Лідери країн ЄС після 15-годинних переговорів знайшли формулу, яка дозволить надати Україні фінансову допомогу. Саміт Європейського Союзу затвердив рішення про спільне запозичення для України на суму 90 млрд євро. Рішення ухвалили після того, як ЄС відмовився від варіанту “репараційного кредиту”, який довго обговорювали раніше.
Кредит, але не кредит
“Ми домовилися. Затверджено рішення надати Україні підтримку в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-27 роки. Ми взяли зобов’язання і виконали його”, – заявив президент Євроради Антоніу Кошта.
Фрідріх Мерц уточнив, що кошти підуть також на військові потреби Києва.
“Цих коштів достатньо для покриття військових і бюджетних потреб України на найближчі два роки. Це вирішальний сигнал для завершення війни, оскільки Путін піде на поступки лише тоді, коли зрозуміє, що його війна не принесе йому вигоди”, – заявив німецький канцлер.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн наполягає, що кредит для України від ЄС у розмірі 90 млрд євро прив’язаний до майбутніх репарацій від російського агресора.
Президент Єврокомісії підкреслила, що цей кредит, наданий на безвідсотковій основі, не стане тягарем для бюджету України. “Україна має погасити цей кредит лише тоді, коли отримає репарації”, – заявила вона, пояснивши, що це рішення стало виходом зі складних дискусій про шляхи допомоги Україні.
Прем’єр Данії Метте Фредеріксен, яка головує в Раді ЄС у цьому півріччі, підтвердила це. “Україна не повинна платити, поки Росія не сплатить їй військові репарації”, – зазначила Фредеріксен.
Урсула фон дер Ляйєн підкреслила, що це фінансування закриє ключові потреби України на 2026-27 роки. “Фінансова допомога Україні після 2027 року стане частиною рішення щодо наступного багаторічного бюджету ЄС”, – пояснила вона.
Реакція
Президент Володимир Зеленський подякував лідерам Європейського союзу за рішення про фінансову підтримку України на 2026–2027 роки.
“Це значна підтримка, яка справді зміцнює нашу стійкість”, – заявив Зеленський. Він також підкреслив важливість того, що російські активи залишаються замороженими і що Україна отримала гарантію фінансової безпеки на найближчі роки.
“Для нас на сьогодні це важлива перемога… У будь-якому разі ця сума прив’язана до репарацій від Росії. Це важливі кроки: те, що європейські лідери знайшли такий формат, і те, що наша команда попрацювала з Європою над позитивним рішенням – для нас це посилення”, – сказав президент України.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер вважає, що рішення Європейського Союзу про спільне запозичення для України на суму 90 млрд євро – це сильний політичний сигнал.
Де Вевер підкреслив, що підтримка України – це не благодійність, а найважливіша інвестиція, яку можна зробити у власну безпеку.
“Ніколи не було жодних суперечок про те, чи будемо ми допомагати. Єдине питання полягало в тому, як саме ми маємо допомагати”, – сказав він.
“Я вважаю, що Україна перемогла. Вона отримала термінове, передбачуване і надійне фінансування, яке їй потрібно на найближчі два роки. Це не крихка конструкція. Це стабільне, юридично міцне і фінансово надійне європейське рішення”, – підкреслив він.
Також Де Вевер зазначив, що заморожені активи РФ “залишаться глобалізованими і врешті-решт будуть використані для відшкодування збитків, які Росія завдала своєю необґрунтованою і несправедливою війною проти України”.
“Я вважаю, що Європа перемогла, і фінансова стабільність, безумовно, перемогла. Ми уникнули хаосу. Ми уникнули розколу. Єдність європейських держав сьогодні означає, що Європа залишається важливим гравцем на геополітичній арені”, – вважає він.
Позначка: Фридрих Мерців
-
Гроші будуть. ЄС знайшов 90 млрд для України
-
Мерц: Війська союзників можуть відбивати напади РФ
В разі заключення мирної угодив Україні, відбивати подальші можливі атаки Росії може контингент миротворців. Про це у вівторок, 16 грудня заявив канцлер Фрідріх Мерц, в інтервʼю телеканалу ZDF, передає Reuters.
“Ми б забезпечили демілітаризовану зону між воюючими сторонами і, якщо бути дуже конкретним, ми також діяли б проти відповідних російських вторгнень і атак. Ми ще не там”, – відповів Мерц на питання щодо деталей можливих гарантій безпеки Україні з боку союзників.
