У французькому місті Лодев житель П’єр Гіро відправив до Національних зборів 600 презервативів для депутатів як протест проти їхньої неадекватної поведінки. Він вважає, що сварки та образи в парламенті є позором, тому вирішив символічно “заборонити їм розмножуватися”. Чоловік раніше вже проводив гучні акції протесту, наприклад, відправивши колишньому меру піжаму з коміксовими героями, або балотуючись на виборах як “колюсистський кандидат”. Гіро наголошує, що його дії не спрямовані проти всіх депутатів, але він хоче привернути увагу до приниження парламентської інституції.
Позначка: Франція
-
ЗМІ розкрили кількість літаків Mirage-2000 в Україні
Згідно із звітом Міністерства оборони Франції, кількість винищувачів Mirage 2000-5F, які передані Україні, менша за очікувану. У 2024 році в повітряних силах Франції було лише 23 таких літаки, порівняно з 28 у попередньому році. Деякі двомісні Mirage 2000B були перетворені на тренувальні літаки для навчання пілотів. Аналітики вважають, що Україна могла отримати лише до п’яти винищувачів Mirage 2000-5F, які були виведені зі складу Франції. Фактична кількість переданих літаків може бути навіть меншою, оскільки один борт міг залишитися в Франції для навчання екіпажів.
-
Новий прем’єр Франції скасує довічні пільги для урядовців
Новий прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню анонсував скасування довічних пільг для колишніх прем’єрів країни з 1 січня 2026 року. Він вважає, що надавання таких привілеїв за тимчасовою посадою прем’єра є неприйнятним. Це рішення прийнято після того, як попередній прем’єр Франсуа Байру втратив підтримку парламенту через пропозицію скоротити державний бюджет на 44 мільярди євро. Лекорню обіцяє провести реформи, щоб вийти з політичної кризи та сформувати уряд з достатньою підтримкою для ухвалення бюджету. Нові правила передбачають обмеження транспортних та безпекових пільг для колишніх прем’єрів, а також наголошують на необхідності демонструвати готовність до змін з боку влади.
-
Фініш у 31: чемпіон світу офіційно завершує кар’єру
Французький футбольний захисник Самюель Умтіті оголосив про завершення своєї кар’єри. Умтіті, який має 31 рік і є чемпіоном світу, поділився цією новиною в Instagram, дякуючи всім, хто підтримував його у професійному футболі. Він зазначив, що після цікавої кар’єри прийшов час сказати “прощавай” і що він ніколи не шкодував, віддавшись на повну у свою роботу. Умтіті також опублікував відео з найкращими моментами своєї кар’єри. Раніше було відомо, що якщо до 10 вересня він не підпише контракт з новим клубом, то завершить свою кар’єру.
-
Британія, Франція та Німеччина закликали Ізраїль зупинити наступ у Газі
Міністри закордонних справ Великої Британії, Німеччини та Франції виступили з спільним заявленням щодо удару Ізраїлю по керівництву ХАМАС у столиці Катару Досі. Вони засудили ці удари як порушення суверенітету Катару та ризик подальшої ескалації конфлікту в регіоні. Міністри закликали припинити військові дії Ізраїлю в Газі, оскільки це призводить до переміщення цивільного населення, жертв серед мирних мешканців та руйнування інфраструктури. Вони також вимагають від ХАМАСу негайно звільнити заручників, бути роззброєним та виключеним з управління сектором Гази. 9 вересня Ізраїль здійснив удар по керівництву ХАМАС у Катарі. Також, 28 серпня війська Ізраїлю знищили прем’єр-міністра уряду єменських хуситів у столиці Ємену.
-
Макрон відправив у Польщу для захисту неба винищувачі Rafale
Президент Франції Еммануель Макрон вирішив допомогти Польщі у захисті її повітряного простору та направив туди три винищувачі Rafale. Він зазначив, що це рішення ухвалив після вторгнень російських дронів до Польщі. Макрон підкреслив важливість безпеки на європейському континенті і заявив, що Франція не поступиться перед загрозами Росії. Він обговорив це питання з представниками НАТО та Великої Британії. У свою чергу, Росія відкинула звинувачення у причетності до атаки на Польщу, а Польща назвала ці заяви бездоказовими.
-
У Франції в навчальному закладі сталась різанина
У Франції внаслідок нападу з ножем у коледжі садівництва постраждали двоє людей. Про це повідомляє BFMTV у середу, 10 вересня.
