Уряд вирішив збільшити обсяг державної грошової допомоги покупцям українських товарів на 37 млн гривень, одночасно зменшивши видатки на компенсацію вартості вітчизняної техніки та обладнання на таку ж суму. Ця зміна була зроблена у постанові від 7 листопада 2025 року. За новими планами, видатки на державну грошову допомогу покупцям українських товарів зростуть з 2,4 млрд до 2,437 млрд гривень, а видатки на компенсацію вартості техніки і обладнання вітчизняного виробництва зменшаться з 200 млн до 163 млн гривень.
Позначка: Фінанси
-
Виплати Нацкешбеку відновлять наступного тижня
Програма Національний кешбек не припинена, а лише затримані виплати за серпень через технічні процедури узгодження. Міністр економіки Олексій Соболев повідомив, що учасники отримають гроші у повному обсязі наступного тижня. Затримка сталася через перевищення очікувань уряду кількості учасників програми. Соболев підкреслив, що Національний кешбек є важливим інструментом підтримки українського виробництва, тому багато виробників висловлюють бажання продовжити і розширити програму. Наступним етапом будуть виплати за вересень.
-
Голова ВЕФ назвав загрози для світової економіки
Президент Всесвітнього економічного форуму висловив побоювання щодо можливої фінансової нестабільності у світовій економіці через три потенційні “бульбашки”. Він наголосив на ризиках, пов’язаних з криптовалютами, штучним інтелектом та зростанням державного боргу. Бренде також зауважив, що хоча технологічні зміни можуть підвищити продуктивність і добробут, вони можуть також стати джерелом соціальних проблем, зокрема, заміщенням людської праці штучним інтелектом.
-
Вкладення українців у держоблігації досягли рекорду
У жовтні 2025 року Міністерство фінансів України залучило 64,7 мільярда гривень в еквіваленті до державного бюджету шляхом розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Про це в понеділок, 3 листопада, Міністерство фінансів повідомило на своєму офіційному сайті.
За даними відомства, з цієї суми 49,9 мільярда гривень становили облігації у національній валюті із середньозваженою дохідністю 16,5% річних, тоді як валютні облігації в розмірі 355 мільйонів доларів мали дохідність 4,06% річних.
Станом на 31 жовтня 2025 року в обігу перебувають державні облігації на загальну суму понад 1,89 трильйона гривень. Найбільшими їхніми власниками залишаються комерційні банки (48,3%) та Національний банк України (35,2%). Частки інших інвесторів розподілені так: юридичні особи – 8,8%, фізичні особи – 5,6%, нерезиденти – 0,8%, страхові компанії – 1,1%, територіальні громади – 0,01%.
За рік інвестиції юридичних і фізичних осіб в ОВДП зросли на 27,5% порівняно з жовтнем 2024 року. Українці наразі тримають облігації на суму понад 106 мільярдів гривень, тоді як юридичні особи володіють паперами на понад 166,7 мільярда гривень.
Крім цього, 22 жовтня Міністерство фінансів організувало четвертий switch-аукціон ОВДП. Попит перевищив очікування: було подано 21 заявку на суму 17 мільярдів гривень, із яких задоволено заявки на 15,5 мільярда гривень.
На аукціоні інвестори обміняли облігації з погашенням 5 листопада 2025 року на нові цінні папери з терміном обігу до 25 липня 2029 року із дохідністю 14,89% річних. Купонний прибуток становить 74,45 гривні кожних пів року. Для погашення попередніх випусків буде зараховано облігації на суму 14,18 мільярда гривень (14 184 871 одиниця). Усі заявки інвесторів задовольнили, а середньозважена дохідність склала 14,89%.
З початку цього року Міністерство фінансів залучило через ОВДП, приблизно, 473,1 мільярда гривень. Це друге найбільше джерело фінансування держбюджету після міжнародної допомоги.
З моменту початку повномасштабного вторгнення обсяг коштів, залучених через державні облігації, перевищив 1,89 трильйона гривень в еквіваленті.
Нагадаємо, попередній рекорд за обсягом інвестицій був у серпні. Міністерство фінансів України повідомило, що портфель облігацій внутрішньої державної позики у власності громадян України станом на 14 серпня 2025 року сягнув 100,2 млрд грн.
Раніше повідомлялося, що державні облігації РФ обвалилися на тлі чуток про підвищення податків. Індекс RGBI, що відображає вартість облігації федерального займу, опустився зі 121 пункту до 117.
-
Третина росіян заявила про нестачу грошей на їжу – опитування
Практично третина росіян – 31% – скаржиться на те, що їй не вистачає грошей на їжу. Про це свідчить результати опитування американського інституту дослідження громадської думки Gallup.
Хоч такі показники трохи нижчі, ніж під час кризи пандемії коронавірусу (тоді було понад 40%), а проте вони суттєво переважають значення, які спостерігалися до анексії та Криму та початку протистояння із Заходом – 17% у 2013 році.
Соціологи зазначають: щораз більший процент росіян говорить про погіршення економічної ситуації у своїх регіонах. В 2025 році про це говорили 39% опитаних проти 33% роком раніше та 34% у 2023 році й 29% у 2022 році.