На його думку, той факт, що американці взяли на себе зобов’язання захищати Україну у разі припинення вогню, ніби це територія НАТО, це чудова нова позиція для США. -
Мерц оцінив шанси на передачу Україні активів РФ
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що шанси Євросоюзу на укладання угоди про використання на користь України заморожених активів РФ є “50 на 50”. Про це він у вівторок, 16 грудня сказав в інтервʼю телеканалу ZDF, передає Reuters.
Мерц зазначив, що ЄС повинен ухвалити рішення щодо “репараційної позики”, оскільки Україна потребуватиме фінансування ще принаймні два роки після того, як у першому кварталі 2026 року закінчиться поточний раунд європейського фінансування.
“У всій Європі є застереження, і я добре розумію ці застереження. Але… якщо ми не діятимемо зараз і не приймемо рішення, яке ми могли б прийняти, щоб зупинити цей наступ російської армії, то коли ж ми це зробимо?”, – сказав він. -
Мерц висловився щодо перемир’я в Україні
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що з’явився реальний шанс на перемир’я в Україні, який включає безпекові гарантії, територіальне питання та механізм його забезпечення. Відповідну заяву він зробив на спільній пресконференції з Володимиром Зеленським у Берліні, передає Укрінформ. “У нас зʼявився шанс для справжнього мирного процесу. Він ще малий, але реальний”, – наголосив канцлер.
Мерц наголосив, що без участі США неможливо було б досягти позитивної динаміки та особливо відзначив роль Стіва Віткоффа й Джареда Кушніра.
Разом з тим, він зауважив, що Росія грає на час, висуваючи максимальні вимоги й продовжуючи жорстоку війну. Тоді як союзники переслідують п’ять цілей, про які домовлено між європейцями, українцями та американцями.
По-перше, партнери з Україною прагнуть перемирʼя, яке забезпечує суверенітет України.
По-друге, це перемирʼя має гарантуватися суттєвими правовими та матеріальними гарантіями з боку американців і європейців.
По-третє, над перемирʼям працюють разом європейці, українці та американці. Таке порозуміння також є успіхом.
По-четверте, гарантії безпеки Україні не повинні послабити єдність і силу Європи та НАТО.
По-п’яте, перемирʼя має забезпечити європейську перспективу України та її відновлення і розвиток.
Ключовим, нагадав Мерц, залишається питання територій, і повторив, що відповідь на нього можуть дати тільки український народ і його Президент.
“Ми одночасно хочемо спонукати Москву припинити грати на час…. Тому європейці посилять тиск на Москву»”, – додав канцлер, пояснивши, що мовиться про використання заморожених активів РФ для озброєння України, що стало б “значною додатковою гарантією безпеки”. -
Зеленський: В Україні нема жодної електростанції, що не зазнала атаки РФ
Енергосистема України не має жодної станції, що не була б атакована Росією. Про це заявив український президент Володимир Зеленський під час прес-конференції на Німецько-українському економічному форумі в понеділок, 15 грудня.
“Фактично в Україні немає жодної “живої” електростанції, яка б не постраждала від російських ударів. Але ми боремось, відновлюємо, працюємо, повертаємо людям світло, повертаємо життя”, – наголосив глава держави.
За його словами, тиску на енергетику складно протистояти, але Україна намагається відновлювати енергосистему якомога швидше після кожного удару.
Зеленський додав, що німецькі компанії дуже допомагають Україні із цими процесами.
Своєю чергою федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив про намір підтримати проходження Україною зимового періоду, зокрема, коштом заморожених активів РФ.
“Ми будемо робити все, що від нас вимагає ситуація і вимагає справедливий мир. Це означає подбати про те, серед іншого, щоб Україна пережила цю зиму і також забезпечення України всім необхідним для подальшої відбудови”, – сказав голова німецького уряду.
За його словами, Німеччина вже підтримала цивільну інфраструктуру України на 36 млрд євро, і виділить 36 млрд євро на ці потреби у 2026 році.
“Також ми забезпечимо енергопостачання шкіл, лікарень та іншої інфраструктури – садків, лікарень і шкіл. Все це є цілі варварської війни Кремля”, – сказав канцлер Німеччини.
Мерц заявив про співпрацю з країнами-партнерами в Європі і країнами “великої сімки” (G7), “щоб відкрити для України більші фінансові перспективи”.
