вичерпаний протягом року.

    Додаткового удару по Москві завдала ситуація на нафтовому ринку. Індія оголосила про скорочення закупівель російської нафти на 28%. За даними Bloomberg, через це Росія змушена зберігати на танкерах близько 140 млн барелів непроданої сировини.

  • ЄС заблокував російське блакитне паливо та скраплений газ

    ЄС заблокував російське блакитне паливо та скраплений газ

    Рада ЄС ухвалила рішення про поетапну відмову від імпорту російського трубопровідного газу та скрапленого природного газу. Як це позначиться на доходах країни-агресора та перебігу війни між РФ та Україною? ЄС злазить з російської газової голки Наприкінці січня поточного року Рада ЄС затвердила рішення про повну заборону імпорту російського трубопровідного газу та скрапленого природного газу на територію країн-членів об’єднання. Документ також передбачає контроль за постачаннями й пошук альтернативних джерел енергії. Про це йдеться на сайті Ради ЄС.
    Цей крок став логічним завершенням тривалої стратегії ЄС щодо зміцнення енергетичної незалежності та позбавлення від ресурсного впливу з боку РФ. “Сьогодні ми входимо в еру повної енергетичної незалежності Європи від Росії. Ми остаточно перекриваємо кран для російського газу. Європа обрала енергетичну безпеку та незалежність. Ми ніколи не повернемося до нашої небезпечної залежності від Росії”, – прокоментувала Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії. Нові обмеження охоплюють не лише прямі постачання через магістральні мережі, які раніше були основними артеріями постачання для європейської промисловості, а й морські перевезення СПГ, що останнім часом залишалися вагомою статтею доходів для російського бюджету.
    Запроваджені заходи мають на меті остаточно заблокувати доступ енергетичних ресурсів агресора на європейський ринок, стимулюючи перехід економіки на альтернативні джерела та співпрацю з більш надійними партнерами. Ухвалення такої заборони свідчить про готовність Європи до радикальних змін у своїй енергетичній архітектурі попри складність логістичної перебудови. Таким чином, ЄС створює умови, за яких використання російського палива стає неможливим на законодавчому рівні, що фактично ставить крапку в багаторічній історії газових відносин між сторонами.
    ЄС зробив вирішальний крок у реформуванні своєї енергетичної безпеки, остаточно узгодивши план повної відмови від російського газу до 2027 р. Ця стратегія стала логічним розвитком ініціативи REPowerEU, представленої ще у травні 2022 р. як відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Якщо початкові прогнози передбачали поступовий вихід з ринку до 2030 р., то прогрес у диверсифікації та впровадженні відновлюваних джерел дозволив Брюсселю суттєво прискорити цей графік. Заборона в дії Заборона почала діяти через шість тижнів після того, як регламент набув чинності. Нинішні контракти матимуть перехідний період. У ЄС кажуть, що такий поетапний підхід обмежить вплив на ціни та ринки. Повна заборона на імпорт СПГ запрацює з початку 2027 р., а для трубопровідного газу – з осені 2027 р.
    Перш ніж дозволити імпорт газу до Союзу, країни ЄС перевірятимуть країну, де було видобуто газ.
    Країни ЄС до 1 березня мають підготувати плани заміни російського газу та повідомити про чинні контракти. Такі ж плани мають подати і країни, які досі імпортують нафту з РФ.
