Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Франції Емманюелем Макроном щодо розмови з американським президентом Дональдом Трампом. Вони обговорили позиції та координували дії Європи та Америки в контексті ситуації в Україні. Зеленський підкреслив необхідність реального припинення вогню і очікував відповіді від Росії. Також він зазначив, що планує обговорити результати розмов з іншими лідерами. У той же день Зеленський також спілкувався з канцлером Німеччини та оголосив про низку контактів з міжнародними партнерами для просування на шляху до миру. Росія і США також узгодили зустріч лідерів двох країн “найближчими днями”.
Позначка: Франція
-
У Франції вирує масштабна лісова пожежа
У регіоні Од на півдні Франції триває серйозна лісова пожежа, яка стала найбільшою в країні за останні 80 років. Пожежа охопила вже понад 16 тисяч гектарів у 15 муніципалітетах, і незважаючи на зусилля пожежників на землі і в повітрі, її досі не вдається повністю загасити. Трагічно, що одна жінка загинула, троє людей зникли безвісти, а 13 осіб отримали поранення. Пожежа знищила або пошкодила 25 будинків та згоріло 35 автомобілів. Влада пов’язує цю стихію з глобальним потеплінням і посухою. Метеорологічна служба Франції навіть опублікувала супутникові знімки, на яких видно дим від пожежі з космосу.
-
Франція спорядила Естонії усі замовлені САУ Caesar
Міністерство оборони Естонії отримало другу партію французьких самохідних артилерійських установок Caesar. Ці гаубиці призначені для зміцнення оборонного потенціалу країни, підвищення вогневої міці, мобільності та готовності до оборони. Загалом Естонія замовила 12 таких гаубиць, а перша партія вже використовувалася під час навчань. Угода на закупівлю гаубиць була укладена між Естонією та Францією минулого року, а контракти підписані з французьким агентством оборонних закупівель. Планується, що в майбутньому кількість гаубиць може збільшитися. Крім того, країни НАТО затвердили витрати у 5% ВВП на оборону.
-
15 країн разом із Францією готові визнати державність Палестини
У Нью-Йорку відбулося підписання декларації, в якій представники 15 держав заявили про свою готовність офіційно визнати державність Палестини. Про це 30 липня повідомляє France 24.
За даними видання, до Франції, яка вже раніше оголосила про таку позицію, приєдналися Андорра, Австралія, Канада, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Люксембург, Мальта, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія, Сан-Марино, Словенія та Іспанія.
У заяві за підписом міністра закордонних справ Франції Жана-Ноеля Барро наголошується на підтримці дводержавного рішення. У цьому баченні дві демократичні держави – Ізраїль і Палестина – мають співіснувати мирно в межах чітко визначених і визнаних кордонів.
Декларація була прийнята в рамках конференції ООН під спільним головуванням Франції та Саудівської Аравії.
Станом на 2025 рік понад 140 країн-членів ООН визнають Палестину як незалежну державу. Україна зробила це ще у 1988 році.
Президент Франції Емманюель Макрон раніше теж висловив намір визнати Палестину, що викликало критику з боку США та Ізраїлю.
Крім того, Велика Британія заявила про свою готовність підтримати аналогічне рішення у вересні, якщо Ізраїль не вирішить питання масштабної гуманітарної кризи в Секторі Гази й не підтвердить бажання досягти довготривалого миру.
-
ФРН і Франція незадоволені торговою угодою зі США
Німеччина та Франція гостро розкритикували нову торговельну угоду між Євросоюзом та Сполученими Штатами, попередивши, що вона може завдати серйозної шкоди економіці ЄС. Про це у понеділок, 28 липня, повідомило видання The Financial Times.
За укладеною угодою, більшість товарів з Європи у США обкладатимуться митами у 15%, що вже спричинило падіння євро до долара та викликало побоювання щодо наслідків для трансатлантичної торгівлі.
Зокрема канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що домовленість, укладена між президентом США Дональдом Трампом і головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, становить загрозу як для Брюсселя, так і для Вашингтону. За його словами, вона може стимулювати інфляцію й негативно позначитися на ділових зв’язках між двома континентами.