“Ми думаємо про подальші моделі фінансування. Тішуся тому, що ми можемо іммобілізувати заморожені активи Росії для того, щоб підтримати Україну щонайменше протягом наступних 2 років”, – сказав він. -
Зеленський у Лондоні: Макрон повідомив деталі
Президент Франції Емманюель Макрон планує разом з українським президентом Володимиром Зеленським та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем відвідати Лондон у понеділок. Макрон заявив про це в соцмережі, додавши, що мета візиту – обговорення ситуації на переговорах, що відбуваються за посередництва США. Він також наголосив на необхідності тиснути на Росію, щоб змусити її припинити ескалацію конфлікту в Україні. Зеленський в свою чергу оголосив про можливий візит до Лондона 8 грудня та очікує доповідь від секретаря РНБО щодо перемовин з американською стороною.
-
Макрон відреагував на новини про “ризик зради” США
Єдність між Європою та Сполученими Штатами Америки є ключовою для підтримки України. Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон на брифінгу під час візиту до Китаю, повідомляє Reuters.
Він також спростував поширену журналістами інформацію про те, що існує ризик зради України з боку США.
“Єдність між американцями та європейцями щодо українського питання є надзвичайно важливою. І я кажу це знову і знову, нам потрібно працювати разом”, – сказав він.
За його словами, в Європі вітають та підтримують мирні зусилля, які докладають Сполучені Штати Америки.
“Сполученим Штатам Америки потрібні європейці, які очолять ці мирні зусилля”, – наголосив Макрон.
Французький лідер також прокоментував інформацію, поширену в ЗМІ, де він та канцлер Німеччини нібито висловили серйозний скептицизм щодо зусиль США в переговорах щодо досягнення миру між Україною та Росією.
“Я все заперечую. Нам потрібні Сполучені Штати для миру. Сполученим Штатам потрібні ми, щоб цей мир був тривалим і міцним”, – підкреслив він. -
“Репараційний кредит”: Мерц поїхав особисто переконувати Бельгію
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц їде до Брюсселя з метою переконати Бельгію підтримати 165 млрд євро для України з російських активів. Про це повідомляє американське видання Politico.
Мерц скасував заплановану поїздку до Осло, щоб особисто долучитися до переговорів між прем’єром Бельгії Бартом де Вевером та головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн стосовно масштабного плану ЄС із фінансування України.
План передбачає надання Києву 165 млрд євро у вигляді “репараційної позики”, сформованої з доходів від заморожених російських державних активів, значна частина яких зберігається в Бельгії.
Роль Бельгії в цьому процесі є ключовою, адже через систему депозитарію Euroclear на її території зосереджено найбільший обсяг заморожених активів РФ у Європі.
Раніше де Вевер висловив побоювання щодо юридичних, фінансових та навіть “воєнних” ризиків:- ризик позовів від Кремля на підставі двостороннього інвестиційного договору між Бельгією та СРСР 1989 року;
- вимога, щоб інші фінансові інститути ЄС, що утримують активи РФ, надали такі ж гарантії, як Euroclear;
- можливість російської “помсти” як всередині країни, так і на міжнародній арені.
Бельгійський прем’єр також натякнув на те, що погрози Брюсселю буцімто вже лунали від представників російського правлячого режиму.
-
ЗМІ: Зеленського попередили про “зраду” з боку США
Президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважають, що є ризик зради України та Європи. Їхні побоювання поділяють й інші європейські лідери та навіть генсек НАТО. Про це повідомляє німецький журнал Spiegel, посилаючись на англомовну стенограму розмови лідерів.
Європейські лідери у понеділок, 1 грудня провели з президентом України Володимиром Зеленським конфіденційну телефонну нараду.
У розмові брали участь президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Фінляндії Александер Стубб, прем’єр Польщі Дональд Туск, прем’єр Данії Метте Фредеріксен, прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре, прем’єр Італії Джорджа Мелоні, генсек НАТО Марк Рютте, глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і президент Євроради Антоніу Кошта.
“Існує можливість того, що США можуть зрадити Україну з питання території, не давши ясності щодо гарантій безпеки”, – наводить журнал слова Макрона.
ЗМІ стверджує: Мерц сказав Зеленському, що в “наступні дні потрібно бути вкрай обережним”.
“Вони грають в ігри як із вами, так і з нами”, – додав канцлер, імовірно, маючи на увазі спецпредставника президента США Стіва Віткоффа і зятя американського лідера Джареда Кушнера.
