Позначка: Гарантії безпеки

Премʼєр Нідерландів: Європа і США домовилися про тиск на РФ

Прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф заявив, що європейські країни у координації зі США досягли домовленостей щодо нових заходів безпеки для України та посилення санкційного тиску на Росію. Про це він у четвер, 4 вересня, повідомив у соцмережі Х.

“На сьогоднішній зустрічі Коаліції охочих у Парижі було зроблено подальші важливі кроки. Європейські країни беруть на себе відповідальність за гарантії безпеки, яких потребує Україна, за активної підтримки США. Путін має якнайшвидше сісти за стіл переговорів і продемонструвати готовність працювати над миром. Саме тому ми й надалі посилюватимемо тиск на Росію”, – повідомив прем’єр.

За його словами, обговорення продовжили під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у вузькому колі.

Він зазначив, що обговорювали питання спільних дій зі США з метою подальшого посилення тиску на Росію. Особливо Дік Схооф наголосив на важливості підтримки сильної української армії. Також повідомив, що процес військового планування вже завершено, і тепер є чітке розуміння того, якими можуть бути дії європейських країн.

Схооф підкреслив, що Нідерланди продовжуватимуть активно брати участь у подібних ініціативах та готові інтегруватися до системи гарантій безпеки для України. За його словами, країна завжди відповідально ставилася до підтримки України і надалі залишатиметься надійним партнером. Він зазначив, що остаточне рішення щодо внеску Нідерландів у систему безпеки буде ухвалене за підсумками консультацій із Палатою представників.

Раніше стало відомо про напруженість у розмові між президентом США Дональдом Трампом і європейськими лідерами і президентом України Володимиром Зеленським.

Також президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.

05.09.2025
Коаліція охочих: Німеччина зробила заяву про армію

Уряд Німеччини за результатами зустрічі Коаліції охочих, що відбулася 4 вересня в Парижі, оприлюднив підсумкову заяву, в якій окреслив готовність до посилення підтримки України. Зокрема, йдеться про розширення фінансування, постачання озброєння та програму навчання військових Збройних сил України.

У заяві підкреслюється, що Німеччина зосереджується на практичній підтримці української армії. Водночас питання розміщення німецьких миротворчих сил в Україні лишається відкритим. Відповідне рішення буде прийняте “у належний час” після уточнення умов і рамок такого втручання.

У документі зазначено, що ключові чинники для рішення включатимуть масштаби та характер участі США, а також результати переговорного процесу щодо стабілізації ситуації. Остаточне слово щодо національного військового мандату належатиме Бундестагу.

“Це вплине, серед іншого, на тип і масштаб будь-якої участі США та результат переговорного процесу. Бундестаг вирішить питання національного мандату”, – йдеться у повідомленні.

Крім того, у заяві йдеться про готовність європейських країн внести суттєвий вклад у гарантування безпеки України після досягнення дипломатичних домовленостей. Німеччина відіграватиме важливу роль у цьому процесі.

Також наголошено, що разом із партнерами по коаліції Німеччина продовжуватиме всіляко підтримувати Україну.

Нагадаємо: Італія, Польща та Румунія заявили, що не будуть направляти свої війська до України, навіть у рамках потенційних гарантій безпеки після ймовірного припинення бойових дій. Ці позиції були озвучені під час міжнародних консультацій Коаліції бажаючих.

Раніше президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.

05.09.2025
Рим, Варшава і Бухарест не розмістять війська в Україні

Італія, Польща та Румунія заявили, що не будуть направляти свої війська до України, навіть у рамках потенційних гарантій безпеки після ймовірного припинення бойових дій. Ці позиції були озвучені під час міжнародних консультацій Коаліції бажаючих, яка об’єднує представників 35 країн.

Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні зазначила, що Рим не планує відправляти італійських військових в Україну. Натомість вона наголосила на готовності Італії підтримувати проєкти з моніторингу та навчання за межами України, спрямовані на досягнення тривалого миру. Мелоні також запропонувала створення нового механізму колективної безпеки, подібного до статті 5 НАТО, який би забезпечував спільну відповідь на агресію проти будь-якої країни-учасниці.

Президент Румунії Нікушор Дан підтвердив, що Бухарест також не відправлятиме військових до України. За його словами, рішення ухвалено в результаті консенсусу з політичними силами країни. Румунія готова долучитися до миротворчих операцій та стабілізаційних місій для сприяння врегулюванню конфлікту.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зауважив, що Варшава не планує розміщувати польські війська на території України як у період активного протистояння, так і після закінчення воєнних дій. Польща натомість пропонує підтримку в логістиці, а також різні види допомоги, які не передбачають прямого залучення військових до конфліктної зони.

Тим часом президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.

Нагадаємо, що на зустрічі Коаліції рішучих, що відбулася 4 вересня, європейські лідери обговорили розміщення військових сил на території України та вже дійшли попереднього розуміння щодо чисельності солдатів. Цю інформацію підтвердив президент України Володимир Зеленський

05.09.2025
Союзники визначилися з приблизним числом солдатів для України

На зустрічі “коаліції рішучих”, що відбулася 4 вересня, європейські лідери обговорили розміщення військових сил на території України та вже дійшли попереднього розуміння щодо чисельності солдатів. Цю інформацію підтвердив президент України Володимир Зеленський під час пресконференції, яка пройшла після зустрічі в Парижі.