“Це не лише підвищить рівень інфляції, а й завдасть удару по всій системі трансатлантичної торгівлі”, – наголосив Мерц. Водночас він визнав, що в поточних умовах Євросоюз не мав кращих варіантів: “Це був найкращий результат, якого можна було досягти в цій ситуації”.
У свою чергу прем’єр-міністр Франції Франсуа Байру назвав угоду “чорним днем” для ЄС та заявив, що Брюссель фактично змирився з поразкою.
Згідно з домовленостями, оголошеними в неділю, США запроваджують мита в розмірі 15% на більшість європейських товарів, що втім менше від 30%, які Дональд Трамп погрожував застосувати з 1 серпня. Урсула фон дер Ляєн назвала угоду “найбільшою торговельною в історії”, адже вона охоплює майже 44% світового ВВП і дала змогу уникнути відкритої торговельної війни між США та ЄС.
Проте попри домовленості, ринки відреагували негативно. Євро знецінився на понад 1% щодо долара та на 0,7% – щодо фунта стерлінга. Індекси DAX у Німеччині та CAC 40 у Франції втратили 1% та 0,4% відповідно, а акції європейських автовиробників, які підпадають під нові мита, впали на 1,8%.
Торгова палата США в ЄС привітала укладення угоди, але зазначила, що ставка 15% все ще означає суттєве подорожчання торгівлі та закликала розширити перелік секторів зі ставкою нульових мит. -
Прем’єр Франції розкритикував митну угоду зі США
Прем’єр-міністр Франції Франсуа Байру піддав різко розкритикував торговельну угоду між ЄС та США, назвавши “чорним днем” для Європи. Відповідну заяву глава опублікував на платформі Х у понеділок, 28 липня.
Зокрема Байру ввжає домовленість поступками перед тиском з боку американської сторони.
“Це чорний день, коли союз вільних народів, об’єднаних своїми цінностями та захистом своїх інтересів, змиряється з підкоренням”, – зазначив прем’єр.Accord Van der Leyen-Trump : c’est un jour sombre que celui où une alliance de peuples libres, rassemblés pour affirmer leurs valeurs et défendre leurs intérêts, se résout à la soumission. — François Bayrou (@bayrou) July 28, 2025
-
Суд Франції визнав частковий імунітет Асада
Касаційний суд Франції у п’ятницю підтвердив часткову недоторканність колишнього сирійського диктатора Башара Асада як глави держави, водночас дозволивши можливість майбутніх ордерів на арешт за воєнні злочини. Про це повідомляє AP 25 липня.
Рішення викликало критику з боку правозахисників та сирійських активістів.
Глава суду Франції Крістоф Сулар заявив, що 19 суддів відмовилися скасувати імунітет Асада, який він мав як президент Сирії на момент видачі ордера на арешт у 2023 році.
Скасування могло б відкрити шлях до його заочного суду у Франції за застосування хімічної зброї в Гуті у 2013 році.
Це стало ударом для активістів, котрі сподівались, що суд скасує імунітет – крок, який міг би мати серйозні наслідки для інших диктаторів, обвинувачених у злочинах.
“Це дозволить іншим диктаторам продовжувати скоювати такі злочини – вони знатимуть, що користуються імунітетом”, – прокоментував Мазен Дарвіш, президент Сирійського центру з питань ЗМІ, який збирав докази воєнних злочинів.
Правозахисники наполягали, що притягати до відповідальності лідерів слід не лише після втрати посади, але й під час перебування при владі. Проте міжнародне право наразі цього не дозволяє.
“Згідно з чинним міжнародним правом, злочини проти людяності та воєнні злочини не є винятками з принципу юрисдикційного імунітету для чинних глав іноземних держав”, – пояснив Сулар.
Асад, котрий нині перебуває в Росії, не наймав адвокатів у цій справі та заперечує свою причетність до хімічних атак.
Втім, у виданні нагадали, що Міжнародний кримінальний суд не зобов’язаний дотримуватись імунітету глав держав і вже видав ордери на арешт лідерів, звинувачених у звірствах, зокрема Володимира Путіна та Родріго Дутерте.
Як відомо, на початку грудня 2024 року сили постанців у Сирії успішно атакували найбільше місто країни Алеппо, після чого швидко взяли під контроль інші регіони. Вже 8 грудня повстанців у Дамаску оголосили столицю “вільною” від Асада, який втік до Росії.