Журналісти стверджують, що навіть Стубб, у якого добрі стосунки з президентом США Дональдом Трампом, заявив, що європейці “не мають залишати Україну і Зеленського сам на сам” з американським переговорним дуетом. Його заяву підтримав генсек НАТО Марк Рютте.
Видання стверджує, що факт проведення наради підтвердили кілька учасників. Двоє з них сказали, що зміст розмови передано правильно, але відмовилися підтвердити окремі цитати.
У Єлисейському палаці заперечують, що Макрон говорив про можливу зраду. Вони наголосили, що “президент не висловлювався такими словами”, але подробиць так і не надали.
Представники Мерца заявили, що не хочуть коментувати “поширювані уривки розмови”.
В Офісі президента України сказали журналістам, що “не коментують вкиди”.
Як відомо, спецпосланник США Стів Віткофф та зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер – доповіли голові Білого дому про “продуктивну” зустріч з російським диктатором Володимиром Путіним.
Зеленський: Делегація України поїхала в США на зустріч щодо мирного плану -
Заморожені активи РФ. Чого боїться Бельгія
Євросоюз запропонував перетворити російські державні активи на суму 140 млрд євро (163 млрд доларів), що зберігаються в Бельгії, на репараційний кредит для фінансової допомоги Києву наступного року. За нього активно виступає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Але проти такого плану виступає Бельгія. Там стверджують, що такий крок у короткостроковій перспективі поставить під загрозу мирну угоду і може призвести до судових позовів з боку Росії в майбутньому.
Глухий кут
Росія засудила пропозицію ЄС, а один із провідних російських банкірів пригрозив Євросоюзу 50-річними судовими тяжбами, якщо ідею буде реалізовано.
Європейська комісія має намір запропонувати способи виходу з цієї глухої ситуації, але міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево вважає, що в документі, який комісія збиралася опублікувати цієї середи, побоювання бельгійців не враховані в достатній мірі.
Країни ЄС уже витрачають на допомогу Україні відсотки, які накопичуються на приблизно 210 млрд євро (245 млрд доларів) заморожених російських активів. Але питання, чи використовувати самі ці активи, виявилося значно складнішим.
Страх Бельгії
Лідери країн Євросоюзу планують винести ідею репараційного кредиту на голосування на саміті ЄС 18-19 грудня. Однак перспективи домовленості залишаються вкрай невизначеними.
Бельгія виступає головним критиком цієї схеми, тому що більша частина заморожених ЄС активів — 185 млрд євро (216 млрд доларів) — зберігається в Euroclear, брюссельському центральному депозитарії цінних паперів.
На думку бельгійської влади, у разі ускладнень через кредит, забезпечений замороженими активами, саме Бельгія опиниться під ударом можливих позовів з боку Росії.
“Якщо Росія подасть на нас до суду, у неї будуть усі шанси виграти, а ми, Бельгія, не зможемо повернути ці 200 млрд євро (233 млрд доларів), бо ця сума дорівнює цілому річному федеральному бюджету країни, — заявив Максим Прево. — Для Бельгії це буде банкрутство”.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер надіслав листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, у якому заявив, що вважає пропозицію ЄС «в корені неправильною».
Вевер заявив, що країни ЄС мають надати Бельгії юридичну гарантію, що у разі провалу кредиту Україні або скасування санкцій проти Росії вони розділять із Бельгією фінансові ризики.
Ситуація ускладнюється тим, що Європейський центральний банк заявив, що не зможе в такому разі надати країнам ЄС екстрену фінансову підтримку.
Бельгійський прем’єр запропонував Євросоюзу виділити Україні 45 млрд євро (52 млрд доларів) у вигляді кредиту на наступний рік, використовуючи механізми, які можна задіяти в рамках існуючого спільного бюджету 27 країн-членів ЄС.
Однак канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що це не найкращий вихід.
Він заявив, що використання заморожених російських активів для підтримки України стає дедалі нагальнішим питанням і закликав лідерів ЄС об’єднатися навколо цієї ініціативи. Верховний представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас погоджується з Мерцем. Вона стверджує, що репараційний кредит посилить позиції Європи у протистоянні з Москвою і підштовхне Володимира Путіна до мирних переговорів.
Росія пообіцяла вжити відповідних заходів, якщо Євросоюз вирішить використати заморожені російські державні активи для надання кредиту Україні.