СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Фінанси

  • Заява Трампа спричинила обвал крипторинку за лічені хвилини – Bloomberg

    Заява Трампа спричинила обвал крипторинку за лічені хвилини – Bloomberg

    Криптовалютний ринок зазнав масштабного обвалу після заяви президента США Дональда Трампа про запровадження додаткових 100% мит на товари з Китаю та посилення експортного контролю на програмне забезпечення. Про це в суботу, 11 жовтня, інформує Bloomberg.

    Повідомляється, що протягом першої години після цієї заяви було ліквідовано позицій на понад 6 мільярдів доларів, а за добу загальні втрати перевищили 7,4 мільярда, з яких 6,7 мільярда припали на довгі позиції.

    Це падіння стало найбільшим для крипторинку з початку квітня.

    Вартість біткойна знизилась більше ніж на 12%, упавши з рекордних 126 250 доларів до приблизно 112 000. Ether втратив 17%, а XRP та Dogecoin обвалилися більш ніж на 30%.

    “У п’ятницю спалахнула нова торгова війна між Китаєм і США, що спричинило невизначеність на ринках і падіння ризикових активів”, – зазначив співголова ринків у прайм-брокері FalconX Раві Доші. За його словами, компанія зафіксувала рекордний попит на інструменти хеджування ризиків.

    Аналітики Bloomberg підкреслюють, що погіршення торговельних відносин між Вашингтоном і Пекіном негативно позначилося не лише на криптовалютах, але й на фондових ринках та нафті, що сприяло переходу інвесторів у безпечніші активи – держоблігації та золото.

    Нагадаємо, заява Трампа пролунала після звинувачень Китаю у веденні “ворожої” політики щодо експорту рідкоземельних металів, назвавши це “моральною ганьбою у міжнародній торгівлі”. Президент США також зазначив, що немає підстав проводити заплановану зустріч із лідером КНР Сі Цзіньпіном на саміті АТЕС у Південній Кореї наприкінці жовтня.

    КНР запроваджує портовий збір для суден під прапором США

  • Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.

    Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.

    “З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.

    Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.

    Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.

    Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.

    Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

  • Євро “ослаб” через політичну кризу у Франції

    Євро “ослаб” через політичну кризу у Франції

    Французькі ринки впали через несподівану відставку прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. Інвестори вважають, що є потреба в проведенні нових виборів для вирішення політичної кризи у країні. Це призвело до зростання прибутковості французьких облігацій і зниження індексу CAC 40. Ослаблення євро також відзначилося після відставки Лекорню. Політична нестабільність у Франції вже призвела до відставок кількох прем’єр-міністрів і мала негативний вплив на економіку країни. Аналітики вважають, що ця ситуація може позначитися на економіці Євросоюзу в цілому. Кредитні рейтинги Франції були знижені під час уряду Лекорню, і далі можуть змінитися в залежності від розвитку подій.

  • Мінфін залучив 14,5 млрд гривень від продажу облігацій

    Мінфін залучив 14,5 млрд гривень від продажу облігацій

    Міністерство фінансів України у вівторок залучило 14,5 мільярда гривень на аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої державної позики. З них 8,2 мільярда гривень було залучено від продажу гривневих паперів, а 153 мільйони доларів – від продажу валютних. Інвесторам було запропоновано купити облігації на суму 1,8 мільярда гривень під 16,35%, 3,5 мільярда гривень під 17,10% та 2,9 мільярда гривень під 17,80%. Також були випущені облігації на 153 мільйони доларів під 4,06%. У цьому місяці Мінфін вже залучив 52,5 мільярда гривень через випуск державних облігацій, в цілому з початку 2025 року – 408,5 мільярда гривень, а з початку війни – понад 1,8 трлн гривень.

  • США витратить $350 млрд на ядерну енергетику до 2050 року – Bloomberg

    США витратить $350 млрд на ядерну енергетику до 2050 року – Bloomberg

    За даними Bloomberg, в США спостерігається зростання попиту на електроенергію, що зумовлене зростанням центрів обробки даних для штучного інтелекту. Це може призвести до збільшення виробництва атомної енергії на 63%, або приблизно на 53 гігават потужностей, до 159 ГВт до 2050 року. Головний акцент робиться на малі модульні реактори (SMR), які можуть допомогти знизити вартість і час будівництва ядерних установок. Проте, наразі у галузі є проблеми, такі як високі витрати, дефіцит кваліфікованих кадрів і ядерного палива, а також складні регуляторні процедури. Хоча в США планувалося збудувати більше атомних потужностей, реалізація нових проєктів заплутана. За прогнозами Bloomberg, у наступному десятилітті може бути додано лише 9 ГВт нових потужностей, а масштабне впровадження SMR може розпочатися не раніше 2035 року.