Сирія зажадала екстрадиції Асада з Росії – ЗМІ -
Німеччина не визнаватиме Палестину за прикладом Франції
Німеччина найближчим часом не визнає палестинську державу. Про це заявив речник уряду Штефан Корнеліус, інформує Bild у п’ятницю, 25 липня.
“Уряд, як і раніше, переконаний, що лише погоджене рішення про створення двох держав може принести стійкий мир і безпеку як ізраїльтянам, так і палестинцям. Визнання палестинської держави розглядається як один із завершальних кроків на шляху до реалізації цього рішення”, – зазначив Корнеліус.
Він також наголосив, що безпека Ізраїлю залишається пріоритетом для федерального уряду.
“Вдтак, уряд Німеччини наразі не планує визнавати палестинську державу”, – резюмував речник.
За його словами, нині зовнішньополітичними пріоритетами Німеччини в цьому регіоні є зокрема досягнення припинення вогню, встановлення сталого миру, звільнення ізраїльських заручників, захоплених терористами, а також роззброєння ХАМАС.
Корнеліус також закликав Ізраїль “негайно та радикально покращити катастрофічну гуманітарну ситуацію в Газі”.
Окрім того, додав, що Німеччина і надалі сприятиме створенню умов для палестинської державності – зокрема через підтримку Палестинської автономії. -
“Ляпас жертвам”: Рубіо відреагував на плани Макрона визнати Палестину
Держсекретар США Марко Рубіо гостро відреагував на наміри президента Франції Емманюеля Макрона визнати Палестинську державу. Про це політик написав у соцмережі Х у п’ятницю, 25 липня.
Після оголошення Макрона про намір визнати Палестиську державу у вересні Рубіо від імені США заявив, що вважає плани французького президента “безвідповідальними”.
“США рішуче відкидають план Емманюеля Макрона визнати Палестинську державу на Генасамблеї ООН. Це безвідповідальне рішення лише підіграє пропаганді ХАМАС і відтермінує мир. Це ляпас в обличчя жертвам подій 7 жовтня”, – заявив держсекретар. Палестина – частково визнана держава на Близькому Сході. Проголошення держави Палестина відбулось у 1988 році. Уряд країни не контролює повністю території, на які претендує, серед них Сектор Гази. Значна частина території Західного берега річки Йордан контролюється ізраїльською армією, а Східний Єрусалим Ізраїль вважає своєю територією. На цей час Палестинську державу визнали 146 країн. Франція може стати першою країною з Групи семи, що піде на такий крок.Нагадаємо, Макрон заявив, що у вересні Франція визнає Палестину як незалежну державу. Тим часом США та Ізраїль припинили переговори з ХАМАС. Причиною називається відсутність “щирого бажання” з боку ХАМАС.
-
Франція визнає Палестину як незалежну державу
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що його країна у вересні визнає Палестину як незалежну державу. Про це Макрон у четвер, 24 липня написав у соцмережі X.
Він зазначив, що це визнання буде зроблене у вересні під час засідання Генеральної асамблеї ООН.
Макрон наголосив, що визнання Палестини – це “зобовʼязання щодо справедливого та міцного миру на Близькому Сході”.
“Нам потрібне негайне припинення вогню, звільнення всіх заручників та масштабна гуманітарна допомога народу Гази. Ми також повинні гарантувати демілітаризацію ХАМАС, а також забезпечити безпеку та відбудову Гази. Нарешті, ми повинні побудувати Державу Палестина, забезпечити її життєздатність та забезпечити, щоб, погодившись на її демілітаризацію та повністю визнавши Ізраїль, вона сприяла безпеці всіх на Близькому Сході”, – наголосив Еммануель Макрон.
Раніше в Ізраїлі назвали ініціативу Макрона щодо визнання Палестини “катастрофічною”. Палестина – частково визнана держава на Близькому Сході. Проголошення держави Палестина відбулось у 1988 році. Уряд країни не контролює повністю території, на які претендує, серед них Сектор Гази. Значна частина території Західного берега річки Йордан контролюється ізраїльською армією, а Східний Єрусалим Ізраїль вважає своєю територією. Станом на квітень 2024 року, 143 зі 193 країн-членів ООН визнають Палестину як незалежну державу. Серед них є Україна.