    За порушення правил загрожують великі штрафи: від 2,5 млн євро для фізичних осіб і від 40 млн євро для компаній, або до 3,5% річного обороту чи 300% суми угоди. Як вплине на РФ та її здатність воювати Рішення ЄС про повну заборону імпорту російського газу до 2027 р. завдає глибокого удару по економічному фундаменту, на якому тримається воєнна машина Кремля. Енергетичні доходи традиційно складають майже третину державного бюджету РФ, і втрата преміального європейського ринку означає безповоротне зникнення мільярдів євро, які раніше йшли на закупівлю озброєння, виплати військовим та підтримку військово-промислового комплексу. Оскільки газову інфраструктуру неможливо швидко переорієнтувати на Схід, Росія стикається з необхідністю консервувати родовища, що призводить до довгострокової деградації видобувної галузі. “Втрата європейського газового ринку є незворотною та катастрофічною для російської економіки. Газ – це не нафта, його не можна просто перевантажити в танкери та відправити в інше місце без наявності відповідної інфраструктури. Росія втрачає своє основне джерело твердої валюти, що неминуче призведе до скорочення фінансування її воєнних потреб та довгострокової стагнації видобувного сектору”, – каже Тімоті Еш, британський економіст, експерт з питань України та старший стратег BlueBay Asset Management. Зниження надходжень від експорту газу суттєво обмежує здатність Москви фінансувати затяжний конфлікт, змушуючи Кремль виснажувати внутрішні резерви або йти на непопулярні кроки, як-от підвищення податків для населення та бізнесу. “Газпром фактично втратив свій найприбутковіший ринок, який будувався десятиліттями. Доходи від експорту до Європи були головним наповнювачем бюджету, і замінити їх постачанням до Китаю за низькими цінами неможливо. Це означає, що державі доведеться обирати між соціальними видатками та військовими витратами, оскільки “газова скринька” більше не зможе покривати всі потреби агресії”, – каже Михайло Крутіхін, незалежний аналітик нафтогазового ринку. Водночас зростає залежність від альтернативних покупців, які, користуючись безвихіддю РФ, вимагають екстремальних знижок, що ще більше скорочує чистий прибуток. Таким чином, енергетична ізоляція не просто створює дефіцит валюти, а системно підриває фінансову стійкість, необхідну для ведення повномасштабної війни, поступово перетворюючи колись потужний геополітичний інструмент на тягар для російської економіки. Реакція Москви Реакція офіційної Москви на рішення ЄС очікувано поєднує в собі риторику шантажу, заперечення збитків та спроби звинуватити Європу в “самогубній” політиці. Російське керівництво намагається транслювати впевненість у тому, що їхні енергоресурси знайдуть попит у Азії, хоча технічні обмеження трубопроводів свідчать про протилежне. “Європа, відмовляючись від російського газу, діє всупереч здоровому глузду та інтересам власної економіки. Ми бачимо, як європейська промисловість втрачає конкурентоспроможність через дорогі енергоносії. Росія ж переорієнтовує свої потоки на ринки, що зростають, і ми впевнені, що наш газ залишиться затребуваним у світі, попри будь-які штучні бар’єри та санкційний тиск”, – каже Олександр Новак, заступник голови уряду РФ, який курує енергетичний сектор. Водночас у Кремлі часто вдаються до маніпуляцій, стверджуючи, що без російського палива на Європу чекає “деіндустріалізація”, намагаючись у такий спосіб спровокувати внутрішнє незадоволення серед європейських споживачів. Попри ці заяви, реальність демонструє критичне падіння доходів “Газпрому”, що змушує РФ терміново шукати способи обходу санкцій та кошти для фінансування бюджетного дефіциту.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Україна збільшить імпорт газу з Польщі