  • Держборг України значно збільшився за місяць

    Держборг України значно збільшився за місяць

    У серпні державний та гарантований державою борг України значно зріс і досягнув рекордної величини – 192,71 мільярда доларів США. Це на 6,58 мільярда доларів більше, ніж у попередньому місяці. Згідно з даними Міністерства фінансів, на кінець серпня 2025 року загальна сума боргу в гривневому еквіваленті становила 7,95 трлн гривень. Зовнішній борг України склав 5,99 трлн гривень, що є 75,34% від загальної суми державного боргу. Внутрішній борг становив 1,96 трлн гривень. За підсумками серпня, сума державного боргу збільшилася на 76,92 мільярда гривень або 1,29 мільярда доларів. Також МВФ повідомив, що світовий борг досягнув величезної суми у 250 трлн доларів.

  • РФ компенсує воєнні витрати новим податком – СЗРУ

    РФ компенсує воєнні витрати новим податком – СЗРУ

    Росія вирішила перекласти фінансові втрати, що виникли у результаті війни проти України, на своїх громадян. Тепер росіяни повинні будуть сплатити податок на доходи з банківських вкладень за 2024 рік, як один із заходів компенсації втрат державного бюджету. Цей податок було введено після початку вторгнення Росії до України і призначено збирати кошти на військові витрати шляхом мобілізації коштів населення. Ставка податку залежить від доходу громадян – для більшості вона становить 13%, а для тих, чиї доходи перевищують 5 млн рублів, – 15%. Також з 2025 року планується введення прогресивної шкали оподаткування з верхньою межею ставки в 22%. Цей крок спричинений необхідністю швидко поповнити бюджет, який зазнає значних витрат через війну. Крім того, планується підвищення ставки податку на додану вартість з 20 до 22%, кошти від якого будуть спрямовані на оборону та безпеку.

  • Світовий борг сягнув 250 трлн доларів – МВФ

    Світовий борг сягнув 250 трлн доларів – МВФ

    За даними Міжнародного валютного фонду, загальний борг світу у доларовому еквіваленті досяг 251 трильйона доларів, що перевищує 235% світового валового внутрішнього продукту. Глобальний приватний борг зменшився до менш ніж 143% ВВП, що є найнижчим рівнем з 2015 року, через скорочення зобов’язань домогосподарств та незначні зміни в боргу корпорацій. Державний борг світу зріс майже до 93% ВВП, досягнувши 251 трильйон доларів. Державний борг у США збільшився до 121% ВВП, у Китаї – до 88%. У країнах, що розвиваються, державний борг в середньому знизився до менш ніж 56%. Тенденції приватного боргу відрізнялися залежно від країни: у США спостерігалося падіння до 143% ВВП, а в Китаї – зростання до 206% ВВП.

  • Естонія планує наступного року виділити €100 млн на підтримку України

    Естонія планує наступного року виділити €100 млн на підтримку України

    Естонія планує продовжувати надавати допомогу Україні і намір виділити понад 100 мільйонів євро на наступний рік, що становитиме 0,25% від ВВП країни. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив про це під час візиту до України. Він підтримав українського колегу і пообіцяв допомогу в умовах конфлікту з Росією. Естонські підприємства оборонної промисловості гратимуть провідну роль у наданні допомоги. Міністр також провів зустрічі з українськими військовими та обговорив ситуацію з безпекою на сходному фланзі НАТО. Естонія також приєднається до закупівель зброї для України за ініціативою Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).

  • Вбивство Чарлі Кірка: Білий дім просить $58 млн на безпеку чиновників

    Вбивство Чарлі Кірка: Білий дім просить $58 млн на безпеку чиновників

    Адміністрація президента США Дональда Трампа просить Конгрес виділити додаткові 58 млн доларів на зміцнення безпеки виконавчої та судової гілок влади. Це рішення було ухвалено після стрілянини, в результаті якої загинув активіст Чарлі Кірк. Білий дім підтримує ідею збільшення ресурсів для захисту законодавців, але деталі про це має вирішити Конгрес. Стрілянина в Юті на цьому тижні підняла тривогу щодо безпеки публічних осіб, зокрема після минулорічної спроби замаху на самого Трампа. Чарлі Кірк, засновник Turning Point USA, був вбитий під час виступу в університеті, а потім ФБР опублікувало знімки особи, яка, можливо, причетна до його вбивства.