СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Фінанси

  • Державний борг України виріс на мільярд доларів

    Державний борг України виріс на мільярд доларів

    Протягом травня Україна наростила свій державний борг на мільярд доларів. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України в середу, 26 травня.

    “Протягом травня 2025 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 34,88 млрд гривень і в доларовому еквіваленті державний та гарантований державою борг збільшився на 1,00 млрд доларів”, – йдеться в повідомленні.
    Станом на 31 травня державний та гарантований державою борг України становив 180,97 млрд доларів. За даними відомства, державний та гарантований державою зовнішній борг складає 5 584,80 млрд гривень. Тобто – 74,31% загальної суми державного та гарантованого державою боргу. У перерахунку – це 134,48 млрд доларів. Державний та гарантований державою внутрішній борг на рівні 1 930,41 млрд гривень. Що відповідає 46,48 млрд доларів.

    Також, за даними документа, станом на 31травня:

    Державний борг України становив 7 239,17 млрд гривень, або 174,32 млрд доларів. Державний зовнішній борг становив 5 387,51 млрд гривень), або 129,73 млрд доларів. Державний внутрішній борг становив 1 851,66 млрд гривень, або 44,59 млрд доларів.

    “Гарантований державою борг України становив 276,04 млрд гривень (3,67%), або 6,65 млрд доларів”, – інформує документ.
    З чого складається гарантований державою борг України. Це зокрема:

  • гарантований державою зовнішній борг – 197,29 млрд гривень (2,63%), або 4,75 млрд доларів;
  • гарантований державою внутрішній борг – 78,75 млрд гривень (1,05%), або 1,90 млрд доларів.

    • Нагадаємо, за 2024 рік держборг України за рік зріс на 1,4 трлн гривень. При цьому зазначалось, що держборг України стає дешевшим та більш довгостроковим.

  • Трамп зробив заяву про оборону країн НАТО

    Трамп зробив заяву про оборону країн НАТО

    Усі країни НАТО мусять витрачати 5% від ВВП на оборону, крім США. З такою заявою виступив американський президент Дональд Трамп під час розмови з журналістами.
    Один з журналістів запитав у Трампа, чи вважає той й досі, що країни НАТО мусять виділяти 5% від ВВП на оборону. Американський лідер заявив, що вважає, що так має бути, але на його думку це не стосується США.
    “Я не думаю, що ми (США – ред.) мусимо (виділяти 5% – ред.) Але вважаю, що країни НАТО мусять, і це точно. Ми вже так багато років підтримуємо НАТО. У багатьох випадках, як мені здається, ми платили майже 100% усіх витрат. Тому я не думаю, що ми маємо (виділяти такий процент – ред.), а от країни НАТО – так”, – заявив голова Білого дому.
    Йому також поставили уточнювальне запитання щодо Іспанії, яка раніше публічно виступила проти плану Альянсу збільшити оборонні витрати до 3,5% ВВП і повʼязані з обороною видатки – до 1,5% ВВП. Трамп заявив, що “НАТО має розібратися” з нею.
    “Іспанія завжди виділяла дуже мало. Так завжди було – вони платили дуже мало. Іспанія мусить платити стільки ж, скільки й усі інші. Іспанія відома своїми низькими платежами”, – запевнив Трамп.
    Трамп під час цієї промови також шпурнув камінець до городу Канади.
    “Знаєте, хто ще платив найменше? Країна, відома як Канада. Тому що Канада казала: “Нащо платити, якщо Сполучені Штати й так захистять нас безплатно?”, – стверджує Трамп.

  • Сирія вперше за 14 років здійснила платіж через SWIFT

    Сирія вперше за 14 років здійснила платіж через SWIFT

    Центробанк Сирії повідомив про здійснення першої міжнародної банківської операції через систему SWIFT після початку громадянської війни. Платіж було здійснено між сирійським та італійським банками 16 червня. Це стало можливим після понад десяти років санкцій та міжнародної ізоляції. Сирійські банки були відключені від SWIFT в 2011 році через дії режиму Башара Асада, але після його усунення від влади у 2024 році почалася нормалізація міжнародних відносин. Сирія зараз потребує значної міжнародної допомоги, оскільки більшість населення країни живе у бідності. Голова центрального банку Сирії вважає, що повернення до глобальної фінансової системи є ключем до відновлення економіки та інфраструктури країни.