    Україна збільшить імпорт газу з Польщі

    З початку лютого з Польщі в Україну поетапно збільшать потужності для імпорту газу до 18,4 млн куб. м на добу. Про це повідомв перший віцепрем’єр – міністр енергетики Денис Шмигаль у Телеграм у вівторок, 27 січня.
    За його словами, оператор ГТС Польщі Gaz-System і Оператор ГТС України узгодили поетапне нарощування пропускної спроможності для імпорту газу із 15,3 млн куб. м до 18,4 млн куб. м на добу.
    “Це важлива домовленість для забезпечення стабільного теплопостачання в українські домівки, лікарні, школи і для критичної інфраструктури”, – заявив урядовець.
    За його словами, польський напрямок забезпечує доступ України до різних джерел газу та залишається одним із ключових для імпорту.
    “У 2025 році через Польщу було поставлено 2,1 млрд куб. м газу – понад 30% загального обсягу імпорту, зокрема близько 600 млн куб. м американського LNG”, – додав Шмигаль і подякував польським партнерам за послідовну підтримку України.
    Раніше у вівторок стало відомо, що Україна залучає 85 млн євро для закупівлі газу через інструменти ЄБРР. Кошти надаються у межах гранту для підтримки енергетичної стабільності.

  • Росія атакувала об’єкт Нафтогазу на заході України

    Росія атакувала об’єкт Нафтогазу на заході України

    Вранці у вівторок російські загарбники здійснили атаку на об’єкт критичної інфраструктури групи Нафтогаз у західному регіоні України. Внаслідок влучання на місці виникла пожежа, повідомила пресслужба компанії 27 січня.
    “З міркувань безпеки, щоб захистити людей і не допустили забруднення довкілля, фахівці компанії негайно зупинили технологічні процеси на обʼєкті. На місці працюють рятувальники ДСНС”, – розповів голова правління Нафтогазу Сергій Корецький.
    Вказано, що дії стосовно реагування координуються з органами місцевої влади та відповідними службами.
    У Нафтогазі заявили, що це вже 15 цілеспрямований обстріл його об’єктів критичної інфраструктури лише від початку січня.
    “Нафтогаз продовжує працювати в умовах постійної воєнної загрози, зосереджуючи зусилля на безпеці персоналу, мінімізації наслідків атак та збереженні стабільності роботи енергетичної системи”, – додали в компанії.
    У Нафтогазі не уточнили, де саме знаходиться атакований об’єкт, але відомо, що сьогодні зазнало атаки “шахедів” місто Броди на Львівщині. Там спалахнула потужна пожежа. У місті відчутно неприємний запах. У школах призупинили навчання.
    Також сьогодні вночі росіяни масовано атакували Одесу. Станом на зараз відомо про двох загиблих і понад 20 поранених.
    Загалом за ніч Росія випустила 165 ударних дронів по Україні, і близько 100 з них – це “шахеди”. Підрозділи ППО і РЕЮ перехопили 135 з них.

  • Україна отримає €85 млн на додаткові закупівлі газу

    Україна отримає €85 млн на додаткові закупівлі газу

    Україна отримає через інструменти ЄБРР 85 млн євро, які будуть витрачені на закупівлю додаткового обсягу газу. Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністра енергетики Денис Шмигаль у Телеграм у вівторок, 27 січня.
    “85 млн євро через інструменти ЄБРР на закупівлю додаткового обсягу газу для України. Робота над отриманням відповідного гранту від однієї з європейських країн вже завершується”, – написав він.
    За словами Шмигаля, про це йшла мова під час бесіди з президентом Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо.
    “Поінформував ЄБРР про важку ситуацію в енергосистемі України через пошкодження, завдані російськими ударами. Наразі ремонтні бригади працюють над повернення світла і тепла. Роботи ідуть цілодобово”, – додав урядовець.
    Також вказано, що продовження фінансової підтримки з боку ЄБРР українських компаній Укренерго й Укргідроенерго допомогає забезпечити ремонти, обладнання і впроваджувати нові рішення для того, щоб у людей було світло і тепло.

  • Євросоюз остаточно відмовився від російського газу

    Євросоюз остаточно відмовився від російського газу

    Країни Європейського Союзу в понеділок, 26 січня, остаточно схвалили план щодо заборони імпорту російського газу до кінця 2027 року. Про це повідомляється на сайті Європейської ради.

    Країни ЄС схвалили закон на зустрічі в Брюсселі. Угорщина та Словаччина проголосували проти, однак рішення було ухвалене кваліфікованою більшістю (72% держав-членів ЄС, що представляють 65% населення – ред.).

    Згідно з регламентом, імпорт російського трубопровідного газу та скрапленого природного газу до ЄС буде заборонено через шість тижнів після набрання чинності закону. Для чинних контрактів держав-членів діятиме перехідний період.

    Згідно із планом, Євросоюз остаточно припинить імпорт російського зрідженого природного газу до кінця 2026 року, а трубопровідного газу – до 30 вересня 2027 року.

    Країнам дозволяється відтермінувати заборону щонайпізніше до 1 листопада 2027 року у тому випадку, якщо вони мають труднощі з заповненням своїх газових сховищ газом з-за кордону напередодні зимового опалювального сезону.
    У ЄС перевірятимуть країну видобутку газу, перш ніж дозволити імпорт газу на територію блоку.
    За недотримання правил передбачені штрафи для фізичних та юридичних осіб.

    Раніше повідомлялося, що Азербайджан розширює експорт газу до Європи. Компанія SOCAR оголосила про початок постачань газу до Німеччини та Австрії. За останні два тижні газ у Європі дорожчав найшвидшими темпами з жовтня 2023 року, ціна перевищила 500 доларів за 1000 кубометрів.

  • Україна відновили половина обсягів видобутку газу, втрачених через обстріли

    Україна відновили половина обсягів видобутку газу, втрачених через обстріли

    Укргазвидобування відновило понад половину обсягів видобутку, які були втрачені через російську атаку на об’єкти компанії в лютому та березні 2025 року. Нафтогаз повідомив, що атака завдала значних збитків, але компанія швидко відновилася, імпортувавши газ та почавши ремонтувати пошкоджену інфраструктуру. УГВ змогло виконати виробничу програму, введення 83 свердловин і досягнення максимального обсягу видобутку з 2017 року. Також реалізовано багато проєктів з модернізації інфраструктури, що дозволило збільшити видобуток газу. Атаки на об’єкти газовидобування були вказані як одна з причин сповільнення темпів зростання ВВП України. Україна ж розпочала новий сезон закачування газу.