Правління Європейського центрального банку (ЄЦБ) ухвалило рішення знизити три ключові процентні ставки на 25 базисних пунктів. Зокрема депозитна ставка, яка є головним інструментом грошово-кредитної політики, з 11 червня становитиме 2,00%. Про це повідомляє пресслужба ЄЦБ у четвер, 5 червня.
У рішенні наголошується, що коригування ставки відбулося на основі оновленої оцінки інфляційних перспектив, динаміки базової інфляції та ефективності впливу монетарної політики.
Додамо, Рада керуючих встановила основну ставку рефінансування на рівні 2,15%, депозитну ставку – 2%, а ставку маржинального кредитування – на рівні 2,40%
“Інфляція наближається до середньострокової цілі у 2% і, згідно з базовим сценарієм нових макроекономічних прогнозів Євросистеми, становитиме в середньому 2,0% у 2025 році, 1,6% у 2026-му та 2,0% у 2027-му”, – мовиться у повідомленні.
Прогноз реального зростання ВВП для єврозони становить 0,9% у 2025 році, 1,1% у 2026-му та 1,3% у 2027-му. Очікується, що зростання підтримуватиметься державними інвестиціями в інфраструктуру й оборону, а також підвищенням реальних доходів і стійким ринком праці.
Перегляд у бік зниження порівняно з березневими прогнозами на 0,3% як для 2025, так і для 2026 років в основному відображають очікування нижчих цін на енергоносії та зміцнення євро.
Водночас ЄЦБ наголосив, що рішення ухвалюватимуться “від зустрічі до зустрічі”, залежно від економічних даних. Інструменти регулятора залишаються гнучкими в разі потреби забезпечити цільову інфляцію.
Позначка: Фінанси
-
Європейський Центробанк знизив ключові ставки вперше за п’ять років
-
Європейський Центробанк увосьме знизив процентні ставки
Правління Європейського центрального банку (ЄЦБ) ухвалило рішення знизити три ключові процентні ставки на 25 базисних пунктів. Зокрема депозитна ставка, яка є головним інструментом грошово-кредитної політики, з 11 червня становитиме 2,00%. Про це повідомляє пресслужба ЄЦБ у четвер, 5 червня.
У рішенні наголошується, що коригування ставки відбулося на основі оновленої оцінки інфляційних перспектив, динаміки базової інфляції та ефективності впливу монетарної політики.
Додамо, Рада керуючих встановила основну ставку рефінансування на рівні 2,15%, депозитну ставку – 2%, а ставку маржинального кредитування – на рівні 2,40%.
“Інфляція наближається до середньострокової цілі у 2% і, згідно з базовим сценарієм нових макроекономічних прогнозів Євросистеми, становитиме в середньому 2,0% у 2025 році, 1,6% у 2026-му та 2,0% у 2027-му”, – мовиться у повідомленні.
Прогноз реального зростання ВВП для єврозони становить 0,9% у 2025 році, 1,1% у 2026-му та 1,3% у 2027-му. Очікується, що зростання підтримуватиметься державними інвестиціями в інфраструктуру й оборону, а також підвищенням реальних доходів і стійким ринком праці.
Перегляд у бік зниження порівняно з березневими прогнозами на 0,3% як для 2025, так і для 2026 років в основному відображають очікування нижчих цін на енергоносії та зміцнення євро.
Водночас ЄЦБ наголосив, що рішення ухвалюватимуться “від зустрічі до зустрічі”, залежно від економічних даних. Інструменти регулятора залишаються гнучкими в разі потреби забезпечити цільову інфляцію. -
Ілон Маск закликав позбавити ООН фінансування
Підприємець Ілон Маск закликав позбавити фінансування Організацію Об’єднаних Націй після слів генерального секретаря організації Антоніу Гутерріша про загрозу цифрових платформ. Бізнесмен написав про це у вівторок, 3 червня, у платформі X.
“Позбавте ООН фінансування”, – йдеться в пості.
Так Маск відповів на публікацію іншого користувача соціальної мережі, в якій йшлося, що Гутерриш “оголосив війну свободі слова”.
До публікації прикріплено фрагмент брифінгу, під час якого генсек ООН заявив, що цифрові платформи використовуються для “підриву науки, поширення дезінформації та ненависті до мільярдів людей”. Гутерріш назвав це глобальною загрозою та закликав до “чітких та скоординованих дій”.
У відповідь на заклик Маска, речник ООН Стефан Дюжаррік коротко заявив: “Фінансуйте ООН”.
-
В Україні діють нові ліміти на грошові перекази
З 1 червня в Україні почали діяти нові обмеження при переказі грошей з картки на картку. Щомісячний ліміт був зменшений з 150 тисяч до 100 тисяч гривень. Це рішення прийняли найбільші банки країни, які підписали відповідний меморандум у грудні 2024 року. Нове обмеження стосується всіх видів переказів – через банківські картки та платежі за реквізитами. Ліміти не поширюються на клієнтів з підтвердженими джерелами доходів, таких як зарплатні клієнти, волонтери та інші з підтвердженими доходами. Для клієнтів з високим ризиком ліміт залишається на рівні 50 тисяч гривень щомісяця. Вже у грудні 2024 року був підписаний меморандум про посилення фінмоніторингу та нові обмеження щодо карткових переказів, який передбачав зниження ліміту до 100 тисяч гривень з 1 червня 2025 року. Нацбанк у квітні цього року не продовжив ліміт 150 тисяч гривень на перекази, які діяли з 1 жовтня 2024 року.
