Європейський Союз намагається використати заморожені російські активи на суму близько 200 мільярдів євро для фінансування України. Це включає план репараційного кредиту на 140 мільйонів євро. Таке рішення стало терміновим, оскільки Європа тепер відповідальна за фінансування українських потреб. США припинили фінансування постачань зброї для України, тому Київ звертається до європейських партнерів. Україна планує купити американську зброю на мільярд доларів на місяць. Є шість країн, які вже надали Україні підтримку на суму 2 мільярдів доларів. Президент США розглядає можливість передачі Україні ракет великої дальності, але спочатку хоче обговорити це з президентом Росії. ЄС планує надати Україні нові кредити під заставу російських активів, які повернуться лише після компенсації за завдану шкоду. Євросоюз шукає гарантії і співпрацю з іншими країнами, щоб знизити ризики. Країни G7 заморозили 300 мільярдів доларів російських активів і обговорюватимуть нові санкції проти Росії. Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини погодилися використовувати ці активи для підтримки української армії та підкреслили важливість співпраці зі США.
Позначка: G7
-
В G7 планують позбавити Росію половини доходів від нафти – ЗМІ
Країни G7 планують збільшити тиск на експорт російської нафти шляхом збільшення видобутку в Саудівській Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратах і зменшення закупівлі російської нафти в Індії та Туреччині. Це може призвести до зниження доходів Росії на 80 мільярдів доларів на рік. Такий крок може стати серйозним ударом по економіці РФ і примусити її припинити війну проти України. Учасники G7 мають список заходів для “порожнювання” військового бюджету Росії, але це може мати негативний вплив на світові ціни на нафту та економіку західних країн. Саудівська Аравія та ОАЕ готові збільшити видобуток нафти, що може допомогти скомпенсувати втрати від зменшення експорту російської нафти. Ця стратегія може призвести до економічних вигід для країн, що зменшать закупівлі у Росії та збільшать їх у Перській затоці.
-
Удари РФ по інфраструктурі: посли G7 зібралися на термінову зустріч
Посли G7 10 жовтня провели термінову зустріч з міністеркою енергетики Світланою Гринчук та представниками енергосектора, щоб обговорити допомогу через російські атаки на енергетичну та цивільну інфраструктуру. Про це йдеться у повідомленні групи послів країн G7 в Україні.
У зустрічі також взяли участь представники НАК Нафтогаз України, Укренерго, Енергоатому.
Учасники обговорили російські атаки на енергетичну та цивільну інфраструктуру та підтримку України у протидії подальшим ударам і вирішенні найнагальніших потреб. -
G7 вирішила значно посилити санкції проти РФ
Країни Великої сімки планують посилити санкції проти Росії та основних покупців її нафти, щоб зменшити доходи Москви, які використовуються для війни проти України. У спільній заяві “Групи семи” зазначено, що дії Росії, такі як порушення повітряного простору НАТО та атаки на цивільне населення України, є неприйнятними. Країни G7 вважають, що їхні санкції вже допомогли скоротити доходи Росії, але зараз вони планують максимально посилити тиск на експорт російської нафти, яка є основним джерелом доходів Кремля. Крім того, країни погодилися на важливість мит та заборон на імпорт/експорт, а також обговорюють способи задоволення фінансових потреб України, зокрема використання заморожених російських активів.
-
У G7 обговорили санкції і мита для прихильників РФ
Країни G7 обговорюють нові санкції проти Росії і можливість замороження активів на користь України. Москва відповідає загрозами вжиття контрзаходів. Крім того, розглядаються нові торгові обмеження для держав, які підтримують Росію. Канада, яка очолює G7, визначає важливість допомоги Україні через заморожені активи. Російські посадовці називають ці дії “крадіжкою” і обіцяють відповідати. Євросоюз продовжив санкції проти Росії на шість місяців, а Японія оголосила про нові санкції проти російських підприємств і організацій з інших країн.
-
США підготували для G7 план тиску на Росію – ЗМІ
США пропонують Великій сімці посилити санкції проти Росії шляхом конфіскації активів РФ і використання їх для фінансування оборони України. Ця пропозиція також включає в себе введення вторинних тарифів на Китай та Індію та обмеження на імпорт і експорт, щоб уникнути передачі технологій в Росію. Президент Трамп готовий ввести тарифи, але тільки за умови, що Європа також підтримає ці заходи. Попереднім кроком була вимога Угорщини та Словаччини про виключення російських олігархів із санкційного списку ЄС.
-
США тиснутиме на G7 через російську нафту – ЗМІ
Адміністрація США планує тиснути на країни Групи семи для введення високих мит на імпорт російської нафти зі сторони Індії та Китаю. Це рішення призначене для того, щоб вимусити Росію розпочати мирні переговори з Україною. Президент Дональд Трамп сподівається активізувати дії для досягнення мирного угоди в Україні. США також закликають Європейський Союз збільшити мита для Китаю та Індії, щоб обмежити їхні закупівлі російської нафти, яка фінансує військові дії Росії та загострює ситуацію в Україні. ЄС відповідає, що може застосувати інші заходи тиску, такі як посилення санкцій проти російських виробників енергоресурсів. У той же час, Європейський Союз розглядає можливість введення санкцій проти Китаю за купівлю дешевої російської нафти та газу.