  • Центробанки скуповують золото рекордними темпами

    Центробанки скуповують золото рекордними темпами

    У світі спостерігається збільшений попит центральних банків на золото через геополітичну напругу та економічну нестабільність. Протягом останніх трьох років банки по всьому світу щорічно поповнювали свої золоті резерви на рекордні понад 1000 тонн. Це свідчить про те, що золото вважається ключовим інструментом для захисту фінансової стабільності. За даними Всесвітньої ради із золота, 95% опитаних центральних банків планують збільшити свої золоті резерви у найближчому майбутньому. Також відзначено зростання інтересу до управління золотими активами та відмову від доларових резервів. Банки все частіше вибирають зберігання золота на власній території, а не за кордоном.

  • Викрито посадовців, що привласнили понад 60 млн грн на авто для ЗСУ

    Викрито посадовців, що привласнили понад 60 млн грн на авто для ЗСУ

    Співпраця між Службою безпеки України та Державним бюро розслідувань призвела до припинення схеми викрадення грошей з бюджету в Державній спеціальній службі транспорту. Посадовці разом з іншими особами розкрадали понад 64 мільйони гривень, які призначалися на закупівлю вантажних автомобілів для військових. Начальник одного з відділів управління логістики Адміністрації ДССТ вплутав до цієї схеми посадовців з військової частини та представників комерційної структури. Через фальсифікацію тендеру і угоди з підконтрольною компанією, вони незаконно забрали собі ці гроші. Правоохоронці вилучили докази цього злочину і підозру вже оголошено фігурантам. Триває розслідування для притягнення до відповідальності всіх учасників цієї схеми.

  • НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%

    НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%

    Національний банк України підтримав облікову ставку на рівні 15,5%, несмотря на високу інфляцію у травні. Усі 11 членів Комітету з монетарної політики НБУ підтримали це рішення. Регулятор очікує поступове зниження інфляції, яке може розпочатися в червні. Більшість учасників дискусії вважають, що травневе зростання цін є тимчасовим і може бути зменшене новими врожаями та іншими факторами. Однак існують ризики для цін, такі як можливі втрати врожаїв та геополітична нестабільність. Фінансові аналітики прогнозують зниження інфляції до 6-7% до кінця 2026 року. Наступний огляд облікової ставки заплановано на липень, коли НБУ вирішить, чи готовий він повернутися до циклу зниження ставок. Раніше НБУ тричі підвищував облікову ставку, а останній раз це сталося у березні. Облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів і є показником економічного стану країни.

  • НБУ розглядає пом’якшення облікової ставки в другому півріччі

    НБУ розглядає пом’якшення облікової ставки в другому півріччі

    Члени Комітету з монетарної політики Нацбанку розглядають можливість зм’якшення процентної політики у другій половині 2025 року, але зараз вони схильні до більш обережних рішень. Усі 11 членів Комітету підтримали таке рішення, оскільки інфляція весною перевищила 15%, перевершивши прогнозовану траєкторію через погодні умови та вплив на врожаї. Є сталий інфляційний тиск через високий споживчий попит та витрати бізнесу. Після стабілізації цін та зменшення ризику високої інфляції прогнозується відновлення циклу зниження облікової ставки. Проте деякі члени Комітету не виключають можливості відтермінування зниження ставки через поточні інфляційні тренди та ризики, пов’язані з війною та погодними умовами. Фінансові аналітики очікують, що інфляція до кінця 2026 року знизиться до 6-7%. Наступний огляд облікової ставки та макропрогнозу заплановано на липень. НБУ вирішить, чи готовий він повернутися до циклу зниження монетарної політики у другій половині 2025 року. НБУ підвищував облікову ставку тричі поспіль, але зараз вона залишається на рівні 15,5% річних.