Інцидент стався у південному місті Антіб, що на Лазурному узбережжі між Ніццою і Каннами.
За попередніми даними, молодий чоловік, озброєний ножем, зайшов на територію навчального закладу і поранив двох людей – 52-річну викладачку і 16-річну ученицю.
Відомо, що 18-річний нападник – колишній учень коледжу. Поліція встановлює мотиви його вчинку.
-
Політична криза у Франції: що це означає для України
Затяжна політична криза Експерти зауважують, що в основі нинішнього шторму лежить авантюрне рішення Еммануеля Макрона призначити дострокові вибори у червні 2024 року. Після переобрання у 2022 році президент уже не мав абсолютної більшості, і він спробував повернути собі вплив у Національній Асамблеї. Проте ця спроба виявилася очевидно провальною, оскільки він пішов на ризик тоді, коли його головний опонент, ультраправе “Національне об’єднання”, перебувало на піку підтримки та здобуло переконливу перемогу на європейських виборах.
Тому після розпуску парламенту та дострокових виборів політичний ландшафт Франції кардинально змінився. Центристська коаліція Макрона не змогла отримати більшість, тоді як ультраправе “Національне об’єднання” та лівий блок “Новий народний фронт” значно зміцнили свої позиції.
Це створило ситуацію “підвішеного парламенту”, де жодна політична сила не мала достатньої підтримки для формування уряду самостійно. Президент Еммануель Макрон, втративши абсолютну більшість у парламенті, був змушений піти на складні компроміси, щоб забезпечити стабільність уряду.
В умовах політичного тупика Макрон вирішив призначити прем’єр-міністром Франсуа Байру, який був його давнім соратником і лідером центристської партії “Демократичний рух” (MoDem). Тобто виникнення уряду Байру було прямим наслідком глибокої політичної кризи, яка охопила країну після дострокових виборів 2024-го.
Проте, цей крок не приніс бажаної стабільності. 8 вересня 2025 року парламент Франції виніс уряду Байру вотум недовіри. Основною причиною падіння Байру став його план щодо різкого скорочення державних витрат (на 43,8 млрд євро), спрямований на зменшення бюджетного дефіциту.
Як зауважує журналіст Гаррісон Стетлер у статті для The New York Times, запропонований Байру бюджет на 2026 рік передбачав мільярдні скорочення, в основному за рахунок робітничого й середнього класу. План включав замороження соціальних виплат, скорочення державних службовців і навіть скасування двох святкових днів. Кінцевою метою було зниження дефіциту до рівня нижче 3% ВВП, як того вимагає ЄС, до 2029 року.
Але цей план не знайшов підтримки ні серед лівої, ні серед правої опозиції, що призвело до поразки під час голосування про довіру уряду. Сетлер зазначає, що цього сценарію можна було легко уникнути. Альтернативним рішенням могло стати запровадження податку на надбагатих, яке раніше підтримала нижня палата парламенту, але уряд від цієї ідеї відмовився.
Тому вже 9 вересня 2025 року Байру подав у відставку. Макрон призначив новим прем’єр-міністром Франції Себастьяна Лекорню.
Відставка Байру поглибила політичну кризу у Франції. Це вже п’ятий прем’єр-міністр, який змінився за менш ніж два роки. Причиною нестабільності є відсутність у Макрона більшості в парламенті, що робить ухвалення будь-яких важливих рішень надзвичайно складним. Що буде далі Для аналітиків падіння уряду Байру не стало новиною – його прогнозували давно. Причому сам прем’єр по суті ініціював власну відставку. 25 серпня Франсуа Байру оголосив, що через два тижні винесе на розгляд парламенту питання про вотум довіри уряду. Це рішення багато аналітиків назвали “прем’єрським самогубством”. “Рішення Байру стало справжнім подарунком для партії Марін Ле Пен “Національне об’єднання” – там заявляють, що розраховують на дострокові парламентські вибори, на яких мають реальні шанси отримати більшість”,- писали аналітики видання Європейська правда. Експосол України у Франції Олег Шамшур теж зазначає: відставка Байру не стала несподіванкою. За словами експосла в коментарі ZN.UA, вона є прямим наслідком помилкового рішення Макрона розпустити Національну асамблею.