-
У G7 відреагували на законопроєкт про НАБУ і САП
Посли країн G7 висловили підтримку зобов’язанню президента України Володимира Зеленського щодо відновлення незалежності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Ця позиція озвучена в офіційній заяві учасників групи.
У заяві наголошується, що прогрес у боротьбі з корупцією та розвитку верховенства права є не лише ключовою вимогою українського суспільства, але й важливою умовою євроінтеграції та поліпшення бізнес-клімату в країні.
1/2 Посли G7 вітають зобов'язання Президента швидко відновити та забезпечити незалежність антикорупційних органів. Подальший прогрес у реформах боротьби з корупцією та верховенства права є вимогою 🇺🇦 суспільства, передумовою інтеграції до ЄС та ключовим для бізнес-клімату.— G7AmbReformUA (@G7AmbReformUA) July 25, 2025
Дипломати запевнили, що ретельно слідкуватимуть за перебігом подій. Вони також наголосили на очікуванні якнайшвидшого прийняття нового законопроєкту.
22 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414, який передбачає обмеження повноважень двох ключових антикорупційних органів – НАБУ та САП. Рішення підтримали 263 народні депутати, а Президент Володимир Зеленський підписав документ у той же день.
Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон, який розкритикувала Єврокомісія.
У відповідь на хвилю суспільного невдоволення Президент Зеленський запропонував Верховній Раді новий законопроєкт, спрямований на забезпечення незалежності НАБУ та САП. Ініціативу отримала підтримку з боку обох органів.
Спікер парламенту Руслан Стефанчук повідомив, що депутати планують розглянути цей документ у четвер, 31 липня.
-
Свириденко пояснила ініціативу Зеленського для G7
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко провела зустріч із послами країн “Великої сімки”, під час якої ознайомила їх з ініціативою президента Володимира Зеленського внести до парламенту законопроєкт, спрямований на реформування правоохоронних та антикорупційних органів. Цю інформацію прем’єрка оприлюднила у своєму пості на Facebook у середу, 23 липня.
Прем’єрка зазначила, що запропоновані зміни спрямовані на усунення будь-якого зовнішнього впливу та втручання в діяльність антикорупційних органів, таких як НАБУ і САП.
Як пише Свириденок, президент прийняв рішення подати цей законопроєкт до Верховної Ради, мета якого – не лише врегулювати існуючі розбіжності, але й зміцнити незалежність антикорупційної системи країни. Свириденко наголосила, що ці зміни покликані гарантувати захист антикорупційної інфраструктури від будь-якого впливу з боку ворога.
Вона також висловила вдячність партнерам із країн G7 за їхню підтримку, принциповість та довіру до України.
Нагадаємо, 23 липня президент Зеленський у своєму вечірньому відеозверненні заявив про намір внести до Верховної Ради законопроєкт, спрямований на відновлення незалежності НАБУ і САП, а також на посилення ефективності системи правопорядку.
Як повідомлялося, 22 липня Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробив їх залежними від рішень генерального прокурора.
В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон, який розкритикувала Єврокомісія.
Антикорупціонери зробили заяву після розмови в ОП -
Генпрокурор розповів про зустріч з представниками G7
Генеральний прокурор Руслан Кравченко 22 липня спільно головою Служби безпеки України Василем Малюком і директором Державного бюро розслідувань Олексієм Сухачовим поспілкувався з представниками G7. Про це Кравченко повідомив у Телеграм.
“Обговорили низку питань: від викорінення корупції і реформи правоохоронних органів, до боротьби з ворогом на передовій і всередині країни – з агентами РФ”, – заявив генпрокурор за результатами зустрічі.
Він також запевнив, що міжнародні партнери “отримали вичерпні відповіді на всі свої запитання: і щодо роботи правоохоронних органів України в цілому, і щодо нещодавньої спецоперації по нейтралізації російського впливу на НАБУ”.
“Переконаний – довіра і впевненість громадськості у верховенстві права – надважливі. І в цьому наше бачення з міжнародними партнерами співпадає”, – додав генпрокурор.
Раніше посли країн “Великої сімки” заявили, що уважно слідкують за скандалом, що розгортається навколо НАБУ, й висловили глибоку стурбованість з приводу подій. За їх словами, ситуація вимагає термінового обговорення з представниками Кабінету Міністрів України.
“G7 уважно стежить за сьогоднішніми подіями в НАБУ, зокрема, розслідування відносно кількох співробітників НАБУ за підозрою в злочинах. Ми зустрілися сьогодні з НАБУ, маємо серйозну стурбованість і маємо намір обговорити ці події з керівництвом уряду,” – мовилося в заяві.
Посли наголосили на важливості підтримки прозорості, незалежного функціонування державних інституцій та ефективного управління. Вони також високо оцінюють співпрацю з Україною у спільній боротьбі з корупцією.