-
Великобританія витрачатиме 3% свого ВВП на оборону до 2034 року
Великобританія планує збільшити видатки на оборону до 3% свого ВВП до 2034 року, заявив голова Міноборони країни. Ця мета пов’язана зі збільшенням оборонних витрат у Європі, оскільки США вимагають від країн-членів НАТО витрачати не менше 2% ВВП на оборону. Планується, що лідери НАТО можуть підвищити цей показник навіть до 3%. Ці питання стали актуальними після перемоги Дональда Трампа на виборах у США, коли він критикував європейських союзників за недостатні оборонні витрати.
-
Україна втрачає мільярди через тіньову економіку
На засіданні парламентського Комітету з фінансів, податкової та митної політики народний депутат Данило Гетманцев повідомив, що тіньова економіка в Україні досягає 800-900 мільярдів гривень щорічно. Це означає, що від 30 до 50% економіки перебуває у тіньовому секторі, а в окремих галузях ця цифра може сягати навіть 60%. Гетманцев наголосив, що така ситуація гальмує економічний розвиток України, і запропонував вивести економіку з тіні як додаткове джерело фінансування для армії. Також він відзначив, що заходи з детінізації можуть забезпечити додаткові надходження в держбюджет на понад 164 мільярди гривень до 2025 року. Крім того, до скарбниці України за п’ять місяців 2025 року надійшло майже 7 мільярдів гривень від іноземних IT-компаній, що надають електронні послуги, що є на 1,8 мільярда більше, ніж у попередньому році.
-
У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі
Російська Держдума схвалила урядові поправки до федерального бюджету на 2025 рік, які передбачають збільшення бюджетного дефіциту до рівня минулого року. Це сталося через дешеву нафту та міцний рубль, що призвело до скорочення нафтогазових доходів. За оновленими прогнозами, ціна на нафту Urals може значно знизитися, що вплине на доходи державного бюджету. Голова бюджетного комітету Держдуми РФ попередив про можливі ризики для нафтових доходів Росії, у тому числі через загрози американських санкцій. Це може призвести до ще більшого дефіциту в бюджеті, ніж передбачено у поправках.
-
Фунт досяг максимуму 2022 року, “завдяки” Трампу
Фунт стерлінгів досяг найвищого рівня з початку 2022 року відносно долара через різкий розворот торгової політики, спровокованої заявою президента США Дональда Трампа про можливе введення 50% мита. Проте він змінив свою позицію, перенісши термін запровадження мит з 1 червня на 9 липня після розмови з президентом Європейської комісії. Це створило позитивний настрій на ринках. Фунт також зріс на фоні торгової угоди Великобританії зі США. Його курс піднявся до $1,3552, досягнувши максимуму з лютого 2022 року. Фунт зрос на понад 8% за цей рік, що є найкращим результатом за останні 12 років. Раніше фунт зазнавав тиску через ризиковане вкладення в облігації, що призвело до занепокоєнь щодо фінансів Великобританії.
-
Названо обсяг фіндопомоги Україні за три роки
Україна за останні три роки отримала понад $133 млрд фінансової допомоги від міжнародних партнерів. Про це у четвер, 22 травня, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко під час зустрічі з міністром фінансів Канади Франсуа-Філіпом Шампанем та віце-канцлером, міністром фінансів Німеччини Ларсом Клінгбайлем.
Марченко зазначив, що Канада та Німеччина є одними з лідерів у підтримці України з початку повномасштабної війни в усіх можливих напрямах.
За його даними, допомога від Німеччини є другою за розміром серед країн світу та сягнула 17,3 млрд євро, а допомога Канади є п’ятою за розміром в світі та становить 10,3 млрд євро.
Також Канада та Німеччина підтримали ініціативу G7 ERA (допомога Україні за рахунок відсотків від заморожених російських активів) обсягом $50 млрд. Внесок Канади складає 5 млрд канадських доларів (близько $3,4 млрд). Україна вже отримала перший транш – 2,5 млрд канадських доларів. Внесок ЄС становить 18,1 млрд євро (близько $20 млрд). Україна отримала вже чотири транші обсягом 6 млрд євро.
Раніше Нацбанк оцінив обсяги міжнародної допомоги Україні до 2027 року. Вона залишатиметься на високому рівні з поступовим зниженням протягом прогнозного періоду у міру нормалізації економічної ситуації. -
Moody’s знизило кредитний рейтинг США
Міжнародне рейтингове агентство Moody’s знизило кредитний рейтинг США з ААА до АА1 через зростання державного боргу. Вони вважають, що уряд та Конгрес не приймають достатні заходи для зменшення бюджетного дефіциту. Прогнозується, що до 2035 року державний борг може вирости до 134% ВВП. Незважаючи на це, Moody’s підкреслює, що це не відображає зниження довіри до США як країни або до політики Федеральної резервної системи. Також згадується, що інші рейтингові агентства раніше також знижували рейтинг США, зокрема Standard & Poor’s в 2011 році та Fitch у 2023 році.