На думку Шамшура, ці події, разом із втратою президентом підтримки в парламенті, свідчать про глибоку політичну кризу у Франції. Вона пов’язана з тим, що інституції П’ятої республіки погано функціонують у сучасних реаліях. Це також відображає фрагментацію та поляризацію французького суспільства, що призводить до посилення позицій як правих, так і лівих екстремальних сил. Анонсовані на 10 вересня масові демонстрації “Заблокуймо все” свідчать про поширення протестних настроїв.
Окрім політичної нестабільності, Франція, як і інші європейські країни, переживає кризу моделі “суспільства загального добробуту”. Фінансова ситуація в країні критична, але французи не готові до скорочення соціальних видатків, що ще більше посилює нестабільність, зазначає Шамшур.
І кінця кризі не видно. “Якщо він (Макрон – ред.) висуне премʼєра, який не користуватиметься підтримкою Національної асамблеї, то це буде прем’єр на кілька місяців”,- переконаний Шамшур. Політолог Володимир Фесенко теж підкреслює, що відставка уряду Франції посилює політичну нестабільність у країні та послаблює позиції Макрона. Проблема є наслідком помилкового рішення французького президента від 2024 року, коли він призначив дострокові парламентські вибори, переконаний експерт. “Це була авантюра, за яку Макрон розплачується досі”,– зазначив політолог в ефірі 24 каналу. Попри те, що Макрон має право призначити нового прем’єра без згоди Національних зборів, йому потрібна більшість для ухвалення бюджету та інших важливих рішень. Наразі такої більшості немає: парламент розділений на лівих і правих, які об’єднані своєю опозицією до чинного президента.
Фесенко вважає, що дострокові парламентські вибори можуть посилити проблеми Макрона, оскільки існує ризик перемоги партії Марін Ле Пен. Вона відома своїми проросійськими поглядами, зокрема, визнанням окупації Криму. Тому Макрон намагатиметься знайти компроміси та побудувати “хитку конструкцію”, щоб уникнути виборів. Що буде з Україною На думку Фесенка, ця криза вплине на Україну опосередковано. Попри прогнозовану кризу, підтримка нашої держави з боку Франції збережеться. Однак, можуть виникнути певні бюджетні проблеми. Фесенко нагадав, що не тільки Макрон є лідером “коаліції охочих”, а європейська солідарність щодо підтримки України нікуди не зникне.
А от Шамшур в цьому не впевнений. Дипломат зазначив, що підтримка України може ослабнути. Макрон, який виступає лідером мобілізації європейської допомоги Києву, зараз має ослаблені позиції всередині країни. Крім того, до формування уряду французькі міністерства працюватимуть в мінімальному обсязі. А складна соціально-політична ситуація та плачевний стан фінансів відволікатимуть увагу уряду, що неминуче позначиться на масштабах і формах підтримки України.
Крім того, пересічні французи не готові платити з власної кишені за проблеми з бюджетом та необхідністю мілітаризації. Населення Франції завжди агресивно відстоює свої права рано виходити на пенсію, працювати менше та отримувати високі соціальні виплати.
Газета The Washington Post вважає, що небажання французів пожертвувати навіть двома вихідними днями для військових потреб свідчить про їхню неготовність стати на “військові рейки”. Це є поганою новиною для України, яка потребує допомоги, а також для самої Франції, адже, за словами видання, “цій країні ніколи не було добре після того, як вона провалювала належну підготовку до війни”.
Валерія Шипуля -
Франція переграла Ісландію у відборі до ЧС-2026
У першому таймі матчу між збірними Франції та Ісландії французи пропустили гол від Андрі Гудйонсена, але змогли відновити рахунок завдяки пенальті, яке реалізував Мбаппе. У другому таймі Мбаппе асистував на гол Баркола, але пізніше французи опинилися в меншості після вилучення гравця. Ісландія майже врятувала нічию, але гол Андрі Гудйонсена був скасований після перевірки VAR. У підсумку, Франція перемогла з рахунком 2:1, домінуючи у володінні м’ячем та кількості ударів.
-
Париж зробив заяву про військову підримку України
Франція підтвердила свою підтримку України, незважаючи на політичну нестабільність та зміни у владі. Міністр Європи Бенджамін Хаддад заявив, що Франція продовжить надавати військову допомогу Україні, незалежно від внутрішніх подій. Він підкреслив, що це питання об’єднує різні політичні сили у Франції. Президент Макрон раніше обіцяв виділити ще два мільярди євро на військову підтримку України. Також Франція та Німеччина пропонують нові санкції проти російської нафтової компанії Лукойл та інших учасників ринку, які допомагають Росії у продажу нафти.