У скупченні галактик Abell 2255, розташованому приблизно за 800 мільйонів світлових років від Землі, вчені зафіксували вражаючі космічні структури – так звані радіохвости, які тягнуться на сотні тисяч світлових років.
Це стало можливим завдяки 56-годинним спостереженням із використанням сучасного радіотелескопа European Frequency Array, про що повідомляє журнал Astronomy & Astrophysics, передає Space.
Abell 2255 – це колосальне скупчення, що об’єднує від 300 до 500 галактик, багато з яких перебувають у процесі злиття. Його загальна протяжність сягає понад 16 мільйонів світлових років. У центрі уваги дослідників – радіогалактики, системи з надмасивними чорними дірами, що випромінюють гігантські струмені матерії.
Високоякісні зображення дозволили вивчити три незвичайні радіогалактики, які отримали умовні назви – Goldfish (Золота Риба), Beaver (Бобер) та Embryo (Ембріон). Їх вирізняють спотворені форми та довгі хвости – понад 200 тисяч світлових років – які, ймовірно, виникають через взаємодію з міжгалактичним середовищем.
“Нашою головою метою були використати дані для виявлення можливих філаментів у хвостах радіогалактик, щоб вивчити їхні морфологічні характеристики та походження”, – пояснив астрофізик Емануеле Де Рубейс з Болонського університету.
Особливий інтерес викликали ниткоподібні утворення, довжина яких сягає 260–360 тисяч світлових років – це у три рази більше за ширину Чумацького Шляху. Водночас їхня товщина – менше десятої частини ширини нашої галактики.
Науковці припускають, що ці структури сформувалися внаслідок турбулентної взаємодії галактик, що спричиняє прискорення частинок і створення магнітних полів. Надалі ці “нитки” розпорошуються в гарячому міжгалактичному газі.
Позначка: Галактика
-
Астрономи зазирнули в радіохвостові структури скупчення галактик
-
Хаббл показав галактику, де масово народжуються зорі
Космічний телескоп Хаббл зняв нове зображення яскравої карликової галактики NGC 4449, яка знаходиться у сузір’ї Гончих Псів недалеко від нашої планети. Галактика відома своєю активністю у створенні нових зірок, її називають галактикою-спалахом. Відмінність NGC 4449 полягає у тому, що молоді зорі рівномірно розподілені по всій галактиці, що може бути наслідком взаємодій з іншими галактиками. Нове зображення Хаббла дозволяє вивчити яскраві зорі не лише в NGC 4449, а й у сусідніх галактиках. Крім того, космічний телескоп Джеймс Вебб показав, як космічний пил простягається через галактику, освітлений новими зірками. Ці спостереження допомагають вченим краще зрозуміти утворення зір, міжзоряне середовище та вплив гравітаційних взаємодій на формування нових зоряних систем.
-
Хаббл показав сліди зоряного вибуху у Великій Ведмедиці
Космічний телескоп Хаббл зняв вражаюче фото далекої галактики IC 758, що знаходиться в сузір’ї Великої Ведмедиці на відстані 60 мільйонів світлових років від Землі. У 1999 році в цій галактиці стався потужний вибух наднової SN 199bg, коли масивна зірка, більша за наше Сонце, розірвалася. На фото IC 758 виглядає спокійно, але колись у її серці відбувався вибух, який змінив навколишній простір. Викинуті шари газу і пилу можуть впливати на навколишній простір, спричиняючи утворення нових зірок або зоряних спалахів. Астрономи планують досліджувати цей регіон, щоб дізнатися більше про життя та смерть цієї зорі.
-
Телескоп Джеймса Вебба знайшов унікальних коричневих карликів
Космічний телескоп імені Джеймса Вебба виявив дев’ять нових коричневих карликів у Молекулярній хмарі Персея – це регіон активного зореутворення, що розташований приблизно за 1000 світлових років від Землі. Про це повідомляє видання Space.
Коричневі карлики – це астрономічні об’єкти, які формуються як зірки, але не мають достатньо маси, щоб запустити термоядерний синтез водню. Їх іноді називають “невдалими зірками”.
Серед нових знахідок -два надзвичайно малі об’єкти, маса яких становить лише вдвічі більше, ніж у Юпітера. Це кидає виклик попереднім уявленням, згідно з якими мінімальна маса коричневого карлика мала б становити щонайменше 13 мас Юпітера.
Ще одна сенсація: один із карликів має диск із пилу та газу, схожий на ті, з яких формуються планети. Астрономи вважають, що цей об’єкт потенційно може бути “будівельним майданчиком” для нових світів.
Крім того, у спектрах кількох карликів виявили сліди загадкових вуглеводнів – сполук водню й вуглецю, які досі фіксували лише в атмосфері Сатурна та його супутника Титана. Їх походження в цій частині галактики залишається невідомим і стане предметом майбутніх досліджень. -
Телескоп Джеймса Вебба знайшов “копію” Чумацького Шляху
Астрономи виявили у далекому Всесвіті галактику, яка нагадує наш Чумацький Шлях, але є значно більшою та активнішою. Галактика J0107a була помічена такою, якою вона була 11,1 мільярда років тому. Дослідники виявили, що J0107a має спіральну форму з баром, схожим на пряму смугу зірок і газу, що проходить через центр. Ця галактика має масу в десять разів більшу за Чумацький Шлях, і темп зореутворення в ній у 300 разів інтенсивніший. Крім цього, J0107a є компактнішою за розміром. Це відкриття змінює уявлення астрономів про формування галактик, оскільки вважалося, що подібні впорядковані галактики з’явилися значно пізніше.
-
Хаббл зняв похилену галактику NGC 3511
Європейське космічне агентство опублікувало нове фото з телескопа Хаббл, на якому зображена галактика NGC 3511. Ця галактика знаходиться на відстані близько 43 мільйонів світлових років від Землі в сузір’ї Чаші. NGC 3511 є спіральною галактикою, яка виглядає дуже вражаюче через свій нахил близько 70 градусів відносно точки зору телескопа. Ця галактика має жовтуватий відтінок у центрі і блакитний на краю диска, а червоні плями по галактиці свідчать про активні зони народження нових зір. NGC 3511 стала частиною великого дослідження Хаббла, де вивчають цикл зореутворення у 55 найближчих галактик. Фотографії робляться за допомогою п’яти світлофільтрів, що дозволяє вченим досліджувати колір, вік та інтенсивність зореутворення. Ці дослідження допомагають краще розуміти процеси зореутворення у Всесвіті.
-
Телескоп Хаббл зробив вражаюче фото далекої галактики
Космічний телескоп Хаббл опублікував нове фото спіральної галактики NGC 3596, яка знаходиться у сузір’ї Лева на відстані близько 90 мільйонів світлових років від Землі. На знімку можна побачити деталізовану структуру галактики, зокрема її спіральні рукава, що обгортають яскраве золотисте ядро. У рукавах галактики відбувається активне формування нових зірок, що підтверджується наявністю рожевих плям, які вказують на області народження зірок, а також блакитних молодих зірок, що тягнуться вздовж структури галактики. Хоча є багато спіральних галактик у Всесвіті, точний механізм формування їхніх рукавів ще не зрозумілий повністю, і сучасні теорії вказують на те, що рукави можуть бути зонами підвищеної щільності, які уповільнюють рух зір і газу, створюючи ефект спіралі.