Він зазначив, що існують домовленості про присутність іноземних військ, однак конкретна кількість солдатів поки не оприлюднюється. За словами Зеленського, сторони вже обмінялися даними щодо приблизної чисельності тих, хто погодився взяти участь.

Український лідер додав, що військова присутність союзників передбачатиметься у трьох форматах – у повітрі, на морі та на суші.

Нагадаємо, президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що ЄС завершив роботу над гарантіями безпеки для України, які наразі готові до політичного затвердження.

Макрон також заявив, що європейські країни готові надати гарантії безпеки Україні як частину умов мирної угоди. Німеччина зі свого боку висловила готовність підтримати Збройні сили України в рамках цих гарантій, запропонувавши коаліції охочих свій внесок у забезпечення безпеки.

05.09.2025
Миротворці і ракети. Гарантії безпеки від Європи

Сьогодні в Парижі відбувалась зустріч 35 лідерів з так званої «коаліції бажаючих». Попередньо, під час саміту союзники України завершити узгодження гарантій безпеки та звернулися до президента США Дональда Трампа за підтримкою, яка, на думку європейців, буде життєво важливою для того, щоб такі гарантії стали реальністю. Що саме пообіцяли наші партнери – далі у сюжеті. Миротворці з 26 країн Президент Франції Еммануель Макрон після саміту заявив, що 26 країн готові взяти участь у міжнародних силах як частину гарантій безпеки для України у разі мирної угоди з Росією.
“Як запевнення, 26 країн зобов’язалися розгорнути війська в Україні, де вони будуть присутні на суші, на морі чи в повітрі”, – сказав він у Єлисейському палаці в Парижі.
Він запевнив, що гарантії безпеки передбачатимуть, перш за все, зобов’язання щодо відбудови та зміцнення Збройних сил України.
Німеччина та інші країни пообіцяли також брати участь у цих зусиллях. Але Берлін заявив, що прийме рішення про військові зобов’язання лише після того, як будуть зрозумілі умови, зокрема ступінь участі США у гарантіях безпеки.
Зазначимо, що Макрон не уточнив, які країни погодилися надати війська, але Франція та Велика Британія є серед тих, хто висловив готовність взяти участь у силах, щоб стримати Росію від повторного нападу на Україну.
Ще тези з виступу президента Франції:
Жодних обмежень чисельності армії України та відновлення армії;
Найближчими тижнями ми визначимо роль США у цих процесах;
Будуть контакти між росіянами та американцями.

“Ми готові! У нас на столі політична та військова пропозиція від 35 лідерів”, – додав Макрон. Хто проти Польський прем’єр Дональд Туск підтвердив, що деякі держави “гарантують або свою присутність, або участь у механізмах безпеки України”, але Польща не передбачає направлення солдатів на українську територію.
Італія теж готова підтримати потенційне припинення вогню шляхом ініціатив з моніторингу та навчання за межами України, але не планує направляти війська в країну, про це зауважила італійська прем’єрка Джорджа Мелоні. Далекобійні ракети Офіс прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера за підсумками зустрічі повідомив, що “коаліція охочих” оголосила постачати Україні далекобійні ракети “для подальшого зміцнення її арсеналу”.
Він також подякував військовим планувальникам та начальникам Генеральних штабів за їхню постійну та швидку роботу, спрямовану на забезпечення можливості розгортання сил в Україні в разі припинення вогню.
Інших деталей британський уряд не навів. Спеціальний формат для захисту українського неба “Детально обговорили готовність кожної з країн зробити внесок у гарантування безпеки на землі, на морі, у повітрі та в кіберпросторі. Скоординували позиції та обговорили компоненти гарантій безпеки”, – прокоментував зустріч президент України Володимир Зеленський.
Після саміту у Парижі Зеленський провів телефону розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої Київ запропонував Вашингтону розглянути спеціальний формат для захисту українського неба. Умова Білого дому Під час розмови з лідерами коаліції Трамп нібито заявив, що Європа повинна припинити купувати російську нафту, яка, за його словами, допомагає Москві фінансувати війну проти України.
“Президент також наголосив, що європейські лідери повинні чинити економічний тиск на Китай для фінансування воєнних зусиль Росії”, – передав слова Трампа один із чиновників Білого дому для Reuters.

04.09.2025

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак і секретар РНБО Рустем Умєров зустрілися зі спеціальним посланником президента США Стівеном Вітткоффом у Парижі. Про це очільник ОП повідомив у Телеграм в четвер, 4 вересня.
Вказано, що також зустрічі відбулися з радником прем’єр-міністра Великої Британії з питань нацбезпеки Джонатаном Пауеллом, дипломатичним радником президента Франції Еммануелєм Бонном, радником канцлера Німеччини з нацбезпеки Гюнтером Зауттером та дипломатичним радником голови Ради міністрів Італії Фабріціо Саджо.
За словами Єрмака, головне завдання – “практична реалізація домовленостей” лідерів держав щодо гарантій безпеки для України.
“Вони мають бути сильними й дієвими у небі, на морі та на землі, а також у кіберпросторі. Ми також обговорили посилення санкційного тиску, повернення українських полонених та викрадених Росією дітей”, – написав він.
У свою чергу Радіо Свобода інформує, що Віткофф був присутній на зустрічі коаліції охочих лише частково і повернеться на дзвінок президенту США Дональду Трампу.