Продовольча інфляція випереджає загальне зростання цін, а роздрібні ціни на картоплю – ключовий елемент продовольчого кошика бідних – з початку 2024 року підскочили на 167%.
Песимізм щодо економіки став одним з рекордних за 20 років досліджень: гірше росіяни оцінювали стан справ лише під час глобальної фінансової кризи 2009 року (40%) та в роки Covid-19 (45-50%).
На початку 2010-х, коли нафта коштувала дорожче за 100 доларів за барель, а ідеї війни з Заходом були прерогативою маргіналів, на складне становище в економіці РФ скаржилися лишень 19-24% росіян, зазначили аналітики.
Накачана трильйонними витратами на держоборонзамовлення російська економіка додала 4,1% у 2023 році та 4,3% у 2024-му, а темпи зростання зарплат, згідно з Росстатом, встановили 16-річний рекорд.
Утім, військовий бум в РФ видихся в 2025 році, коли ЦБ був змушений різко підняти відсоткові ставки, щоб приборкати інфляцію та загальмувати зростання грошової маси.
Як ми вже писали, настрої в російському суспільстві стають скептичнішими на тлі четвертого року війни: надії на світ згасають, а економіка підходить до краю рецесії. Зокрема, частка росіян, які вірять, що майбутнє принесе покращення життя в країні, восени впала до мінімумів з 2021 року.
Опитування показало, як українці ставляться до Росії і росіян -
Зеленський: ЄС збереже фінансову підтримку України
Президент України Володимир Зеленський оголосив, що Європейський Союз підтримає фінансово Україну у 2026 та 2027 роках. Цю новину він оприлюднив у Telegram після засідання Європейської Ради. Зеленський підкреслив, що ЄС підтвердив свою готовність допомагати Україні не лише у наступному році, а й у 2027-му. Президент також зазначив про політичну підтримку ЄС щодо заморожених російських активів та їх використання для захисту від російської агресії. Зеленський висловився щодо ухвалення санкційного пакету проти Росії, підкресливши важливість їх підтримки іншими європейськими країнами. Крім того, президент зазначив про початок роботи над новим санкційним пакетом та підтримку обмеження російського постачання. Євросоюз висловив підтримку Україні і відклав рішення щодо використання російських активів на суму 140 мільярдів євро.
-
Ринок скінів Counter-Strike 2 обвалився на $2 млрд після оновлення гри
Ринок скінів гри Counter-Strike 2 раптово зазнав великого обвалу через оновлення від Valve, яке змінило механіку створення рідкісних предметів. Загальна вартість скінів впала на $2 млрд або близько 30% за менше ніж добу, з $6,06 до $4,27 млрд. Оновлення дозволило гравцям створювати скіни на ножі та рукавиці, що спричинило різке падіння цін на ексклюзивні скіни. Ціни на “надсекретні” предмети зросли, але це не врятувало ринок від загального падіння. Гравці реагують по-різному: деякі вважають подію “змовою”, інші сподіваються на відновлення ринку після адаптації до змін.
-
НБУ вп’яте поспіль зберіг облікову ставку
Національний банк України вирішив залишити облікову ставку на рівні 15,5% річних уп’яте поспіль. Регулятор пояснив, що збереження цієї ставки є доцільним через посилення проінфляційних ризиків. НБУ планує підтримувати відносно жорсткі монетарні умови через високі інфляційні очікування та зростання ризиків, пов’язаних з енергодефіцитом та бюджетними потребами. Центробанк покращив прогноз інфляції на 2025 рік, але залишив його на рівні 6,6% на 2026 рік. При цьому, НБУ розглядає можливість зниження облікової ставки в майбутньому, але попереджає, що може відтермінувати цей крок у разі посилення інфляційних ризиків. У поточному році НБУ тричі підвищував облікову ставку, але зараз вирішив залишити її незмінною.
-
В Чехії збирають кошти на українську балістичну ракету Фламінго
Чеська волонтерська ініціатива Darek pro Putina почала збір коштів на купівлю української балістичної ракети Фламінго. Ця ракета виробляється компанією Fire Point і коштує майже 600 тисяч доларів. Після оплати ракета буде передана Збройним силам України. Волонтери планують назвати ракету DANA 1 на честь померлої чеської політички та фізика Дани Драбової. Ракета Фламінго має понад тонну вибухівки та дальність польоту до 3000 км. Після випробувань президент України Володимир Зеленський підтвердив їх успішність і заявив, що до кінця року в Україні буде більше 100 таких ракет.
-
Стало відомо, скільки Україні потрібно зовнішнього фінансування
Міністр фінансів Сергій Марченко на засіданні у Вашингтоні заявив, що Україні у 2026-2027 роках потрібно буде отримати близько 60 мільярдів доларів зовнішнього фінансування для покриття дефіциту бюджету та підтримки енергетичного сектору. Міністр подякував партнерам за допомогу, яка вже перевищила 152 мільярди доларів, але зауважив, що у майбутні роки потреба у фінансуванні буде набагато більшою. Він також висловив необхідність запуску нових форматів співпраці та механізмів для залучення російських активів, щоб збалансувати бюджет. Також триває робота над новою програмою співпраці з МВФ, яка має відображати пріоритети держави у середньостроковій перспективі.