  • Конгрес США заблокував додаткові 300 млн доларів на допомогу Україні

    Конгрес США заблокував додаткові 300 млн доларів на допомогу Україні

    Комітет Палати представників з питань асигнувань схвалив оборонний бюджет США на 2026 фінансовий рік. Він передбачив видатки на оборону на рівні 2025 року та відмовився виділяти додаткові 300 мільйонів доларів на допомогу Україні. Про це повідомляє BreakingDefence.
    Оборонні витрати США у 2026 році становитимуть 832 мільярди доларів, що відповідає оборонним витратам поточного року. Видатки потенційно можуть збільшити до 1 трильйона доларів коштом не використаних фінансів, виділених на інші цілі.
    Серед іншого США можуть витратити у наступному році 13 мільярдів доларів на протиракетну оборону і космічні програми, пов’язані з протиракетним щитом Золотий купол, 8,5 мільярдів доларів на 69 винищувачів F-35 і 36,9 мільярдів доларів на суднобудування, зокрема, на два есмінці класу Арлі Берк, які не були включені в плани Пентагону.
    Конгресмени не підтримали поправку до проєкту оборонного бюджету, яка передбачала збільшення допомоги Україні на 300 мільйонів доларів.
    Голова комітету Палати представників з питань асигнувань Том Коул перед голосуванням застеріг, що збільшення фінансування для України нібито може призвести до провалу оборонного бюджету, оскільки деякі республіканці виступатимуть проти поправки. Також він додав, що демократи не підтримають оборонний бюджет через консервативну політику закладену в ньому.
    “Я кажу це як людина, яка послідовно підтримує Україну. Я написав законопроект для найбільшого пакету допомоги, і моя думка щодо цього не змінилася, але політика є практичною… Я хочу схвалити оборонний законопроект, і я не зацікавлений в тому, щоб розділити тих, хто його підтримає”, – пояснив свою позицію конгресмен.
    Як ми вєже писали, Україна готується до сценарію, за якого США можуть скоротити постачання систем протиповітряної оборони через перегляд оборонного бюджету на 2026 рік.
    Допомогу від США скоротять: як це вплине на війну

  • Резерви України відступили від рекордної позначки

    Резерви України відступили від рекордної позначки

    За підсумками травня міжнародні резерви України впали і станом на 1 червня становили $44,54 млрд, що на 4,6%, або на $2,15 млрд менше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у п’ятницю, 6 червня.
    “Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті”, – йдеться в повідомленні.
    Вказано, що ці витрати були лише частково покриті надходженнями від міжнародних партнерів і розміщенням валютних ОВДП.
    При цьому регулятор підкреслив, що міжнародні резерви залишаються вищими, ніж на початку року, і є достатніми для підтримки стабільності валютного ринку та забезпечують фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту.
    У Нацбанку уточнили, що зміна обсягу резервів також частково пов’язана з його операціями на валютному ринку. У травні НБУ продав $2,96 млрд і купив лише $1,3 млн, тож чистий продаж валюти склав $2,96 млрд.
    Також і вплинули резерви надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу.
    У травні на валютні рахунки уряду України у центробанку надійшло $1,35 млрд. З цієї суми: $1,12 млрд – від міжнародних партнерів, у тому числі в межах ініціативи G7 ERA, $0,22 млрд – від розміщення валютних ОВДП.
    При цьому Україна спрямувала $310,1 млн за обслуговування та погашення державного боргу, зокрема $184,4 млн – обслуговування та погашення валютних ОВДП, $67,1 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄІБ, $30,2 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄБРР та $28,4 млн – сплата іншим міжнародним кредиторам.
    Крім того, Україна сплатила МВФ $296,3 млн.
    На зміну обсягу резервів вплинула також переоцінка фінансових інструментів, яка збільшила їх на $55,8 млн.

  • У Казахстані запустили криптокарти для безготівкових розрахунків

    У Казахстані запустили криптокарти для безготівкових розрахунків

    У Казахстані стартував проект із впровадження криптовалютних карток, які дозволять громадянам розраховуватися цифровими активами в режимі реального часу. Про це повідомила пресслужба Національного банку країни.

    До пілотного проєкту підключилися п’ять банків Казахстану – Народний, Forte, Freedom, RBK і Altyn.

    “Через криптокарти цих банків, якщо у вас є криптогаманець на біржі, будь то Binance або інші біржі, які на МФЦА (Міжнародний фінансовий центр Астана – ред.) зареєстровані, ви можете безперешкодно миттєво переказувати кошти і оплачувати будь-які товари, роботи та послуги по всьому Казахстану, не тільки в МФЦА”, – пояснив голова Нацбанку Тимур Сулейменов.

    На початку червня Нацбанк запустив проект криптокарт з прив’язкою до гаманців на криптобіржах МФЦА. За допомогою криптокарт можна здійснювати покупки онлайн і через термінал, а також знімати готівку.

    Міжнародний фінцентр Астана – територія з особливим податковим, валютним, візовим режимом у столиці Казахстану, створена з метою залучення інвестицій в економіку. У МФЦА діють 11 криптобірж.